Gorchitsa.info

Позначка: ППО

  • Після атак РФ Україна отримала потужну підтримку

    Після атак РФ Україна отримала потужну підтримку

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про надання нового масштабного пакета військової допомоги від Нідерландів на загальну суму 500 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на посилення української протиповітряної оборони та закупівлю безпілотників для Сил оборони України. Глава держави наголосив, що рішення партнерів надійшло у вкрай важливий момент, коли Росія продовжує здійснювати масовані ракетні та дронові атаки по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    Про новий пакет підтримки Зеленський повідомив на своїх офіційних сторінках у соціальних мережах. Президент підкреслив, що допомога Нідерландів стане важливим внеском у зміцнення обороноздатності України та дозволить посилити захист населення від повітряних загроз. За його словами, після чергових жорстоких атак Росії підтримка міжнародних партнерів має особливе значення, оскільки дозволяє оперативно реагувати на виклики безпеки та нарощувати спроможності української армії.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, половина пакета — 250 мільйонів євро — буде спрямована на фінансування міжнародної ініціативи PURL, яка спеціалізується на посиленні української системи протиповітряної оборони. Саме захист неба залишається одним із головних пріоритетів для України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Постійні атаки із застосуванням крилатих та балістичних ракет, а також ударних безпілотників змушують Україну шукати додаткові можливості для зміцнення ППО, розширення мережі засобів виявлення цілей та підвищення ефективності перехоплення повітряних загроз.

    Інша половина коштів, ще 250 мільйонів євро, буде використана для закупівлі безпілотників для українських військових. Дрони стали одним із визначальних факторів сучасної війни, а Україна сьогодні є однією з держав, яка найбільш активно використовує безпілотні технології на полі бою. Безпілотники застосовуються для проведення розвідки, спостереження за пересуванням противника, коригування артилерійського вогню, ураження військової техніки та живої сили ворога, а також для виконання спеціальних операцій на значній відстані від лінії фронту.

    Президент України подякував уряду Нідерландів за черговий прояв солідарності та підтримки. Зеленський наголосив, що українська сторона високо цінує послідовну позицію Гааги, яка від початку повномасштабної війни залишається серед держав, що активно підтримують Україну як у військовій, так і в політичній та гуманітарній сферах. За словами глави держави, новий пакет допомоги сприятиме зміцненню безпеки країни та допоможе рятувати життя українців.

    «Вдячний Нідерландам за оборонний пакет на суму 500 мільйонів євро. Після жорстоких російських ударів по Україні, наших містах і наших людях ця підтримка дуже вчасна, і вона нам допоможе», — зазначив Зеленський.

    Оголошення про новий пакет підтримки пролунало на тлі чергової хвилі російських атак, під час яких ворог активно використовує як ракети різних типів, так і ударні безпілотники. Впродовж останніх місяців Росія суттєво збільшила інтенсивність повітряних ударів по українській території, намагаючись завдати шкоди енергетичній системі, транспортній інфраструктурі та оборонним об’єктам. У таких умовах питання зміцнення протиповітряної оборони набуває стратегічного значення не лише для захисту військових об’єктів, а й для безпеки мільйонів цивільних громадян.

    Напередодні про намір виділити Україні 500 мільйонів євро повідомило агентство Reuters. За інформацією журналістів, уряд Нідерландів офіційно взяв на себе зобов’язання профінансувати закупівлю безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України. Частина цих коштів буде реалізовуватися через програму PURL, яка вже стала одним із важливих міжнародних механізмів підтримки української системи захисту повітряного простору.

    Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України серед європейських держав. Від початку повномасштабного вторгнення країна надала Україні багатомільярдну допомогу, включаючи сучасне озброєння, боєприпаси, бронетехніку, системи протиповітряної оборони, фінансову підтримку та гуманітарну допомогу. Крім того, Нідерланди активно беруть участь у міжнародних коаліціях на підтримку України та виступають за посилення санкційного тиску на Росію.

    Особливу роль Гаага відіграє і в розвитку авіаційної коаліції, яка займається підготовкою українських пілотів та передачею винищувачів F-16. Саме Нідерланди стали однією з перших країн, які підтримали передачу Україні сучасних бойових літаків західного зразка, а також забезпечили навчання українських військових для роботи з новою технікою.

    На тлі затяжної війни та постійних повітряних атак підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів зміцнення обороноздатності України. Новий пакет допомоги від Нідерландів має не лише практичне військове значення, а й демонструє збереження високого рівня політичної підтримки України з боку європейських союзників. Виділені кошти дозволять посилити захист українського неба, розширити можливості Сил оборони на фронті та підвищити ефективність протидії російській агресії в найближчій перспективі.

