Gorchitsa.info

Позначка: НАБУ

  • Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    На фоні розслідування НАБУ відносно екс-очільника ОП та публікації “плівок Міндіча”, у журналістів з’явилася можливість детально дослідити бізнесові та соціальні зв’язки Андрія Єрмака та Максима Кріппи.

    Бізнесмен Максим Кріппа, якому останнім часом “повезло” стати власником ряду знакових активів на сотні мільйонів доларів, у провладних колах має репутацію “гаманця Єрмака”. Власне кажучи, цим фактом можна пояснити “феноменальний бізнесовий взлет бізнесмена з Броварів Кріппи” та його “недосяжність” для правоохоронних органів.

    Публікація плівок НАБУ відкриває шлях для дослідження зв’язків Максима Кріппи та фігурантів справи Мідас

    Нагадаємо, основну частину плівок Мідаса НАБУ записало в квартирі Тимура Мініча за адресою Грушевського, 9а. Будинок будувала компанія ТОВ “Інвес” близьких до Максима Кріппи екс-регіоналів Анатолія Шалоплута і Сергія Надєєва.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв, за інформацією ЗМІ, відомі тим, що займались незаконним видобутком піску в Броварському районі та дали хабар Генпрокуратурі у розмірі 500 000$ за закриття кримінальних справ по іншій підконтрольній компанії –  ТОВ “СОБІ”.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв також входять до оточення кума Андрія Єрмака – нардепа Миколу Тищенка. Зв’язок між структурами Максима Кріппи та Миколою Тищенко прослідковується через Германа Блінова, який являється чоловіком сестри Тищенко.

    Максим Кріппа пов’язаний з Германом Бліновим через свого партнера по ТОВ “Капітал-Груп”, “Лео Корпорейшн Україна” та “Лео-Груп” Олександра Зеленюка.

    Усі компанії зареєстровані за однією адресою та користуються спільним телефонним номером. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ “Глобал онлайн”, яку пов’язують з казино “Вулкан”.

    Директор ТОВ “Глобал онлайн” Микола Пироженко є директором чи співзасновником інших компаній Максима Кріппи.

    Через Олександра Зеленюка ми виходимо на зв’язок Максима Кріппи з Андрієм Фіщевим та родиною Блінових.

    Олександр Зеленюк і Тетяна Мішалова були засновниками ТОВ “Белактріс”, яке згодом було переоформлено на Андрія Фіщева та Германа Блінова.

    Андрій Фіщев, серед іншого, контролював ТОВ “СБС і ВАТ “Торговий дім Ліза”, пов’язані з ринками Броварського району, а його донька Єлизавета Фіщева працює помічницею Данила Гетманцева у Верховній Раді. Водночас, за інформацією джерел, саме Андрій Фріщев влаштував Максима Кріппу помічником нардепа Івана Бокия.

    Ще одна фігура – Олександр Осока. Його пов’язують його одночасно з Кріппою та оточенням Гетманцева. Олександр Осока керує низкою компаній Максима Кріппи та є співзасновником фонду MK Foundation. У телефонних тегах його номер фігурував як «Олександр від Гетманцева», «Саша фонд держмайна».

    Контакт між Максимом Кріппою та Данилом Гетманцевим відбувається через помічників нардепа –  Єлизавету Фіщеву та Василя Горбаля.

    Через контакт з Данилом Гетманцем Максим Кріппа лобіює свої інтереси в сфері онлайн казино та відмиванню коштів від сірого гемблінгу.

    Зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання ТОВ “Мідал” Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за за 311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія “Берега” пов’язана з Шалоплутом і Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    Ще 61,1% належить ТОВ “Тімекс-Інвест”, власником якого у 2022 році став Дмитро Тараник — партнер АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз. Фактично Тараник є власником частки Єрмака в проекті.

    ФОТО: Юрист Дмитро Тараник виступає “фунтом” Єрмака в ряді бізнес проектів

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників — партнер Кріппи Олександр Зеленюк.

    ФОТО: Адвокат Андрія Єрмака Ігор Фомін пов’язаний з Максимом Кріппою через ТОВ ЮК “Юстиніан”

    За “Юстиніаном” закріплені тел. +38067908 та пошта maxb****90 @ mail.ru — контакти Максима Бєлякова, позначеного як “Макс Прокр 2” та “Заступник начальника ДПЗД “Укрінтеренерго”. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Ті самі номер телефона та пошта вказані в контактах ГО “Міжнародна ліга юристів”, заснованої Фоміним та Олександром Головкіним, де Максим Бєляков є керівником.

