Gorchitsa.info

Позначка: НАТО

  • Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала від Канади значний пакет військової допомоги для посилення протиповітряної оборони, а частина нового обладнання вже перебуває в дорозі. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні на полях саміту НАТО в Анкарі. Заява пролунала у момент, коли питання забезпечення української ППО стало одним із ключових на міжнародному порядку денному через посилення російських повітряних атак та гостру нестачу ракет-перехоплювачів.

    Під час переговорів Зеленський подякував уряду Канади за підтримку української системи протиповітряної оборони, визнавши, що саме цей напрямок сьогодні є найбільш проблемним для держави.

    «Зараз у нас великий, можливо навіть найбільший дефіцит щодо протиповітряної оборони. Між тим, ми отримали великий пакет допомоги від Канади. Ми вдячні вам за це», – заявив глава держави.

    Президент не став уточнювати, які саме системи або озброєння входять до нового пакета військової допомоги, однак наголосив, що співпраця між Києвом та Оттавою триває.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна має отримати ще одну партію допомоги від Канади.

    «Ми вдячні за це постачання, і добре, що деякі інші нові елементи вже в дорозі», – зазначив президент після переговорів із канадським прем’єром.

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної зустрічі підтвердив факт передачі допомоги, не розкриваючи її деталей. Канадська сторона традиційно утрималася від публічного переліку озброєння, яке передається Україні з міркувань безпеки.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів щодо зміцнення української системи ППО. Раніше цього дня президент України повідомив, що головною темою його майбутньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом стане саме отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Українська влада наголошує, що саме ракети-перехоплювачі сьогодні є критично необхідними для захисту міст від російських балістичних ударів.

    Поки невідомо, чи стосується згаданий Зеленським пакет допомоги фінансування, яке Канада оголосила ще навесні цього року. У травні прем’єр Марк Карні повідомив про додатковий внесок у розмірі 200 мільйонів доларів до міжнародної програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Саме ця ініціатива, започаткована США та НАТО, дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння відповідно до погодженого списку найнагальніших потреб України. Одним із головних напрямків програми є придбання ракет для комплексів Patriot, інших систем ППО, артилерійських боєприпасів та високоточного озброєння.

    Загалом Канада вже стала одним із найбільших донорів цієї програми. За даними української сторони, станом на травень канадський внесок у PURL перевищив 830 мільйонів доларів, а нові кошти дозволили розширити закупівлі американського озброєння для української армії.

    Ініціатива PURL була створена після домовленостей між США та НАТО для максимально швидкого забезпечення України критично необхідним озброєнням. На відміну від класичних пакетів військової допомоги, вона дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю зброї безпосередньо у США відповідно до пріоритетів, визначених Генеральним штабом Збройних сил України та погоджених із союзниками. До програми вже приєдналися понад два десятки держав, а її загальний обсяг фінансування продовжує зростати.

    Особливу актуальність питання ППО отримало після серії масованих російських комбінованих атак із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло, що дефіцит ракет-перехоплювачів залишається одним із найсерйозніших викликів для оборони країни.

    Саміт НАТО в Анкарі став майданчиком, де тема протиповітряної оборони України є однією з центральних. Союзники обговорюють не лише нові пакети допомоги, а й можливість фінансування закупівель американських ракет Patriot, розширення виробництва боєприпасів і збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу. Очікується, що підтримка України залишиться одним із ключових пунктів підсумкових документів саміту.

    Для України ж отримання нових засобів протиповітряної оборони має не лише військове, а й гуманітарне значення. Саме системи ППО сьогодні забезпечують захист цивільного населення, критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і великих міст від постійних російських ударів. Тому будь-яке розширення міжнародної підтримки у цьому напрямку Київ розглядає як один із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності держави.

  • “Це найважливіше”: Зеленський назвав головну вимогу до Трампа перед вирішальною зустріччю

    “Це найважливіше”: Зеленський назвав головну вимогу до Трампа перед вирішальною зустріччю

    Україна входить у один із найважливіших дипломатичних днів літа на тлі безперервних російських повітряних атак. Напередодні двосторонньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту НАТО в Анкарі президент Володимир Зеленський чітко визначив головний пріоритет майбутніх переговорів: посилення української протиповітряної оборони, насамперед за рахунок додаткових систем Patriot і ракет до них. Саме це питання, за словами глави держави, стане центральною темою розмови з американським лідером.

    Виступаючи після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Зеленський наголосив, що для України зараз немає більш нагальної потреби, ніж зміцнення захисту українського неба. Президент підкреслив, що російські атаки дедалі частіше включають застосування балістичних ракет, а ефективно перехоплювати їх здатні саме комплекси Patriot.

