Gorchitsa.info

Позначка: податкова служба

  • У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У державному застосунку Дія розширили перелік послуг для батьків і дітей, додавши нові можливості, які дозволяють оформлювати важливі документи повністю онлайн без необхідності відвідувати державні установи. Йдеться насамперед про спрощення отримання податкового номера для дитини та доступ до електронної картки платника податків.

    Про нові функції повідомили в офіційних інформаційних каналах застосунку.

    У межах оновлення користувачам тепер доступна послуга оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) для дитини в цифровому форматі. Раніше цей процес вимагав особистого звернення до податкових органів, подання паперових заяв, очікування обробки документів та повторних візитів. Це створювало додаткове навантаження для батьків і займало значно більше часу.

    Тепер процедура переведена в онлайн-формат і реалізується через Дія у кілька кроків. Користувач заповнює електронну заявку, після чого дані автоматично передаються до державних реєстрів, зокрема податкової служби. У результаті батьки можуть отримати податковий номер для дитини без фізичного контакту з установами.

    Після оформлення РНОКПП користувачам також стає доступною електронна картка платника податків. Вона може бути сформована як для дорослого користувача, так і для дитини, якщо їй уже виповнилося 14 років. Документ зберігається у цифровому вигляді безпосередньо в застосунку та може бути використаний у ситуаціях, де потрібне підтвердження податкового номера.

    У «Дії» наголошують, що електронна картка платника податків має повну юридичну силу та може використовуватися на рівні з паперовим документом. Це дозволяє зменшити залежність від фізичних документів, а також знижує ризики їх втрати або пошкодження.

    Окремо підкреслюється, що всі дані в цифрових документах автоматично синхронізуються з державними реєстрами. Це означає, що у разі змін інформації в офіційних базах користувачі отримують оновлені дані без додаткових звернень або переоформлень.

    Розробники зазначають, що нові сервіси для батьків і дітей є частиною ширшої політики цифровізації державних послуг в Україні. Мета — максимально перевести адміністративні процедури в онлайн-формат і скоротити час, який громадяни витрачають на взаємодію з державними установами.

    У попередні роки Дія уже стала платформою для великої кількості електронних послуг. Через застосунок доступні цифрові паспорти, водійські документи, реєстрація бізнесу, подання заяв на соціальні виплати, а також інші державні сервіси, які раніше вимагали особистої присутності громадян у ЦНАПах або інших установах.

    Окремим етапом розвитку цифрової екосистеми став запуск ШІ-асистента Дія.AI, який дозволяє взаємодіяти з державними сервісами через чат. Користувачі можуть отримувати довідки, шукати необхідні послуги, оплачувати штрафи та оформлювати документи без складної навігації по меню застосунку.

    У поєднанні з новими сервісами для батьків це фактично формує комплексну цифрову систему, де більшість базових державних послуг доступна онлайн і в одному місці.

    У державі також триває розвиток експериментальних соціальних програм, які інтегруються в цифрову інфраструктуру. Частину з них вже можна оформити через застосунок, що дозволяє пришвидшити процес отримання допомоги та зменшити бюрократичні процедури.

    Запуск нових функцій у «Дії» розглядається як черговий крок до розширення концепції «держави в смартфоні», де громадяни можуть отримувати ключові послуги швидко, дистанційно та без паперової бюрократії.

  • НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації колишнього заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області Олексія Мазуренка. За результатами перевірки встановлено, що посадовець не задекларував співмешканку як члена сім’ї та приховав майно і доходи на суму близько 19,9 млн гривень.

    У декларації Мазуренко зазначив, що не має членів сім’ї. При цьому він не вказав дані про Еллу Середу з Києва. Сам декларант пояснив, що не перебував із нею у шлюбі, не проживав спільно та не мав сімейних прав і обов’язків, окрім оренди житла.

    Однак у НАЗК такі пояснення не прийняли. За матеріалами територіального управління ДБР у Полтаві, у межах кримінального провадження, відкритого 18 лютого 2025 року, встановлено, що Мазуренко та Середа фактично проживали разом у 2023 році.

    Згідно із законодавством, членами сім’ї вважаються особи, які проживають разом із суб’єктом декларування на кінець звітного періоду або сумарно не менше ніж 183 дні протягом року. З урахуванням цих обставин НАЗК дійшло висновку, що Середа є членом сім’ї посадовця, а її майно мало бути відображене в декларації.

    Під час перевірки встановлено, що не було задекларовано п’ять квартир у Києві площею від 36,4 до 102,8 квадратного метра, придбаних у 2018–2022 роках. Загальна вартість цієї нерухомості на момент придбання становила приблизно 4,15 млн гривень. Найдорожча квартира коштувала понад 2,5 млн гривень.

