Gorchitsa.info

Позначка: оборона

  • У Fire Point пояснили чому Росія запускає «Орешнік»

    У Fire Point пояснили чому Росія запускає «Орешнік»

    Росія застосовує балістичні ракети середньої дальності «Орешнік» передусім як інструмент залякування, а не як ефективну зброю для звичайних ударів. Таку думку висловив співвласник і головний конструктор української оборонної компанії Fire Point Денис Штилерман.

    За його словами, технічні характеристики цієї ракети свідчать про її початкове призначення — носій ядерних боєголовок. У випадку використання зі звичайним спорядженням вона не має значної військової доцільності.

    Штилерман описав «Орешнік» як модифіковану міжконтинентальну ракету, з якої фактично прибрали один ступінь. Така конструкція, на його думку, робить її обмежено ефективною у конвенційній війні.

    Експерт наголошує, що застосування подібних ракет у неядерному варіанті має насамперед психологічний ефект. Йдеться про спробу вплинути на суспільство та створити атмосферу страху, а не досягти значних військових результатів.

    Водночас тема «Орешніка» активно обговорюється і на політичному рівні. У Верховній Раді вже лунають заклики до створення нових родів військ, зокрема Космічних та Кіберсил, як відповіді на використання Росією сучасних засобів ураження.

    Додаткову напругу створюють і заяви з боку Білорусі. Самопроголошений президент цієї країни публічно допустив можливість застосування ракет «Орешнік» у разі загроз для своєї держави, що ще більше посилює риторику залякування в регіоні.

    На тлі цих заяв українські експерти підкреслюють: попри гучні назви та інформаційний ефект, реальна ефективність таких ракет у звичайній війні є обмеженою, а їх використання має більше пропагандистський і психологічний характер.

  • Росіяни використовують нову грубу тактику проти українських БПЛА

    Росіяни використовують нову грубу тактику проти українських БПЛА

    Російські військові почали застосовувати нову тактику боротьби з українськими безпілотниками — у повітрі з’явилися дрони-перехоплювачі, оснащені металевими прутами для фізичного ураження цілей. Про це повідомляє британське видання The Telegraph із посиланням на експертів.

    Йдеться про спробу вести своєрідні «повітряні поєдинки», під час яких безпілотники не використовують вибухівку, а намагаються пошкодити противника механічно. Зокрема, застосовуються металеві стрижні або тризубцеподібні конструкції, якими намагаються пробити корпус або крила українських дронів.

    Як пояснюють аналітики, така тактика частково базується на особливостях деяких українських безпілотників, які створюються з дешевших матеріалів, зокрема полістиролу чи пінопласту. Це дозволяє здешевити виробництво, але водночас робить їх більш вразливими до фізичного ураження.

    Український журналіст і експерт з автономних систем Давид Кириченко зазначає, що це помітна еволюція російських підходів. Якщо раніше оператори переважно намагалися просто врізатися у ціль і збити її, то тепер використовують додаткові засоби для підвищення ймовірності пошкодження.

    Серед можливих переваг такого методу називають шанс зберегти сам дрон-перехоплювач після атаки та використати його повторно. Втім, експерти ставляться до цієї ідеї скептично.

    Професор Джастін Бронк із Королівського інституту об’єднаних служб зазначає, що на практиці такі зіткнення часто призводять до пошкодження обох апаратів. Крім того, здійснити точне влучання значно складніше, ніж використати вибухову бойову частину поблизу цілі.

    Схожої думки дотримується й аналітик Семюел Бендетт, який попереджає, що подібні «таранні» атаки можуть бути ризикованими для обох сторін і не гарантують стабільного результату.

    Попри це, поява таких рішень свідчить про постійний пошук нових способів протидії дешевим і масовим безпілотникам, які стали одним із ключових елементів сучасної війни.

  • Скандал довкола Rheinmetall отримав відповідь від українських виробників безпілотників

    Скандал довкола Rheinmetall отримав відповідь від українських виробників безпілотників

    Українська спільнота виробників безпілотних систем різко відреагувала на резонансну заяву генерального директора німецького оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера, який порівняв українських розробників із “домогосподарками”, що нібито обмежуються використанням 3D-принтерів.

    Слова очільника одного з найбільших оборонних гравців Європи викликали хвилю обурення серед українських інженерів і виробників дронів, які працюють безпосередньо на потреби фронту. Як повідомляє журналіст Саймон Шустер, представники компанії Skyfall та інші учасники ринку не залишили цей коментар без відповіді.

