Gorchitsa.info

Позначка: оборона

  • Командувач Об’єднаних сил ЗСУ в парламенті: “Росія перевищує нас у 7–10 разів, маємо брак особового складу, тримаємо оборону з останніх сил”

    Командувач Об’єднаних сил ЗСУ в парламенті: “Росія перевищує нас у 7–10 разів, маємо брак особового складу, тримаємо оборону з останніх сил”

    Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль виступив у парламенті зі стурбованою заявою щодо недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що ця проблема стає ключовою для сил оборони України. У своєму виступі він зазначив, що оперативно-стратегічне угруповання військ “Хортиця”, яке очолює, має недолік особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті.

    Содоль пояснив, що відділення, які зазвичай мають 8-10 осіб, зараз часто складаються лише з 2-4 бійців. Це призводить до суттєвого зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він наголосив, що основне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів.

    За словами командувача, з недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах, важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами.

    Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни.

  • ЗСУ відбили одну з найбільших танкових атак РФ за часи великої війни

    ЗСУ відбили одну з найбільших танкових атак РФ за часи великої війни

    Внаслідок спроби прориву української лінії оборони російські війська втратили значну кількість бронетехніки. Це сталося 30 березня поблизу селища Тоненьке під Авдіївкою на Донеччині.

    Українські джерела повідомляють, що російські війська наступали колоною, у складі якої було 36 танків та 12 БМП, і що втрати становили 12 танків та вісім БМП.

    Це значні одноденні втрати, російська армія не втрачала стільки бронетехніки за день протягом довгого часу.

    У соціальних мережах з’явилися фотографії розбитої бронетехніки та відеозапис бою, зроблений з дрона. Такі втрати, ймовірно, означають, що для Росії цей напрямок дуже важливий, і тому командування пішло на такий ризик, щоб прорвати українську оборону.

    Один з проросійських коментаторів, Святослав Голіков, аналізуючи бойове зіткнення, написав, що найімовірніше йшлося не про одну атаку, а про кілька хвиль наступу бронетехніки протягом дня. Невдачу в танковій атаці визнають й інші російські воєнні блогери.

    FPV-дрони

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото, FPV-дрони стали важливою зброєю і російської, і української армій

    Основним, хоч і не єдиним засобом ураження техніки, судячи з коментарів різних джерел, стали FPV-дрони, що опосередковано може вказувати на недостатнє забезпечення техніки засобами РЕБ.

    На цьому етапі війна в Україні увійшла до такої стадії, коли будь-який наступ вимагає дуже великої переваги в силах. Сучасні засоби розвідки дозволяють виявити ударне угруповання ще на етапі розгортання і навіть перекидання до місця атаки. Це дає виграш у часі та можливість підготуватися до відбиття удару.

    При цьому за останній час ЗСУ наростили можливості застосування FPV-дронів – невеликих апаратів, якими управляють оператори – за допомогою екрану або спеціальних окулярів. Такі дрони ефективні проти бронетехніки.

    Боротися з ними можна за допомогою засобів радіоелектронної боротьби, блокуючи сигнал від станції управління або фізично збиваючи. Однак ударні дрони також постійно модернізуються, і обидві армії вигадують різні способи, які дозволяють обійти протидію РЕБ.

    Крім того, українські протитанкісти також успішно застосували ПТРК “Джавелін”.

    Зокрема, воїнам 68-ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша, як вони твердять і доводять на відео, вдалося вразити чотири ворожих танки за допомогою двох розрахунків “Джавелінів” та трофейного “Корнету”.

    .

    АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Техніка ЗСУ

    Напрямок, на якому російська армія спробувала здійснити цю атаку, дійсно дуже важливий.

    ЗСУ розмістили оборону по лінії сіл Бердичі — Семенівка — Орлівка — Тоненьке, оскільки там це було зробити зручно через рельєф місцевості та наявність водойм. Однак із втратою Тоненького лінія оборони змінилася, і особливого значення набуло село Уманське.

