Gorchitsa.info

Позначка: Південна Корея

  • «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    Президент США Дональд Трамп заявив, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відреагував на його спроби відновити прямий діалог. Заява пролунала практично одразу після рішення американського президента наказати суттєво скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї — маневри, які Пхеньян протягом багатьох років називає загрозою своїй безпеці.

    Про це повідомляє Reuters.

    У понеділок, 17 серпня, під час спілкування з журналістами у Білому домі Трампа запитали, чому Кім Чен Ин досі нібито не відповів на його спроби поновити контакти між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Американський президент заперечив саме формулювання запитання, заявивши, що відповідь від північнокорейського лідера вже була. Водночас Трамп не пояснив, коли саме відбувся контакт, яким каналом могла бути передана відповідь та що саме повідомив Кім Чен Ин.

    «Відповів», — заявив Трамп, після чого додав, що Кім Чен Ин завжди ставився до нього з повагою.

    Таким чином, наразі невідомо, чи йдеться про пряме повідомлення від керівництва КНДР, дипломатичні канали або інший сигнал з боку Пхеньяна. Офіційного оголошення про нову зустріч двох лідерів також поки немає.

    Трамп пішов назустріч Пхеньяну щодо військових навчань

    Заява Трампа привернула особливу увагу через її час. Лише напередодні американський президент наказав Пентагону «суттєво скоротити» масштаб спільних військових навчань із Південною Кореєю.

    Йдеться про щорічні навчання Ulchi Freedom Shield. У них мали брати участь близько 18 тисяч південнокорейських військовослужбовців. Попри заяву Трампа, Сеул повідомив, що навчання розпочалися відповідно до запланованого графіка.

    Трамп назвав масштабні спільні маневри дорогими для Сполучених Штатів і поставив під сумнів доцільність їх проведення у нинішньому форматі. Крім фінансового аргументу, він фактично визнав, що враховує реакцію Пхеньяна: президент США назвав такі навчання невдалим та ворожим сигналом для Північної Кореї.

    Ще одним аргументом Трампа стала позиція Сеула щодо Ірану. Президент США висловив невдоволення тим, що Південна Корея не долучилася до американських дій проти Тегерана.

    При цьому Трамп знову наголосив на своїх особистих відносинах із Кім Чен Ином, які він називає «дуже хорошими».

    Для Пхеньяна питання американсько-південнокорейських навчань є принциповим. Влада КНДР регулярно називає їх репетицією нападу та використовує проведення маневрів як аргумент для виправдання розвитку власної ракетно-ядерної програми.

    У Сеулі сподіваються на повернення переговорів

    Рішення Трампа викликало неоднозначну реакцію в Південній Кореї. Адміністрація президента Лі Чже Мьона сподівається, що зменшення масштабів навчань може відкрити шлях до відновлення переговорів між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Південнокорейська влада виступає за відновлення міжкорейського діалогу та вже демонструвала готовність до дипломатичних кроків, спрямованих на зниження напруженості на Корейському півострові. Водночас Пхеньян поки не демонстрував аналогічної готовності та продовжував розвиток своєї військової програми.

    Критики рішення Трампа побоюються іншого сценарію: якщо Вашингтон скорочуватиме військову активність без конкретних поступок з боку КНДР, це може послабити стримування Північної Кореї та викликати питання щодо надійності американських гарантій безпеки союзникам у регіоні.

    Особливо гостро ця дискусія відбувається на тлі того, що Північна Корея продовжує розвивати ядерні та ракетні можливості, а її відносини з Росією за останні роки суттєво поглибилися.

    Трамп уже намагався домовитися з Кім Чен Ином

    Нинішні заяви американського президента можуть свідчити про спробу повернутися до моделі особистої дипломатії, яку Трамп активно використовував під час свого першого президентського терміну.

    Тоді відносини між двома політиками пройшли шлях від надзвичайно жорсткої риторики та взаємних погроз до особистих зустрічей.

    У червні 2018 року Трамп і Кім провели історичний саміт у Сінгапурі — першу в історії зустріч чинного президента США з лідером КНДР. У лютому 2019 року вони зустрілися вдруге у Ханої, однак переговори завершилися без угоди через розбіжності щодо ядерної програми Північної Кореї та санкцій.

    У червні того ж року Трамп зустрівся з Кімом у демілітаризованій зоні між двома Кореями та став першим чинним американським президентом, який ступив на територію КНДР.

    Між Трампом та Кімом також відбувався обмін особистими листами, а американський президент неодноразово наголошував на особливому характері їхніх відносин.

    Однак дипломатичний прорив так і не привів до домовленості про ядерне роззброєння Північної Кореї.

    Чи можлива нова зустріч Трампа і Кіма

    Reuters зазначає, що у другий президентський термін контакти Трампа з Кім Чен Ином до останнього часу отримували значно менше уваги Білого дому, ніж у 2018–2019 роках. Однак американський президент неодноразово демонстрував зацікавленість у відновленні дипломатії з північнокорейським лідером.

    Тепер одразу два кроки — наказ скоротити спільні навчання із Сеулом і заява про отриману «відповідь» від Кім Чен Ина — знову поставили питання про можливість особистих переговорів.

    Утім, умови для них зараз значно відрізняються від ситуації часів першої каденції Трампа. Північна Корея за минулі роки продовжила вдосконалювати свої ядерні та ракетні можливості, а її стратегічні зв’язки з Росією та Китаєм стали важливішими. Через це перспективи того, що Кім погодиться відмовитися від ядерного арсеналу, залишаються вкрай невизначеними.

    Водночас навіть сам факт можливого відновлення прямого контакту між Вашингтоном і Пхеньяном може стати початком нового дипломатичного етапу на Корейському півострові.

    Поки ж Трамп не розкрив головного — що саме означала «відповідь» Кім Чен Ина і чи домовилися сторони про конкретні переговори.

  • Напруженість на кордоні: Південна Корея відкрила попереджувальний вогонь через порушення межі солдатами КНДР

    Напруженість на кордоні: Південна Корея відкрила попереджувальний вогонь через порушення межі солдатами КНДР

    Військові Південної Кореї здійснили попереджувальні постріли після того, як група північнокорейських солдатів перетнула лінію розмежування. Після дій південнокорейських сил військовослужбовці КНДР змушені були повернутися на свій бік. Про це повідомляє інформаційне агентство Yonhap із посиланням на урядові джерела.

    Ключові деталі та контекст інциденту

    • Перетин кордону: Група солдатів Північної Кореї порушила військову демаркаційну лінію (Military Demarcation Line — MDL), що змусило сеульські війська зреагувати згідно з протоколами безпеки.
    • Реакція Півночі: Одразу після застережливих пострілів з боку Південної Кореї північнокорейські військовослужбовці відступили на свою територію.
    • Динаміка інцидентів: Це перший подібний випадок у 2026 році.
    • Статистика порушень: Для порівняння, упродовж 2025 року війська КНДР порушували демаркаційну лінію 17 разів.

    З повідомлення інформагентства Yonhap:

    «Військові Південної Кореї минулого тижня здійснили попереджувальні постріли після того, як група солдатів КНДР перетнула лінію розмежування. Після цього північнокорейські військовослужбовці змушені були повернутися на свій бік… Цьогоріч подібний інцидент стався вперше».

