Gorchitsa.info

Позначка: Офіс Президента

  • “Де Ленін упав, стоятиме Мазепа”: у Києві готують архітектурний конкурс для нового монумента

    “Де Ленін упав, стоятиме Мазепа”: у Києві готують архітектурний конкурс для нового монумента

    Офіс президента провів першу нараду щодо встановлення пам’ятника гетьману Іванові Мазепі в центрі Києва — на місці, де до грудня 2013 року стояв пам’ятник Леніну. Ініціативу наприкінці червня озвучив президент Володимир Зеленський, запропонувавши встановити монумент на початку бульвару Тараса Шевченка, навпроти Бессарабського ринку.

    За повідомленнями медіа, до обговорення вже долучили представників Офісу президента, Верховної Ради, уряду та київської влади. На нараді йшлося не лише про сам пам’ятник, а й про облаштування громадського простору навколо нього, підготовку архітектурного конкурсу, громадські слухання та залучення експертів. Остаточні параметри проєкту ще не затверджені.

    Ситуація стала політично чутливою через позицію столичної влади. Ще кілька днів тому мер Києва Віталій Кличко заявляв, що КМДА не отримувала офіційних звернень щодо встановлення пам’ятника Мазепі, а про саму ідею він дізнався з медіа. Кличко також наголошував, що місто діятиме за передбаченою законом процедурою.

    До президентської ініціативи на цьому місці міська влада розглядала інший варіант оновлення простору — фонтан. Візуалізацію такого проєкту презентували ще навесні, а у ЗМІ повідомлялося, що фінансування могла взяти на себе власниця фармацевтичної компанії “Фармак” Філя Жебрівська.

    Зеленський, анонсуючи монумент, наголосив на символізмі локації: місце падіння Леніна під час Революції Гідності має стати простором української історичної пам’яті. Президент назвав Івана Мазепу видатним державним і військовим діячем та заявив, що його постать заслуговує на повноцінний пам’ятник у столиці.

    Тепер головне питання — як саме Київ юридично й архітектурно оформить це рішення. Попереду мають бути урядові рішення, конкурс проєктів, обговорення з архітекторами та громадськістю. Але політичний сигнал уже зрозумілий: ініціатива рухається з Банкової, а місто фактично долучається до процесу, який уже запущений.

  • 34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    Офіс президента підбив підсумки зовнішньополітичної роботи Володимира Зеленського у червні, назвавши місяць одним із найактивніших у дипломатичному календарі України. Головними напрямами стали посилення протиповітряної оборони, залучення коштів у програму PURL, розширення оборонного виробництва, підписання нових домовленостей у форматі Drone Deal, санкційний тиск на Росію та просування України до членства в ЄС. За даними ОП, упродовж місяця президент провів 34 міжнародні зустрічі, чотири закордонні візити та низку телефонних розмов із лідерами партнерських держав.

    Одним із ключових політичних епізодів червня в Офісі президента назвали відкритий лист Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією зустрічі та завершення війни. Цей крок у Києві подають як частину дипломатичного тиску: Україна демонструє готовність до миру, але не на умовах капітуляції, а через справедливе припинення російської агресії. Водночас реальних ознак готовності Кремля до конструктивних переговорів наразі немає.

    Окремим блоком стала європейська інтеграція. У червні Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер з Україною щодо вступу до ЄС. Київ заявляє, що готовий до відкриття решти п’яти кластерів і працює над тим, щоб відповідні рішення були ухвалені якнайшвидше. Для України це важливий сигнал: навіть під час повномасштабної війни країна не лише тримає оборону, а й просувається шляхом інституційного зближення з Євросоюзом.

    Значну частину червневої дипломатії було присвячено оборонній допомозі. Станом на кінець місяця загальна сума фінансових зобов’язань 28 країн-учасниць ініціативи PURL сягнула близько 6,3 млрд доларів. Ця програма дозволяє партнерам фінансувати закупівлю американської зброї для України, зокрема критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. Ще на початку червня Зеленський заявляв, що партнери ухвалили рішення про нові внески до PURL, які мали надійти протягом місяця.

