Gorchitsa.info

Позначка: поліція

  • $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    У Київській області правоохоронці викрили корупційну схему, пов’язану з ухиленням від мобілізації. Працівника одного з територіальних центрів комплектування затримали під час отримання хабаря за сприяння у незаконному “виведенні” щойно мобілізованого чоловіка.

    Про інцидент повідомили у поліції Київської області. За даними слідства, посадовець пропонував за грошову винагороду вплинути на службових осіб, відповідальних за військовий облік, щоб забезпечити чоловікові уникнення служби.

    Йдеться про суму у 2 500 доларів США. Саме стільки фігурант вимагав за організацію безперешкодного виходу мобілізованого з приміщення ТЦК та подальше “вирішення питання” щодо непритягнення до служби.

    Правоохоронці задокументували факт передачі коштів. Під час особистої зустрічі після отримання хабаря посадовця затримали “на гарячому”.

    У поліції уточнюють, що схема передбачала не лише одноразову допомогу, а й подальший супровід — фактичне гарантування уникнення мобілізації шляхом впливу на інших посадових осіб.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усіх причетних до організації схеми, а також перевіряють можливу наявність інших подібних випадків.

    Цей інцидент став частиною ширшої кампанії з протидії корупції у сфері мобілізації. Раніше правоохоронні органи повідомляли про викриття ще кількох схем, пов’язаних із незаконним уникненням служби — від підробки документів до організації фіктивних медичних висновків.

    Експерти зазначають, що подібні злочини становлять серйозну загрозу для обороноздатності держави, особливо в умовах війни. Вони підривають довіру до системи мобілізації та створюють нерівні умови для громадян.

    У цьому контексті правоохоронні органи посилюють контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування та проводять перевірки щодо дотримання законодавства.

    Водночас важливо нагадати, що відповідно до законодавства України, кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді.

    Викриття схеми на Київщині демонструє, що боротьба з корупцією у сфері мобілізації триває, а правоохоронні органи намагаються оперативно реагувати на подібні порушення.

  • Удар по самому центру: Росія атакувала Чернігів — пошкоджено будівлі й авто, є постраждалі

    Удар по самому центру: Росія атакувала Чернігів — пошкоджено будівлі й авто, є постраждалі

    У вівторок, 5 травня, російські війська завдали удару по центральній частині Чернігова. Внаслідок атаки зазнали пошкоджень адміністративна будівля та кілька легкових автомобілів. За попередньою інформацією, обійшлося без загиблих, однак є постраждалі, які звернулися по медичну допомогу.

    Про це повідомили у Поліції Чернігівської області. Правоохоронці зазначають, що наразі триває фіксація наслідків обстрілу, а також збір доказів для документування воєнного злочину.

    За даними поліції, на місці події оперативно розгорнули роботу всі необхідні служби. Зокрема, працюють слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, патрульні екіпажі, рятувальники та медики. Територію обстежують, щоб встановити всі обставини удару та масштаб завданих руйнувань.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що, на щастя, загиблих немає. Водночас троє людей звернулися до медиків із акубаротравмами — ушкодженнями, спричиненими вибуховою хвилею. Усім постраждалим надається необхідна допомога.

    Удар по центральній частині міста спричинив локальні руйнування інфраструктури. Зокрема, пошкоджено фасади будівель, вибито вікна, а також постраждали припарковані поруч автомобілі. Остаточний обсяг збитків наразі уточнюється.

    Правоохоронці підкреслюють, що документування наслідків подібних атак є важливим елементом подальшого розслідування. Зібрані матеріали можуть бути використані як докази у справах про воєнні злочини, вчинені російськими військовими.

    Цей обстріл став черговим підтвердженням того, що прикордонні та північні регіони України залишаються під постійною загрозою ударів з боку РФ. Росія регулярно атакує як прифронтові, так і тилові міста, використовуючи різні види озброєння.

    Раніше Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомляла про інші обстріли в області. Зокрема, внаслідок атаки по приватному сектору одного з населених пунктів Чернігівщини постраждали дві людини. Це свідчить про системний характер ударів по цивільній інфраструктурі регіону.

    Місцева влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час небезпеки. У таких ситуаціях саме дотримання базових правил безпеки часто рятує життя.

