Gorchitsa.info

Позначка: Офіс Президента

  • Мендель заявила, що Медведчук фінансував перші шоу Зеленського: доказів поки немає

    Мендель заявила, що Медведчук фінансував перші шоу Зеленського: доказів поки немає

    Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що Віктор Медведчук нібито фінансово допомагав Володимиру Зеленському на початку його кар’єри у шоу-бізнесі. За її словами, йдеться про перші телевізійні та гумористичні проєкти майбутнього президента.

    Водночас сама Мендель прямо зазначила, що не була свідком цих подій і отримала інформацію від третіх осіб — людей, яких вона назвала друзями Зеленського. Незалежних документальних підтверджень того, що Медведчук справді фінансував проєкти Зеленського, у відкритих джерелах наразі немає. Тому її заяву варто розглядати саме як твердження колишньої співробітниці президента, а не як встановлений факт.

    Що саме заявила Мендель

    У дописі у Facebook Юлія Мендель написала, що Медведчук нібито надав Зеленському гроші для запуску перших шоу.

    Мендель заявила, що Медведчук фінансував перші шоу Зеленського: доказів поки немає
    ФОТО: Юлія Мендель та Володимир Зеленський

    Вона також стверджує, що перед цим майбутній президент певний час намагався отримати підтримку Медведчука, а Оксана Марченко нібито переконувала чоловіка допомогти Зеленському.

    Мендель заявила, що після цього Зеленський ще протягом кількох років начебто працював у медійному середовищі, яке було вигідним Медведчуку.

    Проте ключове уточнення сама Мендель зробила наприкінці свого допису: цю історію їй нібито розповіли друзі Зеленського, додавши, що «це ж знають усі».

    Жодних договорів, фінансових документів, банківських переказів чи інших матеріалів, які б підтверджували заявлене фінансування, у публікації не наведено.

    Відкриті джерела не підтверджують пряме фінансування

    У біографічних матеріалах про ранній період «Кварталу 95» зазвичай вказується інша хронологія.

    Наприкінці 2003 року команда отримала пропозицію від телеканалу «1+1» створити серію концертів. У 2004 році «Квартал 95» готував власний телевізійний проєкт, паралельно працюючи в інших програмах, а у 2005 році на телеканалі «Інтер» стартував «Вечірній квартал».

    У доступних публічних джерелах, які описують історію студії, немає загальновизнаної або документально підтвердженої інформації про те, що стартове фінансування команди забезпечував саме Віктор Медведчук.

    Це не доводить, що описаної Мендель ситуації не могло бути, але означає, що наразі її твердження не можна подавати як підтверджений факт.

    Чому ця заява з’явилася саме зараз

    Контекст важливий.

    13 вересня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про персональні санкції проти низки осіб, серед яких опинилася і Юлія Мендель. Офіційно санкційний пакет стосується осіб, яких влада віднесла до тих, хто поширює або підтримує російську пропаганду.

    Обмеження проти Мендель включили до пакета, затвердженого указом президента №901/2026 від 13 вересня.

    Сама Мендель із таким рішенням не погодилася.

    16 вересня вона заявила, що її не пустили до будівлі Європейського парламенту, та пов’язала це саме з українськими санкціями. Вона також назвала рішення Зеленського політично мотивованим.

    Тобто гучна заява про Медведчука пролунала фактично через кілька днів після введення проти неї санкцій.

    Цей контекст не спростовує і не підтверджує її тверджень, але є важливим для розуміння публічного конфлікту між Мендель та нинішнім керівництвом держави.

    Хто така Юлія Мендель

    Юлія Мендель була прессекретаркою Володимира Зеленського з 2019 до 2021 року.

    Після звільнення вона продовжила публічну діяльність, виступала з коментарями щодо української політики та періодично критикувала рішення Офісу президента.

    У вересні 2026 року її ім’я опинилося у санкційному списку РНБО. Reuters повідомляв, що вона стала однією з десяти осіб, проти яких було застосовано обмеження, і що сама Мендель назвала такі дії неконституційними та політично мотивованими.

    Що відомо про Зеленського та ранній «Квартал 95»

    Команда «95-й квартал» сформувалася ще наприкінці 1990-х років навколо учасників КВК.

    Згодом колектив поступово перейшов від виступів у КВК до власного телевізійного продакшну.

    У 2005 році стартував «Вечірній квартал», який став одним із найпопулярніших телевізійних продуктів студії. Зеленський був одним із ключових авторів, продюсерів та учасників проєкту.

    Пізніше студія створювала телешоу, фільми та серіали, серед яких «Слуга народу», що відіграв особливу роль у формуванні політичного образу Зеленського перед виборами 2019 року.

    Раніше Nenka.info писала про бізнес-історію «Кварталу 95» та російські активи компаній, пов’язаних із колишніми бізнес-партнерами Зеленського. У матеріалі «Бенефіціари “Кварталу 95” формально передали російську кінокомпанію “Грин Филмс” громадянину Латвії» йшлося про структури, які залишалися пов’язаними з колишніми партнерами президента вже після його переходу в політику.

    Що відомо про Медведчука

    Віктор Медведчук протягом багатьох років був одним із найвпливовіших проросійських політиків України та публічно підкреслював особисті відносини з Володимиром Путіним.

    Після початку повномасштабного вторгнення він був затриманий СБУ, а у вересні 2022 року Україна передала його Росії в межах великого обміну полоненими.

    В Україні проти Медведчука розслідували справи про державну зраду та сприяння діяльності терористичних організацій.

    Журналістські розслідування також детально описували бізнес-активи родини Медведчука та його дружини Оксани Марченко у Росії, включно з нафтовим бізнесом.

    СБУ раніше заявляла, що компанії, пов’язані з Марченко, перераховували кошти структурам Росгвардії та МВС РФ.

    Чи могли Медведчук і Зеленський перетинатися в медіабізнесі

    Теоретично їхні бізнесові та медійні середовища могли перетинатися.

    Медведчук і пов’язані з ним особи протягом багатьох років мали значний вплив на український телевізійний ринок та політичні медіа.

    «Квартал 95» своєю чергою працював із найбільшими українськими телеканалами, включно з «Інтером» та «1+1».

    Однак сам факт роботи в одному великому медійному середовищі не є доказом прямого фінансування.

