Gorchitsa.info

Позначка: політика США

  • Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Дональда Трампа серед однієї з його ключових виборчих груп — білих виборців робітничого класу без вищої освіти — помітно ослабла на тлі змін у ставленні американців до економічної ситуації у країні. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на результати соціологічних опитувань та оцінки політичних аналітиків.

    За даними видання, ця соціальна група ще напередодні проміжних виборів 2018 року демонструвала стабільно високу підтримку економічної політики Дональда Трампа, оцінюючи її позитивно з перевагою більш ніж у 30 відсоткових пунктів. У той період значна частина виборців сприймала його економічний курс як такий, що сприяє зростанню зайнятості, розвитку промисловості та захисту внутрішнього ринку, що особливо важливо для робітничого класу у промислових штатах США.

    Однак, як зазначає NYT, у подальші роки ситуація суттєво змінилася. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, ті ж самі виборці тепер демонструють переважно негативну оцінку економічних результатів політики Трампа. Рівень незадоволення, залежно від методології дослідження та вибірки, коливається в межах від мінус 14 до майже мінус 30 відсоткових пунктів. Це означає, що вперше за тривалий час у цій групі фіксується системне переважання критичних оцінок над позитивними.

    Аналітики пов’язують таку зміну настроїв із сукупністю економічних факторів, серед яких ключову роль відіграє зростання вартості життя. Інфляційний тиск, підвищення цін на продукти харчування, оренду житла та базові послуги поступово змінюють сприйняття економічної політики серед домогосподарств, які найбільш чутливі до щоденних витрат. Додатковим фактором називають невідповідність між передвиборчими обіцянками та фактичними економічними результатами, що, на думку експертів, посилює відчуття розчарування частини виборців.

    У матеріалі також наводиться коментар демократичної соціологині Моллі Мерфі, яка охарактеризувала нинішню ситуацію як потенційний «переломний момент» для частини прихильників Трампа. За її словами, економічні труднощі змушують виборців переоцінювати свої політичні вподобання, навіть якщо раніше вони демонстрували стійку лояльність до одного політика. Водночас вона підкреслює, що така переоцінка не обов’язково означає автоматичний перехід до підтримки Демократичної партії, оскільки значна частина електорату залишається скептично налаштованою до обох основних політичних сил у США.

    Інші експерти також наголошують, що економічний фактор нині залишається домінуючим у формуванні політичних настроїв американців. На перший план виходять питання доходів, доступності житла, вартості медичних послуг і загальної купівельної спроможності населення. Саме ці аспекти, за оцінками аналітиків, дедалі більше визначають рівень підтримки політичних лідерів, витісняючи інші фактори, які раніше мали більше значення для виборців.

    Окремо зазначається, що ослаблення підтримки Трампа серед традиційно лояльних груп може мати важливі політичні наслідки напередодні наступних виборчих циклів у США. Зокрема, йдеться про проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться восени 2026 року, і які можуть стати індикатором загальних настроїв у суспільстві. Економічна ситуація, як підкреслюють аналітики, й надалі залишатиметься ключовою темою політичної боротьби.

    На тлі цих процесів раніше також повідомлялося про зниження загального рейтингу схвалення Дональда Трампа до найнижчих показників за останні роки, що додатково підсилює дискусії про зміну політичних настроїв у США та трансформацію його електоральної бази.

  • Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на рішення Палати представників, яка підтримала резолюцію про обмеження його повноважень щодо ведення війни проти Ірану. Американський лідер звинуватив демократів у спробі позбавити його політичної перемоги, а республіканців, які підтримали документ, назвав людьми, яким має бути соромно за свої дії.

    Гучна заява пролунала після того, як Палата представників США несподівано схвалила резолюцію про військові повноваження президента щодо Ірану. Документ був ухвалений мінімальною більшістю голосів — 215 проти 208. При цьому разом із демократами за резолюцію проголосували четверо представників Республіканської партії, що стало рідкісним випадком відкритого спротиву політиці Трампа всередині його власної політичної сили.

    У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав голосування «безглуздим» і заявив, що воно відбулося саме тоді, коли його адміністрація перебувала на фінальному етапі переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту з Іраном. Президент переконаний, що демократи діють не в інтересах країни, а виключно через політичну неприязнь до нього.

    За словами Трампа, його опоненти готові допустити поразку Сполучених Штатів, аби лише не дозволити йому здобути чергову політичну перемогу. Окремо глава Білого дому розкритикував чотирьох республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у бажанні привернути до себе увагу.

