Gorchitsa.info

Позначка: Пентагон

  • Пентагон різко нарощує виробництво зброї для України

    Пентагон різко нарощує виробництво зброї для України

    Пентагон готує масштабне розширення виробництва озброєння з метою значного збільшення обсягів військової допомоги Україні, що може означати перехід США до довгострокової моделі «індустріальної мобілізації» оборонного сектору. Йдеться про перебудову виробничих ланцюгів у ключових сегментах — від артилерійських боєприпасів і ракетних систем до засобів протиповітряної оборони та високоточної зброї, аби забезпечити стабільне постачання «значно більших обсягів» для потреб української армії.

    Про це заявив міністр оборони США Піт Гегсет під час виступу на міжнародному безпековому форумі «Діалог Шангрі-Ла» в Сінгапурі, який вважається однією з найважливіших майданчиків для обговорення глобальної архітектури безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. За його словами, Сполучені Штати переглядають саму логіку оборонного виробництва, оскільки попередні темпи випуску боєприпасів та техніки більше не відповідають реаліям сучасних конфліктів високої інтенсивності.

    Гегсет наголосив, що мова йде не про поступове збільшення виробництва, а про суттєве масштабування промислових потужностей, яке дозволить американським компаніям постачати Україні «не просто трохи більше, а значно більше по всьому спектру можливостей». Це включає як поповнення запасів критично важливих боєприпасів, так і розширення виробництва систем, що забезпечують протиповітряну оборону, контрбатарейну боротьбу та високоточні удари.

    Окремо глава Пентагону підкреслив, що Вашингтон одночасно очікує посилення ролі європейських союзників у підтримці Києва. За його словами, нинішня стратегія США передбачає більш рівномірний розподіл фінансового та військового навантаження між партнерами, оскільки війна в Україні є викликом не лише для Сполучених Штатів, а й для всієї євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас американська сторона позитивно оцінює вже здійснені кроки Європи щодо збільшення оборонних бюджетів і розширення постачання Україні. У Вашингтоні вважають, що європейські країни поступово беруть на себе більшу частку відповідальності, зокрема через фінансування закупівель озброєння та розвиток власних оборонних виробництв.

    Гегсет також заявив, що Україна демонструє високу ефективність у використанні наданих ресурсів, що, на думку США, підсилює аргументи на користь подальшого нарощення допомоги. Він підкреслив, що метою Вашингтона є забезпечення здатності України до самозахисту в довгостроковій перспективі у координації з союзниками.

    У цьому контексті важливу роль відіграє співпраця в межах НАТО, де тривають дискусії щодо розподілу витрат на підтримку України та зміцнення оборонного потенціалу країн-членів. Раніше в Альянсі вже звучали заклики до збільшення інвестицій у військову сферу та підвищення готовності оборонної промисловості до тривалих конфліктів високої інтенсивності.

    Аналітики відзначають, що заяви Пентагону можуть свідчити про поступовий перехід США до більш системної моделі військової підтримки України, яка базується не на разових пакетах допомоги, а на довгостроковому плануванні виробництва та постачання озброєнь. Такий підхід передбачає тісну інтеграцію між державним замовленням, приватним оборонним сектором та міжнародними союзниками.

    Окремо підкреслюється, що перебудова оборонної промисловості США відбувається на тлі глобального перегляду безпекових ризиків і зростання попиту на озброєння у світі. Це змушує Вашингтон балансувати між забезпеченням власних стратегічних запасів і виконанням зобов’язань перед партнерами, зокрема Україною.

    У підсумку, ініціативи Пентагону можуть стати одним із ключових елементів нової довгострокової стратегії США щодо підтримки України, яка поєднує нарощення виробництва, розширення міжнародної координації та перерозподіл відповідальності між союзниками в межах трансатлантичної безпекової системи.

  • США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    Сполучені Штати готують масштабний перегляд своєї участі в Північноатлантичному альянсі та можуть суттєво скоротити військовий внесок у НАТО, переклавши значну частину оборонних зобов’язань у Європі на європейських союзників. Про це повідомляє німецьке видання Spiegel, посилаючись на джерела серед дипломатів і представників Альянсу, які були ознайомлені із закритими консультаціями.

