Gorchitsa.info

Позначка: Національна поліція

  • Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко, за інформацією «Української правди», вступив у прямий конфлікт із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, який протягом останніх років мав значний вплив на правоохоронний блок влади. Одним із проявів цього протистояння стала практика проведення резонансних правоохоронних операцій без попереднього інформування Татарова.

    Про це йдеться в матеріалі «Української правди», оприлюдненому 11 серпня.

    Одним із ключових епізодів видання називає масштабну операцію проти посадовців Національної поліції у справі про так звані «порноофіси».

    Операцію проти топполіцейських провели без відома Татарова

    За даними УП, Кравченко не попередив Татарова про підготовку операції, під час якої правоохоронці одночасно провели слідчі дії в кількох регіональних управліннях Нацполіції.

    Сама операція відбулася 20 травня 2026 року. Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України заявив про викриття корупційної схеми в Національній поліції. Слідство стверджує, що керівники територіальних підрозділів поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли за гроші забезпечувати безперешкодну діяльність мережі так званих «порноофісів».

    Тоді були затримані начальник ГУНП в Івано-Франківській області та його заступник, перший заступник керівника поліції Тернопільщини, заступник начальника поліції Житомирської області, а також водій автогосподарства Центру обслуговування підрозділів МВС. За версією слідства, останній виконував роль посередника.

    Що відомо про схему з «порноофісами»

    За матеріалами слідства, посадовці нібито отримували гроші за невтручання у діяльність осіб, які створювали та поширювали через інтернет порнографічний контент.

    Слідство заявляло, що розмір так званої «абонплати» міг становити $20 000 щомісяця для керівництва одного з регіональних підрозділів поліції. Ще $5000, за версією правоохоронців, отримував посередник.

    Правоохоронці задокументували кілька передач коштів. Зокрема, у лютому посередник нібито отримав $45 000, а у квітні – ще $25 000.

    Під час обшуків у фігурантів також вилучили шість дорогих автомобілів, швейцарські годинники, зброю та готівку в різних валютах на загальну суму понад 22,6 млн грн.

    У МВС заявляли, що знали про розслідування

    Водночас твердження про секретність операції саме від Татарова не означає, що про неї не знало керівництво Міністерства внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко після резонансних затримань заявив, що МВС знало про розслідування від самого початку та сприяло правоохоронцям. Міністерство також повідомило про звільнення водія, який фігурував у справі.

    Таким чином, операція не була повністю закритою всередині правоохоронної системи. За версією УП, принциповим моментом стало саме те, що про неї заздалегідь не повідомили Татарова.

    Чому можливий конфлікт важливий

    Татарова в українському політичному середовищі протягом останніх років пов’язували з координацією правоохоронного напряму в Офісі президента. Тому повідомлення про те, що генеральний прокурор проводить великі операції без його попереднього відома, може свідчити про зміну неформального балансу впливу всередині правоохоронної вертикалі.

    Однак наразі ані Кравченко, ані Татаров публічно не підтвердили наявність особистого конфлікту. Так само немає офіційного підтвердження, що генпрокурор зобов’язаний погоджувати з посадовцями ОП проведення конкретних слідчих операцій.

    Саме тому повідомлення про протистояння Кравченка і Татарова варто відокремлювати від установлених фактів у справі «порноофісів»: затримання та слідчі дії офіційно підтверджені, тоді як інформація про внутрішній конфлікт у владній команді ґрунтується на даних джерел «Української правди».

  • Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Національна поліція України повідомила про підозру вже 76 керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки різного рівня у межах кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями під час мобілізації. Паралельно слідчі перевіряють майже 2,5 тисячі випадків бронювання військовозобов’язаних, вилучили понад 83,5 тисячі постанов військово-лікарських комісій та домоглися скасування близько 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Такі цифри навів т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    ФОТО: т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе

    За його словами, правоохоронці зараз концентруються не на формальному збільшенні кількості кримінальних проваджень, а на документуванні конкретних схем, встановленні всіх їхніх учасників та доведенні справ до суду. Окрему увагу приділяють саме тим сферам мобілізаційної системи, де ризики зловживань є найвищими: роботі ТЦК, оформленню бронювання, діяльності військово-лікарських комісій та схемам незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон.

    Цуцкірідзе наголосив, що принциповою для поліції є однакова дія закону як щодо військовозобов’язаних, так і щодо посадовців, які приймають рішення в системі мобілізації. За його словами, посада, військове звання або адміністративні можливості не повинні захищати людину від кримінальної відповідальності.

    Водночас керівник Нацполіції закликав не переносити відповідальність окремих фігурантів на всю систему ТЦК і ВЛК. Він звернув увагу, що кожна справа має оцінюватися індивідуально, а викриття корупційних чи інших незаконних рішень не повинно автоматично ставити під сумнів усі висновки військово-лікарських комісій, особливо щодо людей із тяжкими захворюваннями або серйозними пораненнями.

    Понад 83 тисячі постанов ВЛК потрапили до слідчих

    Одним із найбільших масивів документів, які зараз перевіряє поліція, стали рішення військово-лікарських комісій.

    За інформацією Цуцкірідзе, у межах кримінальних проваджень слідчі вже вилучили понад 83,5 тисячі постанов ВЛК. Частина цих документів могла використовуватися для незаконного визнання військовозобов’язаних непридатними до служби або створення підстав для відстрочки та виїзду за кордон.

    У результаті перевірок було скасовано приблизно 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій.

    Ці цифри не означають, що всі 83,5 тисячі вилучених постанов є незаконними. Йдеться про документи, які стали предметом перевірки у конкретних кримінальних провадженнях. Остаточна юридична оцінка кожного випадку має ґрунтуватися на доказах.

    Паралельно поліція встановлює обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

    Бронювання під час воєнного стану дозволяє окремим працівникам критично важливих підприємств, установ та організацій отримувати відстрочку від мобілізації. Проте саме цей механізм став одним із напрямів, де правоохоронці перевіряють можливе використання фіктивних підстав, неправдивих даних або службового впливу.