    Рішення Палати представників стало черговим етапом масштабного політичного протистояння навколо війни з Іраном, яка триває вже понад три місяці. Згідно із Законом про військові повноваження 1973 року, президент США повинен отримати згоду Конгресу на продовження бойових дій, якщо вони тривають понад визначений термін без офіційного оголошення війни. Саме на цю норму посилаються автори резолюції.

    Документ вимагає від президента або отримати схвалення Конгресу для подальших військових операцій проти Ірану, або розпочати виведення американських сил із зони конфлікту. Хоча резолюція наразі має переважно політичний і символічний характер, вона демонструє зростання невдоволення війною серед американських законодавців.

    Особливо показовим стало те, що ще наприкінці травня керівництво Палати представників відкладало голосування через побоювання, що документ може отримати достатню підтримку. Проте після повернення конгресменів до роботи резолюція все ж була винесена на голосування і пройшла.

    Напруження навколо іранського питання наростає також у Сенаті. У травні верхня палата Конгресу вже підтримала просування аналогічної резолюції, яку схвалили не лише демократи, а й частина республіканців. Це стало одним із найсерйозніших проявів внутрішньопартійної опозиції Трампу з початку його другого президентського терміну.

    Війна з Іраном залишається однією з найгостріших тем американської політики. Конфлікт розпочався на початку 2026 року та спричинив серйозні наслідки для світової економіки. Через загрозу судноплавству в Ормузькій протоці суттєво зросли ціни на нафту та паливо, що безпосередньо вплинуло на американських споживачів. Саме економічний фактор дедалі частіше називають однією з причин падіння підтримки війни серед населення США.

    Опитування громадської думки свідчать, що більшість американців скептично оцінює рішення адміністрації Трампа щодо початку військової кампанії проти Ірану. За даними американських медіа, близько 60% громадян не підтримують продовження конфлікту, а значна частина виборців вважає, що Білий дім має активніше шукати дипломатичне врегулювання.

    Попри це Трамп продовжує наполягати, що саме його політика дозволить досягти миру. Президент неодноразово заявляв, що переговори з Тегераном тривають і можуть завершитися успішно вже найближчим часом. Саме тому він назвав голосування Конгресу ударом по переговорному процесу та сигналом для Ірану про можливе послаблення позицій Вашингтона.

    Тепер резолюція має пройти подальший розгляд у Сенаті. Навіть якщо вона отримає підтримку обох палат, її подальша юридична доля залишається невизначеною. Водночас політичний ефект уже очевидний: вперше за довгий час частина республіканців відкрито виступила проти позиції президента у питаннях війни та національної безпеки.

    Для Дональда Трампа це голосування стало не лише ударом по зовнішньополітичній стратегії, а й серйозним сигналом про те, що підтримка його курсу в Конгресі вже не є безумовною. На тлі триваючої війни, зростання цін на енергоносії та наближення нових виборчих кампаній іранське питання ризикує перетворитися на одну з головних політичних проблем для чинної адміністрації США.

  • «Дзвонить о другій ночі»: Рубіо розкрив шалений графік Трампа і розлютився через відео, де президент нібито спить

    «Дзвонить о другій ночі»: Рубіо розкрив шалений графік Трампа і розлютився через відео, де президент нібито спить

    Державний секретар США Марко Рубіо емоційно відреагував на звинувачення щодо стану здоров’я президента Дональда Трампа та заявив, що глава Білого дому працює в майже «нелюдському» режимі. За словами Рубіо, Трамп може телефонувати підлеглим із робочих питань о другій ночі або навіть о п’ятій ранку, що, на думку держсекретаря, свідчить не про втому чи когнітивні проблеми, а навпаки — про надзвичайно високий рівень активності президента.

    Суперечка виникла під час слухань у Комітеті із закордонних справ Палати представників Конгресу США. Демократичний конгресмен Тед Лью запитав Рубіо, чи бачив він, щоб Дональд Трамп засинав на важливих зустрічах. Питання прозвучало на тлі поширення в соцмережах відео, на яких президент США нібито дрімає під час офіційних заходів.

    Рубіо категорично заперечив такі твердження. Він заявив, що ніколи не бачив, аби Трамп засинав під час важливих зустрічей. Навпаки, за словами держсекретаря, президент спить дуже мало і часто працює тоді, коли більшість його команди вже відпочиває.

    «Це брехня. Я ніколи не бачив, щоб він засинав. Навпаки, він не спить, і це велика проблема, бо він дзвонить мені о другій ночі, о п’ятій ранку. А я, знаєте, люблю трохи поспати», — сказав Рубіо.

    Після цього конгресмен попросив продемонструвати відео, на якому Трамп, за словами опонентів, нібито задрімав під час виступу самого Рубіо. Побачивши кадри, держсекретар різко відреагував і назвав такі звинувачення абсурдними.

