Позначка: право власності

  • Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Квартири немає в Реєстрі: що це означає для власника

    Кожен громадянин України, який володіє квартирою або приватним будинком, має подбати про належний стан документів на свою нерухомість. Відсутність даних у Державному реєстрі речових прав часто викликає занепокоєння, однак це не завжди означає втрату права власності.

    Нотаріус Наталія Манойло пояснила, які документи підтверджують право власності на житло, навіщо потрібна реєстрація в електронному Реєстрі та як діяти, якщо інформації про квартиру там немає.

    Навіщо потрібен Державний реєстр речових прав

    Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

    До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

    Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

    Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

    Чи можуть анулювати право власності, якщо квартири немає в Реєстрі

    Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

    У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

    Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

    Як перевірити квартиру в Реєстрі через «Дію»

    Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

    Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

    Як внести квартиру до Реєстру і скільки це коштує

    Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

    Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

    У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

  • Масове скасування прав власності: юристи пояснили, чи справді українцям загрожує втрата житла

    Масове скасування прав власності: юристи пояснили, чи справді українцям загрожує втрата житла

    У соцмережах останнім часом ширяться тривожні повідомлення про нібито «масове скасування прав власності» та арешти квартир за борги. Користувачів лякають прогнозами про повне «перезавантаження реєстрів» і ризики втратити житло буквально за одну ніч. Однак юристи наголошують: підстав для паніки немає, а описані сценарії не відповідають чинному законодавству.

    Право власності в Україні може бути анульоване лише у визначених законом випадках, і кожен з них проходить виключно через суд. Жодних автоматичних списань чи «глобальних чисток реєстрів» не існує. Найчастіше причиною перегляду записів у держреєстрі стають технічні помилки: неправильні дані про площу чи адресу, некоректні відомості про співвласників або неточності в документах, на основі яких оформлювалося житло. Такі ситуації не свідчать про незаконність угоди, проте можуть вимагати повторного оформлення.

    Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.

    Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.

    Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.

    Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.

    Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.

    Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.

  • Колишній чиновник Люботинської міськради заробляв на фіктивній реєстрації майна

    Колишній чиновник Люботинської міськради заробляв на фіктивній реєстрації майна

    Колишній начальник відділу містобудування, архітектури та держархбудконтролю Люботинської міськради Денис Мироненко отримав вирок за одержання неправомірної вигоди та службове підроблення.

    Як стало відомо з вироку суду, посадовець був визнаний винним за ч. 2 ст. 369-2 і ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У грудні 2024 року Мироненко під час зустрічі з громадянином запропонував оформити право власності на будинок і землю у Люботині за 3700 доларів США. Він пообіцяв вплинути на реєстрацію через свої повноваження та зв’язки з державним реєстратором.

    У лютому 2025 року чиновник отримав обумовлену суму у два транші – 2700 та 1000 доларів – після чого передав витяг з Держреєстру речових прав. Як з’ясувалося, він також підробив офіційний документ, підтвердивши неіснуючий наказ про присвоєння поштової адреси, що дозволило незаконно зареєструвати майно.

    Під час розгляду справи Мироненко повністю визнав провину, розкаявся та співпрацював зі слідством. Суд врахував це, а також відсутність попередніх судимостей, наявність малолітньої дитини та стан здоров’я обвинуваченого.

    У підсумку посадовця оштрафували на 161,5 тис. гривень та заборонили обіймати посади в органах влади протягом одного року.

  • Українці можуть втратити право на землю через закон 2022 року

    Українці можуть втратити право на землю через закон 2022 року

    51 народний депутат України звернулися до Конституційного Суду з поданням щодо перевірки конституційності закону «Про дерадянізацію законодавства України» (№2215-ІХ), ухваленого у квітні 2022 року. Під прицілом опинилися положення, які скасовують дію низки радянських нормативно-правових актів, що раніше регулювали питання земельних прав.

    Закон про дерадянізацію, зокрема, встановлює, що в Україні більше не застосовуються такі акти:

    • Закон СРСР «Об утверждении Основ земельного законодательства Союза ССР и союзных республик» (1968),
    • «Основы законодательства СССР и союзных республик о земле» (1990),
    • Земельний кодекс Української РСР (1970),
    • Укази та постанови Верховної Ради УРСР, що супроводжували введення цих актів у дію.

    Народні депутати наголошують: протягом понад 20 років дії цих нормативно-правових актів було видано безліч земельних ділянок громадянам, підприємствам та організаціям. Однак дерадянізація поставила під сумнів легітимність прав, отриманих на підставі вже нечинного законодавства.

    Якщо права на землю були оформлені згідно з радянським чи УРСР-законодавством і не переоформлені відповідно до чинного законодавства України, їх дійсність може бути оскаржена. У випадках спорів довести легітимність таких прав буде складно, адже джерело права більше не визнається.

    Нардепи висловлюють серйозне занепокоєння щодо можливих правових колізій. Вони підкреслюють, що це може створити масові труднощі для власників ділянок та користувачів землі, зокрема в процесі судових розглядів або під час переоформлення документів.

    Наразі подання опрацьовується секретаріатом Конституційного Суду України. Якщо суд визнає окремі положення закону неконституційними, це може вплинути на значну кількість земельних відносин та призвести до змін у практиці оформлення прав на землю.