    Серед активів Ігоря Фоміна — “Фомін і Партнери”, “Київ Глобал”, “Лекспартнерс” та “Склад РДК”.

    “Київ Глобал” пов’язана з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком, який є близьким до Андрія Єрмака і якого називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко — колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    ФОТО: Через Ірину Сергієнко відслідковується зв’язок Максима Кріппи та Андрія Єрмака в гральному бізнесі

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з Михайлом Харенком.

    ФОТО: Засновник АТ “Саєнко Харенко” Михайло Харенко

    Михайло Харенко – засновник АО “Саєнко Харенко”, де працює Дмитро Тараник, на якого оформлена частина ТОВ “Берег”, що належить Андрію Єрмаку.

    Ще один зв’язок Кріппа–Єрмак–Харенко – БФ “Дихай”, засноване Михайлом Харенко разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів Кривошея – ТОВ “Ресткор”, створене з Артемом Кривошеєм.

    Телефон Артема Кривошея (позначений як «прокурор») +38097****107 раніше використовувався в ТОВ “Клуб Ягуар” Максима Криппи, де він був керівником.

    Окремо варто відзначити, що через структури Максима Кріппи вносили заставу за іншого фігуранта розслідування НАБУ Олексія Чернишова.

    Нагадаємо, суд призначив Олексію Чернишову заставу в розмірі понад 120 мільйонів гривень, в той час коли його офіційні рахунки підозрюваного були заблоковані. Чстину застави у розмірі 44 мільйони гривень за Чернишова внесла маркетингова директорка девелоперської групи DIM Дарія Бедя.

    Дарія Бедя є довіреною особою в структурі, де Максим Кріппа офіційно виступає ключовим інвестором та співвласником.

    Водночас, деякі ЗМІ вважають, що  30 млн грн застави, внесеної Сергієм Ребровим за Андрія Єрмака, насправді були взяті із структур Максима Кріппи, а внесення коштів кумом-футболістом лише формальність.

  • Гучна справа НАБУ розвалилася в суді: з детектива, якого називали агентом ФСБ, зняли звинувачення в держзраді

    Гучна справа НАБУ розвалилася в суді: з детектива, якого називали агентом ФСБ, зняли звинувачення в держзраді

    Шевченківський районний суд Києва 4 червня звільнив детектива Національного антикорупційного бюро Віктора Гусарова від кримінальної відповідальності після того, як прокурор Офісу генерального прокурора відмовився від обвинувачення у державній зраді. Це стало різким поворотом у справі, яку влітку 2025 року Служба безпеки України публічно подавала як викриття «крота» російських спецслужб у лавах НАБУ.

    Про рішення суду повідомило видання «Бабель» із посиланням на адвокатку Гусарова Олену Сторожук. За її словами, прокурор у суді заявив, що слідству не вдалося достеменно підтвердити приналежність детектива до агентурної мережі Росії. Через це провадження за статтею про державну зраду просили закрити.

    Віктор Гусаров був затриманий у липні 2025 року під час масштабних обшуків в антикорупційних органах. Тоді СБУ заявляла, що співробітник НАБУ нібито працював на російські спецслужби та входив до розгалуженої агентурної мережі. За версією слідства, його могли завербувати ще у 2012 році, а одним із його контактів називали Дмитра Іванцова — колишнього представника охорони Віктора Януковича.

    СБУ стверджувала, що Гусаров нібито передавав інформацію з закритої бази МВС АРМОР. У матеріалах слідства також фігурувала версія про зв’язок цієї історії з ширшою мережею російських агентів, яку, за даними правоохоронців, формували ще до повномасштабного вторгнення. Тоді силовики заявляли, що йдеться не про окремий епізод, а про частину масштабної контррозвідувальної справи.

    Сам Гусаров і його захист заперечували обґрунтованість підозри у державній зраді. Адвокатка Олена Сторожук раніше заявляла, що її підзахисний дійсно був знайомий з Іванцовим і передавав йому певні дані, однак, за позицією захисту, не знав про його можливі зв’язки з російськими спецслужбами або перебування на тимчасово окупованій території. Саме питання обізнаності Гусарова щодо можливого зв’язку адресата інформації з РФ було одним із ключових для кваліфікації справи як державної зради.

