Gorchitsa.info

Позначка: переговори

  • Делегація на чолі з Єрмаком залишилася «задоволена» зустріччю з командою Трампа, але є побоювання щодо можливих угод через голову Києва

    Делегація на чолі з Єрмаком залишилася «задоволена» зустріччю з командою Трампа, але є побоювання щодо можливих угод через голову Києва

    Делегація України на чолі з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком відвідала США, де провела зустріч з командою майбутнього помічника Дональда Трампа з нацбезпеки Майком Волтцем. Під час зустрічі обговорювалися питання безпеки, військової допомоги та стратегічних відносин між двома країнами. Словами представників української делегації, вони залишилися «задоволені» результатами цієї бесіди.

    «Зустріч мала стати знайомством і привітанням для обох сторін, щоб пізнати одна одну і почати розвивати особисті відносини перед вступом Трампа на посаду в січні. Зустріч із Волтцем і Венсом була довгою і змістовною, і українська сторона залишилася задоволеною тим, як усе пройшло», – говорить джерело.

    Від України на переговорах були, крім Єрмака, заступник міністра оборони Сергій Боєв, радниця глави ОП Дарина Зарівна і міністр економіки Юлія Свириденко.

    Від Трампа – майбутній віцепрезидент Джей Ді Венс, спецпредставник з питань України Кіт Келлог і радник із нацбезпеки Майк Волтц.

    Після переговорів у Вашингтоні Єрмак ще ненадовго заїхав до резиденції Трампа Мар-а-Лаго у Флориді, де зустрівся з майбутнім главою апарату Білого дому Сьюзі Вайлс.

    «Українські чиновники кажуть, що вони з нетерпінням чекають роботи з Трампом і провели продуктивні ранні зустрічі. Але за лаштунками дехто побоюється, що Трамп може домовитися про погану угоду з президентом Путіним через їхні голови в спробі закінчити війну якомога швидше», – пише Politico.

  • Команда Трампа на зустрічі з Єрмаком не підтримала ідею вступу України в НАТО

    Команда Трампа на зустрічі з Єрмаком не підтримала ідею вступу України в НАТО

    На тлі складної геополітичної ситуації Андрій Єрмак, глава Офісу президента України, провів зустріч із Майкломом Волтцем і Кітом Келлогом, які, за даними джерела Reuters , можуть увійти до команди Дональда Трампа у випадку його перемоги на президентських виборах у 2024 році. Однак ключовою темою обговорення – перспективи членства України в НАТО – представники команди Трампа не виявили особливого ентузіазму.

    Про це пише Wall Street Journal за підсумками спілкування глави Офісу президента України з представниками республіканця.

    Крім майбутнього спецпредставника з питань України Кіта Келлога і радника з нацбезпеки Майка Волтца, на зустріч із Єрмаком прийшов віцепрезидент Джей Ді Венс.

    За даними видання, Келлог підтримав нинішні поставки зброї адміністрації Байдена, кажучи, що це допоможе Трампу надалі вести переговори. Водночас тема вступу України до Альянсу не зацікавила трампістів.

    За відомостями WSJ, Україна незабаром «планує заявити про свою готовність до миру». Мета Єрмака в США, пише газета з посиланням на джерела, – представити Україну як «конструктивного партнера у справі досягнення миру, а не перешкоду для нього». А також налагодити стосунки з помічниками обраного президента.

    При цьому видання нагадує, що помічники Трампа обговорюють плани, за якими за Росією за підсумками війни залишиться приблизно 20% території України. Чи йшлося про це на зустрічі з Єрмаком, не уточнюють.

    Також українські співрозмовники WSJ кажуть, що головна мета Києва на переговорах – отримати реальні гарантії безпеки, щоб запобігти повторенню війни.

  • Путін шукає “заморожування” війни в Україні: умови Кремля для переговорів з Трампом

    Путін шукає “заморожування” війни в Україні: умови Кремля для переговорів з Трампом

    Володимир Путін заявив про готовність до перемовин із новообраним президентом США Дональдом Трампом щодо можливого припинення війни в Україні. Проте, за інформацією п’яти джерел, знайомих із позицією Кремля, його умови залишаються вкрай вигідними для Росії і складними для України.

    Як зазначає Reuters, Трамп, який заприсягся швидко припинити війну, повертається в Білий дім у момент посилення позицій росії. Армія рф просувається вперед найшвидшими темпами з перших днів вторгнення 2022 року.

    У першому докладному звіті про те, на що погодиться президент путін у будь-якій угоді, укладеній за посередництва Трампа, п’ять нинішніх і колишніх російських чиновників заявили, що кремль може загалом погодитися на “заморожування” війни на лінії фронту.

    За словами трьох співрозмовників агенція,  може бути можливість для переговорів щодо точного розділу чотирьох східних областей – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.

    Хоча москва стверджує, що ці чотири регіони повністю входять до складу росії і захищені ядерною парасолькою країни, її сили на місцях контролюють 70-80% території, а близько 26 000 кв. км все ще утримують українські війська.

