Gorchitsa.info

Позначка: НБУ

  • Долар і євро: який курс у банках та обмінниках 18 квітня

    Долар і євро: який курс у банках та обмінниках 18 квітня

    Станом на суботу, 18 квітня, валютний ринок України демонструє відносну стабільність із незначними коливаннями готівкового курсу в банках та обмінних пунктах. Офіційний курс, встановлений Національним банком України, залишається на рівні 43,89 гривні за долар США та 51,77 гривні за євро, що відображає загальну тенденцію до помірних змін на валютному ринку.

    Про це свідчать дані фінансових моніторингових ресурсів та банківських установ, які фіксують щоденні коливання вартості основних валют у готівковому сегменті.

    За інформацією ринку, станом на ранок 18 квітня середній курс купівлі долара в українських банках становить близько 43,65 гривні, тоді як продаж здійснюється в середньому по 44,21 гривні. Таким чином, різниця між купівлею та продажем зберігається на звичному рівні для валютного ринку останніх тижнів.

    Євро також демонструє схожу динаміку. Купівля європейської валюти в банках проходить у середньому по 51,40 гривні, тоді як продаж — близько 52,27 гривні. Це свідчить про збереження стабільного попиту на євро серед населення та бізнесу, попри незначні щоденні коливання.

    Фінансові аналітики зазначають, що валютний ринок України у квітні залишається під впливом одразу кількох факторів, зокрема макроекономічної ситуації, обсягів валютних надходжень від експорту, а також дій Національного банку щодо регулювання курсу. У результаті цього гривня утримується в досить прогнозованому діапазоні без різких стрибків.

    Додатково експерти звертають увагу, що різниця між офіційним курсом і готівковим ринком залишається незначною, що свідчить про відносну рівновагу попиту та пропозиції валюти. Це також може бути наслідком стабільної інтервенційної політики регулятора, який продовжує контролювати ситуацію на міжбанківському ринку.

    Водночас у фінансовому середовищі наголошують, що короткострокові коливання курсу є нормальним явищем, особливо у вихідні дні, коли активність ринку знижується, а формування котирувань більше залежить від очікувань учасників ринку.

    Нагадаємо, що напередодні офіційний курс також залишався відносно стабільним, а зміни у вартості основних валют були незначними та вимірювалися кількома копійками. Подібна динаміка зберігається вже протягом кількох тижнів, що дозволяє говорити про певне «вирівнювання» валютного ринку після періодів коливань.

    Таким чином, суботній валютний ринок в Україні характеризується помірною стабільністю: долар і євро залишаються в прогнозованих межах, а різниця між офіційним і готівковим курсом не зазнає суттєвих змін.

  • Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Український бізнес у 2026 році демонструє обережний оптимізм щодо економічного відновлення, однак водночас посилює девальваційні очікування щодо гривні. Про це свідчать результати квартального опитування підприємств, оприлюднені Національний банк України.

    Згідно з дослідженням, індекс ділових очікувань підприємств у І кварталі 2026 року зріс до 105,8% порівняно зі 102,1% у попередньому кварталі. Це означає, що бізнес загалом позитивно оцінює перспективи розвитку економіки на найближчий рік.

    Опитані компанії очікують зростання обсягів виробництва, активізацію інвестицій і покращення власних фінансових показників. Особливо помітне покращення оцінок у частині інвестицій у обладнання, техніку та будівельні роботи, що свідчить про поступове пожвавлення економічної активності.

    Водночас ключові ризики залишаються незмінними. Підприємці називають головними стримувальними факторами війну та її наслідки, дефіцит кваліфікованих кадрів і високі ціни на енергоносії. Саме енергетичний фактор, за оцінками бізнесу, може ще більше впливати на економіку у найближчі місяці.

    Попри ці ризики, підприємства вперше за тривалий час дали позитивний прогноз щодо загального обсягу виробництва в країні. Баланс відповідей вийшов у «плюс», що свідчить про поступове відновлення економічних очікувань після тривалого періоду невизначеності.

    Однак на тлі цього оптимізму бізнес дедалі більше очікує послаблення національної валюти. За результатами опитування, середній прогнозований курс гривні до долара США через 12 місяців зріс до 45 грн/дол., тоді як раніше становив близько 44,3 грн.

