Gorchitsa.info

Позначка: НАТО

  • У НАТО оцінили шанси на перемогу у війні: чому швидкий результат малоймовірний

    У НАТО оцінили шанси на перемогу у війні: чому швидкий результат малоймовірний

    Класична військова перемога у війні між Україною та Росією наразі виглядає малоймовірною через масштаб і характер сучасних бойових дій. Про це заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер, коментуючи ситуацію на фронті та перспективи завершення війни.

    За словами Бауера, ключовим фактором, який ускладнює швидке досягнення вирішальної перемоги будь-якої зі сторін, є значна чисельність російських військ на окупованих територіях України. Наразі там перебуває близько 700 тисяч російських військовослужбовців, що створює складні умови для деокупації та швидкого перелому у війні.

    Адмірал підкреслив, що така кількість сил робить практично неможливим сценарій швидкого витіснення російських військ із зайнятих територій. Це, у свою чергу, означає, що війна набуває затяжного характеру, де результат визначається не лише військовими операціями, а й економічними, політичними та технологічними факторами.

    Бауер зазначив, що сучасна війна в Україні вже не відповідає класичним моделям, коли одна сторона здобуває швидку й беззаперечну перемогу. Натомість йдеться про тривале протистояння, у якому обидві сторони змушені постійно адаптуватися, змінювати тактику та використовувати нові технології. Саме тому, на його думку, очікування швидкої військової розв’язки є нереалістичними.

    Водночас адмірал звернув увагу на роль міжнародної підтримки України, наголосивши, що перебіг війни міг бути іншим, якби союзники надали Києву весь необхідний обсяг допомоги ще у 2022 році. За його словами, саме в той період українські сили демонстрували значні успіхи на фронті, і додаткові ресурси могли суттєво змінити ситуацію.

    «Якби тоді ми дали все, про що Україна просила, результат війни міг би бути зовсім іншим», — зазначив Бауер, підкреслюючи, що цей досвід має стати уроком для міжнародних партнерів.

    Попри песимістичну оцінку щодо можливості швидкої військової перемоги, адмірал водночас висловив переконання, що Росія вже зазнала стратегічної поразки. На його думку, це проявляється у зростаючій залежності Москви від Китаю, без підтримки якого вона не змогла б продовжувати війну.

    Бауер наголосив, що з військової точки зору він не бачить сценарію, за якого Росія могла б вийти з цієї війни переможцем. Це означає, що навіть за відсутності класичної перемоги України у традиційному розумінні, стратегічна ситуація вже змінилася не на користь Кремля.

    Також він закликав союзників зробити висновки з перебігу війни в Україні. Йдеться не лише про необхідність швидшого ухвалення рішень щодо військової допомоги, а й про переосмислення підходів до сучасних конфліктів, де дедалі більшу роль відіграють технології, безпілотні системи та економічна витривалість держав.

    Заява Бауера прозвучала на тлі триваючих бойових дій на фронті, де ситуація залишається складною і динамічною. Водночас українські сили продовжують утримувати позиції та завдавати втрат російським військам, що свідчить про збереження балансу сил і відсутність швидких змін на користь будь-якої зі сторін.

    Таким чином, оцінка НАТО підтверджує, що війна в Україні входить у фазу тривалого протистояння. У цих умовах вирішальне значення матимуть не лише військові операції, а й здатність сторін адаптуватися, мобілізувати ресурси та забезпечувати технологічну перевагу. Саме ці фактори, за словами Бауера, визначатимуть результат війни у середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Росія заявляє про дрони над НАТО: експерти пояснюють, що стоїть за цими звинуваченнями

    Росія заявляє про дрони над НАТО: експерти пояснюють, що стоїть за цими звинуваченнями

    Російська Федерація активізувала інформаційні заяви щодо нібито використання Україною повітряного простору країн НАТО для запуску безпілотників. Мета таких повідомлень — вплинути на позицію західних партнерів і зменшити обсяги військової допомоги Україні. Про це повідомляють українські та міжнародні медіа з посиланням на військових експертів.

    У публічному просторі з боку російських представників та пов’язаних із ними інформаційних ресурсів поширюється теза про те, що українські дрони можуть пролітати через території держав Північної Європи або Балтійського регіону. Водночас українська сторона та незалежні аналітики наголошують, що такі сценарії не мають логічного чи військового обґрунтування.

    Експерти зазначають, що географічне розташування не створює практичної потреби для України використовувати повітряний простір країн-членів НАТО для ударів по території Росії. Подібні твердження розцінюються як елемент інформаційного тиску та спроба вплинути на політичні рішення союзників Києва.