    За словами двох чиновників, росія також може бути готова відступити з відносно невеликих ділянок території, які вона утримує в Харківській і Миколаївській областях, на півночі та півдні України.

    Цього місяця путін заявив, що будь-яка угода про припинення вогню має відображати “реалії” на місцях, але він “побоюється короткочасного перемир’я, яке лише дозволить Заходу переозброїти Україну”, пише Reuters.

  • Борис Джонсон: Дзвінок Шольца Путіну свідчить про спроби відродити «нормандський формат»

    Борис Джонсон: Дзвінок Шольца Путіну свідчить про спроби відродити «нормандський формат»

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон висловив занепокоєння щодо телефонної розмови між канцлером Німеччини Олафом Шольцом і президентом Росії Володимиром Путіним, яка відбулася вперше за майже два роки. Джонсон заявив, що цей контакт може свідчити про спроби відтворити «нормандський формат» переговорів, що раніше включав Німеччину, Францію, Росію та Україну.

    «Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецького «нормандського формату», який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній сварці», – написав він у Х.

    Джонсон вважає це «ганебною зрадою реальності» і пропонує замість переговорів із Росією «масштабно і швидко зміцнити позиції України».

    Він також перепостив заяву Зеленського, який розкритикував дзвінок Шольца Путіну і назвав його «відкриттям скриньки Пандори».

    «Боюся, Володимир Зеленський абсолютно правий», – прокоментував Джонсон.

  • Зеленський був проти наміру Шольца зателефонувати Путіну

    Зеленський був проти наміру Шольца зателефонувати Путіну

    Президент України Володимир Зеленський виступав категорично проти ініціативи канцлера Німеччини Олафа Шольца провести телефонну розмову з президентом росії Володимиром Путіним. За даними Reuters, посилаючись на джерело в Офісі Президента України, Зеленський особисто намагався відмовити Шольца від цього кроку, але безуспішно.

    «Канцлер повідомив нашому президенту, що планує поговорити з Путіним. Президент сказав, що це тільки допоможе Путіну, зменшивши його ізоляцію. Путін не хоче справжнього миру, він хоче перерви. Розмова з ним дозволить Путіну змінити обстановку і продовжити війну. Це не принесе миру, тому що Путін просто повторить брехню, яку він говорив роками, створюючи враження, що він більше не ізольований», – сказало джерело.

    Але, як бачимо, Шольц проігнорував заклик Зеленського і дозволив Путіну.

    Тим часом Кремль повідомляє, що Путін і Шольц домовилися, що їхні помічники будуть на зв’язку після телефонної розмови, що відбулася. Про продовження контактів із Кремлем раніше заявили і в Кабміні Німеччини.

  • Єврооблігації України стрімко зростають завдяки надіям на переговори

    Єврооблігації України стрімко зростають завдяки надіям на переговори

    За останній місяць вартість українських єврооблігацій зросла на 12%, що пов’язано зі сподіваннями інвесторів на можливе припинення російсько-української війни у разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США. Про це пише Financial Times, зазначаючи, що інвестори сподіваються на зростання економічної стабільності України, що підвищить її здатність виплачувати борги.

    Облігації України з погашенням у 2036 році подорожчали з 44 до 49 центів за долар, а ВВП-варанти зросли ще більше. Облігації «Укренерго» також показали значне зростання, піднявшись більш ніж на 160% до 67 центів за долар, незважаючи на атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.

    Зростання відбулося невдовзі після завершення реструктуризації понад $20 млрд українського боргу, яка стала однією з найшвидших і найбільших у сучасній історії. Інвестори сподіваються, що Трамп зможе досягти мирної угоди, яка включатиме певні територіальні поступки України, що, на їхню думку, допоможе стабілізувати економіку країни.

    Портфельний менеджер компанії Ninety One Тіс Лув зазначає, що торгівля українськими облігаціями базується на очікуванні швидкого завершення війни або, принаймні, на вірогідності мирних переговорів під керівництвом Трампа. Однак скептики, як-от портфельний менеджер Federated Hermes Мохаммед Елмі, наголошують на складнощах у досягненні швидкої мирної угоди та висловлюють сумніви щодо відновлення української економіки після можливих перемовин.

  • Байден має укласти мирну угоду щодо України, не чекаючи приходу Трампа

    Байден має укласти мирну угоду щодо України, не чекаючи приходу Трампа

    Колумніст британського видання The Guardian Саймон Дженкінс вважає, що президент США Джо Байден повинен ініціювати мирні переговори щодо України та досягнення угоди з Росією, не чекаючи можливого приходу Дональда Трампа на пост президента США. За словами Дженкінса, геополітична ситуація змінюється, і зміна президента може мати непередбачені наслідки для стабільності в Європі та безпеки в глобальному масштабі.

    Він вважає, що Путін захоче дочекатися Трампа, щоб почати переговори, але республіканець на посаді зіткнеться з тиском оточення і союзників, щоб продовжувати війну.

    На думку Дженкінса, альтернативи Мінським і Стамбульським угодам немає, і РФ збереже за собою контроль над якимись територіями України, але погодиться на західні гарантії для України. А Київ має визнати, що це буде не членство в НАТО.