    Крім того, суттєво збільшилася частка підприємств, які очікують, що курс перебуватиме в діапазоні 45–46,5 грн за долар. Це свідчить про поступове формування більш песимістичних валютних очікувань серед бізнесу.

    Важливою новацією цього опитування стало те, що бізнес уперше надав прогноз щодо курсу гривні до євро. Середнє очікуване значення становить близько 54 грн за євро, причому майже 43% респондентів вважають, що курс коливатиметься в межах 52–54 грн.

    Експерти пояснюють появу такого прогнозу кількома причинами. По-перше, євро дедалі активніше використовується в зовнішньоекономічних операціях українських компаній, особливо з країнами Європейського Союзу. По-друге, зростання ролі європейського ринку в українській економіці стимулює бізнес формувати окремі валютні очікування щодо цієї валюти.

    Інфляційні очікування бізнесу при цьому залишилися стабільними — на рівні близько 11% у річному вимірі. Це свідчить про певну стабілізацію макроекономічних прогнозів, хоча загальна ситуація залишається складною.

    Опитування проводилося наприкінці зими 2026 року серед 664 підприємств із 21 регіону України (без урахування тимчасово окупованих територій). У вибірку увійшли як великі, так і середні та малі компанії з різних секторів економіки — від промисловості до сільського господарства та транспорту.

    Аналітики наголошують, що результати дослідження відображають не офіційний прогноз регулятора, а саме настрої бізнесу. Проте саме ці очікування часто впливають на економічну поведінку компаній — інвестиційні рішення, цінову політику та валютні операції.

    У ширшому контексті ці дані демонструють складний баланс, у якому перебуває українська економіка. З одного боку — поступове відновлення ділової активності, зростання інвестицій і стабілізація інфляції. З іншого — тривала війна, кадровий дефіцит і зовнішні ризики, які формують очікування щодо ослаблення гривні.

    Таким чином, український бізнес входить у 2026 рік із помірним оптимізмом щодо розвитку економіки, але водночас готується до валютних коливань. Вперше сформований прогноз курсу до євро лише підкреслює, що фінансові очікування стають більш комплексними та орієнтованими на реальні зміни у структурі економіки.

  • В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    Голова Національний банк України Андрій Пишний заявив, що ініціатива повернення історичної назви розмінної монети «шаг» є частиною ширшого процесу формування української ідентичності та переосмислення символів державності. Про це він розповів під час зустрічі зі студентами та викладачами в Ukrainian Research Institute, Harvard University у Бостон.

    Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу, під час якого обговорювалися не лише питання економіки, а й ширший контекст — війна, стійкість фінансової системи та роль державних інституцій. За словами Пишного, інтерес до України серед американських студентів і науковців залишається високим, а досвід країни розглядається як унікальний приклад функціонування економіки в умовах війни.

    Водночас окрему увагу було приділено ініціативі заміни «копійки» на «шаг». Голова НБУ наголосив, що це рішення має не лише економічний, а й глибокий культурний і символічний вимір. За його словами, повернення історичної назви монети «корелює із загальним трендом на повернення власних смислів» і є частиною процесу відновлення історичної тяглості України.

    Модератором зустрічі виступив історик Сергій Плохій, який також підтримує ідею повернення «шага» як питомо українського терміна. За словами Пишного, така ініціатива сприяє утвердженню національної ідентичності навіть у повсякденних речах, зокрема у грошовому обігу.

    Ідея запровадження «шага» не є новою. Ще у 2024 році НБУ запропонував змінити назву розмінної монети, аргументуючи це необхідністю дерусифікації та відновлення історичної справедливості. Згодом відповідний законопроєкт був внесений до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року і отримав підтримку в першому читанні.

    Історично «шаг» використовувався в українській грошовій системі, зокрема в період Української Народної Республіки. Тоді ця назва була частиною власної фінансової традиції, яка згодом була витіснена радянською системою разом із терміном «копійка».

    У НБУ підкреслюють, що питання зміни назви монети не можна розглядати лише як технічне. За словами Пишного, національна валюта є одним із ключових атрибутів державності — так само, як прапор, герб чи гімн. В умовах війни це набуває особливого значення, адже боротьба ведеться не лише за території, а й за смисли та символи.

    Крім того, ініціатива вписується у загальноєвропейський тренд: більшість пострадянських країн уже відмовилися від терміна «копійка» та перейшли на власні історичні назви розмінних монет. Україна ж тривалий час залишалася серед небагатьох держав, де цей термін зберігся.

