Позначка: оборонна промисловість

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Туреччина оголосила про початок ери «НАТО 3.0»

    Туреччина оголосила про початок ери «НАТО 3.0»

    Після саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, Туреччина заявила про початок нового етапу розвитку Північноатлантичного альянсу. У турецькому керівництві переконані, що ухвалені під час зустрічі рішення стануть одними з найважливіших за останні роки та визначатимуть розвиток організації на десятиліття вперед. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Альянс фактично переходить до нової моделі функціонування, яку він назвав «НАТО 3.0». За його словами, йдеться не лише про збільшення оборонних витрат держав-членів, а про комплексну трансформацію всієї системи безпеки, військового виробництва, логістики та взаємодії між союзниками.

    Про це повідомляє Hürriyet Daily News.

    Коментуючи підсумки саміту, глава турецького МЗС заявив, що зустріч в Анкарі стала історичною як за рівнем організації, так і за політичними результатами.

    За словами Фідана, саміт проходив у період безпрецедентної геополітичної напруженості, коли міжнародна система безпеки переживає глибоку трансформацію, а держави дедалі частіше стикаються з новими військовими, економічними та технологічними викликами.

    Попри це, країнам-членам НАТО вдалося досягти консенсусу щодо ключових напрямів розвитку Альянсу.

    Міністр зазначив, що сьогодні світ переживає період масштабних змін, які супроводжуються війнами, економічною нестабільністю, загостренням боротьби між провідними світовими державами та швидким розвитком нових військових технологій.

    У таких умовах, наголосив він, здатність тридцяти двох союзників виробити спільну позицію має особливе значення.

    Фідан підкреслив, що саміт ще раз довів актуальність НАТО як головного оборонного союзу демократичних держав.

    На його думку, Альянс продемонстрував, що навіть за наявності різних політичних інтересів держави-члени можуть знаходити компроміси та ухвалювати рішення, які відповідають спільним стратегічним цілям.

    Одним із найважливіших результатів саміту турецький міністр назвав зміну підходу до фінансування оборони.

    За його словами, питання справедливого розподілу оборонних витрат більше не є лише політичним гаслом.

    Відтепер воно перетворюється на практичну основу функціонування НАТО.

    Фідан нагадав, що протягом багатьох років Сполучені Штати вимагали від європейських союзників збільшення власних військових бюджетів і більшої відповідальності за безпеку континенту.

    Раніше ця тема неодноразово ставала причиною суперечок усередині Альянсу.

    Однак тепер, за словами турецького міністра, всі союзники погодилися із необхідністю суттєво нарощувати оборонні видатки та інвестувати у власний військово-промисловий потенціал.

    На думку Фідана, це означає повернення НАТО до його первісної місії.

    “Фактично це було повторне відкриття первісної ролі НАТО, яка не була наступальною, а ґрунтувалася переважно на обороні, збереженні миру та підвищенні добробуту й стабільності”, – заявив він.

    Водночас турецький дипломат наголосив, що сучасні виклики суттєво відрізняються від тих, із якими Альянс стикався під час холодної війни.

    Якщо раніше головним завданням була класична військова оборона, то тепер країнам НАТО доводиться одночасно реагувати на кібератаки, інформаційні кампанії, використання штучного інтелекту, масове застосування безпілотників, гібридні загрози та необхідність швидкого переозброєння.

    Саме тому під час саміту значна увага приділялася розвитку оборонної промисловості.

    За словами Фідана, Форум оборонної промисловості, який проходив паралельно із засіданнями глав держав та урядів, став одним із ключових елементів саміту.

    Учасники домовилися про нову політичну рамкову угоду, яка має стимулювати масштабне розширення виробництва озброєнь, поглиблення співпраці між оборонними компаніями держав-членів та створення більш стійких виробничих і логістичних ланцюгів.

    Фідан пояснив, що нова модель розвитку НАТО передбачає швидке нарощування виробничих можливостей оборонної промисловості.

    Йдеться про збільшення випуску боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння, бронетехніки, безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та інших сучасних видів озброєння.

    Крім того, союзники планують активніше координувати закупівлі озброєння, спільно фінансувати перспективні розробки та розширювати співробітництво між державними й приватними виробниками військової техніки.

    Саме цей комплекс змін глава турецької дипломатії назвав переходом до «НАТО 3.0».

    За його словами, новий формат Альянсу враховує всі уроки сучасних воєн, насамперед повномасштабної війни Росії проти України.

    Тепер оборонне планування дедалі більше спиратиметься на швидке виробництво озброєнь, технологічні інновації, цифровізацію армій, розвиток штучного інтелекту, автономних систем і безпілотних платформ.

    “У час таких геостратегічних і глобальних потрясінь, плутанини, розбіжностей у поглядах та розбіжних стратегічних цілей той факт, що країни-члени об’єдналися й дійшли консенсусу щодо певних концепцій та цілей, є історичним успіхом”, – підкреслив Фідан.

    Окремо він повідомив, що під час саміту союзники оголосили про укладення оборонних контрактів загальною вартістю близько 50 мільярдів доларів.

    Йдеться про десятки різних програм між країнами НАТО, спрямованих на модернізацію армій, спільне виробництво озброєнь, розвиток оборонної промисловості та зміцнення військово-технічної кооперації.

    За словами турецького міністра, ці проєкти не обмежуються лише Туреччиною.

    До них залучені різні країни-члени НАТО, а їх реалізація дозволить значно зміцнити обороноздатність усього Альянсу.

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року.

    Протягом двох днів лідери держав-членів обговорювали питання колективної безпеки, війни Росії проти України, зміцнення східного флангу НАТО, розвитку військово-промислового комплексу та подальшого реформування Альянсу.

