Gorchitsa.info

Позначка: НАБУ

  • НАБУ затримало ексміністра Германа Галущенка у справі «Мідас»

    НАБУ затримало ексміністра Германа Галущенка у справі «Мідас»

    Національне антикорупційне бюро України підтвердило затримання колишнього міністра енергетики Германа Галущенка під час перетину державного кордону у неділю, 15 лютого. Про це повідомили в Національне антикорупційне бюро України.

    За інформацією відомства, затримання відбулося в межах кримінального провадження, відомого як справа «Мідас». Наразі тривають першочергові слідчі дії, які здійснюються відповідно до вимог законодавства та на підставі судових санкцій.

    Журналісти повідомляють, що Галущенко прямував поїздом «Київ–Варшава». Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ексміністр мав законні підстави для виїзду за кордон, однак його зняли з потяга, ймовірно, за запитом правоохоронних органів, зокрема НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Видання Дзеркало тижня з посиланням на джерела повідомило, що після доправлення до Києва Галущенку планують вручити підозру.

    У чому суть справи

    Герман Галущенко очолював Міністерство енергетики з 2021 по 2025 рік, а з липня по листопад 2025 року обіймав посаду міністра юстиції.

    Він фігурує у справі «Мідас», що стосується ймовірної масштабної корупції в енергетичній сфері. За даними слідства, організатором схеми є бізнесмен Тимур Міндіч.

    Раніше прокурор САП заявляв, що Галущенко міг отримувати особисту вигоду шляхом заступництва інтересів Міндіча та через використання послуг із легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, через довірену особу — радника Ігоря Миронюка.

    Після оприлюднення матеріалів розслідування 12 листопада Галущенка відсторонили від посади міністра юстиції, 14 листопада його вивели зі складу РНБО, а 19 листопада Верховна Рада підтримала постанову про його звільнення.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронні органи готуються до вручення підозри.

  • Антикорупційні органи передали до суду справи проти 280 посадовців

    Антикорупційні органи передали до суду справи проти 280 посадовців

    У 2025 році Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду 124 обвинувальні акти. Йдеться про кримінальні провадження щодо 280 осіб, яким інкримінують завдання державі збитків на понад 21,5 мільярда гривень.

    Про це повідомила пресслужба САП, оприлюднивши результати роботи за рік. В антикорупційному відомстві уточнили, що серед фігурантів справ — вищі посадові особи держави, судді, прокурори, керівники державних підприємств та народні депутати.

    Усі 280 обвинувачених уже постали перед судом. Подальше рішення щодо їхньої вини та покарання має ухвалити суд.

    Окремо керівник САП Олександр Клименко повідомив, що станом на кінець січня 2026 року підозри від антикорупційних органів отримали 41 народний депутат Верховної Ради IX скликання. За його словами, якщо враховувати весь період роботи НАБУ і САП, за десять років підозри були оголошені 79 чинним і колишнім народним депутатам.

    У САП наголошують, що розслідування тривають, а антикорупційні органи продовжують працювати над притягненням посадовців до відповідальності.

  • Завищені ціни на дрони для армії: хто отримав мільйони

    Завищені ціни на дрони для армії: хто отримав мільйони

    Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, а волонтери та громадяни збирають кошти буквально «по гривні» для фронту, державні закупівлі БпЛА перетворилися на канал для отримання сотень мільйонів гривень надприбутку.

    За матеріалами розслідування Бюро економічної безпеки, структури, пов’язані з бізнесменом Сеяром Османовичем Куршутовим, постачали дрони для Агентства оборонних закупівель та Держспецзв’язку із завищенням цін у 2,5–3 рази порівняно з ринковими. Ключовою ланкою схеми виступало ТОВ «Євро Таннелс», через яке та афілійовані компанії були укладені контракти на постачання дронів Magura UA на загальну суму понад 720 млн грн. З них приблизно 460 млн грн припадало на Держспецзв’язок, ще 260 млн грн — на Агентство оборонних закупівель. Для легалізації угод у міжнародному контексті до ланцюжка включили польську компанію DEEP MATTER Z.O.O.

    Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

    Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

    Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

    Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

    Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

  • Нардеп Клочко під підозрою НАБУ через незаконне збагачення понад 11 млн грн

    Нардеп Клочко під підозрою НАБУ через незаконне збагачення понад 11 млн грн

    Нардеп від «Слуги народу» Андрій Клочко потрапив під підозру НАБУ через незаконне збагачення на понад 11 млн грн. Слідство зазначає, що йдеться про земельні ділянки, квартири, нежитлові приміщення та автомобілі, оформлені на близьких родичів депутата.

