Gorchitsa.info

Позначка: повітряний простір

  • У Латвії та Естонії оголошували попередження через загрозу дронів

    У Латвії та Естонії оголошували попередження через загрозу дронів

    Уранці 3 травня у Латвії та Естонії було оголошено тимчасові попередження про можливу загрозу безпілотників, що спричинило посилений моніторинг повітряного простору та короткочасне підвищення рівня готовності оборонних структур. Про це повідомили Національні збройні сили Латвії, Міністерство внутрішніх справ Естонії, а також низка регіональних та міжнародних медіа.

    Перші попередження були зафіксовані в Естонії близько 03:00 ночі. Жителі прикордонних повітів Вирумаа та Іда-Вірумаа отримали сповіщення про можливу загрозу появи безпілотних літальних апаратів у повітряному просторі країни. Інформація була розповсюджена через офіційні канали Сил оборони, що діють у межах системи раннього попередження цивільного населення.

    За даними естонських військових, рішення про попередження було ухвалене превентивно — у зв’язку з активною військовою ситуацією у регіоні, спричиненою повномасштабною війною Росії проти України. О 05:30 ранку Сили оборони Естонії повідомили про скасування тривоги після того, як не було зафіксовано порушень повітряного простору або наближення безпілотників до території країни.

    У Міністерстві внутрішніх справ Естонії підкреслили, що такі попередження є частиною стандартних процедур безпеки, спрямованих на мінімізацію ризиків у разі потенційного неконтрольованого входження повітряних об’єктів із зон бойових дій. У відомстві також наголосили, що ситуація перебуває під постійним контролем у координації з союзниками по НАТО.

    Паралельно аналогічні сигнали тривоги були зафіксовані в Латвії приблизно о 04:00 ранку. Попередження отримали мешканці прикордонних міст Алуксне, Балві, Лудза, Резекне та Краслава — регіонів, що межують із Росією та Білоруссю. Інформація була поширена через офіційні канали Національних збройних сил Латвії.

    Через кілька годин латвійські військові повідомили про зняття попередження, заявивши, що можливі загрози більше не фіксуються. Водночас у відомстві підкреслили, що моніторинг повітряного простору триває безперервно, а ситуація в регіоні залишається чутливою через бойові дії поблизу кордонів Європейського Союзу.

    У заяві латвійських Сил оборони наголошується, що на тлі війни в Україні можливі випадки, коли безпілотники або інші повітряні об’єкти можуть випадково або внаслідок бойових дій опинятися поблизу або навіть у повітряному просторі сусідніх держав. Саме тому країни Балтії утримують підвищений рівень готовності систем спостереження та ППО.

    Місцеві медіа Латвії та Естонії пов’язують ранкові попередження з активізацією бойових дій у районі Ленінградської області Росії, де останнім часом фіксувалися удари безпілотників по військовій та інфраструктурній цілях. Хоча офіційно прямий зв’язок не підтверджується, у регіоні не виключають можливість впливу цих подій на ситуацію з повітряною безпекою.

    Подібні інциденти вже траплялися раніше. Наприкінці березня, під час серії ударів України по російських об’єктах у Балтійському регіоні, фіксувалися випадки, коли окремі безпілотники могли перетинати повітряний простір країн Балтії та навіть Фінляндії. Унаслідок цього в регіоні посилили системи спостереження та координацію між військовими структурами.

    Зокрема, 31 березня на території Естонії було виявлено безпілотник, що зазнав аварії після падіння. За попередніми оцінками, у повітряний простір країни могло потрапити близько десятка апаратів різного типу. Цей інцидент став одним із факторів посилення контролю за повітряною безпекою у регіоні.

    На тлі цих подій російська сторона неодноразово висувала звинувачення, стверджуючи, що країни Балтії нібито дозволяють Україні використовувати свій повітряний простір для атак на російські об’єкти. У Латвії, Естонії та Україні такі заяви категорично відкидають, наголошуючи на дотриманні міжнародного права та відсутності будь-яких подібних домовленостей.