    Судячи з місця бою, російська бронетехніка намагалася прорватися між Уманським і Семенівкою, розташованою на схід.

    Запекла оборона

    Про те, що 30 березня Україна відбила одну з найбільших танкових атак РФ за часи великої війни, писало також видання Forbes, посилаючись на співрозмовників в українському війську.

    За інформацією видання, росіяни втратили третину своїх танків на дорозі на захід від руїн Авдіївки, але так і не просунулися вперед.

    Forbes вказує, що за кілька тижнів до суботнього штурму російські сили здебільшого використовували піхоту для наступу через брак транспортних засобів.

    Але останніми днями ситуація змінилася. На Авдіївському напрямку вони знову застосували бронетехніку, зокрема танки.

    Наступного дня після штурму Центр оборонних стратегій описав бої навколо Тоненького як “позиційні”, тобто жодна зі сторін суттєво не просунулася вперед.

    Однак автори статті вважають, що, попри проблеми з постачанням основних боєприпасів, українські бригади все ще здатні “організувати запеклу оборону з використанням мін, артилерії, протитанкових ракет і ударних дронів”.

    Раніше в Інституті вивчення війни (ISW) теж повідомляли, що українські військові 30 березня, ймовірно, відбили російську батальйонну механізовану атаку поблизу Авдіївки. Це, на їхню думку, може свідчити про, що оперативний резерв РФ на цьому напрямку не здатен забезпечити просування у найближчій перспективі.

  • Шмигаль ідентифікував п’ять ключових галузей для України на шляху до членства в ЄС

    Шмигаль ідентифікував п’ять ключових галузей для України на шляху до членства в ЄС

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив п’ять ключових секторів, де Україна намірує себе представити як потенційного члена Європейського Союзу. Він зазначив, що ці сектори включають оборонний, енергетичний, аграрний, сировинний та цифровий.

    Шмигаль особливо акцентував увагу на українській обороні та військовому комплексі, наголошуючи на технологічних досягненнях та виробництві новітнього обладнання. Він висловив переконання, що Україна має потенціал стати ключовим партнером ЄС у плані обороноздатності та сприяти зміцненню європейської оборонної системи.

    Крім того, Шмигаль підкреслив потенціал України як енергетичного хабу та постачальника газу для Європи. Він зазначив, що Україна має можливість забезпечувати стабільність та енергетичну безпеку у ЄС, надаючи чисту зелену енергію та розширюючи обсяги постачання газу.

    Глава уряду також наголосив на потенціалі України в галузі сільського господарства та продовольчої безпеки, що може сприяти стабільності на світовому ринку продовольства. Він висловив готовність Києва до співпраці з ЄС та зазначив, що Україна готова до переговорів та компромісів.

    Наприкінці інтерв’ю Шмигаль підтвердив намір України розпочати переговори щодо вступу до ЄС протягом першого півріччя поточного року.

  • Головнокомандувач ЗСУ попереджає про можливе просування російських військ на сході країни

    Головнокомандувач ЗСУ попереджає про можливе просування російських військ на сході країни

    Українська армія під керівництвом головнокомандувача Збройних Сил України (ЗСУ) генерал-лейтенанта Сергія Сирського попереджає про можливе просування російських військ на сході країни. Сирський, який особисто працював у бригадах на сході, відзначив, що ситуація поступово стає складнішою, що може вказувати на надзвичайну активність противника.

    На східному фронті в Україні ситуація продовжує залишатися складною. Існує ймовірність, що ворожі підрозділи почнуть просуватися. Про це повідомив у своєму Telegram-каналі головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    За його словами, він провів роботу відразу у двох бригадах, де спостерігається поступове погіршення обстановки, а також є ймовірність, що ворожі підрозділи будуть просуватися у глибину бойових порядків ЗСУ. Після проведення детального аналізу і відповідної оцінки ситуації, у співпраці з командирами були прийняті відповідні рішення, які дозволять посилити резервами, боєприпасами, засобами РЕБ зазначених військових частин. Все це дасть змогу надалі забезпечити стійкість оборони української армії на цій ділянці фронту, підкреслив головнокомандувач ЗСУ.