    Згідно з декларацією Клочка за 2025 рік, у січні він отримав від держави 547 897 грн компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Заробітна плата нардепа у Верховній Раді склала 764 984 грн, до цього додається 27 тис. грн доходу від роботи за сумісництвом у Житомирському державному університеті та 1 280 102 грн від продажу рухомого майна.

    У власності родини Клочка з 1997 року знаходиться квартира в Києві площею 69 м². Крім того, депутат орендує квартиру площею 101 м², проживає у квартирі на 106 м², оформленій на родича, та має депутатську приймальню у столиці на 134 м² разом із прилеглою територією.

    Автопарк родини складається з двох раритетних «Запорожців», а також автомобілів Lexus RX 450H, оформленого на дружину та придбаного за 950 тис. грн, і Volkswagen Passat вартістю 571 тис. грн, також записаного на дружину.

    Щодо заощаджень, нардеп задекларував 90 тис. доларів готівкою, його дружина — ще 91 тис. доларів. Окрім того, у декларації вказано 17,5 тис. євро, 1,3 млн грн готівкою, 115 тис. грн заощаджень дружини та близько 18 тис. грн на банківських рахунках. Окремо зазначено заставу за рішенням ВАКС: 399 999 грн внесла дружина, ще 510 тис. грн — із власності самого Клочка.

    НАБУ повідомило про підозру нардепу у травні 2024 року. Розслідування триває, правоохоронці перевіряють походження задекларованих активів і можливу причетність до корупційних схем через оформлення майна на родичів.

  • НАБУ повідомило про встановлення «жучків» у житлі керівника антикорупційного підрозділу

    НАБУ повідомило про встановлення «жучків» у житлі керівника антикорупційного підрозділу

    НАБУ заявило про спробу незаконного прослуховування керівника підрозділу детективів, який розслідує корупцію в оборонній сфері. У помешканні посадовця виявили спеціальні пристрої для прихованого зняття інформації.

    Про це повідомили в самому Бюро.

    За даними НАБУ, йдеться про керівника підрозділу, що займається розслідуваннями зловживань та махінацій під час оборонних закупівель. Зокрема, його команда працює над епізодами, пов’язаними із закупівлею безпілотників, а також бере участь у розслідуванні резонансної справи «Мідас».

    Під час перевірки у житлі детектива було знайдено технічні засоби, які могли використовуватися для негласного стеження та збору інформації. У Бюро наголошують: встановлення таких пристроїв є незаконним і може свідчити про спробу тиску або втручання в роботу антикорупційних органів.

    За попередньою інформацією, до спроби встановлення прослуховування можуть бути причетні співробітники одного з правоохоронних органів. Конкретну структуру в НАБУ поки що не називають.

    У відомстві підкреслили, що подібні дії створюють ризики для незалежності слідства, особливо з огляду на чутливість справ, пов’язаних з оборонною сферою та використанням бюджетних коштів під час війни.

    За цим фактом уже розпочато досудове розслідування. Правову кваліфікацію події мають надати слідчі.

  • Бізнес-партнер Міндіча скупив землі в Карпатах на сотні мільйонів

    Бізнес-партнер Міндіча скупив землі в Карпатах на сотні мільйонів

    Бізнесмен Ігор Хмельов, якого пов’язують із підозрюваним у створенні злочинної організації Тимуром Міндічем, у 2023–2024 роках придбав у Карпатах 11 земельних ділянок загальною площею 2,6 гектара. Землю було куплено для реалізації проєкту камерного клуб-готелю в одному з найбільш привабливих туристичних регіонів країни.

    Ділянки розташовані в урочищі Горішків на межі сіл Яблуниця Івано-Франківської області та Лазещина Закарпатської області. Формальним власником виступає або сам Хмельов, або підконтрольна йому компанія «Евентус Менеджмент».

    За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

    У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

    Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

    Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

    Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

    За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

  • НАБУ оголосило підозру депутату Київоблради у справі про земельну схему НААН

    НАБУ оголосило підозру депутату Київоблради у справі про земельну схему НААН

    Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру депутату Київської обласної ради Олександру Полярушу у межах розслідування масштабної земельно-зернової схеми з активами Національної академії аграрних наук України. Раніше фігурантом цього ж провадження став народний депутат Анатолій Гунько.