    Водночас уряди країн Балтії підкреслюють, що головним пріоритетом залишається безпека цивільного населення та захист повітряного простору. Саме тому навіть потенційні ризики, пов’язані з війною в Україні, можуть призводити до превентивних попереджень і тимчасового підвищення рівня готовності.

    Станом на зараз ситуація в повітряному просторі Латвії та Естонії стабілізована. Військові продовжують спостереження та координацію з союзниками, щоб оперативно реагувати на будь-які можливі інциденти, пов’язані з безпілотними літальними апаратами в регіоні.

  • У Румунії знайшли нові уламки дрона та викликали посла РФ

    У Румунії знайшли нові уламки дрона та викликали посла РФ

    У Румунії зафіксовано новий інцидент із падінням уламків безпілотного літального апарата поблизу кордону з Україною. У районі ферми біля селища Векерень у повіті Тулча виявили фрагменти ще одного дрона, про що офіційно повідомило Міністерство національної оборони Румунії.

    За даними відомства, інформація про можливе падіння дрона надійшла 25 квітня. Після отримання повідомлення територію оперативно оточили підрозділи прикордонної поліції, щоб забезпечити безпеку місцевого населення та унеможливити доступ сторонніх осіб до місця інциденту. Далі на локацію вирушила спільна група експертів, до складу якої увійшли фахівці Міністерства національної оборони та Румунської розвідувальної служби. Їхнє завдання — встановити походження уламків, зафіксувати всі деталі та вилучити матеріали для подальшого технічного аналізу.

    Цей випадок стався всього через добу після аналогічного інциденту в іншому прикордонному регіоні — поблизу міста Галац. Там також були виявлені фрагменти безпілотника, які впали в межах населеного пункту та спричинили пошкодження приватного майна. Через загрозу вибухонебезпечних елементів місце падіння було тимчасово евакуйоване, а до роботи залучалися сапери та спеціальні підрозділи, які згодом нейтралізували залишки апарата.

    Ситуація викликала оперативну реакцію з боку дипломатичного відомства Румунії. Міністерство закордонних справ викликало посла Російської Федерації в Бухаресті для надання пояснень. У МЗС наголосили, що цей крок здійснено за дорученням міністра закордонних справ Оани Цою у зв’язку з падінням безпілотника в районі Галаца, який, за оцінками румунської сторони, міг бути задіяний у атаках на цивільну інфраструктуру України.

    Румунська влада розглядає інциденти як потенційно пов’язані з російськими повітряними ударами по території України, які в ніч на 25 квітня супроводжувалися масованим застосуванням безпілотників у прикордонних регіонах. Саме після цієї атаки уламки апаратів були зафіксовані як у Галаці, так і згодом у Тулчі.

    Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що це перший випадок, коли уламки безпілотника, пов’язаного з бойовими діями, завдали матеріальних збитків на території країни. За його словами, ситуація є серйозним сигналом щодо ризиків для безпеки прикордонних регіонів та потребує посилення моніторингу повітряного простору.

    У Міністерстві оборони Румунії підкреслюють, що всі виявлені уламки передаються на детальну експертизу для встановлення технічних характеристик та маршруту польоту безпілотників. Окремо аналізується можливість їхнього випадкового падіння або відхилення від основного маршруту під час бойових дій на території України.

    Фахівці також зазначають, що повітряний простір у прикордонних районах Румунії перебуває під постійним контролем систем протиповітряної оборони, однак інциденти з падінням уламків демонструють складність ситуації в регіоні через інтенсивні бойові дії поблизу кордону.

    У Бухаресті наголошують, що безпека громадян є пріоритетом, а подібні випадки розглядаються на рівні уряду та міжнародних партнерів. Румунія, як держава-член НАТО, координує свої дії з союзниками, щоб мінімізувати ризики для цивільного населення та інфраструктури в прикордонних районах.

    На тлі інцидентів у Тулчі та Галаці триває аналіз ситуації, а також збір додаткових доказів, які можуть допомогти встановити точне походження безпілотників та обставини їхнього падіння.