    «Сьогодні важливо знайти спосіб, як якомога швидше і якомога більше отримати ракети для систем Patriot. Це найважливіше, що ми обговоримо. Це термінова тема для нас», – заявив Зеленський.

    За словами президента, під час зустрічі з Трампом обговорюватиметься широкий спектр питань українсько-американського співробітництва, однак саме забезпечення України сучасними засобами ППО визначатиме порядок денний переговорів. Київ розраховує не лише на продовження військової підтримки, а й на пошук механізмів, які дозволять прискорити передачу додаткових боєприпасів для вже наявних комплексів Patriot та потенційно отримати нові батареї.

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформації Білого дому про офіційне підтвердження двосторонньої зустрічі президентів України та США. Американська адміністрація повідомила, що переговори відбудуться під час саміту НАТО в Анкарі. За попереднім графіком, після участі у спільних заходах Альянсу Дональд Трамп проведе окрему зустріч із Володимиром Зеленським, а згодом — із президентом Сирії Ахмадом аш-Шараа. Після завершення саміту американський президент планує повернутися до Вашингтона.

    У Вашингтоні також наголошують, що окремою темою переговорів стане пошук шляхів завершення війни. Представник адміністрації США зазначив журналістам, що Дональд Трамп вважає необхідним активізувати дипломатичні зусилля, оскільки, на думку американської сторони, лінія фронту останніми місяцями суттєво не змінюється, а людські втрати залишаються надзвичайно високими. Саме тому президент США прагне обговорити із Зеленським можливі подальші кроки щодо припинення бойових дій.

    Водночас українська сторона наголошує, що будь-які дипломатичні ініціативи мають супроводжуватися посиленням обороноздатності держави. Саме тому питання Patriot сьогодні набуло особливої ваги. Росія останніми місяцями значно збільшила використання балістичних ракет під час масованих ударів по українських містах, а їх перехоплення потребує саме американських комплексів Patriot.

    Додатковим аргументом Києва стала ситуація із запасами ракет у країнах-партнерах. Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив передачу Україні чергової партії ракет для систем Patriot. Цей крок має посилити українську протиповітряну оборону на тлі регулярних комбінованих атак Росії.

    Разом із тим не всі союзники мають можливість і надалі збільшувати допомогу. Міністерка оборони Нідерландів заявила, що країна практично вичерпала свої можливості щодо подальших поставок військової допомоги Україні, зокрема й ракет для Patriot. За її словами, Амстердам уже передав усе, що міг виділити без шкоди для власної обороноздатності.

    Про дефіцит боєприпасів раніше говорили й українські військові експерти. Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (“Флеш”) заявляв, що країна нині відчуває нестачу ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, держави, які самі межують із Росією, також змушені зберігати значні резерви для власної безпеки, тому питання передачі додаткових запасів залишається надзвичайно складним.

    Окремий політичний контекст додають і телефонні переговори, які Дональд Трамп провів кількома днями раніше. Американський президент поспілкувався як із Володимиром Зеленським, так і з Володимиром Путіним. За даними Білого дому та міжнародних агентств, після зустрічі із Зеленським у Туреччині Трамп може знову провести розмову з російським президентом, намагаючись просунути власні дипломатичні ініціативи щодо припинення війни.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить у непростих умовах для Альянсу. Однією з центральних тем зустрічі залишається подальша підтримка України, збільшення оборонних витрат країн-членів та виробництво сучасного озброєння. Для Києва ж головний результат переговорів вимірюватиметься не лише політичними деклараціями, а й конкретними рішеннями щодо постачання систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    Саме тому слова Зеленського про Patriot фактично визначили головний український пріоритет на нинішньому саміті НАТО. На тлі щоденних російських ударів по українських містах питання захисту цивільного населення та критичної інфраструктури залишається для Києва абсолютним пріоритетом. Українська влада розраховує, що переговори з президентом США дозволять пришвидшити ухвалення рішень щодо нових поставок, від яких безпосередньо залежить ефективність української протиповітряної оборони найближчими місяцями.

  • Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Президент України Володимир Зеленський розпочав насичений дипломатичний день у столиці Туреччини, де бере участь у саміті НАТО та пов’язаних із ним заходах. Разом із першою леді Оленою Зеленською глава держави прибув до Анкари, де протягом одного дня проведе низку двосторонніх переговорів із керівництвом Північноатлантичного альянсу та лідерами держав-партнерів, які залишаються ключовими союзниками України у протистоянні російській агресії.