    Для підтвердження заяви Мендель потрібні конкретні фінансові документи, свідчення безпосередніх учасників домовленостей або інші незалежні докази.

    Наразі таких матеріалів у відкритих джерелах немає.

    Зеленський раніше розповідав, хто фінансував його політичну кампанію

    Перед президентськими виборами 2019 року Зеленський публічно коментував джерела фінансування своєї кампанії.

    Тоді він заявляв, що кампанія фінансується за рахунок його власних грошей, коштів партнерів-засновників «Кварталу 95» та друзів.

    Ці слова стосувалися саме виборчої кампанії, а не початку шоу-бізнесової кар’єри, тому вони не можуть ані підтвердити, ані спростувати заяву Мендель про події на початку 2000-х.

    Nenka.info писала про трансформацію команди Зеленського

    Для внутрішньої перелінковки можна також використати матеріал Nenka.info «П’ять років Зеленського: від команди друзів до нової управлінської еліти», де розглядається формування оточення президента, роль його давніх знайомих і людей із бізнесового та медійного середовища.

    Це дає ширший контекст того, як колишні партнери та знайомі Зеленського з творчого періоду надалі опинилися поруч із ним у політиці.

    Що маємо на цей момент

    Факт публічної заяви Юлії Мендель підтверджений.

    Вона справді стверджує, що Віктор Медведчук на початку кар’єри Зеленського нібито фінансово підтримав його перші шоу.

    Але сама Мендель визнає, що отримала цю інформацію від інших людей.

    Незалежних документальних підтверджень прямого фінансування Зеленського або «Кварталу 95» Медведчуком у відкритих джерелах наразі немає.

    Так само немає публічної реакції Зеленського, його колишніх бізнес-партнерів чи самого Медведчука, яка б підтверджувала описані Мендель обставини.

    Тому до появи додаткових доказів коректне формулювання цієї історії звучить саме так: Мендель заявила про фінансування, але воно наразі залишається непідтвердженим твердженням.

  • З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    З Єрмака зняли електронний браслет: ВАКС назвав несподівану причину

    Вищий антикорупційний суд не продовжив для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака обов’язок носити електронний засіб контролю. Причиною стало медичне застереження: за висновком незалежного спеціаліста, подальше використання браслета могло становити загрозу для його життя та здоров’я.

    Водночас це рішення не означає скасування інших процесуальних обмежень. ВАКС продовжив ще на два місяці низку обов’язків, які діють щодо Єрмака у кримінальному провадженні.

    Про рішення суд повідомила пресслужба ВАКС 15 вересня.

    За інформацією суду, під час розгляду питання про продовження обов’язків стороною захисту були надані пояснення незалежного медичного спеціаліста. Саме вони стали однією з підстав, через які суддя відмовився продовжувати обов’язок носити електронний браслет.

    При цьому ВАКС не повідомляє діагноз Єрмака або конкретний медичний стан, через який пристрій нібито міг бути небезпечним. Тому стверджувати про певне захворювання або характер проблем зі здоров’ям немає підстав.

    Інші обмеження залишилися чинними.

    Єрмак має прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, не залишати визначені судом населені пункти без відповідного дозволу, а також утримуватися від контактів із конкретними підозрюваними та свідками щодо обставин кримінального провадження.

    Окрім цього, у нього залишаються вилученими документи для виїзду за кордон. Йдеться про закордонні та дипломатичні паспорти й інші документи, які дають право залишати Україну.

    Таким чином, фактично суд прибрав лише одну складову контролю — електронний засіб спостереження.

    Це не перша спроба захисту Єрмака домогтися скасування браслета.

    Ще 29 червня ВАКС розглядав відповідне клопотання адвокатів, однак тоді відмовився його задовольняти. Інформація Transparency International Ukraine у базі рішень ВАКС свідчить, що електронний браслет залишався серед процесуальних обов’язків і після попередніх переглядів запобіжного заходу.

    У серпні суд частково пом’якшив обмеження на пересування Єрмака. Захист аргументував необхідність змін його участю у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям.

    ВАКС тоді дозволив ексочільнику ОП за погодженням із детективом, прокурором або судом їздити до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей, а також транзитом перетинати інші регіони.

    Проте електронний браслет у серпні залишили. Захист просив скасувати й цей обов’язок, але суддя не погодився.

    Тепер ситуація змінилася через медичні аргументи.

    Сам Андрій Єрмак після внесення застави ще у травні заявляв, що виконав усі визначені судом процесуальні вимоги, здав документи для виїзду за кордон та носив електронний браслет.

    Кримінальна справа, у якій він має статус підозрюваного, стосується ймовірної легалізації 460 млн гривень, які, за версією слідства, могли мати злочинне походження.

    Йдеться про будівництво елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області.

    НАБУ і САП вважають, що у 2021–2025 роках учасники схеми могли легалізувати понад 460 млн гривень через будівництво чотирьох приватних резиденцій та спільної SPA-зони. У публічних матеріалах справу пов’язують із масштабнішим антикорупційним розслідуванням, відомим як операція «Мідас».

    Сам факт підозри не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    Підозру Єрмаку повідомили у травні 2026 року.

    14 травня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 140 млн гривень. Прокуратура просила визначити більшу альтернативну заставу — 180 млн гривень.

    Після внесення застави Єрмак мав дотримуватися низки процесуальних обов’язків. Серед них були заборона залишати визначену територію без дозволу, здавання паспортів, обмеження спілкування з іншими фігурантами та носіння електронного браслета.

    Повну суму застави — 140 млн гривень — внесли 18 травня, після чого ексчиновник вийшов із СІЗО. Інформацію про надходження грошей підтверджували безпосередньо у ВАКС.

    Заставу збирали протягом кількох днів окремими платежами. За даними ЗМІ, кошти вносили різні фізичні особи. У перші години після рішення суду було перераховано майже 15 млн гривень, а станом на 15 травня сума сягнула десятків мільйонів.

    Справу супроводжував значний суспільний резонанс ще й через попередню політичну роль Єрмака.

    Він очолював Офіс президента Володимира Зеленського з лютого 2020 року до кінця листопада 2025-го. Наприкінці листопада НАБУ проводило обшуки за місцем його проживання на тлі антикорупційних розслідувань в енергетичній сфері. Того ж дня Єрмак подав у відставку, а президент звільнив його з посади.

