Gorchitsa.info

Позначка: НАБУ

  • Нардеп Юрій «Юзік» Корявченков повернувся з Іспанії і очікує допиту

    Нардеп Юрій «Юзік» Корявченков повернувся з Іспанії і очікує допиту

    Нардеп Юрій «Юзік» Корявченков повернувся до України та підтвердив готовність з’явитися на допит до НАБУ. Детективи запросили його для надання пояснень у межах перевірки.

    Водночас у медіа звертають увагу на можливі питання до його декларації: за даними джерел, у Корявченкова може бути кілька квартир в Іспанії, які не відображені в офіційних документах. Також повідомляється, що за кордоном залишаються його дружина і діти.

    Наразі триває перевірка обставин, а сам нардеп заявляє про готовність співпрацювати зі слідством.

  • НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області, якого слідство вважає причетним до створення фіктивної схеми для пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка.

    Про підозру офіційно повідомили в НАБУ і САП. За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про депутата Сокальської міської ради Володимира Ковальчука.

    Йому інкримінують надання завідомо неправдивих показань, використання підроблених документів і внесення недостовірної інформації до декларації.

    За версією слідства, Ковальчук фігурує у справі про незаконне збагачення Павла Кириленка, яку нині розглядає Вищий антикорупційний суд. Детективи неодноразово допитували депутата, оскільки саме він нібито виступив позикодавцем для родини посадовця.

    Йдеться про суму у 800 тисяч доларів, яку тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював у суді як джерело коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Зокрема, мова про квартири, офісні приміщення та паркомісця у житловому комплексі бізнес-класу.

    Матієнко стверджував, що ці кошти були частиною спільного бізнес-проєкту з Ковальчуком — придбання нерухомості з подальшим перепродажем. Водночас він визнав, що раніше не займався операціями з нерухомістю та не пам’ятає ключових деталей угоди.

    У НАБУ заявляють, що депутат надав неправдиві свідчення щодо позики, яка фактично мала створити «штучні докази» для захисту Кириленка. Крім того, слідство вважає, що Ковальчук задекларував фіктивну позику та навіть звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу.

    Журналісти встановили, що у 2025 році депутат дійсно подав позов до Ужгородського міськрайонного суду про стягнення 800 тисяч доларів із родини Матієнків. Під час розгляду справи прокурори САП посилалися на експертизу, яка показала, що договір позики було фактично створено у 2024 році, хоча він датований 2021 роком.

    Експерти також дійшли висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Попри це, суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі САП оскаржує це рішення в апеляції.

    Сам депутат відкидає звинувачення. У коментарі журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою і пов’язує її з тиском з боку слідства.

    «Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази. Я є свідком у справі», — заявив Ковальчук.

    Паралельно правоохоронці продовжують розслідування щодо самого Павла Кириленка. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні активів на понад 70 мільйонів гривень.

    За даними слідства, у декларації за 2024 рік він не вказав 20 об’єктів нерухомості та автомобіль преміум-класу, які були оформлені на родичів його дружини.

    Справу Кириленка вже передали до суду, однак вона продовжує розширюватися новими епізодами та фігурантами, що може свідчити про системний характер схеми.

  • Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос фігурує у кримінальному провадженні 2014 року щодо можливого вимагання хабаря за виділення земельної ділянки на Київщині. Про це заявив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.

    За його словами, йдеться про події у селі Старі Безрадичі під Києвом, де у 2014 році Кривонос обіймав посаду начальника реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

    Броневицький стверджує, що тоді посадовець нібито діяв у змові з головою сільради та керівником місцевого підрозділу Держземагентства. За версією слідства, вони вимагали від громадянина 120 тисяч доларів США за виділення земельної ділянки площею 0,25 гектара для будівництва житла.

    Згідно з оприлюдненими матеріалами, ділянку оформлювали на підставну особу, яку, за словами екс-прокурора, підшукав саме Кривонос. Він також нібито сприяв швидкому оформленню права власності через реєстраційну службу.

    У грудні 2014 року правоохоронці проводили обшуки у фігурантів справи, зокрема за місцем проживання та роботи Кривоноса, а також у його автомобілі. Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони та інші речові докази.

    Броневицький заявляє, що інформація про це кримінальне провадження нібито не була розкрита під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

    Водночас варто зазначити, що наведені дані є заявами сторони, яка їх оприлюднила, і потребують офіційної правової оцінки та підтвердження у встановленому законом порядку.