    Серед конкретних внесків ОП назвав 70 млн доларів від Австралії, 300 млн доларів від Норвегії, 250 млн євро від Нідерландів, 108 млн доларів від Швеції, 45 млн доларів від Фінляндії, 30 млн доларів від Люксембургу, 23 млн доларів від Литви, 8 млн доларів від Латвії та 6,5 млн доларів від Ісландії. Німеччина, крім 200 млн доларів на PURL, також спрямовує 300 млн євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні та бере участь у розвитку антибалістичних спроможностей.

    Окремо в ОП відзначили рішення Бельгії передати Україні сім винищувачів F-16: три з них призначені для бойової роботи, ще чотири — для запчастин. Швеція, своєю чергою, підписала угоду щодо закупівлі 16 винищувачів JAS-39 Gripen E/F. Норвегія оголосила фінансування на морські дрони, артилерійські боєприпаси та підтримку F-16, а Данія розпочала роботу над 30-м пакетом допомоги на 590 млн євро.

    Важливим напрямом стала не лише закупівля готової зброї, а й розвиток спільного виробництва. У червні Україна працювала над отриманням ліцензій на виробництво антибалістичних ракет і систем, а також над новими оборонними угодами. Зокрема, під час саміту G7 в Евіані обговорювалася можливість надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних засобів. Також Німеччина та Україна підписали імплементаційні домовленості щодо розвитку ракет-перехоплювачів і спільного виробництва наземних роботизованих комплексів “Терміт”.

    У червні Зеленський здійснив чотири закордонні візити — до Великої Британії, Естонії, Франції та Бельгії. У Лондоні відбулася зустріч у форматі Е3 — Україна за участі лідерів Франції, Великої Британії та Німеччини. У Таллінні президент узяв участь у саміті Україна — країни Північної Європи та Балтії, де Україна підписала декларацію з Естонією щодо посилення безпекової співпраці, а також угоду Drone Deal із Латвією. У Франції Зеленський працював на саміті G7, а в Брюсселі взяв участь у засіданні Європейської ради та 35-му засіданні Контактної групи з питань оборони України.

    За місяць Зеленський провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, президентом Бразилії Лулою да Сілвою, президентами Естонії, Кенії, ОАЕ, Фінляндії, Швейцарії, а також із прем’єрами Великої Британії, Канади, Польщі, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Індії, Греції, Бельгії, Болгарії, Словаччини та інших держав. Окремо відбулися контакти з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, генсеком НАТО Марком Рютте та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.

    Ще один важливий результат червня — продовження обмінів полоненими. За даними ОП, 5 та 26 червня відбулися два раунди обмінів, у межах яких вдалося повернути 342 українських військових і 11 цивільних. Це питання залишається одним із ключових у переговорах із партнерами та міжнародними організаціями.

    У санкційній політиці президент у червні ввів у дію рішення РНБО щодо обмежень проти російських пропагандистських медіа, суддів, які ухвалювали незаконні рішення проти українців, мобільних операторів, інтернет-провайдерів, колаборантів і компаній, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс. У Києві наголошують, що санкційний тиск має залишатися не менш важливим інструментом, ніж оборонна допомога.

    Таким чином, червень для Зеленського став місяцем дипломатичного наступу: Україна одночасно просувала переговори про мир, посилювала ППО, залучала кошти на американську зброю, домовлялася про спільне виробництво, отримувала нові пакети допомоги та продовжувала рух до ЄС. Головний акцент ОП очевидний: Київ намагається перетворити міжнародну підтримку не лише на політичні заяви, а й на конкретні ракети, дрони, літаки, гроші та виробничі потужності для довгої війни.

  • Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Видання Судовий репортер опублікував великий лонгрід на базі даних отриманих під час негласних слідчих дій проведених НАБУ у справі конфлікту довкола ринку “Столичний” між відомою підприємицею Владою Молчановою та екс-нардепом Юрієм Іванющенком.

    За інформацією журналістів, заступник керівника ОП Олег Татаров, якого також називають “куратором судів та силового блоку” в конфлікті довкола ринку “Столичний” зайняв сторону Юрія Іванющенко (Юрія Єнакіївського).