    Після повідомлення про підозру у травні 2026 року суд неодноразово повертався до питання його запобіжного заходу.

    Першим суттєвим пом’якшенням стало розширення географії дозволених поїздок. Тепер другим стало скасування електронного контролю.

    Однак рішення від 15 вересня принципово не змінює процесуальний статус Єрмака і не скасовує заставу.

    Так само воно не означає закриття справи або визнання підозри необґрунтованою.

    Суд лише переглянув один із обов’язків, які були покладені на підозрюваного після внесення застави.

    Електронний браслет використовується у кримінальному процесі для контролю за місцезнаходженням людини. Водночас закон дозволяє суду переглядати покладені на особу обов’язки, якщо з’являються нові обставини або втрачається необхідність у конкретному обмеженні.

    У випадку Єрмака суд прямо послався на медичну інформацію.

    Тобто ключовим аргументом стало не завершення строку слідства, не зменшення процесуальних ризиків саме по собі і не рішення прокуратури, а потенційний ризик для здоров’я від подальшого використання пристрою.

    При цьому решта встановленого механізму контролю продовжує працювати.

    Єрмак, зокрема, не отримав назад закордонні паспорти та не може вільно залишати визначені судом території. Також залишається заборона на спілкування з окремими фігурантами та свідками провадження.

    Саме тому рішення ВАКС коректніше називати частковим пом’якшенням процесуальних обов’язків, а не повним скасуванням запобіжного заходу.

    Станом на 15 вересня досудове розслідування у справі триває, а суд не встановлював винуватість Єрмака в інкримінованих йому діях.

    Тепер ключовим питанням буде подальший рух справи — зокрема, чи завершать НАБУ і САП розслідування та чи передадуть матеріали до суду для розгляду по суті.

    А поки головна зміна для колишнього очільника ОП полягає лише в одному: після кількох місяців електронного контролю носити браслет йому більше не потрібно — суд визнав, що за наявними медичними даними це може становити загрозу для його здоров’я.

  • «Відчує на власній шкурі»: Буданов попередив Росію про глибші й потужніші удари

    «Відчує на власній шкурі»: Буданов попередив Росію про глибші й потужніші удари

    Україна продовжить нарощувати дальність і потужність ударів по території Росії, якщо Москва не припинить війну. Про це керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив під час поїздки до Латвії, фактично підтвердивши, що рекордні атаки на російський тил не є разовими операціями. Водночас він наголосив: далекобійні удари самі по собі не можуть виграти війну і мають працювати разом з іншими формами бойових дій.

    Буданов дав інтерв’ю журналісту Латвійського телебачення Гінтсу Амоліньшу під час Ризької конференції. Одним із центральних питань стала нова дальність української зброї після атак на російські об’єкти за тисячі кілометрів від українського кордону.

    На запитання, чи означає останній удар по російській Арктиці, що Україна й надалі розширюватиме географію атак, керівник ОП відповів прямо.

    «Якщо Росія не припинить бойові дії проти нас, вона на власній шкурі відчує це ще більше і сильніше», — заявив Буданов. За його словами, українські удари ставатимуть глибшими та матимуть більшу бойову потужність.

    При цьому конкретних майбутніх цілей, типів озброєнь або строків нових операцій він не назвав. Тобто заяву не варто трактувати як анонс конкретного удару по певному російському місту чи підприємству. Йдеться про загальну стратегію: що довше Росія продовжує війну, то менш захищеним має ставати її глибокий тил.

    Заява прозвучала буквально через день після операції, яка продемонструвала новий рівень української далекобійності.

    9 вересня Сили спеціальних операцій України повідомили про удари по двох підприємствах газоконденсатної промисловості у Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ. Один із об’єктів розташований у Новому Уренгої — неофіційній «газовій столиці» Росії. Відстань від українського кордону становить понад 3000 км, а окремі оцінки маршруту ударних дронів перевищують 3200 км. Це стало найглибшим підтвердженим українським ударом по території РФ від початку повномасштабної війни.

    Російський губернатор Дмитро Артюхов підтвердив атаку на промисловий об’єкт у Новому Уренгої та пожежу після падіння уламків, хоча не назвав саме підприємство. Українська сторона заявила про ураження двох критично важливих для газоконденсатної галузі об’єктів.

    Ямало-Ненецький регіон має особливе значення для російської енергетики. Саме там видобувається близько 80% природного газу Росії. До останніх атак ця територія фактично вважалася недосяжною для українських ударних систем через величезну відстань від фронту.

    Український виробник Fire Point повідомив, що для операції могли використовуватися далекобійні FP-1. Ці безпілотники розвивають швидкість приблизно 140–180 км/год та можуть нести бойову частину масою близько 60 кг. До удару по Новому Уренгою одним із найдальніших відомих епізодів застосування FP-1 була атака на об’єкт в Омську приблизно за 2500 км від кордону.

    Тепер межа фактично відсунулася ще на сотні кілометрів.

    Це важливо не лише з військової, а й з економічної точки зору. Україна останні місяці системно атакує російські НПЗ, нафтобази, термінали, склади та іншу інфраструктуру, яка забезпечує доходи російського бюджету і постачання пального армії.

    Результати цієї кампанії вже відображаються у статистиці.

    11 вересня Міжнародне енергетичне агентство вкотре погіршило прогноз видобутку нафти в Росії саме на тлі українських атак на енергетичні об’єкти. За оцінкою IEA, середній видобуток російської нафти у 2026 році становитиме близько 8,7 млн барелів на добу, а прогноз було знижено ще на 125 тисяч барелів. Для 2027 року агентство скоротило прогноз на 235 тисяч барелів на добу.

    У серпні російський видобуток сирої нафти, за даними IEA, опустився до 8,36 млн барелів на добу — приблизно на 940 тисяч нижче січневого показника. Reuters також отримало проєкт російського урядового прогнозу, відповідно до якого видобуток нафти у РФ у 2026 році може впасти до найнижчого рівня за 17 років.

    Окремою проблемою для Кремля стали перебої на нафтопереробних заводах.

    Наприклад, після української атаки Орський НПЗ повністю зупинився, а ремонт пошкодженого обладнання може тривати до шести місяців. Російська регіональна влада була змушена визнати проблеми з постачанням пального.