  • Корейська війна може завершитися через 76 років: Сеул зробив Пхеньяну історичну пропозицію

    Корейська війна може завершитися через 76 років: Сеул зробив Пхеньяну історичну пропозицію

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мен запропонував перейти до переговорів, які можуть фактично поставити крапку в одному з найдовших незавершених військових конфліктів сучасності. Сеул закликає Північну Корею відмовитися від логіки постійного протистояння та розпочати діалог про створення на Корейському півострові постійної системи миру замість режиму перемир’я, що діє з 1953 року. Про це повідомляє Reuters.

    Із такою заявою Лі Чже Мен виступив 15 серпня під час урочистостей з нагоди 81-ї річниці визволення Кореї від японського колоніального панування. За даними Reuters, південнокорейський президент закликав до мирного співіснування двох Корей та наголосив на необхідності замінити нинішній режим перемир’я повноцінною мирною системою.

    Йдеться про принципове питання. Корейська війна 1950–1953 років завершилася не підписанням мирного договору, а угодою про перемир’я. Тобто з юридичного та політичного погляду остаточного мирного врегулювання між сторонами так і не відбулося.

    Лі запропонував сторонам відмовитися від взаємних погроз і сісти за стіл переговорів для завершення багаторічного конфлікту. Під час такого діалогу, за його словами, можна було б одночасно обговорювати ефективні механізми стримування подальшого розвитку ядерного потенціалу КНДР.

    Причому задум Сеула не обмежується двосторонньою зустріччю Південної та Північної Кореї. За даними Korea JoongAng Daily, Лі допустив переговорний формат за участю Південної Кореї, КНДР і США або ширший формат із залученням Китаю. Саме ці держави мають ключове значення для безпекової архітектури Корейського півострова.

    Таким чином, ідея Сеула потенційно виходить далеко за межі чергової спроби покращити відносини між двома Кореями. У разі її реалізації мова може йти про перегляд усієї системи безпеки, яка фактично існує в регіоні понад сім десятиліть.

    Сеул змінює підхід до КНДР

    Нова пропозиція вписується у ширшу політику адміністрації Лі Чже Мена щодо Північної Кореї. Ще в липні міністр об’єднання Південної Кореї Чон Дон Йон заявив про важливу зміну підходу Сеула: замість принципу «спочатку денуклеаризація» уряд переходить до концепції «спочатку мир».

    Це не означає, що Південна Корея відмовляється від мети денуклеаризації Корейського півострова. Однак Сеул більше не хоче робити повне ядерне роззброєння КНДР попередньою умовою для будь-якого прогресу у відносинах.

    «Кінцева мета денуклеаризації не була відкинута, але підхід “денуклеаризація передусім” — так», — пояснював Чон Дон Йон.

    Лі Чже Мен тепер фактично розвиває цю концепцію. Він заявив, що Сеул готовий робити послідовні превентивні кроки для зниження напруженості та створення багаторівневих механізмів, які не дозволять ситуації перерости у військове зіткнення.

    Ще раніше адміністрація Лі почала демонструвати готовність до деескалації. У 2025 році президент заявляв про намір припинити частину військової активності поблизу кордону та відновити дію військових домовленостей 2018 року, спрямованих на зменшення ризику випадкових зіткнень.

    Але Пхеньян поки не хоче говорити

    Головною перешкодою для плану Сеула залишається позиція самого Кім Чен Ина.

    Відносини між двома Кореями перебувають у вкрай складному стані. Північнокорейський лідер фактично відмовився від багаторічної політики, за якою об’єднання Півночі та Півдня декларувалося стратегічною метою. Натомість Пхеньян почав розглядати Південну Корею як окрему ворожу державу та посилив оборону вздовж кордону.

    Північна Корея також не демонструє готовності приймати попередні пропозиції Лі щодо відновлення діалогу.

    Додатковим подразником стали плани Сеула щодо атомних підводних човнів та традиційні спільні військові навчання Південної Кореї і США.

    Новий мирний заклик Лі прозвучав у момент особливо високої напруги. Уже 17 серпня мають розпочатися щорічні американсько-південнокорейські навчання Ulchi Freedom Shield тривалістю 11 днів. США та Південна Корея називають їх оборонними, однак Пхеньян традиційно розглядає такі маневри як репетицію війни. Напередодні КНДР знову пригрозила відповіддю.

    Більше того, 11 серпня Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети. За даними Associated Press, її запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Ракета пролетіла понад 700 кілометрів і впала у водах між Корейським півостровом та Японією. Це був уже другий північнокорейський ракетний тест менш ніж за тиждень.

    Саме тому пропозиція Лі звучить на тлі не потепління, а навпаки — нового витка військово-політичної напруженості.

    Ядерне питання залишається головним

    Найскладнішою частиною потенційних переговорів стане ядерна програма КНДР.

    Після провалу дипломатичного процесу зі США у 2019 році Північна Корея продовжила нарощувати свій ядерний та ракетний потенціал. Паралельно Пхеньян істотно поглибив військові й політичні відносини з Росією та зміцнює взаємодію з Китаєм.

    Саме тому Сеул тепер пропонує говорити не лише про кінцеву денуклеаризацію, а й про конкретні механізми, здатні принаймні зупинити подальше нарощування ядерних можливостей КНДР.

    Це суттєва зміна акцентів: замість вимоги спочатку позбутися ядерної зброї, а потім отримати політичні та економічні вигоди, Південна Корея намагається створити умови, за яких зниження військової напруги саме стане початком тривалого процесу.

    Мирного договору немає понад сім десятиліть

    Історичне коріння проблеми сягає Корейської війни. Бойові дії розпочалися у 1950 році й тривали три роки. У конфлікт були безпосередньо втягнуті сили під командуванням ООН на чолі зі США, а на боці Північної Кореї воювали китайські сили.

    27 липня 1953 року було укладено угоду про перемир’я, яка припинила масштабні бойові дії та стала основою нинішнього режиму безпеки на півострові. Однак повноцінного мирного договору після цього так і не з’явилося.

    Саме цю систему Лі Чже Мен тепер пропонує змінити.

    Південнокорейський президент наголошує, що Сеул не має наміру поглинати Північ і декларує повагу до її політичної системи. Ці принципи він озвучував і раніше, а нинішня пропозиція має перетворити їх на конкретний переговорний процес.

    Утім, поки що найважливішого елемента для такого сценарію немає — згоди Пхеньяна сісти за стіл переговорів.

    Тому заява Лі Чже Мена поки залишається пропозицією, а не початком нового мирного процесу. Проте її масштаб важко недооцінити: Сеул фактично пропонує перейти від управління замороженим конфліктом до спроби остаточно закрити Корейську війну та створити нову систему безпеки на півострові.

    Якщо Пхеньян погодиться хоча б обговорити такий формат, це може стати одним із найсерйозніших дипломатичних зрушень у регіоні за останні роки. Наразі ж дві Кореї залишаються по різні боки демілітаризованої зони — формально без мирного договору через понад сім десятиліть після того, як замовкла основна зброя.

  • Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Участь Північної Кореї у війні Росії проти України дає її військовим унікальний сучасний бойовий досвід і можливість випробовувати ракетні системи в реальних умовах. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та змінити розрахунки Південної Кореї, США та їхніх союзників.

