Позначка: Ормузька протока

  • Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військово-морські сили фактично встановили повний контроль над Ормузькою протокою та очистили стратегічний водний шлях від мін, передає CNN.  За його словами, протока тепер відкрита для судноплавства, а саме ВМС США є силою, яка контролює ситуацію в районі одного з найважливіших енергетичних маршрутів планети. Водночас дані про рух комерційних суден та заяви Ірану свідчать, що говорити про повне повернення Ормузу до нормальної роботи поки зарано.

    Гучну заяву Трамп зробив 10 серпня під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті Білого дому. Американський президент стверджує, що Сполучені Штати провели масштабну операцію з пошуку та знешкодження мін, встановлених у районі протоки.

    «Єдиний, хто зараз контролює Ормузьку протоку, — це ВМС США», — заявив Трамп, додавши, що американські сили контролюють водний шлях «на 100%».

    За словами американського президента, загроза мінування все ще може виникати: окремі міни можуть з’являтися у воді, однак американські військові їх виявляють та знешкоджують. Трамп при цьому заявив, що США «прочистили всю протоку».

    Однак саме формулювання президента про повне відкриття Ормузу потребує обережності. За даними ЗМІ, які відстежують ситуацію із судноплавством, рух через стратегічний маршрут усе ще не повернувся до довоєнного режиму. Тому слова Трампа наразі передусім відображають позицію американської адміністрації щодо військового контролю над водним шляхом, а не остаточне політичне врегулювання статусу протоки.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормуз — вузький морський прохід між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Індійським океаном. У найвужчій частині протока має приблизно 30 кілометрів завширшки.

    У нормальних умовах через цей маршрут проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Саме тому будь-яка загроза блокування Ормузу практично миттєво стає проблемою не лише для країн Перської затоки, а й для глобальної економіки.

    Через протоку проходять танкери, що перевозять енергоресурси з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та інших держав регіону. Тривале порушення судноплавства здатне впливати на ціни на нафту, страхування танкерів, вартість фрахту та зрештою — на ціни енергоносіїв далеко за межами Близького Сходу.

    Саме контроль над Ормузом став одним із головних важелів Тегерана у протистоянні зі США. Європейський Союз ще навесні розширив санкційний механізм, щоб отримати можливість запроваджувати обмеження проти осіб та структур, причетних до перешкоджання свободі судноплавства в регіоні. ЄС прямо заявляв, що дії проти суден у протоці суперечать міжнародному праву.

    У червні Євросоюз також запровадив санкції проти командування ВМС Корпусу вартових ісламської революції в провінції Хормозган. За даними Ради ЄС, іранська сторона запроваджувала систему контролю, за якої судна мали передавати інформацію про себе, вантаж і пункт призначення, після чого вирішувалося питання щодо їхнього проходження.

    Розмінування Ормузу триває не перший місяць

    Американська операція в районі протоки розпочалася значно раніше за нинішню заяву Трампа. Ще у квітні Центральне командування США повідомляло про підготовку умов для розмінування Ормузу та прокладання безпечних маршрутів для комерційного судноплавства.

    До операції залучалися американські військові кораблі та спеціалізовані засоби, включно з безпілотними підводними системами. Вашингтон заявляв, що після визначення безпечних маршрутів відповідну інформацію передаватимуть судноплавній галузі.

    Сам Трамп тоді визнавав, що у воді можуть залишатися міни, які необхідно знайти та ліквідувати.

    Тепер президент США стверджує, що ця робота фактично завершена.

    Але Іран не відмовився від претензій на контроль

    Ключова проблема полягає в тому, що фізичне розмінування протоки не означає автоматичного політичного врегулювання.

    Іран раніше наполягав, що судна повинні використовувати маршрути, схвалені Тегераном. Корпус вартових ісламської революції також вимагав від кораблів підтримувати зв’язок з іранськими військово-морськими силами під час проходження Ормузу.

    Ситуацію додатково ускладнила спроба Оману запропонувати альтернативний механізм. Маскат виступив за регіональне управління протокою та добровільні платежі за певні послуги замість моделі, за якої Іран фактично контролював би водний шлях і стягував плату за його використання. За інформацією Reuters від 28 липня, саме питання контролю над Ормузом залишалося одним із головних каменів спотикання в процесі врегулювання американсько-іранського конфлікту.

    Раніше досягнуті домовленості передбачали тимчасове безкоштовне проходження комерційних суден протягом 60 днів та проведення операцій із розмінування. Водночас остаточна модель управління протокою після завершення цього періоду залишилася невизначеною.

    Тегеран висунув Вашингтону додаткові умови

    Ще одна проблема для заявленого Трампом «відкриття» Ормузу — позиція самого Ірану.

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявляв, що домовленості між Тегераном та Маскатом щодо маршруту недостатньо для повного відновлення роботи стратегічного водного шляху. Іран пов’язує остаточне врегулювання з ширшим комплексом питань у відносинах зі Сполученими Штатами.

    Таким чином, навіть після заяви Вашингтона про завершення розмінування залишається принципова суперечність: США наполягають на свободі проходу міжнародною протокою, тоді як Тегеран прагне зберегти значний вплив на правила судноплавства.

    Вашингтон раніше прямо відкидав можливість обов’язкової плати за прохід. Держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що жодна держава не може одноосібно претендувати на міжнародний водний шлях або вимагати плату лише за право його використання.

    Заява Трампа може бути сигналом не лише Ірану

    Твердження президента США про «100% контроль» має також політичне та економічне значення. Для Вашингтона критично важливо переконати судноплавні компанії та енергетичні ринки у тому, що Ормуз поступово стає безпечнішим.

    Трамп уже використовував подібну риторику раніше. У березні він закликав нафтові компанії відновлювати перевезення через протоку, стверджуючи, що американські сили суттєво послабили можливості Ірану загрожувати судноплавству. Водночас уже тоді залишалися питання щодо реального масштабу розмінування та готовності комерційних перевізників повернутися на маршрут.