  • «У них теж буде непроста зима»: Зеленський висунув Путіну дедлайн

    «У них теж буде непроста зима»: Зеленський висунув Путіну дедлайн

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією мають відбутися до початку зими. За його словами, Україна не хоче повторення важкого зимового сценарію, який пережила через російські удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі, однак Москва також має розуміти: для неї наступна зима може бути непростою.

    Про це Зеленський сказав під час виступу на конференції Reuters Next у межах саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені, пише The Guardian.

    Глава держави знову заявив про готовність до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним, але наголосив, що Москва має припинити затягування процесу. За словами президента, зустріч може відбутися у третій країні — серед можливих майданчиків він назвав Швейцарію, Туреччину, США або одну з країн Близького Сходу.

    «Це була жахлива зима для нас. Але ми, звісно, не хочемо пережити таку ж зиму. Росія повинна знати, що у нас була жахлива зима, і в них також буде не проста», — заявив Зеленський.

    Його слова прозвучали на тлі саміту G7, де тема війни в Україні стала однією з ключових. Після останніх масованих російських атак Київ намагається посилити дипломатичний тиск на Кремль і добитися конкретних рішень від партнерів щодо ППО, санкцій та військової підтримки.

    Зеленський також підтвердив, що Україна передавала Росії сигнал про готовність провести зустріч із Путіним на полях саміту G7. За словами президента, ідею обговорювали зі США та європейськими партнерами. Однак Москва вкотре не дала чіткої відповіді.

    У Кремлі, своєю чергою, заявили, що нібито не отримували офіційного запрошення. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що між Москвою та Києвом начебто немає офіційних каналів зв’язку. Водночас українська сторона наголошує: пропозицію передавали різними шляхами, зокрема через дипломатичні та інші канали.

    На саміті G7 Зеленський провів низку переговорів із міжнародними партнерами. Однією з головних тем стала протиповітряна оборона. Україна прагне не лише отримати більше ракет до систем ППО, а й домогтися ліцензій на виробництво антибалістичних систем і ракет.

    Окремо президент України зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Після переговорів американський лідер заявив, що розмова була «дуже хорошою», та закликав Росію укласти угоду для завершення війни. Трамп також сказав, що готовий докладати зусиль для припинення бойових дій.

    Втім, попри нові заяви про можливість дипломатії, Київ не знімає з порядку денного силовий тиск на Росію. Україна наполягає, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до суверенітету та територіальної цілісності держави, а не на ультиматумах Кремля.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: якщо Росія продовжить відмовлятися від реальних переговорів, вона має бути готова до наслідків. Ідеться як про подальше посилення санкцій, так і про удари по військовій, енергетичній та логістичній інфраструктурі, яка забезпечує російську агресію.

    Останні місяці вже показали, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії. Під атаками опиняються нафтопереробні заводи, склади, військові об’єкти та логістичні вузли. Саме тому заява Зеленського про «непросту зиму» для Росії прозвучала як чітке попередження Кремлю.

    На цьому тлі саміт G7 став важливим дипломатичним майданчиком для України. Київ намагається переконати партнерів не чекати нових російських ударів, а діяти на випередження: посилювати ППО, збільшувати оборонне виробництво, вводити нові санкції та допомагати Україні проходити зиму.

    Головний сигнал Зеленського простий: Москва ще має шанс сісти за стіл переговорів, але часу стає менше. Якщо Путін і надалі ігноруватиме пропозиції, Росія може зіткнутися з новою реальністю — уже не лише на фронті, а й у власному тилу.

  • «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    Президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту G7, який проходить у французькому місті Евіан-ле-Бен. Однією з ключових тем зустрічі стало посилення української протиповітряної оборони та можливість отримання ліцензій на виробництво сучасних антибалістичних систем і ракет в Україні.

    Про це глава держави повідомив журналістам після переговорів.

    За словами Зеленського, питання розвитку української системи ППО стало одним із центральних під час його розмови з американським лідером. Україна прагне не лише отримувати озброєння від партнерів, а й налагодити власне виробництво сучасних засобів захисту від балістичних ракет.

    «Ми говорили про це з президентом Трампом, і наші команди будуть працювати. Дай Бог, вдасться цього разу отримати ліцензії на виробництво відповідних антибалістичних систем і ракет», – заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що попит на сучасні системи ППО сьогодні значно перевищує можливості американського військово-промислового комплексу. Саме тому Україна зацікавлена у локалізації виробництва та отриманні технологій, які дозволять швидше нарощувати оборонні спроможності держави.

    Після зустрічі Зеленський опублікував фотографії переговорів у соціальних мережах, коротко прокоментувавши їх словами: «Завжди важливо координувати позиції».

