Gorchitsa.info

Позначка: паливний ринок

  • Ціни на пальне 11 липня: де найдешевше заправити авто

    Ціни на пальне 11 липня: де найдешевше заправити авто

    Станом на 11 липня ситуація на українському ринку пального залишається стабільною. Великі мережі автозаправних станцій не переглядали вартість бензину, дизельного пального та автомобільного газу, тому ціни на основні види пального зберігаються на рівні попередньої доби. Водночас різниця між окремими операторами, як і раніше, дозволяє водіям обирати більш вигідні варіанти для заправки та економити на кожному літрі.

    Найбільші оператори паливного ринку України — OKKO, WOG, SOCAR та “Укрнафта” — не вносили змін до своїх прайсів. Ринок фактично перебуває у режимі очікування, адже компанії уважно стежать за ситуацією на світових нафтових біржах, курсом валют та логістичними витратами, які традиційно визначають подальшу цінову політику.

    Експерти зазначають, що нинішня стабільність є позитивним сигналом для українських водіїв. Відсутність різких коливань дозволяє планувати витрати на пальне, що особливо важливо в умовах високої інфляції та загального подорожчання товарів і послуг.

    Найвищі ціни традиційно утримують мережі преміального сегмента — OKKO, WOG та SOCAR. Вартість більшості видів бензину й дизельного пального у цих операторів практично однакова, а конкуренція між ними сьогодні більше стосується якості обслуговування, програм лояльності, бонусних пропозицій, мереж кафе, магазинів та додаткових сервісів для автомобілістів.

    На АЗС OKKO преміальний бензин Pulls 100 коштує 88,90 гривні за літр, бензин Pulls 95 — 81,90 гривні, бензин А-95 Євро — 78,90 гривні за літр. Дизельне пальне Pulls продається по 82,90 гривні, дизель Євро — по 79,90 гривні, а автомобільний газ — по 41,90 гривні за літр.

    Практично аналогічна цінова політика зберігається й у мережі WOG. Бензин Mustang 100 також реалізують по 88,90 гривні за літр, Mustang 95 — по 81,90 гривні, бензин А-95 Євро — по 78,90 гривні. Дизельне пальне Mustang коштує 82,90 гривні, дизель Євро-5 — 79,90 гривні, а автогаз продають по 41,90 гривні за літр.

    У мережі SOCAR преміальний бензин NANO 100 також коштує 88,90 гривні за літр. Бензин NANO 95 продають по 82,90 гривні, звичайний бензин А-95 — по 78,90 гривні. Дизельне пальне NANO Extro реалізується по 83,90 гривні за літр, дизель NANO — по 80,90 гривні, а ціна автогазу залишається на рівні 41,90 гривні.

    Найдоступніші ціни серед великих всеукраїнських мереж, як і раніше, пропонує “Укрнафта”. Саме ця компанія залишається одним із найбільш вигідних варіантів для водіїв, які прагнуть мінімізувати витрати на пальне.

    Бензин А-95 тут коштує 73,90 гривні за літр, що майже на п’ять гривень дешевше, ніж у мережах преміального сегмента. Бензин А-92 продають по 69,90 гривні, бензин Energy 95 — по 76,90 гривні, а преміальний бензин Energy 98 — по 81,90 гривні за літр.

    Не менш відчутною є різниця й у вартості дизельного пального. У “Укрнафті” як звичайний дизель, так і дизель Energy коштують по 74,90 гривні за літр, тоді як у конкурентів ціна перевищує 79–83 гривні залежно від марки пального.

    Найбільшу економію можуть отримати власники автомобілів із газобалонним обладнанням. Якщо в OKKO, WOG та SOCAR літр автогазу коштує 41,90 гривні, то в “Укрнафті” його можна придбати по 38,40 гривні. Таким чином різниця становить 3,50 гривні на літрі, що при повному баку дозволяє суттєво зменшити витрати.

    За підрахунками, під час заправки автомобіля баком об’ємом 50 літрів економія лише на бензині А-95 у мережі “Укрнафта” порівняно з преміальними АЗС може сягати близько 250 гривень. Якщо ж ідеться про автогаз, різниця може перевищувати 170 гривень за одну повну заправку.