    Експерти зазначають, що атаки на центральні частини міст мають не лише військову, а й психологічну мету — створити атмосферу постійної небезпеки серед цивільного населення. Водночас українські служби реагування демонструють високу швидкість і злагодженість дій, що дозволяє мінімізувати наслідки таких ударів.

    Станом на зараз ситуація у Чернігові перебуває під контролем місцевої влади та екстрених служб. Роботи з ліквідації наслідків тривають, а інформація щодо постраждалих і руйнувань продовжує уточнюватися.

    Цей інцидент вкотре підкреслює важливість міжнародної підтримки України, а також необхідність посилення систем протиповітряної оборони для захисту мирних міст від подібних атак.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Стрілянина у Вашингтоні: нападник залишив маніфест про атаку на команду Трампа

    Стрілянина у Вашингтоні: нападник залишив маніфест про атаку на команду Трампа

    Чоловік, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів Білого дому у Вашингтоні 25 квітня, заздалегідь підготував маніфест, у якому прямо заявляв про намір атакувати представників адміністрації президента США. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела в Білий дім та правоохоронних органах.

    За даними журналістів, документ був переданий членам родини нападника ще до початку атаки. Родичі, усвідомивши серйозність загрози, оперативно звернулися до поліції та передали маніфест буквально за кілька хвилин до того, як пролунали постріли. Зокрема, брат підозрюваного повідомив правоохоронців про існування цього документа та потенційну небезпеку.

    За інформацією слідства, нападником є 31-річний Коул Томас Аллен із штату Каліфорнія. Його затримали на місці події. Наразі він перебуває під вартою, а слідчі встановлюють усі обставини та мотиви нападу.

    У маніфесті, як зазначають джерела, Аллен «чітко окреслив» намір здійснити напад саме на представників адміністрації Дональд Трамп. Правоохоронці розглядають цей документ як ключовий доказ, що підтверджує заздалегідь спланований характер атаки.

    Родичі підозрюваного під час допитів повідомили, що чоловік останнім часом демонстрував ознаки радикалізації. Його сестра розповіла слідчим, що він часто висловлював крайні політичні погляди, а також натякав на намір зробити «щось значне». За її словами, поведінка брата викликала занепокоєння, однак реальні масштаби загрози стали зрозумілими лише після ознайомлення з маніфестом.

    Слідство встановило, що підозрюваний заздалегідь придбав вогнепальну зброю — два пістолети та рушницю — у компанії CAP Tactical Firearms. Зброю він зберігав у будинку батьків, які, за словами сестри, не знали про це.

    Також повідомляється, що Аллен регулярно відвідував стрілецький тир і тренувався у стрільбі, що може свідчити про підготовку до нападу. Окрім цього, він був пов’язаний із групою під назвою “The Wide Awakes” та раніше брав участь в антитрампівських протестах “No Kings” у Каліфорнії.

    Правоохоронці перевіряють, чи мав підозрюваний спільників або чи діяв самостійно. Наразі офіційно вважається, що він міг діяти як «самотній нападник», однак ця версія ще перевіряється.

    Стрілянина сталася ввечері 25 квітня під час щорічної вечері кореспондентів Білого дому — одного з найвідоміших політичних і медійних заходів у США. Подія проходила у готелі у Вашингтоні, де були присутні представники влади, журналісти та запрошені гості.

    У момент інциденту на заході перебували президент Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп. Після того як пролунали постріли, їх негайно евакуювали співробітники Секретна служба США.

    Завдяки швидким діям охорони вдалося уникнути жертв серед високопосадовців. Водночас інформація про можливих постраждалих серед інших учасників заходу уточнюється.

    Після інциденту було розгорнуто масштабну операцію правоохоронців. До розслідування залучені Секретна служба США, поліція округу Монтгомері та інші федеральні служби.

    Правоохоронці провели обшуки у будинку родини підозрюваного в Роквіллі, а також допитали його родичів. Особливу увагу приділяють аналізу маніфесту, цифрових слідів, контактів і можливої участі у радикальних спільнотах.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що попередні дані вказують на те, що ціллю нападника могли бути президент та члени його адміністрації.