    Зокрема, в журналістському розслідуванні Судового репортеру зазначається, що під час комунікацій Влади Молчанової з її оточенням стверджується, що Олег Татаров використав свій вплив на Шевченківський районний суд Києва, який у лютому 2021 року скасував підозру Стельмаху, який вважається довіреною особою Іванющенка.

    Зокрема, Влада Молчанова обурювалась у переписці:

    “Пидозру Стельмаху отменили. Татаров сам лично звонил в суд, давил на судью и угрожал. Президенту это вообще неинтересно?! Судья напишет заяву?!».

    Водночас, на телефоні адвоката Іванющенка Костянтина Баландіна НАБУ знайшли переписку про реакцію в таборі Єнакіївських на дії Молчанової.

    14 липня 2020 року Аврамов писав Баландіну:

    — На втором этаже такое репетируют против нас…

    Баландін відповідав, що це відбувається в рамках кримінальної справи по Стельмаху, яку “веде людина Татарова”.

    У травні 2021-го Молчанова переписувалась із юристом Богданом Прокопенком із компанії «Атлас Лігал» і правила складену ним довідку про ситуацію на ринку «Столичний»

    Прокопенко: Татарова в абзац вставлять?

    Молчанова: Сделаешь два. С ним и без.

    Після того Прокопенко надіслав їй два варіанти довідки, які відрізнялися одним абзацом такого змісту:

    «За наявною інформацією юридичну підтримку та адміністративний ресурс єнакіївському угрупованню надає Татаров Олег Юрійович».

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на плівках НАБУ у справі “Мідас” також згадується Олег Татаров в контексті обговорень кому з яких органів і скільки заносити”.

    Зокрема, в одній з розмов фігурантів, де обговорювалися розмір “відкатів” прозвучала фраза: “його (Татарова – ред.) краще не дратувати, а то буде вдвічі дорожче вирішувати проблеми і маски шоу, і обличчям в підлогу, і застава в суді космічна”.

  • Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №15186, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за прояви українофобії. Документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та встановити окрему відповідальність за низку дій, які, на думку авторів ініціативи, спрямовані проти української державності, національної ідентичності, мови, культури та права України на незалежне існування.

    Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук на своїй сторінці у Facebook після засідання парламентського комітету.

    За словами Верещук, під час засідання депутати розглянули законопроєкт №15186, який пропонує криміналізувати прояви українофобії. Вона зазначила, що законодавча ініціатива отримала одностайну підтримку членів профільного комітету, та подякувала парламентарям за ухвалене рішення.

    Посадовиця наголосила, що в умовах повномасштабної війни та багаторічної російської агресії питання захисту української державності, національної гідності та культурної спадщини набуває особливого значення. На її думку, українське законодавство має містити чіткі механізми відповідальності за публічні прояви неповаги до української нації та держави.

    «Взяла участь у засіданні комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики. Серед іншого обговорювали законопроєкт №15186 щодо кримінальної відповідальності за українофобію. Дякую комітету за одностайну підтримку цієї законодавчої ініціативи», – написала Верещук.

    Вона також заявила, що настав час криміналізувати публічну неповагу до української нації та української держави. За словами заступниці керівника Офісу президента, така законодавча ініціатива може викликати неоднозначну реакцію як в Україні, так і за її межами, однак вона переконана, що для держави, яка перебуває у стані війни та відстоює власне право на існування, подібні зміни є закономірними.

    «Так, можливо, це не всім подобається, особливо за межами України. Але якщо ми будуємо українську державу, не бачу нічого поганого у зазначених законодавчих змінах», – зазначила вона.

    Ініціатором законопроєкту є народний депутат України Микола Княжицький. Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новими положеннями, які мають визначити відповідальність за умисні дії, спрямовані проти української державності та національної ідентичності.

    Зокрема, законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики до заперечення суб’єктності України як незалежної держави, виправдання чи пропаганду асиміляції українського народу, а також за публічну зневагу до української мови, культури, національної символіки та інших складових української національної ідентичності. На думку авторів документа, такі дії можуть становити загрозу інформаційній безпеці держави та використовуватися як елемент гібридної війни.

