Позначка: оборона України

  • У НАТО заявили про загрозу Запоріжжю та оцінили шанси РФ наблизитися до міста

    У НАТО заявили про загрозу Запоріжжю та оцінили шанси РФ наблизитися до міста

    Російські окупаційні війська перебувають орієнтовно за 30 кілометрів від Запоріжжя, однак їхній вихід до міських кордонів до кінця року є малоймовірним без масштабного прориву. Про це повідомив високопоставлений представник НАТО у Брюсселі.

    За його словами, сили РФ продовжують рух на південь уздовж траси, що з’єднує Покровськ Донецької області та Гуляйполе в Запорізькій області. Він уточнив, що російські війська досягли міста Добропілля, розташованого за приблизно 12 кілометрів від міської межі, та просуваються на захід фронтом у кілька кілометрів.

    “І, як повідомляється, уже вийшли на околиці Гуляйполя“, — зазначив представник Альянсу.

    Він додав, що такі дії тимчасово зміцнили українську оборону на схід від Запоріжжя. Водночас місто, за його словами, перебуває “під загрозою оточення з півночі, оскільки російські війська просуваються на захід”.

    Попри це, співрозмовник наголосив, що ресурсів та співвідношення сил РФ поки що недостатньо для рішучого прориву.

    “Співвідношення сил у Запоріжжі, як і раніше, сприяє Росії на пріоритетних напрямках, але цього недостатньо для рішучого прориву, особливо з урахуванням того, що ЗС РФ просуваються в міські райони“, — підкреслив чиновник.

  • Військовий експерт Гетьман закликав залучати молодь з 18 років для створення резерву України

    Військовий експерт Гетьман закликав залучати молодь з 18 років для створення резерву України

    Україна повинна готувати потужний мобілізаційний резерв із залученням юнаків і дівчат від 18 років. Про це військовий оглядач, майор у відставці Олексій Гетьман заявив в етері телеканалу «Київ24». За його словами, країні необхідно мати чисельний, підготовлений у мирний час резерв, який зможе швидко стати до зброї у разі нової загрози.

    Гетьман наголосив, що молодь має проходити базову військову підготовку та чітко знати свої дії у разі початку бойових дій:
    «Нам треба резерв, бо це дуже важливе питання. Ми маємо створювати резерви, у які повинні бути залучені юнаки і дівчата віком від 18 років… Якщо в мирний час розпочнуться бойові дії, вони повинні знати, куди прибути і де знаходиться зброя».

    Як приклад експерт навів Швейцарію, де кожен громадянин має план дій у випадку нападу на країну, а держава здатна мобілізувати до трьох мільйонів людей упродовж кількох діб. Для цього там існує система регулярних тренувань і стрілецьких навчань.

    Гетьман підкреслив, що нинішня чисельність української армії — близько мільйона — є достатньою в умовах війни, проте після перемоги тримати настільки масштабні сили недоцільно.
    «У мирний час армії у 600–800 тисяч не потрібно. Це величезні витрати на утримання, а також проблема з полігонами — у нас немає стільки місця, щоб одночасно тренувалися сотні тисяч військових», — зазначив майор у відставці.

    Він зауважив, що пропозиції про “закріплену чисельність армії у 600 тисяч” у майбутньому виглядають сумнівними й навіть можуть бути «російською хитрістю». На його думку, Україна повинна зосередитися на створенні великого резерву, який здатний миттєво мобілізуватися у разі небезпеки.

    «Армія у мирний час не повинна фарбувати бордюри. Нам не треба стільки армії — нам треба резерв», — підсумував Гетьман.

  • Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Російська армія намагається перехопити ініціативу на фронті, використовуючи проти України… туман і дощ. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатують: окупанти цілеспрямовано б’ють у слабке місце української оборони – залежність від дронів, які гірше працюють за поганої видимості.

    ISW звертає увагу на ділянку біля Новопавлівки, де 14 листопада росіяни пішли в атаку після відносного затишшя в цьому районі. Геолокаційні кадри показують удари ЗСУ по російських бронемашинах на північному сході від села, але водночас російські воєнкори хваляться, що штурмові підрозділи змогли двічі перетнути понтонний міст, прикриваючись густим туманом.

    За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

    Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

    «Стіна дронів» і її слабкі місця

    ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

    Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

    Що пропонує ISW: повернення до «класики» війни

    У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

    Аналітики наголошують:
    – Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;
    – лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;
    – війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

    Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.

