Позначка: пальне

  • Дизель в Україні найближчим часом може подорожчати до 85 гривень за літр

    Дизель в Україні найближчим часом може подорожчати до 85 гривень за літр

    Український паливний ринок входить у нову фазу подорожчання. Через зростання світових цін на нафту та різке підвищення вартості автогазу в гурті мережі АЗС уже почали піднімати ціни на стелах. Експерти попереджають, що найближчим часом дизельне пальне може наблизитися до позначки 85 гривень за літр.

    Одним із ключових факторів подорожчання стала ситуація на світових енергетичних ринках. Ціни на нафту зросли після того, як Ормузька протока залишалася закритою, що створило додаткову напругу на ринку постачання енергоресурсів.

    Водночас адміністрація Білого дому намагається стабілізувати ринок напередодні виборів до Палати представників і Сенату США. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Вашингтон надав країнам тимчасовий 30-денний дозвіл на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які перебувають у відкритому морі. За його словами, цей крок має допомогти знизити тиск на світові ціни, які зросли на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

    Крім того, Міністерство енергетики США оголосило про намір випустити на ринок 171 мільйон барелів нафти зі стратегічного резерву. План погоджено з Міжнародною енергетичною агенцією, яка готова сумарно виділити близько 400 мільйонів барелів із резервів різних країн.

    На українському ринку подорожчання вже стало відчутним. У найбільших мережах АЗС ціни на бензин А-95 та дизель із початку року зросли на десятки гривень. За даними ринку, бензин подорожчав у середньому на 10,19 гривні за літр, тоді як дизель — на 15,63 гривні.

    Найбільше ціни підняли регіональні мережі середнього сегмента. Водночас національні оператори ринку також переглянули прайси: великі мережі підвищили вартість дизпального з початку року приблизно на 16,5–17,5 гривні за літр.

    Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін прогнозує, що тенденція до зростання цін збережеться і найближчим часом. За його словами, за базового сценарію дизель може швидко подорожчати до 85 гривень за літр, а бензин А-95 — до 75–76 гривень.

    “Бензовоз раніше коштував 1,5 млн грн, а зараз — 2,5 млн грн. Мережам не вистачає фінансів, щоб закуповувати попередні обсяги, тому вони змушені оперативно перекладати зростання гуртових цін на стели АЗС”, — пояснив Дмитро Льоушкін.

    За його словами, через різке здорожчання палива в гуртовому сегменті на ринку виникла проблема дефіциту обігових коштів, що змушує операторів швидше підвищувати ціни для кінцевих споживачів.

    Схожу ситуацію фіксують і на ринку автогазу. Засновник системи торгівлі скрапленим газом Sintonec LPG Михайло Шубан прогнозує подальше зростання гуртових цін.

    “Саме тому всі підіймають ціни, попри те що ресурс може бути старої партії, але потрібні оборотні кошти, щоб закупити новий ресурс. І це з урахуванням того, що ресурс продається з маржою. І маржа реінвестується одразу, щоб зафіксуватися по ціні“, — зазначив Михайло Шубан.

    За його оцінками, цього тижня автогаз на АЗС може подорожчати ще на 3–4 гривні за літр. Якщо тенденція збережеться, у березні гуртова ціна газу може досягти приблизно 80 тисяч гривень за тонну, що відповідає близько 43 гривням за літр.

  • Пальне дорожчає, добрива під загрозою: як криза на Близькому Сході вплине на українську посівну

    Пальне дорожчає, добрива під загрозою: як криза на Близькому Сході вплине на українську посівну

    Стрімке зростання цін на пальне та можливий дефіцит добрив через кризу на Близькому Сході можуть суттєво вплинути на український агросектор і підготовку до сезону 2026 року. Після чергового загострення навколо Ірану світові енергетичні ринки відреагували підвищенням котирувань, що вже позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    За даними профільних майданчиків, оптові ціни на бензин, дизель і скраплений газ знову зросли. Бензин марки А-95 у гурті перевищив 62 гривні за літр, дизель подорожчав до понад 71 гривні. На світовому ринку нафта знову наблизилася до позначки понад 83 долари за барель. Це створює передумови для подальшого зростання роздрібних цін найближчим часом.

