Gorchitsa.info

Позначка: НАТО

  • Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    В Україні почали діяти єдині правила взаємодії у сфері розвитку оборонних технологій спільно з міжнародними партнерами, що формують нову архітектуру співпраці у defense tech секторі. Про запуск системного механізму заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд затвердив чіткий порядок реалізації міжнародної ініціативи Brave International, яка має об’єднати державні інституції, оборонні кластери, інвесторів та технологічні компанії.

    За словами Свириденко, нова система покликана усунути фрагментованість у співпраці з іноземними партнерами та створити єдині, зрозумілі правила запуску спільних оборонних проєктів. Вона охоплює як уже оголошені програми, так і майбутні ініціативи, серед яких UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Уряд підкреслює, що йдеться про формування довгострокової інституційної моделі співпраці, а не разових проєктів.

    Фактично Brave International стає рамковою платформою, яка дозволяє Україні та її партнерам швидше переходити від концепції до реалізації оборонних інновацій. Однією з ключових цілей є пришвидшення створення та тестування технологій, які безпосередньо відповідають на потреби фронту, включно з безпілотними системами, засобами розвідки, комунікаційними технологіями та рішеннями у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Окремо уряд акцентує, що новий механізм відкриває можливість швидкого запуску спільних грантових конкурсів. Участь у них зможуть брати як українські оборонні компанії та стартапи, так і міжнародні розробники з різних юрисдикцій. Загальний бюджет перших програм підтримки вже перевищує 100 мільйонів євро, що робить ініціативу однією з найбільш масштабних у сфері оборонних інновацій в Україні за останній період.

    У рамках Brave International передбачено три ключові стратегічні напрями розвитку. Перший — пошук та впровадження нових технологічних рішень, які відповідають актуальним потребам фронту та змінюваним умовам сучасної війни. Другий — залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів, які працюють у сфері dual-use та військових технологій. Третій — інтеграція українського defense tech сектору у глобальний ринок, що має забезпечити масштабування рішень за межами України.

    Важливим елементом нової системи є модель фінансування, яка базується на спільних грантових фондах із паритетною участю України та держав-партнерів. Такий підхід, за задумом уряду, дозволяє не лише розподіляти фінансове навантаження, а й посилює залученість іноземних урядів і компаній у кінцевий результат розробок. Це також сприяє швидшій комерціалізації технологій та їхньому впровадженню у виробництво.

    Окремо передбачено обов’язкову систему тестування всіх розробок на території України через платформу Test in Ukraine. Вона дозволяє перевіряти ефективність нових технологій у реальних бойових умовах або максимально наближених до них сценаріях, що, за оцінками уряду, є ключовою перевагою українського defense tech середовища у світовому масштабі.

    Очікується, що кластер Brave1, який відповідає за розвиток оборонних інновацій, уже найближчим часом запустить перші міжнародні конкурси в межах нової системи. Це стане першим практичним етапом реалізації Brave International і дозволить протестувати ефективність нової моделі взаємодії між державами та приватним сектором.

    Паралельно Україна продовжує розширювати міжнародну оборонну кооперацію, зокрема у сфері виробництва безпілотних систем. Спільні виробничі проєкти вже реалізуються або готуються до запуску в Норвегії, Нідерландах, Румунії, Німеччині та низці інших європейських країн. Така модель дозволяє поєднувати український бойовий досвід із фінансовими, промисловими та технологічними можливостями партнерів.

    У межах ініціативи Build with Ukraine відкриваються виробничі лінії на території держав-союзників, що забезпечує додатковий рівень безпеки та стійкості виробництва. Найбільш активно такі проєкти наразі розвиваються у Німеччині, Великій Британії, Данії, Фінляндії, Норвегії та Латвії, де формується спільна інфраструктура для виробництва та тестування оборонних технологій.

    Додатково Україна розширює фінансову та інституційну співпрацю з європейськими партнерами. Зокрема, українська технологічно-оборонна компанія SkyFall та польський Bank Gospodarstwa Krajowego підписали меморандум про взаєморозуміння, який відкриває можливості залучення фінансування Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це дозволить підтримати розвиток безпілотних систем та технологій подвійного призначення, які мають критичне значення для обороноздатності України та її партнерів.

  • “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що динаміка повномасштабної війни Росії проти України суттєво змінилася, і стратегічна ініціатива більше не належить Москві. Таку оцінку він озвучив у коментарі для CBS News, який також був процитований низкою ЗМІ. За словами польського дипломата, розвиток подій на фронті свідчить про поступове виснаження російських можливостей для ведення масштабних наступальних операцій і про зміну балансу сил у тривалій війні.

