Gorchitsa.info

Позначка: опитування

  • Опитування показало хто, на думку українців, відповідальний за корупцію

    Опитування показало хто, на думку українців, відповідальний за корупцію

    Корупція, яка десятиліттями залишалася хронічною проблемою України, сьогодні займає друге місце після війни в рейтингу найбільших загроз для країни. За даними дослідження “Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність”, опублікованого Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), понад 94% громадян і 90% підприємців вважають корупцію серйозною проблемою, що підриває стабільність держави.

    Що думають українці про корупцію?

    Дослідження продемонструвало, що:

    • 94,8% населення вважають корупцію серйозною загрозою, причому 79,4% оцінюють її як “дуже серйозну”.
    • Серед бізнесу ситуація схожа: 90,3% підприємців також назвали проблему актуальною, причому майже 80% із них — критичною.

    Попри всі виклики воєнного часу, громадяни продовжують сприймати корупцію як одну з ключових перешкод на шляху до побудови успішної держави.

    Сфери найбільшої корупції

    За словами респондентів, найбільш корумпованими є:

    • Судова система — від неупередженості у правосудді залежить довіра до державних інституцій.
    • Митниця — корупційні схеми на митницях гальмують розвиток економіки та завдають державі мільярдних збитків.

    Крім того, найгіршим проявом корупції громадяни та бізнес вважають політичну корупцію на найвищому рівні, зокрема серед урядовців і депутатів Верховної Ради.

    Найгірша динаміка за останні роки

    Оцінка поширеності корупції серед населення досягла рекордного рівня за останні 7 років — 4,52 із 5 балів. У 2017 році цей показник становив 4,49. Аналогічно серед підприємців — 4,39 балів.

    Кожен сьомий українець (69,1%) відзначив зростання корупції за останній рік. Лише 2,5% опитаних заявили про її зниження. Це тривожний сигнал, який демонструє недостатність реформ та антикорупційних заходів.

    Відповідальність за боротьбу з корупцією

    На запитання, хто найбільше відповідальний за протидію корупції:

    • 56,5% громадян та 51,9% підприємців покладають цю роль на президента та його офіс.
    • Попри високі очікування, найкраще оцінили роботу в цьому напрямку Служби безпеки України — 2,15 бала (населення) та 2,6 бала (бізнес).

    Війна проти Росії додала ще один вимір до проблеми корупції. Як зазначають експерти, розкрадання ресурсів під час воєнного стану має катастрофічний вплив на обороноздатність країни. Публікація даних про закупівлі або злив конфіденційної інформації може напряму загрожувати життю військових на передовій.

    Попри зростання недовіри та погіршення сприйняття ситуації, результати опитування свідчать, що українці продовжують вірити в необхідність антикорупційної боротьби. Ключовими завданнями залишаються:

    1. Перезапуск судової системи.
    2. Реформування митниці.
    3. Створення дієвих механізмів контролю за політичною елітою.

    Україна стоїть перед важливим викликом: або корупція стане черговим випробуванням, яке буде подолане, або вона й надалі залишатиметься “невидимим фронтом”, на якому країна ризикує втратити більше, ніж від будь-якого ворога.

  • Більшість українців планують залишитися в країні, але 20% розглядають переїзд за кордон

    Більшість українців планують залишитися в країні, але 20% розглядають переїзд за кордон

    За результатами соціологічного опитування, після потенційного відкриття кордонів для всіх категорій населення 20% українців заявили про бажання виїхати за кордон на постійне проживання. Однак переважна більшість громадян, 70%, планують залишитися в Україні.

    Про це свідчать дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.

    Опитування проводилося у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року та охопило 1518 респондентів на територіях України, що не перебувають у зоні бойових дій.

    Водночас 70% українців бажають залишитися в країні, а 9,3% не визначилися зі своїм майбутнім. Це свідчить про те, що більшість населення хоче залишити країну, зокрема через певні соціально-економічні проблеми.

    Соціологи з'ясували, скільки українців планують виїхати після відкриття кордонів

    Інфографіка опитування фонду “Демократичні ініціативи”

    Особливо велика частка бажаючих виїхати серед чоловіків — 25%, тоді як серед жінок цей показник становить 17%. Аналітики пояснюють це тим, що для жінок кордони не були закриті, і багато з тих, хто хотів виїхати, вже зробили це раніше.

    Серед молоді (18-29 років) 33% респондентів заявили, що хочуть покинути країну, тоді як лише 9% серед людей старше 60 років висловили таке бажання.

