Gorchitsa.info

Позначка: оборона

  • Бої за Селідове

    Бої за Селідове

    Ситуація на Донбасі залишається напруженою, і останні бої під Донецьком набувають особливого значення для обох сторін конфлікту. Основна увага зосереджена на Покровському напрямку, де Збройні Сили України (ЗСУ) ведуть запеклі бої на південному фланзі російського наступу, а стратегічне значення Селидового стає все більш очевидним.

    По-перше, за Галицинівку. Російські війська, судячи з повідомлень як російських, так і українських військових пабліків, контролюють більшу частину селища, яке прикривало з півдня вже втрачену ЗСУ Карлівку – великий український укріпрайон на захід від Авдіївки з опорою на водосховище. Тепер він перейшов у руки росіян.

    Галицинівка, згідно з картою Deep State, під контролем України тільки на півдні. Решта території або під РФ, або в сірій зоні (тобто, там тривають бої).

    Метою цих боїв, як пишуть російські пабліки, є витіснення ЗСУ зі ще одного давно утримуваного укріпрайону – у Невельському. Цей виступ – остання найближча до Донецька велика територія, контрольована Україною.

    У тилу Невельського на заході тільки два села – Бажане Перше і Друге. Вони розташовані відповідно за 2 і 3 кілометри на південь від Галицинівки. Їхнє взяття буде рівносильним оперативному оточенню ЗСУ на Невельському виступі, оскільки для постачання там українських підрозділів залишиться лише дороги, що прострілюються на північ від Красногорівки.

    І, за даними російських телеграм-каналів, війська РФ уже ведуть бої за Бажане Перше. Вони також стверджують, що українські війська вже почали відходити з Невельського на захід, щоб не потрапити в оточення. Але поки що підтверджень цьому немає.

    Водночас стратегічно більш загрозлива ситуація складається для ЗСУ на захід – у районі Селидового і Новогродівки. Від цих населених пунктів, як ми вже писали, відкривається дорога на південний захід – в обхід з тилу всієї другої лінії оборони ЗСУ на захід від Донецька, що спирається на Українськ, Гірник і Курахове.

    Після швидкого падіння Новогродівки, українське командування, мабуть, усвідомило цю загрозу, тому, за даними з різних джерел, на оборону Селидового перекинули резерви і одразу росіянам узяти місто не вдалося. Там уже кілька днів тривають запеклі бої, під час яких російським військам удалося зачепитися за околиці міста і тепер вони намагаються пробитися до центру. Але, як пишуть російські пабліки, ЗСУ тут, на відміну від Новогродівки, чинять запеклий опір.

    Але загалом, повторимося, помітна активізація російських військ не в напрямку Покровська і Мирнограда, а на південь – у бік Невельського, Красногорівки і Курахового.

  • Deep State підтверджує просування російських військ у Стельмахівці Луганської області

    Deep State підтверджує просування російських військ у Стельмахівці Луганської області

    Український військовий паблік Deep State підтвердив, що російські війська здійснили просування в селі Стельмахівка Луганської області. Це підтверджує інформацію, яка надійшла напередодні від Міністерства оборони Російської Федерації про захоплення цього населеного пункту.

    Однак, судячи з карти укранського пабліка, противник не контролює повністю його територію. Хоча й зміг вийти на західні околиці, розрізавши українську оборону на півночі та півдні Стельмахівки.

    При цьому росіяни просунулися північніше – в районі Піщаного. Причому просування йде не в бік річки Оскіл, до якої там залишилося п’ять кілометрів, а на південь.

    І, судячи з конфігурації карти, у РФ можуть спробувати витіснити українські війська з південного флангу свого наступу до Оскола. Ймовірно, зустрічними ударами з боку Піщаного і Стельмахівки.

  • «Курське свято» української влади закінчується, – Арестович

    «Курське свято» української влади закінчується, – Арестович

    Колишній радник Банкової Олексій Арестович висловив занепокоєння з приводу ситуації на Покровському напрямку, зазначивши, що нинішні бойові дії можуть суттєво вплинути на стратегічну ситуацію в Донецькій області. В умовах посилення атак з боку противника, українські військові можуть зіткнутися з серйозними викликами у захисті своїх позицій.

    «Курське свято» української влади закінчується через ситуацію на Покровському напрямку, вважає колишній радник Банкової Олексій Арестович.