    Сікорський наголосив, що ключовим фактором таких змін став український опір, який не лише зірвав початкові стратегічні плани Росії, а й поступово змусив її перейти до переважно оборонно-наступальної моделі дій із локальними спробами просування на окремих ділянках фронту. На його думку, цей процес триває вже достатньо довго, щоб можна було говорити про зміну фази війни, а не лише про тимчасові коливання на полі бою.

    Окремо міністр підкреслив, що Україна змогла досягти значних результатів на морському напрямку, зокрема в Чорному морі. За його словами, російська сторона фактично втратила можливість вільно діяти в цьому регіоні, що суттєво вплинуло на логістику, постачання та загальну військову стратегію Москви. Він звернув увагу на те, що контроль або обмеження свободи дій у морському просторі є критично важливим елементом сучасної війни, і в цьому компоненті Україна, за оцінками низки експертів, досягла відчутної переваги.

    Говорячи про повітряну складову, Сікорський зазначив, що Росія, попри регулярні ракетні та дронові атаки, не змогла встановити панування в небі над Україною. Українська система протиповітряної оборони, посилена міжнародною підтримкою, не дозволяє російській авіації діяти вільно над територією України. Це, за його словами, суттєво обмежує оперативні можливості російських сил і впливає на загальну структуру бойових дій, змушуючи РФ покладатися переважно на дистанційні удари.

    На суходолі ситуація, за оцінкою польського міністра, характеризується як позиційна та виснажлива. Лінія фронту в багатьох районах залишається відносно стабільною, а спроби прориву не приносять стратегічного результату жодній зі сторін. У цьому контексті Сікорський підкреслив, що сучасна війна в Україні набуває рис війни на виснаження, де вирішальними стають ресурси, технології, артилерійська перевага та здатність утримувати довготривалу інтенсивність бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на те, що українські сили, за оцінками аналітиків, змогли посилити контроль над ключовими логістичними маршрутами, які забезпечують російські угруповання на окупованих територіях. Зокрема, йдеться про ділянки, що з’єднують Донбас із Кримом, де ускладнення постачання має прямий вплив на боєздатність російських військ. Такі дії, за словами Сікорського, є прикладом поступового перехоплення тактичної ініціативи на окремих напрямках.

    Міністр також наголосив, що війни рідко розвиваються лінійно і проходять через різні етапи інтенсивності, коли ініціатива переходить від однієї сторони до іншої. На його думку, нинішній етап можна охарактеризувати як завершення періоду, коли Росія мала відносну перевагу в наступальних діях. «Але схоже, що фаза, коли ініціатива належала Росії, закінчилася», — підкреслив він, коментуючи загальну динаміку конфлікту.

    Оцінки польського дипломата частково корелюють із позиціями інших європейських та міжнародних експертів. Зокрема, раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що здатність України завдавати ударів на великі відстані суттєво ускладнює для Росії захист критичної інфраструктури, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не дозволяють прикрити всі об’єкти одночасно. Це змушує російське командування розосереджувати ресурси та підвищує вразливість тилових районів.

    Також у міжнародному інформаційному просторі з’являлися повідомлення про політичні оцінки війни з боку Сполучених Штатів. Зокрема, тодішній президент США Дональд Трамп у приватних розмовах, за даними ЗМІ, висловлював думку, що Україна має діяти більш рішуче у протистоянні з Росією, а також відзначав зміни в характері бойових дій. Крім того, за інформацією Financial Times, він позитивно оцінював останні військові успіхи Києва.

    На тлі цих заяв війна Росії проти України Russia-Ukraine War продовжує залишатися одним із ключових глобальних конфліктів, що визначає безпекову архітектуру Європи. Експерти зазначають, що навіть часткова зміна ініціативи на фронті може мати довгострокові наслідки для політичних переговорів, міжнародної підтримки та стратегічного планування обох сторін.

    Таким чином, заява Сікорського додає ще один важливий елемент до загальної дискусії про етапи війни, підкреслюючи, що конфлікт входить у нову фазу, де ключову роль відіграють виснаження ресурсів, технологічна перевага та здатність сторін утримувати довготривалу військову й економічну стійкість

  • Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що не виключає можливості провокацій з боку Російської Федерації проти однієї з країн НАТО, зокрема сценаріїв із так званими операціями «під чужим прапором», які можуть бути використані Кремлем для створення приводу до подальшої ескалації або політичного тиску на Альянс.

    Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу CBS News.

    Під час розмови журналіст поставив запитання щодо ймовірності того, що Росія в найближчі два роки може спробувати перевірити дієвість статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону у разі нападу на одну з країн-членів НАТО. У відповідь польський міністр зазначив, що наразі Росія не має достатнього військового потенціалу для успішного прямого нападу на Альянс, доки Україна продовжує чинити опір повномасштабній агресії.

