Gorchitsa.info

Позначка: оборонна промисловість

  • Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Детективи НАБУ спільно з прокурорами САП викрили організовану злочинну групу, яка упродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств оборонної галузі на суму понад 32 млн гривень. Йдеться про підприємства, що входять до структури концерну «Укроборонпром».

    За даними слідства, учасники схеми також намагалися незаконно заволодіти ще понад 19 млн гривень, однак реалізувати цей епізод їм не вдалося через початок активних слідчих дій правоохоронців.

    Слідство встановило, що схема полягала у штучному залученні іноземних компаній до виконання посередницьких послуг під час укладання зовнішньоекономічних контрактів на постачання продукції військового призначення. Формально ці компанії мали допомагати у реалізації контрактів, однак фактично жодних послуг не надавали.

    Насправді всю роботу виконували штатні співробітники державного підприємства-спецекспортера. Водночас іноземні фірми, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, отримували значні кошти нібито за посередницькі послуги.

    Упродовж 2014–2019 років таким компаніям було перераховано понад 560 тисяч доларів США (еквівалент приблизно 13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (близько 19,3 млн грн). За версією слідства, ці гроші проходили через рахунки фіктивних компаній і згодом розподілялися між учасниками злочинної групи.

    Крім того, у період з 2016 по 2019 рік службові особи підприємства-спецекспортера підготували документи для виплати ще близько 172 тисяч доларів США (приблизно 4,4 млн грн) та майже 500 тисяч євро (близько 14,7 млн грн) на користь компаній-нерезидентів. Однак ці кошти не були перераховані, оскільки учасники схеми дізналися про активні слідчі дії НАБУ і САП щодо подібних оборудок.

    Серед підозрюваних у справі — колишній директор державного підприємства, який нині обіймає посаду одного із заступників генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії.

    Дії фігурантів кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, службового підроблення та замаху на привласнення коштів.

    Також відомо, що колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії фігурують ще в одному кримінальному провадженні НАБУ і САП. У тій справі їх підозрюють у заволодінні 146 млн гривень державних підприємств оборонної галузі.

  • Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна після початку повномасштабної війни поступово відновлює експорт оборонної продукції та вже у 2025 році може поставити за кордон військові товари і послуги на кілька мільярдів доларів. Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Давид Алоян.

    За його словами, на початку місяця державна комісія, яка під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість із 40 заявок від підприємств оборонного сектору. Йдеться про експорт готової продукції, комплектуючих, запасних частин та надання послуг.

    Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

    Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

    Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

    Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

    Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

    Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

    Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

  • Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Україна переходить від моделі виключно внутрішнього виробництва озброєння до системного експорту оборонних технологій і створення власної інфраструктури присутності на європейських ринках. Уже в 2026 році за кордоном мають запрацювати десять експортних центрів, а перший український безпілотник, виготовлений на виробничих потужностях у Німеччині, буде готовий найближчим часом.

    Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

    За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

    У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

    Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

    Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

    Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

    Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

    Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

  • Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі без конкуренції: чому армія може залишитися без дронів

    Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках були інтегровані в систему, яка з самого початку залишалася закритою від публічного контролю та конкурентних процедур. У підсумку це створило реальний ризик нестачі дронів на передовій у критичний період.

    Йдеться про прямі контракти Агентства оборонних закупівель з українськими виробниками ударних БПАК, FPV-дронів на радіоканалі та оптоволокні, а також мультироторних систем. Такі угоди укладаються поза системою Prozorro, попри те що їхні обсяги вимірюються мільярдами гривень і суттєво перевищують цивільні закупівлі. Формально допустима маржинальність для виробників становить до 25 відсотків, однак учасники ринку вказують, що реальна вартість продукції нерідко формується з урахуванням неофіційних складових.

    Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

    Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

    У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

    За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

    Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

    Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

    На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

  • Україна випробовує власну крилату ракету з дальністю як у російських «Калібрів»

    Україна випробовує власну крилату ракету з дальністю як у російських «Калібрів»

    Україна працює над створенням власних крилатих ракет, здатних уражати цілі далеко вглиб території Росії. Це має зменшити залежність від західних партнерів у питанні постачання далекобійного озброєння. Як повідомляє The Wall Street Journal, журналісти видання побували на одному з секретних об’єктів компанії Fire Point — виробника ракети «Фламінго».

    За даними компанії, великий паливний бак дозволяє ракеті «Фламінго» долати понад 1800 миль. Це значно більше, ніж дальність більшості західних ракет, які нині є на озброєнні України, і співставно з можливостями російських крилатих ракет «Калібр» та Х-101.