  • У Румунії виявили уламки дронів після атаки РФ на Україну

    У Румунії виявили уламки дронів після атаки РФ на Україну

    У Румунії в ніч на 25 квітня виявили уламки безпілотних літальних апаратів після масованої російської атаки по території України. Інцидент стався поблизу румунсько-українського кордону, у районі повіту Тулча та міста Галац. Внаслідок падіння фрагментів було пошкоджено допоміжну будівлю в одному з господарств та електричний стовп, повідомило Міністерство оборони Румунії.

    Йдеться про черговий випадок, коли наслідки бойових дій на території України фіксуються вже на території країни-члена НАТО, що підкреслює високий рівень напруги в Чорноморському регіоні.

    За даними румунського оборонного відомства, системи радіолокаційного спостереження виявили рух безпілотників поблизу повітряного простору країни. У зв’язку з потенційною загрозою близько 02:00 ночі було піднято в повітря винищувачі Eurofighter Typhoon, які виконують місію повітряного патрулювання НАТО.

    Паралельно в повіті Тулча активували систему оповіщення RO-ALERT. Жителів попередили про можливу небезпеку з повітря та закликали дотримуватися інструкцій безпеки.

    Місцева влада повідомляє, що попри нічну тривогу масової евакуації не проводили, однак частина населення перебувала в укриттях або залишалася вдома після отримання сповіщень.

    За інформацією Міністерства оборони Румунії, британські винищувачі Eurofighter Typhoon зафіксували радарний контакт із повітряною ціллю, яка перебувала приблизно за 1,5 км від міста Рені, вже над територією України.

    Після ідентифікації об’єктів екіпажам було дозволено застосування озброєння у разі необхідності. Однак офіційно не уточнюється, чи було здійснено ураження конкретних безпілотників у повітрі.

    У відомстві підкреслюють, що всі дії здійснювалися в рамках стандартних процедур НАТО щодо захисту повітряного простору союзників.

    Близько 02:31 ночі мешканці міста Галац повідомили про падіння невідомого об’єкта. Після цього на місце прибули підрозділи поліції, пожежно-рятувальної служби та саперні групи Міністерства внутрішніх справ Румунії.

    Під час обстеження території фахівці виявили кілька фрагментів, які попередньо ідентифіковані як частини безпілотників. Їхнє походження та тип наразі встановлюються.

    За попередніми оцінками пошкоджено господарську будівлю допоміжного призначення, серйозно пошкоджено електричний стовп, жертв і постраждалих серед цивільного населення немає, серйозних руйнувань житлової забудови не зафіксовано.

    Місце падіння уламків було оточене, тривають експертні дослідження та збір матеріальних доказів.

    Міністерство оборони Румунії рішуче засудило інцидент, наголосивши, що падіння уламків безпілотників на території країни є неприйнятним і створює ризики для цивільної інфраструктури та безпеки населення.

    У заяві відомства підкреслюється, що такі випадки є прямим наслідком російських атак на Україну та становлять загрозу стабільності всього Чорноморського регіону.

    Окремо зазначено, що подібні інциденти підривають безпекову ситуацію на східному фланзі НАТО та потребують постійного посиленого моніторингу повітряного простору.

    Інцидент став черговим випадком залучення сил НАТО до реагування на повітряні загрози в районі кордонів України. Винищувачі Eurofighter Typhoon, які патрулювали небо, є частиною системи колективної оборони Альянсу.

    Країни НАТО після початку повномасштабної війни Росії проти України значно посилили повітряне патрулювання в Румунії, Польщі та країнах Балтії. Основна мета — оперативне реагування на потенційні загрози та запобігання порушенням повітряного простору.

    У ніч на 25 квітня Росія здійснила масштабну атаку безпілотниками по території України. Основний удар припав на південні регіони, зокрема Одеську область, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти припортової інфраструктури та енергетичні мережі.

    За повідомленнями українських служб, внаслідок атаки постраждали цивільні, виникли пожежі, які згодом ліквідували рятувальники. Удар тривав кілька годин і мав комбінований характер.