    Сам Дональд Трамп пізніше прокоментував інцидент, зазначивши, що хотів би отримати більше деталей щодо того, що сталося.

    Інцидент став черговим сигналом про зростання ризиків внутрішньої радикалізації у США та загроз для публічних заходів за участю політичних лідерів. Експерти зазначають, що навіть за умов посиленої охорони повністю виключити ризик атак складно, особливо коли йдеться про «самотніх нападників», які діють без явних зовнішніх зв’язків.

    На цьому тлі Дональд Трамп знову підняв тему безпеки інфраструктури Білого дому. Він заявив, що подібного інциденту могло б не статися, якби заходи проводилися у спеціально обладнаній захищеній бальній залі на території резиденції президента.

    Стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому стала резонансною подією, яка привернула увагу до питань безпеки, контролю за обігом зброї та запобігання радикалізації. Виявлений маніфест підтверджує, що напад був ретельно спланований і мав політичне підґрунтя.

    Розслідування триває, і найближчим часом очікуються нові подробиці щодо мотивів нападника, його зв’язків і можливих прогалин у системі безпеки, які могли дозволити здійснити атаку.

  • Сутички через українські прапори у Римі

    Сутички через українські прапори у Римі

    Посольство України в Італії повідомило про випадки агресії та дискримінації щодо людей із українськими прапорами під час масових заходів з нагоди Дня визволення Італії, які традиційно відзначаються 25 квітня. За інформацією дипломатичної установи, інциденти сталися під час святкувань у різних містах країни, зокрема в Римі, де відбуваються одні з найбільших публічних акцій.

    У своїй заяві посольство різко засудило будь-які прояви насильства та нетерпимості щодо громадян, які мирно висловлюють свою позицію, зокрема демонструючи українську символіку. Дипломати наголосили, що в умовах повномасштабної війни Росії проти України синьо-жовтий прапор став символом боротьби за свободу, незалежність і демократичні цінності.

    «Випадки агресії та дискримінації щодо людей, які тримають українські прапори під час сьогоднішніх святкувань, є абсолютно неприйнятними. Сьогодні український прапор символізує боротьбу за свободу, незалежність, демократію та людське життя проти жорстокої війни Росії», — зазначили в посольстві.

    За повідомленнями італійських медіа, під час заходів у Римі відбулися сутички за участі окремих груп учасників. Люди з українськими прапорами зазнали словесних образ, а в окремих випадках — фізичних нападів. Ситуація загострилася настільки, що до втручання були залучені правоохоронці. Поліція намагалася розділити учасників конфлікту та запобігти подальшій ескалації насильства.

    Також повідомляється, що на місце подій викликали медиків — частині постраждалих надали допомогу безпосередньо під час заходу. Водночас точна кількість постраждалих, як і ступінь отриманих травм, наразі офіційно не уточнюються. Правоохоронні органи Італії поки не оприлюднили детальної інформації щодо інцидентів, зокрема не повідомили про можливі затримання.

    День визволення Італії є однією з ключових державних дат країни. Він присвячений завершенню нацистської окупації та падінню фашистського режиму у 1945 році. Щороку 25 квітня по всій країні відбуваються марші, мітинги та меморіальні заходи, організовані як державними структурами, так і громадськими та політичними організаціями. Участь у них беруть тисячі людей, включно з представниками різних політичних рухів.

    Останніми роками ці заходи дедалі частіше стають майданчиком для ширших політичних дискусій, зокрема щодо міжнародних конфліктів і ролі Італії на світовій арені. Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році українська тематика регулярно з’являється на подібних акціях — як у вигляді символіки, так і у формі публічних заяв чи виступів.

    На цьому тлі інциденти з агресією проти людей з українськими прапорами викликали значний резонанс. У посольстві України наголосили, що насильство щодо тих, хто виступає проти війни та порушень прав людини, є неприпустимим.

    «Насильство щодо тих, хто виступає проти щоденних убивств невинних людей, депортації дітей та спроб Росії знищити незалежну державу та її народ, викликає глибоке обурення та повне нерозуміння. Це не повинно повторитися», — підкреслили дипломати.

    Водночас українська сторона висловила вдячність уряду Італії та громадянам країни, які підтримують Україну. Італія залишається одним із партнерів України в Європейському Союзі, надаючи як політичну, так і гуманітарну допомогу. У країні проживає значна українська громада, яка активно бере участь у громадському житті та організовує заходи на підтримку України.