    На оприлюднених кадрах, окрім президентів України та США, присутні державний секретар США Марко Рубіо та секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.

    Зустріч відбулася на тлі чергової хвилі російських масованих атак по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Саме тому тема протиповітряної оборони стала однією з найважливіших для української делегації під час саміту «Великої сімки».

    Окрім двосторонніх переговорів із Трампом, Зеленський взяв участь у багатосторонніх зустрічах лідерів G7 та керівників європейських інституцій. За словами президента, Україна представила партнерам перелік першочергових потреб, необхідних для зміцнення обороноздатності країни та проходження наступного зимового періоду.

    Серед ключових пріоритетів Київ назвав збільшення поставок ракет до систем ППО, передачу ліцензій на виробництво відповідного озброєння, формування нового пакета підтримки на зиму та подальше посилення санкційного тиску на Росію.

    «Пріоритети чіткі: більше ракет ППО, ліцензії на виробництво, зимова підтримка та тиск на Росію. Важливо, щоб усе, про що домовилися, було реалізовано. Росія має зрозуміти, що її війна ніколи не стане нормою», – наголосив Зеленський.

    Президент України також подякував лідерам держав-партнерів за підтримку та участь у перемовинах. Зокрема, він висловив вдячність президенту Франції Еммануелю Макрону, прем’єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру, прем’єр-міністерці Італії Джорджі Мелоні, прем’єр-міністру Канади Марку Карні, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу, президенту Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та прем’єр-міністерці Японії Санае Такайчі.

    Особливу увагу привернула реакція Дональда Трампа після переговорів із Зеленським. Президент США назвав зустріч «дуже хорошою» та вкотре заявив про необхідність завершення війни.

    За інформацією Reuters, американський лідер закликав Росію погодитися на мирну угоду та заявив, що готовий зробити все можливе для припинення бойових дій.

    «Росія має укласти угоду. Те, що там відбувається, – це божевілля», – сказав Трамп журналістам на саміті.

    Крім того, президент США повідомив про намір провести ще одну окрему зустріч із Зеленським для продовження обговорення безпекових питань та перспектив мирного врегулювання.

    Саміт G7 у Франції проходить на тлі активних дипломатичних зусиль щодо завершення війни в Україні. Напередодні Зеленський заявив, що пропонував провести тристоронню зустріч із президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним на полях саміту.

    За словами президента України, відповідний сигнал було передано російській стороні через дипломатичні та інші канали комунікації. Водночас Кремль не надав жодної офіційної відповіді на пропозицію.

    Українська сторона переконана, що Росія продовжує демонструвати небажання вести реальні переговори щодо завершення війни. Саме тому Київ наполягає на подальшому посиленні міжнародного тиску та зміцненні оборонних можливостей країни.

    Переговори Зеленського і Трампа стали однією з головних подій нинішнього саміту G7. Особливої ваги їм додає той факт, що вперше за тривалий час сторони публічно заговорили не лише про постачання озброєння, а й про можливість передачі Україні ліцензій та технологій для виробництва сучасних систем протиповітряної оборони.

    У разі досягнення відповідних домовленостей це може стати одним із найважливіших рішень у сфері військово-технічної співпраці між Україною та США від початку повномасштабної війни.

  • Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат звернувся до громадян із закликом не публікувати у соціальних мережах фото та відео уламків ракет і їхніх фрагментів, пояснивши, що такі матеріали можуть бути використані російською пропагандою для поширення дезінформації та викривлення реальної картини подій.

    Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи наслідки чергової масованої ракетної атаки на Україну.

    За словами Ігната, російські інформаційні ресурси систематично монтують і перекручують будь-які українські фото- та відеоматеріали, пов’язані з наслідками обстрілів, щоб формувати вигідні для себе наративи.

    Зокрема, навіть звичайні знімки уламків збитих ракет можуть ставати частиною інформаційних кампаній, у яких Росія намагається довести неправдиві твердження про нібито «самообстріли» України або «провокації» з боку українських сил.

    «Вкотре показую, чому не потрібно виставляти в соцмережі уламки будь-яких ракет… Українці фотографують фрагмент ракети Patriot, яка сьогодні вночі ймовірно збила російський “Циркон”, і, навіть не розуміючи чия вона, публікують це фото в мережах. Ось приклад, як ворог використовує будь-який український контент для просування власних наративів та пропаганди: чергова брехня про те, що ми самі себе обстріляли», — зазначив речник Повітряних сил.

    Він наголосив, що навіть фрагменти збитої техніки ППО або російських ракет після перехоплення можуть бути вирвані з контексту та використані для створення фейкових сюжетів у російських медіа та Telegram-каналах.