    Про програму візиту повідомив речник президента Сергій Никифоров. За його словами, графік глави держави передбачає участь у Форумі оборонних індустрій НАТО, а також переговори з генеральним секретарем Альянсу та керівниками кількох країн, що відіграють важливу роль у військовій, фінансовій та політичній підтримці України.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, посилення співпраці між країнами Альянсу у сфері оборонної промисловості та активних дискусій щодо довгострокових гарантій безпеки для Києва. Одним із центральних заходів цьогорічного саміту став Форум оборонних індустрій НАТО, який організатори називають найбільшим за всю історію проведення таких заходів. Очікується, що саме на ньому будуть оголошені нові оборонні контракти між провідними компаніями країн Альянсу, а також обговорені можливості розширення виробництва озброєнь для України та союзників.

    Робочий день президента України стартував із участі у Форумі оборонних індустрій НАТО. О 13:30 Володимир Зеленський виступив перед учасниками заходу із промовою, присвяченою розвитку спільного оборонного виробництва, зміцненню обороноздатності України та необхідності нарощування випуску сучасного озброєння для стримування російської агресії.

    Одразу після цього, о 14:00, глава держави проводить переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Очікується, що основними темами розмови стануть подальша військова підтримка України, розвиток програми постачання систем протиповітряної оборони, посилення співпраці між Україною та Альянсом, а також виконання вже ухвалених рішень щодо довгострокової допомоги українським Силам оборони. Раніше Зеленський і Рютте вже неодноразово наголошували на важливості реалізації програм із забезпечення України сучасними засобами ППО та зміцнення оборонної промисловості.

    Наступною запланованою подією є зустріч із прем’єр-міністром Канади Марк Карні. Канада залишається одним із найбільших донорів військової та фінансової підтримки України, а також бере активну участь у підготовці українських військових та санкційній політиці щодо Росії.

    О 15:00 президент України проведе переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістен Міхал. Естонія від початку повномасштабного вторгнення послідовно виступає за максимально швидке посилення військової допомоги Києву та підтримує інтеграцію України до європейських і євроатлантичних структур.

    Через пів години Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Фінляндії Александр Стубб. Фінляндія після вступу до НАТО стала одним із найактивніших прихильників зміцнення східного флангу Альянсу та розширення співпраці з Україною у сфері безпеки.

    О 16:10 заплановано переговори з прем’єр-міністром Нідерландів Роберт Єттен. Нідерланди залишаються серед ключових партнерів України, підтримуючи передачу сучасних систем озброєння, розвиток оборонної промисловості та міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини війни. Крім того, саме Нідерланди активно долучаються до програм забезпечення України сучасними засобами протиповітряної оборони.

    Далі у графіку президента – зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонас Гар Стере. Норвегія реалізує багаторічну програму підтримки України, яка охоплює військову допомогу, фінансування гуманітарних проєктів та післявоєнне відновлення.

    Однією з головних двосторонніх зустрічей стане переговорний раунд із федеральним канцлером Німеччини Фрідріх Мерц, який відбудеться о 17:40. Напередодні саміту лідери вже обговорили підготовку до міжнародних переговорів і координацію дій щодо підтримки України. Німеччина залишається одним із найбільших європейських постачальників військової допомоги Києву та відіграє важливу роль у формуванні оборонної політики Європи.

    Останньою офіційною двосторонньою зустріччю стане розмова з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Данія є одним із найактивніших учасників міжнародної коаліції підтримки України, фінансує закупівлю озброєння, інвестує у виробництво української військової техніки та підтримує довгострокові безпекові програми.

    Завершиться робочий день президента офіційним прийомом. О 20:30 Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська візьмуть участь в урочистому обіді, організованому президентом Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та його дружиною Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.

    Загалом, за інформацією Офісу президента, протягом дня глава держави проведе майже два десятки офіційних контактів із керівниками держав, міжнародних організацій та представниками оборонного сектору. Головною метою української делегації залишається розширення міжнародної коаліції підтримки України, зміцнення оборонного потенціалу держави, залучення нових пакетів військової допомоги, розвиток спільного виробництва озброєння та координація позицій союзників щодо подальшого стримування російської агресії.

    Особливе значення нинішній саміт має і через зростаючу увагу союзників до розвитку оборонної промисловості. Саме виробництво зброї, масштабування військових технологій та інтеграція українського оборонно-промислового комплексу у спільний європейський простір називаються серед ключових тем переговорів, що проходять в Анкарі.

  • «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    Нідерланди більше не мають можливості надавати Україні нові пакети прямої військової допомоги зі своїх запасів, оскільки країна вже передала Києву все, що могла без шкоди для власної обороноздатності. Про це заявила міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус в інтерв’ю Bloomberg.