    Експерти зазначають, що подібні інциденти можуть бути пов’язані з різними політичними поглядами серед учасників масових заходів. Частина активістів у Європі виступає з критикою військової допомоги Україні або закликає до негайних мирних переговорів, що іноді призводить до конфліктів із проукраїнськими учасниками акцій. Водночас такі сутички залишаються поодинокими, і більшість заходів проходять мирно.

    На момент публікації матеріалу італійська влада не надала розгорнутої офіційної реакції на інциденти. Очікується, що після завершення перевірок правоохоронці оприлюднять додаткову інформацію щодо обставин подій, а також дадуть оцінку діям учасників конфліктів.

    Інциденти під час святкувань 25 квітня підкреслюють, що навіть події, присвячені історичній пам’яті та боротьбі за свободу, можуть супроводжуватися напруженням у сучасному політичному контексті. Для української сторони питання безпеки громадян і поваги до національної символіки за кордоном залишається особливо чутливим в умовах триваючої війни.

    Розслідування триває, а дипломатичні установи продовжують стежити за ситуацією та взаємодіяти з італійською владою щодо забезпечення прав і безпеки українців під час публічних заходів.

  • “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід патрульному поліцейському Михайлу Дробницькому, якого підозрюють у службовій недбалості, що, за версією слідства, могла спричинити тяжкі наслідки у справі, яка в медіа фігурує як «Голосіївський теракт». Про це стало відомо під час судового засідання, трансляція якого велася у відкритому режимі.

    Суд постановив узяти підозрюваного під варту строком на 60 діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір встановлено на рівні 266 тисяч гривень. У разі внесення застави Дробницький може бути звільнений із-під варти, однак із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо явки до слідчого та суду.

    Під час розгляду клопотання прокурор наполягав, що існують ризики впливу на свідків, перешкоджання слідству та можливого ухилення від слідчих дій. Також сторона обвинувачення зазначала, що справа має суспільний резонанс і потребує жорсткого процесуального контролю.

    Натомість захист виступив категорично проти такого запобіжного заходу. Адвокат поліцейського заявив, що підозра є передчасною та не ґрунтується на достатніх доказах. За словами захисника, його підзахисний діяв у межах службових інструкцій, оперативно прибув на виклик, не залишав місце події та одним із перших організував виклик екстрених служб, зокрема швидкої медичної допомоги.

    Адвокат також наголосив, що застосування тримання під вартою є надмірним заходом і просив суд обрати більш м’який запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт або особисте зобов’язання. Захист підкреслив, що Дробницький співпрацює зі слідством і не має наміру переховуватися чи впливати на хід розслідування.

    Під час судового засідання сам Михайло Дробницький звернувся до суду з короткою заявою. Він висловив жаль щодо ситуації та наголосив, що постійно повертається думками до подій, які стали предметом кримінального провадження. «Мені дуже шкода, що так сталося. Кожен день прокручую це в своїй голові», — сказав він.

    Після заслуховування сторін суд дійшов висновку, що на даному етапі слідства більш м’які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Ухвалене рішення передбачає тримання під вартою з можливістю внесення застави як альтернативи.

    Справу розглядає Печерський районний суд міста Києва. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а слідчі встановлюють усі обставини інциденту, який став підставою для повідомлення про підозру.

    За даними з відкритих матеріалів засідання, справа стосується подій, які отримали значний суспільний резонанс у Києві, однак офіційні деталі самого інциденту наразі не розголошуються у повному обсязі.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до чинного законодавства України.

  • На Дніпропетровщині чоловік кинув гранати в поліцейських

    На Дніпропетровщині чоловік кинув гранати в поліцейських

    У селі Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області стався небезпечний інцидент із застосуванням вибухових предметів. Нетверезий місцевий житель під час спроби його затримання кинув у бік поліцейських дві гранати. Внаслідок вибуху поранення отримали п’ятеро правоохоронців.

    Про це повідомили в поліції Дніпропетровської області.

