Gorchitsa.info

Позначка: переговори

  • ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    У Європейському Союзі загострилися внутрішні розбіжності щодо можливого призначення єдиного спеціального переговірника для контактів із Росією, оскільки частина держав-членів вважає таку ініціативу необхідною для збереження впливу ЄС у можливих майбутніх мирних процесах, тоді як інші переконані, що прямий діалог із Кремлем несе ризики легітимізації російської політики та послаблення санкційного тиску.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела та обговорення напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.

    За даними видання, дискусія виникла на тлі невизначеності міжнародної ролі Європейського Союзу у потенційних переговорах щодо завершення війни Росії проти України, а також через побоювання частини урядів, що ЄС може опинитися осторонь ключових рішень, якщо не сформує єдину переговорну позицію. Прихильники ідеї зазначають, що у разі зменшення активності США як посередника Європа повинна мати власного уповноваженого представника, який міг би вести комунікацію з Москвою та координувати позицію всередині блоку.

    Водночас група країн, які займають найбільш жорстку позицію щодо Росії, виступає категорично проти такого кроку. На їхню думку, будь-який офіційний переговорник може бути використаний Кремлем як інструмент політичної маніпуляції, спрямований на розкол ЄС та поступове послаблення санкційного режиму. Вони також вважають, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до реальних переговорів про припинення війни, а тому сама ідея спеціального посланця є передчасною.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно заявив, що Європа не повинна створювати ситуацію, у якій Україна може сприймати союзників як сторону, що чинить тиск для компромісів із Росією. Подібні позиції озвучили також представники країн Балтії, які застерігають, що Кремль може використати переговорний формат для затягування процесу та досягнення політичних поступок без реального припинення агресії. Скептичну позицію займає і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, яка послідовно виступає за збереження жорсткого підходу до Москви та уникнення будь-яких кроків, що можуть бути інтерпретовані як нормалізація відносин.

    Попри це, інша частина держав-членів ЄС наполягає, що відсутність єдиного європейського представника послаблює позиції блоку на міжнародній арені. Вони вважають, що Євросоюз має бути готовим до сценарію, за якого мирні переговори або попередні консультації щодо завершення війни можуть відбуватися без активної участі США, і в такому випадку Європа ризикує втратити можливість впливати на ключові рішення. Саме тому, на їхню думку, необхідно вже зараз визначити особу, яка могла б виступати від імені ЄС у контактах із Росією, навіть якщо ці контакти залишатимуться обмеженими та контрольованими.

    За інформацією Politico, у кулуарах уже обговорюється низка потенційних кандидатур. Серед них називають президента Європейської ради Антоніу Кошту, президента Фінляндії Александера Стубба, колишнього голову Європейського центрального банку Маріо Драгі, колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністьо та експрезидента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Кожен із цих потенційних кандидатів має різний політичний досвід і підхід до відносин із Росією, що додатково ускладнює досягнення компромісу між країнами ЄС.

    Александер Стубб, якого часто згадують серед можливих претендентів, публічно підтвердив, що теоретично готовий розглянути таку роль, однак наголосив, що прийме її лише у разі офіційного звернення лідерів ЄС і за умови чітко визначеного мандата, а також після досягнення стабільного припинення вогню в Україні.

    Очікується, що питання можливого переговірника, а також загальна стратегія ЄС щодо майбутніх контактів із Росією, стане однією з центральних тем неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу, яка відбудеться найближчими днями. Дипломати попереджають, що обговорення може ще більше підсвітити внутрішні розбіжності всередині блоку, які вже проявляються у підходах до санкційної політики, військової допомоги Україні та довгострокового бачення відносин із Москвою.

    На цьому тлі Україна продовжує наполягати на тому, що будь-які майбутні переговори щодо завершення війни мають відбуватися лише за її безпосередньої участі та за участі європейських партнерів. Президент України Володимир Зеленський підкреслював, що Європа повинна мати “сильний голос” у мирному процесі, оскільки результати війни безпосередньо впливають на безпеку всього континенту та майбутню архітектуру європейської безпеки.