    Нинішня заява є значно категоричнішою: Трамп уже не говорить про часткове відновлення безпеки, а заявляє про повний контроль американського флоту.

    Проте остаточним тестом стане не політична заява Білого дому, а фактичне повернення танкерів і торговельних суден до нормального режиму роботи. Поки цього не сталося, ситуація навколо Ормузької протоки залишається частиною ширшого протистояння США та Ірану.

    Фактично зараз існують дві паралельні реальності. Вашингтон заявляє, що військова загроза мінування значною мірою усунена і протока перебуває під контролем ВМС США. Тегеран, своєю чергою, не відмовляється від претензій на участь у визначенні правил проходу суден та пов’язує повне відкриття Ормузу з ширшими політичними домовленостями.

    Тому слова Трампа про «100% контроль» можуть означати важливий військовий перелом навколо Ормузу, але ще не ставлять крапку в боротьбі за один із найважливіших морських маршрутів світу.

  • Трамп готувався оголосити про перемогу у війні з Іраном: що стало на заваді плану США

    Трамп готувався оголосити про перемогу у війні з Іраном: що стало на заваді плану США

    Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа останнім часом намагалася знайти спосіб якнайшвидше вийти з військового конфлікту, водночас зберігши можливість представити його завершення як результат успішної американської політики. Одним із ключових елементів такого плану стало питання Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Однак спроби Білого дому швидко завершити конфлікт зіткнулися з новою проблемою. У суботу Іран висунув жорсткі вимоги, пов’язавши відновлення повноцінного судноплавства через протоку з низкою умов. Зокрема, Тегеран вимагає мільярдних репарацій, виведення американських військ із регіону та припинення морської блокади.

    Такі вимоги значно ускладнюють для адміністрації Трампа пошук сценарію завершення війни, який можна було б представити як дипломатичний та військовий успіх США.

    Директорка програми Близького Сходу Центру стратегічних та міжнародних досліджень Мона Якубян зазначила, що жорстка позиція Ірану створює для американського президента дедалі більше труднощів. За її словами, нові вимоги Тегерана ускладнюють можливість для Трампа сформувати прийнятний для Вашингтона шлях виходу з конфлікту.

    Водночас експерт з питань Ірану консалтингової компанії Eurasia Group Грегорі Брю вважає, що Тегеран усвідомлює зацікавленість Трампа у якнайшвидшому відновленні роботи Ормузької протоки. Саме тому, на його думку, іранська сторона намагається максимально посилити свої позиції на переговорах і висуває жорсткі умови.

    Питання Ормузької протоки поступово стало одним із центральних елементів американської політики щодо Ірану. Ще з квітня адміністрація Трампа намагалася включити питання іранської ядерної програми до ширшого переговорного процесу. Проте досягти домовленостей виявилося значно складніше, ніж очікували у Вашингтоні.

    Через це останніми тижнями американська сторона змістила акцент із комплексної ядерної угоди на практичне відновлення комерційного судноплавства через Ормузьку протоку. Для США та світової економіки це питання має стратегічне значення, оскільки перекриття цього морського маршруту безпосередньо впливає на міжнародні поставки енергоносіїв та ціни на нафту й газ.

    Іран, зі свого боку, використовує контроль над можливістю безпечного проходження суден через протоку як важливий інструмент тиску. Ракетні атаки та застосування безпілотників продемонстрували здатність Тегерана створювати серйозні ризики для міжнародного судноплавства.

    Трамп неодноразово заявляв про необхідність повного відкриття Ормузької протоки. Однак, як зазначає WSJ, попередні заяви американського президента про швидке відновлення судноплавства виявилися передчасними.

    Віце-президент США Джей Ді Венс також визнав, що ситуація залишається невизначеною. За його словами, адміністрація перебуває в процесі переговорів і продовжить чинити тиск на Іран, якщо домовитися про відкриття протоки не вдасться.

    У Вашингтоні водночас наполягають, що США вже досягли основних військових цілей, які ставили перед собою під час операції проти Ірану. Американські чиновники заявляють, що Сполучені Штати зможуть виявити будь-які спроби Тегерана відновити ядерну програму, а перспектива нових американських ударів має стримувати Іран від таких дій.

    Однак тривалість конфлікту створює для Вашингтона додаткові проблеми. Військова кампанія на Близькому Сході призвела до значного використання американських запасів озброєння та змусила адміністрацію Трампа активніше шукати дипломатичні механізми для зниження напруги.

    Раніше повідомлялося, що війна з Іраном уже суттєво виснажила американські арсенали. Це потенційно може вплинути на здатність США одночасно реагувати на інші масштабні геополітичні виклики, зокрема з боку Росії та Китаю.

    Для Вашингтона важливим залишається і питання цін на енергоносії. Перебої з постачанням через Ормузьку протоку здатні створити додатковий тиск на світові нафтові ринки та, відповідно, на американських споживачів. Саме тому адміністрація Трампа зацікавлена у якнайшвидшому відновленні стабільного руху танкерів.

    Венс заявляв, що Вашингтон розраховує на повернення судноплавства Ормузькою протокою до рівня, який існував до початку війни. За його словами, сторони досягли певного прогресу у переговорах із Тегераном.

    Втім, останні вимоги Ірану свідчать про те, що остаточної домовленості поки немає. Тегеран прагне отримати економічні та військово-політичні поступки, тоді як Вашингтон намагається домогтися відкриття ключового морського маршруту без необхідності погоджуватися на умови, які могли б виглядати як значна поступка Ірану.

    Таким чином, майбутнє Ормузької протоки може стати одним із головних факторів, від якого залежатиме подальший розвиток конфлікту. Для Трампа її повне відкриття могло б стати підставою заявити про досягнення головної практичної мети війни. Водночас жорстка позиція Тегерана та вимоги щодо компенсацій, виведення американських військ і припинення блокади поки що залишають сценарій швидкого завершення конфлікту невизначеним.

  • Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Судноплавство через дві ключові морські артерії Близького Сходу різко скоротилося на тлі нового загострення навколо Ірану та його союзників. Найдраматичніша ситуація склалася у Баб-ель-Мандебській протоці, де 5 серпня за добу пройшло лише одне торговельне судно, тоді як днем раніше їх було двадцять.