    Рубіо заявив, що не розуміє, чому під час важливого засідання Комітету із закордонних справ законодавці витрачають час на обговорення відеороликів із соцмереж. За його словами, у період складної міжнародної ситуації США мають концентруватися на питаннях безпеки, дипломатії, війни, союзників та глобальних викликів, а не на політичних атаках щодо фізичної форми президента.

    Держсекретар також натякнув на колишнього президента Джо Байдена, заявивши, що Сполучені Штати вже мали главу держави, щодо якого виникали питання про когнітивний стан. Водночас, за словами Рубіо, нинішній президент не має подібних проблем і демонструє надзвичайну працездатність.

    Він наголосив, що Трамп часто працює у режимі, який важко витримати навіть молодшим членам адміністрації. Рубіо стверджує, що спілкується з президентом у будь-який час доби, зокрема пізно вночі та рано-вранці, і вважає це доказом його постійної залученості до управління державою.

    «Я розмовляю з ним у будь-який час дня та ночі. Він працює у нелюдському режимі», — заявив держсекретар.

    Суперечка навколо стану здоров’я Трампа стала частиною ширшої політичної боротьби у Вашингтоні. Демократи дедалі частіше звертають увагу на вік президента, його поведінку на публічних заходах та відео, які поширюються в соцмережах. Республіканці у відповідь називають такі закиди політичною маніпуляцією та спробою відвернути увагу від реальних проблем.

    Під час тих самих слухань у Конгресі Рубіо також відповідав на запитання щодо зовнішньої політики адміністрації Трампа. Зокрема, законодавці порушували теми України, війни Росії проти України, американської допомоги Києву, санкцій проти Москви, а також позиції США щодо НАТО та інших міжнародних криз.

    Раніше Рубіо вже опинився під критикою через те, що у своїй вступній промові не згадав Україну серед ключових міжнародних пріоритетів Вашингтона. Це викликало різку реакцію окремих конгресменів, які вважають підтримку Києва одним із головних тестів для американської зовнішньої політики.

    Попри це держсекретар заявляв, що США продовжують працювати над питаннями допомоги Україні. Зокрема, він анонсував, що найближчим часом можуть з’явитися новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Києву, які раніше були схвалені Конгресом, але затримувалися на рівні Пентагону.

    Сам інцидент із питанням про сон Трампа швидко став вірусним у медіа та соцмережах. Одні користувачі висміювали Рубіо за емоційну реакцію, інші підтримували його, заявляючи, що тема здоров’я президента використовується демократами як політичний інструмент.

    Водночас ситуація демонструє, наскільки персоналізованою стала політична боротьба у США. Питання зовнішньої політики, війни, бюджету та безпеки дедалі частіше переплітаються з дискусіями про фізичну витривалість, вік і публічну поведінку лідерів.

    Для Трампа, який роками використовував тему віку та здоров’я своїх політичних опонентів, подібні атаки тепер стали дзеркальною відповіддю з боку демократів. Для Рубіо ж слухання перетворилися не лише на захист зовнішньополітичного курсу адміністрації, а й на публічний захист особистої працездатності президента.

    Поки Білий дім наполягає, що Трамп залишається активним і повністю залученим до роботи, опоненти продовжують вимагати більшої прозорості щодо стану здоров’я президента. А заява Рубіо про нічні дзвінки лише додала новий штрих до образу Трампа як політика, який, за словами його союзників, майже не спить і тримає команду в постійній готовності.

  • Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Президент США Дональд Трамп досі не визначився, кого бачить своїм політичним спадкоємцем після завершення другого терміну. Попри те, що віцепрезидент Джей Ді Венс тривалий час вважався головним фаворитом у Республіканській партії, останні публікації американських медіа свідчать: у Білому домі дедалі активніше обговорюють і кандидатуру державного секретаря Марко Рубіо.

    Про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела в оточенні американського президента.

    За даними видання, Трамп під час розмов із радниками неодноразово ставив питання про політичне майбутнє свого віцепрезидента.

    «Чи є у Венса все необхідне, щоб пройти весь шлях?» — запитує Трамп своїх співрозмовників.

    Втім, як зазначають джерела NYT, президент США сам часто відповідає на це запитання доволі неоднозначно, визнаючи, що поки не впевнений у готовності Венса стати наступним лідером республіканців.

    Попри сумніви, Джей Ді Венс залишається однією з найвпливовіших фігур в адміністрації. Він регулярно бере участь у ключових політичних рішеннях, представляє Білий дім на міжнародних заходах та отримує можливість нарощувати власний політичний капітал напередодні президентської кампанії 2028 року.

