Gorchitsa.info

Позначка: Одеса

  • На Одещині посадовець із трьома квартирами отримував грошову допомогу від держави

    На Одещині посадовець із трьома квартирами отримував грошову допомогу від держави

    Начальник відділу організації роботи із соціальної статистики управління статистики в Одеській області Сергій Кузнецов став фігурантом розслідування через різкий контраст між задекларованими статками та скромними доходами. Попри володіння кількома квартирами, гаражем і наявність готівкових заощаджень у доларах, чиновник отримував навіть благодійну допомогу.

    За даними детективного бюро Absolution, офіційний дохід Кузнецова за минулий рік становив лише 294,6 тисячі гривень — менше ніж 25 тисяч на місяць. При цьому у власності чиновника перебувають три квартири в Одесі, гараж та автомобіль Hyundai Tucson 2007 року випуску, оцінений у 45,6 тисяч гривень.

    Згідно з декларацією, Кузнецов володіє:

    • квартирою площею 41,2 м², купленою у 2018 році за 153 тис. грн;

    • квартирою 50,6 м², придбаною у 2018 році за 66 тис. грн;

    • квартирою 55,9 м², купленою 26 вересня 2025 року за 300 тис. грн;

    • гаражем площею 24 м², яким користується з 2018 року.

    Вартість квадратного метра у перших двох випадках становить близько 3 700 і 1 300 грн, що у 5–10 разів менше ринкової ціни на житло в Одесі у 2018 році (15–20 тисяч грн за м²). Джерелом коштів зазначена Надія Іванівна Кузнецова, громадянка України, імовірно родичка чиновника, але у декларації її зв’язок із декларантом не уточнюється.

    Юристи припускають, що занижена вартість нерухомості може свідчити про приховування доходів або фіктивне оформлення угод. Такі схеми часто використовують для легалізації тіньових коштів або уникнення сплати податків.

    Найбільше подив викликало те, що Кузнецов, маючи три квартири та 20 тисяч доларів готівкою, отримав благодійну допомогу від Первинної профспілкової організації ГУС в Одеській області на суму 1,3 тисячі гривень.
    Цей факт викликає питання не лише етичного, а й правового характеру — адже профспілкова допомога традиційно спрямовується на підтримку працівників у скрутному становищі, а не осіб із багатомільйонним майном.

    Експерти наголошують: подібні випадки свідчать про системні проблеми контролю за достовірністю декларацій і демонструють, наскільки формально чиновники ставляться до вимог фінансової прозорості.

    Ситуація з Сергієм Кузнецовим — типовий приклад українських “скромних чиновників” із дорогими активами.

    За офіційними документами — невисока зарплата, за реальністю — кілька квартир у прибережному місті, автомобіль, доларові заощадження і навіть символічна “допомога” від профспілки.

  • В Одесі банкірка вкрала майже 400 тисяч гривень у 85-річної пенсіонерки

    В Одесі банкірка вкрала майже 400 тисяч гривень у 85-річної пенсіонерки

    В Одесі співробітниця банку обікрала клієнтку, скориставшись її довірою та похилим віком. Зловмисниця привласнила майже 400 тисяч гривень із депозитних рахунків 85-річної жінки. Про інцидент повідомила пресслужба Національної поліції.

    Потерпіла звернулася до правоохоронців після того, як виявила зникнення своїх заощаджень із двох банківських депозитів. Під час розслідування поліцейські встановили, що гроші зникли з вини 22-річної працівниці банку, яка обіймала посаду головного економіста служби роздрібного бізнесу.

    Інцидент стався у відділенні банку в Приморському районі Одеси. Коли пенсіонерка звернулася до фінустанови для перевірки своїх рахунків, працівниця, користуючись її віком та неуважністю, замінила фінансовий номер телефону клієнтки на власний. Після цього вона отримала повний доступ до банківського додатка потерпілої.

    Після виходу жінки з банку співробітниця увійшла в систему від її імені, закрила депозити та перевела 394 550 гривень на власну картку. Згодом частину коштів вона повернула, але більшість грошей витратила.

    Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Суд обрав для фігурантки запобіжний захід — нічний домашній арешт.

    За скоєне злочинниці загрожує до шести років позбавлення волі та заборона обіймати посади у фінансовій сфері строком до трьох років. Правоохоронці продовжують розслідування, а банк проводить внутрішню перевірку, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

  • Похмуро й вологo: яка погода чекає країну 1 жовтня

    Похмуро й вологo: яка погода чекає країну 1 жовтня

    Початок жовтня принесе в Україну справжню осінню погоду: холодні маси повітря і дощі охоплять практично всю територію країни. Стовпчики термометрів знизяться — удень очікується переважно +6°…+10°, тільки на півдні та в Закарпатті атмосферні показники будуть дещо вищими. У більшості областей небо затягне хмарами, опади будуть тривалими, місцями з помірною інтенсивністю, водночас на півночі дощі прогнозують слабші.

    У столиці синоптики анонсують похмуру й вологу погоду: вночі близько +4°, удень до +9°, пройде дощ. На заході країни суттєво прохолодно — у Львові та навколишніх населених пунктах вночі очікується приблизно +4°, удень стовпчики термометра піднімуться до +8…+9° за ясністю й опадами не відзначиться, бо пануватиме хмарність і локальні дощі. У Карпатах синоптики попереджають про мокрий сніг у поєднанні з опадами в найближчі доби, тож автопутівникам слід врахувати ускладнення дорожніх умов.

    На півночі та в центрі країни денні температури теж утримаються в межах близько +9…+10°, хмарно й із дощем; окремі райони відчують лише слабкий дрібний дощ, але вологою буде майже вся територія. Східні області зустрінуть середу прохолодно й вогко: удень близько +8…+10°, опади й хмарність збережуться протягом дня. Південні регіони дещо тепліші — в Одесі та на узбережжі Чорного моря вночі прогнозують близько +6…+7°, удень до +12…+15°, втім і там не уникнути дощів.

    Окремо вказано, що Закарпаття, незважаючи на дощі, може бути на кілька градусів теплішим — там очікують до +15° у денні години. Суміжно з цим у великих містах запасіться парасольками та теплішим одягом: погода неоднорідна, але загальна тенденція — суттєве зниження температур у порівнянні з останніми теплими днями.

    Метеорологи радять враховувати зміну погодних умов при плануванні поїздок і одягу на день, а також звернути увагу на водіїв та пішоходів: мокра дорога і низька видимість підвищують ризики дорожньо-транспортних пригод. Якщо з’являться уточнення від синоптиків — прогноз буде оновлено.

  • Співробітниця банку в Одесі перерахувала заощадження клієнтки на власну картку

    Співробітниця банку в Одесі перерахувала заощадження клієнтки на власну картку

    В Одесі працівниця одного з банків привласнила майже 400 тисяч гривень, що належали літній клієнтці. Про це повідомили в пресслужбі Національної поліції.

    До правоохоронців звернулася 85-річна жінка, яка заявила про зникнення коштів із двох своїх депозитних рахунків. У ході слідства з’ясувалося, що до зникнення грошей причетна 22-річна головна економістка служби роздрібного бізнесу, яка працювала у відділенні банку в Приморському районі міста.

    Під час особистого звернення пенсіонерки до банку, працівниця, скориставшись її віком та необізнаністю, змінила фінансовий номер телефону в системі банку на свій. Після того, як жінка залишила відділення, економістка отримала доступ до банківського застосунку потерпілої. Отримавши повний контроль над рахунками клієнтки, зловмисниця закрила обидва депозити та перевела 394 550 гривень на власну банківську картку. За вчинене правопорушення фігурантці загрожує до шести років позбавлення волі з подальшою забороною обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Частину привласнених коштів обвинувачена вже повернула потерпілій.