    Водночас Сікорський звернув увагу на риторику російського керівництва, зокрема заяви Володимира Путіна, який нещодавно стверджував, що Росія нібито реагуватиме у разі нападу на її територію з боку інших держав. На думку глави польської дипломатії, подібні заяви можуть бути елементом інформаційного тиску та потенційним прикриттям для провокаційних дій.

    Сікорський припустив, що Росія може вдатися до інсценованих інцидентів як на власній території, так і поблизу кордонів держав НАТО, щоб сформувати інформаційний або політичний привід для подальших агресивних дій проти Альянсу. Він наголосив, що союзники повинні чітко усвідомлювати такі ризики та демонструвати Кремлю, що подібні сценарії не залишаться непоміченими і не дадуть очікуваного ефекту.

    Окремо міністр згадав про Сувалкський коридор, який у військово-стратегічних оцінках вважається одним із найбільш уразливих напрямків східного флангу НАТО, оскільки він з’єднує Польщу та країни Балтії. Саме цей регіон неодноразово називали потенційною точкою напруження у разі загострення відносин між Росією та Альянсом.

    Водночас Сікорський підкреслив, що Польща значно посилила власний оборонний потенціал. За його словами, країна нині витрачає на оборону 4,8% свого ВВП, що є одним із найвищих показників серед країн НАТО у відносному вимірі. Польська армія, за його словами, активно модернізується та отримує сучасне озброєння, включно з винищувачами F-16 і F-35, танками Abrams та реактивними системами залпового вогню HIMARS, що суттєво підвищує обороноздатність держави.

    Попри це, глава МЗС визнав, що країни Балтії, зокрема Естонія, Латвія та Литва, залишаються більш вразливими до потенційних загроз з боку Росії, враховуючи їх географічне розташування та обмежені стратегічні ресурси. Він наголосив, що саме ці держави часто перебувають у центрі уваги російської політичної та військової риторики.

    Сікорський також прокоментував реалізацію польської оборонної ініціативи «Східний щит», яка передбачає масштабне посилення прикордонної інфраструктури, укріплення кордонів та розширення системи оборонних споруд на східному напрямку. За його словами, ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на підвищення готовності Польщі до будь-яких можливих сценаріїв розвитку ситуації в регіоні.

    Він додав, що досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну показав, що наміри Кремля на ранніх етапах часто недооцінювалися міжнародною спільнотою, що призвело до серйозних наслідків. Саме тому, на його думку, країни НАТО повинні уважно стежити за будь-якими ознаками нарощування військової активності Росії та діяти на випередження.

    Раніше західні медіа повідомляли про можливу підготовку Росією гібридних провокацій на східному фланзі НАТО з метою перевірки єдності Альянсу та його готовності реагувати на кризові ситуації. Сам Сікорський також раніше заявляв про ризик інсценованих провокацій, які можуть бути використані Москвою для виправдання подальшої ескалації напруженості у відносинах із Заходом.

  • Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Стармер іде, але підтримка України в Британії не зупиниться

    Зовнішньополітичний курс Великої Британії, зокрема стратегічна підтримка України, залишатиметься стабільним і незмінним навіть після майбутньої відставки прем’єр-міністра Кіра Стармера. У Лондоні наголошують, що політичні перестановки всередині уряду не вплинуть на ключові міжнародні зобов’язання країни, включно з військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою Києву, а також участю Британії у формуванні спільної західної політики щодо стримування Росії.

    Про це повідомляє Euronews із посиланням на заяву заступника прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Леммі.

    За його словами, уряд Сполученого Королівства продовжує виконувати всі раніше ухвалені рішення щодо підтримки України, а також не планує переглядати вже затверджені програми фінансування. Зокрема, йдеться про додатковий пакет у розмірі 290 мільйонів фунтів стерлінгів, який передбачено спрямувати на зміцнення енергетичної безпеки України та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак. У Лондоні підкреслюють, що ця допомога є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на підтримку стійкості української держави в умовах війни.

    Девід Леммі заявив, що питання зміни зовнішньої політики Великої Британії фактично не стоїть на порядку денному, оскільки стратегічний курс країни вже сформований і базується на принципах довгострокової безпеки, міжнародної співпраці та підтримки союзників. Він наголосив, що незалежно від внутрішніх політичних процесів Лондон і надалі відіграватиме активну роль у координації міжнародної допомоги Україні та зміцненні європейської безпекової архітектури.

