Переговори в Ер-Ріяді, що тривали з 23 березня, привернули увагу світової спільноти не лише завдяки зустрічам української та американської делегацій, а й через діалог представників США та Росії.
Можливі результати переговорів оцінив політолог Вадим Денисенко.
В Ер-Ріяді з 23 березня відбувалися переговори української та американської, а також американської та російської делегацій. Міністр оборони України Рустем Умеров зокрема повідомив, що діалог із США був ефективним. Після переговорів представників США та РФ, які тривали цілий день 24 березня, стало відомо, що українська делегація залишиться в Саудівській Аравії ще на один день, щоб знову зустрітися з американськими колегами.
Паралельно американські медіа повідомляють, що звіти, надані адміністрації президента США Дональда Трампа технічною групою США в Ер-Ріяді, здаються оптимістичними. Офіційна заява може з’явитись вже за кілька годин. Але вже зараз можна говорити про логіку дій росіян, яка зводиться до формули: пропонувати багато, просити неможливе, тягнути час.
Отже, як це працює?
Путін пропонує американцям ряд високомаржинальних угод.
Я неодноразово писав і говорив: пропозиція РФ зводиться до того, що американцям пропонують не просто увійти у видобуток і розробку Арктики, їм віддають посередництво в торгівлі підсанкційними товарами в недружніх країнах (перш за все – Європейським Союзом). При цьому, Путін вирішив підіграти логіці Трампа. І тому він готовий говорити, як кажуть, навіть про частки в “Росатомі” та “Роскосмосі”. І це головний фактор тиску на Трампа. На кону, повторюся, десятки мільярдів доларів по року.
В обмін російський диктатор просить дві речі: зняття санкцій і визнання російськими українських територій. І паралельно тягне час. Навіщо?
По-перше, Путін хоче провести літню воєнну кампанію, бо вважає, що ми посиплемося (і це остання кампанія можлива без мобілізації).
По-друге, йому потрібно підготувати Росію до мирного життя і особливо потрібно закрити питання з можливими мовчазним спротивом 30-35% ура-патріотів, які вже є кістяком антипутінськоі ура-патріотичноі меншості. Але меншості, теоретично, готової до агресії.
По-третє, він готується до того, що Трамп спіткнеться.
І його головна зовнішня гра – стати потрібним одночасно і США, і Китаю перед їхніми майбутніми переговорами.
Це той зовнішньополітичний фактор, на який ми маємо особливо звернути увагу. І тут поле гри – світ.
І вже писав про гру на Чорному морі, те саме Путін пробуватиме робити в Ірані, в Африці (перш за все регіон Сахель), спробує щось зіграти в Латинській Америці, хоча тут шансів мало…
Швидкого миру не буде (його ймовірність низька). Але, крім воєнної і дипломатичної кампанії, нам явно не вистачає інформаційної кампанії в США “Путін маніпулює Трампом”.
Річ у тім, що в Путіна є до двох місяців, коли він може тягнути час і знайти такі точки впливу на Трампа, які дозволять останньому закрити очі на маніпуляції. Довше тягнути час буде нереалістично – це стане аж надто помітним. І в Трампа буде два варіанти: або вводити санкції проти Росії, або переключитися на щось інше. Україні не можна допустити переключення на щось інше.