    На тлі ударів Москва продовжувала обмежувати експорт пального. Reuters повідомляло, що Росія готувалася продовжити заборону на експорт дизельного пального через дефіцит на внутрішньому ринку, тоді як експорт бензину вже обмежений до початку 2027 року, а авіаційного пального — до кінця листопада.

    У цьому контексті слова Буданова про те, що Росія має «відчути війну на власній шкурі», набувають цілком практичного економічного змісту. Українська стратегія полягає не лише у фізичному знищенні окремих військових об’єктів, а й у підвищенні загальної вартості продовження війни для Москви.

    У самій Росії наслідки далекобійної кампанії дедалі більше виходять за межі прикордонних регіонів.

    Reuters напередодні російських парламентських виборів описував зростання тривожності серед населення через регулярні атаки дронів. Зросла популярність страхування квартир від наслідків ударів безпілотників, а попит на захисну плівку для вікон, яка повинна зменшити розліт уламків скла під час вибухів, у частини виробників збільшився приблизно на 50%.

    11 вересня атаки на російський тил продовжилися. У Тульській області внаслідок ударів загинули двоє людей, у Саратові загорівся великий логістичний комплекс Ozon, повідомлялося про удари у Волгоградській області та атаки на низку економічних об’єктів.

    Водночас Росія різко нарощує власні удари по Україні. Лише останніми днями російські безпілотники та ракети били по Києву, Дніпру, Павлограду, Сумах, прикордонних переходах із Молдовою та інших містах. 10–11 вересня окремою ціллю російських дронів стали автозаправні станції в Києві.

    Саме цю логіку взаємного посилення далекобійних ударів Буданов описав у Ризі. При цьому він зробив важливе застереження: лише такими операціями війну виграти неможливо.

    «Глибокі удари не можуть виграти війну», — сказав керівник ОП під час пресконференції. За його словами, вони є інструментом впливу та примусу, але працюють лише разом з іншими формами звичайних бойових дій.

    Як приклад Буданов навів саму Росію. Москва протягом років застосовує проти України балістичні та крилаті ракети й тисячі далекобійних безпілотників, проте це не змусило Україну капітулювати. Отже, стратегічний ефект далекобійних систем полягає передусім у руйнуванні військової логістики, виробництва, енергетичної бази та економічних можливостей противника, а не у сподіванні завершити війну одними повітряними атаками.

    У Ризі Буданов також говорив про нову гонку безпілотних технологій. Після появи у Росії швидкісних реактивних ударних БпЛА Україна розробляє та випробовує малогабаритні швидкісні дрони-перехоплювачі. Він назвав це нормальним розвитком військової науки: одна сторона створює новий засіб нападу, інша — новий спосіб його знищення.

    Офіс президента підтвердив, що під час перебування в Латвії Буданов як керівник ОП провів переговори з президентом Едгарсом Рінкевичсом, прем’єр-міністром Андрісом Кулбергсом та міністром оборони Райвісом Мелнісом. Сторони обговорювали оборонну співпрацю, безпекову ситуацію, підтримку України та дипломатичні зусилля для завершення війни.

    Таким чином, заява Буданова прозвучала одночасно на двох рівнях. Дипломатичний сигнал полягає в тому, що Київ продовжує говорити про завершення війни переговорами. Військовий — у тому, що відмова Москви припинити агресію означатиме подальше розширення географії українських ударів.

    Після Нового Уренгоя сама географія вже виглядає принципово інакше. Якщо раніше глибоким тилом вважалися Москва, Татарстан чи об’єкти за Уралом, то тепер українські дрони продемонстрували можливість досягати російської Арктики на дистанції понад три тисячі кілометрів.

    І саме на цьому тлі фраза Буданова про «ще глибші» удари звучить для Кремля найбільш показово: конкретних наступних цілей Україна не називає, але територій Росії, які можуть вважати себе гарантовано недосяжними, стає дедалі менше.

  • Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій

    Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій

    Невеликий жарт Валерія Залужного про власну англійську несподівано переріс у чергову політичну дискусію навколо колишнього головнокомандувача ЗСУ. Ексголова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука вважає, що різка реакція окремих Telegram-каналів на слова нинішнього посла України у Великій Британії свідчить не стільки про мовне питання, скільки про нервозність через високий рівень суспільної довіри до Залужного.

    Приводом стала фраза Залужного під час виступу англійською. Він із самоіронією зауважив, що після цього люди, які розмовляють російською, зможуть обговорювати його «неідеальну англійську». За версією Туки, у початковому формулюванні не було твердження, що всі критики Залужного є прихильниками Росії. Однак у частині Telegram-сегмента слова генерала почали подавати саме в такій інтерпретації.

    Тука назвав це свідомим перекручуванням змісту. На його думку, фраза була звичайною самоіронією людини, яка знає, що її вимову регулярно обговорюють у соцмережах, і вирішила пожартувати про це першою. Водночас колишній чиновник переконаний: масштаб реакції показує, що будь-які публічні появи Залужного дедалі частіше розглядаються через призму майбутньої політичної конкуренції.

    Певне фактичне підґрунтя для розмов про популярність Залужного справді існує. За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 5–6 серпня 2026 року, Залужному довіряли 68% респондентів, не довіряли 21%. Для порівняння, Кирилу Буданову довіряли 62%, а Володимиру Зеленському — 59%. Таким чином, серед фігурантів цього дослідження саме колишній головнокомандувач мав найвищий показник довіри.

    Однак тут є важливий нюанс, який змінює картину. Високий рейтинг довіри не дорівнює автоматичній перемозі на виборах. У тому ж опитуванні «Рейтингу» на запитання про перший тур гіпотетичних президентських виборів 25,2% респондентів назвали Зеленського, 16,7% — Залужного, 12,5% — Михайла Федорова. Тобто Залужний випереджав більшість потенційних конкурентів, але поступався чинному президенту.

    Схожу картину показало й інше серпневе дослідження — Info Sapiens. Опитування, проведене з 8 до 23 серпня, давало Зеленському 23% підтримки у гіпотетичному першому турі, Залужному — 12,7%. Водночас умовна партія Залужного отримувала 12,1%, майже наздоганяючи умовну політсилу Зеленського з 13,7%. Автори дослідження окремо застерігали, що в умовах війни такі цифри слід розглядати радше як показник політичного потенціалу, ніж як прогноз реального результату виборів.