    Понад 400 кримінальних проваджень від початку великої війни

    За даними Національної поліції, від початку повномасштабного російського вторгнення слідчі розслідували 428 кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконною допомогою військовозобов’язаним в ухиленні від служби, оформленням фіктивних медичних документів та організацією незаконного перетину державного кордону.

    У 105 провадженнях матеріали вже передано до суду, інші справи перебувають на стадії досудового розслідування.

    Серед фігурантів є не лише посередники або цивільні організатори схем, але й безпосередньо працівники та керівники територіальних центрів комплектування.

    Саме в межах цих та інших проваджень, за словами Цуцкірідзе, 76 керівникам ТЦК різного рівня вже повідомили про підозру.

    Водночас повідомлення про підозру не означає автоматичного встановлення вини. Відповідно до українського законодавства, винуватість конкретної особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Перед цим ДБР прийшло з обшуками більш ніж у 100 ТЦК

    Нові цифри Нацполіції з’явилися менш ніж через два тижні після початку масштабної спецоперації Державного бюро розслідувань під назвою «Чесний призов».

    30 липня ДБР спільно з Генеральним штабом ЗСУ розпочало слідчі дії у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки в більшості регіонів України.

    Правоохоронці пояснювали, що перевіряють одразу два великі блоки можливих правопорушень.

    Перший — це сприяння ухиленню від мобілізації за гроші. Йдеться про ситуації, коли посадовці могли за неправомірну вигоду допомагати військовозобов’язаним отримувати фіктивні документи, незаконні відстрочки або інші підстави для уникнення призову.

    Другий блок стосується можливого перевищення службових повноважень військовослужбовцями ТЦК, зокрема побиття та катування військовозобов’язаних.

    У ДБР окремо підкреслили, що «Чесний призов» не є реакцією на один гучний інцидент. Операцію назвали комплексною перевіркою системи, метою якої є виявлення корупції, службових зловживань та порушень прав людини.

    Ще на старті операції Бюро попередило, що після проведення обшуків у різних регіонах очікуються затримання та нові повідомлення про підозру. Генеральний штаб заявив, що сприяє правоохоронцям у перевірках та підтримує притягнення винних до відповідальності у випадках, коли порушення будуть доведені.

    Під перевіркою не тільки хабарі за «непридатність»

    Практика останніх років показує, що зловживання навколо мобілізації можуть мати різні форми.

    Один напрям — фіктивні медичні висновки. У таких випадках військовозобов’язаній особі могли оформлювати діагноз або ступінь непридатності, які не відповідали її реальному стану здоров’я.

    Інший — неправомірне оформлення відстрочки або бронювання.

    Ще один блок — внесення неправдивих даних до військово-облікових документів чи інформаційних систем.

    Окремі кримінальні провадження стосуються організації незаконного переправлення чоловіків через державний кордон, коли фіктивні довідки або рішення ВЛК ставали лише одним із елементів ширшої схеми.

    Саме тому вилучення десятків тисяч постанов ВЛК не означає, що слідство обмежується медичними комісіями. Поліція намагається відстежувати весь ланцюг — від людини, яка шукала незаконний спосіб уникнути мобілізації, до посередника, медичного працівника, посадовця ТЦК або іншої особи, яка могла забезпечувати необхідні документи.

    Чому правоохоронці говорять про індивідуальну відповідальність

    Масштабні обшуки та десятки підозр керівникам ТЦК відбуваються на тлі високої суспільної напруги навколо мобілізації.

    Саме тому Цуцкірідзе окремо застеріг від двох крайнощів.

    З одного боку, правоохоронні органи не повинні закривати очі на корупцію чи насильство лише через те, що йдеться про працівника структури, яка забезпечує мобілізацію.

    З іншого — окремі кримінальні випадки не можуть автоматично бути доказом незаконності роботи всіх ТЦК або ВЛК.

    Подібну логіку демонструє і операція «Чесний призов». ДБР прямо заявило, що йдеться про комплексну перевірку системи та конкретних фактів, а не про оголошення всіх працівників ТЦК підозрюваними.

    Масштаб цифр показує, наскільки великою стала проблема

    Найбільше уваги у новій статистиці привертає поєднання кількох показників: 76 керівників ТЦК із підозрами, понад 83,5 тисячі вилучених постанов ВЛК, 6,5 тисячі скасованих незаконних рішень та майже 2,5 тисячі бронювань, обставини яких зараз перевіряються.

    Однак ці цифри не можна просто складати між собою або трактувати як кількість уже доведених злочинів. Частина документів лише проходить перевірку, а щодо багатьох фігурантів слідство ще триває.

    Натомість вони демонструють масштаб роботи, яку правоохоронці проводять навколо мобілізаційної системи.

    Особливо показовим є те, що ця робота відбувається одночасно кількома правоохоронними структурами. Нацполіція розслідує кримінальні провадження щодо схем ухилення, ВЛК та бронювання, тоді як ДБР разом із Генштабом проводить масштабну операцію з перевірки діяльності самих ТЦК.

    У результаті найближчими тижнями кількість підозр може збільшитися: ще 30 липня ДБР прямо анонсувало затримання та процесуальні рішення після аналізу матеріалів, вилучених під час обшуків у понад 100 центрах комплектування.

    Наразі головний принцип, який декларують правоохоронці, залишається незмінним: відповідальність має бути персональною та доказовою. Тобто як військовозобов’язаний, який купував фіктивний документ, так і посадовець, який його оформлював або отримував за це гроші, у разі доведення вини повинні відповідати перед законом.

    І саме статистика, озвучена 11 серпня, показує, що перевірка мобілізаційної системи вже вийшла далеко за межі поодиноких резонансних справ.

  • Українців атакують фальшивими сертифікатами про навчання

    Українців атакують фальшивими сертифікатами про навчання

    В Україні зафіксували нову хвилю кібератак, під час яких зловмисники розсилають електронні листи від імені відомих освітніх платформ. У повідомленнях користувачам пропонують завантажити нібито сертифікат про успішне завершення навчання, однак замість документа вони можуть отримати шкідливе програмне забезпечення. Про це попередила Національна поліція України.

