Gorchitsa.info

Позначка: Польща

  • Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента не може розв’язати проблему з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн, яка завдає Україні економічної шкоди щомісяця у 8-12 млрд гривень. У довгостроковій перспективі це загрожує Україні зростанням дефіциту бюджету, який і так на 50% залежить від західної допомоги. Зеленський не може розв’язати проблему, не дивлячись на публічну дипломатію і готовність піти на великі поступки для Варшави, але наші сусіди використовують Україну тільки у своїх особистих цілях та інтересах.

    Зернова війна увійде в історію відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник став головним економічним ворогом, причому питання не стоїть у великих грошах або пільгах. Офіс Президента не зміг запобігти цьому конфлікту і тепер будь-який з варіантів поганий для України, він або сварить наші країни між собою або влада кидає своїх фермерів.

  • Українських біженців у Польщі чекають зміни в умовах перебування

    Українських біженців у Польщі чекають зміни в умовах перебування

    “У Польщі планується змінити правила перебування в країні українських біженців. Йдеться не тільки про продовження тимчасового захисту біженців з України до 4 березня 2025 року”, – пишуть у виданні “kresy.pl”.

    Польський уряд розглядає можливість посилити вимоги щодо підтримки біженців з України, щоб запобігти махінаціям із грошима та пільгами, а за певних умов навіть скасувати право на перебування в Польщі.

    Одна зі змін, які розглядає польський уряд, стосуватиметься права на легальне перебування в Польщі. Українські біженці, які захочуть повернутися в Україну хоча б на один день, позбудуться цього права. Наразі українські біженці втрачають право на проживання, якщо виїжджають із Польщі на термін більш ніж на 30 днів.

    За словами Любуського воєводи, часті поїздки українських громадян з рекреаційними, туристичними та діловими цілями підтверджують, що вони не перебувають у складній життєвій ситуації, але продовжують користуватися наданою їм допомогою.

    Крім того, було помічено проблему, що кожне воєводство веде окремий реєстр виплаченої допомоги. Це означає, що теоретично одна сім’я може отримувати підтримку кількох адміністративних одиниць Польщі. Щоб запобігти такому зловживанню, буде створено спільний реєстр.

    Воєводи також закликають посилити систему пільг для неповнолітніх, хворих та інвалідів.

    Крім того можуть скасувати допомогу в 300 злотих для новоприбулих.

    За офіційними підрахунками, у Польщі перебуває близько одного мільйона українців, які прибули після початку війни, ще приблизно півтора мільйона українців – ті, хто перебував у країні до війни.

  • Куди Польща послала Україну: чому українське зерно не “монтується” в ЄС

    Куди Польща послала Україну: чому українське зерно не “монтується” в ЄС

    Протести польських фермерів довели, що українське зерно зовсім не потрібне в ЄС. Тому, розмірковує економіст Олексій Кущ, треба міняти нашу модель — а поки що нас із нашою агропродукцією посилають за звичним маршрутом, а Африку та Азію.

    Ключова проблема у наших відносинах з Польщею полягає у тому, що наші політичні еліти не розуміють просту істину:

    Сировинна, аграрна модель економіки України “не монтується” в ЄС.

    Вона там нікому не потрібна, ба більше, для таких країн, як Польща, ця модель несе пряму економічну небезпеку, яка може призвести до суттєвої соціальної кризи в цілій низці європейських країн.

    Понад тим, наші політичні еліти не тільки цього не розуміють і нічого не роблять для зміни сировинної економічної парадигми, але й намагаються всіма силами “переломити ситуацію”, примусивши поляків “полюбити нас такими, як є”.

    Глибоко помиляються ті наші експерти, які постійно шукають якийсь “російській слід” у фермерському русі.

    Класичний приклад помилковості цього погляду — нещодавнє інтерв’ю польського міністра МЗС Сікорського.