    Про це заявив заступник командувача Командування ООН генерал-лейтенант Скотт Вінтер, повідомляє NK News.

    За словами австралійського генерала, військова співпраця між Пхеньяном і Москвою створила для Північної Кореї можливість отримати досвід, який неможливо здобути під час звичайних навчань. Йдеться про ознайомлення з технологіями, тактикою та особливостями ведення сучасної війни.

    Вінтер наголосив, що участь КНДР у війні в Україні є важливим нагадуванням про те, що сучасні безпекові загрози виходять далеко за межі окремих регіонів.

    Окремо генерал звернув увагу на ракетний потенціал Північної Кореї. За його словами, Пхеньян використав війну як можливість випробувати низку власних балістичних ракетних систем у реальних бойових умовах.

    Для КНДР це означає отримання практичної інформації про застосування озброєння, його ефективність, особливості протидії сучасним системам ППО та характер ведення бойових дій із використанням різних типів озброєння.

    Отриманий північнокорейськими військовими досвід союзники враховуватимуть під час планування щорічних спільних військових навчань США та Південної Кореї «Щит свободи Ульчі» (Ulchi Freedom Shield, UFS).

    Цьогорічні навчання стартують у понеділок. У них братимуть участь близько 70 військовослужбовців із 11 країн-членів Командування ООН.

    Програма навчань передбачатиме відпрацювання протидії сучасним загрозам, серед яких глушіння сигналів GPS, кібератаки та операції із застосуванням безпілотників. Усе це безпосередньо пов’язане з досвідом сучасної війни, який Північна Корея отримує через співпрацю з Росією.

    Особливу увагу союзники приділяють можливості використання Пхеньяном отриманого досвіду у власному військовому плануванні. Північна Корея протягом останніх років активно розвиває ракетні та безпілотні технології, а участь її військових у війні Росії проти України створює додатковий канал отримання практичних знань.

    Безпосередньо перед початком навчань КНДР знову здійснила запуск балістичних ракет. У Командуванні ООН засудили ці дії як провокаційні та заявили, що подібні запуски збільшують ризик помилок і непередбачуваної ескалації на Корейському півострові.

    Одним із ключових завдань Командування ООН є моніторинг дотримання перемир’я між Північною та Південною Кореями. Утім, організація досі не оприлюднила результати розслідування щодо звинувачень Сеула в тому, що Південна Корея відправляла військові безпілотники в напрямку Пхеньяна у жовтні 2024 року.

    Скотт Вінтер не підтвердив, чи завершене це розслідування. За його словами, подібні справи є надзвичайно складними, а результати не кожного розслідування публікуються у відкритому доступі.

    Командування ООН є багатосторонньою структурою під керівництвом США, створеною для підтримки дотримання режиму перемир’я на Корейському півострові. Воно працює з наслідками Корейської війни 1950–1953 років та бере участь у моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні.

    Серед основних завдань UNC — моніторинг та розслідування можливих порушень перемир’я, сприяння деескалації, підтримання комунікації між сторонами та координація оборонних заходів у взаємодії з Південною Кореєю.

    На цьому тлі особливе значення має поглиблення військового партнерства між Росією та Північною Кореєю. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Москва та Пхеньян значно активізували військову співпрацю.

    Північна Корея постачає Росії боєприпаси та ракети, а також направляє військовослужбовців для участі у війні. У відповідь Пхеньян може отримувати від Москви військові технології, досвід та інші ресурси, необхідні для розвитку власного оборонного потенціалу.

    Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала нову партію балістичних ракет із КНДР. За його словами, така співпраця створює додаткові ризики не лише для України, а й для міжнародної безпеки, оскільки Пхеньян отримує можливість удосконалювати свої ракетні спроможності на основі досвіду війни.

    Крім того, українська розвідка повідомляла про наміри Росії залучити до 50 тисяч військовослужбовців із КНДР. Якщо такі сили продовжать брати участь у бойових діях, вони отримуватимуть ще більше практичного досвіду ведення сучасної війни.

    Для Південної Кореї та її союзників це означає появу додаткового фактора, який необхідно враховувати під час оцінки потенціалу КНДР. Північнокорейські військові можуть переносити отримані на війні знання та навички у власні підрозділи, а результати застосування ракет і безпілотних систем — використовувати для подальшого вдосконалення озброєння.

    Таким чином, участь КНДР у війні проти України має наслідки далеко за межами європейського театру бойових дій. Москва отримує додаткові людські та військові ресурси, тоді як Пхеньян здобуває практичний досвід сучасної війни та можливість випробовувати власне озброєння. Саме це, за оцінкою Командування ООН, здатне змінити баланс ризиків на Корейському півострові.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети у напрямку Східного моря на тлі підготовки Південної Кореї та США до спільних військових навчань. У Сеулі заявили про посилення моніторингу ситуації та готовність реагувати на можливі подальші провокації з боку Пхеньяна.

    Про це повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.

    За даними південнокорейських військових, запуск зафіксували близько 6:00 ранку 12 серпня. Балістичну ракету запустили з району Вонсана, розташованого на східному узбережжі Північної Кореї, після чого вона полетіла у напрямку Східного моря, яке в Японії називають Японським морем.

    JCS не повідомив усіх характеристик запущеної ракети. Південнокорейські військові продовжують аналізувати траєкторію її польоту, дальність та інші технічні параметри.

    Після запуску Південна Корея посилила спостереження за територією КНДР та привела відповідні сили в стан підвищеної готовності. У Сеулі також заявили, що підтримують тісний обмін інформацією зі США та Японією щодо дій Пхеньяна.

    «Південна Корея, США та Японія підтримують повну бойову готовність, тісно обмінюючись інформацією щодо запуску балістичної ракети Північною Кореєю», — заявили в JCS.

    Новий запуск відбувся буквально напередодні щорічних спільних військових навчань Південної Кореї та США. Маневри мають розпочатися наступного тижня і традиційно викликають різку реакцію Пхеньяна.

    Північнокорейська влада регулярно заявляє, що спільні навчання Сеула та Вашингтона є підготовкою до можливого нападу на КНДР. США та Південна Корея, зі свого боку, наголошують на оборонному характері таких маневрів та необхідності підтримувати готовність союзників на тлі військової активності Північної Кореї.

    Пхеньян уже неодноразово відповідав на подібні навчання випробуваннями ракет та іншого озброєння. Таким чином КНДР демонструє, що розглядає військову активність США та Південної Кореї як безпосередню загрозу своїй безпеці та готова використовувати ракетні випробування як інструмент політичного й військового тиску.

    Нинішній запуск є вже другим відомим випробуванням балістичної ракети КНДР за останній час. Попередній запуск відбувся минулого четверга. Повторне застосування балістичного озброєння свідчить про те, що Пхеньян продовжує підтримувати високий рівень військової активності, попри міжнародну критику.

    Окрему увагу до ракетної програми КНДР привертає її співпраця з Росією. Москва дедалі активніше використовує північнокорейське озброєння під час війни проти України. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія збільшує застосування балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї.

    Співпраця між Москвою та Пхеньяном у військовій сфері останніми роками значно посилилася. Північна Корея, за даними української та західної сторони, постачає Росії боєприпаси та ракети для використання у війні проти України. Натомість Росія може передавати КНДР технології, військові знання та іншу допомогу.