    У галузі наголошують: реальні результати застосування українських безпілотників на полі бою є найкращим аргументом у будь-якій дискусії. За словами представників індустрії, навіть ті системи, які створюються в умовах обмежених ресурсів, демонструють ефективність у знищенні сучасної техніки противника.

    “Якщо безпілотника, створеного українськими “домогосподарками”, достатньо, щоб знищити танки та артилерію, то, схоже, ми вже живемо в епоху “домогосподарок””, — іронічно прокоментували ситуацію представники ринку.

    У компанії Skyfall підкреслюють, що українські дрони сьогодні часто перевершують дорогі західні аналоги за ефективністю, швидкістю адаптації та гнучкістю у виробництві. Саме ці фактори, на їхню думку, стали ключовими у сучасній війні, де швидкість впровадження нових рішень іноді важливіша за масштаб виробництва.

    Конфлікт поглядів виник після того, як Паппергер висловив сумнів у довгостроковій конкурентоспроможності невеликих українських майстерень у порівнянні з великими промисловими підприємствами. Водночас українські розробники наголошують: саме децентралізована модель виробництва дозволяє швидко реагувати на виклики фронту та оперативно вдосконалювати техніку.

    На тлі війни Росії проти України безпілотники стали одним із ключових інструментів стримування ворога. Український досвід показує, що навіть у складних умовах обмеженого виробництва можна досягати результатів, які змінюють хід бойових дій.

  • На Олександрівському напрямку ЗСУ зупинили найпотужнішу атаку року

    На Олександрівському напрямку ЗСУ зупинили найпотужнішу атаку року

    Російські війська знову вдалися до масованих штурмових дій на фронті. Вранці 28 березня окупанти здійснили спробу масштабного наступу в операційній зоні 37 окремої бригади морської піхоти, однак атака була відбита.

    Як повідомили у бригаді, бойові дії відбувалися на Олександрівському напрямку. Для наступу противник залучив значну кількість особового складу та важку броньовану техніку.

    За словами військових, це була найпотужніша атака на цій ділянці фронту з початку року. Попри інтенсивність штурму, українським підрозділам вдалося стабілізувати ситуацію та повністю зупинити просування ворога.

    У результаті бою російські війська зазнали значних втрат. За попередніми даними, знищено 27 окупантів, ще одного поранено. Також уражено танк, два квадроцикли та два мотоцикли.

    У бригаді зазначили, що лише за першу половину доби втрати противника перевищили сумарні показники за попередні три дні бойових дій на цій ділянці.

    37-ма окрема бригада морської піхоти входить до складу 30 корпусу морської піхоти. Олександрівський напрямок розташований на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей і залишається однією з ключових ділянок фронту.

    З початку року українські сили у межах наступальних дій вже звільнили на цьому напрямку дев’ять населених пунктів.

  • Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Україна стикається зі зростаючими труднощами у фінансуванні закупівель американського та західного озброєння на тлі затяжної війни з Росією. Основний фінансовий тягар наразі несуть лише кілька країн-партнерів, і розширити це коло стає дедалі складніше.

    Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі Bloomberg. За її словами, більшість американської зброї для України фактично оплачується обмеженим колом держав, до якого нещодавно приєдналася Велика Британія. Водночас постійно звертатися до одних і тих самих партнерів стає дедалі складніше, що ускладнює довгострокове планування поставок.

    Додатковий тиск створюють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, йдеться про блокування Угорщиною виділення кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, а також політичні суперечки в Україні, які можуть затримати надходження міжнародної фінансової допомоги.

    Попри це, США продовжують надавати військову підтримку. За словами Гетьманчук, Україна не отримувала сигналів про можливі перебої з американською допомогою, навіть з огляду на те, що Вашингтон паралельно залучений до інших криз, зокрема на Близькому Сході.

    Загалом закупівлі озброєння відбуваються в межах програми PURL. У 2026 році потреба у фінансуванні цієї програми оцінюється приблизно у 15 мільярдів доларів. Водночас у 2025 році Україна отримала лише частину запланованих коштів — близько 4,3 мільярда доларів наприкінці року.

    Наразі поставки вже здійснені на суму близько 500 мільйонів доларів, однак без нових фінансових зобов’язань союзників подальші постачання можуть опинитися під загрозою.