    Після затримання суд обрав детективу НАБУ запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. У СІЗО він провів близько п’яти місяців. У грудні 2025 року Шевченківський суд Києва змінив йому запобіжний захід на домашній арешт. Уже в січні 2026 року Гусаров заявляв, що поновився на роботі в НАБУ, хоча справа проти нього на той момент ще тривала.

    На засіданні 4 червня прокурор Офісу генпрокурора Руслан Іжук заявив, що підтвердити участь Гусарова в агентурній мережі не вдалося. Це фактично означає, що найгучніша частина підозри — державна зрада — не витримала перевірки доказами в тому вигляді, в якому її представляло слідство.

    Водночас повністю юридичною крапкою справа не виглядала простою. Окрім державної зради, Гусарова також підозрювали в несанкціонованих діях з інформацією. Однак, як повідомив «Бабель», строки давності за цим епізодом спливли, тому прокурор просив звільнити детектива від кримінальної відповідальності і за цією частиною.

    Ця справа від самого початку мала сильний політичний і репутаційний контекст. Затримання співробітників НАБУ відбувалося на тлі напружених відносин між антикорупційними органами, правоохоронною системою та політичним керівництвом держави. Громадські організації та частина експертного середовища неодноразово звертали увагу на те, що справи проти працівників НАБУ потребують особливо ретельної перевірки, адже будь-які сумніви в доказовій базі можуть виглядати як тиск на антикорупційну інфраструктуру.

    Transparency International Ukraine ще восени 2025 року зазначала, що у справах щодо співробітників НАБУ СБУ та Офіс генпрокурора періодично оприлюднювали нові дані, однак доказова база залишалася предметом дискусій. У громадському секторі наголошували, що такі провадження мають розслідуватися максимально прозоро і без політичного забарвлення, оскільки йдеться не лише про конкретних фігурантів, а й про довіру до всієї антикорупційної системи.

    Гучність справи посилювалася ще й тим, що НАБУ є одним із ключових органів у боротьбі з топкорупцією. Будь-які заяви про можливу присутність російської агентури всередині бюро автоматично ставали питанням національної безпеки. Саме тому початкові звинувачення проти Гусарова викликали широкий суспільний резонанс.

    Однак рішення суду і позиція прокурора тепер ставлять перед правоохоронною системою інше питання: як справа, яку публічно подавали як викриття російського «крота», дійшла до фактичної відмови від обвинувачення в державній зраді. Якщо слідству не вдалося підтвердити ключову версію, це може мати серйозні наслідки для довіри до публічних заяв силових органів.

    Для самого Гусарова це рішення означає зняття найтяжчого обвинувачення, яке передбачало надзвичайно сувору відповідальність. Для НАБУ — це важливий репутаційний момент після хвилі гучних обшуків та звинувачень у 2025 році. А для держави — ще один тест на здатність правоохоронної системи визнавати помилки, якщо доказів для найсерйозніших обвинувачень виявляється недостатньо.

    Наразі публічної реакції СБУ на рішення суду та відмову прокурора від обвинувачення у держзраді не повідомлялося. Так само поки невідомо, чи матиме ця історія подальші процесуальні наслідки для посадовців, які представляли справу як викриття агентурної мережі. Проте вже зараз зрозуміло: історія Віктора Гусарова стала однією з найгучніших справ на стику антикорупційної системи, спецслужб і великої політики.

  • НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило схему заволодіння коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» під час добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції у Миколаївській області. Орієнтовна сума збитків, за даними слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, до реалізації схеми була залучена одна з підрядних компаній, пов’язана з організатором оборудки. Попри систематичні зриви строків виконання робіт і навіть процедуру банкрутства підприємства, з ним продовжували укладати додаткові угоди.

    Як встановили детективи, загалом було підписано понад 70 додаткових угод, якими змінювалися обсяги, перелік робіт і строки їх виконання, що дозволяло зберігати контроль над фінансовими потоками та продовжувати фінансування проєкту.

    Окремо слідство звертає увагу на закупівлю обладнання для автоматизованої системи управління Ташлицької ГАЕС. За однією з угод було придбано відповідний комплекс на суму понад 305 мільйонів гривень.