    Військовий аналітик, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан у коментарях зазначає, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії Росії. За його словами, Кремль намагається створити у європейських країн враження потенційної загрози, щоб змусити їх скоротити або обмежити військову підтримку України.

    Світан також наголошує, що в умовах сучасної війни не виключаються провокаційні сценарії, коли пошкоджені або перехоплені безпілотники можуть бути використані повторно або спрямовані в інші напрямки. Водночас він підкреслює, що такі припущення не є підтвердженими фактами, а радше гіпотетичними сценаріями, які активно використовуються в інформаційній війні.

    Українські аналітики розглядають подібні заяви як частину системної стратегії дезінформації, яка має на меті посіяти недовіру між Україною та її союзниками в рамках НАТО. У цій логіці інформаційні вкиди спрямовані не стільки на військову, скільки на політичну та суспільну аудиторію в країнах Європи.

    У Києві наголошують, що Росія регулярно використовує інформаційні приводи для впливу на громадську думку в ЄС та США, зокрема у питаннях військової допомоги. Подібні кампанії, за оцінками експертів, супроводжують бойові дії з початку повномасштабного вторгнення.

    Західні аналітичні центри також неодноразово фіксували спроби поширення неправдивих або неперевірених даних щодо військових дій в Україні. У таких випадках метою зазвичай є формування політичного тиску на уряди країн-партнерів або створення інформаційного шуму навколо ключових рішень щодо підтримки Києва.

    Фахівці з безпеки зазначають, що відповіддю на подібні інформаційні кампанії має бути посилення системи протиповітряної оборони в країнах Європи, а також розвиток спільних механізмів моніторингу повітряного простору. Це дозволило б швидше виявляти потенційні загрози та мінімізувати ризики провокацій.

    Таким чином, заяви російської сторони щодо нібито використання українських дронів через територію країн НАТО розглядаються експертами як елемент інформаційного тиску, спрямованого на політичний вплив і обмеження міжнародної підтримки України.

  • ЄС проведе навчання на випадок нападу на одну з країн союзу

    ЄС проведе навчання на випадок нападу на одну з країн союзу

    Європейський Союз готується провести серію навчань для перевірки механізму взаємної допомоги у разі збройної агресії проти однієї з держав-членів. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на високопоставленого представника ЄС. На тлі зростаючої напруженості у відносинах із НАТО ці кроки розглядаються як спроба Європи посилити власну безпекову автономію.

    За інформацією джерела, навчання моделюватимуть процес ухвалення рішень у ситуації, коли одна з країн ЄС звертається до партнерів із проханням про військову допомогу у відповідь на напад. Перший етап відбудеться на рівні послів держав-членів у Брюсселі, після чого сценарії продовжать опрацьовувати міністри оборони країн ЄС під час зустрічі в травні на Кіпрі.

    Окрім цього, питання колективної оборони стане однією з ключових тем неформального саміту лідерів ЄС, який також пройде на Кіпрі найближчим часом. Таким чином, європейські інституції прагнуть перевести теоретичні положення договорів у практичну площину та перевірити їхню дієздатність у реальних умовах.

    Юридичною основою для таких дій є стаття 42.7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає, що у разі збройної агресії проти однієї з держав-членів інші країни зобов’язані надати допомогу «всіма наявними засобами». Це формулювання вважається навіть жорсткішим, ніж положення статті 5 НАТО, яка залишає країнам-членам більше простору для визначення характеру відповіді.

    Втім, попри формальну силу цієї норми, Європейський Союз не має власної повноцінної військової інфраструктури, подібної до структур НАТО. Саме тому механізм взаємної допомоги ЄС до цього часу застосовувався лише один раз — після Теракти в Парижі 2015 року, коли Франція звернулася до партнерів за підтримкою.

    На початку 2026 року президентка Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн закликала держави-члени активніше розвивати цей інструмент та зробити його реальним елементом оборонної політики ЄС, а не лише декларативною нормою.

    Особливу зацікавленість у посиленні механізму демонструє Кіпр, який не входить до НАТО через тривалий конфлікт із Туреччина. Безпекові ризики для острова зросли після інциденту на початку травня, коли іранський безпілотник атакував британську військову базу на його території. Цей випадок посилив дискусії про необхідність власних механізмів захисту в межах ЄС.

    Загалом активізація оборонних ініціатив у Європі відбувається на тлі політичних сигналів із США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про можливість виходу Сполучених Штатів із НАТО, що викликало занепокоєння серед європейських союзників. Цю тему також піднімав державний секретар Марко Рубіо, який зазначив, що після завершення конфлікту навколо Ірану Вашингтон може переглянути свою участь в Альянсі.