    За даними поліції, 21 квітня о 06:30 на лінію «102» надійшло анонімне повідомлення про неадекватну поведінку чоловіка в одному з приватних домоволодінь у Миколаївці. У повідомленні зазначалося, що місцевий житель перебуває у стані сильного алкогольного сп’яніння та заявляє про наявність у нього двох гранат.

    Після отримання інформації на місце події оперативно виїхали працівники Синельниківського районного управління поліції. Вони розпочали первинну перевірку та спробували встановити контакт із чоловіком, аби оцінити рівень загрози та запобігти можливим небезпечним діям.

    Під час спілкування з правоохоронцями чоловік повідомив, що відкрив подачу газу в приміщенні. Це різко підвищило рівень небезпеки, адже створювало ризик вибуху не лише в будинку, а й потенційної детонації у навколишній забудові.

    Поліцейські продовжували перемовини, намагаючись стабілізувати ситуацію та не допустити ескалації. За попередніми даними, чоловік поводився агресивно, перебував у збудженому стані та не виконував вимог правоохоронців.

    З огляду на реальну загрозу життю людей та можливий вибух газу, було ухвалено рішення про негайне затримання.

    Під час спроби затримання чоловік дістав два вибухонебезпечні предмети та кинув їх у бік правоохоронців. Один із них не спрацював, інший вибухнув безпосередньо поруч із поліцейськими.

    Унаслідок вибуху п’ятеро працівників поліції отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Постраждалих оперативно госпіталізували, їм надається медична допомога в лікарнях регіону.

    Попри отримані травми, поліцейські змогли затримати нападника на місці події.

    Затриманим виявився місцевий житель 1991 року народження.

    Після інциденту територію було оточено, а на місце прибули вибухотехнічні підрозділи та слідчо-оперативна група. Фахівці провели огляд місця вибуху та вилучили фрагменти гранат і запал до них.

    Також перевіряється, звідки у чоловіка могли з’явитися вибухові предмети та чи мав він доступ до інших небезпечних речовин. Окремо правоохоронці оцінюють ситуацію з відкритою подачею газу, про яку він повідомляв під час перемовин.

    Медики повідомляють, що всі п’ятеро поранених поліцейських отримали осколкові травми різного ступеня тяжкості. Їхній стан стабілізовано, однак вони залишаються під наглядом лікарів.

    У поліції наголошують, що завдяки діям правоохоронців вдалося запобігти можливому вибуху газу в житловому секторі, який міг призвести до значно масштабніших наслідків.

    Наразі слідчі вирішують питання щодо остаточної правової кваліфікації події. Попередньо інцидент розглядається як замах на життя працівників правоохоронних органів, а також незаконне поводження з вибуховими пристроями.

    Розслідування триває, встановлюються всі обставини події, включно з мотивами дій затриманого та походженням вибухових предметів.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки становлять особливу небезпеку через поєднання алкогольного сп’яніння, доступу до вибухових речовин і загрозу використання газу в житлових приміщеннях. У таких ситуаціях навіть коротка ескалація може призвести до масових жертв.

    Ситуація в Миколаївці наразі контрольована, загрози для місцевого населення немає.

  • Атака дронів на Суми: 15 постраждалих, серед них діти, пошкоджено медзаклад

    Атака дронів на Суми: 15 постраждалих, серед них діти, пошкоджено медзаклад

    У ніч на 21 квітня російські війська здійснили масовану атаку ударними безпілотниками по Суми. Внаслідок обстрілу зафіксовано влучання в медичний заклад та житлові квартали. Кількість постраждалих зросла до 15 осіб, серед них — троє дітей.

    Про наслідки атаки повідомили міський голова Артем Кобзар, начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко, поліція регіону та очільник Сумської області Олег Григоров.

    За словами міського голови, у місті пролунала серія потужних вибухів. Найбільше постраждав Зарічний район, де зафіксували понад п’ять влучань у різних локаціях.

    «Ворог продовжує атакувати наше місто. Зафіксовано численні прильоти у житловій забудові — вибито вікна, пошкоджено будинки, горять автомобілі», — повідомив Кобзар.

    Окремо він підтвердив влучання в дах одного із закладів охорони здоров’я. За попередніми даними, будівля зазнала пошкоджень, однак інформація про стан пацієнтів і персоналу уточнюється.