    «Противник перерізав трасу Покровськ – Карлівка. Наміри його очевидні: для того і вбивається покровський виступ, щоб зрізати курахівський і торецький фланговими ударами. Таким чином, якщо йому вдасться, противник хапане центральні райони Донецької області, вони ж – південні з тих, що підконтрольні нам ще», – написав він.

    За словами колишнього радника, темпи просування РФ на Покровському напрямку «інакше як оперативною кризою для нас назвати вже не виходить».

    Зупинити це може брак військ у РФ, але й незрозуміло, чи вистачить у ЗСУ сил, щоб ці плани зірвати, заявляє Арестович.

    «У військах, і це – найгірше, ширяться чутки про те, що Донецьку область просто здають за договорняком із Кремлем – а це ознака дуже серйозної деморалізації», – написав колишній радник Офісу президента.

  • Нардеп Мар’яна Безугла: Росіяни захопили Новогродівку через недоліки в обороні

    Нардеп Мар’яна Безугла: Росіяни захопили Новогродівку через недоліки в обороні

    Народний депутат України Мар’яна Безугла повідомила про захоплення російськими військами Новогродівки на Покровському напрямку. За її словами, російським силам вдалося захопити місто за кілька днів, незважаючи на існуючі фортифікації.

    Безугла вказала, що однією з причин швидкого падіння Новогродівки стало відсутність належної підготовки до оборони.

    «У колись двадцятитисячному місті практично не було української армії. 31-шу бригаду перед містом прибрали, комбрига, за якого просив колектив, зняли, і завели проти нього кримінальне провадження (нагадую, щодо Содоля досі немає жодного). Замість цього сюди відправили недосвідчений підрозділ», – написала Безугла.

    За її словами, такі ротації «призводять до проривів і смертей».

    Безугла заявляє, що ці «порожні» укріплення включають і Селидове, в яке росіяни вже «зайшли».

    «Тиждень тому я вийшла на околиці Селидового в напрямку Новогродівки і побачила там фортифікації перед містом. У місті нічого не було, звичайний цивільний населений пункт. Я увійшла в окопи, ніхто їх не охороняв, нікого в них не було. Я пройшла під землею і вийшла в поле. За полем уже були росіяни. Більше нікого не було. Я не вибухнула на мінах, не зустріла бійців територіальної оборони – тільки поодинокі комахи були єдиним життям у підготовлених фортифікаціях навколо Селидового, до якого росіяни прагнули десять років. Будь-який цивільний міг зробити те саме, що і я», – повідомила нардеп і опублікувала фото порожніх траншей під Селидовим.

  • Скільки сил ще може мобілізувати Росія для наступу?

    Скільки сил ще може мобілізувати Росія для наступу?

    Ситуація на фронті в Курській області залишається напруженою, оскільки російські війська не можуть досягти бажаного прогресу у витісненні українських сил з цього стратегічно важливого регіону. В умовах затяжних боїв і опору українських військ, аналітики зосереджені на оцінці можливостей Росії для подальшого посилення своїх позицій. Один з військових експертів, Костянтин Машовець, спробував вирахувати, скільки додаткових сил Росія може мобілізувати для Курського напрямку і які ресурси можуть бути залучені для цього.

    У мене тут питали, нещодавно, які сили та засоби командування противника може залучити для “стабілізації” ситуації на цьому напрямку, а надалі – для спроби вибити ЗСУ за межі власного прикордоння у Курській обл.

    Тож, спробуємо, за можливості, розібратися.

    1. Передусім ідеться про війська (сили) “Ленинградского военного округа” (ЛВО), він же — угруповання військ (УВ) “Север” (командвач — г-п. Лапин).

    Хто забув, нагадаю, це:

    • 6-та загальновійськова армія (ЗВА), у складі 138-ї та 25-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр);
    • 14-й армійський корпус (АК), у складі 80-ї та 200-ї омсбр;
    • 44-й АК, у складі 72-ї мотострілецької дивізії (мсд) та 128-ї омсбр;
    • 11-й АК, у складі 18-ї мсд та 7-го окремого мотострілецького полку (омсп);
    • 61-ша окрема бригада морської піхоти (обр МП) “Северного флота”;
    • 336-я обр МП “Балтийского флота”.

    Це ті з’єднання та об’єднання “ЛВО” противника, частини та підрозділи яких МОЖУТЬ з’явитися “під Курском” у першу чергу. Хоча на практиці є чимало проблем “поточного” характеру, які цьому заважають або суттєво обмежують можливість російського командування відповідного рівня стягнути туди вище вказані сили та засоби у “повному форматі”.