  • Синоптики розповіли, якою буде погода 26 вересня в Україні

    Синоптики розповіли, якою буде погода 26 вересня в Україні

    Перед вихідними в Україні встановиться прохолодна та суха погода. У четвер, 26 вересня, під впливом антициклону опадів не очікується, а температура у більшості областей коливатиметься від +13° до +17°. Тепліше буде на Закарпатті та півдні країни — до +18°…+19°.

    У Києві вночі синоптики прогнозують +3°, вдень — +14°. Подібна температура очікується і на заході: у Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях стовпчики термометрів покажуть +3°…+16°. В Івано-Франківську та Ужгороді вдень до +16°…+18°.

    На півночі (Житомир, Чернігів, Суми) температура вдень сягатиме +15°, а вночі місцями опускатиметься до +2°…+4°. У центрі, зокрема у Вінниці, Черкасах та Кропивницькому, очікується +16°…+17° вдень.

    Найтепліше буде на півдні: в Одесі +19°, у Херсоні +17°, у Миколаєві та Запоріжжі — до +18°. У Криму також обіцяють до +18°. На сході, включаючи Харків і Дніпро, вдень прогнозують +16°…+17°.

    Загалом день пройде без опадів, лише з невеликою хмарністю. Атмосферний фронт утримається завдяки впливу антициклону, тож українці зможуть насолодитися сухою, хоч і прохолодною, погодою.

  • Погода 25 вересня: де сьогодні буде найтепліше

    Погода 25 вересня: де сьогодні буде найтепліше

    Осіння погода поступово охоплює всю країну. У четвер, 25 вересня, синоптики прогнозують дощі на південному заході та сході, а також помітне зниження температури. Денні показники коливатимуться від +13° до +18°, лише у Криму буде трохи тепліше.

    У Києві збережеться відносно спокійна погода: невелика хмарність, без значних опадів. Вночі температура впаде до +3°, вдень очікується до +15°. Подібна ситуація і на заході: у Львові, Луцьку, Рівному та Тернополі стовпчики термометрів покажуть від +3° до +16°.

    Дощі можливі на Закарпатті, в Івано-Франківську та Чернівцях. Там денна температура складе від +14° до +18°. У центрі країни прогнозують мінливу хмарність: у Вінниці, Житомирі та Черкасах буде +15°…+16°, у Кропивницькому – до +17°.

    На сході й південному сході погода буде більш вологoю. У Харкові очікується дощ і +16° вдень, у Дніпрі – до +17° при невеликій хмарності. У Краматорську та Сєвєродонецьку сьогодні буде ясно, температура – до +17°.

    Південні області отримають трохи більше тепла, проте без дощів не обійдеться. В Одесі й Миколаєві прогнозують до +19° і опади, у Херсоні – +18° з хмарністю, у Запоріжжі – +18° без істотних опадів.

    У Криму погода буде м’якшою: у Сімферополі очікується від +11° вночі до +19° вдень.

    Таким чином, осінь поступово вступає у свої права: ночі стають прохолоднішими, а дощі частіше з’являються навіть у південних регіонах.

  • Ексреєстраторка з Одеси хоче працювати в ДБР, маючи суперечливу декларацію

    Ексреєстраторка з Одеси хоче працювати в ДБР, маючи суперечливу декларацію

    Колишня співробітниця юрдепартаменту Одеської міськради та управління Держпродспоживслужби в Одеській області Юлія Полтавець, яка змінила ім’я на Аміна, прагне отримати посаду оперуповноваженої в управлінні забезпечення особистої безпеки Державного бюро розслідувань. Її декларація виявила значне майно та низку суперечливих моментів.

    За документами, Полтавець володіє чотирма об’єктами нерухомості:

    • житловим будинком у селі Карнаухівка Дніпропетровської області (75,5 м²), оформленим у спільній власності з родичами;

    • квартирою в Одесі (39,8 м²), купленою у 2021 році за 1 млн грн;

    • квартирою в Одесі (36,9 м²), придбаною у 2024 році за 1,71 млн грн;

    • приміщенням у власності Одеської міськради, яке використовується як місце реєстрації.