    За версією НАБУ, поставку здійснювали через підконтрольну іноземну компанію-посередника, що дозволило суттєво завищити вартість обладнання. Різниця між реальною та фактичною ціною, за оцінками слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    У межах розслідування встановлено щонайменше двох підозрюваних. Серед них — організатор схеми та колишній керівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» компанії «Енергоатом». Організатора затримано.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших можливих учасників схеми та перевіряють рух коштів через пов’язані компанії.

    У НАБУ зазначають, що розслідування стосується масштабної багаторічної практики зловживань у сфері енергетичних закупівель, зокрема через складні схеми із залученням посередників та змін умов контрактів після їх укладення.

    Нагадаємо, раніше восени 2025 року НАБУ вже повідомляло про викриття окремих корупційних схем в «Енергоатомі», пов’язаних із систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовцями та контрагентами компанії. Слідство у цих справах триває.

  • $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    В Україні набирає обертів один із найгучніших корупційних скандалів останніх місяців, пов’язаний із закупівлями безпілотників для потреб оборони. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Адміністрації Державної прикордонної служби України та власнику компанії-виробника дронів, яких підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів хабаря за сприяння у постачанні безпілотних авіаційних комплексів.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За рішенням суду посадовця ДПСУ взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4 мільйони гривень. Підприємцю, якого слідство вважає співучасником схеми, обрали більш сувору альтернативну заставу — понад 44,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, корупційна схема була пов’язана із закупівлею безпілотних літальних апаратів для підрозділів Державної прикордонної служби України. Правоохоронці стверджують, що посадовець Адміністрації ДПСУ заздалегідь визначив умови проведення тендерних процедур таким чином, щоб перемогу отримала компанія, пов’язана з його спільником.

    Слідчі встановили, що під час підготовки закупівлі посадовець нібито створив умови для перемоги конкретного товариства, яке планувало постачати безпілотні комплекси державі. Однак реалізувати цей задум не вдалося через появу конкурента, який запропонував державі більш вигідні умови.

    Згідно з матеріалами розслідування, до тендеру долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало поставити 270 безпілотних авіаційних комплексів за 825 мільйонів гривень. Після цього компанія ще більше знизила свою пропозицію, запропонувавши виконати контракт за 760 мільйонів гривень.

    Саме ця пропозиція виявилася найбільш вигідною для держави та забезпечила компанії перемогу в тендері.

    За версією правоохоронців, після поразки підконтрольного учасника торгів підозрювані вирішили отримати прибуток іншим шляхом. Слідство стверджує, що власник компанії-виробника дронів почав переконувати переможця тендеру у необхідності сплатити неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та виконання майбутнього договору.

    Для підтвердження серйозності намірів була навіть організована телефонна розмова з представником Державної прикордонної служби. За версією слідства, таким чином переможцю тендеру намагалися продемонструвати, що вимоги щодо передачі коштів підтримуються посадовими особами державного відомства.

    Розмір неправомірної вигоди становив один мільйон доларів США. За даними правоохоронців, це відповідало приблизно 5–10% від вартості майбутнього контракту. Отримані кошти, як вважає слідство, планувалося розподілити між учасниками схеми та окремими посадовцями.

    Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підозрюваним інкримінують злочини, пов’язані з одержанням та вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    У САП наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб. Також аналізуються документи щодо проведення закупівель та роль кожного з учасників процесу.

    Справа викликала значний суспільний резонанс через те, що йдеться про закупівлі безпілотників під час повномасштабної війни. Саме дрони сьогодні є одним із ключових видів озброєння на фронті та відіграють важливу роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні техніки противника та захисті українських військових.

    Антикорупційні органи останнім часом дедалі частіше повідомляють про викриття зловживань у сфері оборонних закупівель. Правоохоронці наголошують, що навіть в умовах війни державні кошти мають використовуватися максимально ефективно, а будь-які спроби нажитися на потребах армії становлять загрозу національній безпеці.

    У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати тривале позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади. Остаточну правову оцінку їхнім діям надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.

    Наразі обидва фігуранти залишаються під вартою із можливістю внесення визначених судом застав. Слідчі дії у справі тривають.

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Власник 10% акцій компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас в інтерв’ю «Форбс» наполягає: український “збройний барон” Сергій Пашинський до бізнесу стосунку не має, яле факти говорять про протилежне.