    За підсумками зустрічі союзники погодили спільну декларацію, яка передбачає суттєве збільшення оборонних витрат, розширення оборонного виробництва, посилення військової мобільності та довгострокову підтримку України.

    Однією з центральних подій саміту стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа.

    Після зустрічі Трамп заявив про «новий початок» у двосторонніх відносинах із Києвом та наголосив на готовності Вашингтона й надалі підтримувати Україну.

    Президент США також повідомив, що переговори щодо можливого завершення війни тривають, хоча визнав, що процес залишається складним і потребує часу.

    Крім того, Трамп заявив про готовність надати Україні право на ліцензійне виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot.

    За його словами, це дозволить значно зміцнити українську систему ППО та прискорити постачання сучасних засобів захисту неба.

    Американський президент також не виключив можливості свого майбутнього візиту до Києва.

    Окрім цього, він висловив думку, що далекобійні удари України по військових об’єктах на території Росії можуть стати одним із факторів, які наблизять завершення війни.

    В Анкарі переконані, що рішення, ухвалені під час саміту, матимуть стратегічний вплив не лише на діяльність НАТО, а й на всю систему євроатлантичної безпеки.

    На думку турецького керівництва, Альянс фактично вступає в нову епоху свого розвитку, яка характеризуватиметься значно вищим рівнем оборонної інтеграції, масштабними інвестиціями у військові технології, модернізацією оборонної промисловості та підготовкою до нових викликів XXI століття.

  • «Технології, яких немає ніде у світі»: сенатор Ліндсі Грем відвідав виробництво українських дронів SkyFall

    «Технології, яких немає ніде у світі»: сенатор Ліндсі Грем відвідав виробництво українських дронів SkyFall

    Американський сенатор Ліндсі Грем відвідав виробничий комплекс української miltech-компанії SkyFall, де ознайомився з розробкою та виготовленням сучасних бойових безпілотників, які вже активно застосовуються українськими військовими на фронті. Після візиту він заявив, що був вражений рівнем українських технологій та наголосив, що для Сполучених Штатів було б серйозною помилкою не розвивати співпрацю з Україною у сфері безпілотних систем. За словами сенатора, українські інженери сьогодні створюють технології, які випереджають багато світових аналогів, а досвід, отриманий під час війни, є унікальним для всього світу.

    Про це повідомила пресслужба української оборонної компанії SkyFall.

    Під час візиту Ліндсі Грем детально ознайомився з роботою підприємства, яке спеціалізується на створенні бойових безпілотних комплексів для потреб Сил оборони України.

    Представники компанії продемонстрували американському сенатору повний цикл виробництва — від інженерних розробок та проєктування до складання готових безпілотників і тестування нових зразків техніки.

    Особливу увагу під час екскурсії приділили ударному важкому дрону Vampire, який широко відомий серед українських військових та отримав від російських окупантів неофіційну назву “Баба Яга”.

    Саме ці безпілотники стали одним із символів сучасної української дронової війни.

    Завдяки великій вантажопідйомності вони здатні переносити значні боєприпаси, працювати вночі, виконувати складні місії далеко за лінією фронту та ефективно знищувати бронетехніку, укріплення, склади боєприпасів, логістичні вузли та живу силу противника.

    Крім Vampire, сенатор ознайомився із сімейством FPV-дронів Shrike.

    Компанія представила різні модифікації цих безпілотників, адаптовані під виконання різноманітних бойових завдань.

    FPV-дрони стали одним із найважливіших елементів сучасної війни, адже дозволяють відносно недорогими засобами уражати дороговартісну бронетехніку, артилерійські системи, засоби ППО та інші військові цілі.

    Окремо американському політику продемонстрували безпілотні комплекси P1-SUN, створені для боротьби з російськими ударними дронами типу Shahed.

    Такі перехоплювачі є одним із найновіших напрямів розвитку української оборонної промисловості.

    Їхнє головне завдання — виявлення та знищення ворожих безпілотників ще до того, як вони досягнуть своїх цілей.

    На тлі регулярних масованих російських атак саме розвиток подібних систем набуває дедалі більшого значення для захисту українських міст та об’єктів критичної інфраструктури.

    Окрім уже серійних виробів, команда SkyFall представила Ліндсі Грему новітні технологічні рішення, які наразі перебувають на завершальних етапах розробки.

    У компанії зазначили, що частина цих технологій найближчим часом може бути передана українським військовим і вперше застосована безпосередньо на полі бою.

    З міркувань безпеки деталі нових проєктів не розголошуються.

    Важливою частиною візиту стало знайомство із Академією SkyFall.

    Це спеціалізований навчальний центр, який займається підготовкою операторів безпілотників, інструкторів, технічних спеціалістів та інженерів.

    Там військові проходять навчання роботі з різними типами безпілотних комплексів, опановують сучасні методики ведення бойових дій із використанням дронів та вивчають технічне обслуговування безпілотних систем.

    У компанії наголошують, що навіть найсучасніша техніка не може бути ефективною без якісно підготовлених операторів, тому навчальний напрям є одним із ключових елементів діяльності SkyFall.

    Під час зустрічі сторони також обговорили перспективи поглиблення українсько-американської співпраці у сфері військових технологій.

    Йшлося про можливість реалізації спільних інноваційних проєктів, розвиток виробничої кооперації, обмін досвідом між українськими та американськими інженерами, а також залучення інвестицій до українського сектору оборонних технологій.

    Особливу увагу приділили перспективам розвитку безпілотних систем нового покоління, які вже сьогодні визначають характер сучасної війни.

    Коментуючи результати візиту, Ліндсі Грем не приховував захоплення побаченим.