    Для аграріїв ситуація ускладнюється ще й обмеженнями на відвантаження пального з європейських нафтопереробних заводів — постачальники вводять ліміти, що не перевищують кількох сотень тонн в одні руки. У період активної підготовки до посівної це створює ризики нестачі ресурсів.

    Представники аграрного сектору зазначають, що дизель уже коштує значно дорожче, ніж на початку минулорічної посівної кампанії. Частина господарств встигла сформувати запаси за старими цінами, однак багато хто змушений закуповувати пальне нині, що суттєво збільшує витрати. Через це деякі фермери заявляють про можливе скорочення площ посівів, хоча експерти вважають, що більшість господарств усе ж продовжать роботу.

    Окремий виклик — добрива. Найбільш відчутне подорожчання стосується азотних добрив, зокрема карбаміду та аміачної селітри. Після обмежень транзиту через стратегічні морські маршрути світові ціни на сировину для виробництва добрив зросли. Підвищилися й витрати на логістику, що додатково впливає на кінцеву вартість.

    За оцінками міжнародних експертів, через ключові морські коридори проходить значна частина світової торгівлі добривами та їхніми компонентами. У разі затяжного кризового сценарію можливий глобальний дефіцит, що відобразиться на вартості продовольства у світі.

    В Україні внутрішнє виробництво добрив працює не на повну потужність, тому аграрії частково залежать від імпорту. Якщо ціни на азотні та фосфорні добрива залишаться високими, це може підвищити собівартість вирощування зернових і технічних культур більш ніж на 30%.

    Експерти застерігають: у короткостроковій перспективі це означає складнішу посівну кампанію, а в середньостроковій — потенційний вплив на врожайність і фінансову стабільність господарств. Водночас кінцевий ефект залежатиме від тривалості міжнародної кризи та швидкості стабілізації енергетичних і логістичних ринків.

  • Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    Ціни на українських АЗС у найближчі 10 днів залишаться стабільними. Джерела

    За інформацією наших джерел із числа власників крупних мереж АЗК, у найближчі 10 днів різких стрибків цін не передбачається, так як “контракти на нафту і паливо дійсні і не змінюватимуться, а робота логістики стабільна”.

    “Підвищення цін на паливо може відбутися у разі більш серйозної ескалації на Близькому Сході, що відіб’ється в першу чергу на азіатському регіоні. Прогноз експертів паливного ринку – ціни на українських АЗС до кінця березня можуть зрости максимум на 2-3 відсотки” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше інформаційне агентство Reuters повідомило про зупинку після атаки дронів на Саудівську Аравію НПЗ Aramco – найбільшого у світі.

  • Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    В Україні очікується подорожчання пального, однак причиною цього є не можливі перебої з постачанням через трубопровід зі Словаччини та Угорщини, а валютний курс і ситуація на світовому нафтовому ринку. Про це у соцмережі повідомив експерт ринку пального Дмитро Льоушкін.

    За його словами, курс національної валюти поступово коригується, що впливає на імпортну складову вартості пального. «Валюту поступово відпускають, стимулюють експорт, знижують дефіцит бюджету, це зрозуміло», – зазначив він.

    Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

    Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

    «Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

    За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

    «Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

  • Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Підвищення світових цін на нафту разом із ослабленням гривні до долара та євро може призвести до зростання вартості пального на роздрібному ринку України вже з січня. На оптовому ринку бензин і дизельне пальне вже подорожчали приблизно на 2 гривні за літр, і ця тенденція, за оцінками експертів, зберігатиметься.

    Додатковий тиск на ринок створює зростання попиту на арктичне дизельне пальне, яке активно використовують у період морозів. Саме цей сегмент демонструє найшвидшу динаміку подорожчання.

    Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що ключовими чинниками є валютний курс і світові ціни на нафту. За його словами, курс гривні вже додав близько гривні до собівартості, а нафта — ще півтори. Поки що роздрібний ринок стримує підвищення, однак за відсутності змін у макроекономічній ситуації корекція цін у бік зростання можлива вже цього місяця.

    Подібної думки дотримується засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він прогнозує, що бензин і дизель можуть подорожчати приблизно на 2 гривні за літр у разі, якщо курс гривні наблизиться до 44 гривень за долар, а світові ціни на нафту зростуть до 68–69 доларів за барель. За нинішніх показників, коли курс коливається нижче цього рівня, а нафта Brent тримається в межах близько 66 доларів за барель, різкого стрибка цін поки не очікується.