    Зв’язки вирішують усе

    Сергій Пашинський — ключова фігура українського оборонно-промислового комплексу, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки.

    У лютому 2024 року, коли Пашинського арештували, компанії, що входять до NAUDI, внесли за нього заставу в 272,5 млн грн. Найбільшу суму — понад 62,5 млн грн — внесла саме «Українська бронетехніка».

    Владислав Бельбас пояснює це просто: Пашинський має обширні міжнародні зв’язки та здатен координувати роботу виробників, держави та замовників. Але як пояснити таку підтримку від компанії, до якої він нібито не має жодного стосунку?

    Скандальне минуле та бурхливе сьогодення

    Важливий факт: на момент арешту у 2019 році Владислав Бельбас був пов’язаний із Олегом Свинарчуком (Гладковським), відомим учасником скандалів у сфері оборонних закупівель. Тоді НАБУ затримало Бельбаса у справі про розтрату 55,5 млн грн на оборонних замовленнях. Однак у СІЗО він провів недовго — вийшов під заставу в 7 млн грн.

    Зв’язки із Свинарчуком та минулі скандали не завадили Бельбасу очолити «Українську бронетехніку» та стати ключовим гравцем ринку.

    470-разове зростання: кому війна — бізнес

    «Українська бронетехніка» за три роки зросла у 470 разів. Такий стрімкий ріст пояснюється не стільки виробничими потужностями, скільки ефективним використанням посередницьких схем та «правильними» зв’язками.

    Імпорт, який держава не може забезпечити безпосередньо, проходить через потрібні компанії з надбавкою у 30%, що в умовах війни можна назвати “мародерством”. Сергій Пашинський формально стоїть осторонь. Але при більш уважному розгляді — ті ж обличчя, знайомі схеми та мільярди, що опиняються у потрібних руках. Війна — час можливостей. Особливо для тих, хто знає, як перетворити патріотизм у прибутковий бізнес.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    Гучний корупційний скандал навколо Енергоатом міг бути не лише антикорупційною історією, а й елементом політичного тиску на українське керівництво під час переговорів щодо можливого завершення війни. Про це йдеться у великому журналістському розслідуванні німецького видання DIE ZEIT під назвою “Attack from within”.

    Автори матеріалу звертають увагу на часовий збіг між появою перших масштабних публікацій про корупційні схеми в “Енергоатомі” та критично важливими міжнародними переговорами між Україною, США та Росією щодо потенційного мирного врегулювання війни. У статті припускається, що справа могла використовуватися як інструмент впливу на президента України Володимир Зеленський після його відмови підтримати запропонований американською стороною план завершення війни.

    За даними журналістів, восени США представили Києву 28-пунктний мирний план, який мав стати основою для подальших переговорів із Москвою. Однак у Києві окремі пункти документа сприйняли як неприйнятні та надто вигідні для Кремля. У матеріалі DIE ZEIT зазначається, що деякі положення виглядали так, “ніби їх писали у Москві”, а українська влада категорично відмовилася підтримувати документ у його запропонованому вигляді.

    Саме після цього, як стверджують автори розслідування, тема корупції в “Енергоатомі” почала стрімко виходити в міжнародний інформаційний простір, а деталі слідства — активно з’являтися у медіа.

    “Ця справа тісно пов’язана з мирними переговорами між Україною, Росією та США. Перші деталі корупційного скандалу навколо “Енергоатому” з’явилися саме тоді, коли восени США представили 28-пунктний план завершення війни. Цей список виглядав так, ніби його написали в Москві, і Зеленський навідріз відмовився його підписувати — після чого і вибухнув цей скандал”, — пише DIE ZEIT.

    Журналісти також посилаються на джерела, які припускають, що витік інформації щодо розслідування міг бути організований свідомо для створення додаткового тиску на українське керівництво. За словами співрозмовників видання, окремі деталі справи почали потрапляти у публічний простір у момент, коли переговорний процес зайшов у глухий кут.

    “Інсайдери припускають, що адміністрація США організувала витік деталей справи, щоб зламати опір Зеленського”, — зазначається у матеріалі.

