Gorchitsa.info

Позначка: ППО

  • Зеленський заявив про готовність України припинити удари по енергетиці РФ

    Зеленський заявив про готовність України припинити удари по енергетиці РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий припинити удари по енергетичній інфраструктурі Росії за умови, що Москва також зупинить атаки на українські енергетичні об’єкти.

    За словами глави держави, йдеться про можливість взаємного припинення ударів по критичній енергетичній інфраструктурі, що могло б знизити ризики для цивільного населення та стабілізувати ситуацію в енергетичному секторі.

    Зеленський наголосив, що Україна діє у відповідь на російські атаки і змушена захищати свою енергосистему. Водночас він підкреслив, що Київ готовий розглянути дзеркальний підхід, якщо Росія припинить удари.

    Питання енергетичної безпеки залишається одним із ключових у контексті війни. Впродовж останніх місяців обидві сторони активізували удари по об’єктах енергетики, що призводить до перебоїв у постачанні електроенергії та створює додаткові ризики для інфраструктури.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що атаки на енергетичні об’єкти є складовою російської стратегії тиску на цивільне населення. Водночас удари у відповідь розглядаються як спосіб стримування та зменшення можливостей противника.

    Таким чином, заява Зеленського може свідчити про готовність до обмеження ескалації у сфері енергетичної інфраструктури за умови взаємності з боку Росії.

  • Patriot залишається безальтернативним для ППО України

    Patriot залишається безальтернативним для ППО України

    Наразі Україна не має альтернативи зенітно-ракетним комплексам Patriot, які залишаються ключовим елементом протиповітряної оборони, зокрема для перехоплення балістичних ракет. Про це заявив головний редактор порталу Defense Express Олег Катков в етері телеканалу Суспільне.

    Коментуючи питання можливого скорочення постачання ракет до цих систем, експерт зазначив, що більшість боєприпасів закуповуються європейськими партнерами у США. За його словами, для Сполучених Штатів це комерційний процес, оскільки ракети продаються за встановленими виробником цінами.

    Катков підкреслив, що Patriot наразі є єдиними комплексами, які Україна має у достатній кількості і які демонструють стабільну ефективність у перехопленні балістичних цілей. За його оцінкою, на озброєнні перебуває до десяти таких систем.

    Водночас Україна має лише до двох комплексів SAMP/T, які, за словами аналітика, показують значно нижчу ефективність у боротьбі з балістичними ракетами.

    Експерт також звернув увагу на те, що українська сторона давно наголошує на потребі саме в системах рівня Patriot. При цьому інші варіанти, зокрема SAMP/T, не розглядаються як повноцінна заміна.

    Ситуацію ускладнює й те, що інші країни, які мають технології для створення систем протиракетної оборони, не постачають їх Україні. Зокрема, йдеться про Ізраїль та Південну Корею.

    За словами Каткова, Ізраїль не лише не продає Україні свої комплекси, такі як «Праща Давида» чи Barak MX, а й обмежує можливість реекспорту власного озброєння іншими державами.

    Південна Корея, яка має комплекс KM-SAM II, також не погодилася на постачання Україні, попри відповідні запити. Хоча цей комплекс, за словами експерта, продемонстрував здатність перехоплювати балістичні цілі.

    У підсумку аналітик наголосив, що через обмежену кількість доступних технологій і політичні фактори альтернативи системам Patriot для України на даний момент не існує.

  • Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    У березні Росія та Україна суттєво наростили інтенсивність дальнобійних ударів, дедалі активніше застосовуючи дрони та ракети для ураження цілей далеко за межами фронту. Про це повідомляє Defence blog з посиланням на оцінки аналітиків.

    За даними старшого аналітика ACLED Вітольда Ступницького, протягом місяця Росія здійснила понад три тисячі повітряних атак, що значно перевищує показники лютого. Йдеться про комбіновані удари із застосуванням безпілотників та ракет.

    Водночас Україна розширила географію власних операцій, завдавши понад 1400 ударів по території Росії. Вони охопили десятки регіонів, а окремі атаки проводилися на відстані понад тисячу кілометрів. Наприкінці березня відбулася одна з найбільших операцій, коли за короткий час було застосовано майже тисячу дронів.