    Саме тому слова Туки про «страх рейтингу» наразі залишаються політичною оцінкою, а не встановленим фактом. Публічних доказів того, що Офіс президента координував конкретні публікації Telegram-каналів про англійську Залужного, немає. Так само сама по собі критика посла чи його вимови не доводить існування централізованої кампанії. Проте очевидно інше: прізвище Залужного залишається одним із найчутливіших у дискусіях про можливу післявоєнну політичну конфігурацію.

    Тема його англійської загострилася ще й через попередні публічні відео. На початку вересня у мережі активно обговорювали англомовне привітання Залужного з нагоди культурного проєкту у Полтаві, де відкрили перший в Україні Шекспірівський сад і погруддя драматурга. Сам проєкт готували як міжнародну культурно-освітню ініціативу, а до його презентації долучалися представники академічних кіл із різних країн.

    Після цього окремі ресурси зосередили увагу вже не на змісті звернення Залужного, а на його вимові й манері говорити англійською. Тож наступний жарт про «неідеальну англійську» фактично став відповіддю на тему, яка до того кілька днів циркулювала у соцмережах.

    Політичний підтекст виникає ще й тому, що Залужний давно перестав бути лише колишнім військовим командувачем у суспільному сприйнятті. З травня 2024 року він офіційно є надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії — відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський. Водночас Залужний регулярно виступає з текстами й промовами про війну, майбутню архітектуру безпеки та оборонну політику. Лише 8 вересня він закликав партнерів посилити українську ППО та оборонні спроможності після нових російських атак, наголосивши, що підтримка України безпосередньо пов’язана з безпекою Європи.

    Попри постійні припущення про можливу президентську кампанію, сам Залужний на початку 2026 року займав значно обережнішу позицію. У лютому він заявляв, що поки триває війна і діє воєнний стан, не обговорює власні політичні плани й нічого не робить у цьому напрямку. За його словами, політична боротьба в цей момент могла б посилити внутрішній розбрат.

    Юридично президентські або парламентські вибори під час воєнного стану й справді не проводяться. Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів президента, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування в цей період. Тому всі нинішні електоральні рейтинги залишаються гіпотетичними.

    Це, однак, не робить їх політично неважливими. Для чинної влади, майбутніх партійних проєктів і потенційних кандидатів показники довіри демонструють, хто вже зараз має стартовий суспільний капітал. І в цьому сенсі Залужний залишається одним із найсильніших публічних діячів країни.

    Сам Тука трактує історію з англійською саме через цю оптику. На його думку, якби Залужного не сприймали як потенційно сильного політичного конкурента, один жарт про власну вимову не став би приводом для настільки емоційної інформаційної хвилі.

    Водночас соціологія показує більш складну ситуацію, ніж проста формула «Залужний перемагає владу». Він справді має надзвичайно високий рівень довіри, але за показником голосування у першому турі останні серпневі дослідження ставили Зеленського вище. А сам Залужний публічно не оголосив ані про створення партії, ані про участь у президентських виборах.

    Тому головним у цій історії поки є не англійська вимова посла. Значно показовішим є те, наскільки швидко будь-яка його публічна фраза перетворюється на дискусію про Банкову, рейтинги та майбутні вибори. І це саме по собі демонструє, наскільки вагомою політичною фігурою залишається Валерій Залужний навіть без офіційного входження у політику.

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Арахамія і Татаров добилися відставки Кравченка заради свого кандидата на пост генпрокурора

    Арахамія і Татаров добилися відставки Кравченка заради свого кандидата на пост генпрокурора

    Відставка Руслана Кравченка стала результатом боротьби за наступний склад силового блоку, а не лише наслідків справи «Карфаген». За інформацією джерела, обізнаного із ситуацією, на рішення про відхід генпрокурора в останні дні найсильніше вплинули Давид Арахамія і Олег Татаров. Їхні інтереси в цій історії збіглися: перший отримує більше простору для впливу на кадрові рішення через парламент, другий — можливість зберегти контроль над силовим контуром.

    Ще вдень 7 вересня Кравченко публічно говорив, що самостійно йти не збирається і готовий підкоритися лише рішенню президента або Верховної Ради. Увечері він повідомив про подану заяву про відставку. Між цими заявами відбулася зустріч Володимира Зеленського, Кравченка і Арахамії. Сам факт зустрічі повідомлявся публічно, але її зміст офіційно не розкривався.

    Для Арахамії ця історія важлива не лише через посаду генпрокурора. Після відходу Андрія Єрмака всередині влади неминуче змінюється розподіл доступу до президента і кадрового впливу. Голова парламентської фракції «Слуга народу» контролює ресурс, без якого неможливо провести через Раду ні призначення нового генпрокурора, ні його звільнення. Тому участь Арахамії в рішенні щодо Кравченка дає йому можливість впливати вже не лише на парламентський порядок денний, а й на конфігурацію силового блоку.

    У Татарова інший ресурс — вплив усередині правоохоронної системи. Він залишається заступником керівника Офісу президента з 2020 року і курує напрям, пов’язаний із правоохоронними органами. За Кравченка між Офісом генпрокурора і частиною силового блоку виникали конфлікти. У серпні «Українська правда» писала про кадрове протистояння навколо контролю за ДБР і пов’язувала одного з учасників цієї історії з Татаровим. На цьому тлі відставка Кравченка усуває фігуру, яка за час роботи на посаді встигла вибудувати власну позицію всередині прокуратури.

    Наступне питання — хто займе звільнене місце. У політичних колах знову обговорюється кандидатура Олексія Хоменка. Він уже виконував обов’язки генерального прокурора після звільнення Андрія Костіна і в червні 2025 року уступив посаду Кравченку. Після цього Хоменко залишився в системі прокуратури. Його повернення було б зручним варіантом для тих, хто хоче провести перевірену кадрову фігуру без тривалого пошуку нового кандидата.

    Саме тут з’являється інтерес Татарова. За інформацією джерела, Хоменка розглядають як людину з його орбіти. Офіційного підтвердження цієї кандидатури поки немає, тому говорити про узгодженого наступника зарано. Але якщо саме Хоменко стане наступним кандидатом на посаду генпрокурора, це означатиме посилення позицій групи, пов’язаної з Татаровим, одразу після відходу Кравченка.