    Ігнат підкреслив, що сучасні ракетні та дронові атаки Росії супроводжуються не лише фізичними руйнуваннями, а й активною інформаційною війною, де будь-яка публікація з місця події може стати інструментом маніпуляції.

    За його словами, противник постійно відстежує український інформаційний простір, оперативно забирає фото та відео з відкритих джерел і використовує їх для власних медійних кампаній.

    Тому, як наголосив речник, громадяни, самі того не усвідомлюючи, можуть сприяти поширенню ворожих наративів, публікуючи кадри з місць обстрілів.

    Коментуючи нічний обстріл, Ігнат заявив, що атака стала однією з найбільш масштабних за кількістю застосованих балістичних ракет. За його словами, під час відбиття удару Повітряні сили активно застосовували зенітні ракетні комплекси Patriot.

    Системи протиповітряної оборони працювали в складних умовах через одночасне застосування різних типів озброєння з боку Росії, включно з ракетами та безпілотниками.

    Внаслідок масованого удару по Києву та іншим регіонам України зафіксовано значні руйнування інфраструктури та людські втрати. Станом на ранок повідомлялося про щонайменше чотирьох загиблих та близько 30 поранених, серед яких є діти.

    Також у столиці виникли масштабні пожежі, зокрема на території Києво-Печерської лаври, яка зазнала пошкоджень унаслідок прямого влучання.

    За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок російського удару виникло займання на території Києво-Печерської лаври. Пошкоджень зазнав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину даху.

    Рятувальні служби працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак, продовжуючи ліквідацію масштабних пожеж у столиці.

    Раніше предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній назвав удар по Києво-Печерській лаврі черговим злочином проти людяності.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в рамках ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів, вимагаючи жорсткої реакції світової спільноти на атаку.

    Українська влада наголошує, що удари по об’єктах культурної спадщини є частиною як воєнної, так і інформаційної агресії Росії проти України.

    Київська влада та військові підкреслюють, що Росія активно веде інформаційну війну паралельно з ракетними ударами, використовуючи будь-які доступні матеріали для формування фейкових наративів.

    У зв’язку з цим громадян закликають дотримуватися інформаційної безпеки та утримуватися від публікації фото уламків, місць влучань і роботи систем ППО у реальному часі.

  • Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Російська армія в ніч проти 13 червня здійснила чергову масштабну атаку безпілотниками по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 118 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона змогла знешкодити 110 ворожих цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    Чергова нічна повітряна атака стала продовженням тактики виснаження української системи протиповітряної оборони, яку Росія активно використовує протягом останніх місяців. Окупанти регулярно комбінують ударні дрони типу Shahed із безпілотниками-імітаціями, які мають змусити сили ППО витрачати ресурси та ускладнити виявлення реальних загроз.

    У Повітряних силах повідомили, що станом на ранок було підтверджено знищення або придушення засобами радіоелектронної боротьби 110 ворожих безпілотників. Бойову роботу проводили авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та інші складові системи протиповітряної оборони.

    Попри високий відсоток перехоплення, російські дрони все ж досягли окремих цілей. За попередніми даними, зафіксовано влучання ударних безпілотників на трьох локаціях, ще на шести об’єктах зафіксовано падіння уламків збитих цілей.

    Традиційно основний удар ворог завдавав по північних, східних та південних регіонах країни. Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати наслідки нічної атаки. У багатьох областях повітряна тривога тривала кілька годин поспіль.

    Останніми тижнями Росія суттєво наростила використання безпілотників під час повітряних атак. Експерти зазначають, що ворог робить ставку саме на масовість запусків, намагаючись перевантажити українську систему ППО. Для цього використовуються не лише ударні дрони Shahed, а й дешевші апарати-імітації, які часто не несуть бойової частини, але створюють додаткове навантаження на оборону.

    За даними українських військових, сучасна система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність навіть за умов постійного зростання інтенсивності атак. Лише напередодні, у ніч на 12 червня, Росія запустила по Україні 117 безпілотників різних типів, із яких понад сотню було знищено або подавлено силами ППО. Подібна результативність свідчить про суттєве посилення української оборони та вдосконалення взаємодії між різними підрозділами.

    Водночас військові наголошують, що навіть кілька безпілотників, які прориваються до цілей, можуть спричинити серйозні руйнування інфраструктури або житлових об’єктів. Саме тому громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли більшість цілей успішно збивається.

    На тлі останніх атак Повітряні сили також попереджали про підвищену загрозу застосування Росією інших типів озброєння, включно з балістичними ракетами. Напередодні військові окремо звернули увагу на активність противника в районі полігону «Капустин Яр», звідки раніше запускалися ракети середньої дальності.

