Gorchitsa.info

Позначка: політика України

  • Брат колишнього голови Конституційного суду підозрюється у держзраді

    Брат колишнього голови Конституційного суду підозрюється у держзраді

    Правоохоронці повідомили про підозру у державній зраді брату колишнього голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука. Йдеться про Рулава Одда, який раніше носив ім’я Денис Шевчук.

    За даними слідства, чоловік був причетний до підривної діяльності проти України ще з 2008 року.

    Правоохоронці встановили, що у 2009 році за фінансової підтримки з боку Російської Федерації він організував проведення з’їзду політичної партії «Русько-Український Союз». Під час цього заходу Шевчука обрали головою партії, а саму політичну силу перейменували на «Партію “РУСЬ”».

    За версією слідства, через діяльність цієї партії він поширював антиукраїнські наративи та проросійську ідеологію.

    Крім того, правоохоронці підозрюють його у причетності до подій під час Революції Гідності. Зокрема, йдеться про можливу координацію розгону учасників протестів у листопаді 2013 року.

    За даними слідства, Шевчук входив до групи осіб, які разом із керівниками правоохоронних органів здійснювали підривну діяльність проти України.

    Слідчі вважають, що ця група діяла під координацією тодішнього заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Володимира Сівковича.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування у межах кримінального провадження.

  • У Раді обговорюють варіант відкладення виборів ще на кілька років

    У Раді обговорюють варіант відкладення виборів ще на кілька років

    У Верховній Раді наразі немає чітких строків для підготовки нового виборчого законодавства, яке має визначити порядок проведення виборів після завершення війни. Про це повідомили співрозмовники серед народних депутатів, які беруть участь у відповідних обговореннях.

    За словами джерел у парламенті, робоча група, яку очолює перший віцеспікер Олександр Корнієнко, продовжує обговорювати різні варіанти законодавчих змін. Водночас конкретних рішень або узгодженого тексту документа поки немає.

    Один із представників фракції «Слуга народу» зазначив, що засідання групи поки більше нагадують обговорення можливих сценаріїв і ризиків. За його словами, йдеться про попередні консультації без остаточних напрацювань.

    Інший співрозмовник серед представників влади заявив, що паралельно в політичному керівництві обговорюється і сценарій функціонування державної влади у випадку, якщо вибори не зможуть відбутися ще кілька років через війну.

    Водночас у публічному просторі звучать і інші оцінки щодо підготовки законодавства. Голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель, який входить до робочої групи з підготовки законопроєкту, раніше заявив, що документ про проведення повоєнних виборів вже підготовлений приблизно на дві третини.

    За його словами, у разі політичної домовленості законопроєкт можуть подати до Верховної Ради вже найближчим часом.

    Питання виборів в Україні залишається складним через воєнний стан. Конституція передбачає, що під час воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів неможливе, тому політики та експерти шукають правові механізми для організації голосування після завершення війни.

  • Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    У Вищому антикорупційному суді не змогли оголосити вирок народній депутатці Людмилі Марченко у справі про отримання неправомірної вигоди. Засідання, на якому суд мав оголосити рішення, так і не розпочалося, а розгляд справи перенесли на 19 березня.

    Про це повідомив антикорупційний центр «МЕЖА».

    Йдеться про справу, у якій народну депутатку підозрюють в отриманні понад 11 тисяч доларів за сприяння у незаконному виїзді військовозобов’язаних чоловіків за кордон під час воєнного стану.

    За версією слідства, гроші передавалися через помічницю депутатки. Вона нібито пообіцяла чоловіку допомогти з оформленням документів для виїзду за межі України. Правоохоронці стверджують, що всі епізоди передачі коштів були зафіксовані прихованими камерами детективів НАБУ.

    Під час обшуків, за даними слідства, Людмила Марченко намагалася позбутися грошей — вона викинула пакунок із готівкою через паркан. Саме ці кошти слідство вважає неправомірною вигодою.

    Через те, що засідання, на якому мав бути оголошений вирок, не відбулося, у громадських антикорупційних організаціях припускають, що справа може затягуватися або з’явилися нові процесуальні обставини.

    Аналітики також нагадують про попередні випадки, коли обвинувачені політики намагалися уникнути відповідальності. Зокрема, раніше народний депутат Андрій Одарченко виїхав за кордон через Румунію перед оголошенням вироку. Пізніше Вищий антикорупційний суд засудив його до восьми років позбавлення волі.