    Окремо Сирський додав, що зараз основні зусилля росіян зосереджені неподалік населених пунктів Іванівське, Терни, Бердичі, Тоненьке, Роботине і Вербове. При цьому на решті ділянок фронту ворог суттєво знизив свою активність. Скоріше за все, це стало наслідком серйозних втрат та завчасно прийнятих представниками управління рішень для посилення оборони.

    “Впродовж останніх днів активних боїв у противника спостерігаються значні бойові втрати. Проте всі населені пункти, які він мав намір захопити, продовжують залишатися під контролем українських військових”, — підкреслив головнокомандувач.

  • Чому закликають Україну розпочати мирні переговори з РФ: як Київ повинен реагувати?

    Чому закликають Україну розпочати мирні переговори з РФ: як Київ повинен реагувати?

    В Україні знову говорять про необхідність негайних переговорів з Росією, які вже стали предметом обговорення після активізації миротворчих ініціатив Китаю та нової пропозиції Туреччини виступити як платформа для мирного саміту. До розмов приєднався Папа Римський Франциск, який фактично запропонував Україні капітулювати “доки ситуація не погіршилася”. Що означають такі висловлювання і дипломатичні ініціативи, і як реагувати на них Україні та її союзникам?

    Микола Мельник, старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького та колишній командир роти 47-ї бригади, є експертом Аналітичної групи “Левіафан”. Він вважає, що такі виступи на тему переговорів з боку Китаю, Туреччини та Ватикану не є випадковими. “Це свідчить про те, що росіяни через таких посередників розкривають свої карти, намагаючись змусити Україну піти на переговори”, – вважає Мельник. Він додає, що росіяни, ймовірно, усвідомлюють, що військові успіхи, подібні до тих, що були під Авдіївкою, стали неможливими, і стратегія продовження війни може бути самогубною для Росії.

    Мельник вважає, що це може бути позитивною новиною для України, оскільки країна може сконцентруватися на побудові оборонних споруд і відсидітися в обороні. “Така війна вигідна нам у довгостроковій перспективі”, – вважає експерт. Однак він зауважує, що для успішної оборони Україні потрібно вирішити проблеми з кадровим складом та озброєнням.

    Щодо реакції України та її союзників, Мельник впевнений, що Україна не піде на переговори за російськими умовами, а Росія змінить свої підходи у війні та дипломатії. “Хто з нас виявиться ефективнішим, побачимо наприкінці весни-початку літа цього року”, – констатує Мельник.

    Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку, розглядає активізацію розмов про переговори як звичайне явище, пов’язане як зі змінами на фронті, так і з політичними подіями. Він зазначає, що Україна повинна продовжувати реалізовувати свій мирний план та залучати міжнародну підтримку для нього.

    “Нам слід спокійно ставитися до подібних заяв та пропозицій. Вони були, є і будуть аж до закінчення війни”, – підкреслює Рейтерович. “Головне завдання України – реалізувати свій мирний план та залучити до нього якнайбільше країн, використовуючи міжнародне право”.

  • Українські війська утримують оборону та вперше використали AASM Hammer на лівому березі Дніпра

    Українські війська утримують оборону та вперше використали AASM Hammer на лівому березі Дніпра

    Сили оборони ведуть боротьбу з агресивними діями російських загарбників на кількох напрямках у східній частині України. Бойові дії тривають у районі Роботиного, на Авдіївському напрямку та в околицях Новомихайлівки. Також зазначається активність ворожих сил на лівому березі Херсонської області, де застосували бомби AASM Hammer, надані Францією, для атаки на позиції противника.

    У Луганській області 5 березня тривали позиційні бої в кількох районах, але зміни у лінії фронту не зафіксовано. Подібна ситуація мала місце й у Донецькій області, де також тривають активні бойові дії. Російські війська намагалися захопити деякі позиції, проте українські сили зуміли їм протистояти.