    Українська влада продовжує наголошувати, що ключовим фактором захисту цивільного населення залишається розвиток системи ППО та міжнародна підтримка. Партнери України протягом останніх двох років передали сучасні комплекси Patriot, IRIS-T, NASAMS, SAMP/T та інші засоби протиповітряної оборони, які стали основою захисту українського неба.

    Аналітики звертають увагу, що Росія не досягає своїх стратегічних цілей масованими ударами дронів. Попри регулярні атаки, енергетична система України залишається працездатною, а більшість ворожих цілей знищується ще на підльоті. Однак інтенсивність обстрілів залишається високою, тому загроза для цивільних міст і надалі зберігається.

    Станом на ранок 13 червня Повітряні сили повідомляли, що бойова робота триває, а в повітряному просторі України ще можуть перебувати окремі ворожі безпілотники. Усі служби залишаються в режимі підвищеної готовності.

    Чергова ніч підтвердила: війна дронів стає одним із головних фронтів сучасного протистояння. І хоча українська ППО продовжує демонструвати вражаючі результати, кожна така атака вкотре нагадує, що загроза для українських міст залишається постійною.

  • Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українська оборонна галузь отримала потужний міжнародний сигнал довіри. Один із найбільших оборонних концернів світу Airbus Defence and Space офіційно уклав угоду про стратегічне партнерство з українською компанією SkyFall, яка виробляє відомі дрони-перехоплювачі P1-Sun, повідомляє Forbes. Відповідний меморандум сторони підписали 12 червня під час міжнародної авіакосмічної виставки ILA Berlin Air Show у Німеччині.

    Співпраця між українським виробником безпілотників та європейським оборонним гігантом може стати одним із найважливіших технологічних партнерств для української оборонної промисловості від початку повномасштабної війни. Йдеться не лише про спільні розробки, а й про інтеграцію українських бойових технологій у майбутню систему протиповітряної оборони Європи.

    Згідно з домовленостями, сторони працюватимуть над інтеграцією українських дронів-перехоплювачів P1-Sun із системою управління повітряним простором Airbus Air C2. Це комплексне рішення для командування, координації та контролю засобів протиповітряної та протиракетної оборони.

    Фактично мова йде про створення нової моделі захисту повітряного простору, де перевірені в реальних бойових умовах українські безпілотники працюватимуть у зв’язці з сучасними цифровими системами управління НАТОвського рівня.

    У SkyFall наголошують, що дрони P1-Sun вже продемонстрували свою ефективність на полі бою. За даними компанії, від початку використання цих перехоплювачів було знищено близько 10 000 російських безпілотників різних типів. Саме цей бойовий досвід став головною причиною інтересу з боку Airbus.

    Генеральний директор Airbus Defence and Space Міхаель Шелльгорн заявив, що партнерство дозволить поєднати багаторічний досвід Airbus у сфері командування та управління військами із технологіями, які Україна створила під час війни.

    За його словами, сучасні конфлікти змінюються настільки швидко, що традиційні оборонні системи вже не завжди встигають адаптуватися до нових загроз. Саме тому європейські компанії дедалі активніше звертають увагу на українські розробки, які проходять випробування безпосередньо на фронті.

    Особливу увагу експертів привертає саме P1-Sun. Україна сьогодні має найбільший у світі практичний досвід боротьби з дронами типу Shahed, які Росія спочатку закуповувала в Ірану, а згодом налагодила власне виробництво під назвою «Герань».

    Масовані атаки ударних безпілотників змусили українських інженерів шукати дешевші та ефективніші способи протидії. Так з’явився новий клас безпілотників-перехоплювачів, які коштують значно дешевше за ракети ППО та здатні збивати повітряні цілі без використання дорогих комплексів.

    За оцінками експертів, вартість одного ударного дрона Shahed може становити від 20 000 до 50 000 доларів залежно від модифікації. Натомість українські дрони-перехоплювачі обходяться значно дешевше, що дозволяє ефективніше витрачати ресурси під час відбиття атак.

    SkyFall є одним із лідерів цього напрямку. Компанія відома не лише перехоплювачем P1-Sun, а й ударними безпілотниками Vampire, які військові часто називають «Баба Яга», а також FPV-дронами Shrike.

    За останній рік українські виробники безпілотників дедалі активніше виходять на міжнародний ринок. Раніше стало відомо, що SkyFall веде переговори про запуск виробництва окремих моделей у Данії, а українські виробники дронів зверталися до уряду з проханням частково відкрити експорт оборонної продукції для масштабування виробництва та залучення нових інвестицій.

    Підписання угоди з Airbus може стати важливим кроком на цьому шляху. У компаніях наголошують, що партнерство відповідає завданням Європейської ініціативи Sky Shield (ESSI), яка передбачає посилення спільної системи протиповітряної оборони європейських держав.