    Основними причинами бажання виїхати є:

    • Відсутність можливостей для розвитку (30,5%)
    • Загроза здоров’ю та життю через бойові дії (28,6%)
    • Недостатня соціальна підтримка з боку держави (28,6%)
    • Бажання возз’єднатися з родичами, які вже виїхали (26,2%)
    Соціологи з'ясували, скільки українців планують виїхати після відкриття кордонів

    Інфографіка опитування фонду “Демократичні ініціативи”

    За словами Поліни Бондаренко, аналітикині фонду “Демократичні ініціативи”, це дослідження відображає реальні настрої серед громадян, хоча багато хто вже встиг виїхати раніше.

  • Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Більшість громадян України підтримують інтеграцію країни як до Європейського Союзу, так і до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Проте, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у грудні 2024 року, вступ до НАТО вважається більш пріоритетним напрямком.

    Так, хоча членство в обох союзах є важливим для більшості населення, проте пріоритет віддають вступу до НАТО (вочевидь, через гостру потребу мати надійні гарантії безпеки).

    Згідно з отриманими результатами, більше українців хочуть насамперед бачити Україну в НАТО (46%), ніж у ЄС (22%). Ще 22% опитаних, відповідаючи на запитання, що має бути пріоритетним для України – членство у ЄС чи НАТО, сказали “ні те, ні інше”. 11% респондентів було важко дати відповідь.

    Соціологи звертають увагу, що за останній рік стало більше тих, хто говорить, що не треба мати за пріоритет членство в жодному союзі (у жовтні 2023 року таких було лише 12%). При цьому за рік стало на 8% менше тих, хто говорить про пріоритетність членства в НАТО (54% раніше). Для ЄС показники майже не змінилися (24% раніше).

    Водночас опитування КМІС показало, що 90% українців хочуть бачити Україну в складі ЄС, а 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО. Такі дані дозволяють говорити про абсолютну прихильність українців до європейської і євроатлантичної інтеграції.

    У запитанні про довіру можна побачити, що ЄС довіряють 46% (не довіряють – 19%), а НАТО довіряють 43% (не довіряють – 25%). Тобто ці союзи користуються скоріше довірою (баланс довіри-недовіри є позитивним), проте не переважною, зауважують у КМІС.

    Вивчаючи прийняття українцями Заходу, ставилось також питання довіри США. Як з’ясувалось, довіряють США – 40%, не довіряють – 23%. Решта 36% мають невизначене ставлення. Тобто в чомусь довіряють, у чомусь не довіряють, і коли є пряма можливість, воліють обирати саме цей варіант, зазначають у КМІС. Таким чином, українці скоріше довіряють США (оскільки баланс довіри-недовіри є позитивним), але разом із цим і досить багато критики.

    Інші опитування в Україні: які результати

    За даними КМІС, в Україні зменшується частка тих громадян, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Про це свідчать результати опитування, проведеного 2-17 грудня 2024 року та у жовтні 2024 року.

    Так, тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно” у грудні було 57%, а у жовтні 63% опитаних. При цьому у лютому минулого року частка людей, які дали таку відповідь, становила 73%.

    Згідно з результатами опитування, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорить про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

  • Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Згідно з новим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців все ще виступають категорично проти будь-яких територіальних поступок у війні з Росією. Однак частка тих, хто дотримується цієї позиції, поступово зменшується.

    Головні висновки опитування

    • 51% українців переконані, що Україна не повинна відмовлятися від жодної своєї території за жодних умов.
    • Проте цей показник поступово знижується, що може свідчити про зростання втоми від війни або прагнення до компромісу.
    • На заході України більше прихильників продовження боротьби, ніж на сході, але регіональні відмінності залишаються незначними.

    Що думають українці про різні умови миру?

    КМІС запропонував респондентам кілька сценаріїв:

    1. Варіант 1: Росія зберігає контроль над окупованими територіями, Україна відмовляється від вступу до НАТО, але стає членом ЄС і отримує кошти на відновлення.
      • 47% опитаних вважають цей варіант неприйнятним.
    2. Варіант 2: Росія зберігає контроль над територіями, але Україна стає членом НАТО і ЄС.
      • 64% українців підтримують цей сценарій, що демонструє суттєве зростання підтримки в порівнянні з червнем, коли цей варіант схвалювали лише 47%.
      • Лише 21% висловилися проти.
    3. Варіант 3: Росія зберігає контроль над Донбасом і Кримом, але повертає Запоріжжя і Херсон. Україна вступає до НАТО і ЄС.

    Позиція суспільства щодо цього варіанту залишається змішаною, однак підтримка вступу до НАТО стала ключовим фактором.