    За інформацією видання, наприкінці минулого тижня представник міністра оборони США Піт Гегсет провів закритий брифінг у штаб-квартирі НАТО, під час якого союзникам офіційно представили нову концепцію участі Вашингтона в обороні Європи. Йдеться про перегляд так званої “моделі сил НАТО”, яка була сформована після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та передбачала значне американське військове присутність у Європі.

    Згідно з озвученими планами, Сполучені Штати можуть скоротити свою участь одразу в кількох ключових компонентах військової присутності Альянсу. Зокрема, йдеться про зменшення кількості винищувачів, стратегічних бомбардувальників, військово-морських кораблів, підводних човнів, безпілотних систем і літаків-заправників, які США надають у межах колективної оборони НАТО. За даними Spiegel, внесок США у винищувальну авіацію Альянсу може бути скорочений приблизно на третину, що створює суттєві прогалини у повітряній обороні Європи.

    Крім того, американська сторона, як стверджується, розглядає можливість повної відмови від надання НАТО підводних човнів у межах цієї моделі, а також істотного скорочення участі в забезпеченні авіаносними групами та ударними безпілотними системами. Особливу стурбованість у європейських столицях викликає можливе зменшення присутності стратегічних бомбардувальників США, які відіграють ключову роль у ядерному стримуванні та демонстрації сили в межах Альянсу.

    У Брюсселі такі сигнали стали несподіваними, оскільки європейські союзники розраховували радше на поступову адаптацію ролі США в НАТО, а не на різке скорочення військової участі. За даними джерел, деякі дипломати сприйняли озвучені плани як серйозний сигнал про зміну стратегічного підходу Вашингтона до безпеки Європи.

    Окремою проблемою для Європи є те, що низка критичних спроможностей США наразі не має швидкої заміни серед європейських країн. Зокрема, більшість держав ЄС не володіють стратегічними бомбардувальниками, здатними нести ядерну зброю, а також не мають повноцінних авіаносних ударних груп, які могли б компенсувати американську присутність у разі кризових сценаріїв. Це створює потенційні “вузькі місця” в системі колективної оборони, які неможливо швидко закрити навіть за умови різкого збільшення оборонних бюджетів.

    Попри скорочення конвенційної участі, Вашингтон, за даними Spiegel, наголошує, що не планує відмовлятися від ролі гаранта ядерного стримування в Європі. Водночас США очікують, що європейські союзники значно активніше братимуть на себе відповідальність за наземну, повітряну та морську оборону континенту.

    У Вашингтоні такі зміни пояснюють трансформацією глобальної безпекової ситуації та необхідністю перерозподілу військових ресурсів у бік інших регіонів світу. Американська сторона також наголошує, що європейські країни за останні роки суттєво збільшили оборонні витрати і тепер повинні перейти від фінансового внеску до реального нарощування власних військових можливостей.

    У межах нової концепції, яку в НАТО вже неофіційно називають “НАТО 3.0”, передбачається, що європейські союзники мають у максимально короткі терміни взяти на себе майже всю конвенційну оборону континенту. У самому Альянсі ці зміни дедалі частіше описують як можливий “поворотний момент”, який може змінити баланс ролей між США та Європою в системі колективної безпеки.

    Очікується, що до початку червня європейські країни мають підготувати узгоджені пропозиції щодо того, як саме вони компенсуватимуть скорочення американської участі. Після цього Вашингтон планує представити оновлену модель розподілу оборонних зобов’язань на саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі.

    На тлі цих процесів у Європі вже посилилися дискусії щодо необхідності створення більш автономної оборонної системи та зменшення залежності від США. Європейські політики та військові експерти попереджають, що у разі реалізації американського плану Альянс може увійти в один із найбільш трансформаційних періодів за всю свою історію, оскільки фактична структура безпеки континенту буде змінена вперше з часів холодної війни.

  • США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США готуються суттєво посилити свою військову присутність у Польщі. Вашингтон планує перекинути до країни додаткову бронетанкову бригаду чисельністю близько п’яти тисяч військовослужбовців у межах ротаційного розгортання сил НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, рішення вже погоджене зі США та є важливим сигналом підтримки безпеки регіону на тлі зростання напруги біля кордонів НАТО.

    Очільник польського Міноборони окремо подякував президенту США Дональду Трампу за ухвалене рішення та назвав Польщу «надійним і зразковим союзником» Вашингтона.

