Gorchitsa.info

Позначка: парламент

  • Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    Арахамія пообіцяв Президенту “голоси за ключові закони” – джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Верховна Рада має сьогодні зібратись для голосування по всім ключовим для Офісу Президента законопроектам.

    “Верховна Рада сьогодні збереться і проголосує за необхідні закони, принаймні вчора Давид Арахамія пообіцяв це Президенту та провів переговори з групами і фракціями.

    Групи та фракції мають свої вимоги, які необхідно задовольнити для розблокування роботи парламенту, від чого залежатиме подальше голосування.

    Водночас, опоненти також працюють як з групами і фракціями, так і з окремими депутатами, тож можуть бути сюрпризи” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо,  голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем, йде робота над поверненням до режиму роботи парламенту та закликав не драматизувати ситуацію.

  • Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    Зеленський готується до довгої війни: парламенту дали нове завдання

    В Україні почали готувати сценарій роботи парламенту на випадок затяжної війни. Президент доручив розробити відповідний план дій, якщо бойові дії триватимуть ще кілька років.

    Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у владі.

    За інформацією видання, йдеться про підготовку Верховної Ради до функціонування в умовах можливого продовження війни ще на три роки. Відповідне завдання вже отримали представники парламентської більшості.

    Розробкою плану займається заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець. Очікується, що документ передбачатиме адаптацію роботи парламенту до тривалого воєнного періоду.

    Деталі майбутнього плану наразі не розкриваються. Водночас очевидно, що йдеться про організацію законодавчого процесу, стабільність ухвалення рішень та забезпечення роботи державних інституцій в умовах тривалого конфлікту.

    На тлі підготовки сценарію тривалої війни у парламенті паралельно обговорюють і політичні наслідки такого розвитку подій. Раніше ми повідомляли, що у Раді розглядають варіант відкладення виборів ще на кілька років. Це пов’язано як із безпековими ризиками, так і з відсутністю готового законодавства для проведення голосування в умовах війни. При цьому, як зазначають експерти, під час воєнного стану вибори взагалі не можуть проводитися, що фактично змушує владу шукати довгострокові моделі функціонування держави без виборчих кампаній.

  • МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів. Причиною стали затримки з ухваленням необхідних законодавчих змін у Верховній Раді.

    Про це повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з умовами нової чотирирічної програми фінансування, український парламент до кінця березня має ухвалити низку законодавчих змін, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

    Ці рішення є частиною домовленостей з міжнародними кредиторами та необхідні для подальшого отримання коштів.

    Однак кілька ключових законодавчих ініціатив досі не винесені на розгляд парламенту. Це створює ризик затримки наступних траншів фінансування.

    Наразі Україна вже отримала 1,5 млрд доларів першого траншу в межах нової програми.

    Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано прямо заявила про стурбованість ситуацією.

    «Можу сказати, що я стурбована», — сказала вона агентству Bloomberg.

    За словами джерел, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм планує розпочати зустрічі з українськими депутатами 18 березня, щоб обговорити подальші кроки щодо виконання умов програми.

    Конфлікти у парламенті ускладнюють голосування

    Політична ситуація в парламенті також впливає на процес ухвалення рішень. За даними джерел, частина депутатів не поспішає підтримувати урядові ініціативи, що створює додаткові труднощі для просування реформ.

    Раніше Верховна Рада вже провалила голосування за частину законопроєктів, пов’язаних із вимогами МВФ, зокрема щодо оподаткування цифрових платформ та реформи соціальної допомоги.

    Крім того, ситуація ускладнюється внутрішніми проблемами в парламентській більшості. Як раніше повідомляло наше видання, у фракції «Слуга народу» дедалі частіше говорять про кризу керованості та втрату ядра фракції.

    Також парламент раніше не підтримав частину ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ щодо податкових змін і реформ соціальної допомоги.

    Ризик фінансового тиску на бюджет

    Ситуація з міжнародним фінансуванням залишається складною. Раніше Угорщина та Словаччина заблокували кредитний пакет Європейського Союзу на понад 90 млрд євро.

    У разі затримки зовнішньої допомоги Національний банк України може бути змушений знову застосувати механізм прямого кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

    Голова НБУ Андрій Пишний раніше зазначав, що такий сценарій уже застосовувався у перший рік повномасштабного вторгнення.

    Водночас експерти попереджають, що навіть нова програма співпраці з фондом може мати довгострокові фінансові ризики для України.

    Таким чином, подальша доля фінансування МВФ значною мірою залежить від того, чи зможе Верховна Рада найближчим часом ухвалити необхідні реформи.