    Це можуть бути задіяння основних складових елементів вказаних сил й засобів на інших операційних напрямках, або значне “плече” маневру, що негативно позначиться на термінах зосередження та розгортання, чи невідповідність реального стану рівня їхньої боєздатності тому комплексу та обсягу завдань, які росіянам доведеться вирішувати саме на Курському операційному напрямку, причому, без попередньої підготовки чи значного доукомплектування о/с та ОВТ, у режимі “з ходу”.

    Наприклад, батальйони 200-ї омсбр, очевидно, втягнуті зараз у бої на Краматорському напрямку, північніше від м. Часів Яр, тож повністю вивести їх звідти буде складно. Або 14-й АК, бригади якого задіяні на Придніпровському напрямку, чи 336-ша обр МП, що є одним із “основних” з’єднань у смузі дії 5-ї ЗВА противника також, у цьому сенсі є “проблематичними”, і так далі

    Тобто, очевидно, що зібрати на Курському операційному напрямку ШВИДКО якесь цільне та структуроване угруповання військ зі “штатних” військ (сил) УВ “Север”, яке буде здатне “вирішувати значні за обсягом та глибиною завдання” (наприклад, витіснити ЗСУ загалом у міжріччі Сейму та Пселу за межі державного кордону), російське командування НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ навряд чи зможе.

    Інакше кажучи, на цей момент воно може діяти на Курському операційному напрямку такою собі “солянкою” і виключно для вирішення обмеженого кола завдань. Наприклад, утримати визначені райони та рубежі, прикрити важливі комунікації та інфраструктурні об’єкти та загалом спробувати завадити процесу розростання і вдосконалення українського плацдарму на Курщині.

    2. Однак явно це дуже довго тривати не буде. Росіяни з часом почнуть туди тягнути все більше й більше військ. Вони ВЖЕ намагаються це робити. Як на мене, надалі, у сенсі формування та розгортання ДОДАТКОВОГО угруповання військ противника на Курському операційному напрямку, варто очікувати, на певне “міжопераційне” перегрупування туди певного комплекту російських військ зі складу УВ “Запад”, “Юг” та “Восток”.

    Ймовірно, ідеться про 1-шу танкову армію (ТА), а найімовірніше, про її 47-ї танкову дивізію (ТД) із Куп’янського напрямку, 3-й армійський корпус (АК) у складі 6-ї мсд та 72-ї омсбр з Краматорського напрямку, або навіть частини та підрозділи 35-ї ЗВА, з Пологівського напрямку.

    Про такий розвиток подій свідчить фіксація ВЖЕ РАНІШЕ переміщених до складу УВ “Север” підрозділів 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) та 810-ї й 155-ї обр МП, які, як-то кажуть, були у російського командування “в моменті — під рукою” і прибули у смугу УВ “Север” явно не для блокування української офензиви на Курському напрямку, а для нарощування зусиль у районі Вовчанська. Але, наскільки я розумію, противнику таки доведеться використати частину цих сил саме на Курському напрямку, а не для “вовчанських штурмів”.

    І знову ж таки, у цьому сенсі російському командуванню буде потрібно “поламати голову” над тим, чим і як заміняти, наприклад, 47-шу ТД, яка, очевидно, відіграє зараз одну з ключових ролей у “прориві до Осколу”, або якось витягувати з важливого Пологівського напрямку “зайві” батальйони бригад 35-ї ЗВАд тощо.

    Щобільше, як на мене, якщо навіть у російського командування і з’являться якісь “додаткові” війська (сили), наприклад, у результаті форсування чергового етапу мобілізаційного розгортання, то, швидше за все, воно їх спрямує не на Курський напрямок, а у смугу свого УВ “Центр”, яке зараз активно рветься “максимально західніше” на Покровському та Торецькому напрямках (з останнім, судячи зі всього, ВЖЕ виникли певні трабли).

    Костянтин Машовець
    Військовий експерт
  • У США сумніваються в здатності України утримувати позиції в Курській області на тривалий термін

    У США сумніваються в здатності України утримувати позиції в Курській області на тривалий термін

    В американських колах з’явилися сумніви щодо можливості України утримувати свої позиції в Курській області на тривалий термін. Про це повідомляє газета New York Times, посилаючись на дані офіційних осіб США.