    Блумберг опублікували статтю, в якій зазначили:

    “Попередній уряд у Варшаві наклав заборону на імпорт українського зерна минулого року, щоб заспокоїти фермерів перед парламентськими виборами, які він остаточно програв у жовтні. Нинішня адміністрація залишила обмеження на місці, дозволяючи лише транзит до портів на Балтійському морі та в інші країни ЄС”.

    Сікорський сказав, що зараз ситуація змінилася, і Україна знову може відправляти своє зерно через Чорне море, тоді як до заборони Польща була пунктом призначення для двох третин зерна, яке перетинало ЄС.

    “Польські фермери не можуть нести тягар усієї солідарності ЄС з Україною”, – сказав Сікорський.

    Те, що Україну “послали” в Чорне море, означає одне — нас послали на наші традиційні ринки збуту: в Азію і Африку.

    Хочемо відкрити шлях до ЄС — мусимо змінитись: експортувати хоча б біопаливо замість кукурудзи, яку поляки висипають з вагонів на землю.

    Або рослинний білок замість зерна.

  • В Україні на кордоні з Польщею застрягли більше 2000 тисяч вантажівок

    В Україні на кордоні з Польщею застрягли більше 2000 тисяч вантажівок

    Українська прикордонна служба повідомила, що на кордоні з Польщею у черзі зараз очікує близько 2200 вантажівок. Ця ситуація виникла внаслідок страйку фермерів у Польщі, який розпочався 9 лютого і спричинив блокаду доріг і пунктів пропуску.

    «Станом на ранок сукупно на цих шести напрямках у черзі перебуває десь 2200 вантажівок. Найбільше – навпроти пунктів пропуску «Краківець», «Рава-Руська» та «Ягодин», – розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

    За його словами, на пункті пропуску «Ягодин» польські фермери взагалі не пропускають вантажівки, які їдуть з України до Польщі.

    9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.

    Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.

    За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.

  • Польща та Україна обговорюють закриття кордонів для торгівлі товарами

    Польща та Україна обговорюють закриття кордонів для торгівлі товарами

    Представники Польщі та України ведуть перемовини стосовно можливого закриття кордону між країнами для торгівлі. Згідно з висловленням Туска, ця тема також буде обговорюватися під час його зустрічі з фермерами. Він вказав на існуючі спроби обмежити поставки сільськогосподарської продукції з України, запропонувавши обмеження, які відповідали б середньому рівню за 2022-2023 роки.

    У Брюсселі Польща планує внести пропозицію, за якою референтним періодом стане час до початку конфлікту. Це має на меті ужесточення лімітів, щоб захистити польських виробників. В той же час ведуться переговори щодо тимчасового закриття кордону для обміну товарами.

    Туск підкреслив, що будь-яке рішення про обмеження торгівлі з Україною має бути тимчасовим і здійснюватися за погодженням з Києвом, щоб уникнути надлишкової напруги між країнами. Проте він наголосив на необхідності знайти довготривале рішення.

  • Розблокування кордону з Польщею: Шмигаль повідомив про “болісні компроміси”

    Розблокування кордону з Польщею: Шмигаль повідомив про “болісні компроміси”

    У п’ятницю, 23 лютого, поблизу кордону з Польщею, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження “Плану взаєморозуміння”, розробленого для розблокування кордону між двома країнами. Він підкреслив, що цей план передбачає “болісні для нас компроміси”.

    Шмигаль зазначив, що блокада кордону негативно позначається на економіці України та на можливостях країни краще захиститися від російського агресора. Він підкреслив, що за останні п’ять місяців Україна не експортувала зерно, кукурудзу, насіння соняшника та ріпак на польський ринок, а українське зерно проходить через Польщу тільки транзитом.

    Шмигаль також наголосив на тому, що блокада негативно впливає на торгівлю між Україною та Польщею, а також загальну економічну ситуацію обох країн. Він закликав до розв’язання цього питання та прийняття конструктивних рішень.

