Gorchitsa.info

Позначка: податки

  • В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області завершили досудове розслідування щодо забудовника з Ужгорода, якого підозрюють в ухиленні від сплати податків. Про це повідомили у БЕБ.

    За даними слідства, фізична особа організувала будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак використовувала схему для мінімізації податкових зобов’язань.

    Зокрема, забудовник укладав з клієнтами договори про спільну діяльність. Формально вони передбачали участь покупців у будівництві, внесення фінансування та подальший розподіл результатів.

    Водночас фактично клієнти не виступали співінвесторами і не брали участі у реалізації проєкту. Їхня роль обмежувалася оплатою житла, що свідчить про використання таких договорів як прикриття реального продажу нерухомості.

    У результаті отримані доходи від продажу квартир не відображалися у податковій звітності, а податки до державного бюджету не сплачувалися.

    За оцінками правоохоронців, державі було завдано збитків на суму понад 6,7 мільйона гривень.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за статтею про умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах.

    Наразі всі завдані збитки відшкодовані у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду направлено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до норм Кримінального кодексу.

    Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Закарпатської обласної прокуратури.

  • У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У місті Біла Церква Київської області 34-річну заступницю керівника одного з поштових відділень підозрюють у привласненні пенсійних коштів. Про це повідомили у поліції Київщини.

    За даними слідства, у квітні 2024 року жінка, використовуючи службове становище, безпідставно списала кошти, призначені для виплати пенсій 23 громадянам. У документах вона зазначила, що виплати нібито були здійснені, хоча фактично гроші людям не надійшли.

    Таким чином, за версією правоохоронців, посадовиця незаконно заволоділа понад 185 тисячами гривень, завдавши матеріальних збитків підприємству на відповідну суму.

    Слідчі під процесуальним керівництвом Білоцерківської окружної прокуратури вже повідомили жінці про підозру. Її дії кваліфіковано за статтею про привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.

    У разі доведення провини їй загрожує до восьми років позбавлення волі.

    Паралельно правоохоронці повідомляють про інші викриття у сфері економічних злочинів. Зокрема, на Закарпатті завершено розслідування щодо забудовника з Ужгорода, який ухилявся від сплати податків.

    За даними слідства, він організував будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак не відображав отримані доходи у податковій звітності. У результаті державному бюджету було завдано збитків на понад 6,7 мільйона гривень, які наразі повністю відшкодовані.

  • БЕБ зупинило ввезення фальшивої гуманітарної допомоги на десятки мільйонів

    БЕБ зупинило ввезення фальшивої гуманітарної допомоги на десятки мільйонів

    На Волині детективи Бюро економічної безпеки викрили масштабну схему ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Йдеться про партію вітамінів і спортивного харчування загальною вартістю близько 58 мільйонів гривень.

    За даними слідства, через митний пост «Ягодин» намагалися завезти понад 16 тонн біологічно активних добавок. Формально вантаж оформлювали як гуманітарну допомогу, однак насправді його планували реалізувати на комерційному ринку.

    Організатором схеми, за інформацією правоохоронців, був житель Волинської області. Для ввезення товару він використовував підроблені документи, що дозволяло уникнути сплати податків і митних платежів.

    У ході розслідування встановлено, що благодійна організація, через яку проходив вантаж, фактично не здійснює діяльності. Вона відсутня за місцем реєстрації, а її керівник перебуває за кордоном щонайменше з 2023 року.

    Також викликає сумніви і походження так званої «допомоги». За документами, донором виступала угорська компанія, яка на момент оформлення вантажу вже припинила свою діяльність.

    Під час обшуків детективи вилучили близько 400 найменувань продукції, серед яких — вітаміни, амінокислоти та інші дієтичні добавки. Увесь товар арештовано разом із майном фігуранта.

    Правоохоронці повідомили організатору про підозру. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    У БЕБ зазначають, що подібні схеми стали однією з ключових загроз у сфері гуманітарних поставок під час війни, коли під прикриттям допомоги в Україну намагаються завозити комерційні партії товарів без сплати податків.

    Слідчі дії у справі тривають, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

  • Суд в Одесі змусив модель OnlyFans сплатити понад 400 тисяч гривень податків

    Суд в Одесі змусив модель OnlyFans сплатити понад 400 тисяч гривень податків

    Одеський окружний адміністративний суд ухвалив резонансне рішення у справі щодо оподаткування доходів з платформи OnlyFans. Місцева мешканка Ірина Фабрика програла судовий спір проти Державної податкової служби, яка донарахувала їй понад 400 тисяч гривень податків і штрафів за незадекларовані іноземні доходи.

    Як випливає з матеріалів справи, підставою для перевірки стала інформація, отримана українською податковою службою від колег із Великої Британії. Саме там зареєстрована компанія Fenix International Ltd, яка володіє платформою OnlyFans.