    Йдеться про додаткову бронетанкову бригаду армії США, яка може стати однією з найбільших американських ротаційних сил у Східній Європі за останні роки. За попередніми даними, у перспективі на території Польщі можуть одночасно перебувати одразу дві американські бригади.

    Рішення про перекидання військ стало особливо важливим на тлі попередніх дискусій у США щодо можливого скорочення американського контингенту в Європі. Останніми місяцями західні медіа неодноразово повідомляли про можливий перегляд військової присутності США у Німеччині та затримки з перекиданням окремих бронетанкових підрозділів до Європи.

    Через це країни східного флангу НАТО — насамперед Польща та держави Балтії — почали висловлювати занепокоєння щодо стабільності американських гарантій безпеки.

    Особливо чутливою тема стала після посилення риторики Кремля та активізації спільних військових навчань Росії та Білорусі. Під час окремих маневрів російські та білоруські війська відпрацьовували сценарії із застосуванням тактичної ядерної зброї, що викликало додаткове занепокоєння у НАТО.

    На цьому тлі Польща активізувала консультації зі США на рівні оборонних відомств. Варшава вже давно наполягає на максимально стабільній і, за можливості, постійній присутності американських військ у країні.

    У польському керівництві вважають американську військову присутність ключовим елементом стримування потенційної агресії з боку Росії. Після початку повномасштабної війни РФ проти України Польща фактично стала одним із головних логістичних та військових центрів НАТО у Східній Європі.

    Саме через польську територію проходить значна частина військової допомоги для України, а американські війська регулярно беруть участь у спільних навчаннях та зміцненні східного флангу Альянсу.

    Додаткову напругу останнім часом створювала і відсутність чітких роз’яснень із боку Пентагону щодо майбутнього американської присутності в Європі. Через це у медіа та серед союзників почали з’являтися припущення про можливі зміни у розміщенні військ США.

    Пізніше частину цих чуток американські посадовці спростували, однак дискусія навколо майбутньої стратегії США у Європі продовжується.

    Серед підрозділів, які можуть бути залучені до передислокації, називають 2-й кавалерійський полк США, який зараз базується у Німеччині.

    На тлі нових рішень Польща також активно модернізує власну армію. Нещодавно країна отримала першу партію американських винищувачів F-35 Lightning II у межах масштабного оборонного контракту зі США.

    Останні роки Варшава стала одним із найбільших покупців американського озброєння у Європі. Польща закуповує танки Abrams, системи HIMARS, комплекси Patriot та іншу сучасну техніку, паралельно різко збільшуючи оборонний бюджет.

    Аналітики зазначають, що перекидання додаткової американської бригади має не лише військове, а й політичне значення. Це демонстрація того, що попри внутрішні суперечки у США та зміни адміністрацій Вашингтон не планує повністю згортати військову присутність у Східній Європі.

    Для України посилення американської присутності у Польщі також має важливе значення, адже стабільність східного флангу НАТО напряму впливає на безпекову ситуацію у регіоні та подальшу підтримку Києва з боку союзників.

  • Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі закрите засідання з високопосадовцями з питань національної безпеки, під час якого обговорювалися подальші дії Вашингтона у конфлікті з Іраном. За даними CNN, зустріч відбулася на тлі складних переговорів щодо можливого припинення війни та зростання напруги на Близькому Сході.

    За інформацією телеканалу, засідання завершилося без остаточного рішення, однак Трампу представили кілька варіантів можливого відновлення військових дій проти Ірану. Сам американський лідер заявив, що ще на початку тижня був «за крок» від наказу про завдання ударів, але відмовився від цього після звернень країн Перської затоки.

    Джерела CNN зазначають, що Трамп дедалі більше розчаровується повільним темпом переговорів із Тегераном. Раніше він уже дав Ірану фактично ультимативний термін — приблизно до початку наступного тижня — для надання «прийнятної пропозиції» щодо припинення війни.

    На тлі загострення ситуації Трамп навіть змінив особисті плани. Президент США скасував поїздку на свій гольф-курорт у Нью-Джерсі та відмовився від участі у весіллі свого сина на Багамах.

    «Я вважаю, що для мене важливо залишитися у Вашингтоні, в Білому домі, у цей важливий період», — написав Трамп у Truth Social.