    Для Арахамії такий сценарій також має значення. Проведення нового генпрокурора через Верховну Раду вимагатиме від голови монобільшості зібрати голоси і втримати фракцію від публічного конфлікту. У результаті одне кадрове питання перетворюється на ширшу угоду: хто визначає кандидатуру, хто забезпечує їй підтримку в парламенті і хто отримує вплив на правоохоронний блок після призначення.

    Публічно поки підтверджено лише першу частину цього ланцюжка: Кабінет міністрів погодив відставку Кравченка, після чого має пройти передбачена законом процедура у Верховній Раді. Інформація про те, що саме Арахамія і Татаров добилися його відходу, залишається інсайдерською версією. Те саме стосується можливого призначення Хоменка.

    Але якщо ця кандидатура справді з’явиться, кадрова послідовність стане набагато зрозумілішою. Відхід Кравченка звільнить посаду, Арахамія отримає ключовий парламентський важіль, а Татаров — шанс повернути на вершину прокуратури близьку йому фігуру. Тоді питання буде вже не лише в новому генпрокурорі, а в тому, яка конфігурація впливу складається в Києві після відходу Єрмака.

  • Татаров і Арахамія формують новий центр впливу у владі, а Зеленський втрачає позиції

    Татаров і Арахамія формують новий центр впливу у владі, а Зеленський втрачає позиції

    У Києві знову рахують, що станеться, якщо президентські повноваження обірвуться достроково. Стаття 112 Основного Закону прямо вказує, шо при достроковому припиненні повноважень президента їх виконання до виборів нового глави держави переходить до голови Верховної Ради. Повноваження в такого виконувача обов’язків різко урізані, він не може вносити подання про призначення міністрів оборони і закордонних справ, розпускати парламент або звертатися з посланнями. Але сам факт переходу виконавчої вертикалі до рук спікера робить парламент не просто законодавчим органом. Він стає потенційною площадкою для будь-яких документів, які вимагатимуть державної підписи в момент вакууму або зміни влади.

    Саме на цьому тлі в Києві фіксують зміщення центрів впливу всередині президентської команди. Після відходу Андрія Єрмака простір навколо Володимира Зеленського заповнили кілька фігур, серед яких голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зайняв особливе місце. Він одночасно тримає монобільшість у Раді, бере участь у переговорній групі з Росією і, за оцінками депутатів правлячої фракції, поширив свою присутність на уряд. У тій самій серпневій розмові з BBC представники монобільшості описували його роль уже не як суто парламентську. Сам Арахамія публічно формулював завдання інакше: розмовляти «з усіма, хто заходить у кабінет до Путіна» — і з офіційними особами, і з неофіційними гравцями.

    Паралельно посилюється інша лінія. Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров, якого вже кілька років називають куратором силового блоку, після липневого перезавантаження Кабміну отримав додатковий важіль у Національній поліції. Земляк Татарова Максим Цуцкірідзе став виконувачем обов’язків голови Нацполіції. «Українська правда» 11 серпня описувала це як миттєве посилення позицій Татарова в системі — і одразу фіксувала застереження співрозмовників у президентській команді: Зеленський ревниво ставиться до надмірного накопичення впливу навіть у лояльних людей, тому ефект може виявитися нетривалим. Публічна картина при цьому залишає за Татаровим колишню зону. Вплив на Державне бюро розслідувань і окремі напрями в МВС, за постійної напруги з антикорупційним контуром.

    Відомості, отримані редакцією від джерела, близького до силового блоку, описують поточну конфігурацію інакше, ніж публічна картина. За цією версією, Татаров сьогодні забезпечує політичну безпеку управління, яке здійснює Арахамія, а спецслужби й правоохоронці отримали можливість впливати практично на весь політичний клас. Та сама інформація вказує на домовленість навколо НАБУ і на готовність Татарова розчистити Арахамії шлях до посади спікера Верховної Ради — голоси, за оцінкою джерела, він збере.

    Те саме джерело пов’язує цю перезбірку не лише з внутрішньою ієрархією. Після літніх кадрових рішень, кажуть співрозмовники в силовому контурі, у Банкової звузився простір для маневру і з суспільством, і з партнерами. Зеленський формально зберігає всю вертикаль, але його особистий ресурс усередині системи вже не виглядає безмежним. Частина впливу стікає до тих, хто тримає Раду, силовиків і переговорний трек. Саме тому, за цією логікою, навколо Арахамії і Татарова збирається запасний контур — не замість президента, а на випадок, якщо його позиція всередині країни і в зовнішніх столицях стане ще менш стійкою. Інтерес ситуації в тому, що саме парламент і його голова можуть виявитися фактичними учасниками підписання можливих домовленостей з Росією. Існує й старіший сценарій, який обговорювали ще з 2024 року. Президента за певних обставин може змінити виконувач обов’язків — голова парламенту.

    Бюро і САП продовжують розслідування можливих виплат депутатам «у конвертах». Слідчі дії вже зачіпали помічника Арахамії. Сам голова фракції поки не отримав офіційного статусу підозрюваного, але сам факт інтересу антикорупційних органів до людини, від якої залежить проходження більшості законопроєктів, створює додаткову напругу. Історія Татарова з НАБУ ще довша, стара справа про квартири для Нацгвардії, судові спори з ексдиректором бюро Артемом Ситником і програна апеляція наприкінці травня 2026 року за позовом про захист честі й гідності. Конфлікт між куратором силовиків і антикорупційними інститутами залишається однією з постійних ліній напруги всередині системи.

    Міжнародний контекст лише посилює внутрішню гру. Зеленський після серії кадрових рішень літа зіткнувся з відкритим невдоволенням частини суспільства і західних партнерів. Колишній міністр оборони Михайло Федоров 18 серпня публічно заговоривпро необхідність знайти законний механізм виборів навіть за затяжної війни. КМІСпісля перезавантаження Кабміну зафіксував зниження довіри до президента з 61% у травні до 55% наприкінці липня — на початку серпня. Переговори з Росією при цьому залишаються замороженими. Арахамія в цьому зв’язку виступає водночас внутрішнім менеджером і зовнішнім переговорником.