    Україна також попереджала про можливу появу північнокорейських військових і ракетних підрозділів на території Росії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що в разі розгортання ракетних підрозділів КНДР у Росії вони можуть розглядатися як законні військові цілі.

    Таким чином, нинішній запуск ракети має значення не лише для ситуації на Корейському півострові. Він відбувається в умовах активного військового співробітництва Пхеньяна та Москви, а північнокорейська ракетна програма вже безпосередньо пов’язана з війною Росії проти України.

    Поки що Південна Корея не повідомляла про ознаки масштабнішої атаки або підготовку КНДР до безпосереднього військового конфлікту. Водночас Сеул, Вашингтон і Токіо продовжують стежити за ситуацією та координувати свої дії на випадок нових запусків.

    На тлі майбутніх спільних навчань США та Південної Кореї нове випробування може бути насамперед демонстрацією сили з боку Пхеньяна та сигналом про його готовність реагувати на військову активність союзників. Водночас остаточні технічні характеристики ракети та її тип мають бути встановлені після завершення аналізу даних південнокорейськими та американськими військовими.

  • Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО навіть на тлі військ КНДР у Росії

    Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО навіть на тлі військ КНДР у Росії

    Південна Корея наразі не готова переходити до прямих постачань Україні систем протиповітряної оборони та іншої летальної зброї, навіть попри стрімке поглиблення військового союзу Росії з КНДР. У Сеулі пояснюють свою позицію внутрішнім законодавством і багаторічною політикою, за якою допомога Києву концентрується переважно на гуманітарній, економічній та нелетальній підтримці. Водночас південнокорейська влада визнає, що співпраця Москви та Пхеньяна вже безпосередньо загрожує безпеці самої Південної Кореї.

    Нову заяву уряду Південної Кореї оприлюднили після того, як президент України Володимир Зеленський закликав Сеул активніше долучитися до захисту України. Український лідер повідомив, що Росія, за наявними у Києва даними, готується прийняти ще від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Зеленський попередив, що КНДР використовує війну не лише для підтримки Кремля, а й для отримання унікального бойового досвіду, який у майбутньому може бути використаний уже на Корейському півострові.

    Саме в цьому контексті Зеленський заявив, що Україна хотіла б отримати від Південної Кореї підтримку у сфері ППО, де Київ нині має гострий дефіцит. Він також запропонував розширити співпрацю в інших оборонних напрямах, зокрема у сфері безпілотників.

    «Ми готові працювати над Drone Deal та іншими напрямами», — заявив Зеленський, додавши, що українські дипломати вже підтримують контакти із Сеулом.

    Однак відповідь Південної Кореї виявилася максимально обережною.

    Високопоставлений представник південнокорейського Міністерства закордонних справ заявив, що будь-які поставки оборонних матеріалів здійснюються виключно відповідно до внутрішнього законодавства країни. При цьому він фактично підтвердив, що нинішня політика Сеула щодо прямого озброєння України не змінилася.

    «Постачання Південною Кореєю оборонних матеріалів будь-якій країні завжди здійснювалося відповідно до внутрішнього законодавства», — заявив чиновник.

    За його словами, уряд і надалі концентруватиметься на допомозі Україні в таких сферах, як енергетика, інфраструктура, охорона здоров’я та освіта. Сеул також планує підтримувати післявоєнне відновлення країни.

    Korea Times зазначає, що ця відповідь фактично означає збереження попередньої лінії: Південна Корея продовжує допомагати Україні, але летальну зброю безпосередньо не передає.

    Чому Сеул так обережний

    Південна Корея є одним із найбільших виробників зброї у світі. Країна виробляє артилерійські системи K9 Thunder, танки K2 Black Panther, системи ППО, ракети, боєприпаси та інше сучасне озброєння.

    Саме тому потенційне рішення Сеула про пряму військову допомогу Україні могло б мати значно більший ефект, ніж допомога багатьох інших держав.

    Однак із початку повномасштабної війни уряд Південної Кореї дотримується політики, яка фактично забороняє прямі поставки летальної зброї країнам, що перебувають у стані війни.

    Водночас це не абсолютна конституційна заборона у буквальному сенсі. Йдеться радше про комплекс внутрішніх законодавчих норм, експортних правил та політичної практики. Саме тому твердження, що Південна Корея «за Конституцією не може передавати зброю», є певним спрощенням.

    У минулому Сеул уже давав зрозуміти, що політика може бути переглянута за екстремальних обставин. Ще у 2023 році тодішній президент Юн Сок Йоль заявляв, що у випадку масових атак на цивільних або серйозних порушень законів війни Південній Кореї було б складно обмежуватися лише гуманітарною та фінансовою підтримкою.

    Проте навіть після появи військ КНДР у Росії Сеул так і не перейшов до відкритого постачання летальної зброї Україні.

    КНДР дедалі глибше входить у війну

    Саме це робить нинішню позицію Південної Кореї особливо суперечливою.

    Північна Корея вже не просто постачає Росії артилерійські снаряди. За даними Reuters, участь Пхеньяна у війні стала найбільшою закордонною військовою операцією КНДР з часів Корейської війни 1950-х років.

    За українськими та південнокорейськими оцінками, у 2024 році КНДР направила до Росії приблизно 14–15 тисяч військових, які брали участь у боях у Курській області. У квітні 2025 року і Москва, і Пхеньян уже офіційно підтвердили участь північнокорейських військових у бойових діях.

    Окрім того, Північна Корея постачає Росії величезні обсяги боєприпасів.

    За оцінками української розвідки, Пхеньян передав Москві близько 4 мільйонів артилерійських снарядів, не враховуючи мінометних боєприпасів. Також до початку 2025 року Росія отримала приблизно 148 балістичних ракет KN-23 та KN-24.

    Але цього літа співпраця перейшла на новий рівень.

    Українська військова розвідка повідомила Reuters, що до західної частини Росії почав прибувати окремий північнокорейський ракетний підрозділ. Він може отримати до 120 балістичних ракет і шість пускових установок для ударів по Україні. Особовий склад підрозділу оцінюється приблизно у 90 військовослужбовців КНДР.

    За даними ГУР, 40 таких ракет уже могли бути поставлені Росії, причому щонайменше дві використали під час нещодавнього смертоносного удару по Україні.

    До 50 тисяч нових військових

    Найбільш тривожними стали нові дані Зеленського.

    Раніше Київ оцінював можливе нове перекидання приблизно у 30 тисяч військових КНДР. Тепер президент заявляє вже про рішення щодо 30–50 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що Зеленський не розкрив джерело цієї інформації, а незалежно підтвердити цифру поки неможливо.

    Проте сам факт розширення військової співпраці сумнівів практично не викликає.

    У червні 2024 року Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, який передбачає взаємну допомогу в разі зовнішньої агресії. Згодом Росія ратифікувала документ.

    У Сеулі прямо заявляють, що така співпраця Москви та Пхеньяна має безпосередній стосунок до національної безпеки Південної Кореї.

    Представник МЗС країни наголосив, що військове партнерство Росії та КНДР порушує резолюції Ради Безпеки ООН і «має бути негайно припинене».