    Експерти відзначають, що війна Росії проти України дедалі частіше має транскордонні наслідки для країн НАТО. Румунія як держава-сусід регулярно фіксує падіння уламків безпілотників або ракет поблизу свого кордону.

    Такі інциденти вже неодноразово ставали предметом консультацій у межах Альянсу, оскільки створюють потенційні ризики для цивільної інфраструктури та потребують оперативного реагування систем ППО.

    Розслідування інциденту триває, а зібрані уламки передано для детальної експертизи.

  • Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зіткнувся з новими обмеженнями під час підготовки до поїздки до Москви на урочистості 9 травня. Литва та Латвія відмовилися надати дозвіл на проліт його літака через свій повітряний простір, що змусило політика шукати альтернативні маршрути для візиту.

    Про це Фіцо повідомив у відеозверненні, зазначивши, що обидві балтійські держави вже офіційно поінформували словацьку сторону про своє рішення. За його словами, така ситуація виглядає парадоксально, адже йдеться про переміщення прем’єра однієї країни-члена Європейського Союзу через територію інших держав-членів. Водночас він наголосив, що не відмовляється від планів поїздки до Москви і має намір знайти інший маршрут, як це вже було раніше.

    Заборона на проліт не є безпрецедентною. У 2025 році Фіцо вже стикався з аналогічними труднощами: тоді низка країн, зокрема Естонія, а також Литва і Польща, не дозволили його літаку перетинати свій повітряний простір під час польоту до Росії. Попри це, словацький прем’єр тоді все ж зміг дістатися Москви альтернативним шляхом і взяти участь у заходах.

    Цьогоріч ситуація повторюється, але в більш напруженому політичному контексті. У Європейському Союзі зберігається жорстка позиція щодо Росії на тлі повномасштабної війни проти України. Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — традиційно належать до найбільш критично налаштованих щодо Кремля держав і активно підтримують політику ізоляції Росії. Саме тому їхнє рішення не пропускати літаки політиків, які прямують до Москви на символічні заходи, розглядається як частина ширшої політичної лінії.

    Фіцо, зі свого боку, неодноразово демонстрував іншу позицію. Він виступає за діалог із Росією та критикує окремі рішення Європейської комісії, зокрема санкційну політику в енергетичній сфері. Його намір відвідати Москву 9 травня викликає гостру реакцію як серед європейських партнерів, так і всередині самої Словаччини. Опозиційні політики вже неодноразово звинувачували прем’єра у підриві європейської єдності та ігноруванні спільної позиції ЄС щодо Росії.

    Водночас сам Фіцо наполягає, що його поїздка має символічний характер і пов’язана з вшануванням пам’яті жертв Другої світової війни. Він заявляв, що планує відвідати не лише Москву, а й інші місця пам’яті в Європі, зокрема меморіали та історичні локації, пов’язані з подіями війни.

    Однак контекст цих заходів значно змінився після початку повномасштабної війни Росії проти України. Участь у параді 9 травня в Москві дедалі частіше розглядається як політичний жест підтримки або принаймні як сигнал готовності до співпраці з Кремлем. Саме тому більшість європейських лідерів уникають участі в таких подіях, а деякі країни прямо закликають до їхнього бойкоту.

    Додатковим фактором напруги є питання безпеки. У ЗМІ з’являлася інформація про можливі ризики для проведення масових заходів у Москві через війну, а також про ймовірність атак або інших інцидентів. Це ще більше посилює політичну чутливість навколо майбутнього параду та участі в ньому іноземних гостей.

    Ситуація з польотом Фіцо також демонструє глибші процеси всередині Європейського Союзу. З одного боку, країни Балтії та низка інших держав дотримуються жорсткої лінії щодо Росії, вважаючи будь-які контакти з Кремлем неприйнятними в умовах війни. З іншого боку, окремі політики, зокрема Фіцо, виступають за більш прагматичний підхід і не виключають можливості діалогу.