    За інформацією слідства, Поляруш міг відігравати одну з ключових ролей у схемі та діяти у змові з Гуньком, якого раніше викрили на отриманні хабаря за «вирішення» земельних питань. За версією правоохоронців, загальний обсяг оборудки сягнув близько 30 мільйонів гривень.

    У матеріалах справи також згадується депутатка Київоблради та ректорка Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст. Слідство вважає, що вона могла бути залучена до реалізації земельно-зернової схеми разом з іншими представниками обласної ради.

    За даними розслідування, для легалізації коштів використовували підприємство ТОВ «СГП Настуся». Через компанію, за версією НАБУ, штучно завищували показники врожайності, що дозволяло виводити прибутки та розподіляти їх між учасниками змови. Доказами у справі, як зазначається, є зокрема телефонні розмови, у яких фігуранти обговорювали фінансові питання.

    Крім того, Олександр Поляруш фігурує ще в одному кримінальному провадженні. Йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів у Білій Церкві у 2022–2023 роках, коли він обіймав посаду заступника міського голови з питань капітального будівництва. За даними слідства, посадовець міг лобіювати інтереси пов’язаних із ним компаній під час проведення ремонтів укриттів у школах і медичних закладах.

    Раніше до декларацій депутата також виникали питання з боку НАЗК. У 2020 році агентство зафіксувало недостовірні відомості на понад 1 мільйон гривень, однак це рішення пізніше було скасоване судом. Водночас журналісти звертають увагу, що в останній декларації відсутні дані про окремих членів родини, земельні ділянки та автомобіль Toyota Land Cruiser 300 вартістю близько 100 тисяч доларів. При цьому задекларовано значні обсяги нерухомості, кілька авто та майже 7 мільйонів гривень готівкою.

    Розслідування триває. У разі доведення вини фігурантам може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • Корупція у ЗСУ: САП і НАБУ завершили розслідування справи «Дзвін» на 246 млн грн

    Корупція у ЗСУ: САП і НАБУ завершили розслідування справи «Дзвін» на 246 млн грн

    САП і НАБУ завершили розслідування масштабної корупційної справи в оборонній сфері, пов’язаної зі створенням автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За даними слідства, державі завдано збитків на понад 246 млн грн.

    Серед підозрюваних — колишні високопосадовці Генштабу ЗСУ та керівник приватної компанії, яка виконувала контракт на розробку системи: ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ (генерал-лейтенант), колишній начальник військ зв’язку ЗСУ (генерал-майор), ексначальник управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ (полковник) та директор приватного товариства, яке стало головним виконавцем контракту.

    За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

  • Довкола першої заступниці генпрокурора виникли гучні звинувачення: заявники вимагають перевірки

    Довкола першої заступниці генпрокурора виникли гучні звинувачення: заявники вимагають перевірки

    Навколо першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко останніми місяцями зростає кількість заяв і звернень, які містять серйозні звинувачення та потребують перевірки з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Йдеться про твердження, що виходять за межі внутрішніх кадрових конфліктів і стосуються можливих зловживань службовим становищем, неформального впливу на процесуальні рішення та ймовірних фінансових схем.

    Про це повідомляють джерела в прокурорському середовищі, а також заявники, які звертаються до компетентних органів із відповідними матеріалами.

    За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

    Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

    Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

    Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

    Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

    У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

    Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.

  • Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Ігор Мосійчук опублікував аудіозапис розмови голови фракції “Слуга Народу” Давида Арахамії з народним депутатом України від цієї фракції Ігорем Копитіним, якого, зі слів Мосійчука, НАБУ використало як “торпеду” проти голови парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

    На плівках, опублікованих Мосійчуком, голос, схожий на голос Давида Арахамії, переконує нардепа Копитіна здійснити провокацію відносно Юлії Тимошенко заради збереження монобільшості “Слуг Народу” у Верховній Раді.

    “Я твердо переконаний, що Офіс Генпрокурора і Державне бюро розслідувань мають порушити кримінальне провадження за фактом публікації цього аудіозапису, провести відповідну експертизу та встановити його автентичність, після чого притягнути до кримінальної відповідальності винних у цій провокації” – зазначає Ігор Мосійчук.