Gorchitsa.info

Позначка: Польща

  • Ставлення до біженців у Європі погіршується, і це вплине на повоєнну міграцію українців

    Ставлення до біженців у Європі погіршується, і це вплине на повоєнну міграцію українців

    Після завершення війни і відкриття кордонів Україна може зіткнутися з новим етапом еміграції — але він виглядатиме не так, як перша хвиля 2022 року. Про це розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю YouTube-каналу «Орестократія».

    За словами Лібанової, жінки, які хотіли виїхати через війну, переважно вже виїхали — разом із дітьми. Ті, хто лишилися зараз в Україні, як правило, не планують еміграцію, ще й тому, що умови перебування українських біженок у ЄС уже не такі комфортні, як у 2022 році: дедалі менше безкоштовного житла, допомога скорочується, ринок праці в багатьох країнах насичений. Це збиває мотивацію для «нової хвилі» від’їзду жінок.

    А от чоловіки можуть поїхати вже після скасування обмежень на виїзд. Лібанова пояснює це дуже прагматично: якщо дружина й діти за два-три роки в Європі встигли влаштуватися — є робота, житло, садок або школа, друзі, зрозумілі правила — а в самого чоловіка в Україні немає до чого повертатися (зруйноване житло, втрачена робота, відсутність сталого доходу), то логіка «я приєднуюся до сім’ї» стає сильною. Тобто ризик другої хвилі міграції після війни стосується насамперед чоловіків призовного віку, які зараз фізично не можуть виїхати, але захочуть возз’єднатися з родиною одразу після відкриття кордонів.

    Це напряму б’є по демографії й ринку праці. Інститут демографії вже давно попереджає: Україні й так бракуватиме робочих рук після війни, а додатковий від’їзд працездатних чоловіків ускладнить відновлення інфраструктури й економіки.

    Паралельно, за межами України, зростає політичний тиск довкола теми українських біженців, особливо чоловіків. У багатьох країнах ЄС суспільне ставлення до українців поступово стало жорсткішим у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення: допомога більше не сприймається як «безумовний обов’язок», а тема «хай повертаються і воюють» дедалі частіше використовується популістами. Це особливо помітно в Польщі.

    Колишній прем’єр Польщі Лешек Міллер публічно заявив, що «є одна зброя, якою Польща може допомогти Україні» — повернути в Україну українських чоловіків призовного віку, які залишилися в ЄС, і навіть допустити, що польські правоохоронці могли б затримувати таких українців і передавати їх назад. Він стверджує, що «дивно бачити, як мільйони молодих чоловіків не воюють за свою країну». Ці слова вже викликали різку реакцію, зокрема з боку української сторони, яка називає таку риторику провокаційною.

    Тобто маємо дві зустрічні тенденції:
    – усередині України після перемоги може статися цілком раціональний від’їзд частини чоловіків до сімей у ЄС;
    – у самій Європі дедалі голосніше лунають політичні заклики, що ці чоловіки «мають повернутися воювати», а не залишатися за кордоном.

    І це вже не лише емоції, а фактор безпеки й відновлення країни. Бо якщо після війни одночасно відкриваються кордони й частина працездатних чоловіків виїжджає, Україні буде складніше відбудовувати міста, де житло зруйноване, а робочих рук не вистачає. Саме це Лібанова називає ризиком другої міграційної хвилі.

  • Троє українців отримали вироки у Польщі за підпали IKEA і ТЦ у Варшаві

    Троє українців отримали вироки у Польщі за підпали IKEA і ТЦ у Варшаві

    Окружний суд Варшави виніс вирок трьом громадянам України, яких звинуватили в участі в організованій злочинній групі, причетній до серії підпалів у країнах Європейського Союзу. Про це повідомили телеканал Polsat News і видання Fakt.

    За даними прокуратури, засуджені — Сергій Р., Павло Т. та Владислав Ю. — у 2023–2024 роках входили до групи, що діяла на території Польщі, України, Литви, Латвії та Росії. Злочинці здійснювали диверсійні та терористичні акти, метою яких було підпалювання великих об’єктів у країнах ЄС для залякування населення та впливу на громадську думку.