    Перші повідомлення від влади свідчили про кількох травмованих. Зокрема, за словами Кривошеєнка, серед постраждалих була 17-річна дівчина, яку разом із двома дорослими госпіталізували. Ще одному постраждалому допомогу надали на місці.

    Згодом у поліції Національна поліція України уточнили, що кількість постраждалих зросла до шести осіб, і попередили, що цифри можуть змінюватися у міру надходження нової інформації.

    Пізніше очільник області Олег Григоров повідомив про 15 постраждалих. Серед них — троє дітей: дівчата віком 13, 15 та 17 років. Усі вони госпіталізовані та перебувають під наглядом медиків.

    За словами посадовця, більшість поранених — люди старшого віку. Частина з них отримала травми від уламків скла та вибухової хвилі.

    Унаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, вибито вікна у багатоповерхівках, зафіксовано займання автомобілів. Також пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема медичний заклад.

    На місцях ударів працюють рятувальники, медики та правоохоронці. Триває обстеження територій, ліквідація наслідків та фіксація руйнувань. Інформація щодо масштабів пошкоджень і можливих нових постраждалих уточнюється.

    Російські війська системно застосовують ударні безпілотники для атак по українських містах, часто в нічний час. Основною ціллю стає цивільна інфраструктура, що призводить до руйнувань житла та поранень серед мирного населення.

    Суми, розташовані неподалік кордону з Росією, регулярно зазнають обстрілів різними видами озброєння — від артилерії до дронів-камікадзе.

    Місцева влада закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози атак.

  • З’явилося фото авто з кулевим отвором у справі загибелі депутата Іваницького в Одесі

    З’явилося фото авто з кулевим отвором у справі загибелі депутата Іваницького в Одесі

    У справі загибелі депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького, якого вранці 20 квітня знайшли мертвим у власному автомобілі в Приморському районі, з’явилися нові деталі. У мережі оприлюднили фото автівки, в якій перебував загиблий: на боковому склі видно отвір, ймовірно від кулі. Це може підтверджувати попередню версію про смерть внаслідок вогнепального поранення.

    Раніше поліція Одеської області повідомляла, що тіло чоловіка було виявлено в салоні автомобіля, припаркованого на одній із вулиць міста. За попередньою інформацією правоохоронців, основною версією події залишається самогубство, однак слідство наголошує: остаточні висновки робити зарано, триває перевірка всіх можливих обставин.

    На місці події працювала слідчо-оперативна група, яка провела первинний огляд, зафіксувала докази та вилучила речові матеріали. Також тривають процесуальні дії, зокрема опитування можливих свідків і призначення судово-медичних експертиз. Відомості про подію мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань із подальшим визначенням правової кваліфікації.

    Ім’я загиблого офіційно спочатку не розголошували, однак згодом стало відомо, що йдеться про Олександра Іваницького — депутата міськради, пов’язаного з політичною силою «Довіряй справам» та оточенням Геннадій Труханов. Він тривалий час був активним учасником місцевої політики та входив до числа впливових представників міської влади.

    За даними відкритих джерел, Іваницький мав значний управлінський досвід: працював у сфері будівництва та інфраструктури, обіймав керівні посади у структурах, пов’язаних із портовою діяльністю. Мав дві вищі освіти — інженерну та юридичну, а також науковий ступінь кандидата технічних наук.

    Його політична кар’єра розпочалася ще у 2010 році. Протягом кількох скликань він був депутатом Одеської міської ради та очолював постійну комісію з питань житлово-комунального господарства. Також працював помічником народних депутатів на громадських засадах і в 2019 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець.

    Нові оприлюднені фото автомобіля можуть стати важливим елементом у встановленні обставин трагедії. Водночас правоохоронці офіційно не підтверджують їхню автентичність і не коментують деталі, підкреслюючи необхідність дочекатися результатів експертиз.

    Правоохоронці наголошують, що попри наявність попередньої версії, розслідування проводиться за всіма можливими напрямами. Перевіряються як особисті обставини життя загиблого, так і професійна діяльність, контакти та події, що передували трагедії.