    Українські війська активно діють у різних районах, використовуючи різноманітні стратегії оборони, включаючи природний рельєф місцевості та водні перешкоди. Також надається інформація про успішні контратаки українських сил біля Роботиного. Варто відзначити, що у російських військових можуть виникати проблеми з електронною боротьбою та використанням безпілотників.

    Бойові дії також тривають у західній частині Запорізької області, але конкретних змін у лінії фронту не зафіксовано. Обидва боки конфлікту заявляють про переміщення та зіткнення в околицях Роботиного, що свідчить про продовження напруженості у регіоні.

    5 березня на східному (лівому) березі Херсонської області тривали обмежені позиційні бойові дії. За інформацією російських “воєнкорів”, війська РФ наносили удари по невеликим групам ЗСУ у районі дачі біля Антонівського мосту. Також зазначалося, що українські сили можуть зміцнювати своє угруповання на цьому напрямку.

    Російські джерела повідомляли про удар з безпілотника ЗСУ по підстанції в окупованому Каховці, а також про перше використання українськими силами плануючих бомб AASM Hammer, наданих Францією, проти російських позицій у населеному пункті Козачі Лагері. З Генерального штабу ЗСУ також надходила інформація про 76 бойових зіткнень протягом доби, у той час як Сили оборони продовжували утримувати позиції на лівобережжі Дніпра та відбивали атаки росіян у районі Первомайського, Донецька область.

    Також, у ніч на 2 березня російські окупанти здійснили атаку на Одесу та область за допомогою дронів-камікадзе “Шахед”, що призвело до смерті 12 людей, серед яких були і діти. У зв’язку з цим українські захисники відповіли ударом авіабомбою на об’єкт окупантів у Херсонській області. На бомбі було нанесено напис “За дітей Одеси. З ненавистю і без поваги”.

    Щодо авіабомб Hammer, Франція постачає Україні два типи таких бомб: Hammer 250 і Hammer 1000. Вони оснащені системами наведення INS, GPS, GPS Laser або GPS IR, що підвищує їхню дальність і точність. Також, українські літаки МіГ-29 і Су-24М були модернізовані, щоб вони могли використовувати ці авіабомби, які Париж постачатиме Києву.

  • Який сенс має наступ на Часів Яр для Росії

    Який сенс має наступ на Часів Яр для Росії

    Збройні сили Росії ведуть потужні наступальні дії в напрямку містечка Часів Яр на Донеччині. Чому росіяни хочуть його захопити?

    Часів Яр з населенням близько 14 тисяч осіб розташований між окупованим росіянами минулого року Бахмутом і Костянтинівкою, яка залишається під контролем української влади.

    Рік тому, коли битва за Бахмут, була у самому розпалі, саме Часів Яр був найголовнішим логістичним центром української армії, через нього проходила “дорога життя” – останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному місті.

    Влітку і восени 2023 року українським армійцям вдалося відсунути росіян на флангах Бахмуту, але наприкінці осені та взимку вони спромоглися на контрудар на цьому напрямку.

    зсу

    АВТОР ФОТО,REUTERS

    Рухаючись зі сторони Берхівського водосховища і міської забудови Бахмута, російська армія в листопаді змогла захопити північно-західну околицю міста – селище Хромове і почала наступати на сусідні села – Іванівське і Богданівку. Станом на початок березня цього року бойові дії ведуться вже безпосередньо в межах цих населених пунктів. Якщо Росія зможе їх захопити, то впритул наблизиться до своєї цілі – Часового Яру.

    Речник оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) “Хортиця” Ілля Євлаш зауважує, що війська РФ намагаються прорвати оборону ЗСУ і готуються до штурмових дій.

    “Вони акумулюють дуже потужні свої сили і станом на зараз це можна вважати одним із потужних їхніх ривків на Часів Яр”, – заявив він.