    Окремим фактором залишається зростання попиту на пальне через активне використання генераторів на тлі тривалих відключень електроенергії. За словами Льоушкіна, мережі частково компенсують зниження маржі за рахунок збільшення обсягів продажів. Водночас зростання споживання для генераторів врівноважується традиційним зимовим спадом попиту з боку автотранспорту.

    Оптові ціни тим часом уже пішли вгору: дизель подорожчав приблизно з 44 до 47 гривень за літр, бензин — з 49,6 до 50,9 гривні. Проте експерти наголошують, що навіть за таких умов наразі немає критичних підстав для негайного перегляду роздрібних цін.

    Також, за оцінками учасників ринку, дефіциту пального не очікується. У трейдерів залишаються запаси, яких має вистачити до надходження нових партій імпортного пального. Українська логістика, попри окремі труднощі, здатна забезпечити поточний рівень споживання без ажіотажу.

  • Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    У Дніпропетровській області виявлено схему, яка у період воєнного стану фактично паралізувала постачання пального для органів цивільного захисту. Йдеться про паливо, закуплене за бюджетні кошти для роботи аварійно-рятувальної техніки та генераторів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Замість гарантованого доступу до ресурсу державні служби отримали паливні талони, які на практиці не забезпечували можливості заправки.

    Ключову роль у схемі відігравали компанії-прокладки ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», що виступали формальними постачальниками пального для Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОДА. Після отримання 100-відсоткової передоплати, зокрема понад 4,5 млн грн бюджетних коштів, замовнику передавали талони мережі АЗС «АВІАС». Водночас фактичний відпуск пального на заправках систематично блокувався, що унеможливлювало заправку спеціалізованої техніки.

    Фактичний контроль над відпуском пального здійснювало ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», яке формально управляє мережею АЗС «АВІАС». Саме концентрація сотень заправок під єдиним управлінням дозволила вибірково блокувати постачання для державних замовників. Така ситуація має всі ознаки монопольного становища на ринку.

    Окремі питання викликає роль Антимонопольного комітету. За наявними даними, керівництво АМКУ та окремі посадовці ігнорували ознаки монополізації та погоджували передачу значної кількості АЗС в управління «УКРПАЛЕТСИСТЕМ». Це створило умови для збереження контролю над паливним ринком структурами, пов’язаними з Ігорем Коломойським та білоруським бізнесменом Миколою Вороб’єм.

    До реалізації схеми були залучені й посадові особи на регіональному рівні. Серед них — колишній голова Дніпропетровської ОДА Сергій Лисак та директор департаменту цивільного захисту Тетяна Курченко, які відповідали за укладення контрактів і контроль їх виконання. Саме за їхньої участі бюджетні кошти були перераховані компаніям, що фактично не виконували договірні зобов’язання.

    Формально відповідальність для постачальників обмежилася фінансовими санкціями. Суди вже ухвалили рішення про стягнення понад 2,2 млн грн з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та понад 3,3 млн грн з ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» з урахуванням штрафів. Водночас ці суми не є співмірними зі шкодою, завданою блокуванням критично важливих постачань у воєнний час, коли від доступу до пального напряму залежить безпека людей.

    Ситуація також свідчить про можливе системне прикриття схеми. Без мовчазної згоди або бездіяльності з боку контролюючих і правоохоронних органів такі практики навряд чи могли б тривати тривалий час. Попри очевидну суспільну небезпеку, історія досі не отримала належної кримінально-правової оцінки.

    Блокування пального для цивільного захисту у воєнний період виходить далеко за межі господарського спору. Це приклад того, як корупційні та монопольні механізми здатні напряму підривати систему безпеки держави. Подальша правова оцінка дій усіх причетних має стати тестом на спроможність держави захищати критично важливі сфери в умовах війни.

  • На Київщині викрили підпільну нафтобазу з фальсифікатом на 8 мільйонів

    На Київщині викрили підпільну нафтобазу з фальсифікатом на 8 мільйонів

    Київська обласна прокуратура спільно з правоохоронцями ліквідувала нелегальну нафтобазу, яка постачала фальсифіковане пальне на підконтрольні автозаправні станції в області. Під час масштабної операції було вилучено пального й обладнання на понад 8 мільйонів гривень та готівки на суму, що перевищує 18 мільйонів гривень.