    За інформацією правоохоронців, кіберзлочинці маскують свої листи під офіційні повідомлення від популярних навчальних центрів, використовуючи знайомі логотипи та стиль оформлення. Такий підхід покликаний викликати довіру в отримувачів і спонукати їх відкрити вкладення або перейти за запропонованим посиланням.

    У поліції пояснюють, що в листі зазвичай міститься PDF-документ із вбудованим посиланням. Після переходу користувачу пропонують завантажити архів, у якому замість обіцяного сертифіката знаходиться шкідливий файл. Його запуск може призвести до зараження комп’ютера вірусом.

    Особливу небезпеку така схема становить для працівників державних установ, освітніх закладів та інших організацій, які справді проходили навчання на відповідних онлайн-платформах. Саме на їхню довіру та неуважність розраховують кіберзлочинці.

    Після встановлення шкідливого програмного забезпечення зловмисники можуть отримати доступ до конфіденційної інформації. Йдеться про викрадення логінів і паролів, банківських реквізитів, службових документів або навіть повний контроль над зараженим комп’ютером. У разі використання такого пристрою в корпоративній мережі під загрозою може опинитися вся інформаційна система установи чи підприємства.

    У Національній поліції закликають користувачів дотримуватися правил цифрової безпеки та не відкривати підозрілі вкладення, навіть якщо повідомлення надійшло нібито від знайомої організації. Правоохоронці нагадують, що шахраї нерідко використовують скомпрометовані поштові скриньки для розсилки шкідливих листів.

    Фахівці рекомендують не запускати файли з архівів, отриманих із неперевірених джерел, уважно перевіряти всі посилання у PDF-документах перед переходом, а також завантажувати сертифікати про проходження курсів виключно через особисті кабінети на офіційних навчальних платформах.

    Якщо користувач отримав подібний лист, його не слід відкривати чи пересилати іншим особам. Натомість поліція рекомендує повідомити про інцидент Національну команду реагування на кіберінциденти CERT-UA, надіславши підозріле повідомлення на перевірку. Це допомагає оперативно виявляти нові хвилі кібератак, блокувати джерела розсилки та захищати державні й приватні інформаційні системи.

    Правоохоронці також нагадують, що останнім часом шахраї активно використовують різні сценарії для поширення шкідливого програмного забезпечення. Зокрема, раніше фіксувалися масові розсилки листів нібито від імені «Нової пошти», у яких адресатів лякали податковими перевірками та пропонували відкрити вкладення для «виправлення помилок». Крім того, кіберзлочинці дедалі активніше використовують популярні месенджери, тому фахівці рекомендують регулярно перевіряти налаштування безпеки та користуватися вбудованими інструментами захисту від спаму й шахрайства.

  • Від наказу до розстрілу: як сварка у селі завершилася подвійним убивством

    Від наказу до розстрілу: як сварка у селі завершилася подвійним убивством

    Україну сколихнула резонансна справа про викрадення та вбивство двох братів із села Калинівка Білоцерківського району Київської області. За версією слідства, до злочину можуть бути причетні військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади, а його організатором правоохоронці вважають уже колишнього командира підрозділу Станіслава Лучанова.

    Станом на 13 липня у справі затримано десятьох осіб: дев’ятьох військовослужбовців бригади та екскомбрига, якого після кількох днів розшуку знайшли у Києві. Президент Володимир Зеленський підтвердив затримання та заявив, що всі обставини діяльності фігурантів мають бути детально перевірені.

    Водночас важливо наголосити: остаточну винуватість кожного підозрюваного може встановити лише суд. Частина деталей, зокрема мотив і роль окремих військових, наразі ґрунтується на попередній версії слідства, а також свідченнях місцевих жителів і джерел медіа.

    Зникнення братів і сліди стрілянини

    Історія розпочалася в ніч проти 28 червня. За матеріалами слідства, група людей проникла на подвір’я братів Максима та Романа Мосейчуків у Калинівці. Чоловіків силоміць вивезли у невідомому напрямку.

    Про їхнє зникнення поліції повідомили 3 липня. Під час огляду домоволодіння правоохоронці виявили пошкоджені камери відеоспостереження, сліди пострілів та інші речові докази, які вказували на насильницьке викрадення.

    За кілька днів тіла братів знайшли у лісосмузі за межами Київщини. У різних медійних повідомленнях фігурували Полтавська та Дніпропетровська області, тому точне місце вбивства й приховування тіл має бути остаточно встановлене слідством. На тілах загиблих виявили численні вогнепальні поранення. На місце поховання, за даними поліції, вказав один із затриманих.

    Місцеві мешканці розповідали, що в ніч викрадення чули постріли, але про зникнення братів стало відомо не одразу. За їхніми словами, зловмисники могли натягнути чоловікам балаклави на голови та вивезти їх двома автомобілями.

    Конфлікт через мотоцикли та гучний шум

    Ймовірним мотивом злочину слідство називає побутовий конфлікт між одним із місцевих чоловіків та дружиною Станіслава Лучанова.

    За попередньою версією, жінка неодноразово скаржилася на гучну музику та шум від мотоциклів, який заважав її маленькій дитині. Під час чергової суперечки чоловіки нібито відповіли їй лайкою та відмовилися вибачатися.

    Після цього Лучанов, як вважають правоохоронці, вирішив помститися та залучив до цього підлеглих. Водночас місцеві жителі стверджують, що перед викраденням до села приїжджали люди зі списком власників мототехніки та розпитували про їхні адреси.

    У цьому переліку начебто був Сергій Мосейчук — молодший брат убитих, який мав мотоцикл. Максима та Романа у списку, за словами селян, не було. Це може свідчити, що нападники або помилилися, або вирішили забрати чоловіків, які перебували в будинку на момент проникнення.

    Жителі Калинівки також заявили, що за кілька днів до злочину над будинком Мосейчуків нібито регулярно літав невідомий безпілотник. Офіційного підтвердження того, що за братами справді стежили з дрона, поки немає.

    Як могли діяти підозрювані

    За даними слідства, група військовослужбовців зі стріляниною проникла на приватну територію, незаконно позбавила братів волі та вивезла їх до іншої області.