  • «Сіра зона» в Покровську розширюється: РФ намагається оточити місто і Мирноград

    «Сіра зона» в Покровську розширюється: РФ намагається оточити місто і Мирноград

    Густий туман на Донеччині послабив можливості повітряної розвідки й ударних дронів, чим скористалися російські війська: вони просунулися до Покровська та намагаються оточити українські підрозділи. Частина південних районів міста опинилася під окупацією, ситуація залишається критичною.

    Погодні умови в районі Покровська змінили баланс на полі бою: кілька днів щільна хмарність і туман фактично «зв’язали руки» українським екіпажам БПЛА. Саме це, за свідченням пілота підрозділу «Шершні Довбуша» з позивним «Гусь», підштовхнуло ворога до ризикового маневру — атаки колонами техніки там, де зазвичай будь-який рух швидко зупиняють FPV-дрони. У місті тривають ближні бої: підрозділи оборони утримують позиції в окремих будівлях, тоді як противник намагається заходити у сусідні, працюючи «впритул» і намагаючись вийти в тил.

    У соціальних мережах з’явилися відео, на яких зафіксоване пересування російських груп на цивільних авто та мотоциклах уздовж південних околиць Покровська; геолокація підтверджує район подій. Моніторингові ресурси фіксують зближення ворога з більшістю кварталів міста, яке дедалі ширше перетворюється на «сіру зону» — простір із нестабільним контролем.

    Операційна мета РФ — затиснути Покровськ і сусідній Мирноград, сформувавши загрозу «котла». Українські війська контратакували на східному фланзі, зриваючи спроби замкнути кільце, однак противник продовжує тиснути на логістику дронами, артилерією та диверсійними групами. За оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, росіяни активно застосовують інфільтрацію малими підрозділами, інколи в цивільному або у формі ЗСУ, аби дестабілізувати оборону перед масштабнішими ударами.

    Паралельно з боями за Покровськ триває активність РФ під Куп’янськом і в Запорізькій області. Речник Об’єднаних сил Віктор Трегубов запевняє, що про «оточення Куп’янська» мова не йде, проте ситуація там напружена й динамічна.

  • Боротьба за транспортний вузол: чи втратить Україна Покровськ

    Боротьба за транспортний вузол: чи втратить Україна Покровськ

    Військовий аналітик Sky News, професор Майкл Кларк, оцінює шанси українських підрозділів утримати Покровськ приблизно як 50/50 і виділяє головну перевагу Росії — чисельність, яка дозволяє противнику проникати у місто дрібними групами та утримувати «острівці» позицій.

    За словами Кларка, українська сторона вважає, що приблизно тисяча російських бійців уже проникли в центральну частину міста невеликими групами; якщо противник зуміє закріпити ці «острівці», закидати туди бронетехніку і укріпити положення, це може примусити українські підрозділи відступити.

    Покровськ відрізняється від Бахмута — якщо останній мав більше символічне значення, то Покровськ є важливим транспортним вузлом (автомобільні та залізничні шляхи) і, відповідно, його втрата даватиме противнику реальні логістичні переваги для просування далі на Донбасі. Саме тому, на думку аналітика, взяття міста може відкрити Росії шлях до подальших операцій у напрямку Слов’янська і Краматорська.

    На боці України — концентрація елітних підрозділів. Кларк зазначив, що до оборони був залучений підрозділ «Азов» та інші підготовлені формування, які на сьогодні — основна сила для зачистки міських «кінцівок» і витіснення вражих загарбників. Водночас експерт підкреслює, що для проведення операцій із ліквідації дрібних ворожих вогнищ у щільній міській забудові потрібні саме елітні підрозділи і достатня чисельність.

    Тактична дилема для Києва проста, але болюча: вести складні міські бої з метою витіснення ворожих груп — ризикована і ресурсномістка операція, або відступити, зберігши сили, але поступитися важливим логістичним вузлом і морально-пропагандистською перемогою противнику. Газета The Guardian та інші видання пишуть про нарощення боїв і залучення спецпідрозділів у регіоні, що підкреслює критичність ситуації на місці.

    Кларк також зазначає, що на сьогодні в росіян поки немає надлишкової вогневої потужності для миттєвого розгрому позицій, але їхня чисельна перевага створює стратегічну проблему: достатня кількість особового складу дає можливість робити часті, локальні прориви й послідовно закріплюватися. У підсумку — навіть без переважаючого артилерійського вогню, вони можуть змусити оборонців поступитися, якщо зможуть підсилити «острівці» технікою та боєприпасами.

    Що це означає для більш широкої ситуації на фронті? Навіть за умови втрати Покровська аналітики попереджають, що це навряд чи буде фатальним для всієї оборони України — але це стане значним тактичним і моральним кроком уперед для Москви і може вплинути на зовнішню політику противника та сприйняття ходу війни на міжнародній арені. Водночас військові експерти наголошують: ціна за захоплення міст середнього розміру для росіян традиційно дуже велика — людські та матеріальні втрати можуть затримати наступ далі.