    Раніше він також зазначав, що весілля Дональда Трампа-молодшого відбувається «у дуже невдалий час», згадавши ситуацію навколо Ірану та інші міжнародні проблеми.

    У зустрічі в Білому домі взяли участь ключові представники американського керівництва у сфері безпеки. Серед них — віцепрезидент Джей Ді Венс, глава Пентагону Піт Геґсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Останній навіть побіжно згадав про засідання в Овальному кабінеті під час виступу перед випускниками Військово-морської академії США в Анаполісі.

    Попри напруження, у Вашингтоні все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання. Частина американських чиновників налаштована обережно оптимістично щодо продовження переговорів. Водночас головні суперечності між США та Іраном поки залишаються невирішеними.

    Однією з основних проблем є позиція іранського керівництва. Раніше повідомлялося, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ключову вимогу США у мирних переговорах. Деталі цієї вимоги офіційно не розкриваються, однак західні медіа припускають, що йдеться про обмеження військових програм Ірану та гарантії безпеки для союзників США у регіоні.

    Ситуація навколо Ірану зараз залишається одним із головних міжнародних викликів для адміністрації Трампа. Країни Перської затоки, які мають тісні економічні та безпекові зв’язки зі США, намагаються не допустити масштабної ескалації, побоюючись ударів по нафтовій інфраструктурі та дестабілізації всього регіону.

    Нафта вже відреагувала на заяви Трампа та ризики нової війни різкими коливаннями цін. Інвестори уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки будь-яка масштабна операція проти Ірану може вплинути на постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світового нафтового експорту.

    Водночас аналітики зазначають, що Трамп намагається балансувати між демонстрацією сили та уникненням великої війни напередодні складного політичного періоду у США. Саме тому Білий дім паралельно підтримує дипломатичний канал, але водночас демонструє готовність до жорсткого сценарію.

  • Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    У США спалахнув новий політичний конфлікт навколо військової допомоги Україні. Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій направила жорсткий лист міністру оборони США Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Причиною став зрив дедлайну, який сам глава Пентагону раніше пообіцяв Конгресу.

    Йдеться про 400 мільйонів доларів для України та ще 200 мільйонів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти мали бути спрямовані на зміцнення обороноздатності союзників США на тлі російської агресії та загроз для східного флангу НАТО.

    Про конфлікт повідомило Associated Press. За інформацією агентства, три тижні тому Піт Гегсет запевняв Конгрес, що кошти вже фактично розблоковані, а план їхнього використання буде офіційно переданий до 15 травня. Однак дедлайн минув, а жодного плану Пентагон так і не надіслав. Це викликало різке невдоволення навіть серед республіканців, які раніше підтримували обережнішу лінію адміністрації Дональда Трампа щодо України.

    У своєму листі сенатори прямо попередили, що затримка допомоги може серйозно вдарити по системі стримування Росії в Європі.

    «Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в регіоні, ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію», — наголошується у зверненні законодавців.

    Особливо показовим є склад підписантів листа. Документ підтримали як демократи, так і республіканці. Серед них — республіканець Том Тілліс, який останнім часом став одним із найгучніших критиків м’якої політики щодо Кремля всередині Республіканської партії. Також лист підписали республіканці Чак Грасслі та Кевін Крамер, а з боку демократів — Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.

    Тілліс після цього опублікував окрему заяву у соцмережах, де фактично звинуватив оточення Дональда Трампа у бездіяльності щодо злочинів Росії.

    «Радники Трампа не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування та вбивства українських цивільних», — написав сенатор.

    Ситуація навколо допомоги Україні зараз стає дедалі напруженішою у Вашингтоні. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому питання підтримки Києва перетворилося на одну з найбільш конфліктних тем американської політики. Частина республіканців вимагає скорочення витрат на Україну та перекладення фінансового навантаження на Європу. Інші ж, навпаки, попереджають, що послаблення підтримки Києва лише підштовхне Кремль до нової ескалації.

    Окреме занепокоєння у Конгресі викликають повідомлення про можливе скорочення американського військового контингенту у Східній Європі. Західні медіа останніми місяцями неодноразово писали, що адміністрація Трампа розглядає варіанти перегляду військової присутності США у Польщі, країнах Балтії та Румунії. На цьому тлі затримка допомоги Україні виглядає для частини сенаторів сигналом небезпечного розвороту американської політики.