    Водночас ця заява не означає повного припинення підтримки України. За словами очільниці оборонного відомства, Нідерланди й надалі фінансуватимуть закупівлю озброєнь для України, братимуть участь у міжнародних програмах допомоги та закликатимуть інших союзників посилювати військову підтримку Києва.

    «У нас, як у Нідерландів, більше немає можливостей, оскільки ми вже зробили дуже багато», — заявила Єшільгоз-Зегеріус, коментуючи можливість нових поставок зі складів нідерландської армії.

    Окремо міністерка відповіла на питання щодо передачі Україні ракет до зенітних ракетних комплексів Patriot. За її словами, країна вже досягла межі своїх можливостей у цьому напрямку і не має додаткових запасів, які могла б передати без ризику для власної безпеки.

    Попри це, Гаага продовжує виконувати раніше взяті фінансові зобов’язання. Загалом Нідерланди вже спрямували на військову підтримку України понад 9,1 млрд євро, ще 11,6 млрд євро передбачено на майбутні програми допомоги. Крім того, країна виділила 1 млрд євро на механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), який дозволяє європейським союзникам фінансувати закупівлю американського озброєння для України.

    Ще в середині червня уряд Нідерландів оголосив новий пакет підтримки на 500 млн євро. Половину коштів планують спрямувати на закупівлю безпілотників у нідерландських виробників, ще 250 млн євро — на придбання американського озброєння для українських Сил оборони.

    Заява міністерки пролунала на тлі повідомлень української сторони про дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Українські посадовці неодноразово наголошували, що самих комплексів недостатньо без регулярного поповнення запасів боєприпасів, необхідних для відбиття масованих ракетних атак Росії.

    Останнім часом низка європейських країн також заявляє про обмеженість власних військових запасів. Через це дедалі більшу роль відіграють спільні програми фінансування виробництва зброї та закупівлі озброєння у США й європейських виробників замість передачі техніки безпосередньо зі складів національних армій.

    Заява Амстердама означає зміну формату підтримки, а не її припинення. Нідерланди залишаються серед найбільших донорів військової допомоги Україні, однак подальший внесок країни дедалі більше полягатиме у фінансуванні виробництва та закупівлі озброєння, а не у передачі власних запасів.

  • Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Президент США Дональд Трамп вирушив на саміт НАТО в Анкарі в напруженому настрої, а європейські союзники не виключають, що зустріч лідерів Альянсу може супроводжуватися гострими суперечками. Про це повідомляє CNN із посиланням на американських та європейських посадовців.

    За інформацією телеканалу, Трамп останнім часом став ще більш критично ставитися до НАТО. Після війни між США та Іраном він неодноразово висловлював невдоволення тим, що європейські союзники, на його думку, не надали Вашингтону достатньої підтримки. Через це президент США дедалі частіше ставить під сумнів баланс зобов’язань усередині Альянсу та наполягає на суттєвому збільшенні оборонних витрат європейських держав.

    За даними CNN, сам Трамп не приховував небажання їхати до Анкари. Під час однієї із попередніх зустрічей із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він зазначав, що головною причиною його участі є повага до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, з яким підтримує особисті дружні стосунки. Джерела телеканалу стверджують, що в адміністрації США йому також дали зрозуміти: відмова від участі могла б бути сприйнята як неповага до турецького лідера.

    Європейські дипломати, за інформацією журналістів, прагнуть максимально уникнути відкритих конфліктів із президентом США. Саме тому до саміту підготували низку нових оборонних ініціатив, масштабних контрактів і фінансових зобов’язань, які мають продемонструвати готовність союзників збільшувати внесок у спільну безпеку.

    Водночас багато співрозмовників CNN визнають, що не можуть гарантувати спокійний перебіг саміту. За їхніми словами, під час закритих зустрічей Трамп продовжує різко критикувати союзників за недостатню підтримку США та нерівномірний розподіл оборонних витрат, а ця риторика дедалі частіше переходить і в його публічні виступи.

    Додатковим фактором напруги стали особисті конфлікти американського президента з окремими європейськими лідерами. Зокрема, після саміту G7 він знову вступив у публічну суперечку з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні, що, за оцінками американських посадовців, також може вплинути на атмосферу переговорів.

    Напередодні відкриття саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що головними темами зустрічі стануть збільшення оборонних інвестицій, нарощування виробництва озброєнь та подальша підтримка України. За словами Рютте, союзники мають перетворити вже ухвалені політичні рішення на конкретні практичні кроки.

    Саміт НАТО проходить 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що серед ключових питань будуть підтримка України, майбутнє американської військової присутності в Європі, нові оборонні витрати країн-членів Альянсу та зміцнення європейської оборонної промисловості.