    Там чоловіків певний час могли незаконно утримувати, після чого розстріляли й приховали тіла. Правоохоронці розглядають Лучанова як можливого організатора, а його підлеглих — як виконавців або співучасників.

    У суді під час обрання запобіжних заходів деякі військові, за інформацією медіа, заявляли, що виконували наказ керівництва бригади, однак конкретних прізвищ публічно не називали. Вісьмох фігурантів раніше взяли під варту на два місяці.

    Серед затриманих називали командира одного з батальйонів та головного сержанта бригади. Офіційна роль кожного з них має бути встановлена під час досудового розслідування.

    Комбриг залишив частину і був оголошений у розшук

    Після затримання перших військовослужбовців Станіслав Лучанов самовільно залишив військову частину. Оперативне командування «Північ» підтвердило, що його місцезнаходження встановлювали правоохоронці, а всіх військових, які фігурували в кримінальному провадженні, відсторонили від виконання службових обов’язків.

    11 липня колишньому командиру повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі та вбивстві двох цивільних. Через два дні його затримали в Києві.

    За повідомленнями медіа, Лучанов перебував в автомобілі разом з адвокатом. Після затримання його мали доставити для проведення слідчих дій та обрання запобіжного заходу.

    Загалом, за словами Зеленського, у справі вже затримано десятьох осіб — колишнього командира й дев’ятьох військовослужбовців 155-ї бригади.

    Яке покарання загрожує фігурантам

    Розслідування ведуть за статтями про незаконне позбавлення волі та умисне вбивство двох осіб.

    Частина третя статті 146 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене організованою групою чи таке, що спричинило тяжкі наслідки.

    Умисне вбивство двох або більше осіб може каратися позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним ув’язненням. Саме максимальне покарання може загрожувати ймовірному організатору, якщо його провину доведуть у суді.

    Водночас формулювання про те, що підлеглим загрожує лише до десяти років, може змінитися залежно від остаточної кваліфікації їхніх дій. Якщо слідство встановить безпосередню участь конкретних осіб у вбивстві, їм можуть інкримінувати значно тяжчі статті.

    Що відомо про братів Мосейчуків

    За розповідями жителів Калинівки, Максиму було близько 36 років, Роману — 35. У родині залишився молодший брат Сергій.

    Їхній батько служив у Силах оборони та загинув у 2023 році. Максим також воював, брав участь в обороні Києва й, за словами знайомих родини, підбивав російську техніку під Броварами. Пізніше він звільнився зі служби, щоб допомагати матері, яка після загибелі чоловіка перенесла інсульт.

    Родичі загиблих заявляли, що частину інформації про обставини смерті братів вони дізнавалися з медіа. Місцеві жителі вимагають максимального розголосу, оскільки бояться можливого тиску або помсти.

    Хто такий Станіслав Лучанов

    За даними українських медіа, військова кар’єра Лучанова розпочалася наприкінці 1990-х років. Він служив у різних механізованих підрозділах, командував батальйоном територіальної оборони та працював начальником штабу 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    У лютому 2026 року він очолив 155-ту окрему механізовану бригаду імені Анни Київської.

    Після появи інформації про кримінальне провадження у «Скелі» наголосили, що полк не має стосунку до подій, які відбувалися вже в іншій військовій частині, та не може відповідати за особисті рішення свого колишнього офіцера.

    Як відреагували Зеленський і МВС

    Президент Володимир Зеленський заявив, що міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповів йому про затримання всіх десятьох фігурантів.

    «Це справа, яка стосується не однієї громади і не однієї тільки Київщини. Встановити повну правду та притягнути до відповідальності всіх винних — це потреба всієї країни», — наголосив глава держави.

    Також керівник Київської області та начальник обласної поліції зустрілися з жителями Калинівки. Президент доручив виконати всі обіцянки, які влада дала громаді та родині загиблих.

    За словами Зеленського, справа має бути перевірена значно ширше, ніж один конкретний злочин. Таке формулювання може означати, що слідчі перевірятимуть інші можливі епізоди насильства, незаконного використання зброї або зловживання владою.

    Чому ця справа стала викликом для всієї армії

    Резонанс навколо 155-ї бригади пояснюється не лише жорстокістю ймовірного злочину. У суспільстві виникло питання, як командир військового підрозділу міг використати підлеглих і службові ресурси для особистої помсти.

    Якщо версія слідства підтвердиться, йтиметься не про побутову сварку, що випадково завершилася трагедією, а про організоване викрадення цивільних із застосуванням зброї, транспорту, військової підлеглості та можливого попереднього стеження.

    Саме тому влада має встановити не лише безпосередніх виконавців, а й з’ясувати, хто знав про накази, хто надавав транспорт і зброю, чи фіксувалася відсутність військових у частині та чому командир зміг залишити місце служби після затримання підлеглих.

    Ця справа не повинна ставати приводом для узагальнень щодо всіх військовослужбовців 155-ї бригади або Сил оборони. Відповідальність є індивідуальною. Однак публічне й неупереджене розслідування потрібне саме для захисту довіри до армії та демонстрації того, що військове звання не дає імунітету від кримінального переслідування.

    Найважливішими наступними кроками стануть обрання запобіжного заходу Лучанову, оприлюднення офіційної версії прокуратури та встановлення ролі кожного із затриманих. До ухвалення обвинувального вироку всі вони юридично вважаються невинуватими.

  • 19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    Колишньому керівнику державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», відомого як «Укрпатент», повідомили про підозру у службовій недбалості. За версією правоохоронців, посадовець протягом більш ніж року погоджував накази про преміювання працівників без належних правових підстав. Загальна сума виплат, які слідство вважає необґрунтованими, перевищила 19 мільйонів гривень.

    Розслідування проводять за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури Києва. Правоохоронці стверджують, що порушення відбувалися з листопада 2022 року до грудня 2023-го. У цей період керівник підприємства підписував документи про нарахування додаткових виплат, не забезпечуючи належної перевірки їхньої законності, відповідності внутрішнім положенням та фінансового обґрунтування.

