Gorchitsa.info

Позначка: підозра

  • Директори «Харківзеленбуду» та «Харківських тепломереж» підозрюються у недостовірному декларуванні

    Директори «Харківзеленбуду» та «Харківських тепломереж» підозрюються у недостовірному декларуванні

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки декларацій керівників двох ключових комунальних підприємств Харкова — КП «Харківські теплові мережі» та КП «Харківзеленбуд». Результати перевірок виявили масштабне приховування майна, доходів та інших активів, загальна сума яких перевищує 14 млн грн.

    Як повідомляє НАЗК, директор КП «Харківзеленбуд» у деклараціях за 2022 та 2023 роки не вказав кілька об’єктів нерухомості, зокрема садовий будинок площею майже 90 кв.м, дві земельні ділянки, а також нерухомість за кордоном, де фактично проживали його дружина та діти. Окрім цього, посадовець не задекларував транспортні засоби, якими користувалися він і його дружина, дохід дружини від продажу автомобіля та готівкові заощадження. Лише за 2023 рік сума недостовірних даних у декларації перевищила 8,8 млн грн.

    Генеральний директор КП «Харківські теплові мережі» у декларації за 2021 рік не зазначив наявність сонячних електростанцій, що належать йому та дружині, а також приховав доходи, отримані від їх експлуатації. До того ж він вказав недостовірні дані щодо доходу від оренди нерухомості та вартості автомобіля “Mercedes-Benz V 250”, який належить дружині. Загальна сума прихованих активів становить понад 1,44 млн грн.

    У діях обох посадовців НАЗК вбачає ознаки кримінального правопорушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України — «Декларування недостовірної інформації». У зв’язку з цим Головне управління Національної поліції в Харківській області розпочало відповідні кримінальні провадження.

  • НАБУ підозрює посадовців “Спецтехноекспорту” у розкраданні 3,78 млн євро

    НАБУ підозрює посадовців “Спецтехноекспорту” у розкраданні 3,78 млн євро

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких — колишній очільник державної компанії “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, його ексзаступник Антон Воронін, а також Євген Сінгаєвський, Олексій Барбул і Віктор Маркелов.

    За даними слідства, у період із 2016 по 2019 роки ця група осіб організувала схему заволодіння коштами державних оборонних підприємств — ДАХК «Артем», ДП «Авіакон» та самого “Спецтехноекспорту” — на загальну суму 3,78 млн євро.

    Слідство вважає, що головним організатором злочинної схеми був саме Павло Барбул, який на той час очолював “Спецтехноекспорт”. Саме він уклав агентську угоду з компанією Vakur s.r.o., яка, за твердженням НАБУ, не надавала жодних реальних послуг. Незважаючи на це, компанії були перераховані мільйони євро під виглядом “агентської винагороди”.

    Надалі кошти були виведені з рахунків, переведені в готівку і розподілені між учасниками схеми. Таким чином, фіктивні документи стали прикриттям для легалізації незаконно здобутих коштів.

    Всім п’ятьом фігурантам повідомлено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 191 — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах,

    • ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,

    • ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.

    Трьох осіб — Павла Барбула, Антона Вороніна і Віктора Маркелова — оголошено у розшук. Суд також ухвалив рішення про заочний арешт підозрюваних. Євгена Сінгаєвського зобов’язали внести заставу в розмірі 4 мільйони гривень із додатковими процесуальними обов’язками.

    “Спецтехноекспорт” — один із провідних державних експортерів продукції військового та подвійного призначення. Справи, пов’язані з розкраданням у цій сфері, перебувають під особливою увагою правоохоронців, оскільки шкодять не лише економіці, а й обороноздатності країни.

  • У Києві чоловік пограбував жінку після місяця спільного життя

    У Києві чоловік пограбував жінку після місяця спільного життя

    У Києві затримали чоловіка, який вкрав 300 тисяч гривень у жінки, з якою познайомився через сайт знайомств. Після крадіжки він замовив таксі й поїхав до Одеси. Про інцидент повідомили у поліції Києва.