    Окремо у британському уряді підкреслюють, що курс на відновлення відносин із Європейським Союзом і розширення економічної співпраці з європейськими партнерами залишатиметься незмінним. Після Brexit Лондон поступово працює над усуненням торговельних і регуляторних бар’єрів, які ускладнили економічні зв’язки з ЄС, і нині цей процес розглядається як один із ключових напрямів економічної політики країни. Уряд заявляє, що «європейське перезавантаження» та відновлення глобальних партнерств продовжаться незалежно від зміни керівництва.

    На тлі підготовки до можливого політичного переходу у Великій Британії вже ведеться організаційна робота щодо забезпечення безперервності державного управління. За даними медіа, потенційним наступником Кіра Стармера вважається мер Манчестера Енді Бернем, який уже отримує урядові брифінги для адаптації до можливого перебрання повноважень. Урядові джерела зазначають, що такий підхід має гарантувати стабільність внутрішньої та зовнішньої політики під час перехідного періоду. Через ці процеси навіть довелося перенести запланований саміт ЄС — Велика Британія, який мав відбутися 22 липня, щоб уникнути політичної невизначеності.

    Попри внутрішні зміни, Лондон підтверджує намір і надалі посилювати міжнародну підтримку України. Велика Британія розраховує на збереження єдності країн «Групи семи», яка була підтверджена на нещодавньому саміті у Франції, а також на продовження координації зі Сполученими Штатами та європейськими союзниками щодо збільшення оборонних витрат і довгострокової підтримки Києва. У британському уряді вважають, що нинішній етап є критичним для формування нової системи безпеки в Європі, де Україна займає ключове місце.

    Окремий акцент Лондон робить на санкційній політиці проти Російської Федерації. Девід Леммі заявив, що Велика Британія й надалі буде посилювати тиск на російську економіку, зокрема через боротьбу з обходом санкцій та так званими «брудними грошима», які, за оцінками британської сторони, використовуються для фінансування війни проти України. Уряд наголошує, що економічні обмеження залишаються одним із ключових інструментів міжнародного впливу на Кремль.

    Раніше також повідомлялося, що Велика Британія розглядає додаткові механізми фінансування української оборони за рахунок конфіскованих російських активів. Серед таких ініціатив — використання доходів від продажу майна та ресурсів, пов’язаних із російськими структурами, зокрема йдеться про можливий продаж нафти із затриманих танкерів із подальшим спрямуванням коштів на підтримку Збройних сил України.

    Таким чином, попри політичні зміни всередині країни, Велика Британія демонструє намір зберігати послідовність зовнішньої політики, продовжуючи підтримку України як одного з ключових пріоритетів своєї міжнародної стратегії.

     

  • Фінляндія дозволила транзит ядерної зброї НАТО: рішення біля кордонів Росії

    Фінляндія дозволила транзит ядерної зброї НАТО: рішення біля кордонів Росії

    Президент Фінляндії Олександр Стубб підписав поправки до законодавства про ядерну енергетику, які відкривають можливість для ввезення та транзиту ядерної зброї через територію країни в межах союзницьких зобов’язань НАТО. Це рішення фактично скасовує попередні юридичні обмеження, які забороняли будь-які операції з переміщення ядерної зброї територією Фінляндії, і створює нову правову основу для потенційних дій Альянсу в межах оборонного планування.

    Про це повідомляється на офіційному сайті парламенту Фінляндії.

    Згідно з оприлюдненими даними, закон набуде чинності вже 1 липня, після чого фінська правова система дозволятиме транзит, ввезення, постачання та тимчасове розміщення ядерних засобів у рамках оборонного співробітництва з НАТО. Ухвалені зміни є частиною ширшого процесу адаптації національного законодавства до стандартів Північноатлантичного альянсу після вступу Фінляндії до організації у 2023 році.

    Фактично це означає, що територія Фінляндії може бути використана як транзитний або логістичний коридор для ядерного озброєння союзників НАТО, що суттєво змінює стратегічну ситуацію в Північній Європі. Особливо чутливим цей аспект є з огляду на географічну близькість до Росії, яка традиційно розглядає розширення військової інфраструктури НАТО біля своїх кордонів як загрозу національній безпеці.

    Рішення Гельсінкі ухвалене на тлі повномасштабної війни Росії проти України та загального загострення безпекової ситуації в Європі. У фінському уряді наголошують, що оновлення законодавства має на меті посилення обороноздатності країни та забезпечення повної інтеграції у систему ядерного стримування НАТО. Влада підкреслює, що ці зміни не означають автоматичного розміщення ядерної зброї на території Фінляндії, однак створюють юридичні можливості для дій союзників у разі виникнення кризових сценаріїв.