    Як раніше пояснював автор законодавчої ініціативи, чинні норми українського законодавства не дозволяють повною мірою реагувати на прояви українофобії, оскільки вони не охоплюють усіх форм публічного заперечення права українського народу на власну державність і культуру. Саме тому, за його словами, виникла необхідність розробити окремі кримінально-правові механізми захисту української нації.

    Прихильники законопроєкту вважають, що його ухвалення стане одним із елементів посилення національної безпеки в умовах триваючої російської агресії, інформаційної війни та систематичних спроб дискредитувати українську державність і національну ідентичність. На їхню думку, закон має створити додаткові юридичні інструменти для протидії діям, які можуть сприяти поширенню антиукраїнської пропаганди або виправдовувати політику, спрямовану на заперечення існування українського народу.

    Водночас законопроєкт ще має пройти подальші етапи парламентського розгляду. Після схвалення профільним комітетом документ має бути винесений на розгляд Верховної Ради України, де депутати визначатимуться щодо його підтримки в першому читанні, а згодом — у цілому. Лише після проходження всіх необхідних парламентських процедур та підписання президентом закон зможе набути чинності.

    Питання законодавчого захисту української державності та національної ідентичності дедалі частіше порушується на тлі повномасштабної війни, яку Росія веде проти України. Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що російське керівництво, за даними української розвідки, ще до початку повномасштабного вторгнення готувало політику, яка мала ознаки геноциду українського народу. Саме ці обставини, на думку авторів законодавчої ініціативи, посилюють актуальність створення окремих правових механізмів для протидії проявам українофобії та захисту української державності.

  • Єрмак програв суд: ВАКС не дозволив позбутися електронного браслета

    Єрмак програв суд: ВАКС не дозволив позбутися електронного браслета

    Вищий антикорупційний суд відмовив колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку у скасуванні одного з ключових обов’язків запобіжного заходу — носіння електронного засобу контролю. Таким чином ексочільник ОП і надалі перебуватиме під електронним моніторингом у межах кримінального провадження щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Про відповідне рішення 29 червня повідомила пресслужба Вищого антикорупційного суду. Слідчий суддя не задовольнив клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та скасування обов’язку носити електронний браслет.

    У ВАКС нагадали, що раніше суд обрав для Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення цієї суми його звільнили із СІЗО, однак поклали низку процесуальних обов’язків, серед яких — носіння електронного засобу контролю, здача закордонних паспортів, обмеження на виїзд та обов’язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

    Захист наполягав, що необхідність у носінні електронного браслета вже відпала, однак суд із цими аргументами не погодився. Запобіжний захід залишили без змін у повному обсязі, а отже підозрюваний і надалі перебуватиме під електронним контролем.

    Кримінальне провадження, у межах якого фігурує колишній глава Офісу президента, стосується легалізації понад 460 млн грн під час реалізації проєкту елітного котеджного містечка «Династія» у селищі Козин Київської області. За версією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, кошти могли бути отримані внаслідок корупційних схем, а згодом легалізовані через будівництво нерухомості. Підозру Андрію Єрмаку оголосили 11 травня за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі. Санкція статті передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наступного дня після оголошення підозри правоохоронці повідомили про підозру ще шістьом особам, яких слідство також вважає учасниками організованої групи. Серед них, за даними правоохоронців та українських медіа, фігурують колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Справу пов’язують із масштабним розслідуванням щодо відмивання коштів під час будівництва елітної нерухомості.

    14 травня ВАКС частково задовольнив клопотання прокурорів САП і обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 140 млн грн, хоча сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 180 млн грн. Після судового засідання ексглава ОП заявляв, що не має таких коштів, однак зазначав, що має друзів, готових допомогти. Уже 18 травня після перевірки надходження коштів він залишив слідчий ізолятор. За даними українських ЗМІ, заставу було сформовано за рахунок внесків кількох фізичних осіб та компаній.

    Сам Андрій Єрмак відкидає всі висунуті йому звинувачення. Він заявляє, що не причетний до інкримінованих слідством дій, а його адвокати називають підозру необґрунтованою. Захист продовжує оскаржувати окремі процесуальні рішення та наполягає на відсутності ризиків, які б виправдовували застосування такого обсягу запобіжних заходів.