    Аналітик зазначає, що російська стратегія має багаторівневий характер. Зокрема, нічні атаки використовуються для виснаження систем протиповітряної оборони, після чого запускаються нові хвилі ударів, спрямовані на використання вразливих місць. Додатково застосовуються ракетні удари по критичній інфраструктурі, зокрема енергетичній.

    За словами Ступницького, ACLED зафіксував понад 3000 російських атак у березні проти 2712 у лютому, що свідчить про стійку ескалацію.

    У Defence blog наголошують, що така тактика має системний характер і спрямована не лише на руйнування інфраструктури, а й на виснаження української протиповітряної оборони. Це змушує витрачати ресурси наперед, знижуючи ефективність відбиття наступних хвиль атак. Також удари розглядаються як елемент підтримки наземних операцій і тиску на логістику.

    Україна, у свою чергу, змінила підхід до глибинних ударів. Якщо раніше основними цілями були прикордонні військові об’єкти, то тепер акцент зміщено на об’єкти, пов’язані з економічним потенціалом Росії. Йдеться передусім про нафтопереробну інфраструктуру, термінали та інші енергетичні об’єкти.

    Кількість таких ударів стабільно зростає — з 984 у січні до понад 1400 у березні. Аналітики пов’язують це з поступовим послабленням російської протиповітряної оборони, що дозволяє створювати “вікна” для проникнення безпілотників на значну глибину.

    У матеріалі також підкреслюється технологічний зсув у війні. Обидві сторони дедалі частіше використовують масові запуски дронів у поєднанні з ракетними ударами. Росія нарощує виробництво безпілотників і впроваджує швидші моделі, тоді як Україна активно розвиває власні можливості в цій сфері.

    У підсумку, за оцінками експертів, далекі удари перетворюються на окремий елемент війни, де ключовими цілями залишаються інфраструктура, енергетика та тилові логістичні об’єкти.

  • Україна готується до дефіциту ракет Patriot і шукає альтернативи

    Україна готується до дефіциту ракет Patriot і шукає альтернативи

    Президент України Володимир Зеленський ще у 2023 році попереджав про ризики скорочення або обмеження військової допомоги з боку США та закликав готуватися до більш складних умов забезпечення армії.

    Про це він заявив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що Київ змушений диверсифікувати джерела постачання зброї та зменшувати залежність від дефіцитних ресурсів.

    За словами глави держави, існує ризик, що в певний момент Україна може не отримати необхідне озброєння навіть за наявності фінансування.

    Одним із ключових рішень у відповідь стало активне нарощування виробництва дронів. Зеленський пояснив, що вартість артилерійських снарядів значно зросла — з кількох тисяч до приблизно 7 тисяч за одиницю, тоді як потреби вимірюються мільйонами.

    За таких умов забезпечити армію необхідною кількістю боєприпасів лише за рахунок закупівель стало економічно неможливо, що і підштовхнуло до розвитку альтернативних рішень.

    Окремо президент звернув увагу на проблему постачання ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot. За його словами, Україна не може постійно отримувати такі ракети і змушена шукати варіанти для налагодження власного виробництва або спільних проєктів із партнерами.

    Ситуацію ускладнює і геополітичний фактор. Зокрема, затяжна війна на Близькому Сході може впливати на доступність озброєння для України та збільшувати конкуренцію за ресурси.

    При цьому рішення щодо постачання ракет, зокрема PAC-3, залежить не лише від європейських партнерів, а й від позиції США, які мають надати відповідні дозволи навіть у випадку перепродажу.

    Зеленський підкреслив, що Україна веде активний діалог із партнерами щодо забезпечення необхідного рівня обороноздатності та наголошує на важливості розвитку власного виробництва озброєння в умовах затяжної війни.

  • Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія змінила тактику атак дронами і почала масово бити вдень

    Росія останніми тижнями змінила підхід до ведення повітряних атак проти України, збільшивши інтенсивність застосування дронів та розширивши часові рамки ударів. Якщо раніше масовані атаки безпілотниками відбувалися переважно вночі, то тепер противник дедалі частіше використовує їх і вдень.