    Війна дає КНДР те, чого вона не могла отримати на полігонах

    Найбільша проблема для Сеула полягає не лише у кількості північнокорейських військових.

    Війна проти України дає КНДР практичний досвід сучасних бойових дій, якого її армія десятиліттями не мала.

    За оцінками аналітиків, північнокорейські військові отримують досвід застосування та протидії дронам, роботи засобів радіоелектронної боротьби, координації артилерії та ведення бою в умовах сучасного високотехнологічного поля бою. Одночасно виробники озброєння КНДР можуть перевіряти ракети та боєприпаси у реальних бойових умовах і усувати виявлені недоліки.

    Цей досвід після повернення військових може бути інтегрований уже у північнокорейську армію.

    Тому російсько-українська війна дедалі безпосередніше впливає на військовий баланс на Корейському півострові.

    Показово, що 17–27 серпня Південна Корея та США проведуть щорічні масштабні навчання Ulchi Freedom Shield. Цьогоріч сценарії навчань адаптують до нових загроз, включно з дронами, порушеннями GPS та кібератаками. Американські військові прямо зазначають, що бойовий досвід, отриманий силами КНДР у війні проти України, змінює характер загрози для Південної Кореї.

    Але Сеул все ж шукає обхідні варіанти допомоги

    Попри відмову від прямих поставок зброї, Південна Корея не повністю відмежовується від оборонної підтримки України.

    У лютому 2026 року стало відомо, що Сеул розглядає можливість долучитися до механізму НАТО PURL, через який союзники фінансують закупівлю американської зброї для України.

    Така модель дозволила б Південній Кореї фактично фінансувати військову підтримку Києва, не передаючи власні ракети чи артилерію безпосередньо.

    За даними Korea Times, НАТО офіційно зверталося до Сеула з пропозицією приєднатися до програми. Південнокорейське МЗС підтверджувало консультації, але наголошувало, що основою допомоги Україні залишаються гуманітарна підтримка та нелетальне військове обладнання.

    Потенційна участь у PURL має для Сеула і власний інтерес. Південна Корея активно розширює експорт зброї до Європи, особливо до країн НАТО, тому глибше оборонне партнерство із західними союзниками може мати економічні вигоди.

    Але водночас пряме озброєння України неминуче означало б ще серйозніше погіршення відносин Південної Кореї з Москвою.

    Саме між цими двома факторами Сеул поки балансує.

    І парадокс ситуації стає дедалі помітнішим: Північна Корея вже відправляє до Росії солдатів, ракети, артилерію та мільйони боєприпасів, тоді як Південна Корея, одна з найпотужніших оборонних держав Азії, досі утримується від прямого постачання Україні летальної зброї.

    Поки що Сеул не оголосив про зміну цієї політики. Однак якщо чисельність військ КНДР у Росії справді зросте до десятків тисяч, а Москва продовжить передавати Пхеньяну технології та бойовий досвід, тиск на південнокорейський уряд із вимогою переглянути власні «червоні лінії» лише посилюватиметься.

  • КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    Північна Корея використовує участь у війні Росії проти України не лише як спосіб підтримати Москву, а й як можливість отримати унікальний бойовий досвід, якого її армія десятиліттями не мала. У Центрі протидії дезінформації РНБО попереджають, що отримані знання Пхеньян потенційно може використати у майбутньому на Корейському півострові. На цьому тлі Україна повідомляє про плани Росії залучити ще десятки тисяч громадян КНДР до виконання військових завдань.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що КНДР зацікавлена у здобутті досвіду сучасної війни саме для того, щоб надалі мати змогу застосувати його у власних військових сценаріях. За його оцінкою, Пхеньян може бачити сприятливу для себе міжнародну ситуацію та розглядати нинішній період як своєрідне «вікно можливостей». Це саме оцінка українського посадовця, а не підтверджене рішення Північної Кореї про початок нової війни.

    Однак сама теза про накопичення Пхеньяном бойового досвіду має підтвердження не лише з українського боку. Представники американських військових 10 серпня заявили, що участь північнокорейських підрозділів у бойових діях уже дала армії КНДР практичний досвід сучасної війни та посилила її можливості. Цей фактор враховуватимуть Сполучені Штати та Південна Корея під час щорічних навчань Ulchi Freedom Shield, які цього року триватимуть з 17 до 27 серпня.

    Для армії Північної Кореї це надзвичайно важливий досвід. До відправлення військових у Росію її особовий склад не мав масштабної практики бойових дій проти сучасної армії, яка використовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, системи радіоелектронної боротьби, високоточну артилерію, супутникову розвідку та цифрові системи управління. На російсько-українській війні північнокорейські військові зіткнулися саме з таким середовищем.

    Перший великий контингент військових КНДР прибув до Росії ще у 2024 році. За даними України, Південної Кореї та західних країн, йшлося приблизно про 12–14 тисяч військових, значна частина яких була залучена до бойових дій у Курській області. Згодом Пхеньян офіційно визнав участь своїх військових у війні на боці Росії. На відкритті меморіалу загиблим у квітні 2026 року Кім Чен Ин публічно вшанував військовослужбовців КНДР, які воювали разом із російською армією. За оцінками західних, українських та південнокорейських джерел, втрати північнокорейського контингенту були значними.

    Тепер масштаби співпраці можуть зрости ще більше. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія планує залучити від 30 до 50 тисяч додаткових громадян Північної Кореї для виконання завдань на російській території. Це суттєво перевищує чисельність першого контингенту. Reuters 9 серпня повідомило, що оцінка у 50 тисяч є вищою за попередній український прогноз у приблизно 30 тисяч осіб.

    Важливо, що співпраця Москви та Пхеньяна вже давно не обмежується лише живою силою. Українська розвідка повідомляла про розгортання в Росії північнокорейського ракетного підрозділу. За наявними оцінками, йдеться про можливість постачання до 120 балістичних ракет і шести пускових установок. Такі засоби можуть бути використані Росією для подальших ударів по Україні.

    Крім того, Північна Корея вже передавала Росії значні обсяги боєприпасів та балістичних ракет. Для Пхеньяна цей обмін має подвійний ефект: Москва отримує необхідні для ведення війни ресурси, а КНДР — доступ до реальних даних про застосування власної зброї проти західних систем ППО та можливість побачити її сильні й слабкі сторони у бойових умовах.

    Саме цей аспект викликає особливе занепокоєння у Південній Кореї, Японії та США. Кожен запуск північнокорейської ракети Росією фактично дає конструкторам КНДР інформацію, яку надзвичайно складно отримати під час полігонних випробувань: поведінку ракети на реальній бойовій траєкторії, ефективність систем наведення, можливість подолання протиповітряної оборони та наслідки застосування бойової частини.

    Не менш цінним є досвід піхотних підрозділів. Сучасна війна в Україні суттєво відрізняється від сценаріїв, на яких десятиліттями будувалася підготовка армії КНДР. Масове використання невеликих FPV-дронів перетворило навіть пересування окремих військовослужбовців та бронетехніки поблизу фронту на надзвичайно небезпечне завдання. Водночас системи РЕБ, дрони-ретранслятори, наземні роботизовані комплекси та постійна повітряна розвідка змушують армії швидко змінювати тактику.