    У рамках “Плану взаєморозуміння” першим кроком є згода України на обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, запропонованого Європейською комісією. Шмигаль пояснив, що ці обмеження, які включають м’ясо птиці, яйця та цукор, будуть застосовуватися лише у разі перевищення обсягів експорту, які були в середньому за 2022 та 2023 роки.

    Другий крок передбачає проведення скринінгу якості української агропродукції за класифікаційними кластерами, що стосуються аграрної політики та транспорту. Це необхідно для уникнення маніпуляцій щодо якості продукції.

    Третім кроком є заклик до Польщі приєднатися до звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС.

    Четвертий крок включає створення “Тристороннього штабу” з участю України, Польщі та Європейської комісії з метою швидкого вирішення питання блокади кордону.

    П’ятий крок передбачає вирішення питання пропуску на кордоні не лише військового обладнання та гуманітарної допомоги, а й інших груп товарів.

    Шмигаль підкреслив, що цей план є справедливим підходом та вигідним для обох сторін, і закликав до конструктивного діалогу.

  • Трилер про блокування польського кордону, або як Польща сама стріляє собі в ногу

    Трилер про блокування польського кордону, або як Польща сама стріляє собі в ногу

    “Польща експортувала в Україну товарів на суму 12,3 млрд доларів. Тоді як Україна імпортувала з Польщі товарів на суму 6,6 млрд доларів. Ми надзвичайно вдячні Польщі за її всебічну підтримку в протистоянні російській агресії, але у випадку з блокуванням автомобільних митних переходів — це реальний “постріл собі в ногу”. Думка.

    У трилері, чи то пак трагікомедії під назвою “зовнішня торгівля з Польщею” хотів би підсвітити проблему, на яку мало хто звертає увагу. Це кричуща розбіжність даних митної статистики України та Польщі. Йдеться насамперед про польський імпорт в Україну. Дані щодо нашого експорту в Польщу не мають суттєвих розбіжностей.

    Отже, у 2023 році, за даними польського офісу статистики, Польща експортувала в Україну товарів на суму 12,3 млрд доларів. Тоді як за даними ДМСУ, Україна імпортувала з Польщі товарів на суму 6,6 млрд доларів. Різниця — майже подвійна.

    У 2022-2023 роках така невідповідність частково пов’язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів, товарів подвійного призначення. Ця статистика не включається в базу зовнішньої торгівлі ДМСУ, але включається в митну статистику Польщі. Не публікуватиму тут ці цифри, хоча на рівні узагальненого підсумку за групами товарів вони є відкритими на сайті статистичного офісу Польщі. Але скажу, що ця “військова та навколо-військова” статистика не пояснює й половини цієї розбіжності.

    Польща експортує до України безліч товарів, зокрема фрукти й молочну продукцію

    Насправді цій проблемі дуже й дуже багато років, і фіксується вона увесь час із початку нульових, за які є співставна статистика. Наведу вибіркові дані за останні роки:

    • 2007 рік: за даними української статистики, ми імпортували з Польщі на 2,9 млрд дол. (за даними польської статистики, на 5,5 млрд дол.);
    • 2012 рік: 3,6 млрд дол. (5,3 млрд дол.);
    • 2018 рік: 3,6 млрд дол. (5,3 млрд дол.);
    • 2021 рік: 5 млрд дол. (7,4 млрд дол.);
    • 2022 рік: 5,6 млрд дол. (10,1 млрд дол.).

    При всіх “методологічних” різницях ведення статистики та поправках на військову статистику, очевидно, що основне джерело розбіжності в митних даних — це сірий імпорт / контрабанда, а подекуди й імпорт з Польщі в Україну, якого не існує (з метою отримання відшкодування ПДВ).

    Які б причини не були, очевидно, що фактичний баланс торгівлі з Польщею для нас є набагато негативнішим, ніж це видно за офіційною статистикою, через заниження імпорту. Тоді як Україна для Польщі, за даними їхньої статистики, є більшим партнером як країна-імпортер.