    За даними британської сторони, протягом 2021–2022 років українка заробила на створенні контенту понад 54 тисячі доларів. У переданих документах містилися детальні відомості, включно з ідентифікаційними даними користувачки, електронними адресами та інформацією про транзакції. Зокрема, лише за один рік було зафіксовано сотні фінансових операцій.

    Податкова служба надіслала запити з вимогою пояснити походження коштів та подати декларації, однак відповіді по суті не отримала. Після цього була проведена документальна перевірка, за результатами якої нараховано податкові зобов’язання.

    Загальна сума боргу склала понад 427 тисяч гривень. Із них близько 385 тисяч — податок на доходи фізичних осіб разом зі штрафами, понад 32 тисячі — військовий збір і ще близько 10 тисяч гривень — додаткові санкції за неподання документів.

    Позивачка намагалася оскаржити ці нарахування в суді. Її захист наполягав, що інформація з Великої Британії не може вважатися достатнім доказом без банківських виписок або підтвердження надходження коштів на рахунки в Україні.

    Втім суд став на бік податкової. У рішенні зазначено, що Україна бере участь у міжнародному обміні податковою інформацією, а тому офіційні дані, отримані від іноземних органів, мають належну юридичну силу. Надана британською стороною деталізація доходів була визнана достатнім доказом для нарахування податків.

    Єдиною частковою перемогою позивачки стало незначне зменшення одного зі штрафів через технічну помилку в розрахунках. Водночас основна сума податкових зобов’язань залишилася без змін — понад 418 тисяч гривень.

    Ця справа стала показовою для українського ринку цифрових доходів. Вона демонструє, що завдяки міжнародному автоматичному обміну фінансовою інформацією приховати заробітки на іноземних платформах стає дедалі складніше, а податкові органи отримують дедалі більше інструментів для контролю таких доходів.

  • На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    У Волинській області правоохоронці викрили масштабну схему незаконного виробництва та збуту фальсифікованого дизельного пального. Про це повідомили в Бюро економічної безпеки України.

    За даними слідства, група осіб організувала повний цикл нелегального бізнесу — від виготовлення пального в орендованих приміщеннях до його реалізації через мережу партнерських автозаправних станцій. Схема діяла одразу в кількох регіонах країни.

    Зловмисники, за інформацією правоохоронців, змішували дизель із газовим конденсатом, отримуючи продукцію, яка не відповідає державним стандартам якості. Попередні дослідження підтвердили, що це фальсифікат.

    Розрахунки за пальне здійснювалися як готівкою, так і через рахунки підконтрольних підприємств. Така модель дозволяла уникати сплати податків і формувати фіктивний податковий кредит з ПДВ.

    У рамках розслідування правоохоронці провели обшуки, під час яких вилучили значні обсяги пального та обладнання. Зокрема, йдеться про понад 80 тисяч літрів паливно-мастильних матеріалів сумнівної якості, газовий конденсат, насосне обладнання, паливороздавальні колонки, комп’ютерну техніку та мобільні телефони.

    Також було вилучено фінансові ресурси, які, за версією слідства, пов’язані з незаконною діяльністю: 2,7 мільйона гривень, близько 230 тисяч доларів та понад 7 тисяч євро готівкою. Крім того, правоохоронці отримали чорнові записи, що можуть підтверджувати функціонування схеми.

    Наразі вилучене майно направлено на експертизу. Слідчі встановлюють усіх причетних до організації незаконного бізнесу та готують матеріали для притягнення їх до відповідальності.

    Випадок на Волині вкотре підтверджує, що проблема нелегального пального в Україні залишається актуальною, а подібні схеми продовжують працювати під прикриттям формально легального бізнесу.

  • Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    У Миколаєві суд розглянув справу про незаконний експорт сільськогосподарської продукції та зобов’язав керівника місцевого підприємства сплатити майже 5 мільйонів гривень до бюджету. Йдеться про використання підроблених документів та фіктивного іноземного контрагента.

    За даними матеріалів справи, у 2021 році компанія здійснила відвантаження значної партії соєвих бобів морським транспортом. У документах як покупець була зазначена іноземна фірма, нібито зареєстрована в Угорщині, а контракт — підписаний її керівником.

    Однак згодом перевірка із залученням міжнародних партнерів показала, що особа, яка фігурувала у документах як директор іноземної компанії, на момент укладення угоди вже не мала жодного стосунку до цього підприємства. За інформацією слідства, чоловік підписував документи, не усвідомлюючи їхнього змісту, і фактично не керував жодною компанією.

    Українське підприємство, яке здійснювало експорт, також мало ознаки фіктивності. Воно не вело повноцінної господарської діяльності, не подавало звітності та не мало необхідної інфраструктури для здійснення подібних операцій.