    Водночас фахівці з оборонних технологій застерігають, що проєкт поки не довів реальну здатність досягати заявленої дальності. На їхню думку, габарити й маса ракети можуть робити її повільнішою та більш помітною для засобів ППО противника. У Fire Point визнають, що з моменту створення було здійснено менше сотні запусків, але кожен з них використовується для вдосконалення конструкції.

    Ракета створюється в умовах обмеженого бюджету, тому розробники свідомо відмовилися від багатьох дорогих елементів малопомітності та складних систем наведення, притаманних західним зразкам. Інженери випробували різні системи керування польотом, у тому числі наддорогі, але врешті зупинилися на відкритому програмному рішенні, доступному в інтернеті. Реактивні двигуни для «Фламінго» беруть зі старих радянських літаків.

    Швидке розширення виробництва зробило Fire Point пріоритетною ціллю для Росії. За даними компанії, по її об’єктах двічі завдавали ударів. Щоб зберегти безперервність виробництва, у кожного ключового заводу є резервна копія з таким самим обладнанням, готова почати роботу у разі знищення основної лінії.

    Компанія не розкриває точні обсяги виробництва, але заявляє про плани вийти на темп до семи ракет «Фламінго» на добу. Технічна директорка Fire Point Ірина Терех повідомила, що кожна ракета виготовляється під конкретне замовлення Збройних сил України та запускається протягом двох днів після завершення складання.

    Fire Point активно використовує весь доступний в Україні досвід ракетобудування. Терех вивчає радянські інструкції зі створення ракет, а одним із консультантів компанії є 92-річний інженер, який брав участь у радянській ракетній програмі.

    Експерт з ядерних і ракетних технологій Університету Осло Фабіан Хоффманн зазначає, що навіть сам факт появи в Україні власної оборонної промисловості, здатної виробляти далекобійну зброю, є стратегічним досягненням. За його словами, ракети можуть не гарантувати точного влучання, але здатні створювати постійну загрозу для цілей у глибині Росії, що саме по собі має серйозний військовий ефект. Потужна далекобійна зброя, яку важко перехопити, підриває одну з ключових переваг Росії у війні — її величезну територію.

  • Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Як повідомляє Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, призначення Майка Помпео до наглядової ради Fire Point – це вже не перший приклад того, як окремі бізнесово-політичні персонажі намагаються перетворити американські імена на “дах” для своїх приватних ігор.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Пам’ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” – і для хороших рішень, і для дуже сумнівних.

    “Минуло десять років – знову той самий “рецепт”. Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне – мати американське прізвище у раді” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Віктор Шлінчак.

    Нагадаємо, колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point, яку пов’язують із фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ Тимуром Міндічем.

    Нагадаємо, технічна директорка Fire Point Ольга Терех підкреслила, що прихід Помпео є “великою честю” та сигналом для міжнародних партнерів щодо зростання авторитету українського виробника. За словами Терех, залучення політичних лідерів світового масштабу, на думку керівництва, дозволить посилити експертизу та репутаційну складову у перемовинах.

    Втім, одночасно Fire Point перебуває в центрі кримінального провадження щодо можливого завищення цін на комплектуючі та кількість дронів у контрактах із Міністерством оборони України. Слідчі перевіряють, чи відповідали фактичні поставки умовам, прописаним у договорах.

  • Українські дрони під загрозою: Китай зупиняє експорт електроніки

    Українські дрони під загрозою: Китай зупиняє експорт електроніки

    Китай дедалі активніше блокує постачання електронних компонентів, необхідних для виробництва українських безпілотників. Пекін запроваджує жорсткі експортні обмеження, зокрема унеможливлює транзит через країни Балтії та Польщу, остерігаючись, що продукція все одно потрапить до України.

    За даними видання ntv.de, така політика суттєво ускладнює роботу української оборонної промисловості, яка значною мірою залежить від китайських комплектуючих — двигунів, акумуляторів, контролерів польоту. Ці деталі є ключовими для виробництва БПЛА, які стали однією з найефективніших ланок оборони у війні з Росією.

    Військовий аналітик Бундесверу Хендрік Реммель вважає, що саме удари українських безпілотників по глибокому тилу ворога створюють серйозний психологічний, економічний і політичний тиск на Росію. За його словами, стратегія дальніх ударів поступово демонструє успіх.