    Раніше парламент Фінляндії вже підтримав відповідний законопроєкт, який передбачає можливість транспортування, постачання та зберігання ядерної зброї в межах національної оборони та міжнародних зобов’язань країни в НАТО. Це рішення стало логічним продовженням політики Гельсінкі щодо поступового посилення військової інтеграції з Альянсом після десятиліть позаблокового статусу.

    Уряд Фінляндії пояснює, що такі кроки спрямовані насамперед на посилення стримування потенційних загроз і стабілізацію безпекового середовища в регіоні. Міністр оборони Антті Хакканен раніше заявляв, що зміни в законодавстві дозволяють країні повноцінно використовувати механізми колективної оборони НАТО, включно з ядерним компонентом стримування, який залишається одним із ключових елементів безпеки Альянсу.

    Водночас у Гельсінкі неодноразово наголошували, що Фінляндія не має наміру самостійно розміщувати ядерну зброю на своїй території та не планує змінювати цей підхід у найближчій перспективі. Президент Олександр Стубб також підкреслював, що членство в НАТО має бути повноцінним і без обмежень, однак політичного рішення щодо розміщення ядерного озброєння в країні не ухвалювалося.

    Ухвалення поправок вже викликало підвищену увагу міжнародних спостерігачів, оскільки вони можуть вплинути на баланс сил у регіоні Балтійського моря та загалом у Північній Європі. На тлі зростання напруженості між Росією та Заходом будь-які зміни в ядерній політиці держав НАТО розглядаються як потенційно значущі для регіональної безпеки та стратегічної стабільності. Водночас у Фінляндії підкреслюють, що всі ухвалені рішення залишаються виключно оборонними за своєю природою та спрямовані на запобігання ескалації, а не на її розпалювання.

  • Кремль вимагає від США визначитися щодо війни в Україні

    Кремль вимагає від США визначитися щодо війни в Україні

    У Кремлі заявили, що Сполучені Штати мають “визначити свою позицію” щодо війни Росії проти України на тлі суперечливих заяв про результати зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка відбулася під час саміту в Анкориджі (Аляска). У Москві стверджують, що публічні оцінки американських посадовців щодо відсутності будь-яких домовленостей між сторонами не відповідають реальній суті переговорів і потребують додаткових роз’яснень з боку Вашингтона.

    Як повідомляє російське державне агентство РИА Новости, у російському зовнішньополітичному відомстві різко відреагували на заяви держсекретаря США Марка Рубіо, який раніше повідомив, що під час зустрічі на Алясці між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не було досягнуто жодних конкретних домовленостей. У Москві ці слова назвали такими, що викривляють зміст переговорів, і почали наполягати на необхідності “уточнення” позиції американської сторони.

    Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно заперечив оцінку Рубіо, заявивши, що вона є некоректною і не відображає реального перебігу діалогу. За його словами, під час зустрічі на Алясці обговорювалися пропозиції, які були представлені американською стороною, і нібито отримали позитивне сприйняття з боку російського керівництва. Лавров наголосив, що заяви про відсутність будь-яких результатів є “спрощенням” і не враховують деталей переговорного процесу.

    “З боку Рубіо не дуже витончено говорити, що в Анкориджі не було жодної угоди”, — заявив Лавров, коментуючи позицію Вашингтона. Після цього він фактично зажадав від Білого дому надати офіційні роз’яснення щодо того, як саме США оцінюють підсумки переговорів і яку політичну позицію вони займають у контексті війни Росії проти України.

    До інформаційного тиску долучився і речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Росія ніколи не вважала США нейтральною стороною у війні. Він підкреслив, що Сполучені Штати активно постачають озброєння Україні, що, за його словами, свідчить про їхню залученість у конфлікт. Водночас Пєсков наголосив, що Москва все ще не отримала від Вашингтона чітких заяв, які б остаточно визначили політичну роль США у війні.

    Окремо Пєсков прокоментував слова президента Франції Еммануеля Макрона, який раніше заявив, що Сполучені Штати фактично не можуть вважатися нейтральним посередником у війні Росії проти України. Речник Кремля заявив, що Макрон не має повноважень говорити від імені Вашингтона, однак визнав, що офіційних американських заяв, які б підтверджували зміну статусу США, Москва поки що не отримувала.

    На тлі цих заяв у міжнародному інформаційному полі також з’являлися повідомлення про те, що під час саміту “Групи семи” Дональд Трамп підтримав формулювання, відповідно до якого Сполучені Штати не розглядаються як нейтральний посередник, а радше як сторона, що підтримує Україну. Окрім цього, американський президент позитивно оцінив дії президента України Володимир Зеленський та висловив схвалення щодо ефективності ударів українських сил по військових об’єктах на території Росії.