    “Ворог не шкодує своїх зусиль, намагається скористатися моментом – доволі довгий час використовує тактику “бігти туди, куди ллється”, шукає слабкі місця. І при найменшій нагоді десь прорвати оборону посилює свої угруповання і вдається до штурмових дій”.

    Військовий аналітик групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець звертає увагу, що російське командування в останні дні вирішило ввести в бій додаткові сили і засоби на цьому напрямку, побачивши шанс на успіх операції.

    Зокрема на південно-західному фланзі від Бахмуту росіяни ввели в бій підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади. Вони мають допомогти в захопленні села Іванівське, яке стоїть на трасі Бахмут – Костянтинівка за 2,5 км від Часового Яру.

    Загалом експерт каже, що бої на цьому напрямку тривають “з перемінним успіхом сторін”. Тобто, на якійсь ділянці росіянам вдається відтіснити українців з позиції, на іншій – навпаки.

    Укріплена фортеця?

    зсу

    АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Розбиті багатоповерхівки Часового Яру. Росія атакує місто артилерією і багатотонними авіаційними бомбами.

    Водночас речник ОСУВ “Хортиця” Євлаш наголошує – Часів Яр захищений кількома смугами оборони. Зокрема, тут встановлені протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали для перешкоджання просуванню важкої техніки.

    “До оборони Часового Яру готувалися давно, ще коли противник зміг захопити Бахмут. Звичайно, було зрозуміло, що необхідно обладнувати додаткові рубежі оборони, більш вигідні”.

    Слід зауважити, що Часів Яр має вигідне у військовому плані географічне розташування – місто знаходиться на височині, на сході і півдні має водну перешкоду – канал Сіверський Донець-Донбас та низку великих ставків.

    Ще до повномасштабної війни тут розташовувався штаб операції об’єднаних сил (ООС) та були підготовлені потужні оборонні укріплення.

    Це власне дає розуміння, чому для захоплення населеного пункту зараз російське командування використовує свої найбільш підготовлені і професійні частини – десантно-штурмові війська.

    За словами Євлаша, влада Росії розглядає Часів Яр як ключовий пункт для продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ.

    “Доступ до Часового Яру відкриє ворогу дорогу для подовження їхніх наступальних дій, плацдарм для наступу на Костянтинівку. Звичайно, що основна ціль в Донецькій області –- це Краматорсько-Слов’янська агломерація”.

    Крім того, військові аналітики кажуть, що захоплення Часового Яру змусить українські підрозділи відійти від сіл Кліщіївка і Андріївка на південь від Бахмуту. Вони були звільненні минулого року в ході контрнаступу ЗСУ. Якщо росіяни переріжуть логістичні артерії в тилу українського війська біля Часового Яру і Костянтинівки, то подальшого сенсу утримувати ці території не буде.

  • Росія наступає на захід від Авдіївки, чиї це прорахунки?

    Росія наступає на захід від Авдіївки, чиї це прорахунки?

    Після захоплення Авдіївки 17 лютого російські війська не лише не зупинили наступальні дії, але й суттєво посилили їх. За 2 тижні вони змогли взяти під контроль низку сіл на околицях Авдіївки і просунутися на захід майже на 7 км.

    Російська влада намагається максимально скористатися періодом, поки українська армія відчуває “снарядний голод” через затримку постачання боєприпасів від західних союзників.

    Вихід гарнізону ЗСУ з Авдіївки відбувся, згідно зі словами командувача ОСУВ “Таврія” Олександра Тарнавського, за “планом, розробленим з урахуванням різних сценаріїв та можливої зміни оперативної обстановки”. Українські воїни мали зайняти позиції на підготовленому другому рубежі оборони.

    Однак стрімкий наступ росіян на західні околиці Авдіївки показав, що ці рубежі оборони були, вочевидь, підготовлені не належним чином. Росіяни змогли за декілька днів взяти під контроль селища Сєверне, Степове і Ласточкине, що приблизно за 2-3 км на захід від Авдіївки.