    Співзасновник мережі оборонних компаній Iron Юрій Ломіковський зазначає, що ринок українських оборонних технологій оцінюється у 35–40 мільярдів доларів США, але внутрішнє виробництво поки що покриває лише близько 40% потреб. Решта залежить від імпорту — передусім китайського.

    «Китай може постачати великі обсяги швидко і дешево, — пояснює Ломіковський. — Тому українські компанії змушені орієнтуватися на цей ринок, навіть попри політичні ризики».

    За його словами, зараз Україна шукає альтернативні шляхи — через партнерів у Європі та США, які мають власні виробничі потужності. Однак без масштабних інвестицій і підтримки з боку ЄС створити конкурентну виробничу базу буде складно.

    Наприкінці минулого року Китай також скоротив продажі комплектуючих до США та Європи. Це частина ширшого торговельного протистояння між Пекіном і Вашингтоном, яке опосередковано впливає і на Україну. Захід, у свою чергу, запровадив санкції проти китайських компаній, які, ймовірно, допомагають Росії обходити обмеження.

    Попри заяви Китаю про нейтралітет, у ЄС переконані, що він продовжує постачати компоненти російському оборонному сектору. Елементи китайського виробництва вже неодноразово виявляли у російських дронах та іншій техніці.

    Ломіковський не виключає, що Пекін продовжить постачати комплектуючі обом сторонам війни. «Китай швидко адаптується й отримує прибуток, постачаючи деталі для всіх», — підсумував він.

    Експерти закликають Європейський Союз прискорити створення спільних виробничих потужностей із Україною, адже затримка може дорого коштувати у разі ескалації війни чи загрози для країн НАТО.

  • Україна планує перенести виробництво ракет “Фламінго” на територію ЄС

    Україна планує перенести виробництво ракет “Фламінго” на територію ЄС

    За інформацією джерел, після знищення цехів зі збору ракет “Фламінго” український Офіс Президента ухвалив рішення перенести виробництво на територію країн Європейського Союзу. Причиною стали постійні витоки інформації — у керівництві дійшли висновку, що в Україні всі кардинали, задіяні у процесі, швидко потрапляють у поле зору російських спецслужб.

    Саме ці контакти, за словами співрозмовників, неодноразово призводили до знищення ракет ще на етапі виробництва. Уряд розглядає можливість розміщення виробничих потужностей у кількох країнах ЄС, щоб мінімізувати ризики диверсій та контролювати безпеку процесу.

    На сьогодні остаточне рішення щодо конкретних локацій не розголошується. Відомо лише, що питання координується на рівні Офісу Президента та уряду, а до переговорів залучено кілька європейських партнерів.

  • Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Як пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung, військова підтримка України з боку Заходу помітно зменшилася. За матеріалами видання, Сполучені Штати — найпотужніший донор — з моменту інавгурації Дональда Трампа не виділяли допомоги, і це створило помітний дефіцит, який Європі вдалося частково компенсувати лише у першій половині року.

    Проте влітку європейські зобов’язання скоротилися на 57% порівняно з першим півріччям — із середніх €3,8 млрд до €1,9 млрд на місяць. Загалом щомісячна військова допомога всіх донорів у другому кварталі була приблизно на 40% нижчою, ніж у першій половині року. Цей розрив особливо помітний у постачанні багатоствольних ракетних установок, артилерійських боєприпасів та систем ППО — озброєнь, що потребують великих технологічних і виробничих ресурсів.

    Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

    Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

  • Велика Британія посилює постачання засобів ППО для України — деталі угоди

    Велика Британія посилює постачання засобів ППО для України — деталі угоди

    Під час візиту до Києва міністра з питань оборонної готовності та промисловості Люка Полларда, уряд Великобританії повідомив на сайті gov.uk, що ракети, виготовлені в рамках британської програми підтримки, були поставлені в Україну на п’ять місяців раніше запланованого терміну.

    Ця зброя — легкі багатоцільові ракети (LMM) — від початку повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року застосовується для захисту повітряного простору України. Останній етап угоди на суму £1,6 млрд має забезпечити подальшу інтеграцію цих ракет у систему протиповітряної оборони країни.

    Міністр Поллард заявив, що цього року Велика Британія витратить близько £4,5 млрд на військову підтримку України, і наголосив на важливості співпраці: британська сторона планує вчитися у українських партнерів та разом розвивати промислову базу, необхідну для протидії загрозам.

    У повідомленні також зазначено, що дострокове постачання посилює можливості української оборони вже зараз, а подальша інтеграція ракет LMM має підвищити сумісність з наявними системами ППО та прискорити їх ефективне застосування.