  • Рубіо: Лавров передав Трампу попередження про удари РФ по Києву

    Рубіо: Лавров передав Трампу попередження про удари РФ по Києву

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час телефонної розмови у понеділок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звернувся до нього з проханням передати президенту США Дональд Трамп повідомлення від російського керівництва щодо можливих майбутніх ударів по Києву. За словами Рубіо, йшлося про позицію Кремля, яку російська сторона хотіла донести безпосередньо до Білого дому через дипломатичний канал США.

    Про це держсекретар розповів журналістам, коментуючи деталі контакту з Лавровим та ширший контекст комунікації між Вашингтоном і Москвою на тлі загострення війни Росії проти України та заяв про можливу нову хвилю атак по українській столиці.

    Рубіо зазначив, що розмова з російським міністром також стосувалася попередження, яке Москва розіслала іноземним дипломатичним місіям у Києві. За його словами, Росія закликала працівників іноземних посольств залишити українську столицю на тлі заяв про нібито підготовку “системних ударів” по місту. Американський держсекретар підкреслив, що такі повідомлення були адресовані не лише Сполученим Штатам, а й іншим країнам, чиї дипломатичні установи працюють у Києві, що, на його думку, свідчить про скоординований характер російського інформаційного сигналу.

    За словами Рубіо, Лавров прямо попросив його довести до відома президента США зміст цього послання. Він зазначив, що виконав це прохання та передав інформацію американському лідеру. Водночас він підкреслив, що подібні заяви вже були розіслані через офіційні дипломатичні канали іншим державам, тож мова йде не про приватне повідомлення, а про ширшу комунікацію, спрямовану на міжнародну аудиторію.

    “Путін хотів, щоб він попросив мене передати повідомлення безпосередньо президенту, що я й зробив. Але, очевидно, ми вже бачили повідомлення, яке було надіслане до всіх дипломатичних установ”, — сказав Рубіо, коментуючи характер цієї дипломатичної взаємодії.

    Він також додав, що на цей момент відсутній чіткий графік відновлення або просування мирних переговорів між США, Росією та Україною щодо завершення війни. За його словами, Сполучені Штати залишаються відкритими до будь-яких дипломатичних зусиль, які можуть сприяти припиненню бойових дій, однак реальні перспективи переговорного процесу залежать від готовності сторін до компромісів.

    Окремо Рубіо наголосив, що кожна хвиля масштабних ударів у війні лише підкреслює необхідність її завершення, оскільки конфлікт, за його словами, триває вже надто довго і призводить до значних людських втрат та руйнувань. Він заявив, що США готові відігравати конструктивну роль у будь-якому форматі, який допоможе зупинити війну, якщо така можливість з’явиться в дипломатичній площині.

    На тлі цих заяв стало відомо, що російська сторона раніше повідомила про нібито початок “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українським військово-промисловим комплексом та “центрами ухвалення рішень”. Також у Москві закликали іноземних громадян, дипломатів і співробітників міжнародних організацій залишити Київ, що викликало різку реакцію з боку України та західних партнерів.

    Українське Міністерство закордонних справ заявило про готовність посилити заходи безпеки для іноземних дипломатичних місій у разі відповідних запитів, наголосивши, що Росія використовує подібні заяви як інструмент психологічного тиску. Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова окремо підкреслила, що попри російські погрози дипломатичні представництва західних країн не планують залишати Київ і продовжують роботу в Україні.

    Таким чином, дипломатична риторика навколо можливих нових ударів по Києву та попереджень про їх наслідки продовжує загострюватися, а міжнародні партнери України наголошують на необхідності стриманості та продовження дипломатичних зусиль, попри зростання напруженості між Вашингтоном і Москвою.

  • ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    Іран нібито розглядає можливість вивезення зі своєї території запасів високозбагаченого урану за умови, що вони будуть передані Китаю як стороні-гаранту. Про це повідомляють джерела видання Al Arabiya, а також інформаційне агентство Reuters.

    За даними журналістів, Тегеран висуває цю умову в межах переговорного процесу зі США щодо можливої нової ядерної угоди. Іран прагне отримати гарантії того, що його ядерні матеріали після вивезення не опиняться під контролем західних країн і не можуть бути використані як інструмент політичного тиску. Саме тому як потенційного зберігача або кінцевого отримувача урану розглядається Китай, який Іран вважає більш нейтральним та політично прийнятним партнером.

    Паралельно, як повідомляє Reuters, у Досі тривають багатосторонні консультації за участі іранської делегації та міжнародних посередників, зокрема прем’єр-міністра Катару. Переговори охоплюють одразу кілька чутливих напрямів — від контролю за ядерними матеріалами до ситуації навколо Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом світових поставок нафти та газу.

    Окремо обговорюється можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном. За задумом переговорників, це може стати елементом “пакетної угоди”, яка передбачатиме поступове зниження напруженості в регіоні та відновлення певних економічних каналів для Тегерана в обмін на обмеження його ядерної програми.

    За інформацією джерел, у США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60-денне вікно для переговорів і певне послаблення конфронтації. У межах цього періоду сторони мають спробувати узгодити базові параметри нової ядерної домовленості, включно з контролем за збагаченим ураном та гарантіями нерозповсюдження ядерної зброї.

    Утім, переговорний процес залишається вкрай крихким. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру поспішати з укладенням угоди та продовжить тиск на Іран до моменту досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей. Окремо він наголосив, що блокада іранських портів і санкційний режим залишатимуться чинними.

    У медіа також нагадують, що попередні переговорні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів високозбагаченого урану та зобов’язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Однак навіть у межах цих проєктів угод сторони не змогли дійти остаточного компромісу.

    Згодом з’являлася інформація, що Іран відмовився погоджуватися на передачу своїх запасів урану в межах попередніх рамкових домовленостей. Це підкреслює глибокі розбіжності між сторонами, попри продовження переговорів і залучення міжнародних посередників.

    Аналітики відзначають, що пропозиція передати уран саме Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах і зменшити залежність від західних механізмів контролю. Водночас така модель потребує узгодження одразу з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення остаточної угоди.

  • Путін хоче втягнути Європу в переговори — МЗС Естонії

    Путін хоче втягнути Європу в переговори — МЗС Естонії

    Міністр закордонних справ Маргус Тсахкна заявив, що президент Володимир Путін намагається залучити Європу до потенційних переговорів щодо завершення війни проти Україна, оскільки це може бути вигідним для Росії з точки зору затягування часу та послаблення санкційного тиску. Про це повідомляє ERR.

    За словами естонського міністра, нинішня конфігурація міжнародних контактів навколо війни вже суттєво змінилася, а Сполучені Штати більше не відіграють тієї ключової координуючої ролі, яку мали на початкових етапах. На цьому тлі, як вважає Тсахкна, Росія намагається переформатувати переговорний процес і активніше залучити європейські держави.

    “По суті, у колишньому вигляді вони (переговори, – ред.) завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоб втягнути Європу в переговори”, – зазначив міністр.

    Тсахкна наголосив, що попередні дипломатичні контакти, які тривали тривалий час, фактично дозволяли Росії вигравати час без реального просування до миру. Він вважає, що нині Москва продовжує цю тактику, але вже через спроби розширити коло учасників переговорів за рахунок європейських країн.

    На його думку, ключовий інтерес Кремля полягає не в досягненні швидкої мирної угоди, а в перегрупуванні сил і послабленні зовнішнього тиску, зокрема санкційного.

    Окремо міністр підкреслив, що санкційна політика Європейського Союзу вже має відчутний вплив на російську економіку. Він назвав чинні обмеження “далекобійними” та такими, що поступово посилюють тиск на ключові сектори, включно з енергетикою, логістикою та фінансовими операціями.