    Як з’ясували правоохоронці, жінка познайомилась із 30-річним чоловіком онлайн. Згодом він переїхав до неї жити. Проте через місяць співмешканець зник — увечері не повернувся додому, перестав відповідати на дзвінки, а з квартири зникли всі заощадження господарки.

    «Ми встановили, що зловмисник узяв 300 тисяч гривень, викликав таксі та поїхав до міста Одеси. Завдяки злагодженій роботі поліцейських ми затримали його вже наступного дня. Частину грошей вилучили, інше — витрачено на таксі та власні потреби», — повідомив начальник Шевченківського управління поліції Ігор Падюк.

    Затриманому вже повідомили про підозру за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану. Йому загрожує до восьми років ув’язнення.

    Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 302 800 гривень.

  • СБУ підозрює компанії братів Добкіних у фінансуванні армії РФ та екологічних злочинах

    СБУ підозрює компанії братів Добкіних у фінансуванні армії РФ та екологічних злочинах

    Служба безпеки України розслідує діяльність компаній, підконтрольних колишнім народним депутатам Михайлу та Дмитру Добкіним, за підозрою у пособництві державі-агресору, забрудненні земель та незаконних фінансових операціях. Йдеться про низку підприємств, які ведуть господарську діяльність під брендом «Епікур» — серед них ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», АТ «Володимир-Волинська торгівельна компанія», ТОВ «Луцька аграрна компанія» та АТ «Володимир-Волинська аграрна компанія».

    Слідство стверджує, що менеджмент цих компаній упродовж 2019–2021 років постачав велику частину продукції з птиці на тимчасово окуповані території Луганської області, реалізуючи її за готівку. Крім того, за даними негласних слідчих дій, продукцію експортували до Туреччини та Узбекистану з подальшим реекспортом до Росії. Усі ці операції, як підозрюють у СБУ, приносили компаніям значні суми готівки, яка потім могла використовуватись для фінансування військових формувань країни-агресора.

    У кримінальному провадженні №42024110000000287 є свідчення, які підтверджують координацію зусиль посадових осіб у здійсненні фінансових операцій, що мають ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Механізм включав обіг цінних паперів і подальше оготівковування коштів, імовірно, з метою підтримки російської армії.

    Окрім цього, в рамках того ж провадження СБУ досліджує епізод із використанням 11 гектарів комунальної землі у Володимирі-Волинському під нелегальні відстійники промислових відходів. За даними слідства, керівництво «Володимир-Волинської птахофабрики» разом із чиновниками міської ради протягом 2021–2024 років експлуатувало ці землі без дозвільної документації, що спричинило забруднення навколишнього середовища.

    На фоні цього триває конфлікт між братами Добкіними та бізнесменом Алексом Коваленком, який звинувачує їх у незаконному позбавленні його частки у птахофабриці та незаконному використанні бренду «Епікур».

    Попри ці звинувачення, у публічному просторі Дмитро Добкін у 2022 році заявляв виданню Forbes, що 96% продукції реалізується на внутрішньому ринку, а лише 4% — експортується.

    Михайло та Дмитро Добкіни — колишні нардепи від «Опозиційного блоку», у минулому — «Партія регіонів». Після повномасштабного вторгнення Росії Михайло Добкін несподівано оголосив себе дияконом УПЦ Московського патріархату.

    Наразі СБУ підозрює посадових осіб згаданих підприємств у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору), ч. 1 ст. 239 та ч. 2 ст. 239-1 (екологічні правопорушення) Кримінального кодексу України.

  • У справі про катування в’язнів у Полтавському СІЗО з’явилися нові фігуранти

    У справі про катування в’язнів у Полтавському СІЗО з’явилися нові фігуранти

    Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру ще двом працівникам установи — старшому по корпусу та молодшому інспектору відділу режиму і охорони. Їм інкримінують катування, що кваліфікується за ч. 3 ст. 127 Кримінального кодексу України.