    Дії посадовця кваліфікували за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. У разі доведення вини йому загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі, заборона обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років, а також штраф.

    Водночас повідомлення про підозру не означає визнання людини винною. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду доказів сторін.

    Як нараховували премії

    За матеріалами слідства, окремі працівники підприємства отримували премії у розмірі до 100% посадового окладу. Проблема, за твердженням прокуратури, полягала не в самому факті преміювання, а в тому, що підстави для таких виплат не відповідали внутрішнім документам підприємства.

    Премія є додатковою частиною зарплати, яку можуть нараховувати за конкретні результати роботи, виконання особливо важливих завдань, інтенсивність праці або інші показники, визначені колективним договором і положенням про оплату праці. Керівник державного підприємства повинен перевіряти, чи відповідають подані документи цим правилам і чи має установа законні фінансові підстави для витрат.

    Слідчі вважають, що колишній очільник «Укрпатенту» систематично не виконував цей обов’язок. У результаті протягом приблизно 14 місяців працівникам виплатили понад 19 мільйонів гривень премій, які правоохоронці називають безпідставними.

    У повідомленнях медіа також згадується, що йшлося про виплату підвищених або фактично подвійних премій. Однак точна кількість працівників, які отримували гроші, суми окремих нарахувань та посадові особи, які готували накази, офіційно не розкриваються. Ці обставини мають встановити під час подальшого розслідування.

    Хто керував Укрпатентом у цей період

    У публічному повідомленні прокуратури ім’я підозрюваного не називають. Водночас, за даними відкритих декларацій, у 2022–2023 роках обов’язки генерального директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» виконував Сергій Марченков.

    У декларації перед звільненням зазначено, що він працював виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» до 22 грудня 2023 року. Саме цей період частково збігається з часовими межами, вказаними слідством.

    Проте офіційні органи поки не назвали прізвище підозрюваного у своїх відкритих повідомленнях. Тому ототожнення фігуранта з конкретною людиною ґрунтується на інформації про керівництво підприємства у відповідний період, а не на прямому підтвердженні прокуратури.

    Сергія Марченкова призначили виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» у 2022 році. У цей час в Україні тривало реформування системи управління інтелектуальною власністю та передання частини функцій новоствореному Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій.

    Хто розслідує справу

    Досудове розслідування здійснюють слідчі управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечують співробітники Головного управління Служби безпеки України у Києві та Київській області.

    Чому розслідуванням займається саме поліція в метрополітені, у відкритих повідомленнях не пояснюється. Такі підрозділи можуть розслідувати не лише правопорушення безпосередньо у столичній підземці, якщо провадження передано їм за підслідністю або відповідним рішенням керівництва.

    Прокурори мають встановити, хто готував проєкти наказів, на яких документах ґрунтувалися премії, хто погоджував фінансові виплати та чи могли інші посадові особи бути причетними до можливих порушень.

    Також слідству належить з’ясувати, чи можна повернути кошти державному підприємству. У разі направлення обвинувального акта до суду прокуратура може заявити цивільний позов про відшкодування завданих збитків або ініціювати арешт майна підозрюваного для забезпечення такого відшкодування.

    Що означає службова недбалість

    Службова недбалість передбачає невиконання або неналежне виконання посадовцем своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них. Для кримінальної відповідальності слідство повинно довести не лише сам факт помилки чи неправильного рішення, а й наявність конкретних службових обов’язків, які особа мала виконати.

    Правоохоронцям також необхідно встановити причинний зв’язок між діями або бездіяльністю керівника та збитками у понад 19 мільйонів гривень. Окремо має бути підтверджено, що наслідки справді досягли встановленого законом рівня тяжких.

    Захист підозрюваного може заперечувати розрахунок збитків, стверджувати, що премії були передбачені внутрішніми документами, або доводити, що рішення ухвалювали колегіально та на підставі матеріалів, підготовлених іншими працівниками.

    Саме тому на цьому етапі коректно говорити про версію слідства, а не про доведене незаконне розпорядження коштами.

    Чим займається Укрпатент

    «Український інститут інтелектуальної власності» тривалий час виконував функції, пов’язані з прийманням і розглядом заявок на торговельні марки, винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Підприємство забезпечувало проведення експертизи заявок, ведення відповідних баз даних та підготовку документів щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

    Наприкінці 2022 року функції національного органу інтелектуальної власності передали Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій — IP офісу. Водночас «Укрпатент» не припинив існування миттєво, а проходив процес організаційної трансформації та передання повноважень.

    Саме в цей перехідний період, за версією слідства, відбувалися спірні преміювання. Це може стати важливою частиною справи, оскільки правоохоронці повинні перевірити, які внутрішні документи діяли на підприємстві після зміни його функцій, хто контролював фонд оплати праці та з яких надходжень фінансували виплати.

    Чому сума вважається тяжкими наслідками

    Понад 19 мільйонів гривень — це сукупний розмір премій, які прокуратура вважає виплаченими без достатніх правових підстав. Йдеться не обов’язково про привласнення грошей самим керівником. Склад службової недбалості полягає в тому, що через неналежне виконання ним обов’язків підприємство могло втратити значну суму.

    Це відрізняє справу від проваджень про розтрату чи заволодіння державними коштами, де слідство має довести умисел та особисту зацікавленість підозрюваного або інших учасників. У цьому випадку правоохоронці наразі говорять саме про недбалість, а не про організовану схему привласнення.

    Тому твердження, що екскерівник особисто «роздав» або «вкрав» 19 мільйонів гривень, є спрощенням. За версією прокуратури, він погоджував накази, через які кошти були виплачені працівникам підприємства без належних підстав.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідство може звернутися до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Його вид залежатиме від позиції прокуратури, ризиків впливу на свідків, можливості переховування та інших обставин.

    Правоохоронці також мають провести фінансові експертизи, допитати працівників і колишніх посадовців підприємства, дослідити накази про преміювання, табелі, розрахункові документи та положення про оплату праці.