    Під час візиту до Гарварду Пишний також обговорив із представниками університету можливості подальшої співпраці. Зокрема, йшлося про інтеграцію українського досвіду фінансової стабільності в умовах війни в академічні програми. За його словами, уже є ідеї для реалізації таких ініціатив, і сторони планують продовжити роботу в цьому напрямку.

    Попри це, ідея запровадження «шага» викликає різні реакції в суспільстві. Частина експертів підтримує її як важливий крок у напрямку дерусифікації та зміцнення національної ідентичності. Інші ж наголошують на необхідності оцінити економічні витрати, пов’язані зі зміною назви, а також адаптацію населення до нової термінології.

    Наразі остаточне рішення щодо впровадження «шага» ще не ухвалене. Законопроєкт перебуває на розгляді парламенту, і його подальша доля залежатиме від політичної підтримки та суспільної дискусії.

    Таким чином, ініціатива НБУ виходить за межі фінансової реформи і стає частиною ширшого процесу трансформації українського суспільства. Повернення «шага» може стати символом не лише змін у грошовій системі, а й глибшого переосмислення національної ідентичності в умовах сучасних викликів.

  • НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    У 2025 році Національний банк України застосував до банків і небанківських фінансових установ штрафні санкції на загальну суму близько 1,5 млрд гривень за порушення вимог фінансового моніторингу. Про це під час Business Wisdom Summit? який проводить Delo.ua, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, наголосивши, що регулятор і надалі посилюватиме контроль у цій сфері.

    Йдеться насамперед про порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів (AML), фінансуванню тероризму та іншим фінансовим злочинам. За словами депутатки, така сума штрафів — сигнал для ринку, що вимоги до прозорості фінансових операцій стають жорсткішими, а недотримання правил більше не залишатиметься без наслідків.

    Фінансовий моніторинг є одним із ключових інструментів держави для контролю за рухом коштів і запобігання незаконним операціям. Типові порушення, за які НБУ застосовує санкції, включають неналежну ідентифікацію клієнтів, відсутність належної перевірки ризиків, несвоєчасне повідомлення про підозрілі транзакції та слабкий внутрішній контроль.

    Останні роки показують системну тенденцію до посилення регуляції. Зокрема, НБУ регулярно застосовує штрафи навіть за відносно невеликі порушення. Наприклад, лише у березні 2026 року регулятор оштрафував один банк і п’ять фінансових компаній за недоліки у фінмоніторингу та валютному контролі, що свідчить про постійний нагляд і перевірки на ринку.

    Контекст посилення контролю пов’язаний як із внутрішніми реформами, так і з міжнародними зобов’язаннями України. Країна адаптує своє фінансове законодавство до стандартів ЄС і рекомендацій FATF, що передбачає жорсткі правила для банків і фінансових установ.

    Паралельно з посиленням контролю зростає і напруження у взаєминах бізнесу та держави. За даними, озвученими на тому ж форумі, за 2015–2025 роки український бізнес подав понад 14 тисяч скарг до органів влади. При цьому завдяки роботі Ради бізнес-омбудсмена вдалося зекономити для підприємців понад 31,9 млрд грн, а понад 9 тисяч справ було закрито. Це свідчить про значну кількість конфліктів між бізнесом і регуляторами, зокрема у сфері податкового та фінансового контролю.

    Важливим елементом нової політики НБУ стали також оновлені вимоги до внутрішнього аудиту фінансових установ, які були затверджені наприкінці 2025 року. Вони передбачають імплементацію міжнародних стандартів і зобов’язують компанії створювати ефективні системи внутрішнього контролю.

    Зокрема, небанківські фінансові установи — страхові компанії, кредитні спілки та платіжні організації — мають забезпечити незалежність внутрішнього аудиту, регулярно оцінювати його ефективність і інвестувати у професійний розвиток аудиторів. Також запроваджено вимоги до документування процедур, оцінки ризиків і гнучкого перегляду планів перевірок у разі змін у діяльності компаній.

    Окремі обмеження стосуються платіжного сектору: комплаєнс-офіцери не можуть суміщати свою посаду з іншими функціями, що має зменшити конфлікти інтересів. Для страхових компаній уточнено вимоги до технічних резервів і захисту даних.