    Смерть Іваницького викликала значний резонанс у політичних та громадських колах Одеси. Враховуючи його статус та вплив, подія привернула увагу не лише місцевих, а й національних медіа. У суспільстві активно обговорюють можливі причини інциденту, однак офіційні органи закликають утримуватися від припущень до завершення слідства.

    Наразі ключовими залишаються результати судово-медичної експертизи, які мають встановити точну причину смерті, а також детальний аналіз обставин, за яких було отримано вогнепальне поранення. Слідство також відтворює хронологію останніх годин життя депутата.

    Таким чином, справа загибелі Олександра Іваницького переходить у фазу уточнення деталей. Нові фото з місця події додають важливі штрихи до картини, однак не змінюють головного — остаточні висновки щодо причин трагедії будуть зроблені лише після завершення всіх слідчих дій.

  • В Одесі в авто знайшли мертвим депутата Іваницького: що відомо про обставини та версії слідства

    В Одесі в авто знайшли мертвим депутата Іваницького: що відомо про обставини та версії слідства

    Вранці 20 квітня 2026 року в Одеса сталася резонансна подія — у Приморському районі міста в салоні автомобіля виявили тіло депутата міської ради Олександра Іваницького. За попередніми даними правоохоронців, йдеться про смерть із вогнепальним пораненням, а основною версією наразі розглядається самогубство. Водночас слідство підкреслює, що остаточні висновки робити передчасно, і всі обставини трагедії ще встановлюються.

    Інформацію про інцидент підтвердили в поліції Одеської області. Правоохоронці повідомили, що тіло чоловіка було знайдено в автомобілі, припаркованому на одній із вулиць міста. За попередньою оцінкою, смерть могла настати внаслідок пострілу з вогнепальної зброї.

    На місці події працювала слідчо-оперативна група, яка проводить комплекс необхідних дій: огляд території, фіксацію доказів, вилучення речових матеріалів, а також опитування можливих свідків. Правоохоронці також вирішують питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та визначення правової кваліфікації події.

    Ім’я загиблого спочатку офіційно не розголошувалося, однак згодом стало відомо, що йдеться про 51-річного депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького, який представляв політичну силу «Довіряй ділам» і вважався близьким до команди мера міста.

    За даними відкритих джерел, Іваницький мав значний досвід у політичній та управлінській діяльності. Він працював у сфері інфраструктури та будівництва, мав дві вищі освіти — інженерну та юридичну, а також науковий ступінь кандидата технічних наук.

    Свою політичну кар’єру він розпочав ще у 2010 році. Протягом кількох скликань був депутатом міськради, а також очолював постійну комісію з питань житлово-комунального господарства. Крім того, Іваницький працював у бізнес-секторі, зокрема обіймав керівні посади у структурах, пов’язаних із портовою та інфраструктурною діяльністю.

    Політичні оглядачі зазначають, що він входив до кола впливових представників місцевої влади Одеси та був частиною команди міського голови. Його діяльність була пов’язана з питаннями міської інфраструктури, ЖКГ та розвитку міста.

    Що стосується обставин смерті, правоохоронці наразі не виключають жодної з версій. Хоча попередньо розглядається самогубство, слідство зобов’язане перевірити всі можливі варіанти — від нещасного випадку до можливого втручання третіх осіб. Саме тому остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення судово-медичної експертизи та інших слідчих процедур.

    Подібні випадки, як зазначають експерти, потребують особливо ретельного розслідування, оскільки публічний статус особи та резонансність події можуть викликати широкий суспільний інтерес і різні версії подій.

    Інцидент уже викликав значний резонанс у місцевих політичних колах та медіа. У суспільстві активно обговорюють можливі причини трагедії, однак офіційні органи закликають утримуватися від передчасних висновків і спекуляцій до завершення розслідування.

    Наразі ключовими залишаються результати експертиз, які мають встановити точну причину смерті, а також хронологію подій перед трагедією. Слідство також може перевіряти особисті, професійні та інші фактори, які могли вплинути на ситуацію.

    Таким чином, смерть депутата Одеської міської ради Олександра Іваницького залишається предметом розслідування. Попередня версія самогубства наразі не підтверджена остаточно, а правоохоронці продовжують встановлювати всі деталі події. Очікується, що нові офіційні дані з’являться після завершення першочергових слідчих дій та експертиз.