    Військові КНДР також отримують досвід розмінування територій, протидії безпілотникам та роботи із сучасними вибуховими пристроями. Російські військові раніше демонстрували північнокорейських саперів у Курській області, де ті проходили додаткову підготовку та працювали з російським обладнанням для розмінування.

    Американські та південнокорейські військові вже прямо говорять про необхідність адаптувати власну підготовку до цих змін. Під час Ulchi Freedom Shield союзники планують враховувати нові загрози, зокрема безпілотники, кібератаки та перешкоджання GPS. Представники американського командування наголошують, що північнокорейські військові отримали практичний бойовий досвід, який потенційно змінює рівень загрози на Корейському півострові.

    Для України поглиблення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном має ще один небезпечний вимір. Президент Зеленський звернувся до Південної Кореї із закликом посилити допомогу українській протиповітряній обороні та запропонував ширшу співпрацю у сфері безпілотних технологій. За його словами, те, що Північна Корея отримує від війни сьогодні, у майбутньому може бути використано безпосередньо проти Південної Кореї.

    Водночас говорити про неминучу агресію КНДР проти Південної Кореї підстав наразі немає. Заява Андрія Коваленка про можливе «вікно можливостей» є оцінкою ризику. Але сам факт того, що Північна Корея отримала можливість випробувати своїх солдатів, командирів і озброєння в найбільш технологічній великій війні останніх десятиліть, уже змінює безпекову ситуацію далеко за межами України.

    У цьому й полягає один із глобальних наслідків союзу Москви та Пхеньяна. Росія отримує солдатів, боєприпаси та ракети для продовження війни. Північна Корея натомість отримує те, що неможливо повноцінно відтворити на навчальному полігоні, — реальний досвід сучасної війни проти армії, озброєної значною кількістю західних систем. Саме тому те, що сьогодні відбувається на українському фронті та в Курській області, дедалі уважніше аналізують уже не лише в Києві чи Москві, а й у Сеулі, Токіо та Вашингтоні.

  • На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    Росія ухвалила рішення збільшити кількість військовослужбовців із Північної Кореї, які перебуватимуть на її території для виконання військових завдань. За словами президента України Володимира Зеленського, йдеться про можливу присутність від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Глава держави наголосив, що таким чином військові КНДР отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю в ефірі телемарафону.

    За словами президента, присутність військових Північної Кореї на території Росії вже не є поодиноким явищем. Українська сторона, як зазначив Зеленський, продовжує фіксувати їхню появу та відстежує масштаби військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    «Ми повинні розуміти, що корейці час від часу з’являються на території РФ, ми це бачимо, ми це знаємо. Якщо спочатку йшлося про сотні, потім про тисячі, то зараз ухвалено рішення, щоб на території Росії знаходилося від 30 до 50 тисяч північнокорейців. Вони вивчають цю війну», — сказав президент.

    Таким чином, за оцінкою Зеленського, йдеться не лише про безпосередню участь представників КНДР у військових діях, а й про отримання ними досвіду, який може бути використаний Північною Кореєю у майбутньому. Президент України звернув увагу на те, що сучасна війна дає військовим можливість отримувати практичні навички застосування різних видів озброєння, безпілотних систем, ракетних комплексів, засобів протиповітряної оборони та інших військових технологій.

    Зеленський вважає, що така співпраця між Росією та Північною Кореєю може мати наслідки далеко за межами війни проти України. На його думку, передача військового досвіду від Росії до КНДР створює додаткові ризики для безпеки інших держав, насамперед у Східній Азії.

    Президент України наголосив, що Північна Корея може використовувати отримані від Росії знання та технології для посилення власного військового потенціалу. Це, своєю чергою, може вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та в усьому азійсько-тихоокеанському регіоні.

    Окремо Зеленський заявив, що військова співпраця Москви та Пхеньяна не обмежується лише присутністю північнокорейських військових на території Росії. За його словами, КНДР також може отримувати від РФ відповідні ліцензії та військові інструменти.

    «Крім цього, Північна Корея отримає від Росії ліцензії та всі військові інструменти», — зазначив глава держави.

    За словами президента, сукупність цих факторів створює ситуацію, за якої Північна Корея не лише підтримує Росію у війні проти України, а й сама отримує можливість значно посилити власні військові спроможності. Особливе занепокоєння української сторони викликає інформація про використання російсько-північнокорейської військової співпраці безпосередньо проти України.

    Зеленський також звернув увагу на те, що на території України вже виявляли ракети північнокорейського походження. За його словами, це є ще одним аргументом на користь того, що Південній Кореї варто активніше співпрацювати з Україною у сфері безпеки та оборони.

    Президент наголосив, що Україна зацікавлена у поглибленні співпраці з Південною Кореєю, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Він зазначив, що українській стороні необхідні відповідні системи для захисту міст, критичної інфраструктури та населення від російських ракетних і дронових атак.

    «Ми відкриті. Ми б дуже хотіли отримати підтримку від Південної Кореї у вигляді того, чого нам бракує, — а саме системи протиповітряної оборони. А ми готові працювати й у напрямку Drone Deal тощо», — заявив Зеленський.

    Водночас глава держави визнав, що Сеул має юридичні обмеження щодо військової допомоги іншим країнам. За його словами, відповідні обмеження передбачені Конституцією Південної Кореї, однак Київ зацікавлений у пошуку можливостей для розширення співпраці.

    «У Південній Кореї існує юридичне обмеження відповідно до Конституції, це їхній вибір. Але ми хотіли б співпраці й розраховуємо на це, наші дипломати ведуть переговори», — підсумував президент.

    Водночас останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про поглиблення військової взаємодії між Росією та Північною Кореєю. Пхеньян відкрито підтримує Москву, а країни розширюють співпрацю у військовій сфері. Українська влада неодноразово заявляла, що КНДР надає Росії озброєння та інші ресурси для ведення війни проти України.

    Зокрема, раніше повідомлялося, що Північна Корея передала Росії значну кількість боєприпасів і ракет. За даними української розвідки, військова співпраця між двома державами включає не лише постачання озброєння, а й залучення північнокорейських військових до підтримки російських сил.

    Окремо увагу привернула інформація про те, що Північна Корея могла передати Росії понад 100 балістичних ракет та спеціалізовані ракетні підрозділи. За оцінками української сторони, використання такого озброєння російськими військами може збільшувати масштаби руйнувань в Україні та створювати додаткові загрози для цивільного населення.

    Паралельно з військовою співпрацею Москва та Пхеньян поглиблюють економічні й технологічні зв’язки. Українська влада побоюється, що Росія в обмін на допомогу з боку КНДР може передавати їй власні військові технології, знання та досвід, отриманий під час повномасштабної війни проти України.

    Саме цей аспект Зеленський називає одним із найбільш небезпечних наслідків співпраці двох країн. Якщо північнокорейські військові отримують можливість безпосередньо спостерігати за сучасними бойовими діями та використовувати отримані навички на практиці, у майбутньому це може посилити військовий потенціал КНДР.

    На цьому тлі Україна закликає міжнародних партнерів уважніше стежити за військовою взаємодією Росії та Північної Кореї. Київ також зацікавлений у поглибленні контактів із Південною Кореєю, яка безпосередньо зацікавлена у стримуванні військового потенціалу КНДР.