    Для впровадження цих змін передбачено перехідний період: до травня 2026 року — для адаптації комплаєнс-функцій, і до вересня 2026 року — для повноцінного запуску внутрішнього аудиту за новими стандартами.

    Експерти ринку зазначають, що посилення фінансового моніторингу є необхідним кроком для стабільності фінансової системи, особливо в умовах війни та підвищених ризиків незаконного руху коштів. Водночас бізнес очікує, що регулятор збереже баланс між контролем і створенням сприятливих умов для ведення діяльності.

    Таким чином, штрафи НБУ на 1,5 млрд грн за рік є не лише показником масштабів порушень, а й індикатором нового етапу регуляторної політики — більш жорсткої, системної та орієнтованої на міжнародні стандарти. У найближчі роки фінансові установи будуть змушені суттєво посилити внутрішній контроль, щоб відповідати новим вимогам і уникати значних санкцій.

  • Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    У середу, 15 квітня 2026 року, офіційний курс євро до гривні зріс до 51,32 грн, встановивши новий історичний максимум. Відповідні дані оприлюднив Національний банк України. Порівняно з попереднім банківським днем європейська валюта подорожчала одразу на 57 копійок — це одне з найбільших добових зростань за останній час.

    Водночас курс долара США також продемонстрував підвищення, однак значно стриманіше — на 6 копійок, до 43,49 грн за долар. Таким чином, Національний банк встановив офіційні курси валют на 15 квітня на рівні: 1 долар США — 43,49 грн (проти 43,43 грн днем раніше), 1 євро — 51,32 грн (проти 50,75 грн станом на 14 квітня). Також зросли й інші валюти: зокрема, польський злотий піднявся до 12,09 грн.

    Новий показник перевищив попередній історичний максимум курсу євро, зафіксований у лютому 2026 року на рівні близько 51,25 грн. Ще напередодні, 14 квітня, офіційний курс становив 50,75 грн, тобто за добу євро додало понад пів гривні. Для порівняння, на готівковому ринку в середині квітня європейська валюта вже торгувалася в межах 51,0–51,4 грн, що свідчить про те, що офіційний курс фактично наздогнав ринкові значення.

    Загалом гривня послабилася щодо всіх основних валют, однак найбільше — саме до євро. Така динаміка свідчить про асиметрію валютного ринку: європейська валюта дорожчає швидше за долар, що частково пов’язано із глобальними змінами на міжнародних ринках, зокрема коливанням пари євро/долар.

    Варто зазначити, що нинішній курс євро означає фактичний історичний мінімум гривні щодо європейської валюти. Водночас ситуація з доларом виглядає більш стабільною: поточний курс залишається нижчим за рекордний рівень 44,16 грн, зафіксований у березні 2026 року.

    На готівковому ринку тенденції залишаються подібними: долар коливається в межах 43,5–43,7 грн, тоді як євро тримається на рівні понад 51 грн. Це свідчить про збереження високого попиту на іноземну валюту та очікування подальшого послаблення гривні.

    На тлі валютних коливань експерти також звертають увагу на альтернативні інструменти збереження коштів. Зокрема, дохідність гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) наразі становить близько 17% річних, що дозволяє частково компенсувати інфляційні втрати та валютні ризики.

    Оновлення історичного максимуму курсу євро є черговим сигналом посилення тиску на гривню та зростання ролі зовнішніх факторів у формуванні валютного ринку. Якщо поточна динаміка збережеться, не виключено подальше закріплення європейської валюти вище психологічної позначки у 51 грн.

  • Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Середня заробітна плата в Україні вже навесні 2026 року може перевищити 30 тисяч гривень. Основною причиною такого зростання експерти називають гострий дефіцит кадрів, особливо у реальному секторі економіки.

    За офіційними даними, у лютому 2026 року середня зарплата в Україні становила 28 536 гривень, що трохи більше, ніж у попередньому місяці. Аналітики прогнозують, що вже у квітні цей показник може подолати психологічну позначку.

    Зокрема, фінансовий експерт Андрій Шевчишин оцінює, що середня зарплата може зрости до близько 30 850 гривень. У Національному банку України також очікують загального зростання номінальних доходів населення на 13–18% за підсумками року.