    У цьому контексті європейські чиновники дедалі частіше обговорюють ідею створення так званого «європейського НАТО» — системи безпеки, яка могла б діяти незалежно від США. Хоча такі ініціативи перебувають на ранній стадії, нинішні навчання розглядаються як практичний крок у цьому напрямку.

    Експерти зазначають, що тестування механізму колективної оборони є важливим сигналом як для союзників, так і для потенційних противників. Водночас вони підкреслюють, що без суттєвого посилення військових можливостей і координації між країнами-членами ЄС цей механізм залишатиметься обмеженим у своїй ефективності.

    Таким чином, майбутні навчання мають не лише перевірити готовність ЄС до спільної оборони, а й визначити слабкі місця у системі безпеки, які потребують подальшого зміцнення в умовах нових геополітичних викликів.

  • Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Президент США Дональд Трамп заявив, що союзники по НАТО зверталися до Вашингтона з пропозицією допомоги у врегулюванні ситуації навколо Ормузької протоки, однак отримали різку відповідь із закликом “триматися подалі”. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

    За словами Трампа, після того як ситуація в регіоні начебто стабілізувалася, представники НАТО звернулися до США із запитом про можливу участь у заходах безпеки. У відповідь американський президент заявив, що Альянс не продемонстрував достатньої ефективності в кризовий момент.

    “Тепер, коли ситуація в Ормузькій протоці вирішилася, мені зателефонували з НАТО і запитали, чи не потрібна нам допомога. Я сказав їм триматися подалі, хіба що вони хочуть наповнити свої кораблі нафтою. Вони виявилися ні на що не придатними, коли це було потрібно — паперовий тигр”, — цитує Трампа його допис.

    Заява американського президента викликала широкий резонанс на тлі загострення дискусій щодо ролі НАТО у глобальних безпекових кризах. Хоча офіційного підтвердження таких контактів від представників Альянсу наразі не надходило, тема безпеки у стратегічних морських маршрутах залишається однією з ключових у міжнародній політиці.

    Контекст ситуації пов’язаний із нещодавніми подіями навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших світових енергетичних коридорів, через який проходить значна частина експорту нафти з країн Перської затоки. Раніше Іран заявив про відкриття протоки для комерційного судноплавства на період припинення вогню в регіональних конфліктах.

    На цьому тлі Трамп також зробив низку жорстких заяв щодо Ірану. Зокрема, він наголосив, що блокада іранських портів з боку США залишатиметься чинною до повного виконання домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Таким чином, економічний і санкційний тиск на Іран не послаблюється, попри часткову деескалацію в регіоні.

    Окремо американський президент неодноразово критикував роль міжнародних союзників у кризових ситуаціях. Раніше він уже заявляв, що серйозно розглядає можливість зміни підходів США до участі в Північноатлантичному альянсі.

    Додаткову увагу до теми привернула заява держсекретаря США Марко Рубіо, який зазначив, що після завершення конфліктів на Близькому Сході Вашингтон може переглянути підхід до свого членства в НАТО. Ці слова були сприйняті як сигнал про можливі дискусії щодо ролі США в системі колективної безпеки.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть посилити напруження у відносинах між США та союзниками по Альянсу, особливо на тлі глобальних викликів у сфері енергетичної безпеки та контролю стратегічних морських маршрутів.

    Ормузька протока, яка з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, залишається одним із найчутливіших вузлів світової торгівлі енергоносіями. Через неї проходить близько п’ятої частини глобального експорту нафти, тому будь-які політичні чи військові загрози в регіоні одразу впливають на світові ціни на енергоносії та фінансові ринки.

    Таким чином, заява Трампа стала черговим елементом у складній дипломатичній і безпековій дискусії навколо ролі США, НАТО та країн Близького Сходу у стабілізації глобальних енергетичних маршрутів.

  • РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    Росія найближчим часом може суттєво наростити інтенсивність повітряних ударів по Україні, здійснюючи до семи масованих атак щомісяця. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час публічної дискусії ADF-Talks на 5-му Анталійському дипломатичному форумі.

    За словами Сибіги, такі висновки ґрунтуються на даних української розвідки. Він наголосив, що йдеться не про поодинокі атаки, а про системний перехід до регулярних масованих ударів, які можуть стати новою нормою війни в повітрі.

    Міністр уточнив, що під масованою атакою Україна розуміє комплексні удари із застосуванням великої кількості повітряних засобів ураження. За його словами, одна така атака може включати щонайменше 400 ударних безпілотників і близько 20 ракет різних типів.

