Gorchitsa.info

Позначка: Німеччина

  • У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині суд виніс вирок 16-річному громадянину України, якого визнали винним у вбивстві 32-річної співвітчизниці та її однорічної доньки. Підлітка засудили до 10 років позбавлення волі. Про це повідомляють німецькі медіа.

    Трагедія сталася влітку минулого року в місті Дорстен. За даними слідства, хлопець напав на жінку та її маленьку дитину на лісовій стежці та побив їх. Отримані травми виявилися смертельними.

    Правоохоронці встановили, що підозрюваний і загибла раніше були знайомі та певний час перебували у близьких стосунках.

    Тіло жінки виявили перехожі. Після того, як про злочин стало відомо, підліток сам прийшов до поліції та зізнався у скоєному.

    Під час судового процесу було встановлено обставини події, після чого суд визнав обвинуваченого винним і призначив йому покарання у вигляді 10 років ув’язнення.

  • Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Нижня палата парламенту Німеччини — Бундестаг — проголосувала за масштабну реформу системи соціальної допомоги. Закон передбачає поступову відмову від чинної виплати «бюргергельд» та запровадження нової моделі гарантії базового доходу. Зміни торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які проживають у країні.

    Як повідомляє Spiegel, під час поіменного голосування законопроєкт підтримала більшість депутатів. За його ухвалення проголосував 321 парламентар, проти виступили 268, ще двоє утрималися.

    Документ підготувала урядова коаліція Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу разом із Соціал-демократичною партією Німеччини. У Бундестазі ці політичні сили мають 328 місць із 630, що забезпечило необхідну підтримку для ухвалення реформи.

    Закон не потребує затвердження Федеральною радою. Очікується, що його положення почнуть поступово вводити з 1 липня.

    Реформа передбачає посилення вимог до отримувачів соціальних виплат. Зокрема, людям доведеться активніше співпрацювати з центрами зайнятості та доводити, що вони шукають роботу. У разі відмови від співпраці передбачені жорсткіші санкції — розмір допомоги можуть скоротити або повністю припинити.

    Зміни мають значення і для українців, які перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту. Після початку повномасштабної війни багато з них отримували соціальну допомогу у форматі «бюргергельд», яка передбачала виплати на рівні базового доходу для громадян країни.

    Раніше німецький уряд уже погодився змінити правила для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Для них «бюргергельд» більше не застосовується.

    Новоприбулі українці отримуватимуть допомогу за правилами, які діють для шукачів притулку. Розмір такої підтримки залежить від складу сім’ї, але загалом вона приблизно на 120 євро менша за попередню.

    Зокрема, для самотньої людини щомісячна виплата становитиме близько 441 євро.

    Реформа викликала гостру дискусію під час парламентських дебатів. Представники опозиції різко розкритикували нові правила.

    Депутат від партії «Зелені» Тімон Дзеніус заявив, що запропоновані зміни можуть серйозно вдарити по людям, які перебувають у складному становищі.

    За його словами, нова система ризикує підірвати довіру громадян до державної підтримки.

    Натомість представники правлячої коаліції наполягають, що реформа має зробити соціальну систему більш ефективною.

    Депутат від ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що держава повинна продовжувати допомагати тим, хто справді цього потребує, але водночас вимагати від отримувачів допомоги відповідальності та готовності працювати.

    За його словами, у майбутньому уряд також планує запровадити додаткові заходи для боротьби з шахрайством у системі соціальних виплат. Зокрема, можуть переглянути правила щодо додаткових доходів отримувачів допомоги та окремі норми Європейського Союзу, пов’язані зі свободою пересування.

    Представниця СДПН Даніела Румп також виступила на підтримку законопроєкту. Вона наголосила, що нова система не має на меті карати людей, які потребують допомоги.

    За її словами, базовий дохід повинен залишатися інструментом підтримки для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, але водночас передбачати чесність і відповідальність з боку отримувачів.

    Скасування моделі «бюргергельд» було однією з ключових передвиборчих обіцянок ХДС/ХСС. Водночас сама реформа викликала суперечки навіть усередині правлячої коаліції та стала предметом тривалих політичних дискусій між партіями.