  • НАБУ розслідує можливу корупційну схему в Тячівському відділі міграційної служби

    НАБУ розслідує можливу корупційну схему в Тячівському відділі міграційної служби

    Детективи НАБУ поглиблюють розслідування щодо начальника Тячівського відділу міграційної служби Закарпаття Дмитра Сойми. Розслідування стосується можливого конфлікту інтересів та причетності до схеми хабарництва при оформленні закордонних паспортів у 2025 році.

    За даними слідства, Сойма понад рік приховував від керівництва факт спільного проживання з колишньою дружиною та підлеглою Ренатою Шелевер, з якою має спільну доньку. Сойма регулярно відвозив дитину до дитсадка, інколи підвозив Шелевер на роботу, а також разом їздили до Угорщини на лікування дитини. За версією НАБУ, це могло створювати конфлікт інтересів, оскільки Шелевер була головною спеціалісткою того ж відділу.

    Суд першої інстанції визнав Сойму винним та наклав штраф у розмірі 500 грн. Апеляційний суд скасував постанову, зазначивши, що фактичне спільне проживання та взаємні права і обов’язки не доведені. Сойма пояснював дії батьківськими обов’язками, а з 2013 року проживав з іншою жінкою в селі Чумалево.

    Детективи НАБУ надіслали запити до банків для отримання повної інформації про рахунки Сойми: рух коштів, дати відкриття та закриття, контрагентів і призначення платежів.

    Особлива увага приділяється Ренаті Шелевер, яка досі працює у відділі. У її декларації за 2025 рік зазначено 1 млн гривень готівкою, власником яких є батько. У 2024 році вона придбала Audi A6 (2013) за 149 тис. грн, хоча ринкова ціна автомобіля значно вища, а в серпні 2025 року отримала в подарунок половину будинку площею понад 303 м².

    У червні 2025 року поліція викрила схему, де Шелевер створювала штучні перешкоди для оформлення паспортів та «допомагала» за хабарі. Проводилися обшуки в її помешканні, а також у Сойми — вилучили зброю та набої. Слідство перевіряє можливу причетність начальника відділу до корупційної схеми.

  • Начальницю податкового управління Сумщини затримали за хабар у 1,5 млн грн

    Начальницю податкового управління Сумщини затримали за хабар у 1,5 млн грн

    На Сумщині викрили чиновницю, яка вимагала хабар за безперешкодну роботу приватного підприємства на прифронтовій території. За даними слідства, начальниця одного з управлінь ДПС регіону за попередньою змовою вимагала від підприємця 2 млн гривень, обіцяючи успішне проходження перевірки та відсутність штучних перешкод у господарській діяльності.

    Після отримання першої частини суми — 1,5 млн гривень — службовицю затримали. Їй повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, що передбачає значні санкції за вимагання та отримання хабаря службовою особою.

    За даними журналістів, затриманою є начальниця управління податкового аудиту Людмила Дядченко. Наразі тривають слідчі дії та встановлюються всі обставини справи.

  • Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Народний депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Клочко, якого підозрюють у незаконному збагаченні, задекларував понад пів мільйона гривень компенсації за відпустку. Водночас у декларації відсутня інформація про дорогий годинник вартістю майже 10 тисяч доларів.

    Відповідні дані містяться у декларації народного депутата.

    Згідно з документом, Клочко отримав понад 500 тисяч гривень компенсаційних виплат за відпустку. Однак у декларації немає згадки про годинник Ulysse Nardin Maxi Marine Diver Titanium 45 мм, ринкова вартість якого становить близько $9 900.

    Справа про незаконне збагачення

    Раніше детективи НАБУ повідомили Андрію Клочку про підозру у незаконному збагаченні.

    За даними слідства, у 2020–2021 роках народний депутат набув активи приблизно на 25 млн гривень, тоді як офіційні доходи та заощадження його родини за цей період становили не більше 14 млн грн.

    Йдеться про значний перелік майна, серед якого:

    — три земельні ділянки у Київській області;
    — п’ять квартир у столиці;
    — два нежитлові приміщення;
    — автомобілі Tesla та Mercedes-Benz.

    Детективи вважають, що для приховування походження активів частину майна нардеп оформлював на близьких родичів, фактично зберігаючи контроль над цими активами.

    Детальніше про підозру нардепу Клочку можна прочитати у нашому матеріалі.

    Наразі кримінальне провадження щодо Андрія Клочка передано до суду. Якщо провину народного депутата буде доведено, йому може загрожувати відповідальність за незаконне збагачення.