    Подібні удари зазвичай спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на критичну інфраструктуру — енергетику, транспортні вузли та промислові підприємства. Це, як зазначають українські посадовці, є частиною ширшої стратегії виснаження оборонних і економічних ресурсів країни.

    Сибіга підкреслив, що Росія, за оцінками розвідки, може планувати регулярність таких атак до семи разів на місяць, що суттєво змінює рівень загрози для цивільного населення та інфраструктури.

    Окремо міністр звернув увагу на роботу української протиповітряної оборони. За його словами, нині українські сили ППО знищують до 90% повітряних цілей під час російських атак.

    Водночас навіть невеликий відсоток прориву, за його словами, створює серйозні ризики для інфраструктури та цивільних об’єктів, оскільки Росія часто концентрує удари на ключових енергетичних або логістичних вузлах.

    Україна продовжує працювати над посиленням системи протиповітряної оборони, зокрема за рахунок західних постачань і розвитку власних технологічних рішень.

    Заява Сибіги збігається з іншими оцінками безпекової ситуації з боку українських структур. Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України повідомляли, що Росія готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та планує посилити своє угруповання приблизно на 20 тисяч військових.

    Аналітики вважають, що одночасне нарощування наземних сил і збільшення повітряних атак може свідчити про підготовку до комплексного тиску на українську оборону з кількох напрямків.

    Українські та міжнародні експерти відзначають, що війна поступово переходить у фазу виснаження, де ключову роль відіграють не лише бойові дії на фронті, а й удари по тиловій інфраструктурі.

    Регулярні масовані атаки, за оцінками аналітиків, мають на меті створити постійне навантаження на систему ППО, ускладнити відновлення енергетичних об’єктів та посилити психологічний тиск на населення.

    Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення військової допомоги, насамперед у сфері протиповітряної оборони. У Києві наголошують, що ефективність захисту безпосередньо залежить від наявності сучасних систем перехоплення та достатньої кількості боєприпасів.

    Сибіга підкреслив, що нинішній рівень загроз вимагає довгострокових рішень і стабільної підтримки з боку союзників, оскільки мова йде не про разові атаки, а про потенційно регулярну кампанію повітряного терору.

    Таким чином, за оцінками української дипломатії та розвідки, найближчі місяці можуть стати періодом суттєвого загострення повітряної складової війни, що вимагатиме подальшого посилення оборонних можливостей України та координації з міжнародними партнерами.

  • Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час масованої нічної атаки Росії на Україну в ніч на 17 квітня російський безпілотник знову порушив повітряний простір Румунії. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    За даними відомства, системи протиповітряної оборони зафіксували дві повітряні цілі у прикордонній зоні. Одна з них увійшла на територію Румунії, однак згодом радіолокаційний контакт із нею був втрачений приблизно за 16 кілометрів на південний схід від комуни Кілія-Веке, у малонаселеній місцевості.

    Інцидент стався в районі повіту Тулча, який неодноразово вже опинявся в зоні ризику через близькість до українського кордону та активні бойові дії на півдні Одеської області.

    У Міністерстві оборони Румунії повідомили, що Національний військовий командний центр оперативно поінформував Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про необхідність оповіщення населення північної частини повіту Тулча. Це було зроблено як превентивний захід безпеки для місцевих жителів.

    Також зазначається, що військові підрозділи готуються до ранкової пошукової місії в районі ймовірного падіння безпілотника або його уламків. Станом на момент повідомлення офіційно не підтверджено, чи було знайдено фрагменти дрона або його уламки.

    У румунському оборонному відомстві різко засудили інцидент, наголосивши, що дії Російської Федерації становлять загрозу регіональній безпеці та є порушенням міжнародного права. Також у заяві підкреслюється, що Румунія координує свої дії з союзниками по НАТО та національними структурами безпеки.

    Влада країни заявила про готовність вжити всіх необхідних заходів для захисту території та населення у разі повторних інцидентів.

    Інцидент із порушенням повітряного простору Румунії стався на тлі масштабної повітряної атаки Росії на Україну тієї ж ночі.

    За офіційними даними української сторони, російські війська застосували балістичну ракету типу «Іскандер-М» та 172 ударні безпілотники різних типів. Силам протиповітряної оборони України вдалося знищити більшість повітряних цілей, однак частина все ж досягла своїх цілей.

    Повідомляється, що було зафіксовано влучання балістичної ракети та 20 ударних дронів у восьми різних локаціях. Ще в чотирьох місцях зафіксовано падіння уламків збитих безпілотників.