    Однак, за інформацією NYT, стосунки між Трампом і Венсом не завжди безхмарні. Президент США часто порівнює кар’єрний шлях свого заступника зі своїм власним і наголошує, що без його підтримки Венс не зміг би досягти нинішнього політичного статусу.

    Особливе невдоволення Трампа, за словами співрозмовників видання, викликає стиль роботи віцепрезидента. Американський лідер неодноразово звертав увагу на те, що Венс бере більше відпусток, ніж він сам. Для Трампа, який традиційно демонструє образ політика, що постійно перебуває в роботі, це є одним із критеріїв оцінки потенційного наступника.

    Ще один показовий епізод стався восени 2025 року під час закритої зустрічі президента із сенаторами-республіканцями. Тоді Трамп несподівано навів у приклад чиновників китайського лідера Сі Цзіньпіна.

    «Чому б тобі так не поводитися? Джей Ді не так поводиться! Джей Ді весь у розмовах! Я хочу так само хоча б кілька днів. Гаразд, Джей Ді?» — цитує президента The New York Times.

    Ці слова стали ще одним свідченням того, що Трамп продовжує оцінювати свого потенційного наступника й поки не готовий публічно назвати його фаворитом.

    Тим часом дедалі більше уваги привертає державний секретар Марко Рубіо. Після формування нової адміністрації він став одним із найближчих соратників президента та отримав значний вплив на зовнішньополітичний курс Вашингтона.

    За даними NYT, Рубіо проводить із Трампом значно більше часу, ніж більшість інших членів адміністрації. Він регулярно супроводжує президента під час міжнародних поїздок і часто перебуває поруч із ним на борту президентського літака Air Force One.

    Саме тому в політичних колах США дедалі частіше говорять про можливу конкуренцію між Венсом і Рубіо за право стати кандидатом від Республіканської партії на виборах 2028 року.

    Під час однієї з останніх розмов із журналістами Трампа прямо запитали, хто може продовжити його політичний курс після завершення президентства.

    Відповідь президента була максимально загадковою.

    «Це буде хтось дуже важливий», — сказав він.

    Американські аналітики вважають, що така невизначеність є частиною традиційної політичної тактики Трампа. Він часто підтримує конкуренцію між союзниками, не дозволяючи жодному з них достроково закріпити за собою статус спадкоємця.

    Видання Axios раніше також повідомляло, що головними претендентами на роль кандидата від республіканців у 2028 році Трамп вважає саме Джей Ді Венса та Марко Рубіо. Водночас президент жартома заявляв, що і сам із задоволенням балотувався б знову, хоча Конституція США не дозволяє обіймати посаду президента більше двох термінів.

    Політологи зазначають, що боротьба між Венсом і Рубіо може стати однією з головних внутрішньопартійних інтриг найближчих років. Венс має сильну підтримку серед прихильників руху MAGA та консервативного електорату, тоді як Рубіо володіє значним досвідом у сфері зовнішньої політики й користується авторитетом серед частини традиційного республіканського істеблішменту.

    Водночас остаточне рішення багато в чому залежатиме від самого Трампа, який залишається найвпливовішою фігурою в Республіканській партії. Саме його підтримка може визначити, хто стане головним претендентом на Білий дім після завершення нинішньої президентської каденції.

    Поки ж американський президент не поспішає робити остаточний вибір, залишаючи відкритою інтригу щодо майбутнього лідера республіканців і потенційного президента США після 2028 року.

  • Трамп готовий замінити артистів на сцені: після скандалу з відмовами президент США оголосив себе «найпопулярнішою зіркою світу»

    Трамп готовий замінити артистів на сцені: після скандалу з відмовами президент США оголосив себе «найпопулярнішою зіркою світу»

    Президент США Дональд Трамп опинився в центрі нової медійної історії після того, як кілька відомих американських артистів відмовилися виступати на масштабному фестивалі, присвяченому 250-річчю незалежності Сполучених Штатів. У відповідь на демарш музикантів Трамп заявив, що готовий особисто замінити виконавців на сцені та стати головною подією святкування. Про це пишуть Reuters і Associated Press.

    Йдеться про фестиваль «Great American State Fair» («Великий американський державний ярмарок»), який має відбутися у Вашингтоні з 25 червня по 10 липня. Захід є частиною масштабної програми святкування 250-річчя незалежності США, яке країна офіційно відзначатиме у 2026 році.

    Організатором фестивалю виступає організація Freedom250, створена минулого року за підтримки Дональда Трампа. Організатори позиціонують її як непартійну структуру, покликану популяризувати американську історію та національну спадщину. Водночас американські медіа звертають увагу, що керівництво організації має тісні зв’язки з оточенням президента США та його адміністрацією.