  • У Німеччині затримали українця Олександра Азізова у справі про вбивство Портнова

    У Німеччині затримали українця Олександра Азізова у справі про вбивство Портнова

    У Німеччині за підозрою у вбивстві Андрій Портнов затримано громадянина України Олександра Азізова 1981 року народження, уродженця Шахтарська Донецької області. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на джерела.

    За версією слідства, злочин він міг скоїти разом із братом Вілі Азізовим, який також є громадянином України. За даними видання, Вілі наразі переховується на території Росії. Обидва, за інформацією джерел, були озброєні вогнепальною зброєю.

    Брати Азізови раніше неодноразово фігурували у кримінальних провадженнях в Україні. У 2007 році Олександр був підсудним за статтею про незаконне виготовлення та носіння вогнепальної зброї, однак вироку не отримав. У 2021 році його затримували за керування автомобілем у стані наркотичного сп’яніння.

    Разом із братом він також був засуджений у 2007 році за незаконний видобуток вугілля у так званих «копанках». У 2014–2015 роках Олександр Азізов контактував із особами, пов’язаними з діяльністю організації «Союз добровольців Донбасу», та користувався російськими телефонними номерами.

    За наявними даними, щонайменше з 2020 року Азізов проживав у Ростові-на-Дону, що підтверджується інформацією з витоків російських баз даних. Водночас він періодично відвідував Україну. У 2021 році в Харкові оновив закордонний паспорт, а в жовтні того ж року в’їжджав до України через пункт пропуску «Гоптівка». Даних про зворотний виїзд немає.

    У червні 2024 року Олександра Азізова засудили в Росії за незаконне вирощування наркотичних рослин. З жовтня 2024 року він перебуває у розшуку МВС РФ.

    За інформацією джерел, брати також фігурували в оперативних матеріалах як можливі учасники схем із контрабанди наркотичних речовин та незаконного обігу саморобної вогнепальної зброї.

    Слідство також розшукує третього ймовірного співучасника, який міг забезпечувати відхід виконавців із місця злочину. Його особу встановили іспанські правоохоронні органи, чоловіка оголошено в розшук.

    За словами співрозмовників видання в правоохоронних органах, у травні 2025 року українській стороні відмовили у створенні спільної слідчої групи. Крім того, під час спроби отримати записи з камер відеоспостереження в Іспанії представників української правоохоронної системи було затримано. Небажання співпрацювати тоді пояснювали перевіркою версії щодо можливої причетності громадян України до резонансного вбивства.

  • Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    У Німеччині правоохоронці затримали підозрюваного у справі про вбивство колишнього українського політика Андрія Портнова. Про це повідомляють іспанські медіа з посиланням на джерела в слідстві.

    За їхніми даними, затриманий є громадянином України. Інші деталі щодо його особи та обставин затримання наразі не розголошуються. Офіційні органи Німеччини поки не оприлюднили розширеного коментаря.

    Андрія Портнова було застрелено в Мадриді майже рік тому. Обставини злочину тривалий час залишалися предметом міжнародного розслідування. Іспанські правоохоронці від самого початку розглядали кілька версій, зокрема можливі мотиви, пов’язані з його політичною діяльністю.

    Портнов у минулому обіймав посаду радника тодішнього президента України Віктора Януковича та входив до кола юристів, які формували правові механізми, спрямовані проти учасників Євромайдану. Після зміни влади у 2014 році він залишив Україну.

    Слідчі органи продовжують встановлювати всі обставини злочину, а також можливих співучасників. Чи буде затриманого екстрадовано до Іспанії для подальших процесуальних дій — наразі не повідомляється.

  • Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна після початку повномасштабної війни поступово відновлює експорт оборонної продукції та вже у 2025 році може поставити за кордон військові товари і послуги на кілька мільярдів доларів. Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Давид Алоян.

    За його словами, на початку місяця державна комісія, яка під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість із 40 заявок від підприємств оборонного сектору. Йдеться про експорт готової продукції, комплектуючих, запасних частин та надання послуг.

    Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

    Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

    Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

    Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

    Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

    Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

    Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

  • Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Із 2022 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча людей, які раніше прибули з України через війну. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на дані Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

    Станом на 31 січня 2026 року така кількість осіб залишила територію ФРН після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас на 7 лютого 2026 року в Центральному реєстрі іноземців зафіксовано 1,157 мільйона осіб, які в’їхали до Німеччини з 24 лютого 2022 року та отримали тимчасовий захист.

    Серед зареєстрованих — близько 484 тисяч чоловіків і приблизно 672 тисячі жінок. Із них близько 305 тисяч є неповнолітніми. Окремо вказано, що 85 266 осіб — це чоловіки віком від 18 до 26 років.

    У МВС Німеччини зазначили, що не мають точних даних щодо кількості українців, які в’їхали до країни у січні 2026 року. Це пояснюється тим, що громадяни України можуть перебувати в Німеччині без візи до 90 днів, а тому не всі випадки короткострокового перебування одразу відображаються в офіційній статистиці.

    У відомстві також наголосили, що наразі не очікують суттєвого скорочення потоку біженців до країн ЄС та Німеччини з огляду на триваючі бойові дії та постійні російські атаки. Водночас там підкреслили, що робити точні прогнози щодо подальшої динаміки міграції наразі складно.

  • Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина планує відправити Україні ще п’ять ракет-перехоплювачів PAC-3, які використовуються в зенітно-ракетних комплексах Patriot. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    За словами Пісторіуса, Берлін готовий надати додаткові ракети за умови, що інші країни сумарно забезпечать ще 30 перехоплювачів цього типу.

    «Німеччина збирається відправити 5 додаткових перехоплювачів PAC-3 до України, якщо інші країни нададуть загалом 30 PAC-3. Ми всі знаємо, що це про збереження життя. Захист неба — це один із пріоритетів нашої підтримки», — наголосив він.

    Міністр також нагадав, що Німеччина вже передала Україні п’ять із дванадцяти систем Patriot, а також поставила системи IRIS-T.

    Водночас міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що країни-учасниці Контактної групи анонсували загальну допомогу Україні на суму 38 мільярдів доларів. Значна частина нових пакетів підтримки спрямована на посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, формування дроново-штурмових підрозділів, а також на засоби глибокого ураження та дрони-перехоплювачі.

    За словами Федорова, структура допомоги змінюється — дедалі більше ресурсів спрямовується саме на високотехнологічні системи, здатні ефективно протидіяти сучасним загрозам.

  • Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    У Євросоюзі виникли розбіжності щодо використання 90 мільярдів євро, виділених Україні на підтримку у грудні 2025 року. Як повідомляє Politico з посиланням на джерела в дипломатичних колах, суперечки стосуються передусім розподілу контрактів на закупівлю озброєння.

    Президент Франції Еммануель Макрон пропонує скоротити закупівлі американської зброї та передати контракти європейським виробникам. На думку Парижа, це зменшить наростаючий розкол у НАТО та підтримає європейську промисловість. Проте такий підхід може призвести до затримок у постачанні озброєння для України, зазначає видання.

    Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, виступають проти зміни напрямку контрактів, наголошуючи на пріоритеті швидкої допомоги Києву. Позицію Франції підтримують лише Греція та Кіпр.

    За словами дипломатів ЄС, понад дві третини виділених коштів, ймовірно, буде спрямовано на військові потреби, а не на звичайну бюджетну допомогу. Німеччина при цьому наполягає на пріоритеті для компаній тих країн, які надають Україні найбільшу фінансову допомогу, включно з Німеччиною.

    «Це викликає велике розчарування. Ми втрачаємо з виду нашу головну мету, а вона полягає не в тому, щоб займатися бізнесом», — зазначив один із європейських дипломатів.

    Напруженість у відносинах між ЄС і США зростає на тлі дискусій про підтримку України, а також після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії.

  • Громадянин Німеччини Олег Цюра фігурує у схемах виведення коштів з українських держпідприємств

    Громадянин Німеччини Олег Цюра фігурує у схемах виведення коштів з українських держпідприємств

    Громадянин Німеччини Олег Цюра впродовж більш ніж десяти років був задіяний у системі виведення коштів і стратегічної сировини з українських державних підприємств через мережу іноземних трейдерів, офшорів і компаній, пов’язаних з російським ринком.