    Як повідомляє пресслужба прокуратури, під процесуальним керівництвом слідчі провели санкціоновані обшуки одразу на кількох об’єктах: на території самої нафтобази, на автозаправках, а також у вантажівках з цистернами.

    Під час слідчих дій вилучено:

    • 29 резервуарів для зберігання пального;

    • газорозподільну колонку та 6 паливороздавальних колонок;

    • насосне обладнання, яке використовувалося для перекачки продукту;

    • вантажні автомобілі з автоцистернами;

    • фінансово-господарські документи, “чорнову бухгалтерію”, мобільні телефони;

    • готівку на понад 18 мільйонів гривень, що, ймовірно, надходила від незаконної реалізації пального.

    Слідство встановило, що організована група займалася виготовленням неякісного пального без відповідної ліцензії, яке згодом реалізовувалося на комерційних заправках. За попередніми підрахунками, лише вартість вилучених паливно-мастильних матеріалів перевищує 8 мільйонів гривень.

    Провадження відкрито за ч.1 та ч.3 ст.204 КК України — незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів. За цією статтею фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі тривають експертизи вилучених речовин та перевірка фінансової документації. Слідство має на меті встановити повний ланцюг реалізації фальсифікату, зокрема — мережу АЗС, які торгували контрафактом, а також коло осіб, які забезпечували логістику, прикриття та “білі” документи для “чорного” пального.

    Правоохоронці обіцяють подальші викриття. Справа має всі ознаки масштабної паливної афери з мільйонними обігами та тіньовими зв’язками.

  • На Київщині викрили масштабну схему збуту фальсифікованого пального через мережу АЗС

    На Київщині викрили масштабну схему збуту фальсифікованого пального через мережу АЗС

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Києві виявили нелегальне виробництво та реалізацію фальсифікованого пального, яке виготовляли на одній зі столичних нафтобаз. Як повідомили у пресслужбі відомства, фальсифікат продавали через мережу автозаправних станцій на території Київської області.

    Під час досудового розслідування правоохоронці провели санкціоновані обшуки, у результаті яких вилучили майже 280 тисяч літрів незаконного пального. Його орієнтовна вартість становить понад 14 мільйонів гривень.

    У межах справи призначено судові експертизи для визначення складу пального. Слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до виготовлення, транспортування та збуту підакцизної продукції.

    Справу відкрито за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

    Це вже не перша викрита схема БЕБ за останні місяці. У липні правоохоронці виявили підпільне виробництво рідин для електронних сигарет. У червні — незаконне виготовлення алкогольних напоїв у столиці. А в березні — алкогольний бізнес, організований функціонерами УПЦ у Київській та Рівненській областях.

    Економічна злочинність залишається одним із найактуальніших викликів для правоохоронних органів, особливо в умовах війни та нестабільної економіки.

  • Кабмін планує нові податки для наповнення бюджету: подорожчають солодкі напої, сигарети та пальне

    Кабмін планує нові податки для наповнення бюджету: подорожчають солодкі напої, сигарети та пальне

    Міністерство фінансів України планує запровадити новий акцизний податок на всі напої з доданим цукром. Про це повідомляє Forbes Ukraine з посиланням на проєкт Бюджетної декларації на 2026–2028 роки.

    Новий «солодкий» акциз стосуватиметься широкого спектру продукції — як газованих, так і негазованих напоїв, включно з енергетиками, соковмісними напоями та ароматизованою водою. Ініціатива має не лише наповнювати державний бюджет, а й наближати Україну до європейських норм податкової політики.

    Водночас уряд запланував і поступове підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби, ТВЕН (тютюнові вироби для електричного нагрівання) та пальне. До 2028 року акциз на сигарети сягне €90 за 1000 штук, а на бензин — €359 за 1000 літрів.

    Акциз на напої стане частиною ширшої податкової реформи, яка також включає цифровізацію податкової системи, впровадження електронного аудиту, контроль за банківськими надходженнями та участь у міжнародному обміні податковими даними.

    Ці зміни є складовими Національної стратегії доходів до 2030 року, яку уряд реалізує поетапно з метою забезпечення фінансової стабільності та модернізації фіскальної політики держави.