    “На скільки далеко Україна може просунутися в Росію і як довго вона планує залишатися там, неясно”, — зазначають джерела видання.

    Як повідомляє New York Times, українські сили не побудували таких обширних траншей, які були б необхідні для захисту особового складу і техніки від ворожого вогню, якщо Росія зможе зібрати достатню вогневу міць для відбиття атаки. Вони не встановили мінні поля, щоб уповільнити контратаки, і не спорудили загородження для стримування російських танків.

    “Те, що війна показала нам до цих пір, це те, що спосіб уповільнити армію — це ‘глибока оборона’. Якщо вони не будуть захищати територію, використовуючи суміш траншей і мін, утримати територію буде практично неможливо”, — сказав Сет Г. Джонс, старший віце-президент Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

    Крім того, чим більше території захоплює Україна, тим складніше її захищати приблизно 10 000 українських солдатам, заявили американські чиновники та аналітики.

    Однак чиновник Пентагону зазначив, що затримка в будівництві укріплень не обов’язково означає, що Київ не має наміру утримувати територію в Росії.

    “Україна може спробувати побудувати оборонні позиції ще глибше в Росії, розширивши захоплену територію, щоб додати її до буферної зони Зеленського”, — сказав чиновник військового відомства США.

    Він також зазначив, що початкова атака українців “перевершила їхні початкові цілі, і тепер у них більш спонтанна стратегія, яка скористалася повільною та розрізненою реакцією Росії”.

    За словами чиновників, Росії, ймовірно, потрібно від 15 до 20 бригад — не менше 50 000 солдатів — щоб витіснити Україну з Курської області, і на даний момент таких сил у Курській області немає.

    Водночас деякі американські офіційні особи зазначають, що чим більше території Україна намагається захопити на заході Росії, тим більший ризик надмірного розширення її ліній постачання і зони протиповітряної оборони. Переміщення додаткових сил у Курську область створює слабкі місця уздовж лінії фронту на сході України.

    “Україна розширила лінію фронту, що несе певний ризик, оскільки потребує більше персоналу і техніки для утримання цієї лінії, що, в свою чергу, може виснажити інші частини фронту або, що більш імовірно, скоротити їх доступні резерви”, — сказав Джеймс Рендс, аналітик британської розвідувальної компанії Janes.

  • Україні не вдається зупинити «вражаючий» російський наступ на Покровськ — Washington Post

    Україні не вдається зупинити «вражаючий» російський наступ на Покровськ — Washington Post

    Російська армія продовжує стрімко просуватися до Покровська, який є ключовим вузлом постачання для Збройних сил України. Як повідомляє The Washington Post, російські війська вже наблизилися до центру міста, що дозволяє їм завдавати удари по більшій частині території Покровська за допомогою артилерії та безпілотників.

    Цей наступ вразив місцевих жителів, які поспішають залишити Покровськ. Деякі з них зізналися виданню, що не можуть зрозуміти, чому українське командування відвело війська з оборонних позицій для вторгнення в Курську область, особливо з урахуванням того, що східний фронт «відчайдушно потребує підтримки».

    Офіцер ЗСУ з позивним «Барон», частина якого дислокується в Покровську, розповів виданню, що не пам’ятає таких інтенсивних боїв з осені 2022 року. Лише за останній тиждень його підрозділ відступив приблизно на десять кілометрів.

    «Вони йдуть, йдуть і йдуть», — скаржиться «Барон». Він додав, що його бригаді не вистачає людей і техніки для контратаки, тому вона проводить лише оборонні операції навколо міста.

    Він, як і інші українські військові, сподівався, що вторгнення в Курську область відволіче російські війська. Але наступ на сході лише посилився в останні дні. «Ми боремося лише за те, щоб вижити», — відзначив «Барон».

  • Російські війська розвивають успіх у районі Покровська

    Російські війська розвивають успіх у районі Покровська

    Російські війська продовжують розвивати свої тактичні успіхи в районі Покровська, повідомляє аналітичне агентство Deep State. Останніми днями на фронті спостерігається загострення ситуації, особливо в районах Новогродівки та Красного Яру, де тривають інтенсивні бойові дії.

    За інформацією Deep State, російська піхота зафіксована в Новогродівці, де вона намагається закріпитися в багатоповерхових будинках. У цьому районі тривають важкі бої, і російські війська проводять штурмові дії, намагаючись зміцнити свої позиції. Північніше, в напрямку населеного пункту Красний Яр, російська армія робить спроби просунутися вперед, чинячи тиск на позиції українських військ.