    Втім, рішення від 29 червня свідчить, що суд наразі не побачив підстав для пом’якшення процесуальних обмежень. До завершення досудового розслідування або ухвалення нового рішення суду колишній керівник Офісу президента залишатиметься під електронним контролем і зобов’язаний виконувати всі покладені на нього процесуальні обов’язки.

  • Глава ОП Кирило Буданов не входив до складу переговорної групи, що відвідала Мінськ

    Глава ОП Кирило Буданов не входив до складу переговорної групи, що відвідала Мінськ

    Як повідомляють наші джерела, не дивлячись на поширені чутки, глава ОП Кирило Буданов не увійшов до складу переговорної групи, яка нещодавно відвідала Мінськ для зустрічі з Олександром Лукашенко.

    “Буданов не був на переговорах з Олександром Лукашенком в Білорусі.

    Незважаючи на те, що переговори з Олександром Лукашенко від імені США контролює Джаред Кушнер, до якого близький Кирило Буданов, його візит до Білорусі міг би стати смертельною небезпекою для глави ОП.

    У структурах Білорусі рівень впливу російської влади і, відповідно, витоку інформації, оцінюється на рівні 80%.

    Виходячи з тих даних, що росіяни знають про безпосередню участь Кирила Буданова у спецопераціях на території Росії у складі РДК, ліквідація або захоплення такої особи могла б стати вагомим аргументом для Володимира Путіна.

    Саме тому безпеку Килила Буданова забезпечують максимально як в Україні, так і під час закордонних візитів” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про зустріч у Мінську із представниками Президента України Володимира Зеленського.

  • Буданов отримав важливе доручення від Зеленського: що має бути готове до 1 грудня

    Буданов отримав важливе доручення від Зеленського: що має бути готове до 1 грудня

    Президент України Володимир Зеленський доручив керівнику Офісу Президента Кирилу Буданову організувати підготовку щорічного послання глави держави до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Відповідний документ має бути підготовлений та поданий на розгляд до 1 грудня 2026 року.

    Про це йдеться у розпорядженні Президента №75 від 25 червня, повідомляють Українські Новини.

    Згідно з документом, Зеленський створив робочу групу, яка займатиметься підготовкою проєкту щорічного послання Президента до парламенту. Очолив її керівник Офісу Президента Кирило Буданов.

    Головним завданням групи є підготовка комплексного документа, у якому буде представлено оцінку внутрішнього та зовнішнього становища України, ключові виклики для держави, стратегічні напрями політики та пріоритети на наступний період.

    Методичне та наукове забезпечення підготовки проєкту послання доручено директору Національного інституту стратегічних досліджень Олександру Богомолову. Він також став заступником керівника робочої групи.

    Робоча група має до 1 грудня 2026 року підготувати та подати на розгляд проєкт президентського послання.

    Щорічне послання Президента до Верховної Ради є одним із ключових політичних документів року. У ньому глава держави традиційно окреслює головні безпекові, економічні, соціальні та міжнародні виклики, а також визначає стратегічні напрями державної політики.

    У нинішніх умовах цей документ матиме особливе значення, адже Україна продовжує повномасштабну війну проти Росії, працює над посиленням обороноздатності, залученням міжнародної допомоги, відновленням економіки та просуванням до членства в Європейському Союзі.

    Окрему увагу в посланні, ймовірно, буде приділено ситуації на фронті, розвитку оборонно-промислового комплексу, безпековим гарантіям, санкційному тиску на Росію, відбудові критичної інфраструктури, соціальній підтримці громадян та реформам, необхідним для євроінтеграції.

    Призначення Кирила Буданова керівником робочої групи є показовим на тлі його нової ролі в системі державного управління. Як повідомляли Українські Новини, у січні Зеленський призначив очільника Головного управління розвідки керівником Офісу Президента.

    Після цього Буданов фактично став одним із ключових координаторів політичних і безпекових процесів в Офісі Президента.

    Створення робочої групи під його керівництвом свідчить про те, що підготовка президентського послання розглядатиметься не лише як формальна парламентська процедура, а як стратегічний документ воєнного часу.

    Національний інститут стратегічних досліджень, який забезпечуватиме методичну та наукову основу послання, традиційно займається аналітикою у сфері національної безпеки, державного управління, зовнішньої політики, економіки та суспільного розвитку.