    Експерти зазначають, що така зміна є частиною нової тактики, спрямованої на виснаження української протиповітряної оборони та посилення психологічного тиску на населення. Удари стали більш тривалими — вони охоплюють як ніч, так і день, а кількість дронів у атаках зростає.

    За словами фахівців, ключова відмінність нової тактики полягає у зміні принципу управління безпілотниками. Якщо раніше діяла модель «запустив і забув», то тепер противник активно використовує мережеві системи зв’язку, які дозволяють коригувати маршрут, змінювати цілі та адаптувати поведінку дронів уже під час польоту.

    Денний час, у свою чергу, дає додаткові можливості для навігації та розпізнавання цілей завдяки кращій роботі сенсорів і камер. Це підвищує ефективність ударів і робить їх більш точними.

    Ще одним фактором стала відмова від використання супутникових систем зв’язку на користь наземної інфраструктури — ретрансляторів і мережевих вузлів. Такий підхід є складнішим, однак забезпечує більшу гнучкість та стійкість системи управління.

    Аналітики наголошують, що нова тактика має не лише військову, а й психологічну мету. Тривалі атаки змушують сили ППО постійно перебувати у стані підвищеної готовності, що виснажує ресурси та особовий склад. Крім того, денні удари сильніше впливають на повсякденне життя, порушуючи роботу установ, навчальних закладів та інфраструктури.

    У Повітряних силах ЗСУ підтверджують зміну характеру атак. Там зазначають, що удари стали більш розтягнутими у часі, а їх інтенсивність зростає протягом доби. Водночас денні атаки мають і певні переваги для оборони — у світлий час доби дрони легше виявляти візуально.

    Попри це, головною метою противника залишається створення постійного тиску на країну та спроба паралізувати окремі сфери життя. Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують працювати на максимумі, знищуючи більшість ворожих безпілотників.

  • Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава може не встигнути належно підготуватися до наступного опалювального сезону через затримку фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Йдеться про кошти в обсязі 90 мільярдів євро, які Україна досі не почала отримувати.

    Про це глава держави повідомив під час пресконференції з виконувачем обов’язків прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим.

    За словами президента, наразі Україна забезпечена фінансуванням для ключових потреб — армії, соціальних виплат і зарплат. Водночас питання підготовки до зими залишається під загрозою.

    Зеленський пояснив, що вже розроблено комплексний план захисту критичної інфраструктури, який включає як фізичне укріплення об’єктів, так і посилення протиповітряної оборони. Загальна вартість цього плану оцінюється у 5,1 мільярда доларів.

    За його словами, розрахунок був на те, що ці витрати будуть покриті, повністю або частково, за рахунок європейського фінансування. Однак через затримку з надходженням коштів реалізація проєкту опинилася під питанням.

    Президент зазначив, що роботи з підготовки критичної інфраструктури мали стартувати вже з 1 квітня, але через відсутність фінансування їх доведеться відтермінувати.

    Окремо він наголосив на необхідності якнайшвидшого рішення щодо виділення першого траншу допомоги в розмірі 45 мільярдів євро. За словами Зеленського, це питання перебуває на рівні європейських лідерів.

    Глава держави підкреслив, що попри заяви про підтримку України, реальні фінансові інструменти наразі залишаються заблокованими. Він висловив сподівання, що країни ЄС зможуть знайти спільне рішення для розблокування допомоги.

  • Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Україна стикається зі зростаючими труднощами у фінансуванні закупівель американського та західного озброєння на тлі затяжної війни з Росією. Основний фінансовий тягар наразі несуть лише кілька країн-партнерів, і розширити це коло стає дедалі складніше.

    Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі Bloomberg. За її словами, більшість американської зброї для України фактично оплачується обмеженим колом держав, до якого нещодавно приєдналася Велика Британія. Водночас постійно звертатися до одних і тих самих партнерів стає дедалі складніше, що ускладнює довгострокове планування поставок.