    Аналітики пояснюють, що різниця у вартості пального між операторами обумовлена різними бізнес-моделями. Преміальні мережі інвестують значні кошти у сучасну інфраструктуру, розвиток мережі, якість сервісу, цифрові сервіси, програми лояльності та супутні послуги, що частково відображається у кінцевій ціні пального.

    Водночас “Укрнафта” робить акцент на більш конкурентних цінах, що дозволяє їй успішно конкурувати за клієнтів, для яких головним критерієм є економія.

    Експерти зазначають, що наразі український ринок пального демонструє відносну рівновагу. Суттєвих передумов для різкого подорожчання або здешевлення пального поки що немає. Однак ситуація залишається залежною від світових цін на нафту, валютного курсу, вартості логістики, імпортних поставок та геополітичної ситуації, яка може впливати на глобальні енергетичні ринки.

    Додатковим фактором, який уважно відстежують учасники ринку, є перебіг бойових дій та стан української енергетичної інфраструктури. Попри воєнний стан, паливний ринок продовжує працювати стабільно, а оператори забезпечують безперебійне постачання бензину, дизельного пального та скрапленого газу в усіх регіонах країни.

    Станом на 11 липня українські водії можуть розраховувати на незмінні ціни та обирати мережу АЗС залежно від власних потреб. Для тих, хто цінує додаткові сервіси, актуальними залишаються пропозиції преміальних операторів, тоді як автомобілісти, які прагнуть максимальної економії, можуть суттєво скоротити витрати, заправляючись на станціях “Укрнафти”.

  • SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    Російські війська різко активізували удари по автозаправних станціях в Україні. Лише упродовж 3–6 липня під атаками опинилися об’єкти щонайменше шести паливних операторів — SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS і Marshal. Удари фіксували у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях, а також у Харкові. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, частину АЗС зруйновано або серйозно пошкоджено.

    Наймасштабніша атака сталася ввечері 3 липня у Лубенському районі Полтавської області. Російські безпілотники вдарили по трьох автозаправних станціях на трасі Київ — Харків. За даними Полтавської ОВА, було пошкоджено обладнання АЗС, будівлі, скління та автомобілі. Кількість постраждалих згодом зросла до шести людей, серед них — громадянка Швеції, яка займалася волонтерською діяльністю. За інформацією учасників ринку, під ударом опинилися комплекси OKKO, WOG і «БРСМ».

    Того ж дня, за даними профільного видання enkorr, росіяни також атакували АЗС мережі BVS у Гребінці. Таким чином Полтавщина стала одним із перших регіонів, де за короткий час було зафіксовано одразу кілька ударів по паливній інфраструктурі.

    5 липня під удар потрапила автозаправна станція Marshal в Ізюмі Харківської області. За даними Forbes Ukraine, російські війська застосували РСЗВ «Торнадо-С». Внаслідок атаки загинув 19-річний працівник АЗС, ще четверо співробітниць отримали поранення. Станція була майже повністю зруйнована.

    Того ж дня російські дрони двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне Миколаївської області. За повідомленням компанії, по території АЗС влучили три ударні безпілотники типу Shahed. Було пошкоджено адміністративну будівлю комплексу, однак жертв вдалося уникнути: персонал під час повітряної тривоги перебував в укритті. Через цей удар Азербайджан викликав посла Росії та вручив ноту протесту.

    У ніч проти 6 липня російський удар знищив автозаправний комплекс WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. За даними компанії, об’єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Окремо WOG ще напередодні повідомляв про запровадження особливого режиму роботи частини АЗК у низці областей: заправки мали не працювати вночі, вимикати зовнішнє освітлення та припиняти відпуск пального під час повітряних тривог.

    Вранці 6 липня під обстріл потрапили також автозаправні станції у Запоріжжі. За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали троє людей. Того ж дня міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про влучання ударного безпілотника в АЗС у Київському районі міста. Крім того, одна із заправних станцій WOG у Києві зазнала незначних пошкоджень унаслідок вибухової хвилі.