  • «Громадська думка змінюється»: президент Фінляндії назвав фактор, який може завершити війну

    «Громадська думка змінюється»: президент Фінляндії назвав фактор, який може завершити війну

    Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна нині перебуває у найкращому становищі з початку повномасштабної війни, тоді як Росія стикається з новими викликами не лише на полі бою, а й усередині власної країни. На його думку, саме зміна настроїв у російському суспільстві може стати одним із ключових факторів завершення війни. Про це він сказав в інтерв’ю Financial Times.

    За словами Стубба, сьогодні Україна має сильніші військові, політичні та фінансові позиції, ніж будь-коли з лютого 2022 року. Він наголосив, що дедалі більше західних партнерів, включно зі США, бачать ефективність українських Сил оборони та зміну ситуації на полі бою на користь Києва.

    Фінський президент вважає, що саме цим пояснюється нервова реакція Кремля та нарощування російських атак по українських містах. Водночас, за його словами, російський наступ суттєво сповільнився, а бойові дії дедалі більше нагадують виснажливу позиційну війну з великими втратами для російської армії.

    Стубб послався на оцінку фінської аналітичної групи Black Bird Group, згідно з якою у червні російські війська вперше за тривалий час зазнали чистих територіальних втрат. За підрахунками аналітиків, Росія втратила приблизно 9 квадратних кілометрів контрольованої території, що стало першим подібним результатом за останні роки.

    На думку президента Фінляндії, вирішальним фактором завершення війни можуть стати не лише військові події, а й внутрішні процеси в самій Росії.

    «Росія не завершить цю війну лише через втрати на полі бою. Вирішальною стане зміна громадської думки. І громадська думка в Росії зараз змінюється», — зазначив Стубб.

    Окрему увагу він приділив українським далекобійним ударам по військових і логістичних об’єктах на території РФ. За словами фінського лідера, саме ця кампанія змінила стратегічне бачення багатьох союзників України, насамперед США, а також посилила переговорні позиції Києва. Водночас він визнав, що частина партнерів, зокрема Китай і окремі країни НАТО, спочатку побоювалися можливої ескалації конфлікту.

    Стубб наголосив, що ризики ескалації залишаються, однак під час переговорів із міністром закордонних справ Китаю Ван Ї почув чіткий сигнал про неприйнятність будь-якого сценарію із застосуванням ядерної зброї.

    Коментуючи перспективи вступу України до НАТО, президент Фінляндії заявив, що якби рішення залежало від нього, Україна стала б членом Альянсу негайно. Водночас він визнав, що наразі питання офіційного членства відкладене до можливого припинення бойових дій. На його переконання, найреалістичнішим кроком зараз є поглиблення інтеграції української оборонної промисловості з країнами НАТО, що водночас зміцнюватиме безпеку самого Альянсу.

    Заяви Стубба прозвучали напередодні саміту НАТО, на якому одним із ключових питань стане подальша військова підтримка України, посилення систем протиповітряної оборони та координація допомоги союзників.

  • “Ми ближче до миру, ніж думають”: Трамп після розмови з Путіним зробив несподівану заяву

    “Ми ближче до миру, ніж думають”: Трамп після розмови з Путіним зробив несподівану заяву

    Трамп заявив, що російський лідер Володимир Путін перебуває під серйозним тиском і нібито зацікавлений у завершенні війни проти України. Таку заяву президент США зробив 6 липня під час спілкування з журналістами, коментуючи наслідки своєї нещодавньої телефонної розмови з главою Кремля. При цьому американський президент висловив переконання, що переговорний процес просувається швидше, ніж багато хто очікує, а питання врегулювання війни стане однією з ключових тем найближчого саміту НАТО в Анкарі.

    Заява Трампа прозвучала після запитання журналістів про те, чи відчуває Путін тиск на тлі останніх масованих російських ударів по Києву, які призвели до численних жертв серед цивільного населення. Президент США відповів ствердно.

    «Я думаю, що він справді відчуває тиск. Він хоче закінчити це, і Україна хоче закінчити це. Ми ведемо переговори і подивимося, чи зможемо це зупинити. Це жахлива ситуація», – сказав Трамп.

    Американський лідер також повторив свою тезу про те, що нинішня війна, на його думку, перебуває ближче до завершення, ніж це здається багатьом.

    «Я думаю, що ми набагато ближче до цього, ніж будь-хто може собі уявити. Президент Путін хоче її закінчити, можу сказати це дуже впевнено. Ми мали дуже хорошу розмову. І президент Зеленський також хоче завершити цю війну зараз. Ми їдемо на саміт НАТО і будемо говорити про це там. Думаю, ми можемо її завершити», – наголосив Трамп.