    Паралельно різко впав рух і через Ормузьку протоку — головний морський вихід із Перської затоки. За даними аналітичної компанії Kpler, які наводить Reuters, у середу там зафіксували всього два торговельні судна проти восьми днем раніше. До нинішнього конфлікту через Ормуз щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Таке падіння відбулося після заяв єменських хуситів, яких підтримує Іран, про ракетні удари по двох саудівських нафтових танкерах. Один із них, за твердженням угруповання, атакували біля саудівського Янбу на Червоному морі, інший — в Аденській затоці. Саудівська Аравія станом на 6 серпня не підтвердила жодного з цих ударів.

    Через Баб-ель-Мандеб за добу пройшов лише один корабель

    Найбільш показовою стала ситуація у Баб-ель-Мандебській протоці.

    5 серпня через неї пройшло лише одне торговельне судно — суховантаж під прапором Багамських островів. За день до цього було зафіксовано 20 проходів.

    Таким чином, за одну добу інтенсивність комерційного руху впала приблизно у 20 разів.

    Баб-ель-Мандеб має критичне значення для світової торгівлі, адже з’єднує Червоне море з Аденською затокою та далі з Індійським океаном. Через нього проходить маршрут до Суецького каналу, яким користуються судна між Азією, Близьким Сходом та Європою.

    Якщо цей шлях стає небезпечним, судноплавні компанії змушені відправляти кораблі в обхід Африки через мис Доброї Надії. Такий маршрут довший, дорожчий і збільшує витрати на паливо, страхування та екіпажі.

    Хусити раніше оголосили «морську блокаду» Саудівської Аравії

    Нинішнє скорочення руху відбулося не раптово.

    Ще у липні єменські хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії у Червоному морі. Вони звинуватили Ер-Ріяд у блокаді Ємену — Саудівська Аравія ці твердження відкидає.

    Хусити також попереджали міжнародні судноплавні компанії, щоб ті не заходили до саудівських портів і не здійснювали там навантаження чи розвантаження. За даними Reuters, відповідні попередження надсилалися безпосередньо компаніям.

    Фактично це створило ситуацію, коли навіть без фізичного перекриття протоки сама загроза атак почала змушувати судновласників змінювати маршрути.

    Для морської торгівлі такого ефекту іноді достатньо: компанії оцінюють не тільки ймовірність прямого удару, а й можливу втрату судна, життя екіпажу та різке зростання страхових премій.

    Ормузька протока теж майже спорожніла

    Паралельно критично низьким залишається судноплавство через Ормузьку протоку.

    5 серпня Kpler зафіксував лише два торговельні судна: одне панамське вантажне судно з вугіллям заходило до протоки, а інше, під прапором Маршаллових островів, виходило з неї.

    Днем раніше було вісім проходів. Тобто лише за добу трафік скоротився ще приблизно вчетверо.

    Контраст із довоєнними показниками ще разючіший. За даними Reuters, до нинішньої близькосхідної кризи через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Це одна з найважливіших транспортних артерій світу для нафтового ринку. Через протоку проходить експорт енергоносіїв із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Катару, ОАЕ та інших виробників Перської затоки.

    Тому будь-яке значне порушення руху через Ормуз швидко перетворюється з регіональної військової проблеми на глобальну економічну.

    Чому одночасна проблема з двома протоками особливо небезпечна

    Головна загроза нинішньої ситуації полягає в тому, що проблеми виникли одночасно на двох стратегічних напрямках.

    У разі перебоїв в Ормузькій протоці частина саудівської нафти може транспортуватися трубопроводом East-West Pipeline до порту Янбу на Червоному морі. Звідти танкери можуть іти на світові ринки, частково оминаючи Ормуз.

    Але тепер саме Янбу та маршрути через Червоне море опинилися під загрозою хуситських атак.

    У березні Lloyd’s List уже відзначав різке зростання кількості танкерів, які прямували до Янбу через проблеми в Ормузі. Саме цей порт почав виконувати роль одного з головних альтернативних каналів експорту саудівської нафти.

    Якщо одночасно небезпечними стають і Ормуз, і Баб-ель-Мандеб, можливості для швидкого перенаправлення потоків значно скорочуються.

    Атаки на танкери можуть підняти ціни навіть без повної блокади

    Для того щоб вплинути на світові ціни на нафту, хуситам необов’язково фізично перекривати протоку.

    Reuters раніше зазначав, що навіть загроза ефективної блокади Баб-ель-Мандеба здатна підштовхнути нафтові котирування вгору. Основний механізм — збільшення транспортних і страхових витрат та відмова частини компаній від небезпечних маршрутів.

    Судновласники можуть бути змушені:

    • переорієнтовувати судна навколо Африки;
    • сплачувати підвищені страхові премії;
    • збільшувати запаси палива;
    • закладати додаткові дні на доставку;
    • відмовлятися від заходу до портів, пов’язаних із підвищеним ризиком.

    Усі ці витрати зрештою можуть впливати на ціни енергоносіїв, вантажних перевезень і товарів у різних країнах.

    Для Саудівської Аравії ситуація особливо складна

    Нинішня ескалація ставить Ер-Ріяд у непросте становище.

    З одного боку, Ормузька протока залишається одним із головних маршрутів для експорту нафти з Перської затоки. З іншого — альтернативний західний напрямок через Янбу та Червоне море тепер опинився під тиском хуситів.

    Саме тому заявлений напад біля Янбу має особливе стратегічне значення, навіть якщо Саудівська Аравія поки його не підтвердила.

    Якщо судноплавні компанії почнуть вважати і цей маршрут небезпечним, одна з основних альтернатив Ормузу може втратити частину своєї привабливості.

    Поки що це не означає повної фізичної блокади

    Водночас нинішню ситуацію важливо описувати точно.

    Хусити заявили про блокаду Саудівської Аравії та атаки на її танкери, але Баб-ель-Мандебська протока не була фізично перекрита. Через неї все ще можуть проходити судна.