    За словами американського сенатора, рівень українських технологій перевершив його очікування.

    Він наголосив, що Україна фактично стала світовою лабораторією розвитку безпілотних систем, а її інженери створюють рішення, аналогів яким сьогодні майже немає.

    “Вважаю, що для Америки було б величезною помилкою не співпрацювати з Україною у сфері безпілотників. Вони готові допомагати нам, тому що ми були готові підтримувати Україну в найважчі часи”, — заявив Грем.

    За словами сенатора, підприємство, яке він відвідав, є одним із найсучасніших виробництв, які йому доводилося бачити.

    Він відзначив масштаб виробничих потужностей, високий рівень автоматизації та швидкість, із якою українські інженери впроваджують нові технологічні рішення.

    “Сьогодні я побачив надсучасне підприємство, яке має величезні виробничі можливості та виробляє технології, набагато передовіші, ніж у будь-кого на планеті. Адже необхідність — це мати всіх винаходів”, — наголосив сенатор.

    Грем зазначив, що саме повномасштабна війна змусила Україну максимально швидко адаптуватися до нових викликів, що стало потужним стимулом для розвитку оборонних технологій.

    На його думку, український досвід сьогодні є безцінним не лише для самої України, а й для всіх союзників по демократичному світу.

    У SkyFall наголошують, що компанія є одним із провідних українських виробників безпілотних систем.

    До її структури входять великий науково-дослідний центр, сучасні виробничі потужності та сертифікована Академія SkyFall.

    Інженери компанії займаються не лише виробництвом готових дронів, а й створенням систем зв’язку, електроніки, програмного забезпечення та інших компонентів, необхідних для роботи сучасних безпілотних комплексів.

    Флагманською розробкою компанії залишається важкий ударний дрон Vampire.

    Саме він став одним із найефективніших засобів ураження російських військ та отримав серед окупантів назву “Баба Яга”.

    Окрім нього підприємство серійно виробляє FPV-дрони Shrike, безпілотники-перехоплювачі P1-SUN, сучасні системи управління, захищеного зв’язку та інші високотехнологічні рішення.

    За даними компанії, завдяки використанню безпілотників SkyFall українські військові вже знищили російську техніку, озброєння, логістичні об’єкти та особовий склад на десятки мільярдів доларів.

    Водночас компанія продовжує активно розширювати виробництво та збільшувати обсяги випуску безпілотних систем.

    Візит Ліндсі Грема став ще одним підтвердженням зростаючої уваги американських політиків до української оборонної промисловості.

    Останнім часом представники США дедалі частіше наголошують, що саме Україна сьогодні формує нові стандарти ведення сучасної війни із застосуванням безпілотних систем.

    Раніше сенатор уже заявляв, що Україна та Сполучені Штати мають не просто співпрацювати у сфері безпілотників, а будувати повноцінне технологічне партнерство.

    На його думку, поєднання українського бойового досвіду, інженерних розробок та американських фінансових і виробничих можливостей може стати одним із найпотужніших оборонних союзів у світі.

    Саме тому, переконаний Грем, розвиток співпраці між Києвом і Вашингтоном у сфері безпілотних технологій буде однаково важливим як для безпеки України, так і для майбутньої обороноздатності Сполучених Штатів та всього Північноатлантичного альянсу.

  • «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    Одна з найбільших приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу — ТОВ «Українська бронетехніка» — заявила про жорстке побиття свого першого заступника директора під час проведення обшуків співробітниками Служби безпеки України. У компанії стверджують, що силові дії призвели до госпіталізації керівника із численними тілесними ушкодженнями та струсом мозку, а саме кримінальне провадження називають сфальсифікованим і таким, що створює загрозу обороноздатності держави.

    Про інцидент підприємство повідомило 9 липня у своїй офіційній заяві, яку поширили українські медіа. Станом на момент публікації Служба безпеки України не оприлюднила офіційного коментаря щодо озвучених звинувачень.

    У компанії заявляють, що обшуки проводилися в межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею одноразових реактивних протитанкових гранатометів для потреб Збройних сил України. За словами представників «Української бронетехніки», під час слідчих дій правоохоронці застосували фізичну силу до першого заступника директора підприємства без законних підстав.

    У заяві компанії наголошується, що постраждалий отримав численні травми, струс головного мозку та був госпіталізований. Представники підприємства стверджують, що застосування сили стало частиною тиску на одного з найбільших українських виробників продукції для сил оборони.

    За інформацією підприємства, кримінальне провадження стосується контракту, укладеного після проведення закупівлі Державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ) у лютому 2026 року.

    Тоді АОЗ оголосила закупівлю реактивних протитанкових гранат типу РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 або їх аналогів відповідно до потреб Генерального штабу ЗСУ. У торгах, як стверджує компанія, брали участь близько двадцяти постачальників.

    «Українська бронетехніка» подала декілька варіантів продукції, серед яких Bulspike-AT, Bulspike-TB, RPG-75M та RTG68mm. За словами компанії, після двох етапів переговорів із виробниками вона двічі знижувала запропоновану вартість продукції на вимогу замовника, а її пропозиція виявилася найдешевшою серед усіх учасників процедури.

    Як стверджує підприємство, остаточний вибір зробила саме Агенція оборонних закупівель, яка визначила до постачання чеський одноразовий гранатомет RPG-75M виробництва компанії Zeveta Ammunition — виробника однієї з країн НАТО.

    У «Українській бронетехніці» наголошують, що контракт був виконаний у повному обсязі: перша партія була передана визначеному вантажоодержувачу ще у травні, а в червні підприємство завершило виконання всіх договірних зобов’язань.