    Наразі Людмила Марченко здала закордонні паспорти, однак, за наявною інформацією, вона не перебуває під електронним контролем. Наступне судове засідання у справі призначене на 19 березня.

  • Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Після звільнення з посади керівника Офісу президента Андрій Єрмак продовжує користуватися державною охороною, однак тепер її забезпечують не співробітники Управління державної охорони, а Служба безпеки України. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, поки Єрмак очолював Офіс президента, його охороняли співробітники УДО. Після звільнення він формально втратив право на таку охорону, однак не захотів змінювати звичну команду людей поруч із собою.

    Як стверджує депутат, кількох охоронців — Владислава, Максима та Дениса — перевели до спецпідрозділу «Альфа» СБУ. Після цього охорону колишнього керівника Офісу президента нібито оформили як контррозвідувальні заходи.

    Железняк зазначає, що подібні рішення зазвичай не потребують окремого указу президента та можуть залишатися непублічними. За його словами, такі заходи рідко документуються у відкритих джерелах, а інформація про них належить до закритої.

    «У такому випадку не потрібне жодне рішення президента. Такі історії майже ніде не документуються. Це досить закриті справи, тому якщо депутати або журналісти запитуватимуть про наявність таких заходів щодо Єрмака, найімовірніше, відповіді не буде», — пояснив депутат.

    Також, за словами Железняка, Андрій Єрмак пересувається на власному броньованому автомобілі Mercedes S-класу, на який, ймовірно, встановлено номери прикриття за рішенням СБУ.

    Охоронці колишнього чиновника, як стверджує депутат, використовують два автомобілі Skoda, що належать правоохоронним органам.

    Офіційних коментарів від Служби безпеки України або інших державних органів щодо цієї інформації наразі не оприлюднювали.

  • Колишня речниця Зеленського звинуватила президента у політичному шантажі

    Колишня речниця Зеленського звинуватила президента у політичному шантажі

    Колишня речниця президента України Юлія Мендель виступила з різкою критикою політичної тактики Володимира Зеленського. У своїй заяві вона стверджує, що глава держави часто висуває умови, які заздалегідь є нереалістичними, щоб уникнути ухвалення складних рішень.

    За словами Мендель, політичний шантаж став продовженням бізнес-підходу президента. Вона вважає, що Зеленський регулярно формулює вимоги, які практично неможливо виконати, а потім змінює їх, щоб не брати на себе конкретних зобов’язань.

    Як приклад вона навела заяву президента про готовність залишити свою посаду, якщо Україну приймуть до НАТО. На думку Мендель, така умова виглядає символічною, оскільки членство України в Альянсі наразі залишається складною і тривалою перспективою.

    Також ексречниця згадала позицію Зеленського щодо можливих мирних домовленостей із Росією. Вона зазначила, що вимога вступу України до Європейського Союзу як однієї з умов миру є складною, оскільки процес інтеграції потребує багаторічних реформ і переговорів.

    Ще одним прикладом вона назвала питання проведення виборів в Україні. За словами Мендель, президент заявляв, що вибори можливі лише за умови двомісячного припинення вогню з боку Росії. Водночас Центральна виборча комісія раніше повідомляла, що підготовка до виборів потребує щонайменше шести місяців.

    Мендель також згадала запропонований Зеленським мирний план, який включає низку глобальних політичних і безпекових пунктів. На її думку, реалізація такого плану може потребувати дуже тривалого часу.

    У своїй критиці вона стверджує, що подібна тактика дозволяє перекладати відповідальність на зовнішні обставини або інших учасників переговорів.

    Нагадаємо, Юлія Мендель — українська журналістка та колишня прессекретарка президента Володимира Зеленського. Вона обіймала цю посаду з червня 2019 року до липня 2021 року. До роботи в Офісі президента понад десять років працювала журналісткою та публікувала матеріали в українських і міжнародних медіа.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.

  • Депутат «Слуги Народу» фактично зник із Ради, але отримує держзарплату

    Депутат «Слуги Народу» фактично зник із Ради, але отримує держзарплату

    Народний  фактично зник із парламенту, проте продовжує зберігати мандат та отримувати заробітну плату з державного бюджету. За даними Сірого Кардинала, протягом 2025 року Тарасов не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та не з’являвся на своєму робочому місці.

    Йдеться не про разові пропуски чи хворобу, а про повну та демонстративну відсутність депутата у законодавчому органі країни. Ситуація стає ще більш показовою на тлі сімейного контексту: батько Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group та наразі перебуває за межами України через підозри у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Олег Тарасов також тривалий час не перебуває в Україні, але формально залишається чинним народним депутатом.