    Додатковий тиск створюють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, йдеться про блокування Угорщиною виділення кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, а також політичні суперечки в Україні, які можуть затримати надходження міжнародної фінансової допомоги.

    Попри це, США продовжують надавати військову підтримку. За словами Гетьманчук, Україна не отримувала сигналів про можливі перебої з американською допомогою, навіть з огляду на те, що Вашингтон паралельно залучений до інших криз, зокрема на Близькому Сході.

    Загалом закупівлі озброєння відбуваються в межах програми PURL. У 2026 році потреба у фінансуванні цієї програми оцінюється приблизно у 15 мільярдів доларів. Водночас у 2025 році Україна отримала лише частину запланованих коштів — близько 4,3 мільярда доларів наприкінці року.

    Наразі поставки вже здійснені на суму близько 500 мільйонів доларів, однак без нових фінансових зобов’язань союзників подальші постачання можуть опинитися під загрозою.

    За інформацією джерел, НАТО розглядає варіант поетапного фінансування поставок — у міру укладання окремих домовленостей із країнами-партнерами. Такий підхід може ускладнити процес закупівель, однак дозволить забезпечити більш стабільні поставки для України.

    Найгострішою потребою залишається протиповітряна оборона, зокрема системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. У разі обмеження постачань зі США Україна змушена буде шукати альтернативні рішення серед інших партнерів.

    Одним із можливих варіантів може стати обмін — країни Перської затоки вже проявляють інтерес до українських безпілотників-перехоплювачів. Київ, зі свого боку, розглядає можливість використати цей ресурс для отримання ракет або фінансування для їх закупівлі.

    “В ідеалі Україна хоче обміняти їх на допомогу з перехопленням балістичних та крилатих ракет. Це можуть бути або самі ракети, або кошти на їх придбання”, — пояснила Гетьманчук.

    Вона також додала, що регулярні внески союзників у програму PURL тривають, однак розблокування європейського фінансування могло б суттєво знизити навантаження на нинішніх донорів і стабілізувати ситуацію.

  • Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив про серйозні ризики для фінансування оборонного сектору та систем протиповітряної оборони, а також про можливі наслідки для безпеки всієї Європи. Про це він розповів в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    За словами глави держави, Україна активно веде переговори зі США та країнами Близького Сходу щодо посилення систем протиповітряної оборони. Йдеться про співпрацю із Саудівською Аравією, Катаром, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Йорданією та Кувейтом. Українські експертні команди вже працюють у цих країнах.

    Водночас президент наголосив, що навіть сучасні системи, такі як Patriot і THAAD, не здатні повністю захистити від масованих атак, особливо із застосуванням дронів. У зв’язку з цим Україна потребує нових типів перехоплювачів і розширення власного виробництва.

    Зеленський зазначив, що Київ розглядає можливість обміну озброєннями з партнерами, пропонуючи власні технології та експертизу, зокрема у сфері безпілотників.

    Однією з ключових проблем президент назвав дефіцит фінансування. За його словами, українська оборонна промисловість нині завантажена лише наполовину, а додаткові ресурси необхідні передусім для виробництва дронів і засобів перехоплення.

    Він також звернув увагу на ефективність санкцій проти Росії. Зеленський зазначив, що після їх часткового послаблення доходи РФ від енергоресурсів знову зросли, що дозволяє Кремлю продовжувати війну та підтримувати союзників, зокрема Іран.

    Президент визнав існування розбіжностей зі США щодо оцінки намірів російського керівництва. За словами Зеленського, Україна не бачить готовності Володимира Путіна завершити війну, тоді як у Вашингтоні припускають можливість такого сценарію і не підтримують посилення тиску.

    Окремо він попередив про ризик зриву фінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 90 млрд євро. За словами Зеленського, блокування цього рішення може призвести до недофінансування армії, виробництва далекобійних і перехоплюючих дронів, а також систем протиповітряної оборони.

    Президент наголосив, що такі ризики стосуються не лише України, а й усієї європейської безпеки. Водночас він висловив сподівання, що ЄС знайде рішення або альтернативні механізми підтримки.