    Те, що 5 серпня пройшло лише одне торговельне судно, радше свідчить про де-факто параліч комерційного трафіку через різке зростання ризиків, ніж про формально закритий морський шлях.

    Так само Саудівська Аравія не підтвердила заявлених хуситами атак на два танкери.

    Це важливе уточнення, оскільки хусити регулярно заявляють про результати власних операцій, які не завжди незалежно підтверджуються.

    Світова торгівля отримала ще один небезпечний сигнал

    Однак самі дані про рух суден уже демонструють реальний ефект ескалації.

    Один корабель через Баб-ель-Мандеб замість двадцяти за день і лише два через Ормуз — це не просто військова статистика. Це показник того, наскільки швидко геополітичний конфлікт може змінювати поведінку міжнародного бізнесу.

    Судноплавні компанії не чекають офіційного оголошення закриття протоки. Якщо ризик удару стає надто високим, вони просто перестають туди заходити.

    Саме це, схоже, зараз і відбувається.

    Якщо тенденція збережеться протягом наступних днів, наслідки можуть поширитися далеко за межі Близького Сходу — від нафтових котирувань і вартості морських перевезень до цін на паливо, промислову сировину та товари в Європі й Азії.

    Поки ж головним показником залишається надзвичайно різке падіння трафіку: після заявлених атак хуситів через Баб-ель-Мандеб за цілу добу пройшов фактично один торговельний корабель, а рух через Ормузьку протоку скоротився до рівня, який у десятки разів нижчий за звичайний довоєнний.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Переговори під загрозою: Іран відкинув план Омана щодо Ормузької протоки та висунув власні умови

    Іран відмовився підтримати запропонований Оманом план спільного контролю над Ормузькою протокою, що може суттєво ускладнити відновлення переговорного процесу між Тегераном і Вашингтоном. За даними The Wall Street Journal, розбіжності щодо майбутнього одного з найважливіших морських торговельних маршрутів світу стали новою перешкодою на шляху до деескалації напруженості в регіоні.

    Як повідомляє видання, Оман, який має вихід до Ормузької протоки та межує з Іраном через цей стратегічний водний шлях, запропонував тимчасову модель рівномірного розподілу зон контролю між двома країнами. Ініціатива мала стати одним із кроків до відновлення безпечного судноплавства та створення умов для подальших дипломатичних переговорів між Іраном і США.

    Однак Тегеран відкинув запропонований варіант. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що запропонована схема не відповідає безпековим інтересам країни. За його словами, Іран готовий перейти до наступного етапу переговорів лише за умови, якщо Оман погодиться із зустрічною пропозицією Тегерана.

    Іранська сторона наполягає, щоб вхідний маршрут для суден повністю проходив під контролем Ірану, тоді як лише частина вихідного маршруту могла б залишитися під контролем Омана. У Тегерані вважають, що саме така модель здатна гарантувати національну безпеку країни.

    Гарібабаді пояснив, що запропонований Оманом рівний розподіл транзитних маршрутів не усуває головних ризиків для Ірану. За його словами, останні події продемонстрували, що Ормузька протока може використовуватися для проходження американських військових кораблів, які, як стверджує Тегеран, брали участь в операціях проти іранської території. Саме тому іранська влада вважає необхідним отримати ширші повноваження щодо контролю над судноплавством.

    Водночас американські джерела різко розкритикували позицію Ірану. Один із представників США заявив, що вимоги Тегерана є необґрунтованими та виходять за межі міжнародного права. За його словами, Ормузька протока є міжнародним водним шляхом, а тому жодна держава не має права одноосібно контролювати або обмежувати транзит через неї.

    За інформацією The Wall Street Journal, після припинення взаємних ударів між США та Іраном минулої п’ятниці активізувалися дипломатичні контакти за посередництва регіональних партнерів. Однією з ідей було запровадження 10-денного режиму припинення вогню, який міг стати першим кроком до ширших переговорів. Однак відмова Ірану від компромісного плану Омана викликала розчарування серед країн-посередників і поставила під сумнів перспективи подальшого діалогу.

    Напередодні низка міжнародних ЗМІ повідомляла, що Оман та Іран продовжують консультації щодо відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку. Оманська сторона висловлювала сподівання, що найближчим часом вдасться оголосити про прогрес у переговорах.

    Раніше агентство Reuters також повідомляло, що Оман представив Ірану окремий варіант врегулювання, який передбачав запровадження платного проходження суден через Ормузьку протоку. Згідно з цією пропозицією, Іран мав би отримувати частину доходів від транзиту, а країни Перської затоки були готові розглядати можливість функціонування такого механізму. Водночас нинішня відмова Тегерана від компромісного підходу може ускладнити не лише дипломатичний процес, а й подальші домовленості щодо безпеки одного з ключових маршрутів світової торгівлі.

  • Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Президент США Дональд Трамп опинився перед одним із найскладніших рішень за час нового загострення конфлікту з Іраном. На тлі безперервних бойових дій та взаємних ударів регіональні посередники запропонували Вашингтону й Тегерану 10-денне припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до відновлення переговорів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Водночас Білий дім паралельно продовжує підготовку до можливого масштабного військового сценарію, якщо дипломатичні зусилля проваляться. Про це повідомляє Axios із посиланням на американських, ізраїльських та регіональних посадовців.

    За інформацією видання, зараз у Вашингтоні розглядають два базові сценарії розвитку подій. Перший передбачає погодження короткострокового десятиденного перемир’я, яке має створити умови для відновлення переговорів між США та Іраном, а також забезпечити безпечне проходження торговельних суден через Ормузьку протоку. Другий сценарій полягає у переході до масштабної спільної військової кампанії США та Ізраїлю, покликаної змусити Тегеран погодитися на американські умови шляхом подальшого силового тиску.