    Чому підтримка НАТО зростає?

    Переважна більшість (64%) українців виступає за вступ до НАТО, навіть якщо це передбачає поступки щодо частини територій. Зростання підтримки можна пояснити:

    • Безпековими гарантіями, які надає НАТО.
    • Розчаруванням у перспективах виключно дипломатичного врегулювання.
    • Посиленням усвідомлення важливості міжнародної підтримки у війні.

    Зростання підтримки сценаріїв, що включають вступ до НАТО, свідчить про зміну пріоритетів українського суспільства. Якщо раніше акцент робився на збереженні всіх територій, то тепер головними стають гарантії безпеки та євроатлантична інтеграція.

    Проте більшість українців досі не готова поступитися територіями заради миру. Це свідчить про стійкість і прагнення до збереження суверенітету країни навіть у складних умовах війни.

  • В Україні зменшується частка тих, хто готовий терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”

    В Україні зменшується частка тих, хто готовий терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”

    За результатами соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у грудні 2024 року в Україні зменшується частка громадян, які готові терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”. Це свідчить про зміну настроїв серед українців, особливо в умовах сучасного військового конфлікту, який впливає на економіку, соціальні стосунки та психологічний стан громадян.

    Зокрема, в учасників опитування запитали, скільки ще часу вони готові терпіти війну.

    Результати дослідження засвідчують незначне, але зниження частки тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. У грудні число таку думку поділяло 57% опитаних громадян. Хоча у жовтні 2024 року на це були готові 63% опитаних, а у лютому минулого року – 73%.

    Водночас, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорять про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

    Дослідники вважають, що між жовтнем і груднем більшою мірою відбулося не зниження запасу міцності українців, а відбулося зростання невизначеності (що відображає високу невизначеність сукупність зовнішніх факторів, як-от вибори в США, так і внутрішніх обставин).

    Як відзначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, зменшення частки тих, хто готовий терпіти воєнні складнощі стільки, скільки буде потрібно, безумовно є тривожною тенденцією, яка потребує уваги влади та суспільства. “Тим більше ми бачимо, що готовність терпіти не зводиться до соціально-економічних умов, а насправді інші фактори більш вагомі і визначають запас міцності населення”, – повідомив Грушецький.

    Разом з цим, він впевнений, що станом на грудень 2024 року українці демонструють високу стійкість та доволі міцну волю боротися далі, якщо враховувати негативні (а часом – мало не апокаліптичні) “прогнози”, які пророкували Україні і українцям протягом 2024 року.

    Було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

    Інші опитування українців

    Як повідомляв УНІАН, результати опитування від групи “Рейтинг” спільно зGallup International, проведеного 2-5 грудня 2024 року, свідчать, що 45% українців очікують, що 2025 рік буде кращим за 2024, ще 27% очікують на погіршення, 20% вважають, що він буде таким самим. 8% не визначилися зі своїми очікуваннями щодо 2025-го року. У порівнянні з минулим роком, оцінки змістилися до більш песимістичних очікувань.

  • У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У семи країнах Західної Європи зафіксовано різке падіння підтримки України у війні проти російської агресії. Як свідчать опитування, більшість європейців тепер надають перевагу мирним переговорам, навіть якщо це означає поступки росії щодо контролю над частиною українських територій.

    Грудневе опитування YouGov у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії засвідчило, що бажання населення підтримувати Україну до перемоги – навіть якщо це означає  продовження війни – впало у всіх семи країнах за останні 12 місяців.

    Підтримка припинення бойових дій шляхом переговорів, навіть якщо це залишить за росією контроль над частиною України, – зросла в кожній країні. Як показало опитування, в чотирьох країнах цей варіант виявився найбільш бажаним.

    Image

    Опитування показало, що готовність підтримати Україну до перемоги над росією залишається високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, але ці показники знизилися на 14 пунктів порівняно з січневими цифрами 57%, 51% і 50%.

    За той самий період відсоток опитаних, які віддають перевагу миру, досягнутому шляхом переговорів, зріс до 55% з 45% в Італії, 46% (38%) в Іспанії, 43% (35%) у Франції та 45% (38%) у Німеччині, що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до перемоги.

    Незрозуміло, чи цей зсув відображає зниження інтересу, чи зростання втоми. У Франції, Німеччині та Швеції частка тих, хто бажає перемоги України і турбується про неї, залишається стабільною з початку 2023 року, хоча в інших країнах вона знизилася.