    За задумом організаторів, фестиваль охопить територію від будівлі Капітолія до Монумента Вашингтона. На Національній алеї планується розміщення концертних майданчиків, тематичних павільйонів, історичних експозицій, виставок та розважальних атракціонів.

    Однак підготовка до святкування супроводжується скандалом. Кілька відомих американських виконавців несподівано відмовилися від участі в концертній програмі після того, як дізналися про політичний контекст заходу та його зв’язок із чинним президентом.

    Серед артистів, які публічно оголосили про свою відмову, опинилися легендарний гурт The Commodores, кантрі-співачка Мартіна Макбрайд, музикант Морріс Дей разом із колективом The Time, фронтмен рок-гурту Poison Брет Майклз та репер Young MC.

    За інформацією американських ЗМІ, частина артистів заявила, що спочатку не була поінформована про політичний контекст фестивалю. Після отримання додаткових відомостей виконавці вирішили дистанціюватися від заходу та уникнути участі у політичних дискусіях.

    Ситуація викликала бурхливу реакцію Дональда Трампа. На своїй платформі Truth Social президент опублікував емоційний допис, у якому запропонував замінити музикантів власним виступом.

    Трамп заявив, що артисти нібито почали нервувати через майбутній захід, а тому фестивалю потрібна інша головна зірка. Президент назвав себе людиною, яка здатна збирати більшу аудиторію, ніж легендарний Елвіс Преслі у період найбільшої популярності.

    У своєму дописі він зазначив, що може провести спеціальний мітинг під назвою «America Is Back» («Америка повернулася»), який стане центральною подією фестивалю.

    «Я думаю запросити найпопулярнішу зірку у світі — людину, яка збирає значно більшу аудиторію, ніж Елвіс у свої найкращі роки, і робить це без гітари», — написав Трамп.

    Президент також розкритикував артистів, які відмовилися від участі у святкуванні, назвавши їх «так званими виконавцями», яким платять занадто великі гонорари. За його словами, він хоче бачити поруч із собою людей, які «люблять Америку» та «знають, як перемагати».

    Після появи заяви президента представники Freedom250 повідомили журналістам, що Трамп справді планує особисто взяти участь у відкритті фестивалю та очолити церемонію старту заходу 24 червня.

    Історія вже викликала широкий резонанс у США. Прихильники Трампа сприйняли його заяву як жартівливу відповідь на бойкот артистів і черговий приклад його нестандартного стилю спілкування з аудиторією. Натомість критики президента вважають ситуацію черговим свідченням політизації національних святкових заходів.

    Святкування 250-річчя незалежності США має стати одним із найбільших державних заходів останніх десятиліть. Організатори планують сотні подій по всій країні, а федеральна влада розглядає ювілей як можливість продемонструвати єдність американського суспільства. Проте вже зараз очевидно, що підготовка до святкувань проходить на тлі гострих політичних суперечок, які продовжують розділяти американське суспільство.

    Попри скандал, організатори запевняють, що фестиваль відбудеться за планом, а концертна програма буде повністю сформована до початку заходу.

  • Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Колишній президент США Джо Байден подав позов проти Міністерства юстиції США, намагаючись заблокувати публікацію аудіозаписів своїх автобіографічних інтерв’ю, які стали частиною розслідування щодо зберігання секретних документів.

    Про це повідомляє CBS News.

    Йдеться про приблизно 70 годин аудіофайлів та стенограм розмов Байдена з письменником Марком Звонітцером, записаних у 2016–2017 роках під час роботи над автобіографічними матеріалами.

    Саме ці записи пізніше використав спеціальний прокурор Роберт Гер у межах розслідування щодо неналежного зберігання секретних документів після завершення віцепрезидентства Байдена.

    Позов було подано 26 травня. Байден та його адвокати вимагають заборонити оприлюднення записів, стверджуючи, що вони не підпадають під дію американського Закону про свободу інформації.

    Юристи експрезидента наголошують, що інтерв’ю мають приватний характер і містять особисті розмови, які не стосуються виконання державних функцій.

    У позові також зазначено, що Байден ще у 2024 році заявляв про свої права власності на ці матеріали, коли республіканці у Палаті представників намагалися отримати доступ до записів.

    Скандал навколо аудіофайлів виник після публікації звіту спецпрокурора Роберта Гера, який розслідував виявлення секретних документів у приватному офісі Байдена та його будинку в Делавері.

    Хоча прокурор не рекомендував висувати кримінальні обвинувачення проти Байдена, звіт спричинив гучний політичний резонанс через формулювання про нібито «погану пам’ять» президента.

    У документі зазначалося, що під час допитів Байден не завжди міг пригадати точні дати або окремі події зі свого життя та політичної кар’єри.