    Двостороння торгівля вигідніша для Польщі, тим більше за умови чинних асиметричних обмежень на наш аграрний експорт (де ми вже погодилисяна компроміси)

    Зокрема, за даними польського “держстату”, у 2023 році на Україну припадало 3,2% всього товарного експорту з Польщі. За цим показником ми були на 7-му місці серед торгівельних партнерів, обігнавши США й таких членів ЄС як Іспанія, Словаччина, Угорщина. Водночас динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найбільшою, якщо брати першу десятку країн — найбільших торгівельних партнерів.

    До чого я все це веду. А до того, що ми надзвичайно вдячні Польщі за її всебічну підтримку в протистоянні російській агресії, але у випадку з блокуванням автомобільних митних переходів — це реальний постріл собі в ногу. Бо наша двостороння торгівля загалом і так є вигіднішою для Польщі, тим більше за умови чинних асиметричних обмежень на наш аграрний експорт (де ми вже погодилися на компроміси).

    Я не знаю, які ще аргументи й факти з набору здорової логіки ми маємо навести, аби це було зрозуміло. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі “виграш — програш” між сусідами — така собі історія, у якій програють всі, і насамперед Польща, її бізнес і кінцеві споживачі.

  • Польський національний страйк: Повний блок кордону з Україною

    Польський національний страйк: Повний блок кордону з Україною

    У вівторок, 20 лютого, у Польщі відбувся масштабний протест, який оголосили фермери та ряд інших спільнот. Їхні дії полягають у блокуванні доріг державного та обласного значення, а також пунктів пропуску на кордоні з Україною.

    Згідно з повідомленням речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, станом на ранок залишаються заблокованими шість з дев’яти пунктів пропуску, зокрема: “Ягодин”, “Устилуг”, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Шегині” та “Краківець”. Кількість вантажних автомобілів у чергах на цих напрямках становить близько 2900 одиниць, які очікують на проїзд в напрямку України. Рух вантажівок в протилежному напрямку також припинений.

    Найбільші черги спостерігаються біля пунктів пропуску “Ягодин” і “Краківець”. Зауважено, що в напрямку “Ягодин” у певні періоди часу вантажівки взагалі не пропускалися.

    Щодо причини сьогоднішнього протесту в Польщі, Демченко зазначив, що Україна не отримувала інформації від польської сторони про можливість блокування інших напрямків на кордоні.

    За даними польського видання RMF FM, фермери активізували свою протестну акцію на прикордонному переході в Дорогуську, де до 18:00 не будуть пропускати вантажівки, які рухаються в бік України.

    Польські аграрії вимагають обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України, називаючи це “руйнуванням Польщі”.

    Крім блокування кордону, учасники протесту також будуть блокувати дороги у великих містах. Ускладнення у русі транспорту вже спостерігалися в Кракові, і можливі проблеми з рухом виїздів з міста та головних розв’язок. Напередодні президент України Володимир Зеленський наголосив, що блокада на кордоні з Польщею свідчить про ерозію солідарності, і причина її не в зерні, а в політиці, оскільки лише 5% українського експорту зерна проходить через Польщу.

  • Україну обмежують в експорті до Польщі

    Україну обмежують в експорті до Польщі

    Польща веде переговори з Україною з метою ввести “дуже великі” обмеження на ввезення українського продовольства, але Київ їх затягує.

    Про це заявив заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак в інтерв’ю RMF FM.

    “Якби це залежало від мене, я б якнайшвидше запровадив обмеження на імпорт цукру, замороженої малини і яблучного концентрату в Польщу” , – сказав Колодзейчак.

    Каже, Києву ці вимоги “не сподобалися”, а сам він став для українців “першим ворогом на переговорах”. Хоча сам він навіть не брав участі в цих переговорах.

    За словами Колодзейчака, Україна переговори затягує, тому він рекомендує міністру Секерському запровадити обмеження на подальшу продукцію, яка, “на жаль”, усе ще надходить до Польщі.