    Водночас у компанії зазначають, що продукція поки не пройшла остаточну процедуру приймання державним замовником. При цьому підприємство стверджує, що жодних офіційних рекламацій або претензій щодо якості поставлених гранатометів не отримувало.

    Саме ця обставина стала основним аргументом компанії у критиці дій правоохоронців. Представники підприємства заявляють, що слідство нібито ігнорує позицію безпосереднього виробника продукції та використовує експертні висновки, які називають упередженими.

    За словами компанії, гранатомети RPG-75M раніше вже багаторазово постачалися українським Силам оборони та використовувалися без претензій щодо якості.

    У заяві підприємства також зазначено, що застосування силових методів щодо керівництва найбільшого приватного виробника оборонної продукції може негативно вплинути на виконання державних контрактів у сфері оборони.

    Свою позицію публічно висловив і голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Пашинський.

    Він заявив, що застосування фізичної сили до керівника оборонного підприємства стало безпрецедентним випадком. За словами Пашинського, кримінальне провадження базується на твердженнях про нібито неякісні гранатомети чеського виробництва, які вже тривалий час постачаються українській армії.

    Пашинський також звернув увагу, що, за його словами, державний замовник не оформлював офіційної рекламації відповідно до чинного законодавства.

    Окремо він наголосив, що спірний контракт становить лише близько 0,2% усіх поставок продукції, які «Українська бронетехніка» здійснила для українського війська.

    На думку голови NAUDI, застосування силових методів може поставити під загрозу виконання інших контрактів із забезпечення української армії боєприпасами та озброєнням.

    У своїй заяві Пашинський звернувся до Генерального прокурора України, тимчасового виконувача обов’язків голови СБУ та керівництва спецслужби із закликом провести неупереджену перевірку дій співробітників, які брали участь в обшуках, а також перевірити обґрунтованість самого кримінального провадження.

    Водночас офіційної позиції СБУ щодо обставин проведення обшуків, можливого застосування фізичної сили чи суті розслідування станом на час публікації немає. На офіційному сайті спецслужби оприлюднювалися повідомлення про інші кримінальні провадження у сфері оборонних закупівель, однак інформація саме щодо цієї справи наразі відсутня.

    Через відсутність коментаря правоохоронців перевірити озвучені компанією твердження наразі неможливо. Відтак усі наведені звинувачення щодо застосування сили, фальсифікації кримінального провадження та якості поставленої продукції залишаються позицією «Української бронетехніки» та її представників і потребують офіційної оцінки слідства та компетентних органів.

  • НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    Країни-члени НАТО підтвердили намір продовжувати довгострокову військову підтримку України та оголосили про новий масштабний пакет допомоги. У підсумковій декларації саміту Альянсу в Анкарі союзники заявили, що у 2026 році виділять Україні 70 мільярдів євро на військову допомогу, озброєння, навчання українських військових та інші потреби сектору безпеки. Водночас держави НАТО взяли на себе політичне зобов’язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки і в 2027 році. Окрім цього, Альянс оголосив про рекордні інвестиції у власну оборонну промисловість, розвиток сучасних військових технологій та збільшення виробництва озброєння.

    Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО в Анкарі.

    Однією з головних тем зустрічі лідерів держав-членів Альянсу стала війна Росії проти України та питання подальшої підтримки Києва. У документі наголошується, що союзники залишаються єдиними у своїй позиції щодо необхідності допомагати Україні стільки, скільки це буде потрібно для захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

    У декларації зазначено, що країни НАТО погодилися у 2026 році виділити Україні військову допомогу загальним обсягом 70 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, систем протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпасів, бронетехніки, засобів зв’язку, підготовку українських військовослужбовців, забезпечення логістики та інші критично важливі потреби українського сектору оборони.

    Особливу увагу союзники приділили тому, що підтримка України має бути не разовою, а довгостроковою. Саме тому в декларації окремо зафіксовано політичне зобов’язання держав Альянсу зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги і впродовж 2027 року.

    “Союзники підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, — зазначено у документі.

    У НАТО наголосили, що українська армія сьогодні захищає не лише власну державу, а й фактично забезпечує безпеку всього євроатлантичного простору. Саме тому підтримка України розглядається як стратегічна інвестиція у колективну безпеку держав-членів Альянсу.

    У декларації підкреслюється, що країни НАТО залишаються непохитними у підтримці України та підтверджують свою готовність допомагати їй у захисті свободи, незалежності, суверенітету та міжнародно визнаної територіальної цілісності.

    Окремо союзники відзначили внесок України у зміцнення трансатлантичної безпеки. У документі наголошується, що досвід української армії, здобутий під час війни з Росією, вже сьогодні активно враховується під час реформування військових доктрин НАТО, розвитку сучасних систем озброєння та підготовки військовослужбовців країн Альянсу.

    У НАТО також звернули увагу на те, що основний обсяг військової підтримки України нині забезпечують саме європейські союзники та Канада. Значна частина озброєння, фінансової допомоги, програм навчання українських військових, постачання техніки, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони фінансується через двосторонні угоди між країнами або в межах багатосторонніх міжнародних механізмів.

    Окрім військової підтримки, країни НАТО привітали рішення Європейського Союзу щодо створення багаторічного механізму фінансування України. Йдеться про позику обсягом 90 мільярдів євро, яка має забезпечити стабільне фінансування українських потреб, підтримку економіки, відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію реформ, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

    Разом із рішеннями щодо України учасники саміту ухвалили масштабний пакет заходів із посилення власної обороноздатності. Зокрема, країни НАТО погодили нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти планується спрямувати на виробництво сучасного озброєння, модернізацію армій держав-членів та збільшення запасів критично важливих видів зброї.