    Після цього республіканці почали вимагати повного оприлюднення аудіозаписів, стверджуючи, що американці мають право почути реальний стан Байдена під час розмов зі слідчими.

    Демократи та адвокати експрезидента у відповідь заявили, що йдеться про спробу політичного тиску та використання приватних матеріалів для дискредитації Байдена.

    За інформацією CBS News, Міністерство юстиції поки офіційно не прокоментувало новий позов.

    Справу можуть розглядати одразу в кількох юридичних площинах — як у контексті доступу до державної інформації, так і щодо авторських та майнових прав на записи.

    Юридичні експерти зазначають, що рішення суду може створити важливий прецедент для майбутніх президентських розслідувань і визначити межі між суспільним інтересом та правом на приватність колишніх глав держави.

    Ситуація також має політичний підтекст на тлі майбутніх виборчих кампаній у США та посилення боротьби між демократами й республіканцями.

    Республіканська партія вже тривалий час використовує тему віку та стану здоров’я Байдена як один із головних аргументів у політичній боротьбі.

    Водночас сам Байден раніше неодноразово заявляв, що розслідування щодо документів не довело жодного умисного порушення з його боку.

  • «Найсильніші в Європі»: Дональд Трамп зробив гучну заяву про ЗСУ і роль США у війні

    «Найсильніші в Європі»: Дональд Трамп зробив гучну заяву про ЗСУ і роль США у війні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Збройні сили України демонструють найвищий рівень боєздатності серед європейських армій і навіть перевершують деяких союзників США по НАТО. Водночас він наголосив, що ефективність українського війська значною мірою залежить від міжнародної військової допомоги.

    Таку оцінку Трамп озвучив під час інтерв’ю американському телеканалу Salem News Channel, коментуючи перебіг війни Росії проти України та роль західних партнерів у підтримці Києва.

    За словами американського лідера, українська армія сьогодні є однією з найефективніших у Європі. Він підкреслив, що бойовий досвід, здобутий у повномасштабній війні, зробив ЗСУ більш підготовленими, ніж багато інших армій континенту.

    «ЗСУ кращі за будь-кого в Європі. Вони кращі за будь-яких союзників США по НАТО», — заявив Дональд Трамп.

    Водночас президент США зазначив, що ключову роль у здатності України продовжувати боротьбу відіграє підтримка з боку партнерів. За його словами, постачання озброєння та військової техніки дозволяє українській армії утримувати позиції та вести бойові дії.

    Трамп наголосив, що без зовнішньої допомоги ситуація для України була б значно складнішою. Він підкреслив, що незалежно від якості техніки, сам факт її наявності дає необхідний ресурс для ведення війни.

    Окремо президент США прокоментував систему постачання озброєнь. За його словами, США часто продають зброю союзникам по НАТО, після чого Альянс передає її Україні. Така модель, на його думку, дозволяє забезпечити підтримку Києва, хоча водночас викликає питання щодо фінансового навантаження на американську сторону.

    У цьому контексті Трамп розкритикував політику попередньої адміністрації Джо Байдена, заявивши, що обсяги допомоги Україні були надмірними. Він назвав такі витрати «абсурдними» і підкреслив, що США не повинні нести основний фінансовий тягар підтримки.

    Водночас, оцінюючи ситуацію на фронті, Дональд Трамп зазначив, що Україна перебуває під значним тиском і, за його словами, втрачає території. При цьому він визнав, що втрат зазнають обидві сторони конфлікту, включно з Росією.

    Окрему увагу президент США приділив відносинам із главою української держави Володимир Зеленський. Трамп заявив, що має з ним «нормальні робочі відносини», хоча визнав, що між ними траплялися напружені моменти.

    «Мені подобається Зеленський. Він хитрий хлопець, і ми хочемо досягти врегулювання», — сказав він.

    Президент США також згадав про один із епізодів взаємодії у Білому домі, який охарактеризував як «дещо різкий», однак не став деталізувати його зміст.

    Тема відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським останнім часом активно обговорюється у політичних колах. Колишній спеціальний представник США з питань України Курт Волкер раніше зазначав, що після повернення Трампа до Білого дому ці відносини стали більш напруженими.

    За словами Волкера, Трамп спочатку розраховував на швидке завершення війни через переговори, однак реальна ситуація на фронті виявилася значно складнішою. Він також підкреслив, що американський президент прагне досягти політичного врегулювання, але стикається з обмеженнями як військового, так і дипломатичного характеру.

    Аналітики звертають увагу, що заяви Трампа відображають його загальний підхід до війни в Україні — прагнення швидкого завершення конфлікту та перегляду ролі США у його фінансуванні. Водночас висока оцінка ЗСУ свідчить про визнання ефективності української армії на міжнародному рівні.