    Йдеться про телефонну розмову між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка відбулася 4 липня та тривала близько півтори години. За інформацією Кремля, сторони обговорили війну в Україні, майбутній саміт НАТО та можливі дипломатичні кроки для припинення бойових дій. Російська сторона заявила, що Трамп підтвердив готовність і надалі сприяти пошуку політичного врегулювання конфлікту.

    Після розмови з Путіним Трамп також поспілкувався телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що бесіда була конструктивною, а сторони домовилися продовжити консультації вже під час саміту НАТО в Туреччині. Зеленський наголосив, що існує реальна перспектива завершення війни, однак для цього необхідна рішуча підтримка України з боку міжнародних партнерів.

    Очікується, що вже найближчими днями Дональд Трамп і Володимир Зеленський проведуть окрему особисту зустріч на полях саміту НАТО в Анкарі. За даними американських посадовців, українське питання стане одним із центральних на переговорах президента США із союзниками по Альянсу.

    Саміт НАТО проходитиме 7–8 липня в столиці Туреччини. Однією з головних тем порядку денного стане подальша військова підтримка України, розвиток оборонної промисловості країн Альянсу та координація дій щодо стримування російської агресії. Очікується також обговорення нових пакетів допомоги Україні та перспектив дипломатичних ініціатив.

    Водночас заяви Трампа пролунали на тлі чергової масштабної російської атаки по Києву та інших українських містах. У ніч проти 6 липня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів останнього часу із застосуванням балістичних ракет, крилатих ракет та ударних безпілотників. Унаслідок атаки загинули десятки людей, десятки отримали поранення, а президент України закликав союзників ухвалити «сильні рішення» щодо посилення української протиповітряної оборони саме напередодні саміту НАТО.

    Попри оптимістичні оцінки Дональда Трампа, офіційна Москва поки не демонструє готовності до зміни власної публічної позиції. У Кремлі заявили лише про намір продовжувати контакти з американською стороною та домовленість провести нову телефонну розмову між президентами найближчим часом.

    Експерти зазначають, що саме результати переговорів у рамках саміту НАТО та можливі подальші контакти між Вашингтоном, Києвом і Москвою можуть визначити, чи матимуть оптимістичні заяви президента США практичне продовження.

  • Наступ Росії втрачає сенс: Венс заявив, що Кремль майже вичерпав можливості для просування

    Наступ Росії втрачає сенс: Венс заявив, що Кремль майже вичерпав можливості для просування

    Російська армія дедалі більше втрачає здатність досягати суттєвих успіхів на полі бою, а кожен новий наступ обходиться Кремлю надзвичайно дорого при мінімальних результатах. Саме тому нинішня ситуація на фронті може стати переломним моментом для дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Таку оцінку дав віцепрезидент США Джей Ді Венс, який заявив, що можливості Росії отримувати вигоду від продовження наступальних операцій стрімко наближаються до нуля, тоді як оборонна стратегія України демонструє дедалі більшу ефективність.

    Про це Венс заявив в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Віцепрезидент США зазначив, що після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни Росія фактично зіткнулася з серйозними обмеженнями своїх наступальних можливостей. Незважаючи на продовження бойових дій та постійні спроби прорвати українську оборону на окремих напрямках, стратегічний ефект від таких операцій, за його словами, стає дедалі меншим.

    Венс наголосив, що Кремль продовжує вкладати величезні людські, матеріальні та фінансові ресурси у війну, однак отримує натомість лише незначні тактичні здобутки, які не змінюють загальної картини на фронті.

    За його словами, Росія сьогодні перебуває у ситуації, коли співвідношення між витратами та військовими результатами стало критично невигідним.

    “Росіяни зараз перебувають у такому становищі, коли сума, яку вони можуть отримати завдяки продовженню наступальних операцій, зникаюче мала — і наближається до нуля”, — заявив віцепрезидент США.

    Він пояснив, що навіть якщо російські війська продовжують поступово просуватися на окремих ділянках фронту, ці успіхи більше не мають того стратегічного значення, яке Кремль намагався продемонструвати на початку війни.

    Натомість, підкреслив Венс, Москва змушена постійно компенсувати значні втрати особового складу, військової техніки, боєприпасів та інших ресурсів, що дедалі більше виснажує її військовий потенціал.

    Віцепрезидент наголосив, що така тенденція може суттєво вплинути на подальший розвиток війни.

    На його переконання, якщо Росія остаточно втратить можливість отримувати відчутні результати завдяки військовим операціям, це створить передумови для активізації дипломатичних процесів.

    Саме тому, за словами Венса, нинішній етап війни може стати важливим моментом для пошуку шляхів її завершення.

    “Це цілком може створити простір, необхідний нам для завершення цієї справи”, — зазначив він.