    Саме тому майбутній документ, імовірно, міститиме не лише політичні оцінки, а й аналітичні висновки щодо ключових ризиків та можливостей для України у 2027 році.

    Наразі текст майбутнього послання ще не оприлюднений. Його підготовка триватиме протягом найближчих місяців.

  • «Наших дітей зробили трофеями»: Зеленська шокувала деталями цинічної пропозиції Росії

    «Наших дітей зробили трофеями»: Зеленська шокувала деталями цинічної пропозиції Росії

    Перша леді України Олена Зеленська заявила, що Росія фактично використовує незаконно депортованих українських дітей як заручників і предмет торгу під час переговорів. За її словами, російська сторона настільки цинічно ставиться до викрадених дітей, що пропонує включати їх до списків на обмін військовополоненими. Такі заяви Зеленська зробила в інтерв’ю британському виданню The Sun, про що повідомив Офіс Президента України.

    Вона наголосила, що повномасштабна війна змінила життя мільйонів українських дітей, які щодня стикаються із жахами російської агресії. Багато хто пережив втрату рідних, евакуацію, окупацію або був змушений залишити власні домівки. Для багатьох дітей війна стала звичною реальністю, а шкільні уроки нерідко проходять у сховищах через постійну загрозу російських ракетних ударів.

    За словами першої леді, Україна не може дозволити, щоб нове покоління назавжди залишилося поколінням «дітей війни». Саме тому вже сьогодні держава розвиває програми психологічної підтримки, допомоги сім’ям та відновлення психічного здоров’я дітей, які пережили травматичний досвід.

    «Ми не маємо допустити, щоб ці діти назавжди визначали себе як “діти війни”. Маємо зробити все для підтримки їхнього навчання, можливостей, звичайного дитячого життя», – наголосила Олена Зеленська.

    Особливу увагу вона приділила проблемі незаконної депортації українських дітей до Росії та на тимчасово окуповані території. За офіційними даними української влади, Росія незаконно вивезла щонайменше 20 тисяч українських дітей, хоча реальна кількість може бути значно більшою. Частина дітей була розлучена зі своїми родинами під час бойових дій, інших вивозили з дитячих будинків, інтернатів чи окупованих територій без згоди законних представників.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що після депортації дітей російська влада проводить їхню примусову асиміляцію. Дітям змінюють документи, громадянство, місце проживання, а також нав’язують російську ідентичність через систему освіти, спеціальні табори та так зване «патріотичне виховання». За словами Зеленської, на окупованих територіях Росія створила цілу систему ідеологічної індоктринації, покликану переконати дітей у необхідності підтримувати російську політику та відмовитися від української ідентичності.

    Окремо перша леді розповіла про один із найцинічніших епізодів переговорів щодо повернення дітей. За її словами, Україна передала Росії список із 300 верифікованих українських дітей, яких необхідно повернути додому. У відповідь російська сторона запропонувала включити їх до списків на обмін військовополоненими.

    «Отже, наших дітей дійсно вважають полоненими. Трофеєм. Об’єктом торгу. Але Україна буде боротися за кожну дитину», – заявила Зеленська.

    Вона підкреслила, що міжнародне гуманітарне право категорично забороняє депортацію дітей із окупованих територій, а також використання цивільних осіб як предмета переговорів чи обміну. Саме тому Україна продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до проблеми незаконного вивезення дітей та домагається посилення тиску на Росію.

    Питання повернення українських дітей залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Для цього реалізується президентська ініціатива Bring Kids Back UA, яка координує зусилля державних органів, міжнародних партнерів, гуманітарних організацій та правозахисників. У межах цієї програми Україні вже вдалося повернути сотні дітей, однак тисячі неповнолітніх і досі залишаються на території Росії або на тимчасово окупованих українських землях.

    Проблема незаконної депортації українських дітей перебуває й у центрі уваги міжнародних судових інстанцій. Саме через підозру у незаконному переміщенні українських дітей Міжнародний кримінальний суд у березні 2023 року видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд вважає, що існують достатні підстави підозрювати їх у скоєнні воєнного злочину, пов’язаного з незаконною депортацією українських дітей.

