Позначка: підприємства

  • Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Протягом останніх кількох місяців дефіцит кадрів став серйозною проблемою для бізнесу в Україні. У новому місячному опитуванні підприємств, проведеному New Monthly Enterprises Survey, 50% опитаних зазначили цю проблему як критичну.

    За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного у березні 2024 року, ситуація з пошуком працівників погіршилася. Як для кваліфікованих, так і для некваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників – з 26,5% до 31,7%.

    “Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати”, – пояснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

    У цілому рейтинг перешкод для роботи бізнесу майже не змінився: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) – на другому, а небезпека для роботи (46%) – на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

    “Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об’єктів внаслідок ракетних атак у березні”, – повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%.

    Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше. Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

    У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій бере участь понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Опитування у такому форматі проводиться з травня 2022 року. Менеджери підприємств порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем, оцінюють показники на момент проведення опитування та надають прогнози на наступні три/шість місяців або два роки. Іноді результати порівнюються з передвоєнним періодом, коли проводилося аналогічне опитування бізнесу.

  • Сьогодні вранці безпілотники атакували російські підприємства

    Сьогодні вранці безпілотники атакували російські підприємства

    Влада російського Татарстану заявила, що вранці у вівторок підприємства в Єлабузі та Нижньокамську зазнали атак безпілотників.

    Вибухи лунали в особливій економічній зоні “Алабуга”, де розташовані підприємства за понад 1200 кілометрів від кордону з Україною.

    В Єлабузі вдарили по заводу зі збирання безпілотників типу Shahed. У Нижньокамську дрон атакував нафтопереробний комплекс

    Джерела ВВС в силових структурах підтвердили, що атаки на НПЗ в Татарстані – це спільна операція СБУ та ГУР.

    Від початку року українські дрони неодноразово атакували нафтопереробні заводи в Росії, що, як повідомляли ЗМІ, призвело до скорочення випуску палива.

    У російських телеграм-каналах з’явилося відео одного з ударів. На ньому видно, як дрон врізається в будівлю в Єлабузі, внаслідок чого стається вибух.

    Як повідомив телеграм-канал ОЕЗ, о 5:45 ранку за місцевим часом два безпілотники нібито вдарили по гуртожитку.

    Вибух в Єлабузі

    АВТОР ФОТО,СКРІН/ТЕЛЕГРАМ Підпис до фото, Вибух в Єлабузі

    Місцева влада твердить, що серйозних руйнувань на підприємствах немає. “Технологічний процес не порушений”, – йдеться в пресрелізі голови Татарстану.

    За останніми даними, внаслідок атаки постраждали семеро людей, троє госпіталізовані.

    Втім “РБК-Україна” з посиланням на джерело стверджує, що внаслідок удару є значні руйнування виробничих потужностей. Тако само на великі руйнування вказує і джерело ВВС Україна у силових органах.

    Торік у серпні видання Washington Post повідомляло, що Росія хоче налагодити на заводі в Єлабузі велике виробництво дронів іранської моделі. Планували виробити 6 тисяч “Шахедів” до 2025 року.

    У розслідуванні журналістів видання “Протокол” та YouTube-каналу “РЗВРТ” стверджувалося, що до збирання дронів-камікадзе на заводі в особливій економічній зоні нібито залучають, зокрема, студентів коледжу “Алабуга Політех”.

    Так виглядає російський завод з виробництва "Шахедів" за даними The Washington Post

    АВТОР ФОТО,THE WASHINGTON POST Підпис до фото, Так виглядає російський завод з виробництва “Шахедів” за даними The Washington Post

    НПЗ у Нижньокамську

    Також російські ЗМІ повідомляють, що безпілотник атакував нафтопереробний комплекс у Нижньокамську. Він входить до татарстанського нафтопереробного комплексу.

    За словами співрозмовника агентства ТАСС, внаслідок атаки виникла пожежа, яку вдалося ліквідувати за 20 хвилин.

    Телеграм-канал Baza пише, що постраждали три людини.

    При цьому влада Нижньокамська стверджує, що система РЕБ перехопила безпілотник, який атакував НПЗ, а постраждалих і руйнувань немає.

    За даними Reuters, дрон атакував встановлення первинної переробки нафти АВТ-7 на НПЗ “Танеко”, що належить “Татнафті”.

    Джерела ВВС Україна в силових структурах підтвердили, що атаки на НПЗ в Татарстані – це спільна операція СБУ та ГУР.