    Найбільш динамічно зарплати зростають у реальному секторі економіки — будівництві, транспорті та аграрній галузі. У цих сферах рівень оплати праці вже коливається в межах 27 500–33 500 гривень. Роботодавці активно підвищують зарплати, щоб залучити працівників на тлі дефіциту кадрів.

    За оцінками експертів, майже половина українських підприємств стикається з нестачею кваліфікованих працівників. Це змушує бізнес посилювати конкуренцію за персонал і підвищувати рівень оплати праці.

    Водночас бюджетна сфера демонструє значно повільніші темпи зростання доходів. Працівники освіти, медицини та державних установ у середньому отримують від 21 500 до 23 800 гривень.

    Економіст Олег Пендзин зазначає, що у квітні частина бюджетників може отримати додаткові виплати у вигляді квартальних премій, які іноді сягають до 30% окладу. Проте це тимчасовий ефект, який не свідчить про системне підвищення зарплат у державному секторі.

    Таким чином, розрив між приватним і бюджетним секторами продовжує зростати. Це може посилювати відтік кадрів із державних установ і ще більше загострювати проблему дефіциту працівників.

    Експерти підкреслюють, що середня зарплата не відображає повної картини доходів населення. Рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від галузі, регіону та професії.

    У найближчі місяці тенденція до зростання зарплат, ймовірно, збережеться. Основними факторами залишатимуться дефіцит робочої сили, міграційні процеси та конкуренція між роботодавцями.

  • Попит на золото в Україні зріс: населення витратило майже 7 млн доларів

    Попит на золото в Україні зріс: населення витратило майже 7 млн доларів

    Українці на початку 2026 року суттєво наростили інвестиції у дорогоцінні метали. За січень і лютий населення придбало понад 45 кілограмів золота на загальну суму майже 7 мільйонів доларів.

    Про це свідчать дані Національного банку України.

    Зокрема, у січні банки продали громадянам 849 трійських унцій золота на суму майже 4 мільйони доларів. У лютому обсяги дещо скоротилися — було реалізовано 609 трійських унцій на понад 3 мільйони доларів.

    Водночас українці не лише купували, а й активно продавали золото. У січні банки викупили у населення 645 трійських унцій на понад 3 мільйони доларів, а в лютому — вже 753 трійські унції на суму майже 3,8 мільйона доларів.

    Таким чином, ринок дорогоцінних металів залишається динамічним, а золото продовжує виконувати функцію інструменту збереження вартості на тлі економічної невизначеності.

    Для розуміння масштабів: одна трійська унція становить трохи більше 31 грама, що дозволяє оцінити реальні фізичні обсяги придбаного металу.

    Варто зазначити, що інтерес до золота в Україні має довгострокову тенденцію. За підсумками 2025 року населення придбало понад 463 кілограми цього дорогоцінного металу.

    Експерти пояснюють зростання попиту прагненням українців захистити свої заощадження від інфляції та валютних коливань, а також загальною нестабільністю фінансових ринків.

  • НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    Національний банк України готує зміни до законодавства, які визначатимуть нові правила доступу до банківської таємниці через суд. Ініціатива з’явилася на тлі суспільного резонансу довкола ситуації з monobank та його співвласником Олегом Гороховським, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

    Йдеться про законопроєкт, який має врегулювати процедури отримання судового доступу до інформації, що становить банківську таємницю, зокрема тієї, яка надходить до НБУ від європейських фінансових регуляторів. Документ передбачає внесення змін до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів.

    Як зазначають у Нацбанку, нові правила застосовуватимуться виключно в межах цивільного та господарського судочинства. Вони не стосуватимуться кримінальних чи адміністративних проваджень, де вже діють окремі механізми доступу до фінансової інформації.

    Окремо підкреслюється, що розкриття банківської таємниці, отриманої від європейських партнерів, можливе лише за погодженням із відповідними іноземними регуляторами. Такий підхід відповідає вимогам європейського законодавства і є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС.

    У НБУ наголошують, що запропоновані зміни не спрямовані на послаблення захисту банківської таємниці, а навпаки — мають встановити чіткі та прозорі правила її розкриття. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що нововведення покликані посилити гарантії захисту даних клієнтів у відповідності до європейських стандартів.

    Розробка законопроєкту також передбачена домовленостями з Міжнародним валютним фондом і є частиною ширшого пакета реформ у фінансовому секторі.