    Він виступив за введення в ЄС щонайменше 8% ПДВ на продукти харчування, імпортовані з України. А також заявив, що працюватиме над закриттям кордону з Україною.

    “Я це гарантую – кордон буде більш щільним, ніж будь-коли раніше”, – заявив заступник міністра.

    Зазначимо, що сьогодні польські фермери вийдуть на масштабні протести, перекриваючи дороги по всій країні.

  • Чи “попросять” українських біженців із Польщі вже у березні

    Чи “попросять” українських біженців із Польщі вже у березні

    18 січня 2024 року видатні українські ЗМІ та телеграм-канали почали розповсюджувати інформацію, яка стверджувала, що Польща продовжила тимчасовий захист для українських біженців ще на один рік – до 4 березня 2025 року.

    Проте подальші роз’яснення вказали на те, що це було неправильне розуміння рішення польського уряду, і що воно не стосується українців. У телеграм-групах українців у Польщі виникла гостра дискусія стосовно того, що насправді має на увазі це рішення.

    Ми визначили, що конкретно означає це рішення уряду Польщі, кому воно стосується і які очікування можуть мати українці, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.

    На 18 січня на офіційному веб-порталі польського уряду з’явилася інформація щодо подовження тимчасового захисту.

    “Тимчасовий механізм захисту, запущений рішенням Ради ЄС у березні 2022 року, спочатку на один рік, тепер продовжений ще на один рік до 4 березня 2025 року”, – йдеться у цьому рішенні.

    Проте ця ініціатива стосується виключно осіб, які “одержали охоронний сертифікат від Управління у справах іноземців”.

    Зазначено, що такі документи були видані громадянам третіх країн (не України), які законно перебували в Україні на момент початку повномасштабного вторгнення і змушені були шукати притулок в Польщі.

    Навпаки, легальне перебування більшості українських біженців регулює інший механізм, який визначений спеціальним законом щодо допомоги українцям. Зокрема, вони отримують PESEL UKR – документ, що гарантує їхні основні права у Польщі.

    Наразі влада Польщі не продовжила дію цього захисту. Таким чином, українці, які вже отримали номер PESEL із статусом UKR, мають можливість легально перебувати в Польщі до 4 березня 2024 року.

    Батьки дітей, які навчаються або відвідують дитячий садок, можуть залишатися на території Польщі трохи довше – до 31 серпня 2024 року. А тим, хто готується до іспитів на атестат зрілості (та їхнім батькам), дозволено залишитися до 30 вересня 2024 року.

    До закінчення терміну дії поточного захисту залишилося лише півтора місяця. Однак чи повинні українці хвилюватися?

    Схоже, що уряд Польщі вже займається цим питанням. За повідомленням польського видання Dziennik Gazeta Prawna, уряд готує зміни до спецзакону, які планують продовжити термін легального перебування українців на ще один рік – аж до 4 березня 2025 року.

    В найближчі тижні цей проєкт має бути внесений на розгляд до Сейму. Зазначається, що подовження легального перебування також важливе для роботодавців, оскільки це спрощує процес працевлаштування громадян України.

    Польща, як член Європейського Союзу, зобов’язана дотримуватися рішень Ради ЄС. Вона вже раніше у вересні 2023 року продовжила тимчасовий захист для тих, хто втік від війни в Україні, на ще один рік.

    Тимчасовим захистом в Польщі скористалося майже мільйон українців. Згідно з даними головного статистичного управління країни станом на 31 березня 2023 року, вони отримали PESEL UKR.

    Більше половини цих осіб (64,8%) представляли жінки. Дональд Туск, який у грудні знову став керівником уряду Польщі, у своїй промові в польському парламенті висловив підтримку Україні і наголосив на важливості надання подальшої допомоги.

    Це виступає на тлі останнього загострення відносин між країнами через блокування кордону польськими перевізниками, і багато українців розглядають його як позитивний сигнал.