    Експерти зазначають, що справи про походження активів чиновників залишаються одними з ключових для антикорупційної системи, адже дозволяють перевіряти відповідність задекларованих доходів реальному рівню життя посадовців.

  • Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі колишнього старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції В’ячеслава Поталапа, якого обвинувачували у вимаганні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів.

    Як встановило слідство, у 2024 році Поталап разом з оперуповноваженим Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександром Масловим та прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Андрієм Грицаном організували схему отримання неправомірної вигоди від фігуранта кримінального провадження щодо незаконного видобутку корисних копалин.

    Слідчий, маючи доступ до матеріалів справи та повноваження ініціювати обшуки й арешти майна, запропонував підозрюваному “вирішити питання” за 150 тисяч доларів. За ці кошти правоохоронці обіцяли не проводити нових обшуків, не арештовувати техніку, сприяти зняттю вже накладених обмежень і швидше завершити розслідування.

    Передача грошей відбулася 11 квітня 2024 року на автозаправці у Глевасі Київської області. Кошти через посередника-адвоката передав брат основного фігуранта справи. Після отримання неправомірної вигоди одного з учасників схеми затримали детективи НАБУ.

    У лютому 2026 року В’ячеслав Поталап уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, визнав свою провину та погодився співпрацювати зі слідством. Також він перерахував 300 тисяч гривень на потреби сил оборони України.

    Вищий антикорупційний суд визнав його винним за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією рухомого майна і забороною працювати в правоохоронних органах протягом трьох років.

    Водночас суд звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком на три роки.

    На цей період він зобов’язаний регулярно з’являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Застава у розмірі понад 600 тисяч гривень залишатиметься чинною до набрання вироком законної сили.

    Суд також врахував як пом’якшувальні обставини щире каяття, співпрацю зі слідством та відсутність матеріальної шкоди від злочину.

  • Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Станом на 1 березня 2026 року заборгованість консорціуму «КАМпарітет» перед державним бюджетом зросла майже вчетверо порівняно з минулим роком і сягнула приблизно 7,5 млн грн.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, найбільша частина боргу припадає на Будинок профспілок у центрі Києва, де заборгованість вже становить 4,7 млн грн.

    Ще приблизно 2,4 млн грн, за даними депутата, консорціум недоплатив державі за управління торговим центром «Флагман» в Івано-Франківську та приміщенням у Києві на вулиці Павлівській.

    Железняк також заявив, що виявив конкретний механізм, за допомогою якого управителі можуть виводити навіть гарантійні платежі, які за договором повинні надходити до державного бюджету.

    За словами депутата, задокументований фінансовий механізм став підставою для подання офіційної заяви до НАБУ щодо системного пограбування держави.

    «Ситуація з орендою на Майдані за 74 грн за квадратний метр настільки показова і зухвала, що потребує негайного втручання правоохоронців», — заявив він.

    Железняк також додав, що АРМА мала б розірвати договори з управителем ще рік тому, однак цього не сталося.

    За даними, які раніше озвучувала голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, консорціум «КАМпарітет» отримав Будинок профспілок в управління у квітні 2024 року і вже невдовзі почав накопичувати борги перед державою.

    Зокрема, за її словами, лише станом на літо 2025 року борг управителя за гарантійними платежами становив близько 2 млн грн.

    Консорціум «КАМпарітет» у 2024–2025 роках отримав в управління низку активів, серед яких:

    • Будинок профспілок у Києві

    • приміщення на вулиці Павлівській

    • ТЦ «Флагман» в Івано-Франківську

    • виробництво ягід компанії «Українська ягода»

    Відповідно до умов договорів управління, компанія повинна щомісяця сплачувати державі відсоток від прибутку, а якщо його немає — гарантійний платіж.

    Водночас, за даними Железняка, компанія не перераховувала державі відсотків від прибутку, а сплачувала лише мінімальні гарантійні платежі.

    При цьому на деяких об’єктах продовжує працювати комерційний бізнес. Наприклад, у приміщенні на вулиці Павлівській, 18 у Києві працює магазин «Світ матраців».

    Блогер Володимир Бондаренко також заявляв, що «КАМпарітет» можуть пов’язувати з групою Колот — Гмирін — Сенниченко, яка фігурувала у скандалах навколо Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

    За його інформацією, 48% консорціуму належать компанії «Управляюча компанія Євро-Сервіс», якою керує Юрій Тарасенко.