    У декларації наголошується, що союзники домовилися значно розширити співпрацю з оборонною промисловістю, збільшити виробничі потужності підприємств та прискорити впровадження новітніх технологій.

    “Зобов’язуємося розширювати колективні виробничі потужності і співпрацю з промисловістю з метою прискорення інновацій”, — йдеться у документі.

    Окремий блок декларації присвячено розвитку нових напрямків оборонної політики Альянсу. Держави НАТО домовилися активно інвестувати у створення високоточних далекобійних систем ураження, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, сучасних безпілотних комплексів, розвідувальних платформ, цифрових систем управління бойовими діями, трансатлантичних хмарних сервісів для військових операцій, а також штучного інтелекту, який дедалі активніше застосовується у сучасній війні.

    Крім цього, союзники мають намір збільшити спроможності щодо швидкого розгортання військових сил, удосконалити логістичне забезпечення та посилити координацію між державами-членами Альянсу у випадку можливих кризових ситуацій.

    Під час саміту значна увага також приділялася питанням розвитку української системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливість збільшення кількості систем Patriot для України, передачу ліцензій на їх виробництво, а також подальшу локалізацію виробництва сучасного західного озброєння на українських підприємствах.

    Після переговорів Дональд Трамп заявив, що США готові допомогти Україні освоїти виробництво комплексів Patriot, назвавши це одним із важливих напрямків двосторонньої співпраці. За його словами, американські компанії можуть долучитися до створення виробничих потужностей безпосередньо в Україні, а українські спеціалісти отримають необхідні технології та навчання.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що Київ уже проводить переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. За його словами, розвиток власного оборонно-промислового комплексу стане одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення української безпеки.

    Під час саміту Дональд Трамп також заявив, що робота над можливою мирною угодою щодо завершення війни триває, хоча переговорний процес залишається складним. Водночас країни НАТО у своїй декларації наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну незалежно від розвитку дипломатичних процесів і не допустять послаблення її обороноздатності.

    Ухвалені в Анкарі рішення стали одним із найбільших пакетів міжнародної підтримки України за весь час повномасштабної війни. Вони підтверджують, що союзники не лише продовжують постачати озброєння та фінансову допомогу, а й дедалі активніше інвестують у розвиток українського оборонного потенціалу, локалізацію виробництва сучасної зброї та інтеграцію України до спільної системи безпеки євроатлантичного простору.

  • Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    Усе вирішить Трамп: чотири головні питання для України на саміті НАТО в Анкарі

    У Як пише Bloomberg, столиці Туреччини 7 липня стартував дводенний саміт НАТО, який уже називають одним із найскладніших за останні роки. На зустріч до Анкари прибули лідери всіх 32 держав-членів Альянсу, а також президент України Володимир Зеленський. Однією з головних подій стане його зустріч із президентом США Дональдом Трампом, запланована на 8 липня. Саме від позиції Вашингтона значною мірою залежить, чи отримає Україна нові системи протиповітряної оборони, додаткові ракети до Patriot, підтримку оборонного виробництва та подальші гарантії безпеки. Водночас саміт проходить на тлі дискусій про майбутню роль США в європейській безпеці, зростання оборонних витрат союзників і необхідність переозброєння НАТО.

    Першим і найнагальнішим питанням для України залишається посилення протиповітряної оборони. Після масованих російських ударів останніх днів українська влада неодноразово наголошувала на гострому дефіциті ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент Володимир Зеленський уже заявив, що саме ця тема стане ключовою під час переговорів із Дональдом Трампом. Україна прагне отримати не лише нові ракети та батареї Patriot, а й американську ліцензію на їх виробництво, що дозволило б у перспективі забезпечувати власні потреби та зміцнювати оборонний потенціал Європи.

    Напередодні саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що союзники не мають необмежених запасів ракет Patriot, однак Альянс працює над пошуком додаткових можливостей для підтримки України. Водночас під час Форуму оборонної промисловості НАТО в Анкарі Зеленський закликав партнерів прискорити створення європейських виробничих потужностей для випуску сучасних систем протиракетної оборони та заявив, що чекати до 2030 року вже неможливо.

    Другим ключовим питанням є фінансування військової допомоги Україні. На саміті союзники мають підтвердити довгострокову підтримку Києва. За інформацією Reuters, країни НАТО планують оголосити про допомогу Україні на суму близько 70 млрд євро у 2026 році, хоча значна частина цих коштів уже врахована в національних програмах підтримки окремих держав. Одночасно союзники активно розширюють виробництво озброєнь, збільшують закупівлі та інвестують у нові оборонні технології.

    Одним із механізмів забезпечення України озброєнням стала програма Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), через яку фінансуються закупівлі американського озброєння відповідно до визначених Україною пріоритетів. Саме через цю систему партнери можуть фінансувати придбання ракет до Patriot, артилерійських боєприпасів та іншої критично важливої зброї.

    Третім важливим питанням є майбутня роль США в європейській безпеці. Адміністрація Дональда Трампа відкрито заявляє про намір поступово перекладати більшу відповідальність за оборону континенту на європейських союзників. У Пентагоні триває перегляд американської військової присутності в Європі, а результати цього аналізу можуть вплинути на чисельність американських військ на континенті. Водночас у Вашингтоні наголошують, що перегляд не означає автоматичного згортання гарантій безпеки, а має забезпечити більш справедливий розподіл відповідальності між союзниками.

    Саме тому одним із головних завдань саміту стало демонстрування США того, що європейські країни вже суттєво збільшили свої оборонні витрати. За словами Марка Рютте, лише протягом 2025 року європейські члени НАТО та Канада витратили на оборону понад 570 млрд доларів, а Альянс продовжує реалізацію плану поступового доведення оборонних видатків до 5% ВВП. Крім того, на форумі в Анкарі було оголошено про нові великі контракти у сфері виробництва озброєнь, зокрема безпілотних систем, літаків раннього радіолокаційного виявлення та високоточних ракет.