    “Український далекобійний дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ в Нижньокамську, після чого там виникла пожежа. Потужність цієї установки складала 8 млн тонн нафти, а це – 2,6% від загальної річної переробки РФ на рік. Окрім того, цей завод входить в п’ятірку найбільших НПЗ Росії”.

    Особливу економічну зону в Єлабузі відкрили у 2007 році

    АВТОР ФОТО,ALABUGA.RU Підпис до фото, Особливу економічну зону в Єлабузі відкрили у 2007 році

    У березні почастішали атаки дронів на російські НПЗ, а також інші промислові об’єкти.

    Однак це перший випадок, коли українські безпілотники долетіли до Татарстану – на відстань понад 1200 кілометрів.

    Українські ЗМІ регулярно повідомляють про те, що ГУР стоїть за атаками дронів на російські промислові об’єкти. Офіційно Київ не заявляє про удари, але минулого тижня президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Washington Post розповів про негативну реакцію влади США на такі атаки.

    “Ми використовували наші безпілотники. Ніхто не може сказати нам, що ми не можемо”, — сказав Зеленський, пов’язуючи обстріли російських НПЗ з тим, що Україна не має засобів ППО, щоб захистити свою енергетичну інфраструктуру від російських ударів.

    Напередодні міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив німецькому виданню Welt, що Україна вже виробляє безпілотні літальні апарати, які здатні подолати понад тисячу кілометрів.

    Він також зазначив, що Україна в десятки разів збільшила виробництво безпілотників дальньої дії порівняно з минулим роком.

    “Більшість використовуваних дронів мають радіус дії від 700 до 1000 кілометрів. Але зараз є моделі, які можуть пролетіти понад 1000 кілометрів”, – пояснив Федоров.

    На відео з Татарстану видно великі безпілотні літаки, яких раніше на кадрах ударів не було.

    Атаки на російські НПЗ впливають на економіку Росії сильніше, ніж західні санкції – CNN

    Як пише CNN з посиланням на кількох опитаних експертів, найчастіше українські дрони вражають не сховища палива, а перегонні установки, де сира нафта переробляється і перетворюється на паливо.

    Експерти вважають, що ці атаки можуть вплинути на російську економіку більше, ніж нинішні санкції, йдеться в публікації CNN.

    “Якщо задуматися про запроваджені санкції, то вони значною мірою оминали енергетику”, – пояснює Хеліма Крофт з інвестиційного банку RBC Capital Markets. “Насправді саме експорт енергоносіїв, сирої нафти, природного газу та продуктів нафтопереробки дав Росії економічне рятувальне коло для продовження цієї війни”.

    Українські атаки по російських НПЗ вже призвели до зростання світових нафтових цін: цього року ціна на нафту Brent зросла майже на 13%.

    Американських чиновників турбує наслідки на світову економіку від цих ударів, але “тупикова ситуація у Вашингтоні щодо фінансування України та можливість змін у Білому домі наступного року можуть дати Києву певну свободу дій”, йдеться у публікації.

  • Західні партнери допоможуть українській владі продати за безцінь низку підприємств

    Західні партнери допоможуть українській владі продати за безцінь низку підприємств

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента погодив з МВФ приватизацію понад 2700 підприємств і заводів в Україні до кінця 2025 року. Кабмін уже формує умови тотального розпродажу державної власності в період війни, коли їхня ціна в десятки разів нижча за ринкову.

    Так, “Велика приватизація”, яка мала розпочатися ще 2020 року, але їй завадила пандемія, все ж відбудеться. Тоді від розпродажу збиралися отримати 12 млрд грн (для розуміння: у першій половині 2008 року, коли за неофіційним завданням Кабміну група експертів провела експрес-оцінку з висновком, що на той момент можна було виручити за державні активи близько 80 млрд грн, або $16 млрд за тодішнім курсом).

    Зараз же, у воєнний час, більший прибуток Україні взагалі не світить – державні активи відтоді в ціні не зросли, а тільки впали. А це не може не тішити західних партнерів, які в особі послів G7 і ЄС з радістю “допоможуть” Фонду держмайна України в пошуку інвесторів під приватизацію.

    Повідомляється, що першими активами, які будуть виставлені на торги, стануть Одеський припортовий завод, Об’єднана гірничо-хімічна компанія і “Центренерго”. І в Україні, що воює, ціни на підприємства будуть вкрай низькими, зате в приватизації зможуть брати участь великі іноземні гравці, яким вкрай вигідне скуповування за викидними цінами.