    ImageImage

    Менш ніж за місяць після повернення Трампа більшість або майже більшість опитаних у всіх країнах, крім однієї, вважають, що обраний президент США, найімовірніше, припинить підтримку України: 62 % німців, 60 % іспанців, 56 % британців, 52 % французів і 48 % італійців.

    Менш упевненими виявилися опитані в тому, що Трамп виведе США з оборонного альянсу НАТО: данці, німці, італійці, іспанці та шведи вважають, що цього не станеться, а думки британців і французів розділилися порівну.

    Люди також розділилися в думках щодо того, як вони поставляться до мирного врегулювання, яке залишить за росією контроль хоча б над деякими частинами України, незаконно захопленими нею після вторгнення в лютому 2022 року, як, за деякими даними, планує Трамп.

    Більшість опитаних у Швеції (57%), Данії (53%) і Великій Британії (51%), а також значна меншість (43%) в Іспанії заявили, що поставилися б до такої угоди дуже або доволі негативно, тоді як у Франції таких 37%, а в Німеччині та Італії – 31%.

    Опитування показало, що більшість західноєвропейців вважають, що союзники України не зробили достатньо, як у плані економічних санкцій проти москви, так і в плані військової та іншої допомоги Києву.

    Близько 66 % данців, 63 % шведів та іспанців, 59 % британців, 53 % німців та італійців і 52 % французів заявили, що загальна допомога Україні була або не зовсім, або майже не достатньою. Однак лише деякі вважають, що їхня країна має збільшити підтримку.

    Меншість – від 29 % у Швеції, 21 % у Великій Британії та Німеччині, 14 % у Франції і лише 11 % в Італії – вважають, що їхній уряд повинен збільшити допомогу Україні, при цьому більша частина опитаних у кожній країні заявила, що допомога має бути або збережена, або скорочена.

    Що стосується конкретних заходів, таких як посилення санкцій, постачання більшої кількості зброї, відправлення додаткових військ для підтримки членів НАТО у Східній Європі або координація авіаударів по російських цілях в Україні, то їхня підтримка залишилася незмінною або була нижчою, ніж раніше.

    На запитання про те, якою, на їхню думку, буде ситуація через рік, мало хто із західноєвропейців вважає, що росія або Україна переможуть, більшість вважає, що дві країни або все ще воюватимуть, або вестимуть переговори про мир.

    Закінчення війни вважають вірогіднішим жителі Данії (47 %), Німеччини (40 %), Великої Британії та Франції (38 %) й Італії (36 %), а продовження бойових дій розглядають як дещо вірогідніший сценарій жителі Іспанії (36 %) і Швеції (35 %).

  • За опитуванням КМІС українці хочуть більшого об’єднання у суспільстві і політиці

    За опитуванням КМІС українці хочуть більшого об’єднання у суспільстві і політиці

    Більшість українців підтримують ідею створення уряду національної єдності, що об’єднує патріотичні сили, як у парламенті, так і поза ним. Такі результати були отримані в ході соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке проводилося з 1 по 9 грудня 2024 року.

    Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.

    Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).

    Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.

    Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.

  • У Польщі більшість громадян вперше підтримали завершення війни в Україні шляхом територіальних поступок

    У Польщі більшість громадян вперше підтримали завершення війни в Україні шляхом територіальних поступок

    Вперше за час війни в Україні більшість поляків висловилися за закінчення конфлікту, навіть якщо це передбачає територіальні поступки з боку України. Такі дані опублікувало Польське радіо, посилаючись на результати опитування, проведеного Польським центром дослідження громадської думки (CBOS).

    Зокрема опитування показало, що 55% респондентів підтримали думку, що для припинення війни Україна має пожертвувати територією. У вересні 2024 року це підтримувало лише 39% опитуваних, а у квітні всього 26%.

    Своєю чергою у CBOS наголосили, що ця зміна показує зростаючу втому від довготривалої війни, адже раніше громадяни Польщі підтримували те, аби Україна продовжувала свою боротьбу.

    Також опитування показало, що молодь Польщі, а саме люди віком від 18 до 24 років, жителі менших міст, люди з нижчим рівнем освіти та поляки з консервативнішими поглядами переважно підтримують мир шляхом перемовин.

    Водночас українці думають по-іншому. Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що майже дві третини українців готові терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Такий показник трохи знизився з 73% наприкінці 2023 року до 63% у жовтні 2024 року, проте більшість досі рішуче відкидає територіальні поступки.

    Можливість переговорів з РФ – останні новини

    Раніше радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк заявив, що переговори між Україною та Росією станом на сьогодні неможливі. За його словами, Російська Федерація може сісти за стіл переговорів лише через інструменти примусу.