    Одним із наслідків нічної атаки стала чергова поразка енергетичної інфраструктури. Зокрема, в Чернігівській області було пошкоджено об’єкт компанії «Чернігівобленерго», через що без електропостачання залишилися понад 6 тисяч абонентів.

    Також повідомляється про влучання по низці інших інфраструктурних об’єктів у регіоні. Енергетики оперативно працюють над відновленням постачання електроенергії, однак частина споживачів тимчасово залишається без світла.

    Крім того, внаслідок ударів по Одеській області у районі Дунайського біосферного заповідника виникла пожежа. Рятувальні служби працювали над локалізацією займання та недопущенням подальшого поширення вогню.

    Це не перший випадок, коли російські безпілотники або їхні уламки фіксуються на території країн НАТО поблизу українського кордону. Румунія, як член Альянсу, вже неодноразово заявляла про виявлення фрагментів дронів у прикордонних районах після російських атак по півдню України.

    Подібні інциденти викликають занепокоєння серед союзників, оскільки створюють ризики ескалації та випадкового розширення зони бойових дій. НАТО, зі свого боку, заявляє про посилення моніторингу повітряного простору в регіоні та координацію дій із країнами-членами.

    Румунія підтвердила чергове порушення свого повітряного простору під час російської атаки на Україну. Хоча наразі не встановлено, чи було знайдено уламки безпілотника, військові вже готують пошукову операцію. Інцидент вкотре підкреслює ризики для країн НАТО, які межують з Україною, на тлі триваючої російської агресії.

  • Чи може Росія стати небезпечнішою після війни в Україні — аналіз WP

    Чи може Росія стати небезпечнішою після війни в Україні — аналіз WP

    Росія може залишатися довгостроковою загрозою для Європи навіть у разі завершення війни проти України. Про це йдеться в аналітичних матеріалах, на які посилається The Washington Post, де експерти оцінюють можливі сценарії подальшої поведінки Кремля та ризики для європейської безпеки.

    У публікаціях зазначається, що російська армія зазнає значних втрат у війні проти України, а військова кампанія затягується без досягнення ключових цілей Кремля. Це, на думку аналітиків, створює для російського керівництва складну стратегічну ситуацію, у якій одночасно поєднуються воєнне виснаження, економічний тиск і зростання міжнародної ізоляції.

    Експерти зазначають, що війна проти України стала для Росії затяжним конфліктом із великими втратами особового складу та техніки. Водночас Україна продовжує отримувати підтримку західних партнерів, а також розвиває власні оборонні технології, зокрема у сфері далекобійних систем і безпілотників.

    На цьому тлі європейські країни паралельно посилюють оборонні можливості, збільшують військові бюджети та розгортають нові оборонні ініціативи в межах НАТО. Альянс, за оцінками аналітиків, нарощує присутність від Арктики до Чорного моря, реагуючи на зміну безпекової ситуації в регіоні.

    У матеріалах також підкреслюється, що російська економіка, попри тимчасові доходи від енергоресурсів, залишається під значним тиском санкцій і воєнних витрат. Це, у поєднанні з довготривалою війною, може впливати на стратегічні рішення Кремля у майбутньому.

    Аналітики звертають увагу, що ускладнюється і зовнішньополітичне становище Росії. Частина традиційних партнерів у Європі втрачає вплив, а міжнародна ізоляція посилюється. Водночас у самій Європі зростає консенсус щодо необхідності довгострокового стримування Росії.

    Окремі дослідники, зокрема згаданий у матеріалах аналітик Юджин Румер, у роботі «Агресивна та виснажена: Росія після війни з Україною» описують сценарій, за якого після завершення війни Росія може стати ще більш непередбачуваною та небезпечною для Європи.

    Йдеться про ризик того, що накопичені військові ресурси, досвід ведення бойових дій та внутрішня політична динаміка можуть штовхати Росію до більш агресивної поведінки на міжнародній арені. У таких оцінках підкреслюється, що Європа залишається головним напрямком стратегічного інтересу Кремля.

    Інші експерти, зокрема Майкл Кофман, звертають увагу на те, що Росія не досягла заявлених цілей у війні проти України та стикається з дедалі більшими труднощами у підтримці темпів наступальних дій. Це, на їхню думку, може впливати на довгострокову стратегію Москви.

    У матеріалах також наводяться оцінки, що Росія вже веде елементи гібридної війни проти країн Заходу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше заявляв, що протягом найближчих років Росія може бути потенційно готовою до застосування сили проти Альянсу, якщо збережеться поточна динаміка конфліктів і мілітаризації.