    За словами Тсахкни, одним із найбільш чутливих елементів майбутнього санкційного пакета може стати повна заборона морських послуг у межах ЄС. Він зазначив, що саме такі заходи є критично важливими для Росії, яка значною мірою залежить від морської логістики для експорту енергоносіїв.

    “Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього Європейського Союзу та цілий ряд інших санкцій”, – заявив він.

    Тсахкна також наголосив, що Європа не повинна поспішати брати на себе роль посередника у потенційних переговорах між Україною та Росією. На його думку, функція посередника передбачає нейтральність, тоді як стратегічний інтерес ЄС полягає у формуванні майбутньої архітектури безпеки в Європі та підтримці України.

    Він додав, що оптимальним підходом для Європи наразі є збереження стратегічної паузи та подальший тиск на Росію, аби створити умови, за яких Москва буде змушена погодитися на реальні переговори, а не імітацію діалогу.

    “Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу. Це не є нашою метою. Наша мета — сформулювати європейську архітектуру безпеки”, – підкреслив міністр.

    У Європейському Союзі наразі тривають дискусії щодо можливих форматів майбутньої участі ЄС у потенційних переговорах. Очікується, що це питання буде обговорено на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі 27–28 травня, де також розглядатимуть можливі кандидатури представника Європи.

    На цьому тлі у політичних колах ЄС обговорюються різні варіанти можливого уповноваженого для участі в переговорах із Росією. Серед потенційних кандидатів раніше згадувалися колишні високопосадовці європейських країн, зокрема Ангела Меркель та Маріо Драгі, а також чинні лідери, які мають досвід міжнародної дипломатії.

    Паралельно президент Александр Стубб заявив про готовність представляти Європу на можливих переговорах із Росією за умови офіційного запиту та наявності режиму припинення вогню.

    Аналітики зазначають, що дискусія навколо можливого європейського представника відображає ширшу тенденцію в ЄС — пошук ролі Європи у майбутніх дипломатичних процесах щодо завершення війни. Водночас експерти підкреслюють, що ключовою передумовою будь-яких переговорів залишається реальне припинення бойових дій, без якого дипломатичні ініціативи залишатимуться обмеженими.

  • Стубб готовий представляти ЄС на переговорах із Росією

    Стубб готовий представляти ЄС на переговорах із Росією

    Президент Александр Стубб заявив, що готовий виконувати роль представника європейців на потенційних мирних переговорах із Росією, якщо Європейський Союз ухвалить відповідне рішення та звернеться до нього з такою пропозицією. Про це він сказав в ефірі Yle Radio Suomi.

    Стубб наголосив, що така можливість не виключається, однак будь-яка його участь у переговорному процесі можлива лише за умови, що Росія погодиться на припинення вогню. На його думку, без перемир’я будь-які переговори не матимуть практичного сенсу і не зможуть привести до реального миру.

    Пряма мова Стубба:
    “Якщо мене запитають (про готовність стати переговірником – ред.), то це, мабуть, те питання, на яке не можна відповісти негативно”.

    Водночас фінський президент підкреслив, що йдеться лише про гіпотетичний сценарій, адже наразі не існує жодного офіційного формату переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти Україна.

    Стубб окремо зазначив, що позиція Фінляндії у цьому питанні визначається її географічним і безпековим становищем як держави, що має найдовший сухопутний кордон із Росією серед країн ЄС. За його словами, це робить Гельсінкі особливо зацікавленим у довгостроковій стабільності в Європі та у пошуку політико-дипломатичного вирішення конфлікту.

    При цьому президент Фінляндії наголосив, що будь-які потенційні переговори мають відбуватися виключно після досягнення режиму припинення вогню. Він підкреслив, що без такого кроку розмови про мир можуть перетворитися на затягування війни, а не на її завершення.