    Як повідомили в ДБР, ці двоє посадовців долучились до тортур, під час яких одного з ув’язнених було прив’язано до ліжка більш ніж на півтори доби. Йому не давали їжі, води і не дозволяли скористатися туалетом. Цей інцидент став частиною масштабного розслідування фактів систематичного жорстокого поводження в установі.

    Нагадаємо, раніше за цей же епізод було повідомлено про підозру ще двом співробітникам — черговому та іншому старшому корпусу. Саме вони, за даними слідства, завели потерпілого в приміщення і зафіксували його на ліжку, позбавивши елементарних людських потреб.

    Обом новим підозрюваним вручено клопотання про обрання запобіжного заходу — тримання під вартою.

    Ця справа викликала значний суспільний резонанс. ДБР наголошує: практика катувань в установах закритого типу є грубим порушенням прав людини та не залишиться безкарною.

  • У Києві посадовця державної установи підозрюють у розтраті понад 2 млн гривень

    У Києві посадовця державної установи підозрюють у розтраті понад 2 млн гривень

    Шевченківська окружна прокуратура міста Києва повідомила про підозру посадовцю Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у справі про розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України).

    За даними досудового розслідування, йдеться про виконувача обов’язків голови правління установи, який, порушуючи урядові нормативи, протягом майже двох років незаконно погоджував виплати заробітної плати працівникам, які перебували за межами України.

    Згідно з чинною урядовою постановою, державні службовці можуть отримувати зарплатню під час перебування за кордоном лише в разі офіційного відрядження. В інших випадках — їхній робочий час не обліковується, а відповідно, оплата праці має бути припинена.

    Однак, незважаючи на ці вимоги, у період із червня 2022 року по березень 2024 року трьом працівникам, які не перебували у службовому відрядженні, регулярно нараховували зарплату. Загальна сума виплат склала понад 2,2 млн гривень, з яких також було сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Ці дії, на думку слідства, завдали державній установі збитків на всю зазначену суму.

    Наразі прокуратура проводить подальші слідчі дії з метою встановлення всіх обставин правопорушення, а також перевіряє, чи не були подібні незаконні нарахування системними в інших держустановах.

    Санкція статті, за якою висунуто підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.

  • У Монако затримали сина екс-президента «Мотор Січі» Богуслаєва — підозрюють у розкраданні активів підприємства

    У Монако затримали сина екс-президента «Мотор Січі» Богуслаєва — підозрюють у розкраданні активів підприємства

    У Монако затримано сина колишнього президента українського підприємства «Мотор Січ» Вячеслава Богуслаєва — його підозрюють у розкраданні активів стратегічного держпідприємства. Про це 2 травня повідомила Служба безпеки України.

    За даними слідства, батько і син реалізували злочинну схему із виведення активів: штучно занизили вартість акцій держпідприємства, скупили контрольний пакет, а потім переоформили його на офшорні структури, підконтрольні сину Богуслаєва.

    Після цього активи були продані іноземним компаніям, а прибуток — легалізований через придбання елітної нерухомості у країнах Європейського Союзу.

    «Мова йде про збитки державі в особливо великих розмірах та відчуження об’єктів, які мають стратегічне значення для обороноздатності України», — зазначили в СБУ.

    Нагадаємо, що Вячеслава Богуслаєва-старшого було затримано ще в 2022 році. Його звинувачують у колабораціонізмі та незаконному постачанні авіаційних комплектуючих до Росії навіть після початку повномасштабного вторгнення.

    Справу сина розслідують в межах ширшої справи про системне виведення стратегічних оборонних активів за межі України. СБУ не виключає, що до схеми могли бути залучені й інші учасники, зокрема за кордоном.