    Станом на 26-27 лютого командувач Тарнавський повідомляв про суттєве нарощення атакувальних спроможностей росіян на захід від Авдіївки і про те, що лінію оборони на цій ділянці “стабілізовано” в районі Тоненьке – Орлівка – Бердичі. Тобто за 6 – 7 км від захопленого міста.

    Речник ОСУВ “Таврія” Дмитро Лиховій пояснив, що саме в районі цих селищ розташований каскад водосховищ, який має стати перепоною для подальшого руху російської армії.

    “Прорахунки” командирів?

    зсу

    АВТОР ФОТО,DEEPSTATE Підпис до фото, Після захоплення Авдіївки росіяни змогли стрімко просунутися на захід – до околиць Орлівки. Стримати їх може каскад водосховищ, який розташований за цим селищем.

    Однак вже 29 лютого в ситуацію навколо Авдіївки був змушений втрутитися Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    Він повідомив, що прибув до військових частин, які тримають оборону на Авдіївському і Курахівському напрямках. Ситуацію тут головком назвав складною.

    За його словами, зараз російська армія штурмує населені пункти Тоненьке, Орлівка, Семенівка, Бердичі, Красногорівка. Щодо останньої, то це місто за 10 км на захід від Донецька, між Кураховим і Авдіївкою.

    Російські провоєнні телеграм-канали 27 лютого повідомили про те, що війська РФ вже зайшли в Красногорівку. Українська 3-тя штурмова бригада ЗСУ підтвердила це, але наголосила, що противника там згодом знищили і Красногорівку зачистили.

    Представник бригади Володимир Фокін в коментарі NV наголосив, що бої за Красногорівку були дуже запеклі і росіяни не бажали здаватись. При цьому Фокін вказав, що загалом на тому напрямку зараз у росіян величезна перевага у боєкомплекті та людях.

    Своєю чергою головком Сирський заявив, що росіяни вже ввійшли в Орлівку і намагалися закріпитися, але їх вдалося вибити з населеного пункту.

    “Наші бригади ведуть жорсткі бої з переважаючими силами противника. – зауважив командувач. – Ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці, але, вперто продовжує атакувати наші позиції, іноді має успіх на окремих ділянках”.

    При цьому Сирський наголосив, що виявив “прорахунки” в діях окремих українських командирів.

    “Під час роботи в окремих командирів виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника, що безпосередньо вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках”.

    Що саме мається на увазі, головнокомандувач не пояснив, але акцентував, що вжив заходів для “виправлення ситуації на місці”.

    Зокрема, вирішили виділити додатковий ресурс боєприпасів та матеріальних засобів, а також необхідні резерви.

    Раніше військові експерти та воєнкор Юрій Бутусов вказував на те, що оборонні рубежі на захід від Авдіївки були не підготовлені до оборони.

    Стрімко рухаючись на захід російські збройні сили вочевидь мають намір покращити своє тактичне становище і наблизитись до стратегічно важливих міст в Донецькій області – Селидового і Курахового, через які проходять логістичні маршрути постачання ЗСУ.

    Станом на кінець лютого Курахове розташоване лише за 10 км від лінії фронту, Селидове – за 20 км.

  • Україні без військової допомоги Заходу буде важко зупинити наступальні дії Росії

    Україні без військової допомоги Заходу буде важко зупинити наступальні дії Росії

    Росії вдається зберігати наступальну динаміку і досягати успіхів на полі бою після взяття під контроль Авдіївки, повідомляє Newsweek. За даними видання, за відсутності західної допомоги перевага російських сил над українськими і відставання ЗСУ в зміцненні оборонних ліній передає ініціативу під час конфлікту Росії.

    Без військової допомоги Києву з боку Заходу ініціатива в конфлікті в Україні остаточно перейде до Росії, пише Newsweek. Як зазначає видання, після взяття під контроль Авдіївки російські сили зберегли наступальну динаміку і продовжують досягати успіхів на полі бою.