    Таким чином, історія з обмеженням повітряного простору є не лише технічним питанням авіаційної логістики, а й відображенням глибоких політичних розбіжностей у Європі. Вона підкреслює, що навіть усередині ЄС немає повної єдності щодо підходів до Росії та війни в Україні.

    Попри це, Роберт Фіцо демонструє намір довести свою позицію до кінця. Він уже заявив, що знайде альтернативний маршрут і все ж відвідає Москву, навіть якщо це потребуватиме складнішої логістики. Такий розвиток подій може ще більше загострити дискусії в Європі щодо допустимості подібних візитів і ролі окремих політиків у формуванні спільної зовнішньої політики ЄС.

    У підсумку, ситуація навколо поїздки словацького прем’єра стала черговим маркером напруження у відносинах між країнами Європи та Росією. Вона демонструє, як навіть питання маршруту польоту може перетворитися на політичний сигнал і предмет міжнародної дискусії.

  • Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час атаки РФ безпілотник знову залетів у повітряний простір Румунії — Міноборони

    Під час масованої нічної атаки Росії на Україну в ніч на 17 квітня російський безпілотник знову порушив повітряний простір Румунії. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    За даними відомства, системи протиповітряної оборони зафіксували дві повітряні цілі у прикордонній зоні. Одна з них увійшла на територію Румунії, однак згодом радіолокаційний контакт із нею був втрачений приблизно за 16 кілометрів на південний схід від комуни Кілія-Веке, у малонаселеній місцевості.

    Інцидент стався в районі повіту Тулча, який неодноразово вже опинявся в зоні ризику через близькість до українського кордону та активні бойові дії на півдні Одеської області.

    У Міністерстві оборони Румунії повідомили, що Національний військовий командний центр оперативно поінформував Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про необхідність оповіщення населення північної частини повіту Тулча. Це було зроблено як превентивний захід безпеки для місцевих жителів.

    Також зазначається, що військові підрозділи готуються до ранкової пошукової місії в районі ймовірного падіння безпілотника або його уламків. Станом на момент повідомлення офіційно не підтверджено, чи було знайдено фрагменти дрона або його уламки.

    У румунському оборонному відомстві різко засудили інцидент, наголосивши, що дії Російської Федерації становлять загрозу регіональній безпеці та є порушенням міжнародного права. Також у заяві підкреслюється, що Румунія координує свої дії з союзниками по НАТО та національними структурами безпеки.

    Влада країни заявила про готовність вжити всіх необхідних заходів для захисту території та населення у разі повторних інцидентів.

    Інцидент із порушенням повітряного простору Румунії стався на тлі масштабної повітряної атаки Росії на Україну тієї ж ночі.

    За офіційними даними української сторони, російські війська застосували балістичну ракету типу «Іскандер-М» та 172 ударні безпілотники різних типів. Силам протиповітряної оборони України вдалося знищити більшість повітряних цілей, однак частина все ж досягла своїх цілей.

    Повідомляється, що було зафіксовано влучання балістичної ракети та 20 ударних дронів у восьми різних локаціях. Ще в чотирьох місцях зафіксовано падіння уламків збитих безпілотників.

    Одним із наслідків нічної атаки стала чергова поразка енергетичної інфраструктури. Зокрема, в Чернігівській області було пошкоджено об’єкт компанії «Чернігівобленерго», через що без електропостачання залишилися понад 6 тисяч абонентів.

    Також повідомляється про влучання по низці інших інфраструктурних об’єктів у регіоні. Енергетики оперативно працюють над відновленням постачання електроенергії, однак частина споживачів тимчасово залишається без світла.

    Крім того, внаслідок ударів по Одеській області у районі Дунайського біосферного заповідника виникла пожежа. Рятувальні служби працювали над локалізацією займання та недопущенням подальшого поширення вогню.

    Це не перший випадок, коли російські безпілотники або їхні уламки фіксуються на території країн НАТО поблизу українського кордону. Румунія, як член Альянсу, вже неодноразово заявляла про виявлення фрагментів дронів у прикордонних районах після російських атак по півдню України.