    Представники паливного ринку кажуть, що атаки на АЗС останнім часом стали системнішими. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук повідомив Forbes, що за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а в мережі «БРСМ-Нафта» зафіксували вісім влучань. За його словами, удари відбувалися у Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

    Про атаки на власні об’єкти повідомляла й «Укрнафта». Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Наприкінці червня СЕО WOG Андрій Пивоварський також зазначав, що за останні два місяці через російські удари в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів.

    Попри масштаб атак, представники ринку не очікують дефіциту пального. За словами Мельничука, цивільні АЗС не є основним джерелом заправки військової техніки, а паливний ринок має альтернативні логістичні маршрути та механізми забезпечення споживачів. У разі пошкодження стаціонарних заправок оператори можуть використовувати бензовози, мобільні точки видачі, оптові поставки та перерозподіл ресурсів між регіонами.

    Водночас атаки по АЗС створюють ризики для цивільних. Автозаправні комплекси часто розташовані біля трас, у містах або поблизу житлової забудови, тому удари по них можуть призводити не лише до пожеж і руйнувань, а й до поранень людей, які перебувають поруч. Саме тому мережі дедалі частіше запроваджують протоколи безпеки: закривають частину станцій уночі, зупиняють обслуговування під час тривог, облаштовують укриття для персоналу та клієнтів.

    Серія атак 3–6 липня свідчить, що паливна інфраструктура стала однією з цілей російського терору поряд із житловими будинками, енергетичними об’єктами та логістикою. Українські оператори намагаються адаптуватися до нових ризиків, але головним викликом залишається безпека працівників і клієнтів, адже російські удари по АЗС уже призвели до загибелі та поранення цивільних.

  • АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    Український паливний ринок увійшов у липень без різких цінових стрибків на АЗС, однак ситуація поступово готується до розвороту. Бензин і дизель поки що залишаються майже стабільними, тоді як автогаз уже демонструє помітне здешевлення. Головна причина — поєднання зовнішніх факторів: коливання світових цін на нафту, рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку, ситуація навколо Ормузької протоки та зниження котирувань LPG у Середземноморському регіоні.

    На світовому ринку нафта на початку тижня знову пішла вниз після того, як ОПЕК+ погодила додаткове підвищення цільових обсягів видобутку з серпня на 188 тис. барелів на добу. На цьому тлі Brent 6 липня торгувалася близько 71,89 долара за барель, а WTI — близько 68,49 долара. Ринок також реагує на поступове відновлення експорту з країн Перської затоки після проблем із судноплавством через Ормузьку протоку.

    Водночас для України цінники на АЗС не змінюються миттєво після рухів на біржах. Паливо імпортується за контрактами, а на роздрібну ціну впливають логістика, курс валют, податки, сформовані запаси та конкуренція між мережами. Саме тому на заправках бензин і дизель поки що утримуються на відносно стабільному рівні.

    За даними Delo.ua, станом на 3 липня середня ціна бензину А-95 в Україні становила 74,57 грн/л, А-95+ — 78,72 грн/л, А-92 — 69,58 грн/л, дизельного пального — 76,00 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л. Порівняно з попереднім днем найбільше зниження було саме в сегменті газу, тоді як бензин і дизель змінювалися лише на кілька копійок.

    У великих мережах на початку липня ціни також залишалися переважно стабільними. Зокрема, за даними ринку, OKKO, WOG і SOCAR утримували бензин А-95 на рівні близько 78,90 грн/л, дизель — близько 79,90 грн/л, а автогаз — близько 41,90 грн/л. Водночас нижчі ціни пропонували окремі мережі середнього та бюджетного сегмента, зокрема БРСМ-Нафта, UPG та Ukrnafta.

    Найцікавіша ситуація зараз складається з дизельним пальним. З одного боку, в Україні роздрібна ціна за останній тиждень частково просіла. З іншого — гуртові ціни на дизель зростали через подорожчання газойлю в Європі. Саме це стримує швидке здешевлення на колонках. Експерти ринку очікують, що якщо зовнішні котирування стабілізуються, преміальні мережі матимуть простір для зниження дизелю ще на 2–3 грн/л.