    Окремо експерти звертають увагу на ризики тестування систем колективної безпеки НАТО, зокрема через можливі провокації в Балтійському регіоні. У цьому контексті згадуються сценарії тиску на країни Балтії, а також посилення військової присутності Росії поблизу кордону з Фінляндією.

    Також у матеріалах йдеться про те, що Росія може активізувати гібридні інструменти впливу на Європу, включно з інформаційними кампаніями та провокаціями. Подібні оцінки перегукуються із заявами представників українських структур, які наголошують на зростанні інформаційного тиску з боку Кремля.

    Зокрема, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначав, що Росія може посилювати дестабілізаційні інформаційні дії проти країн ЄС і НАТО з метою впливу на рівень підтримки України. Водночас він підкреслює, що такі спроби не матимуть стратегічного успіху через адаптацію європейських країн до нових загроз.

    Загальний висновок експертів, наведених у матеріалах, полягає в тому, що навіть у разі завершення активної фази війни проти України Росія може залишатися фактором довгострокової нестабільності для європейської безпеки.

    Європейські держави, у свою чергу, вже посилюють оборонні можливості та готуються до різних сценаріїв розвитку ситуації. Таким чином, війна в Україні розглядається не як ізольований конфлікт, а як частина ширшої трансформації системи безпеки в Європі.

  • Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу виступив із жорсткою заявою щодо Фінляндії та країн Балтії, заявивши про можливе застосування Росією права на «самооборону» на тлі інцидентів із безпілотниками поблизу її території. Його слова пролунали на фоні серії подій, пов’язаних із падінням дронів у прикордонних районах Європейського Союзу та зростанням напруги у регіоні.

    За словами Шойгу, Росія розглядає кілька пояснень появи безпілотників на своїй території: або недоліки власної протиповітряної оборони, або використання повітряного простору третіх країн, зокрема Фінляндії та держав Балтії. У другому випадку, як він стверджує, Москва може апелювати до статті 51 Статуту ООН, яка передбачає право держави на самооборону у разі збройного нападу.

    Ця заява стала продовженням серії подібних звинувачень з боку російських посадовців. Раніше інші представники російського керівництва також припускали, що країни НАТО нібито сприяють прольоту українських безпілотників, називаючи це «прямою участю» у конфлікті . Водночас жодних підтверджень таких тверджень з боку незалежних джерел не оприлюднено.

    Контекстом для заяв стали реальні інциденти у Фінляндії, де протягом березня–квітня 2026 року було зафіксовано кілька випадків падіння безпілотників. Зокрема, на південному сході країни виявляли дрони з вибуховими елементами, які, за попередніми оцінками, могли бути пов’язані з бойовими діями в Україні.

    Фінські правоохоронці та військові провели розслідування і встановили, що частина цих безпілотників, імовірно, збилася з курсу під час атак на російські об’єкти поблизу Санкт-Петербурга. Водночас у Гельсінкі наголошують, що ситуація перебуває під контролем і не становить безпосередньої загрози для населення.

    Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що уряд уважно аналізує всі інциденти і вже посилив заходи безпеки, зокрема підвищив готовність прикордонної служби, армії та поліції . Також країна звернулася до Європейського Союзу із запитом на додаткове фінансування для розвитку систем виявлення і нейтралізації безпілотників.

    Фінська влада підкреслює, що не має доказів навмисного використання її території для атак і не вважає ці інциденти частиною скоординованих дій. У Європейській комісії також заявили, що навіть у випадку з дронами відповідальність за ситуацію лежить на Росії як державі-агресорі, оскільки саме війна створює такі ризики .

    Окремо варто зазначити, що Україна вже реагувала на подібні інциденти, визнаючи, що окремі безпілотники могли відхилятися від курсу, та запевняючи у вжитті заходів для недопущення повторення таких випадків.

    Зростання кількості подібних інцидентів змусило Фінляндію переглянути підходи до безпеки. Країна активно інвестує у системи протидії дронам і розглядає створення нових механізмів раннього попередження, зокрема за аналогією з українською системою оповіщення .

    На цьому тлі заява Шойгу виглядає як спроба розширити трактування подій та перенести відповідальність на країни ЄС і НАТО. Аналітики зазначають, що подібна риторика часто використовується як елемент політичного тиску або інформаційної кампанії.

    Водночас країни Балтії та Фінляндія залишаються послідовними у своїй позиції: вони підтримують Україну, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. Жодних доказів того, що ці держави надають свій повітряний простір для атак, не представлено.