    Після завершення слідства прокурори вирішуватимуть, чи достатньо доказів для передання справи до суду. Якщо обвинувальний акт буде направлений, суд повинен встановити, чи справді премії були незаконними, чи мав керівник можливість запобігти виплатам та чи спричинили його рішення тяжкі наслідки.

    Наразі екскерівник «Укрпатенту» має статус підозрюваного і, відповідно до презумпції невинуватості, не може вважатися винним, доки його провину не підтвердить обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

  • Продала трьох дітей за 30 тисяч: на Рівненщині матір підозрюють у торгівлі власними синами та донькою

    Продала трьох дітей за 30 тисяч: на Рівненщині матір підозрюють у торгівлі власними синами та донькою

    На Рівненщині правоохоронці викрили резонансний злочин, який кваліфікують як торгівлю людьми. За даними слідства, 38-річна жителька Рівненського району домовилася передати трьох власних дітей знайомому за грошову винагороду. Слідчі стверджують, що діти мали використовуватися для трудової експлуатації, жебрацтва та збуту наркотичних речовин. Жінку затримали одразу після отримання першої частини грошей, а дітей вилучили та передали під захист держави.

    За інформацією Національної поліції, йдеться про двох хлопчиків віком 9 і 14 років та 11-річну дівчинку. Слідство встановило, що підозрювана домовилася зі знайомим про передачу дітей на певний час. За це вона отримала 30 тисяч гривень, а після повернення дітей мала одержати ще таку ж суму. Саме під час передачі коштів 24 червня у селищі Клевань правоохоронці затримали жінку.

    Операцію проводили слідчі Національної поліції спільно з іншими правоохоронними органами в межах документування злочину. Після затримання дітей негайно вилучили працівники служби у справах дітей, щоб убезпечити їх від подальшої експлуатації. Наразі вони перебувають під опікою відповідних соціальних служб.

    За версією слідства, покупець мав використовувати дітей одразу в кількох незаконних видах діяльності. Правоохоронці повідомляють, що дітей планували залучати до примусової праці, жебрацтва, а також до незаконного розповсюдження наркотичних речовин. Саме такі обставини стали підставою для відкриття кримінального провадження за статтею про торгівлю людьми.

    Після затримання поліцейські провели обшуки за місцем проживання підозрюваної. Під час слідчих дій було вилучено предмети, які можуть свідчити про вживання або зберігання наркотичних речовин: скляні колби, лампочки з нашаруваннями та пакет із кристалічною речовиною, схожою на наркотичну. Також обшуки відбулися у людей, яких слідство вважає причетними до постачання наркотиків жінці. Остаточні висновки щодо вилучених речовин мають надати експерти після проведення лабораторних досліджень.

    Суд уже обрав підозрюваній запобіжний захід. Жінку взяли під варту строком на 60 діб без права внесення застави. Якщо її провину буде доведено в суді, санкція інкримінованої статті передбачає до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Ця справа стала ще одним резонансним випадком торгівлі дітьми в Україні за останні місяці. Навесні 2026 року правоохоронці повідомляли про затримання жительки Волині, яка, за даними слідства, намагалася продати свого шестирічного сина за 25 тисяч доларів США. Тоді потенційний покупець звернувся до поліції, після чого жінку затримали під час передачі грошей.

    Ще раніше правоохоронці викрили жительку Сумської області, яка, за версією слідства, намагалася продати новонароджену доньку за 30 тисяч доларів. У тому випадку поліцейські також діяли в межах спеціальної операції та затримали жінку під час передачі основної суми коштів.

    Українське законодавство відносить торгівлю людьми до категорії особливо тяжких злочинів. Якщо жертвами стають неповнолітні, а злочин вчинено щодо кількох дітей або з метою експлуатації, відповідальність суттєво посилюється. Саме тому у справі на Рівненщині суд уже на початковому етапі обрав найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою без альтернативи застави.

    Наразі досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми, перевіряють можливі зв’язки з незаконним обігом наркотиків та з’ясовують, чи були інші епізоди експлуатації дітей. Правоохоронці також наголошують, що пріоритетом залишається забезпечення безпеки трьох неповнолітніх та надання їм необхідної психологічної й соціальної допомоги.

  • Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції України присвоїв найвище державне звання — Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» — дев’ятьом українським військовослужбовцям та поліцейським. Вісім із них удостоєні цієї нагороди посмертно за виняткову мужність, проявлену під час захисту незалежності та територіальної цілісності держави. Відповідні рішення глава держави оформив указами №551–559/2026, підписаними 27 червня та оприлюдненими 28 червня.

    Як зазначено в документах, усі нагороди присвоєно «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові». Саме це формулювання традиційно використовується при нагородженні найвищою державною відзнакою України, яка вручається за виняткові заслуги перед державою.

    Звання Героя України посмертно присвоєно старшому солдату Ігорю Грибаню, старшому лейтенанту Арсену Юрченку, капітану Владиславу Шаповалу, лейтенанту Сергію Матвієвському, капітану Олегу Грамі, лейтенанту Андрію Марківу, майору поліції Олександру Куралеху та старшому лейтенанту поліції Роману Зеленському. Усі вони віддали життя, виконуючи службовий або бойовий обов’язок під час російсько-української війни.

    Єдиним із дев’яти нагороджених, хто отримав звання Героя України за життя, став старший сержант поліції Юрій Ілляшенко. Він продовжує службу та був відзначений за особисту мужність під час виконання службово-бойових завдань.

    Підписання указів відбулося символічно саме у День Конституції України, коли держава традиційно відзначає громадян, які зробили особливий внесок у захист незалежності країни. Під час урочистих заходів президент наголосив на важливості пам’яті про українських воїнів та всіх, хто виборює свободу України в умовах повномасштабної війни.

    Окрім присвоєння найвищих державних нагород дев’ятьом захисникам, Володимир Зеленський цього дня також відзначив державними нагородами сотні військовослужбовців, поліцейських, рятувальників та прикордонників. За офіційними даними, нагороди отримали 451 представник сектору безпеки та оборони України, із яких 203 були відзначені посмертно.