    Паралельно у Палаті представників США демократи просувають нову ініціативу щодо масштабного санкційного пакета проти Росії. Законопроєкт передбачає не лише нові економічні обмеження, а й виділення Україні ще одного мільярда доларів військової допомоги. Попри те, що документ має мало шансів швидко стати законом через політичний баланс у Конгресі та позицію Білого дому, сама поява такої ініціативи посилює тиск на адміністрацію Трампа.

    Водночас частина американських політиків дедалі частіше заявляє, що основний тягар підтримки України повинна взяти на себе Європа. Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно прямо сказав, що Конгрес навряд чи погодить новий великий пакет допомоги Києву у форматі, який існував за попередньої адміністрації.

    На цьому тлі Європейський Союз уже активізував власні програми підтримки України. Країни ЄС продовжують фінансування військової допомоги через European Peace Facility, а окремі держави — зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії — збільшують постачання систем ППО, артилерії та боєприпасів.

    Для України нинішня ситуація у Вашингтоні має критичне значення. Саме США залишаються ключовим постачальником далекобійних систем, високоточного озброєння, засобів ППО та розвідданих. Будь-яке затягування рішень щодо фінансування може безпосередньо впливати на можливості української армії на фронті.

    Крім того, дискусія навколо допомоги Україні стала частиною ширшої боротьби за майбутню зовнішню політику США. Частина американських еліт переконана, що поступки Росії створять загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки НАТО. Інші ж наполягають на концентрації ресурсів США на внутрішніх проблемах та стримуванні Китаю.

    Поки Пентагон не пояснив причин затримки з передачею плану використання коштів. Однак сам факт публічного тиску з боку сенаторів обох партій показує: навіть у нинішніх політичних умовах підтримка України залишається важливим питанням для значної частини американського істеблішменту.

  • Трамп анонсував перекидання 5 тисяч військових США до Польщі

    Трамп анонсував перекидання 5 тисяч військових США до Польщі

    Президент США Дональд Трамп оголосив про намір направити до Польщі додаткові 5 тисяч американських військових. Відповідну заяву він опублікував у своїй соцмережі Truth Social, наголосивши, що рішення пов’язане з перемогою на президентських виборах у Польщі Кароль Навроцький, якого Трамп раніше відкрито підтримував.

    У своєму дописі американський лідер заявив, що “радий повідомити” про перекидання додаткового контингенту до Польщі “з огляду на успішне обрання” Навроцького та “зважаючи на взаємини” з новим польським президентом. Таким чином Трамп фактично підтвердив намір посилити військову присутність США на східному фланзі НАТО.

    Заява пролунала на тлі суперечливих сигналів з боку Вашингтона щодо американської військової присутності у Європі. Лише кілька днів тому в Пентагоні повідомляли про скасування планів розгортання приблизно 4 тисяч американських військових у Польщі. Речник оборонного відомства США Джоель Вальдес 18 травня наголошував, що рішення ухвалювалося після “багаторівневих консультацій” із союзниками і не було раптовим.

    Тоді інформація про можливе скорочення американської присутності викликала занепокоєння серед польських політиків та європейських союзників. Однак прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив, що “все під контролем” і зміни не вплинуть на безпеку країни. За його словами, польська сторона перебуває у постійному контакті з Вашингтоном, а стратегічне партнерство між державами залишається незмінним.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також заявляв, що кількість американських солдатів на польській території фактично не зменшується, а окремі рішення стосуються лише ротаційних механізмів та перегляду структури контингенту.

    За даними американських медіа, зараз у Польщі перебувають близько 10 тисяч американських військовослужбовців. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну США суттєво збільшили свою військову присутність у країнах східного флангу НАТО, зокрема у Польщі, Румунії та країнах Балтії. Варшава стала одним із ключових логістичних центрів для постачання військової допомоги Україні та важливим хабом для сил Альянсу в регіоні.

    У Польщі розміщені американські системи ППО Patriot, елементи командної інфраструктури НАТО, а також бронетанкові та авіаційні підрозділи США. Крім того, на території країни діє штаб V корпусу армії США, який координує діяльність американських сил у Східній Європі.