    Четвертим питанням залишається місце України в майбутній системі безпеки НАТО. Виступаючи на Форумі оборонної промисловості, Зеленський заявив, що Україна вже довела свою здатність захищати не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту. Президент наголосив, що українська армія має унікальний бойовий досвід, який повинен стати частиною колективної оборони Альянсу. Він також підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься країною, яка безпосередньо межує з Росією, а тому її інтеграція до системи безпеки НАТО є стратегічно важливою для всіх союзників.

    Як пише Bloomberg, цього року саміт проходить у непростій міжнародній атмосфері. Відносини між Вашингтоном і низкою європейських союзників залишаються напруженими після розбіжностей щодо політики на Близькому Сході та вимог США щодо збільшення оборонних витрат. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що очікує від європейських партнерів більшого внеску у власну безпеку, тоді як НАТО намагається продемонструвати єдність і готовність адаптуватися до нових викликів.

    Для України ж центральним результатом саміту стануть не декларації, а конкретні рішення щодо посилення протиповітряної оборони, збільшення військової допомоги, розвитку оборонної промисловості та поглиблення співпраці з Альянсом. Саме ці питання перебувають у центрі переговорів української делегації в Анкарі й визначатимуть практичні наслідки нинішнього саміту для безпеки держави.

  • Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Зеленський поставив НАТО питання руба: без України Альянс не готовий до сучасної війни

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Форумі оборонної промисловості НАТО в Анкарі закликав союзників невідкладно прискорити створення європейської системи протиракетної оборони, збільшити виробництво сучасного озброєння та переглянути роль України в архітектурі європейської безпеки. Глава держави заявив, що нинішня війна вже кардинально змінила характер бойових дій, а Україна накопичила унікальний бойовий досвід, який має стати складовою колективної оборони НАТО. Форум став одним із центральних заходів першого дня саміту НАТО в Туреччині, присвяченим розвитку оборонної промисловості, інновацій та спільного виробництва озброєнь.

    У своєму виступі Зеленський наголосив, що питання членства України в НАТО вже давно виходить за межі політичних дискусій і безпосередньо стосується безпеки всього євроатлантичного простору. За словами президента, несправедливо залишати поза Альянсом країну, яка вже понад чотири роки стримує найбільшу війну в Європі з часів Другої світової та демонструє найвищий рівень сучасних оборонних спроможностей.

    Президент підкреслив, що навіть після завершення війни Україна залишатиметься державою, яка безпосередньо межує з Росією. Саме тому українська армія, технології та бойовий досвід можуть стати одним із найважливіших елементів системи стримування для всього Альянсу.

    Окрему увагу глава держави приділив темі протиракетної оборони. Він заявив, що сьогодні головною військовою перевагою Росії залишається можливість завдавати ударів балістичними ракетами. Водночас наявних виробничих потужностей із випуску систем Patriot і ракет до них уже недостатньо для покриття потреб України та інших європейських держав.

    «Це не може чекати до 2030 року чи пізніше», — наголосив Зеленський, пояснивши, що Європі необхідно вже зараз створювати власне виробництво сучасних протиракетних комплексів і боєприпасів до них.

    Президент повідомив, що Україна вже веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання ліцензій на виробництво окремих компонентів систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot. Він закликав партнерів підтримати цю ініціативу, адже йдеться не лише про безпеку України, а й про захист сотень мільйонів громадян європейських держав. Ця тема також обговорювалася під час попередніх переговорів Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    Говорячи про перебіг війни, Зеленський заявив, що Україна фактично зруйнувала російську концепцію «глибокого стратегічного тилу». За його словами, сьогодні в Росії практично не залишилося великих об’єктів військової чи паливної інфраструктури, які б не опинилися під ударами українських сил.

    Президент зазначив, що навіть великі нафтопереробні підприємства, розташовані за тисячі кілометрів від українського кордону, більше не можуть почуватися недосяжними. Це, на його думку, докорінно змінює логіку сучасної війни та змушує російське керівництво витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Окремий блок виступу був присвячений безпілотним технологіям. Зеленський порівняв революцію, яку здійснили дрони у сучасній війні, із появою кулеметів під час Першої світової війни, розвитком танків у Другій світовій війні та появою високоточної ракетної зброї.

    За словами президента, сьогодні саме безпілотники відіграють вирішальну роль у знищенні російських сил. Він повідомив, що лише протягом червня російська армія втратила майже 28 тисяч військовослужбовців, а загалом Україна щомісяця ліквідовує близько 30 тисяч окупантів. Президент наголосив, що практично кожне ураження підтверджується відеофіксацією, а переважна більшість ударів здійснюється саме за допомогою дронів.

    Окремо Зеленський звернув увагу на розвиток українських морських безпілотників. Якщо раніше вони використовувалися переважно для ураження кораблів Чорноморського флоту Росії, то тепер перетворилися на універсальні багатоцільові платформи, здатні атакувати цілі не лише на морі, а й на суші та навіть у повітрі.

    Президент також повідомив, що українська система боротьби з російськими ударними безпілотниками досягла одного з найкращих показників у світі. За його словами, сьогодні понад 90% російських дронів типу Shahed успішно перехоплюються українськими силами оборони. Такий результат став можливим завдяки поєднанню сучасних систем ППО, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та нових технологічних рішень.