    За словами двох джерел Axios, пропозицію щодо тимчасового припинення бойових дій передали Катар, Єгипет, Пакистан, Оман та інші держави, які останніми тижнями виконують роль головних посередників між Вашингтоном і Тегераном. План передбачає десятиденну паузу у бойових діях, протягом якої мають бути відновлені морські перевезення через Ормузьку протоку та розпочатися консультації щодо довгострокових домовленостей між сторонами.

    Ормузька протока залишається одним із ключових вузлів світової економіки. Через неї проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частина експорту скрапленого природного газу. Після загострення конфлікту між США та Іраном рух суден через протоку суттєво скоротився, що викликало різке зростання цін на нафту та занепокоєння на світових фінансових ринках.

    Американські посадовці повідомили Axios, що адміністрація Дональда Трампа уважно аналізує запропонований механізм припинення вогню. Водночас Вашингтон уже звернувся до ізраїльського керівництва із проханням утриматися від дій, які могли б остаточно закрити можливість для дипломатичного врегулювання. Незважаючи на це, у Білому домі не виключають, що переговори можуть завершитися безрезультатно. Саме тому США одночасно нарощують військову присутність на Близькому Сході.

    За останні дні Пентагон перекинув до регіону десятки винищувачів, стратегічних літаків-заправників та інші сили, необхідні для проведення масштабної військової операції. За інформацією Axios, ізраїльська армія також перебуває у стані підвищеної бойової готовності й розглядає можливість переходу до ширшої скоординованої кампанії разом із американськими військами вже найближчими днями, якщо політичне керівництво двох країн ухвалить відповідне рішення.

    Водночас журналісти звертають увагу, що десять ночей поспіль американських авіаударів не дозволили повністю досягти головної стратегічної мети — позбавити Іран можливості впливати на ситуацію в Ормузькій протоці. Саме тому дипломатичний варіант залишається актуальним навіть попри продовження бойових дій. За задумом посередників, десятиденна пауза дала б можливість сторонам відновити судноплавство, стабілізувати ситуацію в регіоні та повернутися до реалізації попереднього меморандуму про взаєморозуміння, який останнім часом фактично опинився на межі зриву.

    Один із регіональних дипломатів повідомив Axios, що посередники прямо поінформували Вашингтон і Тегеран про необхідність “періоду охолодження”, який дозволив би знизити рівень напруженості та створити умови для нових переговорів. Проте, за словами джерел видання, наразі жодна зі сторін офіційно не погодилася на запропоновану схему. І США, і Іран, схоже, прагнуть максимально посилити власні переговорні позиції за рахунок подальших військових ударів, перш ніж переходити до будь-яких домовленостей.

    Reuters також підтверджує, що іранська сторона отримала пропозицію про десятиденне припинення вогню. За словами високопоставленого іранського чиновника, документ передбачає використання короткої паузи для відновлення дипломатичних контактів та спроби повернутися до проміжної угоди, укладеної сторонами раніше. Водночас Тегеран поки що офіційно не оголосив про свою позицію щодо цієї ініціативи.

    Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном. За даними Axios, навіть попри взаємні удари дипломатичні канали не припиняли роботу. Представники Катару, Єгипту, Пакистану та інших держав регулярно передають сторонам нові пропозиції та координують можливі варіанти деескалації. При цьому остаточне рішення щодо переходу до переговорного процесу значною мірою залежить від президента США Дональда Трампа.

    Ситуація ускладнюється тим, що останніми днями конфлікт значно розширився. За інформацією міжнародних медіа, причиною нового загострення стали іранські атаки в районі Ормузької протоки та загибель американських військовослужбовців. Після цього США різко посилили авіаційні удари по військовій інфраструктурі Ірану, а Тегеран продовжив відповідати атаками на американські інтереси та союзників у регіоні. Через це ризик переходу конфлікту до повномасштабної регіональної війни залишається надзвичайно високим.

    Аналітики зазначають, що найближчі кілька днів можуть стати визначальними для всього Близького Сходу. Якщо сторони підтримають ініціативу посередників, це створить можливість для відновлення переговорів та часткової стабілізації ситуації навколо Ормузької протоки. Якщо ж дипломатичні зусилля проваляться, США та Ізраїль можуть перейти до нової масштабної військової операції проти Ірану, що здатне суттєво розширити географію конфлікту та вплинути на світову економіку, енергетичні ринки й безпекову ситуацію далеко за межами Близького Сходу.

  • Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Єменський рух хуситів оголосив про запровадження морської блокади Саудівської Аравії. Представники угруповання заявили, що рішення набирає чинності негайно та є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену й останні дії Ер-Ріяда. Такий крок може суттєво вплинути на світовий ринок енергоносіїв, оскільки під загрозою опиняється один із найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти.

    Про початок морського ембарго повідомив військовий представник хуситів Ях’я Сарі. У телевізійній заяві він оголосив про «морське ембарго проти злочинного саудівського ворога», яке, за його словами, запроваджується за принципом «око за око» і починає діяти одразу після оприлюднення заяви.

    На момент публікації офіційної реакції Саудівської Аравії на заяву хуситів не було.

    Під загрозою один із ключових морських шляхів світу

    Найбільше занепокоєння викликає можливість порушення судноплавства через протоку Баб-ель-Мандеб, яка з’єднує Червоне море з Аденською затокою. Через цей вузький морський коридор проходить значна частина світової торгівлі та експорту енергоносіїв.

    За оцінками Reuters, повне блокування протоки може скоротити світові поставки нафти приблизно на 7%, оскільки значна частина саудівського експорту до азійських ринків проходить саме цим маршрутом.

    Associated Press також зазначає, що Баб-ель-Мандеб забезпечує близько 12% світової торгівлі та приблизно чверть глобальних контейнерних перевезень. Крім того, через цей напрямок транспортується до 2,5 млн барелів саудівської нафти на добу через нафтопровід East-West Pipeline, який використовується як альтернатива Ормузькій протоці.

    Ескалація після чотирирічного перемир’я

    Нинішня криза стала найсерйознішим загостренням між Саудівською Аравією та хуситами після фактичного перемир’я, яке діяло з 2022 року.