    Оголошення Трампа про додаткове перекидання військ викликало дискусії серед експертів та політиків, оскільки раніше адміністрація США сигналізувала про наміри оптимізувати військову присутність у Європі. Частина аналітиків припускає, що нові 5 тисяч військових можуть бути перекинуті не безпосередньо зі США, а шляхом передислокації підрозділів із Німеччини чи інших європейських баз.

    Водночас офіційних деталей щодо термінів розміщення, типу військових підрозділів або їхнього конкретного місця дислокації наразі не оприлюднили. У Пентагоні також поки не надали розгорнутих коментарів після заяви Трампа.

    На тлі війни Росії проти України Польща активно домагається постійного збільшення американської військової присутності на своїй території. Варшава неодноразово наголошувала, що вважає США ключовим гарантом безпеки регіону та виступає за посилення сил НАТО поблизу російського кордону.

    Польща також продовжує масштабну модернізацію власної армії. Країна закуповує американські танки Abrams, системи HIMARS, винищувачі F-35 та інше озброєння, прагнучи створити одну з найпотужніших армій у Європі. На цьому тлі нова заява Трампа може стати додатковим сигналом про поглиблення військової співпраці між Вашингтоном і Варшавою.

  • США перекинули авіаносну групу в Кариби

    США перекинули авіаносну групу в Кариби

    США перекинули до Карибського регіону потужну авіаносну ударну групу, суттєво посиливши свою військово-морську присутність у зоні, яка традиційно вважається однією з ключових для безпеки Західної півкулі та стратегічних інтересів Вашингтона в Латинській Америці.

    Про це повідомило Південне командування Збройних сил США (SOUTHCOM) у соціальній мережі X, зазначивши, що розгортання сил є частиною регулярних операцій із підтримання бойової готовності, стримування загроз і демонстрації глобальної мобільності американських військово-морських сил.

    До складу ударної групи, яка прибула до регіону, увійшли авіаносець USS Nimitz, авіаційне крило Carrier Air Wing 17, ракетний есмінець USS Gridley та судно забезпечення USNS Patuxent. Разом ці сили утворюють повноцінне ударне угруповання, здатне виконувати широкий спектр завдань — від контролю морських комунікацій і розвідки до демонстрації сили та потенційної участі у бойових операціях у разі ескалації.

    У SOUTHCOM наголосили, що авіаносна ударна група є “втіленням бойової готовності” американських збройних сил і демонструє “неперевершену дальність дії та смертоносність, а також стратегічну перевагу”. У відомстві підкреслили, що такі розгортання є стандартною практикою для підтримання глобальної стабільності та реагування на потенційні виклики у різних частинах світу.

    Окремо в командуванні відзначили бойовий досвід авіаносця USS Nimitz, який протягом багатьох років брав участь у міжнародних операціях у різних регіонах планети. У SOUTHCOM заявили, що корабель “довів свою бойову майстерність по всьому світу, забезпечуючи стабільність та захищаючи демократію від Тайванської протоки до Перської затоки”, що підкреслює глобальний характер його використання.

    Хоча офіційно не уточнюється конкретна причина перекидання авіаносної групи саме до Карибського басейну, такі кроки США зазвичай пов’язані з посиленням морського патрулювання, контролем стратегічних шляхів, боротьбою з незаконним обігом зброї та наркотиків, а також із політикою стримування впливу окремих держав у регіоні.

    Карибський регіон традиційно має високу геополітичну значущість для США через близькість до американського узбережжя, важливі морські транспортні маршрути та історичну присутність впливових регіональних гравців. Посилення військової активності в цій зоні часто розглядається як сигнал готовності Вашингтона оперативно реагувати на будь-які потенційні кризи.

    На цьому тлі додаткового резонансу набули нещодавні дії Міністерства юстиції США, яке оприлюднило звинувачення проти низки осіб, серед яких фігурує колишній президент Куби та молодший брат Фіделя Кастро — 94-річний Рауль Кастро. Йдеться про інкримінацію змови з метою вбивства громадян США, а також участь у змовах разом з іншими фігурантами справи.

    У Вашингтоні ці процеси розглядають як частину ширшого комплексу заходів, спрямованих на протидію загрозам національній безпеці та посилення тиску на мережі впливу, які США вважають дестабілізуючими для регіону.