  • “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    “Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

    Якщо ще кілька місяців тому конфлікт між урядом і парламентом виглядав як робоче тертя, то зараз він дедалі більше схожий на системну політичну проблему. У Верховній Раді накопичується роздратування через якість урядових ініціатив, манеру комунікації Кабміну та відчуття, що депутатів ставлять перед уже готовими рішеннями.

    Найбільше претензій у частини «Слуги народу» накопичилося до уряду Юлії Свириденко. У фракції все частіше говорять, що міністри приходять у парламент не для справжньої розмови, а для формального супроводу вже ухвалених на Банковій або в Кабміні рішень. У результаті депутати мають голосувати не за політично погоджені документи, а за пакети, які їм фактично нав’язують постфактум.

    Саме тому історія з урядовими ініціативами під МВФ стала не просто технічним провалом, а симптомом значно глибшої проблеми. Раніше наше видання вже писало, як Верховна Рада не підтримала вимоги МВФ і провалила голосування за податок на цифрові платформи та реформу соцдопомоги.

    При цьому окремі джерела ще раніше ставили під сумнів саму подачу історії про «обов’язковість» частини цих рішень для МВФ.

    У фракції дедалі більше депутатів реагують на такі ситуації не просто скепсисом, а внутрішнім протестом. Один із співрозмовників у парламенті описує настрої значно жорсткіше: «Коли уряд приносить у залу вже готові рішення без обговорення з депутатами, реакція проста — йдіть лісом і домовляйтесь спочатку з парламентом», — каже джерело у фракції.

    Логіка проста: якщо уряд не вважає за потрібне обговорювати з парламентом червоні лінії до перемовин із міжнародними партнерами, то чому Рада має автоматично узаконювати все, що потім приносять у залу.

    Додатково по Кабміну б’є й інша проблема — втрата політичної суб’єктності. Для частини депутатів уряд Свириденко виглядає не окремим центром відповідальності, а продовженням Банкової, яка хоче зберегти всі важелі, але розділити політичні ризики з парламентом. Саме звідси й дедалі гучніші розмови про те, що Верховна Рада більше не хоче бути «крайньою» за непопулярні або сирі рішення.

    На цьому тлі навіть проста урядова комунікація починає сприйматися як порожній ритуал. Депутати все частіше ігнорують години запитань до уряду, а важливі законопроєкти зависають не через брак формальної більшості, а через відсутність довіри до тих, хто ці ініціативи приносить.

    Нагадаємо, що загальну картину розпаду керованості у фракції ми вже розібрали тут.

  • Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що народні депутати мають або сумлінно виконувати свої обов’язки у Верховній Раді, або можуть опинитися на фронті. Така заява пролунала на тлі хронічної нестачі голосів у парламенті для ухвалення важливих законопроєктів.

    Глава держави зазначив, що ситуацію з роботою парламенту потрібно виправляти, адже низка необхідних законодавчих ініціатив фактично блокується. Йдеться, зокрема, про документи, пов’язані зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом та процесом євроінтеграції України.

    «Депутатам доведеться або служити в парламенті відповідно до українського законодавства, або я готовий обговорити з представниками парламенту закон про внесення змін до мобілізації, щоб депутати могли вирушити на фронт», — заявив Зеленський.

    Останніми місяцями у Верховній Раді дедалі частіше виникають труднощі з необхідною кількістю голосів для ухвалення рішень. За інформацією з політичних кіл, частина депутатів фракції «Слуга народу» не підтримує окремі законопроєкти, що призводить до затримок у їхньому розгляді.

    Крім того, в парламенті обговорюється можливість того, що кілька десятків депутатів можуть скласти мандати. Це ще більше ускладнило б ситуацію з голосуваннями та формуванням більшості.

    На цьому тлі заява президента про можливі зміни до законодавства щодо мобілізації стала своєрідним політичним сигналом для парламенту. Водночас експерти зазначають, що для відправлення народних депутатів на військову службу необхідно змінити закон про мобілізацію.

    Наразі чинне законодавство передбачає, що народні депутати входять до переліку осіб, які мають відстрочку від призову. Тому для скасування такого статусу парламенту довелося б самостійно проголосувати за відповідні зміни.

    Утім, політичні аналітики сумніваються, що депутати підтримають рішення, яке позбавить їх передбаченої законом «броні» від мобілізації.

  • У Раді пропонують заборонити силову мобілізацію працівниками ТЦК

    У Раді пропонують заборонити силову мобілізацію працівниками ТЦК

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує змінити порядок перевірки військово-облікових документів громадян і вручення повісток. Документ передбачає, що виклик до територіальних центрів комплектування має здійснюватися без застосування силових методів.