    За інформацією Reuters та AP, минулого тижня хусити завдали ракетних ударів по Саудівській Аравії після того, як звинуватили Ер-Ріяд в атаці на міжнародний аеропорт у Сані. Саудівська сторона офіційно не підтверджувала ці звинувачення.

    Хусити заявляють, що їхні дії є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену та останні військові удари.

    Ринок уже реагує

    Повідомлення про морську блокаду одразу вплинуло на нафтовий ринок. Після новин про можливі перебої з перевезенням енергоносіїв ціни на нафту знову почали зростати.

    Аналітики зазначають, що навіть якщо можливості хуситів повністю реалізувати блокаду залишаються під питанням, сам ризик для міжнародного судноплавства здатен підвищити страхові ставки для суден і спровокувати нове зростання цін на нафту.

    Експерти також звертають увагу, що загроза виникла на тлі вже існуючої нестабільності в регіоні Перської затоки та напружених відносин між США й Іраном. Reuters повідомляє, що війна в регіоні вже призвела до скорочення світових потоків нафти, а нова ескалація може ще більше погіршити ситуацію.

    Попри різкі заяви хуситів, поки що невідомо, якими саме засобами вони планують забезпечувати виконання оголошеного морського ембарго. Як зазначає AP, механізм реалізації блокади наразі не розкрито, однак сама заява вже посилила побоювання щодо безпеки судноплавства в одному з найважливіших транспортних коридорів світу.

  • США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    Сполучені Штати можуть готуватися до розширення військової кампанії проти Ірану, однак Пентагон стикається з дедалі серйознішими обмеженнями у власних ресурсах. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на американських посадовців та джерела, обізнані з внутрішніми дискусіями в адміністрації США. За їхніми словами, попри наміри Вашингтона посилити військовий тиск на Тегеран, американські збройні сили відчувають нестачу систем протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей для швидкого нарощування угруповання в регіоні.

    За даними видання, новий виток ескалації стався після загибелі американських військовослужбовців унаслідок іранських атак. Спочатку Центральне командування США (CENTCOM) повідомило про двох загиблих під час удару по американській військовій базі в Йорданії. Згодом військові заявили, що на місці атаки були знайдені останки ще однієї людини, а окремо підтверджено загибель американського військового в Іраку під час контрольованого знешкодження боєприпасу від збитого іранського безпілотника. Таким чином, кількість загиблих американських військових унаслідок останніх подій зросла щонайменше до трьох, тоді як доля ще одного військовослужбовця певний час залишалася невизначеною.

    Президент США Дональд Трамп після нової хвилі ударів заявив, що американські війська завдали потужної відповіді Ірану.

    «Ми знову дуже сильно вдарили їх сьогодні ввечері, і зробили це на честь наших великих патріотів», — цитує президента The Washington Post.

    У Центральному командуванні США пояснили, що остання серія авіаударів була спрямована на іранські військові об’єкти, які, за твердженням Вашингтона, використовувалися для атак на комерційні судна та цивільних моряків у районі Ормузької протоки. Ударів зазнали склади ракет і безпілотників, системи ППО, берегові військові об’єкти та логістична інфраструктура.

    Водночас джерело The Washington Post, знайоме з перебігом внутрішніх консультацій, стверджує, що адміністрація США розглядає сценарій значно ширшої військової кампанії.

    «США планують більш широку війну», — сказав співрозмовник газети.

    Разом із цим співрозмовник видання попередив про серйозні проблеми, з якими вже стикається американська армія. За його словами, Пентагон активно перекидає додаткову авіацію та сили до регіону, однак ресурси не є безмежними.

    «У нас недостатньо засобів протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей безпечно нарощувати присутність. Я не впевнений, що Білий дім повністю усвідомлює масштаби цієї проблеми», — наводить WP слова американського посадовця.

    Аналітики зазначають, що нинішня ескалація фактично зруйнувала попередні домовленості між Вашингтоном і Тегераном. Лише кілька тижнів тому сторони намагалися втримати режим припинення бойових дій, однак серія взаємних ударів, атаки на американські бази, обстріли союзників США та нові авіаційні операції призвели до стрімкого погіршення ситуації. За оцінками експертів, обидві сторони вже перетнули низку так званих «червоних ліній», що значно підвищує ризик переходу конфлікту у фазу повномасштабної війни.

    Останніми днями бойові дії вийшли далеко за межі території Ірану. Тегеран здійснив атаки на американські військові об’єкти в Йорданії, Кувейті та Бахрейні, тоді як США продовжують завдавати ударів по військовій інфраструктурі Ірану. Крім того, конфлікт дедалі сильніше впливає на безпеку судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою.

    Експерти, яких цитує The Washington Post, вважають, що хоча військовий потенціал Ірану був суттєво послаблений попередніми ударами, країна й надалі зберігає значний запас ракет і безпілотників, здатних завдавати ударів по американських базах і союзниках США на Близькому Сході. Саме тому навіть масштабніше залучення американських сил не гарантує швидкого завершення конфлікту.

    На цьому тлі дедалі більше уваги привертають внутрішні дискусії у Вашингтоні щодо готовності США до тривалого військового протистояння. Якщо інформація The Washington Post відповідає дійсності, адміністрація США одночасно розглядає варіанти подальшої ескалації та стикається з питанням, чи вистачить наявних запасів озброєння й засобів ППО для підтримки масштабної кампанії без ризику послаблення інших стратегічних напрямків.

  • Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран офіційно заявив про призупинення виконання своїх зобов’язань за домовленостями зі Сполученими Штатами, які раніше мали забезпечити припинення бойових дій та створити умови для подальших переговорів між сторонами. У Тегерані звинуватили Вашингтон у порушенні досягнутих домовленостей та наголосили, що відтепер більше не вважають себе зобов’язаними виконувати умови угоди.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву заступника міністра закордонних справ Ірану Хазема Гарібабаді.