    Крім того, співпраця сприятиме розвитку так званого технологічного суверенітету Європи — здатності самостійно створювати сучасні оборонні рішення без критичної залежності від зовнішніх постачальників.

    Для України ж ця угода має ще ширше значення. Вперше один із найбільших оборонних концернів світу не просто купує український досвід чи окремі технології, а фактично інтегрує їх у власні системи.

    Це свідчить про те, що українські військові розробки поступово переходять із категорії локальних рішень воєнного часу до рівня технологій, які можуть використовуватися для захисту всієї Європи.

    На тлі зростання загроз з боку ударних безпілотників та розвитку нових форм повітряної війни досвід України стає дедалі ціннішим для західних партнерів. А підписаний у Берліні меморандум може стати лише першим кроком до масштабнішої інтеграції українських оборонних технологій у європейську систему безпеки.

  • Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Російська влада вперше за останні 23 роки відмовилася від проведення традиційного святкового концерту на Червоній площі в Москві з нагоди Дня Росії. Захід, який десятиліттями був одним із головних символів державного свята 12 червня та незмінно використовувався Кремлем як демонстрація стабільності, єдності та могутності держави, цього року несподівано зник із програми урочистостей. Натомість святкові концерти та культурні заходи вирішили перенести на інші майданчики російської столиці.

    Про це повідомило російське видання Msk1. За інформацією журналістів, концерт на Червоній площі офіційно скасовано, однак влада не надала жодних пояснень щодо причин такого рішення. Організатори лише повідомили, що святкова програма відбудеться в культурних центрах, парках та інших громадських просторах Москви.

    Подія викликала значний резонанс у російських медіа та соціальних мережах, адже востаннє подібний сценарій не застосовувався з початку 2000-х років. Відтоді концерт на Червоній площі став невід’ємною частиною святкування Дня Росії, збираючи десятки тисяч глядачів та транслюючись на всю країну через федеральні телеканали.

    Особливо показовим є те, що традицію не переривали навіть у період пандемії коронавірусу, коли масові заходи в багатьох країнах світу скасовувалися або проводилися з жорсткими обмеженнями. Саме тому нинішня відмова від концерту виглядає безпрецедентною та викликає численні припущення щодо реальних мотивів російської влади.

    Офіційні структури не коментують можливий зв’язок рішення із безпековою ситуацією. Проте більшість незалежних оглядачів звертають увагу на те, що останні два роки Москва дедалі частіше стикається із загрозою атак безпілотників. Російська столиця та Московська область регулярно стають об’єктами повідомлень про роботу систем протиповітряної оборони, а місцева влада змушена періодично обмежувати роботу аеропортів через загрозу повітряних атак.

    За останній рік російські аеропорти десятки разів призупиняли прийом і відправлення літаків через дрони, які, за твердженням російського Міністерства оборони, запускалися з території України. Навіть якщо більшість із них перехоплювалися, сам факт постійної загрози суттєво вплинув на систему безпеки в столиці.

    Деякі експерти вважають, що саме побоювання можливих інцидентів під час великого масового заходу могли стати головною причиною скасування концерту на Червоній площі. Адже проведення святкування в самому центрі Москви потребує значної концентрації людей, включаючи представників влади, артистів, журналістів і тисячі глядачів.

    Особливу увагу привертає й той факт, що рішення було ухвалене лише через місяць після святкування 9 травня. Саме цьогорічний парад Перемоги продемонстрував, наскільки сильно змінилися підходи Кремля до організації державних заходів в умовах війни.

    Напередодні параду Москва була фактично переведена на посилений режим безпеки. Центр міста перекривали, мобільний зв’язок працював із перебоями, а система протиповітряної оборони перебувала в стані підвищеної готовності. У місті діяли численні обмеження для пересування транспорту та пішоходів.

    Не менш символічними стали й зміни у форматі самого параду. Вперше з 2007 року на Червоній площі не продемонстрували традиційну кількість бронетехніки. Основну частину заходу склали піші колони військовослужбовців, тоді як показ важкої техніки був суттєво скорочений.

    Аналітики пов’язували це як із військовими потребами російської армії на фронті, так і з небажанням демонструвати масштаби втрат техніки під час війни проти України. Крім того, зменшення кількості військової техніки могло бути продиктоване міркуваннями безпеки.

    Ще одним незвичним рішенням Кремля стало різке обмеження доступу іноземних журналістів до висвітлення параду. Акредитацію отримали переважно російські державні медіа, тоді як більшість західних журналістів не змогли працювати на заході.