    Також у декларації не зазначено нежитлову будівлю площею 478,5 квадратного метра у Сумській області, яка перебуває у власності з 2013 року, а також кілька земельних ділянок у Сумській області та Києві.

    Крім того, перевірка виявила, що було приховано житловий будинок садибного типу у Києві площею 275,5 квадратного метра. Будинок офіційно зареєстрували у липні 2024 року, однак на кінець 2023 року він перебував у стані незавершеного будівництва. За даними перевірки, у жовтні–грудні 2023 року там проживали Мазуренко та Середа.

    Серед незадекларованого майна також автомобіль Mercedes-Benz GLC 300 2021 року випуску, зареєстрований на Середу у лютому 2022 року. Його вартість становить близько 2,4 млн гривень.

    Крім цього, у декларації не були відображені доходи співмешканки у розмірі близько 1,8 млн гривень.

    У підсумку НАЗК встановило, що посадовець вніс недостовірні відомості на суму майже 20 млн гривень. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для визначення наявності ознак адміністративного або кримінального правопорушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України або статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Наразі Олексій Мазуренко вже понад пів року не працює у податковій службі. При цьому більшість активів, які не були відображені у декларації, оформлені на його співмешканку.

  • Нелегальний ринок сигарет коштував бюджету України 30 мільярдів гривень

    Нелегальний ринок сигарет коштував бюджету України 30 мільярдів гривень

    Нелегальний ринок тютюнової продукції в Україні набув масштабів, які вже напряму впливають на державний бюджет та фінансування оборони. За найскромнішими оцінками, у 2025 році обсяг незаконного обігу перевищив 6 мільярдів сигарет, що відповідає приблизно 30 мільярдам гривень тіньового обороту.

    З огляду на те, що частка акцизів і податків у вартості сигарет фактично становить близько 100%, держава недоотримала щонайменше аналогічну суму доходів. Йдеться про кошти, які могли бути спрямовані на оборону, медицину або соціальні витрати без підвищення податкового навантаження на бізнес і населення.

    Особливо показовою є ситуація з контрабандою до країн Європейського Союзу. За офіційними даними європейських митних служб, лише затримані партії українських сигарет оцінюються приблизно у 100 мільйонів євро. Водночас експерти ринку вважають, що реальні обсяги можуть бути щонайменше у десять разів більшими — тобто йдеться про близько мільярда євро тіньових коштів.

    Попри регулярні заяви про боротьбу з нелегальним тютюном, продаж контрафактної продукції фактично відбувається відкрито. Сигарети без акцизних марок реалізуються через інтернет-сайти, телеграм-канали та доставляються поштовими сервісами безпосередньо покупцям. Оплата здійснюється на банківські картки або через післяплату, а відправниками часто виступають десятки й сотні фізичних осіб-підприємців, які виконують роль так званих дропів.

    Одним із прикладів такої моделі називають діяльність ТЗОВ «Тобакко Шоп», пов’язаного з онлайн-ресурсом Tobacco Smoke Shop та відповідними телеграм-каналами, де відкрито пропонується продукція без акцизних марок під виглядом товарів Duty Free. За аналогічним принципом, за даними джерел на ринку, працюють і інші онлайн-майданчики, зокрема «Сігіопт» та Tobacos.

    Схема має ознаки централізованої мережі: однакове пакування, повторюваний асортимент і логістичні маршрути. Ключовим транзитним вузлом називають Одеську область, звідки продукція розподіляється по регіонах країни. У товарних деклараціях сигарети часто маскуються під одяг, сувеніри або товари широкого вжитку.

    Експерти зазначають, що функціонування ринку таких масштабів неможливе без системних провалів державного контролю. Податкові органи роками не фіксують несплату акцизів, контролюючі служби не реагують на відсутність маркування, а профільні відомства обмежуються публічними заявами про боротьбу з курінням замість ліквідації каналів збуту.

    На цьому тлі виникає дедалі більше запитань: чому малому бізнесу підвищують податкове навантаження, а багатомільярдний тіньовий ринок сигарет продовжує працювати майже відкрито. В умовах війни питання втрати десятків мільярдів гривень бюджетних надходжень фактично перетворюється з економічної проблеми на питання національної безпеки.

  • Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про можливе ухилення від сплати податків у бізнесі Дар’ї Кочуріної — дружини одеського податківця Хандусенка.

    За словами народного депутата, підприємиця володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі, а також активно здійснює онлайн-продажі. Водночас офіційні податкові надходження від цієї діяльності є мінімальними.