    За даними американського Інституту вивчення війни, російські війська використовують тактичні можливості, що відкрилися в результаті взяття під контроль Авдіївки, і досить успішно намагаються просунутися якомога далі в околиці міста.

    Старший аналітик Global Guardian Зев Файнтуч зазначає, що успіхам Росії сприяє відчутна перевага над ЗСУ “за чисельністю та озброєнням на всьому фронті”, а також той факт, що Україна “сильно відстала” у зміцненні своїх оборонних ліній.

    За його словами, рішення Києва з демографічних та економічних причин не мобілізовувати все молоде населення України поклало відповідальність за ведення воєнних дій переважно на плечі людей віком від 40 до 45 років. Ба більше, з плином часу Володимиру Зеленському стає дедалі важче переконати молодь поповнювати лави ЗСУ.

    Файнтуч попереджає, що якщо найближчим часом палата представників не проголосує за схвалений сенатом законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму $95 млрд, “Авдіївки стане більше, оскільки Росія спробує скористатися можливістю закріпити свої успіхи в Донецьку”.

  • Чому довелося залишити Авдіївку: сім причин відходу ЗСУ з потужного укріпрайону

    Чому довелося залишити Авдіївку: сім причин відходу ЗСУ з потужного укріпрайону

    Військовий аналітик Костянтин Машовець виділяє сім причин, через які росіянам вдалося відтіснити ЗСУ від Авдіївки. Занадто багато в цій операції було проти українських військ…

    На рахунок Авдіївки…

    На даний момент я не бачу особливої необхідності описувати перебіг подій, пов’язаний із проведенням оборонної операції СОУ в районі м. Авдіївка. Він всім добре відомий, тому детально заглиблюватись на тому — куди, як і хто наступав, хто й де оборонявся (контратакував) в той чи інший період часу — не бачу.

    Всі ці події неодноразово описувались не тільки мною, а й іншими людьми. Тому, я буду звертатися по ходу формулювання своїх висновків та оцінок до хронології подій лише тоді, коли їх потрібно буде проілюструвати, або аргументувати.

    Як на мене, у контексті загальної оцінки подій на Донецькому напрямку найголовнішим та найбільш доцільним варто зробити визначення відповідей на два ключових питання — чому противнику, кінець кінцем, вдалося досягнути виконання поставлених перед собою цілей на цьому напрямку, хоча й ціною, яка навіть не вкладається у термін “значна” (скоріше — “запредельная”) й як цьому можливо запобігти у майбутньому.

    Звісно, що в силу цілком зрозумілих причин, я не можу повністю, як це належить, аргументувати ті чи інші свої висновки стосовно цих подій конкретними даними (наприклад, у сенсі оцінки реального співвідношення сторін, їх дислокації та розташування на місцевості, а також, коментувати рішення українського командування в тих чи інших ситуаціях, адже війна триває й давати ворогу якусь інформацію для оцінки — не варто), але, очевидно, що у двох сенсах — рішення командування противника, а також оцінка окремих факторів, які сприяли\заважали діям військ (сил) сторін — цілком можливо.

    А друге зауваження буде торкатися розуміння масштабу подій, які оцінюються. Мова піде не тільки, власне, про події, які відбувалися безпосередньо в районі м. Авдіївка та навколо неї, а на сусідніх відтинках ЛБЗ. Тобто, всього того, що відбувалося на Авдіївському напрямку…

    Отже, чому?

    На перший погляд, причина цілком очевидна та зрозуміла переважній більшості людей, які слідкують за перебігом подій у війні. Противник не тільки зумів сконцентрувати на цьому напрямку переважаючи сили, а й спромігся реалізувати цю свою перевагу. Зокрема, зразу у декількох факторах:

    Загальна чисельність військ

    На цьому напрямку діяли поповнені та доукомплектовані основні сили зразу 3-х загальновійськових армій (ЗВА) противника — 2-ї, 8-ї (включаючи майже увесь 1-й армійський корпус\АК) та 41-ї + головні сили окремої танкової дивізії (90-а тд), не рахуючи цілого розсипу приданих сил та засобів, в тому числі з категорії “територіальні війська” чи “мобілізаційний резерв”.