    Якщо сценарій зміни спікера коли-небудь матеріалізується, конституційна конструкція автоматично підвищить ставки. Людина, яка контролює і фракцію, і потенційно крісло голови Ради, отримує не лише законодавчий інструмент, а й формальну позицію, з якої за певних обставин можна буде ставити підпис під документами державного рівня. Поки це залишається гіпотезою. Стефанчук на місці, Зеленський формально зберігає всю повноту президентської влади, а Татаров і Арахамія продовжують працювати всередині наявної конструкції. Але баланс уже змістився достатньо далеко, щоб сама можливість такого переходу перестала бути суто теоретичною.

     

  • «Мінімально необхідна кількість»: Буданов заявив про потребу мобілізовувати щонайменше 30 тисяч людей щомісяця

    «Мінімально необхідна кількість»: Буданов заявив про потребу мобілізовувати щонайменше 30 тисяч людей щомісяця

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що для підтримання нинішньої чисельності Сил оборони та утримання ситуації на фронті Україні необхідно призивати не менш ніж 30 тисяч громадян щомісяця. За його словами, корекція окремих методів роботи ТЦК та боротьба з порушеннями можливі, проте вони не скасують колосального кількісного запиту армії.

    Ключові деталі та оцінка ситуації

    • Мінімальний поріг: 30 тисяч мобілізованих на місяць (близько 360 тисяч на рік) є критичним мінімумом для збереження боєздатності підрозділів та втримання оборони.
    • Потреб армії не змінити: Будь-які кадрові зміни чи переформатування процесів у військово-політичному керівництві не зменшать обсяги необхідного поповнення Сил оборони.
    • Робота ТЦК та суспільний фактор: Очільник ОП наголосив на важливості викорінення фактів силової чи неправомірної мобілізації з боку ТЦК. Водночас він зазначив, що високі темпи призову неминуче викликатимуть суспільну напругу, яку доводиться сприймати як вимушену реалію війни.

    З заяви Кирила Буданова:

    «Не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей на місяць. Це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є. Менше ніж 30 тисяч на місяць мобілізовувати не можна, інакше не буде для кого економіку будувати. Як би ми не казали, що будемо зараз інакше призивати, від того кількісні показники не зміняться».

  • «Україна повільно програє»: у Кремлі вчепилися в резонансні заяви Федорова після його відставки

    «Україна повільно програє»: у Кремлі вчепилися в резонансні заяви Федорова після його відставки

    У Кремлі використали резонансне інтерв’ю колишнього міністра оборони України Михайла Федорова, в якому той розкритикував ситуацію у державному управлінні та заявив про ризик поступового програшу України у війні. У Москві його слова намагаються представити як свідчення внутрішньої кризи в українській владі.

    Приводом стало велике інтерв’ю Федорова агентству Reuters, опубліковане після його звільнення з посади міністра оборони. Експосадовець заявив, що Україна опинилася у критичній точці війни та має лише кілька місяців для ухвалення рішень, здатних змінити ситуацію.

    За його оцінкою, зараз ситуація виглядає так, ніби Україна «поступово, повільно програє». Водночас Федоров наголосив, що країна все ще має шанси переломити хід війни, але для цього необхідні системні зміни та чітке бачення того, як її завершити.

    Що саме заявив Федоров

    В інтерв’ю Reuters колишній очільник Міноборони назвав одразу кілька проблем, які, на його думку, заважають Україні ефективніше протистояти Росії.

    Серед них — відсутність загального бачення перемоги у війні, недостатні темпи впровадження інновацій, корупція, вплив неформальних мереж та недостатня політична незалежність державних інституцій.

    Федоров заявив, що Україна зараз перебуває у своєрідній точці перелому.

    «Я думаю, що зараз настав переломний момент, який визначить нашу майбутню траєкторію».

    Водночас він додав, що, попри складну ситуацію, Україна має «всі шанси» перемогти, якщо терміново сформує дієвий план завершення війни.

    Саме ці слова стали особливо резонансними, оскільки суттєво відрізняються від офіційної публічної риторики української влади.

    У Кремлі використали інтерв’ю для атаки на Київ

    Російська сторона швидко підхопила заяви колишнього міністра. Кремль намагається подати конфлікт навколо Федорова та його публічну критику як доказ серйозного протистояння всередині української влади.

    Такий інформаційний акцент Москви з’явився на тлі дедалі помітнішого політичного конфлікту після відставки Федорова.

    Водночас до тверджень Кремля про нібито «розвал» України варто ставитися саме як до політичної та пропагандистської інтерпретації Москви. Сам Федоров не говорив про «розвал держави». Навпаки, він заявив Reuters, що Україна все ще може змінити ситуацію на свою користь.

    В Офісі президента вже відповіли Федорову

    На резонансне інтерв’ю відреагував і Офіс президента України.

    У коментарі Reuters там звернули увагу, що під час перебування Федорова на посаді міністра оборони його публічна оцінка ситуації була значно позитивнішою.

    В ОП зазначили, що після відставки змінився насамперед особистий статус самого Федорова, натякаючи таким чином на політичний характер його нинішньої критики.

    Це вже не перша публічна суперечка між Федоровим та керівництвом країни після його звільнення.

    Напередодні колишній міністр також вступив у заочну дискусію із Зеленським щодо величезного дефіциту оборонного бюджету.

    Президент раніше говорив про нестачу приблизно 27 млрд доларів, яка, за його словами, виникла, зокрема, через використання частини запланованих на пізніший період коштів уже в першій половині року.

    Федоров категорично не погодився з такими розрахунками.

    За його словами, фінансовий план Міноборони на момент його роботи передбачав дефіцит приблизно у 5 млрд доларів до кінця року, а його команда нібито розуміла, з яких джерел ці кошти можна буде залучити.

    Він також пояснив, що дострокове використання частини фінансування було пов’язане, зокрема, з необхідністю забезпечувати кампанію українських ударів безпілотниками по російській паливній та військовій логістиці.

    Конфлікт вийшов далеко за межі Міноборони

    Ситуація навколо Федорова стала ще гострішою після того, як він порушив питання проведення виборів під час війни.

    Це спричинило публічну реакцію Зеленського.

    23 серпня президент заявив, що проведення виборів за умов активної війни може фактично «зруйнувати» країну через внутрішній розкол.

    «Вибори зараз — це цунамі для держави, яке розколе Україну», — заявив Зеленський. За його словами, його стратегія полягає в тому, щоб спочатку привести країну до завершення війни та зберегти незалежну й суверенну державу.