    У сукупності розгортання авіаносної ударної групи та нові юридичні кроки демонструють зростання активності США у Карибському басейні, де переплітаються питання безпеки, політики, боротьби з організованою злочинністю та геополітичного суперництва.

  • Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки підготувало широкий перелік потенційних військових і стратегічних цілей на території Ірану на випадок, якщо президент США Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення або розширення ударів по країні. Про це повідомляє CNN із посиланням на поінформовані джерела в адміністрації та оборонному відомстві.

    За даними телеканалу, документ із варіантами ударів є частиною оновленого оперативного планування Пентагону, яке було активізоване на тлі загострення напруженості між Вашингтоном і Тегераном. У ньому, як стверджують співрозмовники, розглядаються сценарії точкових ударів, обмежених військових операцій, а також більш масштабних кампаній із застосуванням високоточної зброї по ключових об’єктах іранської інфраструктури.

    Ключовим тригером для активізації планування стала серія внутрішніх нарад у Білому домі. Зокрема, 16 травня Трамп провів зустріч із вищим керівництвом своєї команди з національної безпеки, під час якої обговорювалися різні варіанти політики щодо Ірану — від посилення дипломатичного тиску до потенційного відновлення військових ударів. Наступного дня президент США публічно заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше “від нього нічого не залишиться”, що було сприйнято як різке посилення риторики та сигнал про готовність до ескалації.

    За даними CNN, у цій зустрічі в гольф-клубі Трампа у Вірджинії брали участь віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф та спеціальний посланник Стів Віткофф. Саме там, за словами джерел, обговорювалися як дипломатичні механізми стримування Ірану, так і потенційні сценарії силового впливу у разі провалу переговорів.

    Окрему роль у дискусіях відіграє питання Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. За оцінками американських чиновників, будь-яка ескалація в регіоні може спричинити різке зростання цін на енергоносії та глобальну економічну нестабільність, що робить ситуацію особливо чутливою для США та їхніх союзників. Саме економічний фактор, за словами співрозмовників CNN, є одним із ключових у розрахунках Білого дому.

    Джерела в адміністрації також зазначають, що рішення щодо подальших дій щодо Ірану наразі не ухвалене остаточно. Білий дім тимчасово взяв паузу, щоб оцінити результати міжнародних контактів, зокрема переговорів між Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпін. У Вашингтоні розглядають ці перемовини як потенційно важливий фактор, який може вплинути на позицію Пекіна щодо Ірану та загальну динаміку глобального тиску на Тегеран.

    Водночас Пентагон, за даними джерел CNN, вже сформував попередній перелік об’єктів, які можуть стати цілями у разі ухвалення рішення про військову операцію. Йдеться про стратегічну інфраструктуру, включно з енергетичними об’єктами, транспортними вузлами та іншими критичними елементами економіки Ірану. Окремо розглядаються варіанти ударів по військових об’єктах, які можуть бути задіяні у потенційній ескалації в регіоні.

    За словами співрозмовників, планування носить багаторівневий характер і передбачає різні ступені інтенсивності операцій — від обмежених точкових ударів до масштабної кампанії, яка може суттєво змінити баланс сил у регіоні. При цьому наголошується, що мова поки що йде виключно про підготовку сценаріїв, а не про ухвалене рішення про застосування сили.

    У політичних колах Вашингтона, як зазначає CNN, зростає напруженість через дедалі жорсткішу риторику щодо Тегерана. Трамп, за словами його оточення, дедалі більше втрачає терпіння через затяжні переговори та відсутність відчутного прогресу у досягненні нової ядерної угоди або ширшого політичного компромісу. Окремим фактором роздратування називають ситуацію з Ормузькою протокою, яку в США розглядають як інструмент економічного тиску з боку Ірану.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що військові плани є стандартною практикою стратегічного планування і не означають автоматичного переходу до бойових дій. Однак масштаб і деталізація підготовлених сценаріїв свідчать про серйозність розгляду можливості ескалації у випадку провалу дипломатичних зусиль.