    Також увагу привернув список запрошених гостей. На відміну від попередніх років, серед іноземних делегацій практично не було представників провідних західних держав. Натомість переважали керівники дружніх Москві країн, а також представники частково визнаних або невизнаних територій.

    На цьому тлі скасування концерту до Дня Росії виглядає як черговий крок у серії змін, які поступово трансформують формат публічних державних заходів у Росії. Кремль дедалі більше змушений враховувати ризики, пов’язані з війною, а також можливі наслідки навіть незначних інцидентів під час масштабних святкувань.

    Варто нагадати, що День Росії є одним із ключових державних свят країни. Він відзначається 12 червня на честь ухвалення Декларації про державний суверенітет РРФСР у 1990 році. Після приходу до влади Володимира Путіна свято поступово набуло особливого символічного значення та стало важливим елементом державної ідеології.

    Щороку святкування супроводжувалося масштабними концертами, патріотичними акціями, врученням державних нагород та телевізійними трансляціями, які мали демонструвати підтримку влади та єдність суспільства. Червона площа традиційно була центральним майданчиком цих урочистостей.

    Саме тому нинішнє рішення викликало широкий суспільний інтерес. Попри відсутність офіційних пояснень, багато росіян та міжнародних спостерігачів розглядають скасування концерту як показовий сигнал того, наскільки війна вже впливає на внутрішнє життя Росії. Якщо раніше Кремль намагався демонструвати, що бойові дії не змінюють звичного функціонування країни, то тепер навіть головні державні свята дедалі частіше проводяться з урахуванням військових ризиків.

    Таким чином, уперше за 23 роки Червона площа залишиться без традиційного концерту до Дня Росії. Хоча святкові заходи формально не скасовані та перенесені на інші майданчики, саме відмова від проведення урочистостей у самому серці російської столиці може стати одним із найпомітніших символів того, як війна змінює реальність сучасної Росії.

  • «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна нарощує виробництво далекобійної зброї та безпілотників настільки швидкими темпами, що в перспективі зможе завдавати по Росії до 600 ударів дронами та ракетами на добу. За словами глави держави, саме такий рівень вогневих можливостей дозволить змусити країну-агресора відчути наслідки війни так само гостро, як їх щодня відчувають українці.

    Відповідну заяву Зеленський зробив 9 червня під час пресконференції за підсумками саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який відбувся в Естонії. Президент наголосив, що сьогодні Росія має значну перевагу за кількістю засобів ураження, однак Україна поступово скорочує цей розрив завдяки розвитку власного оборонно-промислового комплексу та підтримці міжнародних партнерів.

    «Росія розуміє, що якщо буде 600 дронів і ракет на день, то вони відчують цю війну так, як відчуваємо її ми», – заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що Україна вже зараз системно відповідає на російські атаки по військових об’єктах, складах боєприпасів, нафтобазах, аеродромах та логістичних центрах ворога. Водночас українські можливості ще не дозволяють забезпечити симетричну відповідь на кожен масований удар, який Росія завдає по українських містах.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі рекордного нарощування українського виробництва безпілотників. За останні місяці Україна значно збільшила випуск ударних дронів різних типів, включно з далекобійними апаратами, які здатні долати сотні й навіть тисячі кілометрів. Саме такі безпілотники дедалі частіше атакують військові та промислові об’єкти на території Росії.

    Російська влада регулярно повідомляє про атаки на нафтопереробні заводи, склади пального, аеродроми стратегічної авіації та підприємства оборонної промисловості. У низці випадків українські дрони долітали до цілей, розташованих за понад тисячу кілометрів від українського кордону.

    Водночас Зеленський ще на початку року анонсував масштабну програму розвитку української оборонної промисловості за кордоном. За його словами, у 2026 році Україна відкриває десять експортних центрів озброєнь у країнах Європи, а українські дрони вже почали вироблятися на партнерських підприємствах у Німеччині та Великій Британії.

    Президент наголошував, що українські технології стали одним із ключових елементів безпеки Європи, а попит на них постійно зростає.

    Паралельно Україна активно працює над розвитком власних ракетних програм. Останніми місяцями влада неодноразово повідомляла про успішні випробування нових далекобійних засобів ураження. Також триває розробка нових крилатих ракет, безпілотних комплексів та плануючих авіабомб українського виробництва.

    Заява про можливість запускати до 600 дронів і ракет на добу пролунала також на тлі зростання інтенсивності російських атак. За даними президента, Росія здатна виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця, не враховуючи інших типів ракетного озброєння. Саме тому Україна робить ставку на масштабування власного виробництва високоточної зброї та безпілотних систем.