    Ситуація навколо дронів демонструє новий вимір війни — її вихід за межі безпосередньої зони бойових дій. Використання безпілотників створює ризики для сусідніх країн, навіть якщо вони не є сторонами конфлікту. Це, у свою чергу, підвищує рівень напруги у всьому регіоні та змушує європейські держави посилювати оборонні заходи.

    Таким чином, заява Шойгу стала черговим сигналом про зростання напруженості між Росією та країнами Європи. Вона базується на реальних інцидентах із дронами, однак їх інтерпретація залишається предметом політичних суперечок. Попри це, європейські країни продовжують наголошувати: вони не є стороною конфлікту, а головним джерелом ризиків залишається війна, розв’язана Росією проти України.

  • Чи зміниться НАТО за президентства Трампа: експерт оцінив реальні шанси на переформатування

    Чи зміниться НАТО за президентства Трампа: експерт оцінив реальні шанси на переформатування

    Радикальні зміни у структурі НАТО у найближчі роки виглядають малоймовірними, попри активні дискусії про трансформацію системи безпеки в Європі. Однією з ключових причин є позиція президента США Дональд Трамп, який не зацікавлений у переформатуванні Альянсу під час свого політичного циклу. Про це заявив голова «Інституту Американістики» Владислав Фарапонов.

    За словами експерта, нинішня американська політика значною мірою визначається підходом «America First», який передбачає зменшення глобальних зобов’язань США та перекладання більшої відповідальності за безпеку на союзників. У такій логіці НАТО не розглядається як інструмент для глибоких реформ, а скоріше як структура, яку Вашингтон прагне зробити менш витратною для себе.

    Фарапонов зазначає, що Дональд Трамп традиційно скептично ставиться до союзницьких форматів. Зокрема, він розглядає міжнародні альянси крізь призму вигоди для США, а не як довгострокові безпекові зобов’язання. Саме тому ідея масштабного переформатування НАТО, яка передбачала б створення нового оборонного формату в Європі або суттєву зміну ролі США, наразі не має політичної підтримки у Вашингтоні.

    На думку експерта, навіть якщо такі ініціативи з’являтимуться на рівні Європи, вони наштовхуватимуться на стримування або пасивний опір з боку американської адміністрації. «Я не бачу вікон можливостей для того, щоб у найближчі рік-два відбулося кардинальне переформатування НАТО», — наголошує Фарапонов.

    Водночас він допускає, що певні зміни можуть статися за інших політичних умов у США. Зокрема, якщо республіканці зміцнять свої позиції після проміжних виборів, Трамп може отримати більше простору для зовнішньополітичних рішень. У такому випадку можливим стане перегляд відносин із ключовими союзниками — Німеччиною, Францією та Великою Британією — а також переосмислення ролі НАТО в глобальній системі безпеки.

    Проте навіть у цьому сценарії йдеться не про повне переформатування Альянсу, а радше про його адаптацію до нових умов. За словами експерта, НАТО залишається важливим елементом стримування Росії та гарантією безпеки для європейських країн, і його ліквідація чи радикальна перебудова не відповідає інтересам більшості членів.

    Натомість значно більш реалістичними виглядають зміни в межах Європейський Союз. Європейські країни дедалі активніше обговорюють необхідність посилення власної оборонної автономії, особливо в умовах війни Росії проти України та нестабільності у світі. Ці процеси можуть включати створення спільних оборонних механізмів, збільшення військових витрат і розвиток власної військової інфраструктури.

    Така тенденція частково відповідає і новій стратегії США, яка передбачає, що союзники мають брати на себе більшу відповідальність за регіональну безпеку. Таким чином, замість трансформації НАТО можна очікувати поступове посилення ролі Європи як самостійного гравця у сфері оборони.

    Водночас напруження у трансатлантичних відносинах зростає. Дональд Трамп неодноразово критикував європейських союзників за недостатній рівень оборонних витрат і навіть натякав на можливість перегляду умов співпраці. Це створює додаткові ризики для єдності Альянсу, хоча наразі не призводить до його розпаду.

    Окремим фактором впливу є глобальна геополітика. США дедалі більше зосереджуються на стримуванні Китаю, що змушує їх переоцінювати пріоритети та скорочувати залученість у деяких регіонах, зокрема в Європі. У такій ситуації НАТО може трансформуватися не через формальні зміни структури, а через зміну балансу ролей між учасниками.

    Експерти також звертають увагу, що навіть за умов політичних суперечностей НАТО демонструє стійкість. Альянс продовжує координувати допомогу Україні, проводити спільні навчання та посилювати східний фланг. Це свідчить про те, що організація зберігає свою функціональність і здатність адаптуватися без радикальних реформ.