    Фактично мова йде про класичного «депутата-привида»: відсутній у сесійній залі, на робочому місці та у публічній політиці, але присутній у відомостях на виплату зарплати. Керівництво фракції «Слуга Народу» та її очільники не коментують ситуацію, що створює враження системного мовчання та спроби перечекати резонанс.

    На фоні війни, дефіциту бюджету та звернень влади до дисципліни така поведінка виглядає цинічною та показовою. Ситуація з Олегом Тарасовим демонструє проблему парламентської деградації, коли мандат перетворюється на привілей, а відсутність на роботі — на норму, якщо за спиною є правильна фракція і мовчання керівництва.

  • Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

    Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

    За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського.

    За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних позицій в Офісі президента, хоча формально наразі жодних посад він не обіймає. Основний акцент робиться не на публічній політичній діяльності, а на управлінні процесами зсередини виборчої кампанії.

    Джерела стверджують, що в межах цієї стратегії розглядається варіант згортання або заморожування окремих політичних проєктів заради досягнення головного результату. Зокрема, йдеться про зняття частини кандидатів ще на старті виборів, що має спростити формування контрольованого сценарію кампанії.

    Окрему роль у цьому плані, за інформацією співрозмовників, відводять електронному голосуванню. Його розглядають як інструмент, що дозволяє централізовано керувати виборчим процесом і мінімізувати непередбачувані ризики. Паралельно має використовуватися підконтрольна соціологія для формування необхідного суспільного очікування та подальшої легітимації результатів.

    За цією логікою, президентські вибори мають стати лише першим етапом. Після фіксації потрібного результату Банкова, за словами джерел, планує перейти до парламентської кампанії, використовуючи вже сформований політичний і медійний ресурс.

    Таким чином, мова йде не лише про персональні амбіції, а про спробу вибудувати повний контроль над виборчим циклом — від президентських до парламентських виборів. Співрозмовники застерігають, що реалізація такого сценарію може серйозно вдарити по довірі до виборчого процесу та викликати нову хвилю політичної напруги в країні.

  • Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

    Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

    Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період.

    За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела заявляють, що він презентував бачення глибокої модернізації внутрішньої структури ОП, що передбачало радикальні зміни в його роботі. Саме ця програма нібито й спонукала президента поставити процес на паузу.

    Президент Володимир Зеленський розглядав можливість концептуальної реформи системи управління, зокрема — об’єднання Офісу президента з апаратом Ради національної безпеки та оборони. Таку модель називають потенційним способом оптимізації координації та ухвалення рішень. Однак зараз глава держави повністю зосереджений на переговорах, пов’язаних із так званим мирним планом, тому проведення масштабної перебудови відкладається.

    В окремих політичних колах висловлюють припущення, що чинний керівник ОП Андрій Єрмак не зацікавлений у швидкому призначенні наступника. За словами одного з джерел, Єрмак може розуміти, що призначення нового керівника приверне увагу до внутрішньої архітектури ОП, яка може стати предметом детального аналізу.

    Депутати також заявляють, що цього пленарного тижня — останнього перед зимовою перервою — жодних кадрових рішень щодо керівництва ОП не передбачається. За таких умов питання може повернутися в політичний порядок денний уже після Нового року, але строки залишаються невизначеними.

  • Журналіст Портников заявив, що вибори під гарантіями США та РФ дадуть Зеленському найвищі шанси на перемогу

    Журналіст Портников заявив, що вибори під гарантіями США та РФ дадуть Зеленському найвищі шанси на перемогу

    Відомий український журналіст і політичний оглядач Віталій Портников вважає, що в разі проведення президентських виборів під безпековими гарантіями США та Росії Володимир Зеленський матиме найбільші шанси на перемогу. На думку Портникова, саме післявоєнний або умовно «заморожений» формат виборів із зовнішніми гарантіями створює для чинного глави держави найсприятливіші політичні умови.

    Портников наголосив, що в умовах воєнного стану та обмеженої політичної активності реальні конкуренти Зеленського, ймовірно, не братимуть участі у перегонах. Він припустив, що ключові фігури, яких багато хто розглядає як потенційних суперників, навряд чи підуть у кампанію. Валерій Залужний не залишатиме дипломатичну службу у Великій Британії, Кирило Буданов залишиться на посаді керівника ГУР, а Андрій Білецький продовжить службу на фронті. За словами журналіста, це робить їхню участь у виборах практично нереалістичною.

    У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

    Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.