    На думку військових експертів, головна перевага українських дронів полягає у значно нижчій вартості порівняно з традиційними ракетами. Це дозволяє здійснювати масовані атаки по стратегічних об’єктах противника без надмірного навантаження на оборонний бюджет. Крім того, безпілотники постійно модернізуються та стають дедалі менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Окрему увагу Зеленський приділив необхідності посилення української протиповітряної оборони. Президент вкотре наголосив, що партнери повинні пришвидшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них. За його словами, лише поєднання потужної оборони та можливостей для далекобійних ударів дозволить ефективно стримувати агресора.

    У Кремлі поки офіційно не коментували заяву українського президента. Водночас російська влада останніми місяцями активно посилює захист стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. За даними західних ЗМІ, Москва навіть розглядає можливість залучення приватних компаній до організації протиповітряної оборони власних об’єктів через зростання кількості українських атак.

    Експерти зазначають, що якщо Україна справді зможе досягти рівня виробництва та застосування сотень далекобійних засобів ураження на добу, це може суттєво змінити характер війни. У такому разі під постійною загрозою опиняться логістичні маршрути, військові склади, підприємства ВПК та енергетична інфраструктура Росії далеко від лінії фронту.

    Сам Зеленський переконаний, що Росія повинна зрозуміти ціну війни не лише на фронті, а й у власному тилу. Саме тому Україна продовжує інвестувати в розвиток ракетних технологій, безпілотних систем та нових засобів ураження, які здатні змінити баланс сил у війні.

     

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Під час масованої атаки безпілотників уранці 6 червня в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області російська влада запроваджувала обмеження на роботу мобільного інтернету та закликала мешканців залишатися вдома. Про це повідомив губернатор міста Олександр Беглов у своєму Telegram-каналі, звернувшись до петербуржців із рекомендаціями дотримуватися заходів безпеки на тлі оголошеної загрози повітряної атаки.

    За словами Беглова, рішення про обмеження доступу до мобільного інтернету та заклики не виходити на вулицю були ухвалені відповідно до рекомендацій оперативного штабу, який координує дії міських служб під час надзвичайних ситуацій. У своєму зверненні він наголосив, що жителям необхідно залишатися у своїх домівках і мінімізувати пересування містом, оскільки існує потенційна загроза від повітряних цілей. Окремо він попередив про можливі перебої в роботі мобільного інтернету, що фактично було підтверджено численними скаргами користувачів на нестабільний зв’язок у різних районах міста.

    Паралельно в інформаційному просторі почали з’являтися повідомлення про значні проблеми зі зв’язком та доступом до мережі. За даними російських ЗМІ та сервісів моніторингу, протягом доби у Санкт-Петербурзі було зафіксовано близько трьох тисяч скарг від користувачів, які повідомляли про перебої в роботі мобільного інтернету, складнощі з підключенням до мережі та часткову втрату зв’язку. Ці проблеми виникли саме на тлі оголошеної повітряної тривоги та заходів, які російська влада традиційно пов’язує з необхідністю протидії можливим загрозам з боку безпілотних літальних апаратів.

    Після завершення активної фази подій губернатор Санкт-Петербурга заявив, що атака нібито була відбита, а російські сили протиповітряної оборони змогли не допустити завдання шкоди міській інфраструктурі. Водночас жодних незалежних підтверджень масштабу атаки чи ефективності роботи ППО російська сторона не надала, а інформація про можливі наслідки інциденту залишається обмеженою офіційними заявами.

    Події в Санкт-Петербурзі відбувалися на тлі повідомлень про активність безпілотників у ширшому регіоні північно-західної частини Росії. Російські джерела пов’язували інциденти з масованою атакою дронів, яка зачепила об’єкти в Ленінградській області, зокрема військову інфраструктуру. У соціальних мережах і місцевих медіа також поширювалися повідомлення про роботу систем ППО, однак офіційні структури не надавали детальної інформації щодо можливих пошкоджень або уражених цілей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що в ніч на 6 червня українські безпілотники завдали ударів по арсеналах та військових об’єктах у Ленінградській області Росії. За його словами, ці дії були спрямовані на зниження військового потенціалу російської армії та ускладнення логістики постачання озброєння. Українська сторона традиційно підкреслює, що удари по території Росії спрямовані виключно на військову інфраструктуру, яка використовується для продовження бойових дій проти України.

    На тлі цих подій обмеження мобільного зв’язку та інтернету в Санкт-Петербурзі стали одним із найбільш помітних наслідків інциденту для цивільного населення, оскільки значна частина мешканців повідомляла про труднощі з доступом до цифрових сервісів, комунікаційних платформ і навігаційних застосунків. У сукупності це ще раз підсилило увагу до вразливості критичної інфраструктури великих російських міст у випадку повітряних загроз, навіть за умови заяв про успішну роботу систем протиповітряної оборони.