    Під час виступу Зеленський представив союзникам і нову міжнародну ініціативу Drone Deal. Вона передбачає не лише експорт українських безпілотних технологій, а й спільне виробництво дронів із державами-партнерами, швидший доступ до сучасних засобів захисту критичної інфраструктури та поглиблення технологічного співробітництва між оборонними компаніями різних країн.

    Президент подякував державам і виробникам, які вже приєдналися або найближчим часом планують долучитися до цієї програми. За його словами, війна продемонструвала, що швидкість розробки та виробництва нових технологій сьогодні стала не менш важливою, ніж чисельність армії чи обсяг військових бюджетів.

    Форум оборонної промисловості став однією з ключових подій саміту НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють збільшення оборонних інвестицій, розвиток спільного виробництва озброєнь, підтримку України та зміцнення оборонно-промислової бази Альянсу. Саме питання розвитку військової промисловості та довгострокового забезпечення України сучасною зброєю визначені серед головних тем нинішнього саміту.

  • Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Російська економіка, яка дедалі більше працює на забезпечення війни проти України, демонструє нові ознаки серйозних труднощів. Після проблем у паливно-енергетичному секторі та скорочення обсягів переробки нафти Росія зіткнулася зі спадом виробництва аміачної селітри — стратегічно важливої продукції, яка використовується не лише у сільському господарстві, а й у військово-промисловому комплексі. Українські фахівці пов’язують цю тенденцію насамперед із систематичними ударами Сил оборони України по російських промислових підприємствах, які забезпечують роботу оборонної галузі.

    Про це повідомив Центр протидії дезінформації.

    У Центрі нагадали, що аміачна селітра є одним із найважливіших продуктів хімічної промисловості. У мирний час вона широко використовується як азотне мінеральне добриво, від якого залежить ефективність сільського господарства. Водночас ця речовина має подвійне призначення, адже є однією з ключових складових для виробництва вибухових речовин, артилерійських боєприпасів, інженерних боєзарядів та іншої продукції, яку використовує військово-промисловий комплекс.

    Саме тому скорочення її виробництва є важливим показником не лише стану цивільної економіки Росії, а й потенційних можливостей країни забезпечувати власну армію необхідними матеріалами для ведення бойових дій.

    За офіційними даними Росстату, протягом останнього року виробництво аміачної селітри в Росії скоротилося на 9%. При цьому негативна тенденція продовжує посилюватися. Лише у травні спад сягнув 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що стало найгіршим показником від початку року.

    Фахівці Центру протидії дезінформації звертають увагу, що навіть офіційна російська статистика більше не приховує проблем, які накопичуються в ключових галузях промисловості. На їхню думку, це ще одне свідчення того, що російська воєнна економіка поступово починає відчувати наслідки тривалої війни, міжнародних санкцій та регулярних атак по стратегічній інфраструктурі.

    У Росії пояснюють скорочення виробництва необхідністю проведення позапланових ремонтів на окремих підприємствах. Однак у ЦПД вважають таке пояснення спробою приховати реальні причини проблем у промисловості. Українські експерти наголошують, що дедалі частіше російські заводи змушені зупиняти або скорочувати виробництво після ударів українських далекобійних безпілотників.

    Одним із найпомітніших прикладів став хімічний комбінат “Азот” у Тульській області. Це одне з найбільших підприємств хімічної галузі Росії, яке випускає широкий спектр продукції, необхідної як цивільній економіці, так і військово-промисловому комплексу. Підприємство виробляє аміак, аміачну селітру, карбамід, азотну кислоту та інші хімічні компоненти, що використовуються під час виробництва вибухових речовин, боєприпасів і спеціальної військової продукції.

    Нещодавно комбінат зазнав удару, внаслідок чого було пошкоджено частину виробничої інфраструктури. Подібні атаки, як зазначають українські аналітики, поступово накопичують ефект і змушують російські підприємства скорочувати виробництво або витрачати значні ресурси на відновлення потужностей.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська пропаганда систематично намагається применшити наслідки українських далекобійних ударів, заявляючи про нібито незначні пошкодження або повну відсутність впливу на роботу стратегічних підприємств. Однак офіційна статистика, яку публікують самі російські державні органи, свідчить про інше.

    “Падіння виробництва в хімічній промисловості РФ — ще одне свідчення ефективності українських далекобійних ударів. І хоча пропагандисти РФ намагаються робити вигляд, що українські БПЛА не завдають суттєвої шкоди, навіть офіційна статистика свідчить про прямо протилежне”, — зазначили в ЦПД.

    Українські аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація не є поодинокою. Останніми місяцями дедалі більше галузей російської економіки демонструють негативну динаміку. Особливо це стосується секторів, які безпосередньо забезпечують потреби військово-промислового комплексу або виробляють продукцію подвійного призначення.

    Ще раніше в Росії виникли серйозні проблеми в паливній галузі. Регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, нафтобазах, складах пального та об’єктах транспортної інфраструктури призвели до скорочення обсягів переробки нафти, перебоїв із постачанням окремих видів пального та зниження експортних можливостей країни.

    На думку експертів, одночасне погіршення ситуації в паливній, хімічній та інших стратегічних галузях створює для російської економіки додаткові ризики. Воєнна модель економіки, яку Росія активно розбудовує з початку повномасштабного вторгнення, значною мірою залежить від стабільної роботи саме цих підприємств.

    Проблеми в роботі хімічної промисловості можуть негативно позначитися не лише на виробництві боєприпасів, а й на інших напрямах військового виробництва, оскільки підприємства цього сектору забезпечують армію великою кількістю компонентів для вибухових речовин, ракетного палива, спеціальної хімії та інших матеріалів.

    Подібних висновків дійшли й міжнародні експерти. Британське видання The Economist раніше опублікувало аналіз, у якому зазначило, що українська кампанія далекобійних ударів по території Росії має значно серйозніший вплив на російську економіку та оборонну промисловість, ніж припускали раніше.