    Бензин поводиться спокійніше. Його гуртова ціна за тиждень незначно зросла, але наприкінці періоду почала коригуватися вниз. Додатковим фактором невизначеності стала норма про обов’язкове додавання біоетанолу до бензину з 1 липня. Частина трейдерів виявилася не повністю готовою до нових вимог, тому ринок адаптується поступово, без різкого стрибка цін.

    Найпомітніше здешевлення очікується в сегменті автогазу. Алжирська Sonatrach, ціни якої є важливим індикатором для Середземноморського регіону, суттєво знизила липневі котирування пропану і бутану. Це вже тисне на гуртові ціни LPG в Україні й поступово переходить у роздріб.

    Автогаз на українських АЗС уже почав дешевшати. За даними Delo.ua, 3 липня середня ціна газу становила 40,52 грн/л, що на 7 копійок менше, ніж днем раніше. У ринкових прогнозах очікується, що за сприятливих умов автогаз може втратити ще близько 1–2 грн/л упродовж найближчих тижнів.

    Головний сценарій для водіїв на найближчий час виглядає так: бензин залишатиметься відносно стабільним, дизель може ще трохи затриматися на нинішньому рівні через європейські котирування, а автогаз має найбільший потенціал до здешевлення. Якщо ж нафта продовжить рухатися вниз, а логістика імпорту залишиться стабільною, зниження може поступово торкнутися і бензину з дизелем.

    Однак ризики залишаються. Будь-яке загострення на Близькому Сході, проблеми з проходом танкерів через Ормузьку протоку або нові обмеження на постачання можуть швидко розвернути нафтові котирування вгору. Саме тому український ринок зараз перебуває у стані очікування: АЗС не поспішають різко змінювати цінники, але передумови для поступового здешевлення вже з’явилися.

    Для водіїв це означає, що найближчими днями не варто очікувати обвалу цін на бензин чи дизель. Натомість власники авто на газу можуть першими відчути позитивні зміни. Якщо поточний тренд збережеться, саме LPG стане головним паливом, яке подешевшає найшвидше.

  • Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Росія дедалі гостріше відчуває наслідки паливної кризи, що розгорнулася на тлі скорочення роботи нафтопереробної галузі. Для компенсації дефіциту бензину Москва різко збільшила імпорт пального з Білорусі, встановивши абсолютний рекорд за обсягами поставок. Однак навіть максимальне використання білоруського експортного потенціалу вже не дозволяє повністю покрити нестачу бензину на російському ринку, яка виникла після серії ударів по стратегічній інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу РФ.

    Про це повідомляє російське видання “Ведомости” з посиланням на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ).

    За інформацією видання, лише за перші 25 днів червня Росія імпортувала з Білорусі 141 тисячу тонн бензину. Це найвищий показник за всю історію таких поставок. Для порівняння, за весь травень Росія отримала від білоруських підприємств у 2,4 раза менше бензину, а у червні 2025 року обсяг імпорту становив лише одну тисячу тонн. Таким чином лише за рік постачання зросли більш ніж у 140 разів, що наочно демонструє масштаби проблем на внутрішньому паливному ринку Росії.

    Фахівці зазначають, що ще донедавна російський ринок практично не потребував значних закупівель бензину за кордоном, адже країна залишалася одним із найбільших світових виробників і експортерів нафтопродуктів. Однак ситуація кардинально змінилася після серії атак на російські нафтопереробні заводи, які призвели до скорочення виробництва пального та виникнення дефіциту в багатьох регіонах країни.

    Як зазначає Центр цінових індексів, для забезпечення російського ринку Білорусь була змушена перенаправити частину бензину, який спочатку призначався для експорту до країн Центральної Азії. Таким чином Мінськ фактично пожертвував іншими напрямками експорту, щоб підтримати свого головного союзника.

    Перерозподіл поставок став одним із найбільш показових свідчень того, наскільки гострою стала проблема нестачі бензину в Росії. Якщо раніше білоруське пальне постачалося переважно на традиційні зовнішні ринки, то тепер майже весь доступний експортний ресурс використовується для стабілізації ситуації всередині РФ.

    Втім, навіть рекордні поставки не здатні повністю вирішити проблему. Експерти, опитані “Ведомостями”, наголошують, що додатковий імпорт може лише частково зменшити дефіцит, але не усунути його.