    «Джо Байден має прагнути закінчити принаймні одну зі своїх воєн, перш ніж піти. Можливо, вдасться укласти угоду до початку хаосу і невизначеності другої ери Трампа. США повинні скористатися цим моментом і надати Росії вихід, якого вона потребує. Путін може видати невдачу за прагматизм. Хто знає, може, тоді він прийме Трампа в Москві», – пише Дженкінс.

    Зазначимо, на Заході зараз лунають і протилежні пропозиції Байдену – до кінця своєї каденції якраз посилити допомогу Україні та дати дозвіл на «далекобій».

    Але, як бачимо, є й інші думки.

  • Трамп планує переговори між Україною та Росією в перший день на посаді президента

    Трамп планує переговори між Україною та Росією в перший день на посаді президента

    Дональд Трамп пообіцяв, що в разі повернення до Білого дому зробить пріоритетним переговори між Києвом та Москвою. Крім того, прес-секретар республіканця Каролін Лівітт заявила, що Трамп має намір ініціювати мирні переговори вже в перший день на посаді, якщо його оберуть президентом у 2024 році.

    За її словами, тепер Трамп зможе «вести переговори про мирну угоду між Росією та Україною».

    «Це включає в себе, в перший же день, саджання України і Росії за стіл переговорів, щоб покласти край цій війні», – заявила Лівітт в ефірі телеканалу Fox News.

    Зазначимо, що першим днем вступу Трампа на посаду президента буде 20 січня, коли відбудеться його інавгурація.

    Нагадаємо, що обраний президент США вже зателефонував окремо  Зеленському і Путіну.

  • Виведення російських військ як обов’язкова умова завершення війни, – Єрмак

    Виведення російських військ як обов’язкова умова завершення війни, – Єрмак

    Останні заяви керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака ще раз підкреслили непохитну позицію України щодо мирного врегулювання збройного конфлікту з Росією. Відповідно до позиції Києва, повне виведення російських військ з території України є єдиною прийнятою умовою для завершення війни.

    Українська влада впевнена, що тільки за цією умовою може бути відновлено суверенітет і територіальну цілісність країни, а також забезпечено безпеку українського народу. 

    «Повне і беззастережне виведення російських військ з усієї території України. Скасування незаконних анексій. Демілітаризація і деокупація Запорізької атомної електростанції. Відновлення свободи пересування», – перерахував він умови Києва у статті для латвійського видання LSM.

    При цьому він додав, що «ми готові враховувати інтереси інших зацікавлених сторін. Однак будь-які коригування мають ґрунтуватися на міжнародному праві та справедливості, територіальній цілісності та недоторканності її кордонів України, а також на нашому повному суверенітеті».

    «Ми не можемо і не будемо приймати пропозиції, які загрожують самому існуванню України», – додав він.

    Нагадаємо, що нещодавно Єрмак допустив переговори з Росією після виведення її військ з України до кордону 2022 року.

    Росія відкидає ці вимоги і заявляє, що продовжить наступ на фронті. При цьому в Кремлі заявляють, що готові до переговорів щодо України, але «з урахуванням реалій на землі».

  • Як Україна може захистити свою енергетику

    Як Україна може захистити свою енергетику

    В Україні зростає обговорення можливості атак на російські нафтопереробні заводи (НПЗ) як способу змусити Росію не завдавати ударів по українській енергетиці. Військовий експерт і засновник благодійної організації “Реактивна пошта” Павло Нарожний в ефірі Радіо NV підкреслив значущість таких об’єктів для російської економіки, зазначаючи, що їх знищення може суттєво вдарити по ключових галузях, зокрема аграрному сектору.

    Нарожний пояснив, що російська промисловість значною мірою залежить від нафтопродуктів, а технологій для будівництва НПЗ у Росії насправді немає. “Найближчий партнер, який може їм допомогти — це Китай, але навіть Китай остерігається ризику потрапити під вторинні санкції США, якщо почне будувати нафтопереробні заводи для Росії”, — зазначив він.

    Експерт також акцентував увагу на тому, що, якщо НПЗ буде знищено, він не зможе відновити свою роботу. Відстань до НПЗ, що став мішенню, складає близько 1800 км по прямій, але з огляду на необхідність облітати військові об’єкти та системи ППО, фактична відстань може перевищувати 2000 км. Нарожний зазначив, що українські Збройні Сили мають у своєму розпорядженні різноманітні моделі далекобійних дронів, які здатні завдавати удари на таких відстанях.

    Відповідаючи на запитання про можливість того, що атаки на російські НПЗ свідчать про відсутність домовленостей між Україною та Росією, Нарожний висловив думку, що це може бути спробою примусити ворога до переговорів. “Українці демонструють, що ми маємо можливість завдати удару по їхніх критично важливих об’єктах, і це може підштовхнути Росію до пошуку компромісу, особливо напередодні опалювального сезону, коли вони накопичують крилаті ракети”, — зазначив він.

    Таким чином, удари по російських НПЗ можуть не лише послабити економіку агресора, але й стати важливим інструментом в арсеналі українських сил у боротьбі за свою енергетичну незалежність.