    За оцінками видання, лише протягом 2025 року Україна здійснила 658 ударів по об’єктах, розташованих більш ніж за 100 кілометрів від державного кордону. Основними цілями стали нафтопереробні заводи, склади пального, підприємства військово-промислового комплексу, аеродроми, логістичні вузли, військові бази та інші стратегічні об’єкти.

    Журналісти також звернули увагу, що навесні цього року виробництво на російських нафтопереробних заводах скоротилося приблизно на 15% у річному вимірі. На їхню думку, це свідчить про накопичувальний ефект українських ударів, які поступово ускладнюють функціонування російської воєнної економіки.

    Експерти зазначають, що навіть якщо окремі підприємства після атак відновлюють роботу, вони нерідко працюють із меншим завантаженням, потребують дорогих ремонтів або змушені змінювати виробничі процеси. Це призводить до зростання витрат, зниження обсягів виробництва та ускладнює забезпечення потреб російської армії.

    У Центрі протидії дезінформації переконані, що офіційна статистика Росстату дедалі більше підтверджує ефективність української стратегії далекобійних ударів. На тлі міжнародних санкцій, дефіциту окремих технологій, кадрових проблем і постійних атак по стратегічній інфраструктурі російська воєнна економіка стикається зі зростаючим навантаженням, яке з часом може дедалі сильніше впливати на здатність Кремля підтримувати високі темпи виробництва озброєння та продовжувати війну проти України.

  • Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    В Україні почали діяти єдині правила взаємодії у сфері розвитку оборонних технологій спільно з міжнародними партнерами, що формують нову архітектуру співпраці у defense tech секторі. Про запуск системного механізму заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд затвердив чіткий порядок реалізації міжнародної ініціативи Brave International, яка має об’єднати державні інституції, оборонні кластери, інвесторів та технологічні компанії.

    За словами Свириденко, нова система покликана усунути фрагментованість у співпраці з іноземними партнерами та створити єдині, зрозумілі правила запуску спільних оборонних проєктів. Вона охоплює як уже оголошені програми, так і майбутні ініціативи, серед яких UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Уряд підкреслює, що йдеться про формування довгострокової інституційної моделі співпраці, а не разових проєктів.

    Фактично Brave International стає рамковою платформою, яка дозволяє Україні та її партнерам швидше переходити від концепції до реалізації оборонних інновацій. Однією з ключових цілей є пришвидшення створення та тестування технологій, які безпосередньо відповідають на потреби фронту, включно з безпілотними системами, засобами розвідки, комунікаційними технологіями та рішеннями у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Окремо уряд акцентує, що новий механізм відкриває можливість швидкого запуску спільних грантових конкурсів. Участь у них зможуть брати як українські оборонні компанії та стартапи, так і міжнародні розробники з різних юрисдикцій. Загальний бюджет перших програм підтримки вже перевищує 100 мільйонів євро, що робить ініціативу однією з найбільш масштабних у сфері оборонних інновацій в Україні за останній період.

    У рамках Brave International передбачено три ключові стратегічні напрями розвитку. Перший — пошук та впровадження нових технологічних рішень, які відповідають актуальним потребам фронту та змінюваним умовам сучасної війни. Другий — залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів, які працюють у сфері dual-use та військових технологій. Третій — інтеграція українського defense tech сектору у глобальний ринок, що має забезпечити масштабування рішень за межами України.

    Важливим елементом нової системи є модель фінансування, яка базується на спільних грантових фондах із паритетною участю України та держав-партнерів. Такий підхід, за задумом уряду, дозволяє не лише розподіляти фінансове навантаження, а й посилює залученість іноземних урядів і компаній у кінцевий результат розробок. Це також сприяє швидшій комерціалізації технологій та їхньому впровадженню у виробництво.

    Окремо передбачено обов’язкову систему тестування всіх розробок на території України через платформу Test in Ukraine. Вона дозволяє перевіряти ефективність нових технологій у реальних бойових умовах або максимально наближених до них сценаріях, що, за оцінками уряду, є ключовою перевагою українського defense tech середовища у світовому масштабі.

    Очікується, що кластер Brave1, який відповідає за розвиток оборонних інновацій, уже найближчим часом запустить перші міжнародні конкурси в межах нової системи. Це стане першим практичним етапом реалізації Brave International і дозволить протестувати ефективність нової моделі взаємодії між державами та приватним сектором.

    Паралельно Україна продовжує розширювати міжнародну оборонну кооперацію, зокрема у сфері виробництва безпілотних систем. Спільні виробничі проєкти вже реалізуються або готуються до запуску в Норвегії, Нідерландах, Румунії, Німеччині та низці інших європейських країн. Така модель дозволяє поєднувати український бойовий досвід із фінансовими, промисловими та технологічними можливостями партнерів.

    У межах ініціативи Build with Ukraine відкриваються виробничі лінії на території держав-союзників, що забезпечує додатковий рівень безпеки та стійкості виробництва. Найбільш активно такі проєкти наразі розвиваються у Німеччині, Великій Британії, Данії, Фінляндії, Норвегії та Латвії, де формується спільна інфраструктура для виробництва та тестування оборонних технологій.

    Додатково Україна розширює фінансову та інституційну співпрацю з європейськими партнерами. Зокрема, українська технологічно-оборонна компанія SkyFall та польський Bank Gospodarstwa Krajowego підписали меморандум про взаєморозуміння, який відкриває можливості залучення фінансування Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це дозволить підтримати розвиток безпілотних систем та технологій подвійного призначення, які мають критичне значення для обороноздатності України та її партнерів.