    Ідея залучення Європи до майбутніх переговорів із Росією обговорюється в європейських політичних колах уже не перший місяць. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Європа повинна мати власного представника в потенційному мирному форматі, аби забезпечити баланс інтересів і врахування безпекової ситуації на континенті.

    На цьому тлі ім’я Стубба вже неодноразово згадувалося в медіа як одного з можливих кандидатів на роль європейського посередника. За даними журналістських повідомлень, у дискусіях також фігурують колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель та колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі.

    Очікується, що питання можливого представника ЄС на переговорах може бути підняте на рівні міністрів закордонних справ ЄС під час майбутніх неформальних консультацій. Там також можуть обговорюватися підходи до формату потенційного діалогу з Росією, якщо він буде запущений у майбутньому.

    Водночас у Європейському Союзі офіційного переговорного процесу з Росією наразі не існує, а будь-які дискусії щодо його можливого запуску залишаються на рівні політичних консультацій та гіпотетичних сценаріїв.

    Аналітики відзначають, що заява Стубба відображає ширшу тенденцію в Європі — поступове формування уявлення про можливу участь ЄС у майбутніх дипломатичних процесах, які можуть виникнути у разі змін на фронті або досягнення перемир’я. Водночас експерти підкреслюють, що ключовою передумовою будь-яких переговорів залишається припинення бойових дій, без якого дипломатичний процес є малоймовірним.

  • Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко розкритикував ідею Кремля щодо можливого залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до ролі посередника у потенційних мирних переговорах між Україною та Росією. Він не лише відкинув цю пропозицію, а й у саркастичній формі висміяв підхід Москви до вибору можливих переговірників, натякнувши, що такі ініціативи більше нагадують політичний тролінг, ніж серйозну дипломатію.

    Про це Сибіга заявив під час онлайн-брифінгу для медіа, де обговорювалися можливі формати майбутнього мирного процесу та потенційні посередники від європейської сторони. За словами глави МЗС, сама ідея залучення Шредера є неприйнятною і не може розглядатися навіть гіпотетично, оскільки він давно втратив будь-яку політичну нейтральність і сприймається як фігура, тісно пов’язана з російським політичним керівництвом.

    Сибіга зазначив, що пропозиції такого рівня лише дискредитують саму концепцію міжнародного посередництва і демонструють, що Росія намагається просувати осіб, які не мають ані довіри, ані реального впливу в європейській дипломатії. У цьому контексті він іронічно додав, що логіка Кремля іноді виглядає так, ніби перелік можливих посередників формується не за критеріями професійності чи авторитету, а за популярністю в медійному просторі або особистими симпатіями.

    У своїй відповіді міністр також використав саркастичні приклади, заявивши: “Точно не Шредер. І я зразу на упередження, щоб росіяни більше не пропонували, там Жерар Депардьє, Стівен Сігал, не знаю, може Орбана ще притягнуть в переговорники з їхнього боку”. Ця фраза викликала широкий резонанс у дипломатичних колах, оскільки Сибіга фактично поставив під сумнів серйозність підходу Росії до формування переговорної архітектури, натякаючи на абсурдність окремих можливих кандидатур.

    Водночас міністр наголосив, що Україна наразі не розглядає жодних конкретних персоналій як офіційних переговірників від Європи, оскільки сам формат потенційних переговорів перебуває на стадії активного обговорення між союзниками. За його словами, розглядаються різні варіанти архітектури процесу — від участі групи країн до створення спеціального багатостороннього механізму, який міг би забезпечити більш структурований і контрольований дипломатичний діалог.

    Сибіга підкреслив, що будь-які рішення щодо майбутнього переговорного формату будуть ухвалюватися виключно у координації з Україною. Він наголосив, що без участі Києва жоден міжнародний процес не може вважатися легітимним чи ефективним, адже саме Україна є стороною, яка зазнає агресії та визначає власні національні інтереси у цьому конфлікті.