    Таким чином, заява Зеленського про можливу присутність до 50 тисяч північнокорейських військових на території Росії стосується не лише поточної підтримки Кремля у війні проти України. На думку українського президента, йдеться також про довгострокові наслідки військового партнерства Москви та Пхеньяна, у межах якого Північна Корея може отримувати бойовий досвід, технології та інструменти, що здатні посилити її армію.

  • Росія почала завозити дизель з Азії після ударів по НПЗ: Reuters зафіксував незвичні поставки

    Росія почала завозити дизель з Азії після ударів по НПЗ: Reuters зафіксував незвичні поставки

    Росія, яка традиційно є великим експортером дизельного пального, почала отримувати нафтопродукти з Південної Кореї. Наприкінці липня трейдери відправили до російського Далекого Сходу майже 30 тисяч тонн пального. Така поставка є нетиповою для РФ і відбувається на тлі українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі та скорочення внутрішнього виробництва. Про це 7 серпня повідомило Reuters із посиланням на дані відстеження суден Kpler і Vortexa та джерела на ринку.

    За даними агентства, щонайменше два танкери малої дальності завантажили нафтопродукти з резервуарів у контейнерному порту Ульсан у Південній Кореї та вирушили до Далекого Сходу Росії. Один із них уже прибув до РФ, хоча на момент публікації ще не розвантажив пальне.

    Два джерела Reuters повідомили, що серед вантажу є дизельне пальне. Одне з них також заявило про постачання авіаційного гасу. Загальний обсяг партії становить майже 30 тисяч тонн.

    Південнокорейське Міністерство торгівлі, промисловості та ресурсів відмовилося коментувати інформацію. Міністерство енергетики Росії на запит Reuters не відповіло.

    Нетипова ситуація для одного з великих експортерів дизеля

    Особливість поставки полягає в тому, що Росія зазвичай не потребує значного імпорту дизельного пального. Навпаки, країна традиційно продає його за кордон.

    Після запровадження західних санкцій основними напрямками російського дизельного експорту стали, зокрема, Бразилія, Туреччина та країни Західної Африки. Тепер ситуація частково розвертається у протилежний бік: РФ сама змушена шукати додаткові обсяги пального на зовнішньому ринку.

    Однією з причин Reuters називає систематичні українські удари по російській енергетичній інфраструктурі. Київ неодноразово пояснював, що атакує об’єкти, які забезпечують ресурсами російську військову машину.

    Наслідки вже відображаються на експортних показниках РФ. У липні морські поставки російських нафтопродуктів за кордон скоротилися приблизно на третину порівняно з червнем — до близько 3,9 млн тонн. Reuters пов’язував падіння з нижчим виробництвом пального після ударів по НПЗ та введеними Москвою експортними обмеженнями.

    Москва обмежує власний експорт

    На тлі проблем із внутрішнім забезпеченням Москва запровадила обмеження на вивезення пального.

    Росія продовжила заборону на експорт бензину й дизеля, намагаючись спрямувати більше продукції на внутрішній ринок. Частину обмежень планують послабити з 1 вересня.

    Таким чином виникла показова ситуація: країна, яка залишається одним із помітних постачальників дизеля на світовий ринок, одночасно обмежує його вивезення та імпортує додаткове пальне з Азії.

    Це не означає, що Росія перетворилася на системного імпортера нафтопродуктів. Обсяг у 30 тисяч тонн залишається невеликим порівняно із загальними масштабами російського паливного ринку. Проте сам напрямок поставок є незвичним.

    Подібних поставок не фіксували понад чотири роки

    За даними Kpler, попередня відома поставка такого типу з Північно-Східної Азії до РФ відбулася ще у лютому 2022 року.

    Тоді з південнокорейського Йосу до Владивостока доставили близько 22 тисяч барелів авіаційного пального. Після початку повномасштабної війни подібні маршрути практично зникли.

    У липні 2026 року Росія також намагалася отримати значно більшу партію авіаційного пального японського походження. Reuters повідомляв про плани поставити щонайменше 200 тисяч барелів із Японії через трейдерів із перевантаженням у Південній Кореї.

    Проте ця операція зрештою не відбулася. Японська влада окремо наголосила, що заборона на експорт авіаційного пального до Росії поширюється і на схеми постачання через треті країни або перевантаження між суднами.

    Українські удари дедалі сильніше впливають на паливний сектор РФ

    Нова поставка з Південної Кореї з’явилася в момент, коли російська нафтопереробка перебуває під системним тиском.

    Україна протягом останніх місяців регулярно атакує НПЗ, нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури на території РФ. Наслідком стає не тільки фізичне пошкодження обладнання, а й необхідність зупиняти установки на ремонт, змінювати логістику та створювати додаткові запаси.

    Особливо показовими є липневі дані: морський експорт російських нафтопродуктів впав на 33% за місяць. За інформацією Reuters, скорочення відображало зменшення виробництва після українських атак та обмеження експорту через дефіцит пального на внутрішньому ринку.

    Тому майже 30 тисяч тонн із Південної Кореї самі по собі не здатні суттєво змінити баланс російського паливного ринку. Значно важливішим є сам факт появи незвичного маршруту.

    Для країни, яка роками була великим постачальником дизеля за кордон, необхідність шукати окремі партії пального в Північно-Східній Азії може бути сигналом локальних проблем із забезпеченням — особливо на Далекому Сході.

    Reuters прямо пов’язує зростання потреби Росії в імпорті з українськими атаками на її енергетичну інфраструктуру.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    Північна Корея 6 серпня провела новий запуск балістичної ракети малої дальності у напрямку Японського моря, яке у Південній Кореї називають Східним морем. Запуск стався лише через кілька днів після різкої заяви сестри північнокорейського лідера Кім Йо Чжон, яка пригрозила «додатковими військовими кроками» у відповідь на посилення оборонних можливостей Японії. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, одну ракету запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Вона пролетіла у східному напрямку та впала в море. Південнокорейські військові разом із США та Японією відстежували політ і аналізують характеристики ракети.

    Міністерство оборони Японії повідомило, що ракета не залетіла на територію країни й не створила прямої загрози для японських островів. Інформації про пошкодження суден або літаків також не надходило. Токіо й Сеул водночас засудили запуск як порушення резолюцій Ради Безпеки ООН, які забороняють Північній Кореї використовувати балістичні ракетні технології.

    Запуск стався після погроз Кім Йо Чжон

    Нова ракетна демонстрація відбулася на тлі жорсткої риторики Пхеньяна щодо Японії.

    4 серпня Кім Йо Чжон, впливова сестра Кім Чен Ина, заявила, що Північна Корея не залишатиметься «пасивним спостерігачем» за військовим посиленням Токіо. Вона звинуватила Японію у переході від суто оборонної політики до розвитку можливостей для завдання ударів за межами власної території.

    Особливе невдоволення Пхеньяна викликало випробування Японією американської крилатої ракети Tomahawk із борту есмінця Chokai та участь японських військових у спільних навчаннях із США та Філіппінами.

    Кім Йо Чжон заявила, що такі кроки створюють нові ризики для безпеки регіону та можуть змусити КНДР вдатися до додаткових військових заходів. Яких саме — вона не уточнила.

    Через два дні після цієї заяви Пхеньян провів новий запуск.

