Gorchitsa.info

Позначка: правоохоронці

  • У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Подільському районі Києва в ніч проти 11 травня сталася стрілянина у житловому кварталі. Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який, за даними слідства, відкрив вогонь із вікна багатоповерхового будинку. Інцидент викликав значний резонанс серед мешканців району на тлі серії подібних випадків зі зброєю у столиці за останні тижні.

    Про подію повідомила Патрульна поліція Києва. За інформацією правоохоронців, повідомлення про постріли надійшло від місцевих жителів у нічний час. Очевидці заявили, що невідомий чоловік здійснив кілька пострілів із вікна житлового будинку, чим налякав мешканців навколишніх будинків.

    На місце оперативно прибули екіпажі патрульної поліції та співробітники поліції охорони. Під час огляду території біля будинку правоохоронці виявили стріляні гільзи, що підтвердило факт використання зброї.

    Після цього поліцейські почали встановлювати квартиру, з якої могли вести стрілянину. Згодом правоохоронці вийшли на ймовірного порушника та затримали його. Офіційно ім’я чоловіка не розголошується.

    Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Санкція статті передбачає штраф, арешт до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років.

    У поліції поки не уточнюють, із якої саме зброї стріляв затриманий чоловік — травматичної, мисливської чи бойової. Також не повідомляється, чи мав він дозвіл на зброю та у якому стані перебував на момент інциденту.

    За попередніми даними, внаслідок стрілянини ніхто не постраждав. Однак сам факт відкриття вогню у житловому районі в нічний час викликав серйозне занепокоєння серед мешканців Подолу.

    Інцидент стався на тлі різкого зростання кількості випадків застосування зброї у Києві. Останніми тижнями столицю сколихнула серія резонансних стрілянин, частина з яких закінчилася жертвами та пораненнями.

    Найгучніший випадок стався 18 квітня у Голосіївському районі Києва, де озброєний чоловік відкрив вогонь по людях. Тоді загинули семеро осіб, ще понад десятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Нападника ліквідували правоохоронці під час спецоперації.

    Після того теракту міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що українське суспільство має отримати право на збройний самозахист в умовах війни та постійних безпекових загроз. Його слова викликали широку суспільну дискусію щодо контролю над обігом зброї в Україні.

    Ще один інцидент стався 22 квітня у Дарницькому районі Києва. Там водій автомобіля кілька разів вистрілив у бік пішохода після конфлікту через перехід дороги у невстановленому місці. Стрільця затримали.

    1 травня стрілянина сталася у Святошинському районі столиці, де чоловік відкрив вогонь просто з автомобіля. Пізніше його затримали в одному із населених пунктів Київської області.

    Крім того, 2 травня у Голосіївському районі Києва конфлікт між учасниками дорожнього руху також завершився застосуванням зброї.

    На цьому тлі правоохоронні органи заявляють про посилення контролю за незаконним обігом зброї та проведення додаткових перевірок. У поліції наголошують, що під час війни на території країни суттєво зросла кількість зброї серед цивільного населення, що підвищує ризик подібних інцидентів.

    Правоохоронці закликають громадян негайно повідомляти про випадки стрілянини, погроз зі зброєю або підозрілу поведінку людей, які можуть становити небезпеку для оточення. Розслідування нічного інциденту у Подільському районі Києва триває.

  • Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    7 травня у Києві правоохоронці проводять масштабні слідчі дії у двох закладах освіти, пов’язаних із Михайлом Поплавським — у Київському національному університеті культури і мистецтв та приватному “Київському університеті культури”. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора у коментарі “Українській правді”, підтвердивши факт обшуків у межах чинного кримінального провадження.

    За даними прокуратури, слідчі дії охоплюють не лише приміщення самих навчальних закладів, а й офісні будівлі поруч із ними, а також місця проживання окремих службових осіб, які можуть бути пов’язані з управлінськими процесами в університетах. Правоохоронці працюють у рамках комплексного розслідування, однак деталі провадження, включно з його кваліфікацією, наразі не розкриваються.