    Таким чином, публічні заяви з боку Кремля свідчать про спробу змусити Вашингтон чіткіше окреслити свою позицію у війні, тоді як американська сторона продовжує утримуватися від прямого підтвердження будь-яких домовленостей, наголошуючи на відсутності результатів зустрічі в Анкориджі та підтримці України в межах чинної політики.

  • НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Північноатлантичного альянсу мають намір суттєво наростити виробництво озброєння та посилити координацію в оборонно-промисловій сфері, реагуючи на зростання глобальних безпекових загроз і тривалу війну Росії проти України. Про це він повідомив у Вашингтоні під час публічного виступу, присвяченого підготовці до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 5–7 липня та має стати одним із ключових політичних заходів року для Альянсу.

    Рютте наголосив, що країни-члени НАТО дедалі більше зосереджуються не лише на політичних домовленостях, а й на практичному зміцненні оборонного потенціалу, зокрема через збільшення виробничих потужностей, довгострокові контракти та розширення співпраці між урядами та приватним сектором оборонної промисловості. За його словами, нинішній етап вимагає від союзників переходу до масштабнішої моделі виробництва озброєнь, яка дозволить швидше реагувати на виклики та забезпечувати стабільне постачання як для власних армій, так і для партнерів.

    Окрему увагу генеральний секретар приділив підготовці до саміту, зазначивши, що одним із центральних елементів стане так званий «день оборонної промисловості», який відбудеться в перший день зустрічі. Саме в межах цього заходу, за його словами, очікується підписання великої кількості нових контрактів, меморандумів про наміри та масштабних угод між державами-членами Альянсу та оборонними компаніями. Рютте підкреслив, що ці домовленості мають продемонструвати не декларативний, а реальний рівень готовності НАТО інвестувати в оборону та розширювати виробництво сучасних систем озброєння.

    Генсек НАТО наголосив, що такі кроки мають подвійне значення: з одного боку вони спрямовані на зміцнення обороноздатності самих країн Альянсу, а з іншого — покликані стати чітким сигналом для зовнішніх гравців щодо здатності НАТО швидко мобілізувати ресурси. Він підкреслив, що йдеться про демонстрацію сили та технологічної переваги, яка має стримувати потенційні загрози та запобігати подальшій ескалації конфліктів.

    У своїй заяві Рютте також звернувся безпосередньо до Росії, наголосивши, що Альянс уважно відстежує дії Москви та усвідомлює довгостроковий характер викликів, які постають перед європейською та глобальною безпекою. Він зазначив, що НАТО має перевагу в оборонному виробництві та здатне не лише підтримувати високий рівень готовності власних збройних сил, а й забезпечувати довготривалу перевагу у стратегічному вимірі.

    «Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — заявив генеральний секретар НАТО, коментуючи майбутні оборонні ініціативи Альянсу.

    Очікується, що під час липневого саміту країни НАТО оголосять про нові багатомільярдні контракти у сфері оборонного виробництва та розширення потужностей військово-промислового комплексу. Частина домовленостей, як прогнозується, буде прямо або опосередковано пов’язана з підтримкою України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільних і довгострокових поставок озброєнь і боєприпасів.

    Аналітики зазначають, що нинішні ініціативи НАТО є продовженням більш широкого процесу трансформації Альянсу, який розпочався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна виявила структурні обмеження оборонної промисловості країн Заходу, зокрема недостатню швидкість виробництва та залежність від окремих постачальників, що змусило союзників переглянути свої підходи до довгострокового планування.

    У цьому контексті майбутній саміт розглядається як ключовий етап формування нової оборонної стратегії НАТО, яка передбачає не лише збільшення витрат на оборону, а й системну перебудову промислових ланцюгів, стандартизацію виробництва та розширення кооперації між країнами-членами. Рютте підкреслив, що лише така модель дозволить Альянсу зберегти стратегічну перевагу в умовах довготривалих глобальних викликів та забезпечити стабільність у Європі.

  • Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Колишній президент Польщі Александр Квасневський заявив, що Володимир Зеленський припустився політичної помилки, коли в Україні ухвалили рішення назвати підрозділ Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. На думку експрезидента, цей крок загострив і без того чутливу історичну тему у відносинах Києва та Варшави й дав додатковий аргумент польським політичним силам, які будують кампанії на антиукраїнських настроях.

    Про це Квасневський сказав в інтерв’ю «Європейській правді» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.

    Експрезидент Польщі наголосив, що системно підтримує Україну та вважає її вступ до Європейського Союзу вигідним не лише для Києва, а й для самої Польщі. Водночас він попередив: польсько-українські відносини зараз опинилися у небезпечній точці, коли ініціативу можуть перехопити радикали з обох боків.