    Раніше Тарасенко очолював компанію «Ваш правовий захист», власницею якої є Аліна Адамчик. Вона також володіє компанією «Європаркінг», яку раніше очолював Дмитро Лекішвілі.

    Лекішвілі є директором підприємства «Сучасний простір», власником якого виступає Володимир Колот.

    Колот є співвласником компанії «Агро Газ Трейдінг», яка фігурувала у скандалах навколо Фонду держмайна, ОПЗ та ОГХК.

    Шурином Колота є Андрій Гмирін, фігурант справ НАБУ щодо розкрадання коштів державних підприємств.

    За інформацією Бондаренка, Колот, Гмирін і колишній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко наразі перебувають за кордоном.

  • Конфлікт між НАБУ та СБУ: на блокпості під Сумами затримали співробітника Бюро

    Конфлікт між НАБУ та СБУ: на блокпості під Сумами затримали співробітника Бюро

    Національне антикорупційне бюро заявило про затримання свого співробітника на блокпості біля в’їзду до Сум. У відомстві стверджують, що це сталося під час виконання ним службових обов’язків у межах офіційного розслідування.

    За інформацією НАБУ, співробітника нібито безпідставно затримали працівники Служби безпеки України. У Бюро припускають, що до інциденту може бути причетний підрозділ, який перебуває у сфері координації першого заступника голови СБУ Олександра Поклада.

    У НАБУ також зазначили, що однією з причин затримання могли назвати той факт, що батьки співробітника проживають на тимчасово окупованій території. Водночас у Бюро наголошують, що перед призначенням на посаду цей співробітник пройшов усі необхідні перевірки, включно з перевіркою на поліграфі в Управлінні внутрішнього контролю НАБУ, де зокрема перевіряли можливі зв’язки з представниками держави-агресора або колабораційними структурами.

    У Службі безпеки України оперативно відреагували на ці заяви та назвали їх маніпулятивними.

    У відомстві пояснили, що співробітники СБУ під час повномасштабної війни цілодобово забезпечують контррозвідувальний режим на блокпостах у прифронтових регіонах.

    За даними СБУ, на одному з блокпостів при в’їзді до Сум правоохоронці зупинили чоловіка, який мав низку ознак, що вимагали додаткової перевірки.

    Зокрема, у спецслужбі зазначили, що він є вихідцем із тимчасово окупованих територій, не назвав місце своєї роботи, а для підтвердження особи показав лише сторінку з застосунку «Дія». Крім того, під час перевірки контактів у його телефоні нібито виявили російські номери.

    У СБУ заявили, що у таких випадках діють відповідно до встановлених алгоритмів і проводять посилену перевірку осіб, які прямують у прифронтові регіони.

    У спецслужбі наголосили, що працюють виключно у межах чинного законодавства і виконують завдання із забезпечення безпеки громадян та військових на сумському напрямку. Також у відомстві зазначили, що будь-які спроби маніпуляцій навколо цієї ситуації є неприпустимими.

  • Арсен Іванющенко оселився в елітному районі Дубая

    Арсен Іванющенко оселився в елітному районі Дубая

    Арсен Іванющенко, син колишнього нардепа від «Партії регіонів» Юрія Іванющенка, більш відомого як «Юра Єнакієвський», володіє нерухомістю у Дубаї. Журналістські розслідування та дані з російських авіабаз свідчать, що сам Юрій Іванющенко у 2023–2024 роках п’ять разів літав у Дубаї з території РФ.

    Протягом 2024 року Арсен орендував віллу у престижному районі Al Merkadh, відомому приватними котеджами та заможними жителями. За даними джерел, цей район користується популярністю серед іноземних інвесторів та бізнесменів, що прагнуть спокійного життя подалі від міської метушні.

    Юрій Іванющенко до 2014 року мав значний вплив у українській політиці та бізнесі, був одним із найближчих соратників президента-втікача Віктора Януковича. Після Революції Гідності він залишив Україну. Українські правоохоронці відкривали проти нього низку кримінальних справ, пов’язаних із незаконним збагаченням та привласненням майна.

    Нещодавно НАБУ оголосило Іванющенка у розшук. Детективи підозрюють його у причетності до схеми легалізації 18 гектарів державної землі під Києвом вартістю понад 160 млн гривень. Дані про регулярні поїздки до Росії, зокрема в Москву та Сочі, свідчать про тісні бізнес-зв’язки та активну присутність Іванющенка на міжнародному рівні.