    При цьому видання окремо наголошує, що жодних доказів причетності самого президента України до корупційної схеми немає. Директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос у коментарі DIE ZEIT прямо заявив, що Володимир Зеленський не є фігурантом кримінальних проваджень у справі “Енергоатому”.

    Сама справа стосується масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За версією слідства, в компанії діяла організована група, яка фактично контролювала частину фінансових процесів та вимагала від постачальників і контрагентів так звані “відкати” у розмірі від 10% до 15% від суми контрактів. В обмін бізнесу гарантували відсутність проблем із проведенням платежів або збереження статусу постачальника державної компанії.

    За даними українських медіа, до справи можуть бути причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов, бізнесмен Тимур Міндіч та колишній міністр енергетики й юстиції Герман Галущенко.

    Окрему увагу правоохоронці приділили схемам легалізації коштів. За інформацією слідства, для цього використовувався спеціальний офіс у центрі Києва, де здійснювалися фінансові операції та координація діяльності учасників схеми. За даними НАБУ, приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрій Деркач.

    На тлі скандалу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції є одним із ключових пріоритетів держави. Він наголосив, що в умовах війни прозорість роботи стратегічних енергетичних підприємств має критичне значення як для внутрішньої стабільності країни, так і для довіри міжнародних партнерів.

    Розслідування DIE ZEIT уже викликало значний резонанс, оскільки фактично порушує питання про можливе використання антикорупційних проваджень як інструменту міжнародного політичного впливу під час переговорів щодо майбутнього війни та безпеки України.

  • Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.

    За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.

    Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.

    Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.

    Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.

    Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.

    У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.

  • Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Тімура Міндіча та колишній топменеджер оборонної компанії Fire Point Ігор Хмельов із 2022 року активно скуповував земельні ділянки та об’єкти відпочинкової інфраструктури в районі Буковелю. Про це повідомляє розслідування Bihus.Info.

    За даними журналістів, йдеться про придбання землі та готельно-відпочинкових комплексів у популярному туристичному регіоні Карпат. Лише вартість земельних ділянок, які могли перейти у власність Хмельова, оцінюється приблизно у 4,5 мільйона доларів.

    У розслідуванні зазначається, що Ігор Хмельов тривалий час залишався малопублічною фігурою, попри те, що його ім’я фігурує у бізнес-реєстрах у майже чотирьох десятках компаній. Значна частина цих структур, за даними журналістів, пов’язана з так званою групою «Приват», а також із бізнес-оточенням Ігоря Палиці та компаніями, які асоціюються з Тімуром Міндічем.

    Журналісти також вказують, що ім’я Хмельова згадується в матеріалах, отриманих детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у межах операції «Мідас». За інформацією Bihus.Info, під час документування ймовірної корупційної схеми в енергетичній сфері фігуранти обговорювали Хмельова в контексті його роботи у компанії Fire Point та можливих бізнес-зв’язків із Тімуром Міндічем.

    У матеріалі також зазначається, що пізніше факт роботи Хмельова в Fire Point публічно підтвердив її співвласник і головний конструктор Денис Штілерман. За його словами, саме він познайомив Хмельова з Тімуром Міндічем.

    Окремо журналісти нагадують, що у рамках операції «Мідас» детективи НАБУ фіксували розмови, які можуть стосуватися можливих корупційних схем у сфері оборонних закупівель. Зокрема, в оприлюднених матеріалах згадувалися обговорення щодо потенційного фінансування та контрактів із компанією Fire Point.

    Крім того, раніше повідомлялося, що бізнесмен Тімур Міндіч розглядав можливість придбання частки в компанії та нібито пропонував залучення «своєї людини» для представлення інтересів у структурі бізнесу.

    Журналісти також зазначають, що у січні 2025 року НАБУ зверталося до Державної служби фінансового моніторингу України із запитом щодо руху коштів компанії Fire Point, однак відповідна інформація, за їхніми даними, на момент публікації повністю не була надана. Водночас у листопаді 2024 року компанія уклала два державні контракти на суму понад 7 мільярдів гривень.

    Розслідувачі підкреслюють, що діяльність навколо Fire Point та пов’язаних із нею осіб перебуває у фокусі антикорупційних органів та журналістського контролю через масштабність контрактів і потенційні конфлікти інтересів.

    Наразі офіційних коментарів від Ігоря Хмельова або Тімура Міндіча щодо викладених у розслідуванні фактів публічно не оприлюднено.