    Окрему увагу глава МЗС приділив питанню європейської єдності, застерігши від індивідуальних ініціатив окремих політиків, які можуть вести прямі контакти з російським керівництвом, зокрема з Володимиром Путіним. За його словами, такі дії можуть послабити спільну позицію Заходу і створити небезпечні прецеденти, коли Кремль отримує можливість маніпулювати окремими європейськими лідерами.

    “Так не повинно бути. Це слабкість, це розділення Європи. Власне, цього чекає і Путін, аби почали до нього звертатися окремі лідери чи представники”, — наголосив Сибіга, підкресливши, що стратегія Росії традиційно спрямована на розкол міжнародної коаліції підтримки України.

    Він також зазначив, що Європа має виступати єдиним політичним і дипломатичним фронтом, використовуючи наявні інструменти впливу, включно з санкційною політикою та замороженими російськими активами. На думку міністра, саме ці важелі можуть стати ключовими у формуванні умов для справедливого та тривалого миру.

    Паралельно Сибіга нагадав, що питання можливих переговорів із Росією наразі залишається відкритим і залежить насамперед від реальної готовності Москви до змістовного діалогу. Українська сторона наголошує, що будь-який мирний процес має базуватися на принципах поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та безпеки України.

    Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про те, що Кремль нібито пропонував розглянути кандидатуру Герхарда Шредера як потенційного посередника. Ця ініціатива була сприйнята критично як в Україні, так і серед значної частини європейських політиків, які наголошують на необхідності нейтральності та довіри до будь-яких осіб, залучених до переговорного процесу.

    Таким чином, дискусія щодо можливих посередників у майбутніх переговорах залишається відкритою, однак позиція України є чіткою: будь-які фігури, пов’язані з Росією або дискредитовані попередніми політичними зв’язками, не можуть виконувати роль нейтральних учасників мирного процесу.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В ОП відповіли на заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським

    В Офісі президента України різко прокоментували заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо нібито готовності до зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у будь-якій точці, включно з територією України.

    Реакцію української сторони оприлюднив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, який заявив, що подібні слова не мають жодної практичної чи політичної ваги, а оцінювати слід виключно дії білоруської сторони.

    За його словами, Україна не сприймає подібні заяви як предмет для серйозного політичного діалогу.

    «Ще з 2022 року всім очевидно, що слова цього пана нічого не значать, тож слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум, що на нього “готувалося нападіння”, тож про що тут говорити», — зазначив Литвин, коментуючи висловлювання білоруського лідера.

    Раніше Олександр Лукашенко заявив, що нібито готовий до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським і може зустрітися з ним «у будь-якій точці» — як в Україні, так і в Білорусі. Він також висловив готовність обговорювати питання двосторонніх відносин між Україною та Білоруссю, а також інші «проблемні питання регіону».

    Водночас у Києві наголошують, що подібні заяви Мінська не можуть розглядатися у відриві від реальної політики Білорусі після 2022 року, коли Росія використала білоруську територію як один із напрямків вторгнення в Україну. З території Білорусі тоді заходили російські війська, а також здійснювалися ракетні удари по українських містах та об’єктах інфраструктури.

    Українська влада неодноразово підкреслювала, що Білорусь фактично залишається союзником Російської Федерації у війні проти України, навіть попри формальне уникнення прямої участі у бойових діях.

    Останні сигнали з Мінська лише посилили занепокоєння у Києві. Зокрема, нещодавно білоруське Міністерство оборони оголосило про початок навчань підрозділів із бойового застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Такі маневри були розцінені як черговий елемент військово-політичного тиску та демонстрації союзництва з Кремлем.

    У відповідь Міністерство закордонних справ України заявило, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних навчань двох країн становить безпрецедентний виклик для архітектури європейської та глобальної безпеки. У МЗС закликали міжнародних партнерів до жорсткої та принципової реакції на такі дії.

    На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський після нарад із військовим керівництвом, розвідкою та Службою безпеки України заявляв, що Україна фіксує спроби Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну. Він також доручав Силам оборони підготувати комплексні варіанти реагування на можливі сценарії розвитку ситуації на північному напрямку.