    Обшуки стали черговим епізодом у серії перевірок, що тривають навколо структур, пов’язаних із Михайлом Поплавським. Наприкінці березня у цих же закладах уже відбувалися слідчі дії, тоді правоохоронні органи заявляли про викриття ймовірної схеми розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у державному університеті. Ті події також супроводжувалися вилученням документів і техніки та викликали значний суспільний резонанс через масштаби фінансування освітньої установи.

    Окремо варто зазначити, що у 2026 році відбулися суттєві зміни в управлінні Київським національним університетом культури і мистецтв. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що контракт Михайла Поплавського на посаді ректора державного вишу завершився, і він більше не очолює цей заклад. Після цього Міністерство освіти і науки призначило тимчасового виконувача обов’язків керівника, якому доручено підготувати та провести відкриті вибори нового ректора.

    Попри це, Поплавський продовжує очолювати приватний “Київський університет культури”, який також входить до переліку об’єктів, де 7 травня відбуваються обшуки. Саме цей факт додає новий контекст до нинішніх слідчих дій, адже перевірки одночасно стосуються як державного, так і приватного освітнього сектору, пов’язаного з однією управлінською групою.

    Правоохоронці офіційно не повідомляють, які саме порушення розслідуються у межах справи, а також не коментують можливі підозри конкретним особам. Відомо лише, що слідчі дії проводяться в межах кримінального провадження, яке охоплює фінансову та організаційну діяльність освітніх установ.

    Ситуація навколо університетів викликає значний суспільний інтерес, оскільки Київський національний університет культури і мистецтв є однією з найвідоміших мистецьких освітніх установ України, а сам Михайло Поплавський протягом десятиліть залишався однією з найпомітніших фігур у сфері культурної освіти.

    Станом на зараз слідчі дії тривають, правоохоронці продовжують роботу з документами та іншими матеріалами, вилученими під час обшуків, а офіційних коментарів щодо можливих результатів розслідування поки що не оприлюднено.

  • Масштабні обшуки в ТЦК: виявили мільйонні розбіжності

    Масштабні обшуки в ТЦК: виявили мільйонні розбіжності

    Національна поліція України повідомила про масштабні слідчі та процесуальні дії щодо можливих корупційних правопорушень серед посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). За даними Департаменту стратегічних розслідувань, у центрі уваги правоохоронців опинилися факти незаконного збагачення та недостовірного декларування, які, за попередніми оцінками слідства, можуть сягати близько 92 мільйонів гривень.

    У межах загальнонаціонального відпрацювання, яке охопило 16 регіонів України, правоохоронці провели понад 40 слідчих дій стосовно чинних та колишніх посадових осіб керівного складу ТЦК. Загалом здійснено 44 обшуки за місцями проживання фігурантів, у службових кабінетах та транспортних засобах. У Нацполіції зазначають, що йдеться про системну роботу з виявлення можливих корупційних схем у сфері комплектування та соціальної підтримки, де посадові особи могли використовувати своє службове становище для отримання неправомірної вигоди.

    Під час проведених слідчих дій вилучено значний обсяг майна та документів, які можуть мати доказове значення у кримінальних провадженнях. Серед вилученого — автомобілі преміумкласу, зокрема Tesla різних моделей, мотоцикли, значні суми готівкових коштів у національній та іноземній валюті, а також фінансові документи та договори. Окрему увагу слідчих привернув договір про отримання безповоротної грошової допомоги на суму один мільйон гривень, який може бути використаний як інструмент легалізації коштів, здобутих сумнівним шляхом. Усі вилучені матеріали наразі направлені на експертні дослідження та перевірку в межах кримінальних проваджень.

    Правоохоронці також наводять конкретні приклади розбіжностей між задекларованими доходами та реальним майновим станом окремих посадовців. За даними слідства, один із керівників районного ТЦК в Одесі за час перебування на посаді міг значно покращити свій матеріальний стан, набувши активів на суму понад 45 мільйонів гривень. В іншому випадку виявлено розбіжність між задекларованим майном і фактичними активами одного з помічників начальника об’єднаного міського ТЦК та СП на рівні близько 10 мільйонів гривень. Також зафіксовано ще один епізод, де у колишнього офіцера відділення рекрутингу та комплектування іншого територіального центру різниця між задекларованими даними та реальним майновим станом становить приблизно 6,6 мільйона гривень.