    Окремо медіа нагадують, що загальні витрати США, пов’язані з військовими діями та операціями проти Ірану, за оцінками Пентагону, вже досягли близько 29 млрд доларів. Це перевищує попередні офіційні оцінки, надані Конгресу, і підкреслює довготривалий характер напруженості між двома країнами.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація може стати одним із найсерйозніших етапів загострення у відносинах США та Ірану за останні роки. Поєднання військового планування, жорсткої риторики та нестабільності в регіоні створює передумови для швидкої ескалації, якщо дипломатичні канали не дадуть результату.

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.

  • Рубіо поставив під сумнів роль НАТО

    Рубіо поставив під сумнів роль НАТО

    Державний секретар США Марко Рубіо різко поставив під сумнів стратегічний сенс існування Північноатлантичного альянсу НАТО, заявивши, що роль США в організації потребує переосмислення через позицію окремих союзників щодо військової співпраці.

    Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Fox News, коментуючи останні суперечки між США та частиною європейських партнерів щодо використання військових баз для операцій американських збройних сил.

    За словами Рубіо, традиційно НАТО розглядалося як союз, який забезпечує Сполученим Штатам не лише політичну та оборонну координацію, але й доступ до стратегічної інфраструктури союзників — зокрема авіабаз і логістичних центрів у Європі. Саме ця система, наголосив він, десятиліттями була однією з ключових переваг для американських військових операцій за межами США.

    Однак, як стверджує держсекретар, останні рішення деяких країн-членів Альянсу свідчать про те, що ця модель починає давати збої. Рубіо заявив, що частина партнерів відмовляється надавати США доступ до баз у ситуаціях, які Вашингтон вважає критичними для безпеки, зокрема під час ескалацій на Близькому Сході.

    “І тому, коли партнери по НАТО відмовляють вам у використанні цих баз — коли в головному, чому НАТО є корисним для Америки, нам зараз відмовляють, наприклад, в Іспанії — то який тоді сенс в Альянсі?” — заявив він.

    У своїх коментарях Рубіо окремо виділив Португалію, заявивши, що ця країна погоджується на співпрацю навіть без формальних затримок або тривалих консультацій. Також він згадав Польщу, Румунію та Болгарію як держави, які, за його словами, демонструють більш передбачувану та союзницьку позицію у військових питаннях.

    Водночас він жорстко розкритикував позицію Іспанії, заявивши, що її підхід до співпраці зі США у військовій сфері є “дуже проблемним” і не відповідає рівню союзницьких зобов’язань у межах Альянсу.

    “Це починає виглядати як союзники лише тоді, коли їм це вигідно”, — наголосив держсекретар, коментуючи загальну тенденцію, яку він вбачає у поведінці частини європейських партнерів.

    Рубіо також підкреслив, що головне питання, яке зараз постає перед Вашингтоном, полягає не лише у конкретних епізодах відмов у доступі до баз, а у ширшій концепції розподілу обов’язків у НАТО. За його словами, Сполучені Штати витрачають значні ресурси на забезпечення безпеки Європи, тоді як у критичних ситуаціях стикаються з обмеженнями у використанні союзницької інфраструктури.

    “Яка мета перебування в альянсі, якщо користь для нас полягає у доступі до баз, але в момент конфлікту, як це було у ситуації з Іраном, нам можуть відмовити? Ми там лише для того, щоб захищати інших, а не для просування власних національних інтересів?” — сказав він.

    Держсекретар додав, що подібні ситуації змушують адміністрацію США ставити “дуже серйозні та незручні запитання” щодо майбутнього формату участі Вашингтона в Альянсі. За його словами, дискусія про роль США в НАТО вже не є суто теоретичною, а набуває практичного виміру у сфері військового планування та глобальної безпеки.

    Окремо Рубіо згадав, що всередині американської політичної системи вже тривають дискусії щодо країн, які, на думку частини адміністрації, не демонструють достатнього рівня підтримки США. За даними медіа, раніше в оточенні Дональда Трампа обговорювався перелік держав НАТО, які нібито “недостатньо лояльні” до американських ініціатив, що викликало занепокоєння серед союзників.

    Попри жорстку риторику, Рубіо не заявив про офіційні кроки щодо перегляду членства США в НАТО. Водночас його висловлювання стали одним із найгостріших публічних сигналів з боку високопосадовців США за останній час і можуть посилити дискусію всередині Альянсу щодо розподілу відповідальності, оборонних витрат і військової співпраці між Європою та Сполученими Штатами.