    У Києві підкреслюють, що оцінюють заяви білоруського керівництва виключно через призму конкретних дій, а не політичних декларацій, які не підкріплені реальними кроками.

    Таким чином, слова Лукашенка про нібито готовність до діалогу з Україною в українській владі розцінюють як чергову політичну заяву без практичного змісту на тлі складної безпекової ситуації в регіоні та триваючої війни Росії проти України.

  • Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту зросли більш ніж на 1% на тлі посилення геополітичної невизначеності навколо переговорів між США та Іраном, а також ризиків зриву потенційної мирної угоди між Вашингтоном і Тегераном. Додатковим фактором підтримки ринку стали обмежена пропозиція нафти на глобальному рівні та скорочення комерційних запасів у США, що підсилює відчуття дефіциту в короткостроковій перспективі.

    Про це повідомляє агентство Reuters.

    За даними ринку, ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,27 долара, або 1,21%, до 106,29 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate подорожчала на 1,29 долара, або 1,31%, і торгувалася на рівні 99,55 долара за барель. Таким чином, обидва ключові світові бенчмарки частково відіграли попередні втрати, зафіксовані напередодні.

    У середу ціни на нафту різко знизилися — більш ніж на 5,6%, опустившись до найнижчих рівнів за понад тиждень. Причиною стало повідомлення президента США Дональда Трампа про те, що переговори з Іраном нібито перебувають на фінальній стадії, що на ринку було сприйнято як сигнал до можливого пом’якшення санкційного та геополітичного тиску. Водночас його заява про можливість нових атак у разі провалу домовленостей лише посилила невизначеність і волатильність.

    Ринкові аналітики зазначають, що нафтовий сектор залишається надзвичайно чутливим до будь-яких політичних заяв, пов’язаних з Іраном, оскільки ситуація навколо ядерної програми Тегерана та санкцій США є одним із ключових факторів формування глобальних цін на енергоносії. Будь-які сигнали про деескалацію або, навпаки, загострення одразу відображаються у котируваннях.

    У цьому контексті експерти інвестиційного банку ING наголошують, що ринок уже неодноразово стикався з подібними “хвилями оптимізму”, які згодом не призводили до реальних політичних домовленостей. Аналітики зазначають, що ситуація залишається нестабільною, а учасники ринку змушені закладати у ціни підвищені ризики геополітичної ескалації. За їхніми прогнозами, середня ціна нафти Brent у поточному кварталі може залишатися поблизу рівня 104 доларів за барель, що свідчить про збереження високого цінового коридору.

    Окремим фактором ризику для глобального енергетичного ринку залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей вузький стратегічний прохід традиційно проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого природного газу.

    Іран раніше попереджав про можливі кроки з посилення контролю над цим регіоном у відповідь на зовнішній тиск і санкції, що викликає занепокоєння серед трейдерів і країн-імпортерів енергоносіїв. Будь-яке загострення в районі протоки потенційно може спричинити різке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні.

    Водночас певну стабілізацію ринку забезпечують дані про скорочення запасів нафти у Сполучених Штатах, а також обмежене зростання видобутку в низці країн-експортерів. Це частково компенсує геополітичну напругу та стримує більш різкі цінові коливання, хоча загальна волатильність залишається високою.

    Аналітики підкреслюють, що поточна ситуація на нафтовому ринку є балансом між очікуваннями можливого дипломатичного прориву та страхами нового витка конфронтації. Саме ця невизначеність продовжує утримувати ціни на підвищених рівнях і робить ринок особливо чутливим до будь-яких новин із Вашингтона та Тегерана.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кілька великих танкерів із мільйонами барелів нафти для азійських ринків змогли пройти через Ормузьку протоку після тривалого очікування в Перській затоці, що також стало одним із факторів короткострокової стабілізації поставок.