    Японія посилює власні ударні можливості

    Риторика КНДР виникла не на порожньому місці.

    Японія протягом останніх років проводить наймасштабнішу трансформацію своєї оборонної політики за післявоєнний період. Токіо збільшує військові витрати, закуповує далекобійні ракети, розвиває протиракетну оборону та тісніше координує дії зі США і Південною Кореєю.

    Одним із найбільш символічних кроків стала закупівля американських Tomahawk, які можуть завдавати ударів на значній відстані.

    Для Японії це частина так званої counterstrike capability — спроможності завдавати ударів у відповідь по пускових позиціях потенційного противника.

    Токіо пояснює ці зміни загрозами з боку КНДР, Китаю та Росії.

    У японському оборонному відомстві неодноразово наголошували, що Північна Корея вже має велику кількість балістичних ракет різної дальності та продовжує швидко вдосконалювати їхні характеристики.

    У новому огляді Міноборони Японії зазначається, що КНДР прагне отримати можливості для ведення збройного конфлікту зі США та їхніми союзниками, паралельно розширюючи ядерний і ракетний арсенал.

    Союз Пхеньяна і Москви прискорив розвиток ракет

    Окрему стурбованість Японії та Південної Кореї викликає дедалі тісніша військова співпраця КНДР з Росією.

    Після укладення у 2024 році договору про стратегічне партнерство між Кім Чен Ином і Володимиром Путіним співпраця двох держав різко розширилася.

    Пхеньян передає Москві артилерійські боєприпаси, ракети та інше військове обладнання. Північнокорейські військовослужбовці також були залучені на боці Росії.

    Для КНДР війна проти України створила унікальну можливість випробовувати власні ракетні системи у реальних бойових умовах та отримувати дані про їхню точність, надійність і здатність долати сучасну ППО.

    Саме цей фактор західні й азійські аналітики вважають одним із найбільш небезпечних наслідків російсько-північнокорейського союзу.

    КНДР уже розгортає ракетний підрозділ у Росії

    Напередодні нинішнього запуску з’явилася ще одна важлива інформація.

    Українська розвідка повідомила, що Північна Корея почала розгортання власного ракетного підрозділу на заході Росії.

    За українськими даними, до його складу можуть входити близько 90 військовослужбовців КНДР, шість пускових установок і до 120 балістичних ракет.

    Цей підрозділ потенційно може бути використаний для ударів по Україні.

    Інформація про нове розгортання додала ще один вимір до ракетної програми Пхеньяна: тепер її результати мають безпосереднє значення не лише для Корейського півострова чи Японії, а й для війни в Європі.

    Північнокорейські ракети вже застосовували проти України

    Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети KN-23 та KN-24 для атак по українських містах.

    За оцінками, ці ракети мають велику бойову частину, але поступаються сучасним російським аналогам у точності.

    Саме тому їх застосування проти міських районів створює додаткову небезпеку для цивільного населення.

    КНДР, зі свого боку, отримує можливість аналізувати результати бойового застосування й модернізувати системи.

    Для Південної Кореї та Японії це критично важливо, оскільки технології, які сьогодні випробовуються на війні проти України, у майбутньому можуть використовуватися безпосередньо проти них.

    Це не перший запуск у 2026 році

    Північна Корея активно випробовує ракети протягом усього року.

    За відкритими даними, балістичні запуски вже відбувалися у січні та навесні.

    У березні КНДР запускала серію ракет у період американсько-південнокорейських військових навчань. Пхеньян традиційно називає такі навчання репетицією вторгнення й використовує їх як обґрунтування для демонстративних випробувань власної зброї.

    Нинішній запуск також відбувається незадовго до чергових великих спільних навчань США і Південної Кореї.

    AP зазначає, що маневри мають розпочатися пізніше у серпні. У минулому Північна Корея регулярно відповідала на них ракетними запусками та іншими військовими демонстраціями.

    КНДР може використати запуск і як політичний сигнал

    Ракетні випробування Північної Кореї зазвичай мають одразу кілька функцій.

    Перша — технічна: перевірити нову або модернізовану систему.

    Друга — військова: тренувати розрахунки та відпрацьовувати застосування озброєння.

    Третя — політична: продемонструвати сусідам і США готовність до ескалації.

    У нинішньому випадку політичний сигнал особливо очевидний через заяву Кім Йо Чжон щодо Японії лише за два дні до пуску.

    Проте без офіційного повідомлення КНДР про мету випробування не можна стверджувати, що ракета була прямою відповіддю саме на японські дії.

    Чому Вонсан часто використовується для запусків

    Місто Вонсан розташоване на східному узбережжі КНДР і давно є одним із районів, звідки Пхеньян проводить ракетні випробування.

    Географічно це зручно: ракети можуть летіти на схід над морем, мінімізуючи ризик падіння уламків на населені райони Північної Кореї.

    У минулі роки з району Вонсана вже неодноразово запускали ракети малої дальності.

    Тому сам вибір місця не обов’язково свідчить про появу нового типу озброєння.

    Південнокорейські, японські та американські фахівці зараз аналізують дальність, максимальну висоту, швидкість і траєкторію польоту, щоб визначити конкретний тип ракети.

    США, Японія і Південна Корея дедалі тісніше координуються

    Ракетні випробування Пхеньяна одночасно підштовхують його сусідів до більш тісної оборонної співпраці.

    США, Південна Корея та Японія останніми роками розширили обмін даними щодо північнокорейських ракетних запусків у режимі реального часу.

    Вони також регулярно проводять спільні морські та повітряні навчання.

    Для Пхеньяна така співпраця є ще одним аргументом на користь розвитку власного ракетно-ядерного потенціалу.

    Так утворюється замкнене коло: КНДР нарощує озброєння, сусіди посилюють оборону, а Пхеньян використовує це посилення як пояснення нових ракетних випробувань.

    Китай теж тисне на Японію

    Північнокорейська риторика проти Токіо накладається на паралельне зростання напруги між Японією та Китаєм.

    Пекін також критикує японське переозброєння і дедалі тіснішу військову співпрацю зі США.

    Японія, зі свого боку, вважає посилення військової координації Китаю, Росії та Північної Кореї одним із головних викликів для власної безпеки.

    Таким чином, новий запуск КНДР є частиною значно ширшого процесу — стрімкої мілітаризації Східної Азії.

    Для України цей запуск теж має значення

    На перший погляд ракета, яка впала в Японське море, не має прямого зв’язку з війною в Україні.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від попередніх років.

    КНДР уже безпосередньо бере участь у підтримці російської війни: передає боєприпаси, ракети та військовий персонал.

    Кожне нове випробування північнокорейської балістичної системи потенційно дає Пхеньяну нові технологічні дані, які можуть бути використані для вдосконалення озброєнь, що згодом потрапляють до Росії.

    Тому для Києва розвиток північнокорейської ракетної програми стає вже не віддаленою азійською проблемою, а елементом власної безпеки.

    Нинішній запуск не завдав шкоди Японії й, за даними Токіо, не створив прямої загрози її території. Але його політичний контекст виглядає значно серйозніше: КНДР одночасно погрожує Японії, поглиблює військовий союз із Росією та нарощує ракетний потенціал, який дедалі активніше впливає на безпекову ситуацію одразу в Азії та Європі.