  • РФ збільшує масштаби ударів по Україні: деталі

    РФ збільшує масштаби ударів по Україні: деталі

    Атака Росії по Україні 23–24 березня може свідчити про небезпечну зміну тактики ударів. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW), наголошуючи, що такі дії дозволяють ворогу довше тримати під загрозою різні регіони та завдавати більшої шкоди цивільній інфраструктурі.

    За словами радника Міністерства оборони України Сергія Бескрестнова, зміна тривалості атак може бути спрямована на виявлення слабких місць української протиповітряної оборони. Водночас керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначає, що Росія тривалий час накопичувала ресурси для проведення масштабніших і триваліших ударів.

    Аналітики ISW звертають увагу на характер дій російських військ: протягом кількох днів вони запускають обмежену кількість ракет, після чого проводять масовані атаки, поєднуючи ракети з великою кількістю безпілотників. Така тактика дозволяє перевантажувати українську ППО та збільшувати ефективність ударів.

    Окремо зазначається, що Росія могла накопичити значну кількість ударних безпілотників дальньої дії. За оцінками аналітиків, Москва прагне вийти на рівень атак із використанням понад тисячі дронів у межах однієї серії.

    Крім того, атаки можуть синхронізуватися з дипломатичними подіями. Зокрема, останні удари відбулися після американо-українських переговорів, що може свідчити про спробу тиску на політичні процеси.

    Експерти підкреслюють, що в умовах такої ескалації критично важливою залишається підтримка України засобами протиповітряної оборони, зокрема системами Patriot, які здатні ефективно перехоплювати балістичні ракети.

    Водночас Росія намагається використати глобальний дефіцит таких систем і загальну напруженість у світі, щоб посилити свою ударну кампанію проти України.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що під час нового наступу Росія зазнає значних втрат у живій силі, що свідчить про високу інтенсивність бойових дій та готовність Кремля продовжувати наступальні операції попри великі втрати.

  • Україна знайшла бюджетну заміну Patriot для перехоплення «шахедів» — AP

    Україна знайшла бюджетну заміну Patriot для перехоплення «шахедів» — AP

    На тлі постійних атак дронами типу «Shahed» в Україні фактично з нуля сформувався новий напрямок оборонних технологій — безпілотники-перехоплювачі, які вже сьогодні змінюють підхід до протиповітряної оборони.

    За інформацією з військових та технологічних кіл, перші рішення з’явилися не як стратегічна розробка, а як вимушена реакція на брак класичних засобів ППО. У 2022 році, коли російські дрони почали масово атакувати українські міста, ефективних і дешевих інструментів для їх перехоплення фактично не було.

    Ситуацію почали змінювати невеликі команди військових, інженерів і волонтерів. Саме на рівні підрозділів, зокрема в одній із бригад на Харківщині, почали експериментувати з дронами літакового типу, здатними наздоганяти повітряні цілі.

    Як зазначають співрозмовники, ключовим фактором успіху стала швидка взаємодія між фронтом і виробниками. Розробники отримували прямий зворотний зв’язок із бойових умов і оперативно вносили зміни в конструкцію та програмне забезпечення.

    У результаті вдалося створити перехоплювачі, які розвивають швидкість понад 200 км/год і можуть ефективно знищувати ворожі безпілотники у повітрі. При цьому їхня вартість у десятки й сотні разів нижча за класичні ракети ППО.

    Окрему роль у розвитку цього напрямку відіграють волонтерські організації, які допомагають координувати взаємодію між військовими та виробниками, а також фінансують окремі розробки. Така модель фактично перетворила фронт на майданчик для швидких технологічних рішень.

    У профільному середовищі звертають увагу, що сама технологія не є надскладною для копіювання. Водночас її ефективність визначається не лише технічними характеристиками, а й рівнем підготовки операторів та тактикою застосування.

    Попри початковий скепсис, через майже два роки використання безпілотники-перехоплювачі довели свою ефективність і поступово стають важливим елементом української системи протиповітряної оборони.

    Очікується, що найближчим часом цей сегмент продовжить масштабуватися, а українські розробки вже викликають інтерес на міжнародному рівні.