    Подібні інциденти викликають занепокоєння серед союзників, оскільки створюють ризики ескалації та випадкового розширення зони бойових дій. НАТО, зі свого боку, заявляє про посилення моніторингу повітряного простору в регіоні та координацію дій із країнами-членами.

    Румунія підтвердила чергове порушення свого повітряного простору під час російської атаки на Україну. Хоча наразі не встановлено, чи було знайдено уламки безпілотника, військові вже готують пошукову операцію. Інцидент вкотре підкреслює ризики для країн НАТО, які межують з Україною, на тлі триваючої російської агресії.

  • Шмигаль розповів про відновлення авіасполучення

    Шмигаль розповів про відновлення авіасполучення

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час Міжнародного транспортного форуму повідомив, що часткове відкриття повітряного простору в Україні наразі неможливе через безпекову ситуацію. Він підкреслив, що безпека і потреба в протиповітряній обороні є головними чинниками, що ускладнюють відкриття авіасполучення. Шмигаль зазначив, що важливо зосередитися на розвитку альтернативних транспортних маршрутів, зокрема через сухопутний кордон, а також за допомогою автомобільного та залізничного транспорту.

    Він також повідомив, що внаслідок російських атак значно постраждала авіаційна інфраструктура, і було пошкоджено понад 15 цивільних аеропортів. Окрім того, росіяни здійснили майже 60 атак на портову інфраструктуру, що призвело до пошкодження або знищення понад 300 об’єктів і 22 цивільних суден, із численними жертвами серед людей.

    Незважаючи на ці труднощі, завдяки зусиллям українських Сил оборони вдалося стабілізувати морський коридор. За словами Шмигаля, через нього за період війни перевезено понад 75 млн тонн вантажів на більш ніж 2800 суднах. Це дозволяє підтримувати важливі міжнародні поставки, незважаючи на проблеми в інших сферах транспортної інфраструктури.

    Також, Міністерство розвитку громад та територій разом з Посольством США презентувало дорожню карту для відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану, щоб зберегти авіаційну інфраструктуру та кваліфіковані кадри, що дозволить швидко відновити цивільні польоти після завершення війни.

  • Зеленський: Україна має лише 25% засобів для захисту повітряного простору

    Зеленський: Україна має лише 25% засобів для захисту повітряного простору

    Україна зазнає недоліку у близько 75% необхідних засобів для захисту власного повітряного простору, повідомив президент Володимир Зеленський у своєму останньому інтерв’ю.

    “Ми маємо лише близько 25% того, що потрібно нам для ефективного захисту країни від атак з повітря”, – підкреслив він.

    Глава держави заявив, що Україні необхідно отримати 120-130 винищувачів F-16 або аналогічних “передових літаків”, щоб мати рівний захист із Росією.

    Зеленський також висловив розчарування обмеженнями щодо використання західної зброї для ударів на території Росії. “Вони можуть атакувати нас з власної території будь-якими засобами, але ми не можемо відповісти так само через їхні обмеження”, – зазначив він.

    За даними видання The Wall Street Journal, Україна розглядала можливість отримання дозволу від США на зняття обмежень щодо використання американської зброї на території Росії.

    У своєму заявленні 17 травня президент вказав на перетин кордону російськими силами у Харківській області, пояснивши це недостатністю засобів протиповітряної оборони з боку України, що дозволяє Росії атакувати з великої відстані.

  • Масовані ракетні удари Росії під час “західного Великодня”: обстріли з Ту-95 спрямовані на Львів, Стрий і Івано-Франківськ

    Масовані ракетні удари Росії під час “західного Великодня”: обстріли з Ту-95 спрямовані на Львів, Стрий і Івано-Франківськ

    Уранці Великодня, 31 березня, за Григоріанським календарем, Росія здійснила атаку на Україну за допомогою крилатих ракет, запущених з бомбардувальників Ту-95, що базуються у Саратовській області, на відстані близько 1,6 тисяч кілометрів від України. Протягом святкової ночі Росія наносила удари за допомогою “шахедів” по різних регіонах України, долітаючи до центральних та західних областей.