    Що може допомогти Україні

    • Концентрація та ротація елітних штурмових підрозділів для роботи в міській забудові; особлива увага — зачистці «острівців» і відключенню логістичних ланцюгів противника.

    • Підтримка вогневою і технічною перевагою: точна артпідтримка, безпілотні платформи для розвідки та коригування вогню, запаси боєприпасів для інтервенцій у міських умовах.

    • Оперативні евакуації цивільного населення та мінімізація гуманітарних втрат, щоб зменшити моральний тиск на оборонців.

  • Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України.

    Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, готових виступити операторами в розрахунках пускових установок.

    За інформацією джерела, з урахуванням всіх факторів, “перші ракети Томагавк не прибудуть до України раніше березня 2026 року, якщо прибудуть взагалі”.

    Нагадаємо, нещодавно  CNN з посиланням на власні джерела опублікували матеріал, в якому зазначають, що Пентагон схвалив передачу Україні далекобійних ракет Томагавк, але остаточне рішення президентом США Дональдом Трампом.

  • Скандал довкола фільму про Курську операцію: соцмережі сперечаються через витрати бюджету

    Скандал довкола фільму про Курську операцію: соцмережі сперечаються через витрати бюджету

    Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» замовило створення документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». На його виробництво з бюджету виділено 2,3 мільйона гривень, повідомляє «Главком».

    Стрічка розповідатиме про підготовку та проведення операції Збройних сил України на території Курської області Російської Федерації. У фільмі також планують показати причини, через які українські підрозділи згодом залишили окуповану територію.

    За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

    Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

    У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

    Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.

  • Шахта «Покровська» — під прицілом ворога: що відомо про ситуацію на стратегічному об’єкті

    Шахта «Покровська» — під прицілом ворога: що відомо про ситуацію на стратегічному об’єкті

    Шахта «Покровська» залишається одним із ключових промислових і стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. За повідомленнями підрозділу ЗСУ «Гострі Картузи», нині територія шахти зазнала значних руйнувань, а частина об’єктів перебуває під контролем російських окупантів.

    Підприємство розташоване на напрямку, який має критичне значення для оборони Покровська. Саме через цю ділянку ворог намагається розширити свій плацдарм і посилити тиск на лівому фланзі міста.

    У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

    Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

    Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

    Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

  • Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, сьогодні — реальність української оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі вже стали одним із важливих елементів захисту від масових атак ударних безпілотників. Ініціатива народилася з простої потреби — зекономити на дорогих ракетах ППО та дати відсіч хвилям «Шахедів» і подібних апаратів, коли традиційні засоби почали вичерпуватися.

    Перехоплювачі виготовляють різної конструкції — від маневрених планерів до апаратів з бойовою частиною — і їхня ціна вимірюється тисячами доларів, тоді як одна ракета ППО може коштувати мільйони. За даними виробників та волонтерських ініціатив, ці проєкти вже зафіксували сотні, іноді тисячі перехоплень; показники ефективності різняться — від кількох десятків до понад 80% у найкращих зразків. Це дає змогу економити дорогі боєприпаси для боротьби з крилатими та балістичними загрозами.

    Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

    Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

  • «Шахед» із онлайн-керуванням намагався атакувати українську підстанцію

    «Шахед» із онлайн-керуванням намагався атакувати українську підстанцію

    Сили оборони України знищили російський безпілотник типу «Шахед», оснащений системою онлайн керування. За даними фахівця з радіотехнологій Сергія «Флеша» Бескрестнова, дрон прямував для атаки на одну з важливих українських підстанцій.

    Особливістю збитого апарата стала наявність камери китайського виробництва та радіомодема, який забезпечував стабільний зв’язок. Це дозволяло оператору не лише коригувати політ у режимі реального часу, а й вести розвідку, обирати цілі в русі та завдавати точніших ударів.

    «Це не мобільний зв’язок, а спеціалізований радіомодем», – наголосив експерт, пояснюючи принцип роботи системи.

    Раніше аналіз уламків збитих «Шахедів» показав, що російські інженери почали масово обладнувати дрони mesh-модемами та курсовими камерами. Вперше такі модифікації зафіксували в липні на пінопластових безпілотниках «Гербер». У серпні випадки стали системними, а з початку вересня експерти говорять уже про серійне впровадження цих технологій.

    Фахівці попереджають: така модернізація робить «Шахеди» ще небезпечнішими, адже оператор може контролювати політ і коригувати ціль уже під час атаки.