    Виступ Дональда Трампа поєднав у собі одразу кілька важливих меседжів: підтримку боєздатності ЗСУ, критику попередньої американської політики та сигнал про необхідність пошуку шляхів завершення війни. Ці заяви можуть вплинути як на внутрішньополітичну дискусію у США, так і на подальшу міжнародну підтримку України.

  • «Ще 8–9 років у Білому домі?»: Дональд Трамп знову пожартував про третій термін і викликав хвилю дискусій

    «Ще 8–9 років у Білому домі?»: Дональд Трамп знову пожартував про третій термін і викликав хвилю дискусій

    Президент США Дональд Трамп знову опинився в центрі політичної уваги після заяви, яка викликала жваве обговорення як у США, так і за їх межами. Під час виступу на бізнес-саміті в Білому домі американський лідер у жартівливій формі натякнув, що може залишатися при владі ще «8 чи 9 років», чим одразу спровокував дискусії про можливість третього президентського терміну.

    За повідомленнями американських медіа, зокрема Fox News, Трамп говорив про економічну політику своєї адміністрації та податкові рішення, які, за його словами, позитивно вплинули на бізнес-клімат у країні. Саме в цьому контексті він і зробив резонансну ремарку, зазначивши, що зможе скористатися певними фінансовими інструментами після завершення свого перебування на посаді «через вісім-дев’ять років».

    Ця заява викликала сміх у залі, однак водночас стала приводом для нової хвилі обговорень щодо політичних амбіцій Трампа. Сам президент одразу дав зрозуміти, що його слова мають іронічний характер, однак подібні жарти він дозволяє собі не вперше, що змушує експертів уважніше придивлятися до його риторики.

    Окрім цього, Трамп торкнувся теми віку, яка традиційно є чутливою у політичних дебатах США. Він підкреслив, що не вважає себе старшим і навіть порівняв себе з попереднім президентом Джо Байден, зазначивши, що почувається «так само, як і 50 років тому». Такі заяви є частиною його звичної комунікаційної стратегії, спрямованої на формування образу енергійного та активного лідера.

    Президент також знову підняв тему когнітивних тестів для кандидатів на найвищі державні посади. За його словами, кожен, хто претендує на пост президента або віцепрезидента, має проходити відповідну перевірку. Трамп наголосив, що сам проходив такі тести тричі та, за його словами, кожного разу складав їх «на відмінно».

    Попри те, що заява про «8–9 років» була подана як жарт, тема можливого третього президентського терміну неодноразово з’являлася у публічних виступах Трампа. Зокрема, після своєї інавгурації він уже натякав на подібний сценарій під час зустрічей із республіканцями у Конгресі. У розмові зі спікером Палати представників Майк Джонсон він у жартівливій формі висловлював сумніви щодо того, чи зможе знову балотуватися.

    Крім того, в інтерв’ю NBC News у лютому 2026 року Трамп не виключав можливості балотування на третій термін, пояснюючи це прагненням продовжити реалізацію своєї політичної програми, зокрема гасла «зробити Америку знову великою».

    Водночас варто нагадати, що Конституція США містить чітке обмеження щодо кількості президентських термінів. 22-га поправка до Конституції США, ухвалена у 1951 році, передбачає, що одна особа не може обіймати посаду президента більше двох разів. Це правило є фундаментальним елементом американської політичної системи та гарантією демократичної ротації влади.

    Юристи та політичні аналітики підкреслюють, що для зміни цього положення необхідна складна процедура внесення поправок до Конституції, яка включає підтримку Конгресу та ратифікацію більшістю штатів. На практиці такий сценарій вважається малоймовірним, що робить можливість третього терміну для будь-якого президента юридично майже неможливою.

    Попри це, подібні заяви Трампа продовжують викликати широкий резонанс. Для його прихильників вони можуть виглядати як демонстрація впевненості та політичної сили, тоді як критики розглядають їх як спробу привернути увагу або перевірити реакцію суспільства на нестандартні ідеї.

    Аналітики також зазначають, що подібна риторика може бути частиною ширшої політичної стратегії, спрямованої на мобілізацію електорату та утримання медійної уваги. У сучасній політиці інформаційний ефект часто відіграє не менш важливу роль, ніж конкретні рішення чи ініціативи.

    Важливо й те, що заяви Трампа прозвучали на тлі активної внутрішньополітичної дискусії у США щодо майбутнього лідерства, ролі партій та напрямку розвитку країни. У цьому контексті будь-які натяки на зміну усталених правил або їх переосмислення одразу стають предметом пильної уваги як політиків, так і громадськості.