    Правоохоронці дійшли висновку, що схема була спрямована на виведення коштів за кордон без повернення валютної виручки в Україну та ухилення від сплати податків.

    Суд визнав директора підприємства винним у порушенні митних правил. Оскільки товар вже був вивезений за межі країни, конфіскувати його неможливо, тому застосовано іншу норму — стягнення його вартості.

    У результаті загальна сума фінансових санкцій склала майже 5 мільйонів гривень. Вона включає як штраф, так і компенсацію вартості експортованої продукції.

    Справу розглядали за відсутності обвинуваченого, який був представлений адвокатом. Захист намагався закрити провадження через строки давності, однак суд не погодився з цими аргументами.

    Фахівці зазначають, що подібні схеми з використанням фіктивних іноземних компаній залишаються однією з поширених проблем у сфері експорту агропродукції. Вони призводять до втрат бюджету та ускладнюють контроль за валютними надходженнями.

  • У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області розслідування Бюро економічної безпеки щодо можливого ухилення від сплати податку на додану вартість викликало питання щодо об’єктивності встановлення підозрюваних у справі.

    Про це пише тг-канал “Злий Фіскал”.

    Йдеться про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ІНДАСТ», яке, за даними слідства, могло реалізовувати продукцію із застосуванням схем мінімізації податкових зобов’язань. У фокусі — операції з електронними сигаретами та їх компонентами.

    За матеріалами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія могла використовувати одразу кілька механізмів для уникнення сплати ПДВ. Зокрема, частину товарів оформлювали як операції, звільнені від оподаткування, що дозволяло не нараховувати податок при реалізації. За попередніми оцінками, лише за кілька місяців 2023 року бюджет недоотримав близько 1,8 мільйона гривень.

    Інша схема полягала у викривленні бухгалтерського обліку. Фактично проданий товар залишався на балансі підприємства як нереалізований, що дозволяло не відображати операції у податковій звітності. За рахунок цього, за оцінками, могли бути занижені податкові зобов’язання ще приблизно на 5 мільйонів гривень.

    Сумарно можливі втрати бюджету оцінюються у майже 6,8 мільйона гривень.

    Втім, ключове питання виникає щодо визначення відповідальних осіб. За інформацією з джерел, підозру у справі отримала жінка, яка почала працювати на підприємстві вже після періоду, коли могли реалізовуватися описані схеми.

    Водночас особа, яка керувала компанією у період здійснення господарських операцій, що стали предметом розслідування, у статусі підозрюваного не фігурує.

    Офіційні коментарі правоохоронних органів щодо причин такого рішення наразі відсутні. Досудове розслідування триває.

  • Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Мережа магазинів техніки Yabko, яка опинилася в центрі гучного скандалу через підозри у контрабанді та ухилянні від сплати податків, продовжує працювати та навіть розширюватися, попри обшуки та вилучення товару на понад 100 млн доларів.

    Про це пише видання Телеграф.

    За даними правоохоронців, у лютому 2026 року Бюро економічної безпеки провело серію обшуків у Львові та інших містах. У результаті було вилучено значні обсяги техніки, а також фінансову документацію, печатки та матеріали, які можуть свідчити про масштабні схеми мінімізації податків.

    Попри слідчі дії, мережа Yabko не згорнула діяльність. Магазини продовжують працювати у звичному режимі, а компанія навіть відкриває нові торгові точки — зокрема, у Кам’янському та Борисполі.

    Крім того, компанія активно просуває акційні пропозиції зі знижками до 50%, що виглядає контрастно на тлі звинувачень у мільйонних збитках для бюджету.

    За версією слідства, мережа могла використовувати кілька схем для оптимізації податків:

    • ввезення техніки за заниженою вартістю;
    • використання підробних документів;
    • дроблення продажів через сотні підконтрольних ФОПів;
    • відсутність фіскальних чеків під час продажу.

    У матеріалах справи йдеться, що під час обшуків було виявлено документи, пов’язані більш ніж із 150 фізичними особами-підприємцями. Також знайдено печатки десятків компаній, які можуть бути частиною єдиної фінансової структури.

    Правоохоронні органи звертають увагу на діяльність Yabko не вперше. Ще з 2018 року розслідувалися можливі схеми контрабанди техніки Apple.

    У 2023 році фігурантів справи підозрювали в ухиленні від сплати податків, однак тоді справу закрили після відшкодування збитків.

    Попри численні заяви посадовців, зокрема представників податкової служби та парламенту, мережа продовжує стабільно працювати.

    Офіційно власниками Yabko вважаються підприємці Микола Кахнич і Віталій Турковець. Водночас журналісти вказують на можливі зв’язки з іншими бізнес-структурами та впливовими особами.