    Таким чином, за оцінками Фарапонова, у найближчій перспективі не варто очікувати кардинального переформатування НАТО. Натомість світова система безпеки змінюватиметься поступово: через посилення ролі Європи, зміну пріоритетів США та адаптацію існуючих союзів до нових геополітичних реалій.

  • У Швеції попередили про можливу атаку Росії в Балтійському морі: під загрозою стратегічні острови

    У Швеції попередили про можливу атаку Росії в Балтійському морі: під загрозою стратегічні острови

    У Швеції дедалі серйозніше оцінюють ризики прямої військової провокації з боку Росії в Балтійському морі. За словами начальника Генерального штабу Збройних сил країни Міхаеля Клаессона, Кремль може у будь-який момент спробувати обмежену військову операцію проти одного з островів регіону, щоб протестувати готовність НАТО до колективної оборони.

    Заява пролунала на тлі зростання напруги в Балтійському регіоні та активізації російських військово-морських сил. За словами Клаессона, раніше сценарії потенційного конфлікту переважно зосереджувалися на сухопутних ділянках східного флангу НАТО, однак зараз дедалі більше уваги приділяється саме морському напрямку.

    Йдеться про можливу «демонстративну» атаку — швидку десантну або повітряно-десантну операцію з обмеженими цілями. Такий крок, за оцінками експертів, дозволив би Росії не вступати у повномасштабне зіткнення, але водночас перевірити, як швидко й рішуче Альянс відреагує на порушення територіальної цілісності одного з його членів.

    Найбільш імовірною ціллю називають стратегічно важливий острів Готланд — ключову точку для контролю над Балтійським морем. Саме цей острів неодноразово фігурував у військових навчаннях як потенційний об’єкт атаки. У звітах шведських оборонних структур розглядалися сценарії блискавичної окупації Готланду із використанням ефекту раптовості або навіть обману.

    Водночас, як наголошують у шведському Генштабі, Росія може обрати і менш очевидну ціль. У Балтійському морі налічується близько 400 тисяч островів, і будь-який із них може стати об’єктом демонстративного захоплення. «Це не має бути масштабна операція — швидше сигнал і перевірка політичної реакції», — пояснює Клаессон.

    Окреме занепокоєння викликає поведінка російського флоту в регіоні. За даними європейських військових, кораблі РФ супроводжують судна так званого «тіньового флоту» та демонструють агресивну поведінку, зокрема можуть наводити озброєння на кораблі країн НАТО.

    Ці дії доповнюють ширший спектр гібридних загроз. Згідно з даними шведських спецслужб, Росія активно веде розвідувальну діяльність, збираючи інформацію про критичну інфраструктуру країни, включаючи енергетичні та транспортні об’єкти. Також фіксуються спроби кібератак і диверсій.

    У стратегічному вимірі Стокгольм розглядає Росію як головну військову загрозу для своєї безпеки та для НАТО загалом. У щорічних звітах шведської розвідки підкреслюється, що поведінка Москви є «агресивною та непередбачуваною», а ризики ескалації зростають.

    Важливим фактором є й довгострокові військові плани Кремля. За оцінками європейських спецслужб, навіть після завершення активної фази війни проти України Росія зможе швидко переорієнтувати ресурси на інші напрямки. Зокрема, на Балтійський регіон, де розташовані стратегічно важливі морські маршрути та військові об’єкти НАТО.

    Крім того, Росія активно нарощує військове виробництво, зокрема артилерії та боєприпасів, що свідчить про підготовку до тривалого протистояння.

    На цьому тлі Швеція, яка нещодавно стала повноправним членом НАТО, значно посилила свою оборонну політику. Країна активно нарощує військову присутність у Балтійському морі, проводить навчання та модернізує інфраструктуру. Особливу увагу приділяють саме острову Готланд, який вважається ключовим для оборони регіону.

    Аналітики зазначають, що навіть обмежена атака на острів може мати серйозні наслідки. Згідно зі статтею 5 Північноатлантичного договору, напад на одного члена НАТО розглядається як напад на весь Альянс. Це означає, що навіть невелика операція може спровокувати масштабну військово-політичну кризу.

    Водночас експерти застерігають від панічних настроїв. Наразі немає підтверджених даних про підготовку Росії до негайного вторгнення. Однак сама можливість такого сценарію змушує європейські країни переглядати свою оборонну стратегію та посилювати координацію в межах НАТО.

    Таким чином, попередження шведських військових є сигналом про нову фазу безпекових викликів у Європі. Балтійське море дедалі більше розглядається як потенційна зона конфлікту, де навіть локальний інцидент може мати глобальні наслідки.