    Водночас Венс детально пояснив, якою є позиція адміністрації президента США Дональда Трампа щодо подальших бойових дій в Україні.

    За його словами, Вашингтон вважає найбільш ефективною саме оборонну модель ведення війни.

    Американська адміністрація переконана, що в умовах сучасного поля бою саме добре організована оборона дозволяє максимально виснажувати противника, мінімізуючи власні втрати.

    Віцепрезидент зазначив, що саме такої тактики Сполучені Штати рекомендують дотримуватися Україні, поки тривають дипломатичні контакти щодо можливого припинення війни.

    “Адміністрація Трампа схиляється до того, що українці, поки ми, звичайно, ведемо переговори, повинні просто займати максимально оборонну позицію. Такий підхід приніс набагато більше плодів, тому що оборонятися легше, ніж наступати”, — заявив Венс.

    Він підкреслив, що останні місяці підтверджують правильність такої стратегії.

    За словами американського політика, оборона дозволяє Україні не лише стримувати російські атаки, а й ефективніше використовувати власні технологічні та тактичні переваги.

    Венс звернув увагу, що сучасна війна суттєво відрізняється від конфліктів минулих десятиліть.

    Широке застосування безпілотних літальних апаратів, високоточних засобів ураження, систем супутникового спостереження, електронної розвідки та засобів радіоелектронної боротьби значно ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Саме тому, на його думку, наступальні кампанії дедалі частіше супроводжуються величезними втратами без досягнення стратегічного результату.

    Віцепрезидент зазначив, що ще на початку глибокого аналізу війни він дійшов висновку: у нових умовах Україні доцільніше будувати довготривалу оборону, ніж витрачати значні ресурси на масштабні контрнаступальні операції.

    Він пояснив, що така стратегія дозволяє поступово виснажувати російську армію, позбавляючи її можливості накопичувати сили для нових масштабних наступів.

    “Це дозволило українцям трохи більше використати свою тактичну перевагу… Сполучені Штати та НАТО заохочували Україну більше зосереджуватися на обороні — і це довело свою ефективність”, — сказав Венс.

    Політик наголосив, що саме виснаження російської армії може стати одним із ключових факторів майбутнього врегулювання війни.

    На його думку, Кремль поступово наближається до ситуації, коли продовження бойових дій перестане давати навіть мінімальні військові переваги.

    Водночас економічне навантаження, міжнародні санкції, втрати військових, постійне збільшення витрат на оборонну промисловість і необхідність утримувати окупаційні війська дедалі сильніше тиснуть на російську державу.

    Саме тому, вважає Венс, дипломатичне врегулювання може стати для Москви єдиною реальною альтернативою нескінченному виснаженню.

    Його заява прозвучала на тлі активізації міжнародних дипломатичних контактів щодо війни в Україні та підготовки до чергових консультацій між союзниками Києва.

    Останніми тижнями тема військової підтримки України, постачання систем протиповітряної оборони, далекобійного озброєння та перспектив мирних переговорів стала однією з центральних у відносинах між США, країнами НАТО та Європейським Союзом.

    Раніше президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Росія продовжує робити ставку на виснаження України через масовані ракетні удари та постійний тиск на фронті, однак українські Сили оборони зберігають стійкість і продовжують зривати плани окупантів.

    Зокрема, восени 2025 року Зеленський повідомляв про успішні контрнаступальні дії українських військових поблизу Добропілля та Покровська на Донеччині, де Сили оборони змогли повернути під контроль близько 160 квадратних кілометрів території.

    Водночас сам Джей Ді Венс неодноразово привертав увагу своїми заявами щодо війни в Україні. У квітні 2026 року він повідомив про припинення фінансування України з боку США, що викликало широкий міжнародний резонанс та стало предметом активного обговорення серед союзників Києва.

    Попри це, його нинішні заяви демонструють, що американська адміністрація визнає ефективність української оборонної тактики та вважає, що саме вона поступово позбавляє Росію можливості досягти стратегічних цілей на полі бою.

  • Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного ракетно-дронового удару по території України. За його словами, Кремль навмисно обирає момент для чергової атаки, намагаючись посилити психологічний тиск як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів напередодні важливих політичних подій. Глава держави закликав українців не нехтувати сигналами повітряної тривоги, а союзників — якнайшвидше ухвалити рішення щодо посилення української протиповітряної оборони.

    Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, українські спецслужби та розвідка постійно відстежують підготовку Росії до нових атак і аналізують отриману інформацію. Останні розвідувальні дані, зазначив президент, свідчать про те, що країна-агресор завершує підготовку до чергового масованого удару по українських містах.