    Гетманцев повідомив, що проаналізував роботу бізнесу, який спеціалізується на продажі одягу вартістю від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень. За публічними заявами самої власниці, лише онлайн-магазин може обробляти понад 300 замовлень щоденно. Крім того, у швейному цеху, пов’язаному з діяльністю компанії, нібито працюють близько 70 швачок, а встановлене обладнання оцінюється приблизно у 20 мільйонів гривень.

    Попри масштаби діяльності, офіційно бізнес представлений лише двома компаніями. За даними, озвученими депутатом, одна з них — «Накарат радіп йонг» — у 2025 році сплатила до бюджету 5,8 тисячі гривень податків. Інша компанія — «Ліор Бутік» — за його словами, не звітує та не здійснює податкових платежів.

    Основна ж діяльність, як стверджує Гетманцев, оформлюється через фізичних осіб-підприємців другої групи. За два роки, за його даними, у договорах публічної оферти змінювалися щонайменше сім різних ФОПів. Під час контрольних закупівель в інтернет-магазині також були зафіксовані рахунки від інших підприємців.

    Народний депутат зазначив, що за його підрахунками бюджет може недоотримувати понад 145 мільйонів гривень податків щороку. Він назвав таку модель роботи прикладом ситуації, коли великий бізнес формально працює як малий, використовуючи спрощену систему оподаткування.

    Гетманцев публічно запропонував Дар’ї Кочуріній переоформити діяльність на загальну систему оподаткування. Водночас він зауважив, що податкова служба має надати оцінку наведеним фактам у межах чинного законодавства.

    Наразі публічної реакції з боку підприємниці щодо озвучених звинувачень немає.

  • Три квартири, 3,5 га землі та електрокар: що задекларувала нова посадовиця Одеської мерії

    Три квартири, 3,5 га землі та електрокар: що задекларувала нова посадовиця Одеської мерії

    У Одеській міській раді відбулося нове кадрове призначення: керівницею відділу з питань запобігання корупції стала колишня інспекторка податкової служби Олена Москаленко. Посаду вона отримала за спрощеною процедурою, без проведення відкритого конкурсу.

    Згідно з рішенням, окрім основного окладу, посадовиці встановили підвищену оплату праці — надбавку у 50%. Її пояснюють статусом посадової особи та попереднім досвідом роботи в державних органах.

    До переходу в міськраду Москаленко працювала у Головному управлінні ДПС в Одеській області, де обіймала посаду головного державного інспектора.

    Водночас увагу привертають її майнові декларації. За даними фінансової звітності за 2025 рік, до квартири площею 44 кв. м, якою вона володіє з 2014 року, додалися ще дві — на 71 та 82 кв. м. Також чиновниця задекларувала земельну ділянку площею 3,5 гектара в Березівському районі, отриману у спадок.

    Оновився й автопарк: поряд зі старішою Toyota RAV4 2006 року з’явився новий електричний кросовер BYD Yuan Up 2025 року випуску.

    За рік роботи в податковій службі Москаленко задекларувала 510 тисяч гривень заробітної плати та 78,2 тисячі гривень пенсії. Окремо вона вказала грошовий подарунок у розмірі майже 1,3 мільйона гривень від громадянина на ім’я Василь Даніленко.

    Серед заощаджень посадовиця зазначила 40 тисяч доларів готівкою, а також близько 20 тисяч гривень на банківських рахунках.

    Призначення чиновниці на посаду, що безпосередньо пов’язана з антикорупційною політикою, на тлі суттєвого розширення майнового портфеля може викликати додаткові питання щодо прозорості кадрових процедур та відповідності доходів задекларованим активам.

  • Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    У Чернігівській області правоохоронці викрили схему системного отримання хабарів серед посадовців податкової служби.

    Про підозру повідомлено двом керівникам структурних підрозділів та головному державному інспектору Головного управління ДПС області.

    За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

    Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

  • Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Доки держава збирає по гривні на потреби фронту, у самому серці податкової служби — Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ВПП) — розгорнувся «бізнес» зовсім іншого масштабу.

    На чолі системи, яка нищить легальний бізнес через відкати та шантаж, стоїть Євгеній Босенко. Видання 360ua.news розпочало цикл розслідувань про те, як один чиновник зміг приватизувати державні функції під носом у правоохоронців.

    Гроссмейстер «сірих» схем: хто такий Євген Босенко?

    Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

    За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

    Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

    Тріада Босенка: ПДВ, блоки та перевірки

    Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

    1. «Вхідний квиток» на відшкодування ПДВ: Повернення законних коштів великим підприємствам перетворилося на привілей. Хочеш отримати ПДВ вчасно? Готуй фіксований «відкат». Без особистої візи Босенка гроші просто «зависають».
    2. Зашморг на накладних: Схема блокування податкових накладних (ПН) стала конвеєром. Система штучно зупиняє роботу підприємства, а далі бізнесу натякають: або довгі суди, або «символічний» відсоток Босенку за розблокування.
    3. Перевірка як вирок: Якщо платник податків виявляє «непокірність», у гру вступають податкові перевірки. Це не аудит — це каральна операція, мета якої паралізувати рахунки та довести власника до капітуляції.