    Разом з тим, в повідомленні висловлюється критика на адресу командування 151-ї бригади ЗСУ. Deep State звинувачує керівництво бригади в тому, що воно “непошанівливо ставиться до особового складу”, відправляючи пілотів дронів — унікальних спеціалістів — в окопи для утримання позицій. Внаслідок таких наказів, за твердженням джерела, ефективність дій цих спеціалістів виявляється надзвичайно низькою, оскільки вони або гинуть, або змушені залишати свої позиції під натиском ворога.

    Видання відзначає, що, незважаючи на прямий наказ Головнокомандувача про заборону використання пілотів дронів для інших завдань, ці вказівки ігноруються. Спроба одного з командирів підрозділів зупинити такі практики призвела до його зняття з посади та переведення на іншу позицію.

    Ці звинувачення підкреслюють триваючі складнощі та внутрішні суперечності в управлінні військовими операціями, що, у свою чергу, вплине на загальну ситуацію на фронті. В умовах загострення конфлікту та посилення бойових дій питання ефективності командування та правильного використання спеціалізованого особового складу стають дедалі актуальнішими для забезпечення успішного виконання бойових завдань.

  • Росія захопила більше територій, ніж Україна звільнила у 2023 році

    Росія захопила більше територій, ніж Україна звільнила у 2023 році

    За даними видання Financial Times, протягом перших шести місяців 2024 року армія РФ захопила 592 квадратних кілометри української території, що перевищує площу, яку Україна змогла звільнити під час свого контрнаступу у 2023 році, становивши 321 квадратний кілометр. Ці цифри викликають занепокоєння серед українських військових та політичних лідерів.

    “Наша оборона дає тріщини”, – заявив іздінаю високопоставлений український чиновник.

    Поки що, за його словами, це “тактичний успіх”, але РФ має намір продовжувати наступ.

    Українські чиновники впевнені, що головною метою Путіна на полі бою цього року є захоплення якомога більшої кількості земель. Однак деякі з них налаштовані оптимістично і вважають, що наступ РФ сповільниться в міру наближення до великих міст, де українська оборона надійніша.

    Аналітики ж кажуть, що за останній місяць росіянам вдалося захопити “кілька ключових позицій і об’єктів рельєфу, при цьому ситуація для українців на цих напрямках неухильно погіршується”.

    Головною причиною називається кадровий дефіцит ЗСУ. Але також Росії вдалося скористатися “непорозумінням з боку українців і невмілою ротацією військ”, особливо в районах Покровська і Торецька.

    Тут FT робить перехід на те, що “серед української громадськості зростає підтримка ідеї припинення війни через переговори”, і наводить відповідні опитування.

  • Російські війська захопили стратегічну трасу на Донеччині

    Російські війська захопили стратегічну трасу на Донеччині

    Російські окупаційні війська досягли значного тактичного успіху, вийшовши на трасу О-0532 біля Вугледара на Донеччині. Ця операція мала на меті перерізати одну з ключових українських наземних ліній зв’язку, яка з’єднує Вугледар з Костянтинівкою. За даними Інституту вивчення війни (ISW), цей крок Росії може мати серйозні наслідки для оборонних можливостей України в регіоні.

    Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Ворог вийшов на трасу О-0532, щоб перерізати українську наземну лінію зв’язку, яка з’єднує Вугледар і Костянтинівку, що під Донецьком.

    В ISW наголошують, що російські джерела давно вважали перекриття шосе та порушення українських наземних ліній зв’язку (GLOCs) у Вугледарі головною тактичною метою на південний захід від Донецька. Нібито це дозволить загарбникам змусити українські сили відійти з позицій у Вугледарі та навколо нього.

    Також у звіті наголошується, що війська РФ нещодавно активізували наступальні операції на південний захід від Донецька та провели кілька дорогих механізованих штурмів у цьому районі.

    “Просування росіян до автомагістралі Вугледар-Костянтинівка, ймовірно, є результатом цього посилення наступальних зусиль, але російські досягнення на південний захід від Донецька продовжують бути поступовими. Українські сили мають інші GLOC, що ведуть до Вугледара, і перекриття автомагістралі O-0532 не суттєво погіршує здатність України утримувати та постачати позиції в районі Вугледара”, — наголошують в ISW.

    Окупанти просунулися поблизу Торецька та продовжили наступальні операції в цьому районі 2 серпня.