    Звання Героя України залишається найвищою державною нагородою країни. Воно було засноване у 1998 році й присвоюється громадянам України за визначні героїчні вчинки або видатні трудові досягнення. Під час повномасштабної війни Росії проти України саме військовослужбовці, правоохоронці та представники інших силових структур становлять переважну більшість нагороджених цією відзнакою.

    Орден «Золота Зірка», який вручається разом зі званням Героя України, символізує найвищий рівень державного визнання подвигу. Для багатьох українських родин він стає останнім офіційним свідченням того, що самопожертва їхніх рідних назавжди залишиться частиною історії держави.

    Від початку широкомасштабного вторгнення Росії президент регулярно підписує укази про нагородження військовослужбовців, які проявили виняткову мужність під час оборони країни. Значна частина таких нагород, на жаль, присвоюється посмертно, що вкотре підкреслює високу ціну, яку Україна платить за свою свободу та незалежність.

    Укази №551–559/2026 вже набрали чинності після офіційного оприлюднення на сайті Президента України. Імена дев’ятьох захисників назавжди залишаться серед тих, кого держава вшанувала найвищою відзнакою за безмежну відданість Україні та українському народові.

  • Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    У Верховній Раді України готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності для водіїв за перевищення швидкості та значне підвищення штрафів. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, зазначивши, що над документом працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

    За її словами, ініціатива спрямована на зміну чинної системи покарань за порушення швидкісного режиму, яка, на думку авторів законопроєкту, вже не відповідає сучасним викликам безпеки дорожнього руху. Наразі в Україні діє штраф у розмірі 340 гривень за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та 1700 гривень за перевищення більш ніж на 50 км/год. Однак, як зазначається, ці суми не завжди мають достатній стримувальний ефект для водіїв, що призводить до збереження високого рівня аварійності на дорогах.

    Новий законопроєкт пропонує запровадити більш диференційовану шкалу штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості. Зокрема, за перевищення більш ніж на 20 км/год пропонується штраф у розмірі 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2720 гривень, а за перевищення більш ніж на 80 км/год — 3400 гривень. Окремо передбачається посилена відповідальність для систематичних порушників: у разі, якщо водій протягом року п’ять і більше разів перевищує швидкість, штраф може становити 17 000 гривень.

    У парламенті наголошують, що ключова мета запропонованих змін полягає не у фіскальному навантаженні, а у зменшенні кількості дорожньо-транспортних пригод, підвищенні дисципліни водіїв та загальному зниженні рівня смертності й травматизму на дорогах. Законодавці підкреслюють, що перевищення швидкості залишається однією з головних причин серйозних аварій в Україні, а тому потребує більш жорсткого регулювання.

    Документ наразі перебуває на стадії опрацювання, а конкретні строки його внесення до Верховної Ради та подальшого розгляду поки що не визначені. Очікується, що під час доопрацювання можуть бути враховані додаткові пропозиції від профільних відомств, зокрема поліції та експертного середовища у сфері безпеки дорожнього руху.

    Обговорення посилення відповідальності водіїв відбувається на тлі підвищеної уваги до проблеми дорожньої безпеки в Україні. Після низки резонансних аварій у великих містах, зокрема смертельної ДТП у Києві на початку червня, уряд анонсував комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за дотриманням правил дорожнього руху та зменшення аварійності.

    Паралельно з державними ініціативами до посилення контролю долучаються й приватні компанії. Зокрема, сервіс Bolt заявив про запровадження більш жорстких внутрішніх правил для водіїв, включно з можливістю довічного блокування тих, на кого надходять повторні скарги щодо небезпечного стилю водіння або систематичного перевищення швидкості. Це, за словами компанії, має підвищити рівень безпеки пасажирських перевезень і стимулювати водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

  • Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Чернігівський районний суд виніс вирок курсанту, який під час навчальних стрільб у військовому навчальному центрі відкрив вогонь по інструкторах. Двоє військовослужбовців загинули, ще один був поранений. Суд визнав обвинуваченого винним в умисному вбивстві двох осіб та замаху на вбивство ще одного військового і призначив йому найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі.

    Про рішення суду повідомила Національна поліція України. За даними правоохоронців, трагедія сталася 16 липня 2025 року на території одного з навчальних центрів Збройних сил України в Чернігівській області. Під час проведення навчальних стрільб курсант, який перебував на полігоні зі зброєю, здійснив постріли з автоматичної зброї у бік інструкторів-військовослужбовців.

    Унаслідок стрілянини двоє інструкторів отримали смертельні поранення. Ще один військовий був поранений, однак вижив. Після інциденту нападника затримали на місці події. До розслідування були залучені слідчі поліції, військова служба правопорядку та інші компетентні органи.

    Дії обвинуваченого кваліфікували за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням ними службового обов’язку, а також закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням службового обов’язку. Такі злочини належать до категорії особливо тяжких і можуть каратися довічним ув’язненням.

    Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, визнав курсанта винним і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вирок став фіналом резонансної справи, яка викликала широкий суспільний резонанс ще влітку 2025 року.

    Одразу після трагедії командування військової частини повідомляло про проведення службової перевірки та посилення заходів безпеки під час навчань зі зброєю. Особливу увагу тоді приділяли контролю за діями курсантів під час виходу на вогневий рубіж, зберіганню та використанню автоматичної зброї, а також психологічному стану військовослужбовців, які проходять підготовку.

    За повідомленнями українських медіа, після інциденту в соцмережах активно обговорювали питання допуску особового складу до зброї, проходження медичного та психологічного відбору, а також відповідальності командування за безпеку під час навчального процесу. Окремі публікації вказували на те, що справа викликала обурення саме через можливі питання до стану підготовки та контролю за курсантами.

    Водночас офіційно правоохоронці повідомили лише ключові обставини справи: стрілянина сталася під час навчальних стрільб, вогонь був відкритий по інструкторах, двоє військових загинули, ще один постраждав. Детальні мотиви засудженого у відкритих офіційних повідомленнях не розкриваються.