    Зеленський наголосив, що Росія традиційно намагається синхронізувати найбільш масштабні атаки з важливими міжнародними подіями, використовуючи ракетний і дроновий терор як елемент політичного шантажу та спробу вплинути на рішення західних союзників.

    Президент звернув увагу, що цього разу підготовка до нового удару збіглася одразу з двома важливими подіями — святкуванням 250-річчя незалежності Сполучених Штатів Америки та майбутнім самітом НАТО, який найближчими днями відбудеться в Анкарі.

    На його переконання, Кремль вкотре намагається продемонструвати, що не має наміру відмовлятися від тактики терору мирного населення навіть на тлі міжнародних дипломатичних зусиль щодо припинення війни.

    “Це в дусі російського диктатора Володимира Путіна — одразу після Дня незалежності Америки й перед самітом НАТО в Анкарі. Росія хоче додати зла і вбити людей. Будь ласка, бережіть себе, зважайте на сигнали повітряної тривоги”, — наголосив Зеленський.

    Президент закликав громадян уважно стежити за повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та місцевих органів влади, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За словами Зеленського, попередній досвід російських масованих атак свідчить, що навіть кілька хвилин можуть відіграти вирішальну роль для збереження життя.

    Глава держави підкреслив, що Росія продовжує вдосконалювати тактику повітряних атак. Останнім часом окупанти дедалі частіше застосовують комбіновані удари, поєднуючи ударні безпілотники типу “Шахед”, крилаті ракети різних типів, а також балістичне озброєння.

    Такі атаки, пояснив президент, мають на меті перевантажити українську систему протиповітряної оборони, змусити сили ППО працювати одночасно на кількох напрямках і створити максимальну загрозу для цивільного населення та об’єктів критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що головною відповіддю на подібні дії Росії має стати подальше зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремо президент звернувся до міжнародних партнерів України із закликом не зволікати з рішеннями щодо передачі озброєння.

    За його словами, сьогодні світ уже має достатню кількість сучасних систем протиповітряної оборони, здатних ефективно захищати українські міста від російських ракет і безпілотників. Однак вирішальним фактором залишається швидкість ухвалення політичних рішень і фактичного постачання необхідного озброєння.

    Президент наголосив, що кожен день затримки може коштувати людських життів, адже Росія практично щодня завдає нових ударів по українських містах і селах.

    Особливу увагу Зеленський приділив американським зенітно-ракетним комплексам Patriot, які залишаються одним із найефективніших засобів боротьби з російськими балістичними ракетами.

    Він зазначив, що критично важливим є не лише отримання нових систем, а й регулярне забезпечення вже розгорнутих комплексів достатньою кількістю ракет.

    “Ракети для Patriot’ів не на складах зараз потрібні, а в дивізіонах Patriot’ів, в Україні. Дякую тим, хто допомагає реально”, — заявив глава держави.

    Президент підкреслив, що відповідні рішення насамперед залежать від Сполучених Штатів Америки, однак значну роль можуть відіграти й європейські держави, які мають необхідні ресурси та можливості для підтримки української протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, зараз необхідна максимальна єдність партнерів, адже саме спільні та оперативні рішення здатні суттєво посилити захист українського неба.

    Президент також наголосив, що Росія не демонструє жодної готовності до припинення війни. Навпаки, Кремль продовжує нарощувати інтенсивність повітряного терору, намагаючись виснажити Україну, завдати максимальної шкоди її інфраструктурі та психологічно тиснути на населення.

    Він підкреслив, що кожна нова атака підтверджує необхідність подальшого посилення санкційного тиску на Росію, ізоляції її військово-промислового комплексу та обмеження можливостей країни-агресора виробляти ракети й ударні безпілотники.

    Зеленський також нагадав, що питання зміцнення української системи ППО стало однією з головних тем його останніх міжнародних переговорів.

    Зокрема, під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом сторони обговорили подальшу військову підтримку України, перспективи завершення війни та необхідність продовження координації між союзниками.

    Крім того, глава держави неодноразово порушував тему додаткових систем Patriot під час переговорів із європейськими лідерами, а також під час виступу на сесії ОБСЄ, наголошуючи, що саме сучасні засоби протиповітряної оборони залишаються одним із ключових чинників захисту цивільного населення.

    На тлі нових розвідувальних даних українська влада вкотре закликає громадян уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги, не нехтувати правилами безпеки та користуватися укриттями під час загрози ракетних чи дронових атак.

    За оцінкою українського керівництва, найближчі дні можуть залишатися особливо небезпечними, а тому готовність суспільства швидко реагувати на сигнали тривоги є одним із найважливіших чинників збереження життя людей в умовах триваючої російської агресії.

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.