    Легалізація через «автомобільний дисконт»

    Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

    Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

    У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

    • Які конкретно фінансово-промислові групи вже стали жертвами «апетитів» Босенка?
    • Через які підставні фірми-прокладки проходять корупційні відсотки?
    • Як закордонні активи Босенка пов’язані з сьогоднішніми поборами

    Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

  • Корупційний скандал у вінницькій податковій: затримано посадовця

    Корупційний скандал у вінницькій податковій: затримано посадовця

    У Державній податковій службі Вінницької області спалахнув корупційний скандал. За інформацією журналіста Сердича, правоохоронці затримали головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів Ярослава Охрімовського.

    За наявними даними, посадовця викрили під час отримання неправомірної вигоди в розмірі 1 200 доларів США. Йдеться про гроші, які інспектор нібито вимагав за сприяння у вирішенні питань, пов’язаних із судовими спорами.

    Інші деталі справи, зокрема обставини передачі коштів та правову кваліфікацію дій затриманого, наразі не розголошуються. Очікується офіційна інформація від правоохоронних органів.

  • Суд скасував відмову податкової: компанія родичів прокурора під підозрою

    Суд скасував відмову податкової: компанія родичів прокурора під підозрою

    У Харківській області розгортається черговий скандал, який може свідчити про конфлікт інтересів на найвищому рівні правоохоронної системи. Йдеться про судові справи компанії, пов’язаної з родичами прокурора області Аміла Омарова, та можливі ризики зловживань у сфері оподаткування.

    У центрі уваги — справа №520/18479/25, яку розглядав Харківський окружний адміністративний суд. Суддя Пасечнік О.В. частково задовольнив позов ТОВ «Фірма Хазар ЛТД» до Головного управління ДПС у Харківській області та визнав незаконною відмову податкової служби врахувати повідомлення про втрату первинних бухгалтерських документів за період з липня 2021 року по грудень 2024 року.

    Компанія «Хазар ЛТД», яку пов’язують із дядьком прокурора Харківської області, пояснила втрату документації наслідками російських обстрілів 6 березня 2022 року. За версією позивача, внаслідок ракетного удару виникла пожежа та були зруйновані приміщення на вулиці Академіка Проскури, 1, де зберігалися документи.

    Податкова служба 5 лютого 2025 року відмовила у врахуванні повідомлення про втрату документів, аргументуючи це відсутністю технічного звіту про обстеження пошкодженого приміщення або витягу з Реєстру будівельної діяльності. Саме ці документи, на думку ДПС, мали б підтвердити факт руйнування та пожежі. Водночас суд дійшов висновку, що така позиція податкової є незаконною.

    Посилаючись на підпункт 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд зазначив, що чинне законодавство не встановлює обов’язкового переліку документів, якими саме має підтверджуватися втрата первинної документації внаслідок бойових дій. Зокрема, норма не вимагає обов’язкового подання технічного звіту чи витягу з будівельного реєстру.

    Водночас ця історія викликає низку запитань. За інформацією з податкових органів, компанія фактично не надала жодних первинних документів, а відновити їх нібито не змогла. Через це проведення зустрічних перевірок стало неможливим. За таких умов підприємство могло задекларувати значні обсяги доходів і претендувати на відшкодування податку на додану вартість.

    За попередніми оцінками, йдеться про можливе нарахування близько 8 мільйонів гривень ПДВ. Критики вбачають у цій ситуації ризики ухилення від сплати податків, які стали можливими завдяки родинним зв’язкам із керівником прокуратури області та сприятливим судовим рішенням.

    Наразі на рішення Харківського окружного адміністративного суду подано апеляційну скаргу. Подальший розгляд справи може стати показовим прикладом того, чи здатна судова система неупереджено реагувати на ситуації, де переплітаються бізнес-інтереси, війна та впливові родинні зв’язки.

  • Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    За 11 місяців 2025 року Державна податкова служба відкрила понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про стягнення штрафів, податків і обов’язкових зборів на користь держави. Порівняно з довоєнним періодом кількість таких проваджень зросла на 35%, що свідчить про суттєве посилення фіскального навантаження на бізнес.

    Загалом упродовж року було відкрито 25 035 проваджень. Це дещо менше, ніж у 2024 році — на 1,7%, однак значно більше, ніж до початку повномасштабної війни. Таким чином, тенденція до зростання кількості податкових стягнень зберігається навіть на тлі воєнної економіки.

    Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

    За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

    Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.