    Зокрема, у розслідуваннях згадуються компанії, пов’язані з бізнесменом Петром Димінським, який перебуває у розшуку з 2017 року.

    Попри гучні обшуки та нову кримінальну справу, ключове питання залишається відкритим: чи стане ця справа переломною для ринку “сірої” техніки в Україні.

    Наразі ситуація виглядає так, що навіть після масштабних слідчих дій бізнес продовжує працювати без суттєвих обмежень — відкриває нові магазини, проводить акції та зберігає свої позиції на ринку.

    Експерти зазначають: без системних рішень і реальних вироків подібні справи ризикують залишитися лише інформаційними приводами без довгострокових наслідків.

  • На Волині викрили схему виробництва фальсифікованого пального

    На Волині викрили схему виробництва фальсифікованого пального

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області викрили масштабну схему виробництва та реалізації фальсифікованого пального, яка діяла одразу в кількох регіонах України.

    За даними слідства, організатори орендували складські приміщення, де налагодили так зване «кустарне» виробництво. Там дизельне пальне змішували з газовим конденсатом, після чого отриману суміш реалізовували через мережу партнерських автозаправних станцій.

    Окрему увагу правоохоронці звернули на високий рівень організації незаконного бізнесу. Для координації діяльності фігуранти використовували спеціалізований програмний комплекс, який дозволяв вести облік замовлень у режимі реального часу та контролювати поставки.

    Також, за даними БЕБ, зловмисники уникали сплати податків, використовуючи готівкові розрахунки та формуючи фіктивний податковий кредит із ПДВ через підконтрольні компанії.

    Під час проведення обшуків правоохоронці вилучили значні обсяги готівки — загалом понад 13 мільйонів гривень у різних валютах. Зокрема, йдеться про 230 тисяч доларів США, 7 тисяч євро та близько 2,7 мільйона гривень.

    Крім того, було конфісковано близько 80 тисяч літрів сумнівного пального та газового конденсату, обладнання для перекачування рідин, паливороздавальні колонки, а також комп’ютерну техніку та чорнову бухгалтерію.

    Наразі досудове розслідування триває, а матеріали справи готуються до передачі до суду.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми завдають значних збитків державному бюджету, а також створюють ризики для споживачів через низьку якість пального.

  • Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Один із найбільших виробників ювелірних прикрас в Україні — Київський ювелірний завод — опинився у центрі масштабного розслідування щодо можливих податкових махінацій. Правоохоронні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці підприємства, а також пов’язаних із ним фізичних осіб-підприємців.

    Про це пише видання ua.news.

    Слідство перевіряє діяльність ТОВ «Київський ювелірний завод» разом із мережею щонайменше 54 ФОПів. Вважається, що ці підприємці могли використовуватися як частина схеми мінімізації податкового навантаження та виведення коштів у тінь.

    За версією правоохоронців, підприємство могло застосовувати модель дроблення бізнесу. Йдеться про розподіл обороту між десятками ФОПів, що дозволяє працювати в межах спрощеної системи оподаткування, уникати сплати ПДВ та занижувати реальні обсяги доходів.

    Серед ознак, які вивчають детективи, — можлива скоординована діяльність групи осіб. У переліку фігурантів є підприємці з однаковими прізвищами, що може свідчити про використання пов’язаних осіб для ведення бізнесу.

    Окрему увагу приділяють технічним аспектам доступу до рахунків. Правоохоронці запитують у банків інформацію про ІР-адреси, номери телефонів, а також пристрої, з яких здійснювалися фінансові операції. Це має допомогти встановити фактичних бенефіціарів і реальних операторів рахунків.

    Слідство також звернуло увагу на соціальний портрет частини підприємців. Серед них значна кількість осіб похилого віку, які формально займаються оптовою торгівлею ювелірними виробами. Водночас місця їхньої реєстрації не мають необхідної інфраструктури для ведення такого бізнесу, що може свідчити про фіктивність діяльності.

    Окремі ФОПи демонструють короткий життєвий цикл — реєструються, проводять значні фінансові операції та швидко припиняють діяльність. Така практика може вказувати на використання їх як транзитних структур для обігу коштів.

    Аналітика також виявила концентрацію юридичних осіб за одними адресами, що часто є ознакою створення формальних компаній для фінансових операцій без реальної господарської діяльності.

    Фінансові показники самого підприємства за останні роки виглядають нерівномірно: після періоду стабільності у 2024 році зафіксовано різке покращення, яке вже у 2025-му змінилося спадом. Такі коливання можуть бути пов’язані зі зміною фінансової звітності.

    За попередніми оцінками, йдеться про можливу системну модель мінімізації податків, яка дозволяла розподіляти значні обороти між десятками суб’єктів господарювання. Правоохоронці наразі перевіряють ці обставини у межах досудового розслідування.