    Енергетичний експерт Кирило Родіонов пояснив, що Білорусь фізично не має можливості значно наростити експорт бензину. За його оцінками, білоруські нафтопереробні підприємства можуть щорічно експортувати приблизно 1,8–2 мільйони тонн бензину, що відповідає близько 150–170 тисячам тонн на місяць.

    Таким чином червневі поставки до Росії вже практично досягли максимально можливого рівня. Іншими словами, Москва фактично використовує майже весь місячний експортний потенціал білоруських НПЗ. Подальше збільшення поставок можливе лише за рахунок ще більшого скорочення експорту до інших країн або зменшення внутрішнього споживання в самій Білорусі, що також має свої межі.

    Ситуація свідчить про те, що навіть найближчий союзник Росії вже не здатен повністю компенсувати втрати, яких зазнає російська паливна галузь.

    Основною причиною дефіциту стали регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, резервуарних парках, складах пального та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії. Починаючи з 2024 року українські сили систематично атакують підприємства, які забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших видів нафтопродуктів.

    Унаслідок цих атак частина найбільших російських нафтопереробних заводів була змушена тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробничі потужності через пошкодження технологічного обладнання. Частина підприємств проходила аварійні ремонти, що також негативно позначалося на обсягах виробництва.

    Поступове скорочення переробки нафти почало відчутно впливати на забезпечення внутрішнього ринку паливом. Наприкінці червня обмеження продажу бензину, дефіцит окремих марок пального або перебої з постачанням уже фіксували приблизно у 90% російських регіонів.

    Одночасно різко зросли біржові ціни на бензин. За даними російських ЗМІ, вони неодноразово оновлювали історичні максимуми, що свідчить про значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Зростання цін створює додаткові ризики для всієї російської економіки. Бензин є одним із ключових ресурсів для транспортної галузі, сільського господарства, промисловості та логістики. Будь-які перебої з його постачанням або різке подорожчання автоматично збільшують витрати підприємств і можуть сприяти прискоренню інфляції.

    На тлі загострення ситуації російська влада була змушена публічно визнати існування проблем. Президент РФ Володимир Путін заявив, що труднощі із забезпеченням паливом справді є, однак наголосив, що вони нібито не мають критичного характеру.

    Водночас експерти звертають увагу, що рекордне зростання імпорту бензину саме по собі свідчить про серйозність ситуації. Для країни, яка традиційно була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, необхідність екстрено закуповувати великі обсяги бензину за кордоном є нетиповою та демонструє масштаб проблем у роботі власної нафтопереробної галузі.

    Аналітики також наголошують, що залежність Росії від поставок із Білорусі може лише посилюватися, якщо українські удари по паливній інфраструктурі триватимуть. При цьому можливості Мінська щодо подальшого нарощування експорту майже вичерпані, а альтернативних великих постачальників бензину Росія фактично не має.

    На цьому тлі дедалі більше експертів говорять про накопичувальний ефект українських ударів по російській економіці. Якщо раніше вони насамперед створювали локальні перебої у роботі окремих підприємств, то тепер дедалі частіше впливають на цілі галузі. Нафтопереробна промисловість, яка є однією з ключових для російської економіки та забезпечує значну частину бюджетних надходжень, поступово починає відчувати системний тиск.

    Саме тому рекордний імпорт бензину з Білорусі можна розглядати як ще одне підтвердження того, що паливна криза в Росії набуває дедалі масштабнішого характеру. Попри спроби Кремля запевнити, що ситуація перебуває під контролем, офіційна статистика та різке зростання закупівель за кордоном свідчать про протилежне — внутрішніх ресурсів для швидкого подолання дефіциту пального у Росії стає дедалі менше.

  • Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    На українському ринку пального на початку липня спостерігається відносна стабільність цін, оскільки за останню добу суттєвих змін вартості бензину, дизеля та автогазу на заправках не відбулося. Водночас попри «заморожування» цін у короткостроковій динаміці, різниця між різними мережами автозаправних станцій залишається відчутною і в окремих випадках дозволяє водіям економити значні суми під час кожної заправки. Про це свідчать актуальні роздрібні ціни на найбільших АЗС України станом на 1 липня.