    Україна продовжує документувати кожен випадок незаконного вивезення неповнолітніх, збираючи докази для міжнародних судів та майбутнього притягнення винних до відповідальності. До процесу пошуку та повернення дітей залучені правоохоронні органи, дипломати, міжнародні гуманітарні організації та країни-посередники.

    Олена Зеленська наголосила, що повернення кожної української дитини є одним із головних гуманітарних пріоритетів держави. Вона підкреслила, що Україна не припинить боротьбу, незалежно від того, скільки часу це займе, адже кожна дитина має право повернутися додому, до своєї родини та свого майбутнього.

    За словами першої леді, війна залишить глибокий слід у житті нинішнього покоління дітей, однак саме від дій держави та міжнародної спільноти залежить, чи зможуть вони повернути собі нормальне дитинство. Україна, наголосила Зеленська, робить усе можливе не лише для фізичного повернення дітей, а й для їхньої психологічної реабілітації, освіти та інтеграції після пережитих трагедій.

    Тема незаконної депортації українських дітей залишається одним із найгостріших гуманітарних злочинів, пов’язаних із російською агресією. Україна продовжує вимагати від міжнародної спільноти максимального тиску на Росію, щоб повернути всіх викрадених дітей та забезпечити відповідальність тих, хто причетний до їхнього незаконного вивезення.

  • “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    Президент України Володимир Зеленський під час засідання Європейської ради звернувся до країн-учасниць так званої “коаліції рішучих” із закликом перейти до практичної фази формування довгострокових фінансових механізмів підтримки Збройних сил України, наголосивши, що стійкість української армії безпосередньо залежить від передбачуваного та стабільного фінансування з боку партнерів. За словами глави держави, нинішній етап війни вимагає не лише військової допомоги у вигляді озброєння, а й системних рішень, які гарантували б регулярне фінансування оборонного сектору України на роки вперед.

    Як повідомляє Офіс президента, Зеленський підкреслив, що Україна фактично виконує функцію ключового елемента безпеки Європи, стримуючи російську агресію та накопичуючи унікальний досвід ведення сучасної війни, однак навіть найефективніша армія не може функціонувати без стабільного фінансового забезпечення. Він наголосив, що питання фінансування є не менш важливим, ніж постачання зброї, оскільки саме воно визначає можливості утримання особового складу, виплати грошового забезпечення військовим, реалізації контрактних програм та підтримки бойової готовності ЗСУ у довгостроковій перспективі.

    У своєму виступі президент зазначив, що країни, які входять до “коаліції рішучих”, а також Європейський Союз як її ключовий елемент, мають потенціал для створення спеціальних фінансових інструментів, здатних забезпечити прогнозовану та стійку підтримку української армії. Він наголосив, що мова йде не про разові рішення або короткострокові пакети допомоги, а про формування довгострокової системи безпекових гарантій, яка включатиме фінансову складову як один із фундаментальних елементів.

    “Багато людей запитують, які практичні рішення “коаліція охочих” вже може забезпечити. Давайте сфокусуємося на фінансовій стабільності як частині нашої безпеки… Ми маємо надати довгострокові безпекові гарантії для Європи, і це означає довгострокові гарантії, зокрема фінансові гарантії, для безпеки, стабільності та української армії”, — заявив Зеленський, звертаючись до європейських лідерів.

    Окремо він підкреслив, що нинішня модель підтримки, яка значною мірою базується на періодичних пакетах допомоги, потребує трансформації у більш системний механізм, який би дозволив Україні планувати оборонні витрати на тривалий період. За словами президента, це критично важливо не лише для поточної обороноздатності держави, а й для формування стабільної архітектури безпеки в Європі після завершення активної фази війни.

    Зеленський також звернув увагу на необхідність більш ефективного використання вже існуючих фінансових інструментів ЄС, зокрема Європейського фонду миру, а також на прискорення процедур розблокування коштів, які можуть бути спрямовані на підтримку України. Він наголосив, що затримки у фінансуванні безпосередньо впливають на темпи постачання необхідного обладнання та загальну стабільність оборонної системи.