  • «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    Президент США Дональд Трамп відреагував на зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна, яка відбулася у Пекіні 19–20 травня. Американський президент заявив, що позитивно оцінює контакти між Москвою та Пекіном, однак не втримався від порівняння церемонії зі своїми міжнародними візитами.

    Під час спілкування з журналістами Трамп зазначив, що уважно стежив за зустріччю китайського та російського лідерів і навіть оцінив рівень організації заходу.

    «Я вважаю, що це добре. Я ладнаю з обома. Не знаю, чи церемонія була такою ж блискучою, як моя. Я дивився її. Гадаю, ми їх перевершили. Хороша команда», — сказав президент США.

    Заява Трампа пролунала на тлі підвищеної уваги міжнародної спільноти до візиту Путіна до Китаю, який аналітики вже назвали одним із ключових дипломатичних заходів Кремля цього року. Російський президент прибув до Пекіна одразу після серії контактів між США та Китаєм, що породило нову хвилю дискусій про формування глобальних геополітичних союзів.

    Візит Путіна до КНР тривав два дні. У центрі переговорів між Москвою та Пекіном були питання економічної співпраці, енергетики, міжнародної безпеки та війни в Україні. За інформацією західних аналітиків, Кремль особливо зацікавлений у поглибленні торговельних та фінансових зв’язків із Китаєм на тлі санкційного тиску Заходу.

    Під час зустрічі Сі Цзіньпін укотре заявив про необхідність «політичного врегулювання» війни в Україні та наголосив на важливості дипломатичних переговорів. Водночас Китай традиційно уникає прямої критики Росії, зберігаючи формально нейтральну позицію.

    Після переговорів Путін публічно подякував китайському лідерові за «добрі та дружні контакти» між двома державами. За словами російського диктатора, співпраця Москви та Пекіна нібито «не спрямована проти когось», а має на меті «загальне процвітання» та «вирішення глобальних проблем».

    На Заході дедалі частіше говорять про стратегічне зближення Китаю та Росії. Експерти звертають увагу, що Пекін фактично став головним економічним партнером Москви після початку повномасштабної війни проти України. Саме через Китай Росія значною мірою компенсує втрати від західних санкцій, нарощуючи експорт енергоресурсів і закуповуючи технологічну продукцію.

    Водночас у США уважно стежать за контактами між Кремлем і Пекіном. Адміністрація Трампа неодноразово заявляла, що Китай відіграє ключову роль у глобальному балансі сил і може впливати на позицію Росії щодо війни.

    Останніми днями американські та європейські медіа також активно обговорюють можливу зміну риторики Пекіна щодо війни в Україні. Зокрема, Financial Times повідомляла про нові дипломатичні сигнали з боку КНР, після чого китайська влада була змушена окремо коментувати публікації про переговори Сі Цзіньпіна та Путіна.

    На цьому тлі увагу привернула і реакція самого Трампа. Американський президент не став критикувати сам факт зустрічі між Китаєм та Росією, а навпаки — наголосив, що підтримує контакти між світовими лідерами.

    Водночас традиційний для Трампа стиль спілкування з пресою знову проявився у його коментарях про «більш блискучі» американські церемонії. Політичні оглядачі вже звернули увагу, що глава Білого дому вкотре намагається подавати міжнародну політику через призму особистого іміджу та публічної демонстрації сили.

    Аналітики також нагадують, що саме відносини між США, Китаєм та Росією можуть стати визначальними для подальшого розвитку війни в Україні та глобальної системи безпеки. Пекін намагається балансувати між партнерством із Москвою та бажанням уникнути прямої конфронтації із Заходом, тоді як Вашингтон прагне не допустити формування повноцінного антизахідного союзу між РФ та КНР.

    Тим часом сам Трамп останніми тижнями дедалі активніше коментує міжнародні переговори та війну в Україні. Президент США неодноразово заявляв про намір домагатися завершення війни дипломатичним шляхом, хоча конкретних механізмів такого врегулювання публічно поки не озвучував.