    Найбільш помітний ціновий розрив фіксується у сегменті бензину марки А-95, який залишається найпопулярнішим серед українських водіїв. У преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR його вартість утримується на рівні 78,90 гривні за літр, що відповідає їхній традиційній ціновій політиці з орієнтацією на сервіс і бренд. Водночас на заправках мережі «Укрнафта» той самий бензин коштує 73,90 гривні за літр, що формує різницю у 5 гривень на кожному літрі. Для водіїв, які регулярно заправляють повний бак, така різниця може перетворюватися на суттєву економію у довгостроковій перспективі.

    Схожа ситуація спостерігається і на ринку дизельного пального, де також зберігається розрив між преміальними та більш доступними мережами. Найвищі ціни традиційно зафіксовані у SOCAR, де дизельне пальне коштує 80,90 гривні за літр. У мережах OKKO та WOG ціна дещо нижча і становить 79,90 гривні, однак різниця з «Укрнафтою» залишається суттєвою, адже там дизель продається по 74,90 гривні за літр. Таким чином, навіть у межах одного ринку дизель може відрізнятися за ціною більш ніж на 6 гривень між різними операторами.

    Не менш показовою є ситуація з автогазом, який залишається найдоступнішим видом пального для багатьох українських водіїв. У мережах OKKO, WOG та SOCAR ціна стабільно утримується на рівні 41,90 гривні за літр, тоді як «Укрнафта» пропонує значно нижчу вартість — 39,40 гривні за літр. Це означає, що навіть у наймасовішому сегменті економія на кожному літрі може становити близько 2,5 гривні залежно від обраної мережі.

    Загалом початок другого місяця літа не приніс різких коливань на паливному ринку, що свідчить про певну стабілізацію оптових і роздрібних цін після попередніх періодів коливань. Водночас експерти звертають увагу, що стабільність не означає вирівнювання цін між різними мережами, оскільки ринок і далі залишається сегментованим, а цінова політика операторів суттєво відрізняється.

    Преміальні мережі OKKO, WOG та SOCAR продовжують утримувати вищий ціновий сегмент, позиціонуючи себе через якість обслуговування, додаткові сервіси та бренд. Натомість «Укрнафта» залишається однією з найдоступніших за ціною мереж, що робить її привабливою для водіїв, які орієнтуються насамперед на вартість пального.

    Аналітики паливного ринку зазначають, що така різниця між мережами є довготривалою тенденцією і формується під впливом різних бізнес-моделей, рівня операційних витрат та маркетингових стратегій. Попри загальну стабілізацію ринку, конкуренція між операторами зберігається, і саме вона визначає значні цінові відмінності, які водії відчувають на практиці під час кожної поїздки на АЗС.

  • Ціни на пальне в Україні: що подорожчало після завершення акцій

    Ціни на пальне в Україні: що подорожчало після завершення акцій

    В Україні оновилася ситуація на ринку пального на найбільших автозаправних станціях. Станом на вівторок, 30 червня, більшість великих мереж утримують попередній рівень роздрібних цін, однак у державній мережі “Укрнафта” зафіксовано помітні зміни вартості окремих видів бензину та дизельного пального. Загалом ринок залишається відносно стабільним, а коливання носять точковий характер і здебільшого пов’язані із завершенням акційних програм.

    Найбільші приватні оператори OKKO, WOG та SOCAR не переглядали свої ціни, зберігаючи попередні рівні вартості всіх основних видів пального. Водночас у “Укрнафті” відбулися зміни після завершення тимчасових маркетингових акцій, які раніше дозволяли купувати окремі види пального за зниженими цінами. Після їх завершення частина позицій повернулася до базових значень, а деякі були скориговані як у бік підвищення, так і незначного зниження.

    Найбільш відчутною зміною стало подорожчання бензину А-95 з лінійки Energy, який додав одразу 3 гривні за літр і тепер коштує 76,90 грн. Раніше його акційна вартість становила 73,90 грн, тож фактично відбулося повернення до стандартного рівня після завершення знижки. Інші бензинові позиції в мережі залишилися без змін, зокрема А-92 зберігається на рівні 68,90 грн, стандартний А-95 — 73,90 грн, а преміальний 98 Energy — 81,90 грн.