    За різними оцінками, загальна чисельності угрупування військ противника, яке діяло на цьому напрямку, у різні часові періоди оцінювалось від 60-65 тисяч в\сл до 80-82 тисяч. Причому, без врахування резервного компонента, розгорнутого на цьому напрямку й який сам по собі складав ще до 10-12 тисяч в\сл (до 3-х мотострілецьких полків\мсп, 10-и стрілецьких та мотострілецьких батальйонів, та 2-3-х зведених тактичних загонів типу БАРС).

    Перевага противника у кількості основних типів озброєння та військової техніки (ОВТ),

    сконцентрованих у його частинах та з’єднаннях, які діяли на цьому напрямку. Противник мав тут — до 450-460 танків, до 1300 — 1350 ББМ, до 1200 одиниць АС, біля 300 одиниць РСЗВ…

    Для відновлення втрат противник спромігся створити й певний резерв ОВТ на цьому напрямку — до 100 одиниць танків, до 220-230 одиниць ББМ, до 60-и одиниць АС та 25-30 одиниць РСЗВ.

    Перевага противника у повітрі

    Авіаційне угрупування противника, сконцентроване на цьому оперативно-тактичному напрямку, складало — до 182-х одиниць бойових літаків, до 147-и одиниць вертольотів, з яких ударних (вогневої підтримки) було — 66 -70 одиниць. Також, противник спромігся розгорнути на цьому напрямку ешелоновану (по висоті та дальностям) систему вiйскової ППО, яка, у сенсі свої кількості, майже дублювала реально існуючи його потреби…

    Ресурсна перевага противника

    Очевидно, що у питаннях постачання військам предметів матеріально-технічного забезпечення, палива, боєприпасів, запасних частин, продовольства й т.д. противник мав у кількісному вимірі значно ширші можливості, ніж українське командування.

    На момент початку Авдіївської наступальної операції противник спромігся збільшити темпи накопичення запасів цих предметів на 10-15%, а протягом її проведення забезпечував збільшення їхнього поточного довольства по окремим типам та видам до 20%.

    Окрім цього, на користь противника “грав” ще цілий ряд факторів…

    Зручний, у сенсі матеріально-технічного забезпечення дій військ район

    (розгалужена система комунікацій, включаючи облаштовані рокади та транспортні вузли, чимала кількість зручних місць та об’єктів для розташування складів та сховищ).

    Тобто, противник мав можливість до мінімуму скоротити так зване “плече подвозу” (як у сенсі часу, так й відстані) для постачання своїм військам, оперуючим на цьому напрямку, усього необхідного для “життя та бою”.

    Окрім того, його маневр силами та засобами “по фронту”, а також переміщення підкріплень та резервів також мало чим був скований чи ускладнений…

    Місцевість, на якій протікали бойові дії,

    у сенсі танко-доступності чи можливості швидкого її подолання військами, в тому числі на техниці, також не становила собою особливої перешкоди, за виключенням, мабуть окремих ділянок місцевості із зруйнованою міською забудовою, особливо у самому місті Авдіївка.

    Також, тут не було — ані широких водних перешкод, ані ділянок місцевості з широкими болотами чи вагомих лісових масивів…

    Зручне накреслення ЛБЗ

    Очевидно, що ще у період формулювання задуму (плану) на проведення цієї операції командування противника врахувало, той факт, що воно має можливість зайняти зручне (охоплюче) вихідне положення щодо українськиї військ, які оборонялися в Авдіївському районі оборони.

    Цьому сприяло зайняття його військами раніше рубежу Водяне — Опитне та району с. Красногорівка.

    Однак, безперечно, що для успішного проведення задуманої операції мало лише МАТИ всі ці переваги, треба ще вміти усім цим скористатися…