    Суд встановив, що українці брали участь у підготовці підпалів магазину IKEA у Вільнюсі (9 травня 2024 року) та торговельного центру у Варшаві (12 травня 2024 року). Вони допомагали виконавцю злочинів Сергію Чалому переховуватися й утекти з Польщі, організувавши йому проживання у готелях, купівлю квитків і транспортування через Чехію до Австрії.

    Місцеперебування Чалого наразі невідоме — його розшукує Інтерпол.

    Вироком суду Павло Т. отримав 5 років і 6 місяців позбавлення волі, Сергій Р. — 2 роки й 6 місяців, Владислав Ю. — 1 рік і 4 місяці.

    Вирок не є остаточним і може бути оскаржений. Один з обвинувачених уже подав клопотання про обґрунтування.

    Слідство у справі триває. За даними прокурорів Мазовецького відділу з розслідування організованої злочинності та корупції, група діяла на замовлення російської розвідки й могла бути причетна до серії підпалів у Польщі та країнах Балтії.

  • Депутатка Львівської райради Галина Драч приховала бізнес у Кракові

    Депутатка Львівської райради Галина Драч приховала бізнес у Кракові

    45-річна депутатка Львівської районної ради від партії «Європейська солідарність» Галина Драч відкрила салон краси Tаїna у Кракові, але не відобразила його у своїх деклараціях про доходи. При цьому вона зареєстрована як підприємиця у Польщі, а салон функціонує за адресою вул. Львівська, 10.

    За даними польської статистики, Галина Драч є власницею бізнесу, а на чеку за послуги салону вказано її ім’я. У вересні 2022 року чоловік депутатки Богдан Драч зареєстрував у Польщі ФОП для діяльності салонів краси на тій же адресі. Попри це, в деклараціях депутатки за 2023–2024 роки відсутні доходи від салону, тоді як заробітки її чоловіка перевищують 4,7 млн грн.

    Галина Драч у коментарях журналістам заплуталася в описі власних посад у салоні, називаючи себе артдиректором та SMM. Пізніше депутатка заявила, що журналісти не мають права перевіряти її декларацію, а можуть лише ознайомлюватися з нею.

    Слід зазначити, що родина Драчів володіє мережею пекарень «Грузинський хліб», а сама Галина Драч у Львівській райраді входить до постійної комісії з питань агропромислового комплексу та земельних відносин. Попри це, її діяльність у Польщі та незадекларовані доходи викликають запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним вимогам.

  • У Польщі стрімко зростає кількість шлюбів між українками та поляками

    У Польщі стрімко зростає кількість шлюбів між українками та поляками

    Українки, які виїхали до Польщі через війну та економічні зміни, дедалі частіше створюють сім’ї з громадянами цієї країни. За даними Головного управління статистики Польщі, лише у 2024 році було зареєстровано 2021 шлюб між українськими жінками та польськими чоловіками. Для порівняння, українські чоловіки одружилися з польками 535 разів. Така різниця свідчить про виразну тенденцію — саме українок дедалі більше залишається та інтегрується у польське суспільство.

    Динаміка зростання міжнаціональних шлюбів є помітною. Якщо у 2015 році таких союзів було лише 715, то після початку повномасштабної війни цифри зросли майже утричі. У 2023 році кількість змішаних шлюбів становила 2213. Частина українок знаходить у Польщі не лише прихисток, але й нове особисте життя, стабільність і перспективи.

    Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

    Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

    Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

  • Під час концерту у Валенсії Вєрка Сердючка розповіла пікантну історію про польську митницю

    Під час концерту у Валенсії Вєрка Сердючка розповіла пікантну історію про польську митницю

    Під час виступу в іспанській Валенсії 26 вересня 2025 року Андрій Данилко, відомий у сценічному образі Вєрки Сердючки, поділився кумедною, але доволі пікантною історією з подорожі через польський кордон. Артист розповів про пригоди на митниці, які перетворив на веселий монолог і навіть імпровізовану пісню.

    “Люди, когда їдуть в Польщу, тєрпєть не могут польськую таможню. Ми с мамой обожаєм! Когда нас прив’язують, корда нас уніжають. Я говорю: мам, лучше так, чем нікак. І там поляк щось там: курва!… А мама довольна, рум’янець. Каже: на яму, типу, на яму! Та легко, на яму. Обшукали. Ідем з облєгчєнієм. Маленький фрагмент: дякую, це був кращий секс у моєму, у моєму житті, ой, дякую, це був кращий секс у моєму, у моєму житті…” — розповіла Вєрка Сердючка зі сцени, викликавши хвилю сміху серед глядачів.