    У Національній поліції підкреслюють, що перевіряється діяльність як чинних, так і колишніх посадових осіб ТЦК та СП, яких підозрюють у можливому зловживанні службовим становищем. Слідство вивчає ймовірні схеми отримання незаконних доходів, а також механізми приховування та легалізації коштів через підставні угоди та інші фінансові операції.

    Окрім кримінальних проваджень, упродовж кількох днів правоохоронці склали понад 150 адміністративних протоколів, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Йдеться про порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, недотримання вимог фінансового контролю, а також випадки конфлікту інтересів. Ці матеріали також долучені до загальної доказової бази.

    У Нацполіції наголошують, що слідчі дії тривають, а всі зібрані матеріали проходять ретельну перевірку для подальшого ухвалення процесуальних рішень, зокрема щодо повідомлення про підозру фігурантам проваджень. Правоохоронці підкреслюють, що метою розслідування є не лише документування окремих випадків, а й виявлення можливих системних корупційних ризиків у роботі територіальних центрів комплектування.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Підозрюваний у стрілянині біля Білого дому планував атаку на посадовців США

    Підозрюваний у стрілянині біля Білого дому планував атаку на посадовців США

    Підозрюваний у стрілянині під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні заявив, що його метою були високопосадовці адміністрації президента США Дональд Трамп. Про це повідомляє CBS News.

    Інцидент стався у столиці США Вашингтон під час офіційного заходу в готелі Washington Hilton, де традиційно проходить щорічна вечеря Асоціації кореспондентів Білого дому. Подія зібрала журналістів, політиків та представників адміністрації, однак була раптово перервана через стрілянину та загрозу безпеці.

    За даними CBS News, чоловік, якого ідентифіковано як Коул Аллен, нібито зізнався слідству, що планував атаку проти представників урядової адміністрації. Водночас він не заявляв прямо, що його ціллю був сам президент США. Офіційні слідчі органи цю інформацію наразі не підтверджують і не коментують мотиви підозрюваного.

    Начальник поліції округу Колумбія Джефф Керролл повідомив, що підозрюваний намагався пройти через пункт безпеки біля готелю, маючи при собі одразу кілька одиниць зброї — дробовик, пістолет і ножі. Після цього він відкрив вогонь, здійснивши від п’яти до восьми пострілів, що спричинило паніку серед присутніх.

    Під час стрілянини один із агентів Секретна служба США отримав поранення. Як повідомляється, куля влучила в ділянку, захищену бронежилетом, тому агент не зазнав серйозних травм і згодом був у стабільному стані. Саме завдяки швидким діям охорони нападника вдалося нейтралізувати.

    Після перших пострілів президент США Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп були негайно евакуйовані з місця події відповідно до протоколів безпеки. Секретна служба разом із місцевою поліцією оперативно оточила територію та почала перевірку приміщення на наявність додаткових загроз.

    Згодом Дональд Трамп повідомив у соціальній мережі Truth Social, що нападника затримано. У своєму дописі він подякував правоохоронцям за оперативну реакцію та назвав їхні дії «фантастичними», підкресливши, що ситуацію вдалося швидко взяти під контроль.

    «Непростий вечір у Вашингтоні. Секретна служба та правоохоронні органи зробили фантастичну роботу», — зазначив президент.

    За даними слідства, озброєний чоловік мав при собі кілька видів зброї, що може свідчити про попередню підготовку до інциденту. Наразі правоохоронці перевіряють, чи діяв він самостійно, чи міг мати будь-які зв’язки або підтримку з боку інших осіб.