    Reuters зазначає, що Федоров став одним із найпомітніших українських політичних діячів, які публічно порушили питання виборів під час повномасштабної війни.

    Чому Москва так активно підхопила слова Федорова

    Для Кремля конфлікт між колишнім міністром оборони та українським керівництвом є зручним інформаційним приводом.

    Москва протягом усієї повномасштабної війни намагається просувати тезу про нібито політичну нестабільність України, конфлікти всередині керівництва та втрату підтримки чинною владою.

    Тому різкі заяви людини, яка ще нещодавно очолювала одне з ключових міністерств воюючої країни, дають російській пропаганді можливість використовувати внутрішню українську дискусію у власних цілях.

    Особливо вигідною для Москви стала фраза Федорова про те, що Україна зараз виглядає так, ніби «повільно програє».

    Однак друга частина його позиції в російській інтерпретації значно менш помітна: Федоров одночасно заявив, що Україна має можливості змінити ситуацію і що результат залежатиме від рішень, ухвалених найближчими місяцями.

    Таким чином, інтерв’ю Федорова переросло зі звичайної критики після відставки у значно масштабнішу політичну історію. Його заяви вже спричинили відповідь Офісу президента, публічну суперечку щодо оборонного бюджету та виборів, а тепер активно використовуються Кремлем для просування власних тез про внутрішню ситуацію в Україні.

  • За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку Вищий антикорупційний суд напередодні відправив під варту з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, уже внесли частину необхідної суми. Водночас ані розмір уже сплачених коштів, ані особи заставодавців поки не розкриваються.

    Про це 26 серпня повідомив адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш у коментарі Суспільному. За словами захисника, гроші внесли кілька заставодавців, однак хто саме погодився профінансувати звільнення колишньої високопосадовиці з-під варти, він не уточнив. Також адвокат не назвав суму, якої зараз бракує до визначених судом 20 мільйонів гривень.

    Напередодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Суд водночас передбачив можливість внесення 20 мільйонів гривень застави. Після внесення повної суми підозрювана може бути звільнена з-під варти з покладенням на неї визначених судом процесуальних обов’язків.

    Сторона обвинувачення просила значно жорсткіші умови. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на заставі у 150 мільйонів гривень. Під час засідання він заявляв, що Мудра нібито може мати активи загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень. Суд, однак, визначив заставу у понад сім разів меншому розмірі — 20 мільйонів.

    Гучна справа стала частиною операції, яку в публічному просторі називають «Форест Гамп». НАБУ і САП заявляють про викриття злочинної організації, до діяльності якої, за версією слідства, могли бути причетні посадовці, бізнесмени та інші особи.

    Правоохоронці підозрюють Мудру в участі у злочинній організації, яка, за матеріалами слідства, могла встановити контроль над державним Sense Bank та використовувати його у приватних інтересах. Серед іншого НАБУ та САП досліджують схему легалізації приблизно 150 мільйонів гривень готівки. Слідство вважає, що кошти могли бути отримані злочинним шляхом, проведені через рахунки підконтрольних компаній та надалі використані, зокрема, для внесення застави за одного з фігурантів іншої резонансної справи — «Мідас».

    Саме ця деталь надає нинішній ситуації із заставою за Мудру додаткового резонансу: одна з ліній слідства стосується ймовірної легалізації грошей для внесення застави, тоді як тепер уже за саму ексзаступницю керівника Офісу президента кілька осіб почали вносити визначені судом 20 мільйонів гривень.

    Втім, сам по собі факт внесення застави сторонньою особою не свідчить про порушення закону. Українське кримінальне процесуальне законодавство дозволяє внести заставу як самому підозрюваному чи обвинуваченому, так і іншій фізичній або юридичній особі. Питання походження коштів може окремо перевірятися правоохоронцями, якщо для цього виникають відповідні підстави.

    Під час розгляду запобіжного заходу за Мудру також пропонували особисту поруку. Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович повідомляв про готовність поручитися за неї. За його словами, вони знайомі протягом кількох років, а Мудра відвідувала громаду. Загалом, за даними медіа, готовність узяти колишню посадовицю на поруки висловлювали двоє людей.

    Події навколо Мудрої розгорнулися стрімко. Вранці 19 серпня НАБУ та САП провели серію обшуків у межах масштабної спецоперації. Слідчі дії, зокрема, відбувалися у Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Правоохоронці заявили про викриття організації, яка, за їхньою версією, діяла за участі високопосадовців і бізнесменів.

    Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента.

    Згодом стало відомо, що під час приходу детективів до помешкання Мудрої там перебував бізнесмен та колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує у матеріалах справи. ВАКС окремо відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.

    За версією НАБУ, до структури ймовірної злочинної організації могли входити люди, пов’язані з великим бізнесом і державними структурами. У матеріалах слідства фігурує, зокрема, народний депутат Вадим Столар. Сам Столар після обшуків заявляв, що співпрацює зі слідством.

    Мудра, зі свого боку, публічно заперечує протиправну діяльність. Усі твердження НАБУ та САП щодо її можливої участі в злочинній організації наразі є позицією слідства і мають бути доведені в суді. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Президент Зеленський, коментуючи антикорупційні справи щодо колишніх представників ОП, заявляв, що не має додаткової інформації поза тією, яка вже є у публічному просторі. Він також наголошував, що антикорупційні органи мають самостійно виконувати свою роботу.

    Тепер головне питання полягає у тому, чи буде найближчим часом внесена решта застави.

    Зі слів адвоката відомо лише, що процес уже почався і кошти надходять від кількох осіб. Імена заставодавців та розподіл внесків між ними наразі не оприлюднені.

    Якщо загальна сума досягне визначених ВАКС 20 мільйонів гривень і будуть виконані необхідні формальності, Мудра зможе залишити слідчий ізолятор. Проте це не означатиме закриття справи або скасування підозри — розслідування триватиме, а на колишню чиновницю діятимуть процесуальні обмеження, визначені судом.

    Уже через добу після рішення ВАКС справа отримала новий поворот: необхідну для звільнення Мудрої суму почали збирати, однак головна інтрига — хто саме платить 20 мільйонів гривень за її вихід із СІЗО — поки залишається без відповіді.