    За інформацією джерел, НАТО розглядає варіант поетапного фінансування поставок — у міру укладання окремих домовленостей із країнами-партнерами. Такий підхід може ускладнити процес закупівель, однак дозволить забезпечити більш стабільні поставки для України.

    Найгострішою потребою залишається протиповітряна оборона, зокрема системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. У разі обмеження постачань зі США Україна змушена буде шукати альтернативні рішення серед інших партнерів.

    Одним із можливих варіантів може стати обмін — країни Перської затоки вже проявляють інтерес до українських безпілотників-перехоплювачів. Київ, зі свого боку, розглядає можливість використати цей ресурс для отримання ракет або фінансування для їх закупівлі.

    “В ідеалі Україна хоче обміняти їх на допомогу з перехопленням балістичних та крилатих ракет. Це можуть бути або самі ракети, або кошти на їх придбання”, — пояснила Гетьманчук.

    Вона також додала, що регулярні внески союзників у програму PURL тривають, однак розблокування європейського фінансування могло б суттєво знизити навантаження на нинішніх донорів і стабілізувати ситуацію.

  • ЗСУ стримують ворога на півдні і фіксують перегрупування сил РФ

    ЗСУ стримують ворога на півдні і фіксують перегрупування сил РФ

    На Гуляйпільському напрямку російські війська продовжують активний тиск на позиції Сил оборони України. Щодня на цій ділянці фронту відбувається близько 20 бойових зіткнень.

    Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками робочої поїздки до Південної операційної зони.

    За його словами, українські військові стримують противника в районах низки населених пунктів, зокрема Гуляйполя, Добропілля, Староукраїнки, Залізничного, Варварівки, Мирного та Оленокостянтинівки.

    “Стримуємо противника… щодня близько 20 бойових зіткнень”, — наголосив Сирський.

    Під час поїздки головнокомандувач провів зустрічі з командирами штурмових і десантно-штурмових підрозділів, які тримають оборону на цьому напрямку. Він заслухав доповіді про поточну ситуацію на фронті, а також обговорив із військовими проблемні питання та можливі варіанти покращення позицій.

    Сирський також зазначив, що українська сторона фіксує перегрупування російських сил і вживає заходів для їх нейтралізації.

    “Ми відстежуємо перегрупування додаткових сил і засобів противника та нейтралізуємо ворога”, — повідомив він.

    За підсумками нарад головнокомандувач дав доручення щодо посилення забезпечення підрозділів боєприпасами та матеріально-технічними ресурсами.

    Він також подякував військовим за стійкість і ефективні рішення на полі бою, окремо відзначивши дії командирів, спрямовані на збереження життя особового складу.

  • Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив про серйозні ризики для фінансування оборонного сектору та систем протиповітряної оборони, а також про можливі наслідки для безпеки всієї Європи. Про це він розповів в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    За словами глави держави, Україна активно веде переговори зі США та країнами Близького Сходу щодо посилення систем протиповітряної оборони. Йдеться про співпрацю із Саудівською Аравією, Катаром, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Йорданією та Кувейтом. Українські експертні команди вже працюють у цих країнах.

    Водночас президент наголосив, що навіть сучасні системи, такі як Patriot і THAAD, не здатні повністю захистити від масованих атак, особливо із застосуванням дронів. У зв’язку з цим Україна потребує нових типів перехоплювачів і розширення власного виробництва.

    Зеленський зазначив, що Київ розглядає можливість обміну озброєннями з партнерами, пропонуючи власні технології та експертизу, зокрема у сфері безпілотників.

    Однією з ключових проблем президент назвав дефіцит фінансування. За його словами, українська оборонна промисловість нині завантажена лише наполовину, а додаткові ресурси необхідні передусім для виробництва дронів і засобів перехоплення.

    Він також звернув увагу на ефективність санкцій проти Росії. Зеленський зазначив, що після їх часткового послаблення доходи РФ від енергоресурсів знову зросли, що дозволяє Кремлю продовжувати війну та підтримувати союзників, зокрема Іран.

    Президент визнав існування розбіжностей зі США щодо оцінки намірів російського керівництва. За словами Зеленського, Україна не бачить готовності Володимира Путіна завершити війну, тоді як у Вашингтоні припускають можливість такого сценарію і не підтримують посилення тиску.

    Окремо він попередив про ризик зриву фінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 90 млрд євро. За словами Зеленського, блокування цього рішення може призвести до недофінансування армії, виробництва далекобійних і перехоплюючих дронів, а також систем протиповітряної оборони.