    Контекстом для посилення уваги до теми банківської таємниці стала ситуація навколо monobank. Після публікації Олегом Гороховським фотографії клієнтки у соцмережах у суспільстві виникла дискусія щодо меж допустимого розкриття інформації про клієнтів банків. У зв’язку з цим Верховна Рада викликала голову НБУ для надання пояснень.

    Очікується, що нові правила мають не лише врегулювати спірні питання, а й підвищити довіру до банківської системи на тлі євроінтеграційних процесів.

  • Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Національний банк України 19 та 23 березня уклав контракти на постачання інкасаторських автомобілів загальною вартістю 98,9 млн грн. Відповідні дані оприлюднені у системі державних закупівель.

    Згідно з тендерною документацією, цьогоріч НБУ отримає вісім броньованих автомобілів, причому передбачений аванс становить 70% від суми контрактів.

    Найбільший контракт укладено з компанією «Реформ», яка поставить три великовантажні броньовані автомобілі на базі Mercedes-Benz Actros. Вартість одного такого авто становить 20 млн грн. Машини мають бронювання третього класу, оснащені кабіною, інкасаторським відсіком і вантажним фургоном, а їхнє корисне навантаження становить не менше 11 тонн.

    При цьому аналогічний автомобіль, замовлений НБУ у вересні 2025 року, коштував дешевше — близько 16,67 млн грн. Різниця у вартості пояснюється відмінностями в комплектації, зокрема відсутністю інкасаторського відсіку у попередній моделі.

    Ще один контракт отримала компанія «ВіДі Юнікомерс», яка поставить п’ять середньовантажних автомобілів на базі Iveco Daily. Вартість одного авто становить 7,78 млн грн. Вони також мають бронювання третього класу, інкасаторський відсік і сейф для тимчасового зберігання, а їхнє корисне навантаження — не менше 2,5 тонн.

    Водночас ціни на середньовантажні автомобілі також зросли у порівнянні з минулим роком: у вересні 2025 року аналогічні машини закуповувалися дешевше приблизно на 6%.

    У процесі тендеру були відхилені дешевші пропозиції. Зокрема, компанія «Реформ» пропонувала нижчу ціну, однак її заявку не допустили через невідповідність технічним вимогам — зокрема, щодо габаритів вантажного відсіку, системи клімат-контролю, пожежної безпеки та внутрішнього оснащення.

    Також була відхилена пропозиція компанії «Інкас ЮА», яка не надала необхідних сертифікатів відповідності на бронювання, скло та сейфи.

    Компанія «ВіДі Юнікомерс» входить до складу «ВіДі Груп», яку пов’язують із бізнесменом Віталієм Джуринським. Власниками компанії «Реформ» є Василь Литвин, Максим Ульянкін та Олег Басюк, які також контролюють підприємство «Завод броньованих автомобілів «Реформ».

    Таким чином, попри наявність дешевших пропозицій, переможцями тендеру стали компанії, чиї заявки повністю відповідали технічним вимогам замовника. Водночас зростання вартості техніки у порівнянні з попередніми закупівлями може викликати додаткові питання щодо ефективності витрачання коштів.

  • НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    НБУ заявив про системні порушення в управлінні «Укрпоштою»

    У Національному банку України поставили під сумнів якість корпоративного управління в «Укрпошті» та професійну компетентність її генерального директора Ігоря Смілянського. Про це свідчить позиція регулятора щодо діяльності державної компанії.

    У НБУ зазначають, що чинна система управління не відповідає нормативним вимогам. Зокрема, йдеться про тривалу відсутність сформованої наглядової ради, неналежний розподіл повноважень та концентрацію управлінських функцій в руках одного керівника.

    За оцінкою регулятора, генеральний директор фактично поєднує операційне управління з частиною функцій, які мають виконуватися наглядовою радою. Така модель, як вважають у Нацбанку, призвела до накопичення системних проблем у діяльності підприємства.

    У регуляторі також наголошують, що порушення мають системний характер і фіксувалися протягом 2024–2026 років, попри застосовані раніше заходи впливу. Це, на думку НБУ, ставить під сумнів ефективність існуючої моделі корпоративного управління.

    Висновки Нацбанку можуть мати подальші наслідки для державної компанії, зокрема у частині реформування системи управління та посилення контролю за її діяльністю.

    Станом на зараз офіційної реакції керівництва «Укрпошти» на заяви регулятора не оприлюднено.