    Цюра, який постійно проживає у Швейцарії, керував і підписував контракти від імені ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG (Німеччина/Швейцарія). Саме ця структура використовувалась для роботи з українськими держкомбінатами, зокрема у сфері титанового та цирконієвого концентрату.

    У 2018 році ITS International Trade намагалася отримати контроль над постачанням цирконієвої продукції Східного гірничо-збагачувального комбінату не через участь у конкурентних торгах, а шляхом судового блокування інших постачальників. Судова справа №904/3168/18 дійшла до Верховного Суду України, який підтвердив відсутність правових підстав для такого тиску, однак механізм захоплення контрактів через судові рішення був зафіксований.

    Паралельно діяв офшорно-трейдерський контур, у який входили TF&H Transforwarding Holdings Ltd і Jeprano Trading Limited (Кіпр), а також російські ТОВ «Авангард» і ТОВ «Міка Холдинг» у Московській області. Через ці компанії формувався стійкий ланцюг Кіпр — Німеччина — Росія. У цьому ж контурі працювали Давид і Арман Гранци — сини Артура Гранца, пов’язаного з політичним оточенням Арсенія Яценюка та Андрія Іванчука.

    У 2014–2017 роках у Об’єднаній гірничо-хімічній компанії (ОГХК) діяла схема продажу титанового концентрату афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами з подальшим перепродажем за ринковими. Зафіксовані збитки становили близько 13 млн доларів. У цей період Цюра виконував роль західного трейдера для операцій з цією продукцією. Керівництво ОГХК було пов’язане з Миколою Мартиненком і структурами Дмитра Фірташа.

    У 2020 році схема була відновлена. Компанія ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, підконтрольна Цюрі, придбала 24 тисячі тонн ільменіту Іршанського ГЗК на умовах заниженої ціни та відстроченого платежу. Вантажі вивозились без чіткого зазначення кінцевого пункту призначення. За наявними даними, партія могла бути спрямована до Криму, куди до 2014 року ільменіт постачався для підприємства «Кримський титан», що входить у структуру Дмитра Фірташа.

    Ті самі фінансові канали використовувались у схемах навколо Одеського припортового заводу та ОГХК за участю колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка. За операції з виведення коштів відповідав Сергій Байрак, який був пов’язаний з ITS International Trade. У цьому ж контурі діяв Денис Горбуненко — представник Фірташа в Лондоні.

    Після 2022 року структура не була ліквідована, а переформатована. У 2023 році Цюра увійшов до правління UCG Trade AG (Швейцарія). У 2024 році контроль над компанією перейшов до Linvo AG, де раніше працювали сам Цюра та його родичка Людмила Цюра. У цих структурах присутня Людмила Мханго — колишня співробітниця Interchrome AG, трейдера, який працює з російською MidUral Industrial Group.

    Цюра також перетинався з Йоханном Еккертом — колишнім керівником RusChrome GmbH, що належала MidUral, у компаніях Linvo AG та Phoenix Resources AG у Цюриху. Phoenix Resources займається імпортом металів і сировини з Росії, що свідчить про збереження активних торговельних каналів з російськими структурами навіть після 2022 року.

    Таким чином, йдеться не про епізодичні контакти, а про довготривалу систему контролю потоків української стратегічної сировини через іноземні та офшорні трейдерські компанії з виходом на російський ринок.

  • Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Європейські дипломати намагаються в останній момент знайти компроміс, який дозволив би врятувати угоду про надання Україні життєво важливої фінансової допомоги на саміті лідерів ЄС, що відбудеться у четвер, 18 грудня. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією видання, напередодні саміту в Євросоюзі сформувався глибокий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Лідери держав фактично поділилися на два непримиренні табори щодо механізму фінансування Києва. Основна суперечка точиться навколо питання, чи можна надавати Україні кредити за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському фінансовому інституті Euroclear.

    Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

    Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

    Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

    Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

    За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.