    Публіка у Валенсії зустріла цей епізод бурхливими оплесками. Артист не вперше використовує у своїх виступах гумор на межі — саме ця відвертість і самоіронія зробили Сердючку улюбленицею аудиторії не лише в Україні, а й за кордоном.

    Концерт у Валенсії став частиною великого європейського туру Вєрки Сердючки, у рамках якого артист виступає в Іспанії, Німеччині, Чехії, Польщі та інших країнах, збираючи повні зали української діаспори.

    Попри провокаційний характер виступу, фанати сприйняли історію як ще одну дотепну імпровізацію у властивому Данилку стилі — поєднання гумору, життєвих спостережень і щирої емоційності, яка завжди викликає посмішку.

  • Підлітки які побили українця у Польщі виявилися його співвітчизниками

    Підлітки які побили українця у Польщі виявилися його співвітчизниками

    У Вроцлаві група підлітків жорстоко побила 23-річного громадянина України. Як з’ясувалося, усі нападники також є українцями. Про це повідомляє TVN 24.

    За інформацією поліції, усі учасники конфлікту знали один одного з роботи, навчання або місця проживання. Напад має ознаки самосуду та містить тривожні ідеологічні мотиви. Правоохоронці наголосили, що такі дії є серйозним злочином і будуть розглядатися з усією суворістю закону.

    Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

    Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

  • Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    У вересні польські прикордонники зафіксували значне збільшення кількості громадян України віком 18-22 років, які в’їхали до Польщі. Про це повідомили в прикордонній службі Польщі у відповідь на запит zaxid.net.

    З 28 серпня по 28 вересня до Польщі в’їхало понад 56 тисяч українців цієї вікової категорії, тоді як назад, до України, виїхало понад 19,2 тисячі осіб. Порівняно з серпнем, кількість в’їздів зросла більш ніж у десять разів, а виїздів — у 3,5 раза.

    У Державній прикордонній службі України пояснили, що офіційної статистики щодо виїзду або повернення чоловіків віком 18-22 років наразі не ведеться, оскільки така інформація не передбачена чинним законодавством.

  • Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

    Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

    Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

    Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

    Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

    У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.

  • Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про продовження дії особливих програм захисту українських біженців до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, який діяв з початку повномасштабної війни в Україні, буде скасовано. Відповідна інформація оприлюднена виданням «Закон і Бізнес» з посиланням на польські джерела.

    Новий закон змінює низку умов для перебування українців у Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей тепер необхідно, щоб один із батьків офіційно працював у Польщі та сплачував податки. Додатковою умовою є обов’язкове відвідування дитиною польського навчального закладу, за винятком випадків інвалідності.

    Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

    Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

    Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

  • Туск: “Оптимізм Трампа щодо України означає скорочення ролі США у війні”

    Туск: “Оптимізм Трампа щодо України означає скорочення ролі США у війні”

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що несподівано проукраїнські слова президента США Дональда Трампа можуть мати інший, менш оптимістичний підтекст. Про це пише видання Politico.

    Трамп, який раніше постійно повторював кремлівські тези і стверджував, що Україна ніколи не поверне собі кордонів 2014 року, цього разу заявив протилежне: Київ може розгромити Росію та повернути всі свої землі. Союзники були здивовані такою зміною риторики, а в ЄС навіть поспішили пояснити це впливом регулярних контактів Трампа з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

    Водночас Туск застеріг, що цей оптимізм може означати відмову США від зусиль із завершення війни. «Президент Трамп заявив, що Україна може за підтримки Євросоюзу повернути собі всю свою територію. За цим дивовижним оптимізмом ховається обіцянка скорочення втручання США і передача відповідальності за припинення війни Європі. Правда краща за ілюзії», – наголосив польський прем’єр у соцмережі.

    Politico нагадує, що непослідовність позиції Трампа у питанні війни не раз викликала занепокоєння. Йдеться про різкі зміни від називання Володимира Путіна «божевільним» до теплої зустрічі з ним на Алясці кілька місяців по тому, а також про спроби зупинити, а потім знову відновити постачання військової допомоги Україні.

    Такі «повороти» створюють невизначеність у Києва та його союзників і змушують замислитися, чи можна розраховувати на стабільну підтримку Вашингтона в умовах війни.