    Також голова Офісу президента Андрій Єрмак наголосив, що переговори про мир почнуться лише тоді, коли РФ не матиме ресурсів для ведення війни. Він зазначив, що через це “попереду неймовірно велика робота”.

  • Більше 70% українців підтримують вступ до НАТО за моделлю Західної Німеччини

    Більше 70% українців підтримують вступ до НАТО за моделлю Західної Німеччини

    Нещодавнє опитування громадської думки показало, що більше 70% українців підтримують ідею поступового вступу України до НАТО за моделлю, схожою на ту, яку проходила Західна Німеччина. Цей процес став важливим кроком на шляху до стабільності та безпеки для країн, що прагнуть стати членами Альянсу, і для України це може стати моделлю успішної інтеграції в коло західних держав.

    70,3% опитаних українців підтримують ідею поступового вступу України до НАТО, відправною точкою цієї моделі є західнонімецька. Про це йдеться у результатах загальнонаціонального опитування на замовлення Центру “Нова Європа”.

    “70,3% українців підтримують ідею поступового вступу України до Альянсу, коли НАТО запросить Україну в міжнародно визнаних кордонах (при цьому стаття 5 Вашингтонського договору застосовуватиметься до всієї держави, окрім тимчасового окупованих територій)”, – йдеться у результатах опитування.

    Зауважується, що відправною точкою цієї моделі є західнонімецька модель вступу.

    “Нагадаємо, ФРН стала членом НАТО ще в 1955, але східні землі країни змогли приєднатися до Альянсу лише після воззʼєднання Німеччини в 1990 році. Однак суттєвою відмінністю поступового вступу від часткового є те, що запрошення до НАТО поширюватиметься не лише на Україну без тимчасово окупованих територій, як це було у випадку Західної Німеччини, але на всю Україну, включно з окупованими територіями”, – наголошується у повідомленні.

    Водночас в українському дискурсі “впродовж останніх двох років обговорювався переважно частковий вступ України в НАТО, коли окуповані території нібито “віддаються” Росії в обмін на членство в НАТО для неокупованої”.

    “Звісно, що і в опитуваннях такий варіант не знаходить підтримки з боку українців. Насправді йдеться про те, що ці території є також запрошеними до Альянсу, але під безпековою парасолькою Альянсу зможуть опинитись лише після їх деокупації  в майбутньому… Як бачимо, поступовий вступ знаходить розуміння у більшості українців”, – йдеться у повідомленні.

    Як проводилось опитування

    Дослідження було проведено ТОВ “ІНФО САПІЄНС” на замовлення Центру “Нова Європа” з 15 по 27 листопада. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

    Вибірка дослідження – 1 тис. респондентів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 1 січня 2022 року. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%.

    Опитування не проводилося на тимчасово окупованих територіях Криму, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.

    Президент України Володимир Зеленський вважає, що наразі немає сенсу говорити з обраним президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом про запрошення України до НАТО, поки він ще не в Білому домі.

    Водночас Зеленський наголосив, що такі гарантії безпеки, як запрошення України до НАТО потрібні вже зараз.

  • Більшість американців підтримує мирні переговори України з територіальними поступками Росії

    Більшість американців підтримує мирні переговори України з територіальними поступками Росії

    Згідно з останнім опитуванням, проведеним Інститутом Рональда Рейгана, 59% американців підтримують ідею мирних переговорів між Україною та Росією, якщо навіть це буде передчасно поступки території на використання Москви. Цей результат викликав значні дискусії як в Україні, так і серед міжнародних експертів, що стосуються можливих шляхів вирішення війни та перспектив стабільності в регіоні.

    Так вважають і прихильники Трампа (63%), і прихильники Гарріс (55%).

    Відносна більшість (41%) вважає, що наразі Росія виграє війну (45% серед виборців Трампа). 24% вважають, що виграє Україна (29% серед прихильників Гарріс, 21% – Трампа). 22% вважають, що жодна зі сторін не виграє.

    Істотна відмінність між республіканцями і демократами в питанні постачання зброї – серед прихильників Гарріс «за» 74%, а Трампа – тільки 42%.

    Загалом же продовження військової допомоги Україні підтримують більше американців – 55% проти 35%. Хоча торік було 59%.

    Найчастіше противники допомоги обґрунтовують це тим, що ця війна не стосується США – 33%.

    Великий відсоток американців (78%) побоюється розширення війни на країни НАТО, а також вторгнення інших авторитарних режимів у демократичні країни (75%).