    У сегменті дизельного пального ситуація виявилася більш різноспрямованою. Брендований дизель Energy подорожчав на 1,50 грн і наразі коштує 76,90 грн за літр, що також пояснюється завершенням акційної пропозиції. Водночас звичайний дизель навпаки подешевшав на 50 копійок і становить 74,90 грн за літр. Така динаміка свідчить про внутрішнє коригування цінової політики в межах однієї мережі.

    Стабільною залишається ситуація в сегменті автогазу. Його вартість не змінювалася і становить 41,90 грн за літр у приватних мережах та 39,40 грн на заправках “Укрнафта”. Аналітики зазначають, що саме автогаз наразі є найбільш стабільним видом пального, оскільки менше реагує на короткострокові коливання світових цін на нафту.

    Загалом ринок пального в Україні демонструє ознаки цінової стабільності, де основні зміни відбуваються переважно через завершення акційних програм, а не через фундаментальні коливання попиту чи зовнішніх факторів. Експерти відзначають, що за відсутності різких змін на світових енергетичних ринках найближчим часом суттєвих коливань вартості пального в Україні не очікується.

  • Ціни на АЗС знову переписали: що відбувається з бензином і газом в Україні

    Ціни на АЗС знову переписали: що відбувається з бензином і газом в Україні

    Український ринок пального станом на вівторок, 23 червня, демонструє загальну стабільність із точковими змінами в окремих сегментах. Великі мережі автозаправних станцій утримують попередній рівень цін на бензин і дизельне пальне, тоді як у сегменті автомобільного газу зафіксовано незначне здешевлення. Про це свідчать актуальні дані моніторингу роздрібного ринку.

    Найбільш стабільною залишається ситуація з бензином. Вартість популярної марки А-95 у різних мережах коливається від 73,90 грн за літр у державній «Укрнафті» до 78,90–82,90 грн у преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR. Преміальні види бензину залишаються найдорожчим сегментом ринку: ціни на 100-октанові марки, такі як Pulls 100, Mustang 100 і NANO 100, сягають близько 88,90 грн за літр. Аналітики зазначають, що стабільність у бензиновому сегменті зумовлена відносною рівновагою на зовнішніх нафтових ринках та відсутністю різких коливань у вартості імпортних нафтопродуктів.

    Схожа ситуація спостерігається і в сегменті дизельного пального. Середня ціна стандартного дизеля в бюджетних мережах тримається на рівні близько 76,90 грн за літр, тоді як у преміальних заправках OKKO, WOG і SOCAR вартість сягає 81,90–86,90 грн залежно від конкретного виду продукту та бренду пального. Різниця між сегментами пояснюється як якістю присадок, так і маркетинговою політикою мереж, які позиціонують частину продуктів як преміальні.

    Єдиним сегментом, де зафіксовано помітну зміну, став автомобільний газ. У мережі державного оператора «Укрнафта» ціна на автогаз знизилася на 50 копійок і становить 40,40 грн за літр замість попередніх 40,90 грн. Водночас у більшості інших великих мереж, зокрема OKKO, WOG та SOCAR, вартість автогазу залишилася на рівні 43,90 грн за літр без змін. Таке локальне зниження пояснюють конкуренцією у сегменті та спробами утримати споживача в умовах чутливого попиту.

    Загалом «Укрнафта» продовжує залишатися оператором із найнижчими цінами на паливо серед великих мереж, тоді як преміальний сегмент стабільно утримує найвищі цінові позиції. Різниця між бюджетними та преміальними заправками на окремих видах пального може перевищувати 10 грн за літр, що суттєво впливає на вибір споживачів.

    Ринкові експерти відзначають, що нинішня стабільність є наслідком відносного затишшя на глобальному нафтовому ринку, а також відсутності різких змін у курсі валют і логістичних витратах. Водночас сегмент автогазу залишається найбільш динамічним і чутливим до внутрішньої конкуренції між мережами.

    Таким чином, станом на 23 червня український ринок пального перебуває у фазі стабілізації, коли основні цінові показники утримуються без суттєвих коливань, а зміни мають точковий характер і стосуються окремих операторів та окремих видів пального.