    У контексті євроінтеграційного процесу президент також закликав прискорити відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу, підкресливши, що інтеграція України до європейських структур безпеки та економіки є взаємовигідною для обох сторін. Водночас на рівні саміту остаточних рішень щодо цього ухвалено не було, а дискусії між державами-членами ЄС продовжуються.

    Паралельно в політичному середовищі Європи тривають різні оцінки щодо темпів подальшої інтеграції України, а також щодо обсягів і форматів фінансової допомоги. Попри це, Київ продовжує наполягати на тому, що довгострокові фінансові гарантії для української армії є ключовим елементом не лише національної безпеки України, а й стабільності всього європейського континенту, оскільки війна Росії проти України має глобальні наслідки для безпекової архітектури регіону.

  • Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. Прокуратура просить визнати необґрунтованими активи на суму майже 5 мільйонів гривень та стягнути їх у дохід держави.

    Про це повідомила пресслужба САП.

    Йдеться не про кримінальне обвинувачення чи підозру, а про механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів, який передбачений українським законодавством для посадовців, якщо законність походження майна не може бути підтверджена офіційними доходами. Саме в межах цієї процедури прокурор САП за матеріалами НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду.

    За інформацією прокуратури, предметом позову стали квартира та машиномісце у Києві, загальна вартість яких становить майже 5 млн грн.

    У САП стверджують, що ще у 2021 році, коли Олексій Кулеба працював першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, були укладені попередні договори купівлі-продажу нерухомості через його рідну сестру.

    Надалі, як зазначають у прокуратурі, у 2023 році, коли Кулеба вже обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України, були оформлені основні договори купівлі-продажу зазначених об’єктів.

    Крім того, слідство вказує, що для обслуговування квартири та машиномісця укладалися договори про надання послуг, до яких було залучено особу, яка працювала водієм посадовця.

    Саме ці обставини стали підставою для детального аналізу способу набуття майна та фінансових можливостей родини чиновника.

    У САП заявили, що під час перевірки були проаналізовані доходи та видатки самого посадовця, а також членів його сім’ї. За результатами цього аналізу прокурори дійшли висновку, що офіційно задекларованих доходів було недостатньо для придбання активів такої вартості.

    «Встановлено, що законних доходів для придбання цих активів не вистачало», — зазначають у прокуратурі.

    Саме тому антикорупційні органи звернулися до суду із вимогою визнати майно необґрунтованим активом та стягнути його на користь держави.

    Водночас остаточне рішення у справі ухвалюватиме виключно Вищий антикорупційний суд.

    Варто зазначити, що процедура цивільної конфіскації останніми роками стала одним із ключових інструментів боротьби з незаконним збагаченням посадовців. На відміну від кримінального провадження, у таких справах не обов’язково доводити вчинення злочину. Основним питанням є співвідношення офіційних доходів особи та вартості придбаних активів.

    Якщо суд доходить висновку, що походження майна не підтверджується законними доходами, активи можуть бути стягнуті в дохід держави.

    Подібні рішення ВАКС уже ухвалював раніше щодо інших посадовців. Лише минулого тижня суд частково задовольнив позов САП та визнав необґрунтованими активи колишнього керівника одного з підрозділів Національної поліції на суму понад 6,7 млн грн. Тоді у дохід держави були стягнуті кошти та вартість кількох автомобілів преміум-класу.

    Справу Кулеби вже називають однією з найрезонансніших серед процедур цивільної конфіскації щодо високопосадовців чинної влади.

    Сам Олексій Кулеба наразі офіційно обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України та міністра розвитку громад і територій. До цього він працював головою Київської обласної військової адміністрації, а також заступником керівника Офісу Президента.

    Після надходження позову Вищий антикорупційний суд має відкрити провадження та розпочати розгляд матеріалів справи. Під час судового процесу сторони отримають можливість надати свої докази та пояснення щодо джерел походження коштів, використаних для придбання нерухомості.

    У разі якщо ВАКС підтримає позицію САП, квартира та машиномісце можуть бути конфісковані та передані у власність держави. Якщо ж суд визнає пояснення сторони захисту достатніми та підтвердженими документально, позов прокуратури може бути відхилений.

    Таким чином, наразі йдеться лише про початок судового процесу, а остаточну крапку у справі поставить рішення Вищого антикорупційного суду.