    Йдеться про законопроєкт №15076, зареєстрований 12 березня 2026 року. Його ініціатором виступив народний депутат Сергій Гривко.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується внести зміни до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Документ визначає, що громадян повинні викликати до територіальних центрів комплектування через вручення повісток або шляхом надсилання відповідного повідомлення поштою.

    Ініціатива спрямована на врегулювання порядку перевірки військово-облікових документів громадян і процедури направлення повісток про виклик до ТЦК.

    Автор законопроєкту пропонує законодавчо закріпити чіткий механізм оповіщення громадян, щоб уникнути суперечливих ситуацій під час мобілізаційних заходів.

    Наразі документ перебуває на початковому етапі розгляду у Верховній Раді. Після цього його мають опрацювати профільні комітети парламенту.

  • Скандальний нардеп Тищенко увійшов до групи колишніх представників ОПЗЖ

    Скандальний нардеп Тищенко увійшов до групи колишніх представників ОПЗЖ

    Український парламентаризм знову опинився в центрі скандалу після того, як народний депутат Микола Тищенко приєднався до депутатської групи «Відновлення України». Раніше політик залишив фракцію «Слуга народу» на тлі низки резонансних кримінальних історій та політичних конфліктів.

    Вступ Тищенка фактично дозволив групі зберегти своє існування у Верховній Раді. Після втрати одного з депутатів об’єднанню бракувало необхідної мінімальної кількості членів, і новий учасник став вирішальним для її подальшої роботи.

    Депутатська група «Відновлення України» була сформована переважно з колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ, що викликало хвилю критики в політичному середовищі. Перехід Тищенка до цього об’єднання багато експертів розцінюють як спробу зберегти політичний вплив і залишитися в активній парламентській діяльності попри репутаційні ризики.

    Паралельно з політичними змінами триває і кримінальна історія навколо самого депутата. Нещодавно суд змінив йому запобіжний захід із нічного домашнього арешту на особисте зобов’язання, що дозволило нардепу повернутися до публічної діяльності та активної присутності у медіапросторі.

    Окремі питання у громадськості викликає й майновий стан родини політика. Зокрема, за відкритими даними, його близькі родичі володіють земельними ділянками у престижних передмістях Києва, де реалізуються котеджні проєкти. Сам депутат, за інформацією журналістських розслідувань, користується елітною нерухомістю, оформленою на пов’язаних осіб.

    Ім’я Тищенка також фігурувало у матеріалах щодо можливих змов підрядників під час отримання державних і комунальних контрактів. Антимонопольний комітет раніше встановлював ознаки узгоджених дій між компаніями, пов’язаними з його оточенням, під час виконання робіт для столичних комунальних підприємств та інфраструктурних проєктів у регіонах.

    На цьому тлі перехід депутата до нової парламентської групи став черговим прикладом політичної трансформації українського парламенту, де кадрові переміщення нерідко відбуваються попри гучні скандали та кримінальні провадження.

  • Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    У Верховній Раді виникла напруга після масових викликів народних депутатів на допити до НАБУ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, заявивши, що ситуація всередині фракції «Слуга народу» вже вплинула на дисципліну голосувань і фактично заблокувала роботу парламенту.

    За словами Железняка, близько 50 парламентарів викликали на допити в якості свідків у межах однієї справи. Він послався на заяву депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка раніше повідомила про масштабні виклики представників фракції.

    «Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

    Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

    «Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

    За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

    Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.

  • Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    НАБУ і САП заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за даними слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування у парламенті. Про це у вівторок, 13 січня, повідомила пресслужба НАБУ.

    Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Водночас «Українська правда» з посиланням на джерела у політичних колах повідомила, що детективи НАБУ та прокурори САП проводять обшуки в офісі партії «Батьківщина» у Києві. Головою фракції цієї політичної сили є Юлія Тимошенко. Інформацію про викриття керівниці фракції підтвердило також джерело розслідувального проєкту «Схеми» в антикорупційних органах.

    Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

    За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

    Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

    У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

    Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

  • Депутати “Слуги народу” подають заяви про вихід: монобільшості загрожує розвал

    Депутати “Слуги народу” подають заяви про вихід: монобільшості загрожує розвал

    У фракції «Слуга народу» загострюється криза: частина її депутатів вже подала заяви про вихід не лише з фракції, а й із Верховної Ради. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, наголосивши, що такий розвиток подій створює реальну загрозу для монобільшості.

    За його словами, під час зустрічі керівництва фракції з депутатами голова «Слуги народу» Давид Арахамія визнав, що частина парламентаріїв уже оформила заяви про вихід. Він попросив своїх колег не залишати фракцію до завершення поточної сесії 4 лютого. Це аргументували «мирним треком» і необхідністю демонструвати політичну єдність перед міжнародними партнерами, які уважно стежать за процесом.

    Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

    «Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

    У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.