  • Бензин, дизель і газ здивували водіїв після вихідних

    Бензин, дизель і газ здивували водіїв після вихідних

    Після вихідних український ринок пального увійшов у фазу точкових і неоднорідних змін: на частині автозаправних станцій зафіксовано зниження цін, на інших — незначне зростання або повна стабільність вартості, що свідчить про відсутність єдиного тренду та про індивідуальну цінову політику мереж у короткостроковому періоді. Станом на 22 червня ситуація на ринку виглядає змішаною і формується під впливом внутрішньої конкуренції між великими мережами та державними операторами.

    Найбільш помітні коливання після вихідних спостерігаються у сегменті дизельного пального, яке традиційно є одним із ключових індикаторів ринку. У преміальних мережах OKKO та WOG зафіксовано синхронне зниження вартості дизеля на 1 гривню для всіх основних позицій, включно з преміальними сортами, де ціна опустилася з 85,90 до 84,90 грн, а також стандартним дизельним пальним, яке подешевшало з 82,90 до 81,90 грн. Подібна корекція відбулася і в мережі SOCAR, де дизельні позиції також втратили у вартості близько однієї гривні, що може свідчити про синхронізацію цінових рішень серед великих операторів ринку в межах короткого періоду.

    На цьому фоні автогаз залишається більш стабільним сегментом, хоча і тут зафіксовані окремі зміни. У більшості великих мереж, зокрема OKKO та WOG, ціна на скраплений газ зберігається на рівні 43,90 грн без змін після вихідних, що свідчить про відносну рівновагу попиту і пропозиції в цьому сегменті. Водночас у SOCAR зафіксовано зниження вартості автогазу на 1 гривню, тоді як у державній мережі «Укрнафта» ціна залишилася стабільною на рівні 40,90 грн, що фактично робить її однією з найдоступніших пропозицій на ринку.

    У бензиновому сегменті динаміка є найбільш неоднорідною, адже тут одночасно спостерігаються як підвищення, так і відсутність змін. Найбільш виражене подорожчання відбулося в мережі «Укрнафта», де бензин марки 95 Energy додав у ціні 3 гривні і досяг рівня 76,90 грн, що виділяється на фоні загальної стабільності інших позицій. Водночас у тій самій мережі інші види бензину залишилися без змін, включно з А-92, А-95 та преміальними сортами, що свідчить про вибірковий характер коригувань.

    У преміальному сегменті приватних мереж OKKO та WOG ситуація після вихідних залишилася повністю стабільною. Ціни на бензин Pulls 100 утримуються на рівні 88,90 грн, Pulls 95 та Mustang 95 — на рівні 81,90 грн, а стандартний А-95 Євро — 78,90 грн. Така стабільність може вказувати на прагнення мереж утримувати преміальний сегмент без різких коливань, щоб зберегти передбачуваність для споживачів.

    У SOCAR також не зафіксовано змін у бензиновому сегменті: бензин NANO 100 залишається на рівні 88,90 грн, NANO 95 — 82,90 грн, а стандартний А-95 — 78,90 грн, що загалом узгоджується з тенденцією стабілізації преміального пального після попередніх коливань.

    Державна «Укрнафта» демонструє найбільш складну і диференційовану структуру цін, де одночасно присутні як стабільні, так і змінені позиції. Бензин А-92 коштує 68,90 грн, А-95 — 73,90 грн, бензин 98 Energy — 81,90 грн, тоді як дизельне пальне Energy становить 78,90 грн, а стандартний дизель — 76,90 грн. Автогаз у цій мережі утримується на рівні 40,90 грн, що робить його конкурентним у порівнянні з іншими великими операторами.

    Загалом ринок пального в Україні після вихідних демонструє не системний тренд, а радше сукупність локальних рішень окремих мереж, які реагують на внутрішні витрати, логістику, попит і конкурентне середовище. Відсутність єдиного напрямку руху цін свідчить про період відносної рівноваги, коли різкі коливання тимчасово поступилися місцем точковим корекціям, а споживачі отримують змішану картину з одночасними зниженнями, підвищеннями та стабільними позиціями залежно від бренду і типу пального.

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.