    Президент наголосив, що такі ризики стосуються не лише України, а й усієї європейської безпеки. Водночас він висловив сподівання, що ЄС знайде рішення або альтернативні механізми підтримки.

  • РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    За інформацією наших джерел західні розвідувальні структури оцінюють можливість активізації бойових дій з боку Росії в літній період 2026 року. Йдеться про потенційні загрози на напрямках Донбасу, зокрема в районах Слов’янська та Костянтинівки.

    Мі-6 передала в ОП та Генштаб розвідувальні дані про те, що Кремль готує велику наступальну операцію з метою оточення Слов’янська і Костянтинівки влітку 2026 року.

    Наразі Росія сформувала 15 нових бригад і активно накопичує БПЛА та техніку для літньої кампанії.

    На думку британської розвідки, Україна повинна терміново посилити мобілізацію та сформувати резерви до мільйона осіб, щоб мати можливість утримати головний форпост на Донбасі.

  • Україна знайшла бюджетну заміну Patriot для перехоплення «шахедів» — AP

    Україна знайшла бюджетну заміну Patriot для перехоплення «шахедів» — AP

    На тлі постійних атак дронами типу «Shahed» в Україні фактично з нуля сформувався новий напрямок оборонних технологій — безпілотники-перехоплювачі, які вже сьогодні змінюють підхід до протиповітряної оборони.

    За інформацією з військових та технологічних кіл, перші рішення з’явилися не як стратегічна розробка, а як вимушена реакція на брак класичних засобів ППО. У 2022 році, коли російські дрони почали масово атакувати українські міста, ефективних і дешевих інструментів для їх перехоплення фактично не було.

    Ситуацію почали змінювати невеликі команди військових, інженерів і волонтерів. Саме на рівні підрозділів, зокрема в одній із бригад на Харківщині, почали експериментувати з дронами літакового типу, здатними наздоганяти повітряні цілі.

    Як зазначають співрозмовники, ключовим фактором успіху стала швидка взаємодія між фронтом і виробниками. Розробники отримували прямий зворотний зв’язок із бойових умов і оперативно вносили зміни в конструкцію та програмне забезпечення.

    У результаті вдалося створити перехоплювачі, які розвивають швидкість понад 200 км/год і можуть ефективно знищувати ворожі безпілотники у повітрі. При цьому їхня вартість у десятки й сотні разів нижча за класичні ракети ППО.

    Окрему роль у розвитку цього напрямку відіграють волонтерські організації, які допомагають координувати взаємодію між військовими та виробниками, а також фінансують окремі розробки. Така модель фактично перетворила фронт на майданчик для швидких технологічних рішень.

    У профільному середовищі звертають увагу, що сама технологія не є надскладною для копіювання. Водночас її ефективність визначається не лише технічними характеристиками, а й рівнем підготовки операторів та тактикою застосування.

    Попри початковий скепсис, через майже два роки використання безпілотники-перехоплювачі довели свою ефективність і поступово стають важливим елементом української системи протиповітряної оборони.

    Очікується, що найближчим часом цей сегмент продовжить масштабуватися, а українські розробки вже викликають інтерес на міжнародному рівні.

  • Україна переглядає формат підготовки військових

    Україна переглядає формат підготовки військових

    Генеральний штаб Збройних сил України не відмовляється від міжнародної співпраці, однак частково коригує підходи до підготовки військових, зокрема з урахуванням практичного досвіду та умов війни. Про це заявив заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генштабу Євген Межевікін.

    За його словами, частина програм навчання за кордоном була переглянута або скоригована, оскільки окремі підходи західних партнерів не завжди повністю відповідають реаліям бойових дій в Україні. Водночас наголошується, що мова не йде про повну відмову від міжнародних навчальних програм, а радше про оптимізацію процесу підготовки.

    Межевікін підкреслив, що підготовка військових безпосередньо в Україні має низку переваг. Зокрема, це дозволяє скоротити логістичні витрати, пришвидшити процес навчання та швидше адаптувати військовослужбовців до умов сучасної війни.

    Разом із тим раніше серед аргументів на користь навчання за кордоном називали безпековий фактор — ризик обстрілів навчальних полігонів на території України. Таким чином, рішення щодо формату підготовки залишається балансом між безпекою, ефективністю та практичною доцільністю.