    Загальна задекларована вартість нерухомості становить 2,73 млн грн.

    Окрему увагу викликала інформація про транспорт: у декларації вказано автомобіль Nissan Maxima 2019 року, нібито придбаний у 2023 році за 80 тис. грн. Експерти ж оцінюють його ринкову вартість у межах 600–800 тис. грн.

    Фінансова частина декларації також виглядає показово. За 2024 рік Полтавець задекларувала дохід у 2,12 млн грн, з яких понад 60% — це продаж нерухомості. Зокрема, 1,3 млн грн їй виплатила Анна Іванівна Молчанова. Також жінка вказала подарунок у 250 тис. грн від Ігоря Бойка. Додатково вона зберігає 10 тис. доларів готівкою.

    Попри значні доходи, у декларації зазначено й отримання цільової адресної допомоги від облради — 29 тис. грн.

    Таким чином, декларація Полтавець демонструє серйозні статки та водночас містить сумнівні дані про вартість придбаного майна. Незважаючи на це, вона претендує на посаду в ДБР, яке відповідає за безпеку та боротьбу з корупцією.

  • Шевченківський суд заморозив процес проти одесита, що інсценував власну смерть

    Шевченківський суд заморозив процес проти одесита, що інсценував власну смерть

    Шевченківський районний суд Києва повернув прокурору обвинувальний акт у справі скандального бізнесмена з Одеси Дмитра Малиновського, відомого тим, що у 2014 році інсценував власну смерть і кілька років переховувався у Франції.

    Історія цього одесита бере початок ще у 2012 році. Тоді Малиновського та його компаньйона звинуватили у шахрайстві в особливо великих розмірах: за підробленими документами вони заволоділи корпоративними правами підприємства, яке володіло комерційною нерухомістю в Одесі.

    У 2014 році дружина бізнесмена отримала посилку з урною та «свідоцтвом про смерть» із тимчасово окупованого Луганська. На цій підставі український суд визнав Малиновського померлим.

    Проте у 2018 році стало відомо, що він живий і мешкає у Франції. Там його викрила поліція, яка зацікавилася купівлею замку вартістю близько 3 млн євро. Під час обшуків у маєтку виявили майно на понад 4,6 млн євро, серед якого старовинний Rolls Royce Phantom та картини Сальвадора Далі.

    Французькі правоохоронці затримали Малиновського, а українська прокуратура подала запит на його екстрадицію. Але повернути його в Україну не вдалося. У 2023 році прокурори заочно скерували до суду новий обвинувальний акт — за шахрайство та відмивання грошей.

    Підготовче засідання у Шевченківському суді Києва тягнулося понад два роки. Прокуратура вимагала спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого. Натомість сам Малиновський підключався до слухань по відеозв’язку з Франції й заявляв, що не може прибути особисто, бо перебуває під контролем місцевої поліції та суду.

    Суд дійшов висновку, що Малиновський не переховується, адже його місцезнаходження відоме прокуророві. Тому обвинувальний акт визнали таким, що не відповідає вимогам закону, і відправили на доопрацювання.

    Фактично це рішення «заморожує» процес в Україні й залишає перспективи притягнення Малиновського до відповідальності невизначеними.

  • У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У той час, як прифронтові міста масово встановлюють модульні укриття, у столиці їх досі немає. Станом на червень 2025 року в Херсоні таких споруд понад 200, у Дніпрі – близько сотні, у Харкові – понад 70. У Києві ж – лише одне пілотне укриття, встановлене ще 2023 року.

    Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

    Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

    У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

    У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

    Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

    Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

  • Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

    Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків набирає обертів. Як стало відомо, з весни 2025 року у Вільнюсі проходила виставка “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”. Туди було вивезено 512 предметів східного мистецтва з українських фондів, однак назад може повернутися лише 463.

    14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

    Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

    Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

    Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

    Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

    12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

    Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

    Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

    Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

    Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

    Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

    • недосконалість митного контролю,

    • ручне управління культурними процесами в КМДА,

    • ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

    Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?