    Подібні трагедії у військових навчальних центрах є надзвичайними подіями, особливо в умовах повномасштабної війни, коли підготовка військовослужбовців відбувається інтенсивно та часто у стислих термінах. Водночас кожен випадок застосування зброї проти побратимів або інструкторів потребує окремого ретельного розслідування, адже йдеться не лише про кримінальну відповідальність конкретної особи, а й про питання безпеки всього навчального процесу.

    Фахівці зазначають, що навчальні стрільби є одним із найризикованіших етапів військової підготовки. Саме тому на полігонах діють суворі правила поводження зі зброєю, команди інструкторів, контроль секторів стрільби та порядок пересування особового складу. Порушення цих правил або умисні дії зі зброєю можуть мати фатальні наслідки.

    Вирок у цій справі став одним із найсуворіших покарань, призначених за злочин, вчинений на території військового навчального центру. Суд фактично визнав, що дії курсанта були спрямовані проти військових, які виконували службовий обов’язок, а тому потребували максимально жорсткої правової оцінки.

    Родини загиблих інструкторів втратили близьких людей, які займалися підготовкою військових у час, коли країна продовжує протистояти російській агресії. Саме інструктори у навчальних центрах щодня готують нових бійців до служби, передають бойові навички та відповідають за безпеку під час занять.

    Наразі вирок може бути оскаржений у встановленому законом порядку. Проте вже зараз справа стала гучним прецедентом і, ймовірно, знову актуалізує питання психологічного відбору, контролю на полігонах та безпеки під час військової підготовки.

  • Наживалися на горі родин загиблих захисників: у Києві судитимуть «магів», які виманили у людей останні гроші

    Наживалися на горі родин загиблих захисників: у Києві судитимуть «магів», які виманили у людей останні гроші

    У Києві завершили розслідування резонансної справи про псевдомагів та ворожок, які роками заробляли на людському горі, страху та відчаї. Серед жертв шахрайської схеми виявилися родичі загиблих та зниклих безвісти українських військових, які шукали бодай якусь надію на зв’язок із близькими або відповіді на болючі запитання.

    Як повідомила Національна поліція України, обвинувальний акт щодо чотирьох учасників організованої групи вже скеровано до суду. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, злочинна схема діяла під прикриттям «езотеричних послуг», «екстрасенсорики», «магічної допомоги» та «ворожіння». Насправді ж її організатори використовували психологічні маніпуляції та емоційний тиск для виманювання грошей у людей.

    За інформацією правоохоронців, діяльність угруповання припинили ще у березні цього року. Організаторкою схеми була 50-річна мешканка Черкаської області, яка залучила до незаконного бізнесу своїх родичів.

    Шахраї створювали спеціалізовані сайти з рекламою магічних послуг, запускали рекламні кампанії в інтернеті та активно працювали через месенджери й телефонні дзвінки. Саме через ці канали вони знаходили потенційних жертв.

    Особливу увагу зловмисники приділяли людям, які переживали важкі життєві обставини. Серед потерпілих були дружини загиблих військовослужбовців, матері полеглих захисників, родичі безвісти зниклих бійців та громадяни, які перебували у складному психологічному стані після втрати близьких.

    Спочатку клієнтам пропонували недорогі консультації або «діагностику ситуації». Після встановлення контакту починався психологічний вплив. Потерпілим повідомляли про нібито страшні прокляття, негативну енергетику, смертельну небезпеку чи необхідність проведення додаткових ритуалів.

    Кожна наступна «послуга» коштувала дорожче за попередню.

    Люди брали кредити та віддавали останні заощадження

    Слідчі встановили, що для отримання грошей шахраї використовували класичну схему емоційного шантажу.

    Після першого платежу потерпілим повідомляли, що проведений обряд нібито виявив нові проблеми, які потребують негайного втручання. Людей переконували оплачувати додаткові ритуали, очищення, обереги та інші вигадані магічні процедури.

    У багатьох випадках суми платежів постійно зростали. Потерпілі віддавали власні заощадження, позичали кошти у знайомих або оформлювали кредити. Частина громадян фактично опинялася у фінансовій пастці, не маючи змоги зупинитися через страх перед наслідками, якими їх лякали шахраї.

    Правоохоронці наголошують: головною зброєю злочинців була не магія, а професійно вибудувані психологічні маніпуляції. Зловмисники ретельно вивчали співрозмовників, використовували отриману інформацію для формування довіри та поступово втягували людей у схему постійних платежів.

    Родини військових стали основною ціллю

    Особливий цинізм цієї справи полягає в тому, що серед жертв були родини українських військових.

    Після початку повномасштабної війни кількість оголошень від різноманітних «ясновидців», «екстрасенсів» та «контактерів із потойбіччям» помітно зросла. Частина таких осіб відкрито обіцяла повідомити місце перебування зниклих військових, передбачити долю полонених або навіть «зв’язатися» із загиблими захисниками.

    Національна поліція неодноразово попереджала громадян про подібні схеми. Раніше правоохоронці вже повідомляли про підозру трьом так званим «спадковим ясновидицям», які ошукали дружин загиблих і безвісти зниклих військовослужбовців на понад 1,4 мільйона гривень.

    Слідчі зазначають, що саме люди, які переживають втрату близьких або перебувають у стані невизначеності щодо долі рідних, найчастіше стають мішенню для подібних аферистів.

    Що загрожує фігурантам

    Досудове розслідування у справі завершене. Матеріали кримінального провадження та обвинувальний акт вже передані до суду.

    Чотирьом учасникам угруповання інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах у складі організованої групи. Санкція відповідних статей Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У Національній поліції наголошують, що боротьба з подібними схемами залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронців, особливо в умовах війни, коли шахраї все частіше намагаються використовувати емоційний стан людей для власного збагачення.

    Правоохоронці закликають громадян не довіряти особам, які за гроші обіцяють надприродні послуги, повернення зниклих людей, спілкування із загиблими або гарантоване вирішення життєвих проблем за допомогою магії. У випадку підозри на шахрайство громадян просять негайно звертатися до поліції.

    Історія київських псевдомагів вкотре показала: найнебезпечнішою зброєю шахраїв є не містика, а вміння грати на людському болю. І саме тому їхніми жертвами нерідко стають ті, хто найбільше потребує підтримки та надії.