  • На Миколаївщині працівниця міськради шпигувала для ФСБ

    На Миколаївщині працівниця міськради шпигувала для ФСБ

    Служба безпеки України затримала 57-річну працівницю одного з управлінь Первомайської міської ради, яка виявилась агенткою російських спецслужб. Про це повідомило Управління СБУ в Миколаївській області.

    За даними слідства, чиновниця збирала дані про переміщення та дислокацію підрозділів Збройних сил України, а також фіксувала маршрути руху військової техніки. Інформацію вона передавала через чат-бот, адміністрований Сергієм Лебедєвим на псевдо «Лохматий» — агентом РФ, який переховується в окупованому Донецьку.

    Розвіддані передавалися до ФСБ і воєнної розвідки країни-агресорки, які могли використати їх для координації нових ракетно-дронових атак по території південного регіону України.

    Затримання агентки відбулося прямо під час наради в міськраді. СБУ вилучила комп’ютерну техніку та мобільні телефони, які жінка використовувала для шпигунства.

    На підставі зібраних доказів їй повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Наразі підозрювана перебуває під вартою.

  • Керівника Запорізького підрозділу Міноборони підозрюють у махінаціях із дровами

    Керівника Запорізького підрозділу Міноборони підозрюють у махінаціях із дровами

    Керівника Запорізького квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони Івана Максименка затримано через підозру в організації закупівель дров для потреб ЗСУ за завищеними цінами. Про це повідомили правоохоронці, які кваліфікували його дії як службову недбалість, що завдала державі багатомільйонних збитків.

    Слідство встановило, що посадовець систематично укладав прямі договори з фізичними особами, уникаючи передбачених законом процедур закупівель. Як наслідок, дрова купувалися за найвищими цінами серед усіх аналогічних підрозділів Міноборони.

    Особливу увагу привернуло те, що постачальниками були обрані київські компанії — незважаючи на те, що дрова закуповувались для регіону, де вони доступні за значно нижчими цінами.

    За попередніми підрахунками, такі закупівлі призвели до збитків державному бюджету в обсязі майже 20 мільйонів гривень.

    Івану Максименку вже оголошено підозру за статтею 425 Кримінального кодексу України — «Недбале ставлення до військової служби». Наразі триває розгляд питання щодо обрання йому запобіжного заходу. ЗМІ повідомляють, що посадовець може вийти на волю під заставу.

    Розслідування триває, і правоохоронці не виключають, що до схеми можуть бути причетні й інші особи.

  • Мера Ківерців підозрюють у схемі з військовими закупівлями

    Мера Ківерців підозрюють у схемі з військовими закупівлями

    На Волині голову Ківерцівської міської ради Олександра Ковальчука підозрюють у розтраті понад шести мільйонів гривень під час закупівлі техніки для Збройних сил України. За версією слідства, йдеться про схему закупівлі двох бензовозів за завищеною ціною у змові з підприємцем.

    Як повідомили правоохоронці, навесні 2023 року військові звернулися до Ківерцівської міськради з проханням придбати для підрозділу дві вантажівки. У відповідь, замість прозорої процедури, мер міста нібито організував закупівлю через знайомого бізнесмена — і дві вживані вантажівки Renault Premium обійшлися бюджету у 10,3 мільйона гривень.

    За оцінками слідства, ринкова вартість техніки була значно нижчою. Таким чином, близько шести мільйонів гривень могли бути виведені з бюджету.

    Міському голові та підприємцю повідомили про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах.

    Це не перша закупівля Ківерцівської міськради, яка викликає запитання. Іще у 2023 році поліція почала розслідування щодо придбання китайських тракторів для комунальників на аналогічну суму — 10,3 мільйона гривень. Тоді підозрювали, що громада не отримала усі агрегати, за які заплатила. Хід і результати того розслідування наразі невідомі.

    Справа набуває особливої суспільної ваги, зважаючи на те, що закупівля здійснювалася під гаслом допомоги фронту, а будь-яке зловживання на темі оборони — це не просто корупція, а пряма загроза для військових і національної безпеки.