    Ракети проникли у повітряний простір України орієнтовно о 5 годині ранку, пролетівши неподалік від північної частини Київщини, де діяла протиповітряна оборона, та направившись на захід.

    Швидко вони дісталися Житомирської, Рівненської та Тернопільської областей, а мер Львова Андрій Садовий попередив про загрозу для міста.

    Повітряні сили також повідомили про напрямок ракет у бік Луцька та загрозу для Івано-Франківська.

    Близько 5:50 ранку ракети уже пролетіли над Львовом кількома хвилями.

    Пізніше Повітряні сили та місцева влада повідомили, що ракети досягли Львова та вразили Стрий.

    Це місто стало мішенню російських ударів протягом кількох останніх атак, навіть було  два “кінжали”.

    Влада повідомила про обстріли Росією газових підприємств та підземних сховищ.

    Також моніторингові канали сигналізували про потенційну загрозу для Бурштина на Франківщині, але Повітряні сили не надавали на цей рахунок інформації, зосереджуючись на попередженні щодо обласного центру.

    Як і у попередні дні атак, польські повітряні сили повідомили, що підняли свою бойову авіацію через близькість ракет до кордону двох країн.

    31 березня більшість західних країн святкують Великдень за Григоріанським календарем. Українські православні та греко-католики продовжують святкувати Великдень за старим стилем, який цього року випадає на 5 травня. Однак значна частина мешканців заходу України відзначає це християнське свято 31 березня.

  • Інцидент в Польщі: Російська ракета потрапила на територію, Україна наголошує на сигнальному характері для союзників

    Інцидент в Польщі: Російська ракета потрапила на територію, Україна наголошує на сигнальному характері для союзників

    Під час масованої атаки Росії на Україну в Польщу потрапив “невизначений літальний об’єкт”. Кілька годин після інциденту начальник генштабу збройних сил Польщі генерал Веслав Кукула заявив, що усі докази вказують на те, що це була російська ракета.

    У день, коли Росія завдала Україні одного з найбільших ракетних ударів, зазначений літальний об’єкт спочатку потрапив в Польщу з боку України, а потім повернувся назад в Україну, повідомив генерал.

    “Все свідчить про те, що російська ракета проникла в повітряний простір Польщі… Крім того, вона покинула наш повітряний простір”, – сказав генерал журналістам.

    За словами польських військових, ракета знаходилася в Польщі близько трьох хвилин, пройшовши приблизно 40 кілометрів вглиб країни. Ці події передували кілька годин пошуків уламків ракети.

    Росія не висловила коментарі з цього приводу. Однак раніше ранку Міністерство оборони РФ повідомило, що з 23 по 29 грудня на території України були проведені 50 групових та один масований удар “високоточною зброєю” та безпілотними літальними апаратами.

    Ракета в Польщі

    За інформацією люблінського журналіста “Газети Виборчої”, був зафіксований невідомий об’єкт біля Грубешова, розташованого в 5 кілометрах від кордону з Україною.

    “Отримали повідомлення про невпізнаний об’єкт біля Грубешова на радарі, який зник. Наразі немає підтвердження, чи він впав на території нашого воєводства. Ми підтримуємо зв’язок з військовою поліцією та поліцією Люблінського воєводства”, – повідомив воєвода Кшиштоф Коморський.

    Для пошуків уламків ракети було вислано 20 військових і багато правоохоронців. Президент Польщі Анджей Дуда та прем’єр-міністр Дональд Туск провели термінові наради.

    Об’єкт, що рухався на великій швидкості, був помічений жителями ґміни Долгобичув на Люблінщині, території, де рік тому вибухнула ракета з України, призвівши до загибелі двох осіб.

    Це вже третій випадок, коли ракети під час атак Росії на Україну проникають в повітряний простір Польщі. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат вважає це сигналом для союзників посилити українську протиповітряну оборону. Його слова стали ще одним підтвердженням необхідності посилення систем ППО для захисту України та Європи від можливих загроз.