    Хоча слова Дональда Трампа про можливі «8–9 років» у владі пролунали в жартівливій формі, вони вкотре підняли важливу тему конституційних обмежень і політичних амбіцій. Чи залишаться такі заяви лише частиною риторики, чи матимуть продовження у політичних ініціативах — покаже час, однак уже зараз вони стали однією з найбільш обговорюваних тем у міжнародному інформаційному просторі.

  • Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс

    Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс

  • «Розпад уже почався»: Туск б’є на сполох через кризу в НАТО і рішення США

    «Розпад уже почався»: Туск б’є на сполох через кризу в НАТО і рішення США

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про небезпечні тенденції всередині НАТО, які, за його словами, можуть призвести до ослаблення трансатлантичної єдності. На тлі рішень США щодо скорочення військової присутності в Європі та зростання розбіжностей між союзниками польський політик закликав негайно зупинити процеси, які він охарактеризував як «катастрофічні».

    Свою позицію Туск оприлюднив у соціальних мережах, наголосивши, що головна загроза для Альянсу походить не ззовні, а зсередини. «Найбільшу загрозу для трансатлантичної спільноти становлять не її зовнішні вороги, а триваючий розпад нашого альянсу», — зазначив він. За словами польського прем’єра, союзникам необхідно зробити все можливе, щоб зупинити цю тенденцію та відновити довіру між країнами-членами.

    Заява Туска пролунала на тлі рішень адміністрації президента США Дональда Трампа щодо перегляду військової присутності у Європі. Зокрема, Пентагон оголосив про намір вивести приблизно 5000 американських військових із Німеччини протягом найближчих 6–12 місяців. Це рішення викликало занепокоєння серед європейських союзників, адже саме американський військовий контингент є ключовим елементом стримування потенційних загроз на континенті.

    За інформацією американських медіа, цей крок може бути пов’язаний не лише з переглядом військової стратегії, а й із політичними розбіжностями між Вашингтоном і Берліном. Зокрема, йдеться про позицію Німеччини щодо війни США на Близькому Сході, яка викликала невдоволення у Білому домі. Ба більше, у Вашингтоні не виключають можливості аналогічних рішень щодо інших країн Європи, зокрема Італії та Іспанії.

    Ці процеси відбуваються на тлі ширшої геополітичної напруги. Останні місяці значну увагу США зосереджено на конфлікті з Іраном, що, на думку експертів, відволікає ресурси і політичний фокус від європейського напрямку. У результаті питання безпеки в Європі поступово відходять на другий план у порядку денному американської адміністрації.

    Окреме занепокоєння викликають заяви Дональда Трампа щодо можливого виходу США з НАТО або суттєвого перегляду ролі країни в Альянсі. Хоча такі кроки поки що залишаються на рівні політичних сигналів, сама їх поява вже впливає на атмосферу всередині організації. Європейські країни дедалі частіше обговорюють необхідність зміцнення власних оборонних можливостей і зменшення залежності від Сполучених Штатів.

    На цьому тлі в Європі активізувалися дискусії про створення альтернативних або доповнюючих безпекових механізмів. Деякі політики та аналітики закликають до формування більш автономної європейської оборонної політики, яка могла б діяти незалежно від рішень Вашингтона. Водночас більшість країн ЄС визнають, що повна заміна ролі США в короткостроковій перспективі є малоймовірною.

    Туск, коментуючи ситуацію, фактично озвучив побоювання значної частини європейських еліт. На його думку, нинішні процеси можуть призвести до стратегічного ослаблення Альянсу саме в той момент, коли безпекові виклики для Європи залишаються надзвичайно високими. Зокрема, триває війна Росії проти України, яка вже стала найбільшим військовим конфліктом на континенті з часів Другої світової війни.

    Водночас, попри жорстку риторику, експерти зазначають, що говорити про реальний «розпад» НАТО наразі передчасно. Альянс продовжує функціонувати, а його країни-члени залишаються пов’язаними спільними оборонними зобов’язаннями, зокрема статтею 5 про колективну безпеку. Однак політичні розбіжності, різні підходи до глобальних конфліктів і питання розподілу фінансового навантаження справді створюють напруження всередині організації.

    Заява Туска може стати ще одним сигналом до активізації внутрішнього діалогу в НАТО щодо майбутнього Альянсу. Очевидно, що ключовим питанням найближчих років стане баланс між трансатлантичною єдністю та зростаючими прагненнями Європи до стратегічної автономії.

    Таким чином, нинішня ситуація навколо НАТО демонструє не стільки негайну загрозу розпаду, скільки глибоку трансформацію Альянсу. Від того, як швидко і ефективно союзники зможуть адаптуватися до нових реалій, залежатиме майбутнє всієї системи колективної безпеки в Європі.