    «Не можна віддавати польсько-українські відносини в руки радикалів», – заявив Квасневський.

    За його словами, якщо саме радикальні сили почнуть визначати тон відносин між двома країнами, це може стати початком серйозної політичної катастрофи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі майбутніх парламентських виборів у Польщі 2027 року, де українське питання, за прогнозом Квасневського, стане однією з ключових тем.

    Окремо він розкритикував рішення щодо підрозділу ССО імені Героїв УПА. Квасневський вважає, що це було «неправильно прораховане рішення», яке вдарило по польському суспільному сприйняттю України. При цьому він визнав, що тепер Зеленський політично не може просто скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може відмовитися від уже обраної жорсткої лінії.

    Квасневський також згадав, що керівник ГУР Кирило Буданов приїздив до Варшави, аби знайти вихід із ситуації, однак, за словами експрезидента Польщі, розв’язати кризу не вдалося.

    Особливу увагу Квасневський приділив Каролю Навроцькому. Він назвав нового польського президента «особливим випадком» і зазначив, що той ще до виборів займав дуже жорстку позицію щодо історичних питань, зокрема Волині та УПА. На думку Квасневського, Навроцький прагне стати центром правої коаліції у Польщі після виборів 2027 року.

    До такої коаліції, за його оцінкою, можуть увійти «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна. Квасневський попередив, що якщо ці сили отримають більшість, це буде поганою новиною для України, Польщі та Європейського Союзу.

    Він також наголосив, що антиукраїнські настрої в Польщі існують, але не є позицією більшості суспільства. За словами експрезидента, більшість українців у Польщі працюють, дотримуються законів і допомагають польській економіці. Однак окремі резонансні випадки за участі українців використовуються політиками для розпалювання негативу.

    Квасневський навів приклад із досвіду Польщі після вступу до ЄС, коли у Великій Британії також були кримінальні історії за участі поляків. Він згадав, як під час аудієнції у королеви Єлизавети II вибачався за вбивство, яке скоїв поляк, але королева відповіла, що пам’ятає передусім внесок поляків у боротьбу під час Другої світової війни.

    На думку Квасневського, подібну логіку варто застосовувати й до українців у Польщі: окремі інциденти не мають перекреслювати загальну роль українців, які живуть, працюють і підтримують польську економіку.

    Експрезидент також нагадав про формулу польсько-українського примирення «пробачаємо і просимо пробачення», яку він погоджував із президентом України Леонідом Кучмою ще у 1997 році. За його словами, тоді це було дуже складно, адже багато свідків Волинської трагедії були живими, але діалог усе ж працював.

    Квасневський вважає, що згодом обидві сторони недостатньо підтримували цей процес. Не було достатньо діалогу між істориками, інтелектуалами та науковцями. Новий шанс для зближення з’явився після початку повномасштабної війни, коли поляки масово й щиро прийняли українських біженців. Але з часом втома від війни та політичні маніпуляції знову посилили напругу.

    Попри нинішню кризу, Квасневський заявив, що вірить у майбутнє членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що шлях до ЄС тривалий і складний, але Україна вже далеко не на початку цього процесу. За його словами, Польща пройшла шлях від Угоди про асоціацію до членства в ЄС за 13 років, тому Києву також потрібно готуватися до довгих переговорів і складних реформ.

    Серед найбільш чутливих питань він назвав сільське господарство, сферу послуг, боротьбу з корупцією та незалежність судової влади. Квасневський запропонував створювати спільні експертні групи між Україною та ЄС, які допоможуть знаходити рішення у найскладніших сферах.

    Щодо НАТО експрезидент Польщі був значно обережнішим. На його думку, членство України в Альянсі було б найкращою гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи. Водночас він визнав, що за нинішньої позиції США, зокрема президента Дональда Трампа, вступ України до НАТО наразі виглядає нереалістичним.

    Натомість членство в ЄС Квасневський назвав цілком досяжною гарантією безпеки. Він заявив, що й надалі підтримуватиме європейське майбутнє України, бо вважає це стратегічно важливим для Польщі та Європи.

    Наприкінці інтерв’ю Квасневський висловив думку, що в найближчі місяці у війні може статися певний прорив. Водночас він уточнив, що не очікує повноцінної мирної угоди, адже не вірить у надійний мир із нинішньою Росією. Однак, на його думку, можливим може стати перемир’я, яке відкриє для України та Європи нове політичне вікно можливостей.

  • Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї щоб “показати серйозність намірів” щодо Європи та США. Джерела

    Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї щоб “показати серйозність намірів” щодо Європи та США. Джерела

    За інформацією наших джерел в розвідспільноті, Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному із своїх полігонів у липні, щоб “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США.

    “Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному з полігонів у липні.

    Про це свідчать кілька факторів, які стали відомі розвідкам Великої Британії та США.

    По-перше, підрозділи ракетних військ у п’яти регіонах (джерела не вказують, у яких саме, але один із регіонів розташований поблизу українського кордону) переходять на особливий режим.

    По-друге, офіцерів, пов’язаних із силами ядерної тріади Росії, у липні не відпускають у відпустки, а тих, хто пішов раніше, відкличуть.

    По-третє, відзначається активність на одному з російських полігонів, де раніше випробовували ядерну зброю.

    Також є інформація, що РФ проведе консультації з Китаєм щодо випробувань ядерної зброї.

    І головне, такі випробування мають “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте пригрозив Росії “руйнівними наслідками”у разі застосування ядерної зброї проти України.

  • На кордоні неспокійно: Сибіга заявив про демонстративний військовий тиск з боку Білорусі

    На кордоні неспокійно: Сибіга заявив про демонстративний військовий тиск з боку Білорусі

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попередив міжнародну спільноту про потенційні ризики, пов’язані з активізацією військової діяльності Білорусі поблизу кордонів України та країн НАТО. За словами глави української дипломатії, Мінськ продовжує нарощувати військову активність, що викликає занепокоєння як у Києва, так і у західних партнерів.

    Про це Сибіга повідомив у соціальній мережі Х.

    За його словами, з 20 червня по 2 липня у Гродненській області Білорусі тривають заходи, які офіційно називають перевіркою готовності військовозобов’язаних. Зокрема, військовий комісаріат Ошмянського району проводить масове оповіщення близько двох тисяч резервістів та формує попередні пункти збору.

    Українська сторона звертає увагу, що такі дії відбуваються неподалік кордонів України, Польщі та Литви і мають значно ширший політичний та безпековий контекст.

    “Хоча ці заходи подаються як рутинна перевірка, вони мають очевидні ознаки демонстративного військового тиску на сусідні держави”, – наголосив Сибіга.

    Міністр зазначив, що офіційний Мінськ останнім часом дедалі частіше заявляє про мирні наміри та необхідність стабільності в регіоні. Однак реальні дії білоруської влади, на думку Києва, свідчать про протилежне.

    За словами очільника МЗС, Білорусь не демонструє готовності до деескалації та продовжує збільшувати військову присутність у прикордонних районах.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що така активність відбувається на тлі триваючої війни Росії проти України та поглиблення військової співпраці між Москвою і Мінськом.

    У Києві наголошують, що дії білоруської влади повністю відповідають інтересам Кремля. Від початку повномасштабного вторгнення територія Білорусі неодноразово використовувалася Росією для запуску ракет, перекидання військової техніки та проведення спільних військових операцій.

    Останніми тижнями тема Білорусі знову опинилася у центрі уваги після появи інформації про можливе посилення російського впливу на білоруське керівництво. Раніше західні медіа повідомляли, що Кремль може намагатися втягнути Мінськ у новий етап війни проти України або використати білоруський фактор для додаткового тиску на Київ і країни НАТО.

    На цьому тлі Україна уважно відстежує будь-які зміни військової активності на північному напрямку.

    Сибіга закликав міжнародних партнерів не ігнорувати сигнали, які надходять із Білорусі, та посилити політичний і санкційний тиск на режим Олександра Лукашенка.

    “Міжнародна спільнота має залишатися пильною та адекватно реагувати на дії, які можуть становити загрозу безпеці регіону”, – підкреслив міністр.

    Окремо він наголосив, що Україна продовжує координувати свої дії із союзниками та обмінюватися розвідувальною інформацією щодо ситуації біля північних кордонів.

    Попередження Сибіги пролунало на тлі нових повідомлень про посилення військової співпраці між Росією та Білоруссю. За оцінками експертів, наразі прямої загрози повторного наступу з білоруського напрямку немає, однак будь-які масштабні військові заходи поблизу кордонів України потребують підвищеної уваги та моніторингу.

    Українська влада запевняє, що Сили оборони контролюють ситуацію та готові реагувати на будь-які потенційні виклики. Водночас дипломатичний фронт залишається не менш важливим, адже саме міжнародний тиск, на переконання Києва, може стримати подальшу ескалацію з боку режиму Лукашенка.

    Наразі офіційний Мінськ не коментував заяви українського міністра закордонних справ та не повідомляв про можливі додаткові заходи в рамках військової кампанії у Гродненській області.