    За словами іранського дипломата, Тегеран дійшов такого рішення після того, як, на його думку, саме Сполучені Штати першими порушили умови меморандуму про взаєморозуміння, укладеного сторонами у червні. Документ мав покласти край багатотижневому військовому протистоянню та відкрити шлях до детальних переговорів щодо найгостріших питань між двома країнами.

    Втім, уже незабаром після підписання домовленостей ситуація різко загострилася через новий обмін ударами між Іраном і США, що фактично поставило під сумнів подальшу дію угоди.

    «Ми вели переговори. На жаль, саме американці вдалися до цих агресивних дій, порушивши власні зобов’язання. У результаті ми призупинили виконання всіх наших зобов’язань і фактично більше не здійснюємо їх», — заявив Гарібабаді в ефірі іранського державного телебачення.

    У CNN зазначають, що ця заява стала ще одним свідченням того, що дипломатичні контакти між Вашингтоном і Тегераном, які велися за посередництва Катару та Пакистану, фактично зайшли у глухий кут. Попри попередні спроби відновити переговорний процес, сторони дедалі частіше обмінюються взаємними звинуваченнями та демонструють готовність до подальшого протистояння.

    Заступник глави МЗС Ірану також наголосив, що нині головним завданням для керівництва країни є захист держави.

    «Наразі перед нами стоїть завдання захистити нашу країну. Ми робитимемо це твердо і рішуче, і я думаю, що американці вкотре отримали свою відповідь — їхні агресивні дії ні до чого не приведуть», — заявив він.

    Раніше цього тижня аналогічну позицію озвучив і речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї. Він заявив, що Тегеран не має наміру повертатися до переговорів і надалі реагуватиме на дії США «рішуче».

    «Наразі ми не маємо планів на переговори, і ми, як і раніше, зосереджені на захисті своєї країни», — сказав представник іранського зовнішньополітичного відомства.

    Нагадаємо, у червні США та Іран досягли рамкової угоди, яка передбачала продовження режиму припинення вогню, відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та запуск переговорів щодо низки ключових питань, включно з іранською ядерною програмою.

    Однак уже на початку липня ситуація різко погіршилася після інциденту в Ормузькій протоці. Іранські військові атакували судно, яке, за їхньою версією, рухалося несанкціонованим маршрутом. Водночас західні ЗМІ повідомляли, що США наполягали на проходженні торговельних суден поблизу узбережжя Оману, а не біля територіальних вод Ірану, що й стало причиною нового конфлікту.

    Після цього президент США Дональд Трамп заявив, що саме атака на судно фактично поставила крапку на перемир’ї між країнами. Незабаром Сполучені Штати завдали ударів у відповідь по іранських об’єктах, після чого обмін військовими ударами відновився.

    За останніми даними, бойові дії між сторонами тривають практично щодня. Іран повторно закрив Ормузьку протоку, а США посилили обмеження щодо іранських портів. Аналітики попереджають, що подальша ескалація може мати серйозні наслідки не лише для регіональної безпеки, а й для світових поставок енергоносіїв та міжнародної торгівлі.

    Раніше видання Axios повідомляло, що Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого військового протистояння між США та Іраном через ситуацію навколо Ормузької протоки.

  • Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран звернувся до союзного йому єменського руху хуситів із вимогою бути готовим перекрити Баб-ель-Мандебську протоку, якщо Сполучені Штати завдадуть удару по іранській електроенергетичній інфраструктурі. Реалізація цього сценарію може одночасно поставити під загрозу два найважливіші морські маршрути Близького Сходу — Ормузьку протоку та південний вхід до Червоного моря, яким судна прямують до Суецького каналу. Про підготовку такого кроку Reuters повідомили два високопоставлені іранські джерела та співрозмовник у регіоні, обізнаний із ситуацією.

    За інформацією агентства, можливе перекриття Баб-ель-Мандебу обговорювалося безпосередньо в керівництві Ісламської Республіки. Після цього сигнал передали хуситам, які контролюють значну частину Ємену та мають ракетні й безпілотні системи, здатні атакувати судна у Червоному морі та Аденській затоці. Іран офіційно не підтвердив, що віддав таке доручення, а джерела говорили з журналістами на умовах анонімності.

    Співрозмовник, наближений до хуситів, стверджує, що угруповання вже завершило оперативну підготовку. Ракети й ударні безпілотники нібито розмістили у гірській місцевості Ємену поблизу стратегічної протоки, звідки можна контролювати район Ходейди, узбережжя Червоного моря та підходи до Аденської затоки. За його словами, підрозділи чекають команди для початку операції. Незалежно перевірити точне розташування озброєння Reuters не змогло.

    Баб-ель-Мандебська протока розташована між Єменом на Аравійському півострові та Джибуті й Еритреєю на африканському узбережжі. Вона з’єднує Аденську затоку з Червоним морем, після чого морський маршрут веде до Суецького каналу та Середземномор’я. Міжнародна морська організація називає цей коридор одним із найважливіших шляхів світової торгівлі, який стратегічно поєднує Азію та Європу.

    Саме тому вислів про «закриття воріт до Суеца» не є перебільшенням. Якщо судна не зможуть безпечно пройти Баб-ель-Мандеб, вони не дістануться Суецького каналу з південного напрямку. Альтернативою стане обхід Африки навколо мису Доброї Надії, що збільшує тривалість рейсів, витрати на паливо, страхування, екіпажі та використання флоту.

    За даними Reuters, у червні 2026 року через Баб-ель-Мандеб проходило близько 7,4 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. Американське Управління енергетичної інформації також відносить протоку до ключових світових нафтових коридорів. Її закриття унеможливило б пряме транспортування вантажів із Перської затоки через Червоне море до Суецького каналу або нафтопроводу SUMED.

    Загроза стала особливо небезпечною через кризу навколо Ормузької протоки. Цей маршрут з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і залишається головним каналом експорту нафти для країн регіону. За оцінкою UNCTAD, через Ормуз проходить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою, а також значні обсяги зрідженого природного газу та добрив. Паралельні перебої в Ормузі та Баб-ель-Мандебі означали б удар одразу по двох головних артеріях постачання енергоносіїв.

    Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку вже різко скоротилося після відновлення американської морської блокади іранських портів. За одну добу через водний шлях пройшли лише дев’ять суден проти тринадцяти днем раніше. Серед них не було великих нафтових танкерів класу VLCC або газовозів зі зрідженим природним газом.

    Додатковим каталізатором ескалації став удар американських сил по танкеру M/T Belma під прапором Кюрасао. За заявою Центрального командування США, незавантажене судно прямувало до острова Харк — головного іранського центру експорту сирої нафти — та не виконало вимоги змінити курс. Американська авіація уразила димову трубу танкера ракетами, після чого судно втратило можливість продовжувати рух.

    Острів Харк має критичне значення для економіки Ірану. За даними Reuters, саме через нього країна експортує близько 90% своєї сирої нафти. На острові розташована складна система терміналів, трубопроводів і резервуарів, тому навіть обмежене пошкодження інфраструктури може вплинути на постачання та світові ціни.

    Погроза залучити хуситів пов’язана з американськими попередженнями про можливі удари по електростанціях, енергомережах і мостах Ірану. Тегеран розглядає атаку на енергетичну систему як перехід до нового рівня війни й шукає асиметричний спосіб відповіді. Замість прямого удару лише по американських цілях Іран може використати союзне угруповання, щоб створити глобальні економічні наслідки та підняти ціну подальшої ескалації для всього світу.

    За словами джерела Reuters, рішення про момент можливої блокади контролюватимуть представники Корпусу вартових Ісламської революції, які перебувають у Ємені. Це твердження не підтверджене офіційно ані Тегераном, ані хуситами. Іран традиційно заперечує пряме керування операціями єменського руху, хоча західні держави звинувачують КВІР у постачанні технологій, озброєння, розвідданих і допомозі з підготовкою бійців.

    Хусити вже довели, що здатні на тривалий час зробити маршрут через Червоне море надзвичайно небезпечним. Із кінця 2023-го до початку 2025 року вони атакували понад сотню торговельних суден, заявляючи, що діють на підтримку палестинців. Попри присутність американських і європейських військово-морських сил, багато великих перевізників спрямували кораблі навколо Африки.

    Наслідки попередньої кризи демонструють, наскільки швидко локальні атаки впливають на світову економіку. UNCTAD повідомляла, що через нестабільність у Червоному морі рух через Суецький канал у певні періоди знизився більш ніж на 40%, а до середини 2024 року трафік через Суецький і Панамський канали впав більш ніж удвічі від пікових значень. Перенаправлення суден сприяло різкому подорожчанню фрахту й порушенню графіків постачання.

    Суецький канал забезпечував приблизно 12–15% світової торгівлі у 2023 році. За іншою оцінкою UNCTAD, через нього проходить близько 10% морської торгівлі за обсягом і 22% контейнерних перевезень. Тому блокування південного входу до Червоного моря вдарить не лише по нафті, а й по контейнерах з електронікою, обладнанням, продовольством, сировиною та промисловими товарами між Азією і Європою.

    У 2024 році криза в Червоному морі стала одним із головних факторів зростання вартості контейнерних перевезень. За оцінкою UNCTAD, перебої в Червоному морі та Суецькому каналі зробили найбільший внесок у підвищення China Containerized Freight Index, який між жовтнем 2023-го і червнем 2024 року зріс приблизно на 120%.

    Після нових повідомлень про можливе перекриття Баб-ель-Мандебу нафтові котирування залишилися поблизу місячних максимумів. Brent 16 липня торгувався близько 84,76 долара за барель, а американська WTI — приблизно по 79,43 долара. Аналітики, опитані Reuters, не виключали підйому до 90–100 доларів, якщо перебої на ключових маршрутах триватимуть.

    Один із представників політичного крила хуситів раніше попереджав, що в разі подальшого загострення Баб-ель-Мандеб та Ормуз можуть бути перекриті в межах скоординованої операції. Він прогнозував стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель. Це політична погроза самого угруповання, а не консенсусний прогноз ринку, однак вона показує масштаб тиску, якого намагаються досягти Іран та його союзники.

    Напруження зростає і навколо Саудівської Аравії. Хусити випустили ракети та дрони по саудівських цілях, звинувативши Ер-Ріяд в ударі по аеропорту Сани. Саудівська сторона повідомила про перехоплення ракет, спрямованих на південь королівства. Це стало одним із найсерйозніших загострень між сторонами після кількох років відносного затишшя.

    Саудівська Аравія опиняється в особливо складному становищі. У разі блокування Ормузу частину енергоресурсів можна намагатися транспортувати трубопроводами до Червоного моря, але активізація хуситів створює загрозу і для західного експортного напрямку. Крім того, під ударом можуть опинитися порти, аеропорти та нафтові об’єкти королівства, про що вже публічно попередило керівництво хуситів.

    Поки що Баб-ель-Мандеб офіційно не перекритий, а наказ про масовану операцію проти судноплавства не оголошувався. Повідомлення про підготовку ґрунтується на інформації анонімних джерел Reuters. Проте розміщення ракет і дронів, попередній досвід атак хуситів та одночасне загострення навколо Ормузу роблять загрозу достатньо серйозною для судноплавних компаній, страховиків і держав.

    Найнебезпечніший сценарій полягає не у фізичному блокуванні кожного судна. Достатньо кількох успішних атак або навіть переконливої загрози, щоб страховики підвищили тарифи, екіпажі відмовлялися від рейсів, а компанії знову почали масово обходити Африку. Саме так працював попередній етап кризи: протока формально залишалася відкритою, але для значної частини комерційного флоту маршрут став неприйнятно ризикованим.

    Іран готує відповідь, здатну вийти далеко за межі його безпосередньої війни зі США. Одночасний тиск на Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки може вдарити по нафтовому ринку, Суецькому каналу, вартості вантажних перевезень і ланцюгах постачання між Європою та Азією. Поки це залишається погрозою і режимом бойової готовності, але хусити вже неодноразово показували, що здатні перетворювати подібні попередження на реальні атаки.