    Інцидент у Вашингтоні став черговим у низці загроз безпеці навколо президента США. У липні 2024 року під час передвиборчого мітингу в штаті Пенсільванія стався замах, під час якого Трамп отримав поранення у вухо, а кілька людей загинули. У вересні того ж року правоохоронці затримали озброєного чоловіка біля поля для гольфу Трампа у Флориді, а пізніше його засудили до довічного ув’язнення. У лютому озброєного нападника було застрелено агентами Секретної служби після спроби проникнення до резиденції Мар-а-Лаго.

    Американські правоохоронні органи наразі посилили заходи безпеки навколо президента та інших високопосадовців. Секретна служба проводить внутрішній аналіз дій під час інциденту, щоб оцінити ефективність реагування та можливі слабкі місця у системі охорони.

    Розслідування триває, а офіційні структури поки утримуються від підтвердження заяв про можливі політичні мотиви нападника. Очікується, що найближчими днями федеральні служби безпеки оприлюднять додаткову інформацію щодо обставин стрілянини та особи затриманого.

  • Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    У Верховній Раді України готуються до нового етапу обговорення законодавства щодо обігу цивільної зброї. Народний депутат Роман Костенко повідомив, що вже наступного тижня відбудуться консультації, до яких планують залучити широкий спектр учасників — від представників влади до громадянського суспільства та бізнесу.

    За словами парламентаря, процес обговорення не обмежиться лише політичним рівнем. До консультацій долучаться активісти, народні депутати, представники правоохоронних органів, а також потенційні учасники ринку зброї. Такий формат має забезпечити комплексний підхід до питання, яке вже тривалий час викликає дискусії в українському суспільстві.

    Костенко наголосив, що обговорення законопроєкту відбувається у тісній взаємодії з Міністерство внутрішніх справ України, з керівництвом якого він особисто проводив консультації. Саме МВС є одним із ключових органів, відповідальних за формування політики у сфері обігу зброї та контролю за її використанням.

    Одним із ключових аспектів майбутніх змін є питання короткоствольної вогнепальної зброї — пістолетів. Саме ця категорія викликає найбільше дискусій, оскільки наразі в Україні її носіння для цивільних фактично заборонене, попри загалом досить ліберальне законодавство у сфері володіння іншими видами зброї.

    За оцінкою Костенка, українське законодавство вже сьогодні є одним із найліберальніших у Європі. Він підкреслив, що придбати мисливську чи іншу дозволену зброю в Україні часто простіше, ніж у багатьох країнах ЄС. Водночас питання саме короткоствольної зброї залишається відкритим і потребує додаткового врегулювання.

    Парламентар звернув увагу, що прикладом більш ліберального підходу може слугувати Чехія, де громадяни мають право не лише володіти, а й носити короткоствольну зброю за умови дотримання визначених процедур і вимог. Саме такі моделі можуть бути взяті за основу при формуванні українського законодавства.

    Водночас Костенко підкреслив, що остаточні рішення щодо розширення прав цивільних на носіння зброї, ймовірно, будуть ухвалюватися вже після завершення воєнного стану. За його словами, нині важливо закласти правову та інституційну основу, щоб після війни повернутися до цього питання вже з готовими напрацюваннями.

    «Я підтримую рух у цьому напрямку, але це має бути системний процес — із підготовкою інфраструктури, законодавства і чіткими правилами», — зазначив він.

    Паралельно з парламентськими ініціативами свою позицію висловлюють і представники уряду. Зокрема, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше заявляв, що підтримує ідею надання громадянам права на збройний самозахист. Йдеться, зокрема, про можливість використання короткоствольної зброї за чітко визначених умов.

    За словами очільника МВС, майбутній закон має базуватися на балансі між правом громадян на самозахист і необхідністю гарантування громадської безпеки. Це означає запровадження суворих процедур контролю, навчання, перевірки психічного стану та відповідальності за порушення правил використання зброї.

    Питання легалізації зброї для цивільних особливо актуалізувалося після початку повномасштабної війни, коли значна частина населення отримала доступ до зброї в межах територіальної оборони або інших форм захисту. Це створило нові виклики для держави, зокрема щодо контролю обігу зброї після завершення бойових дій.

    Експерти зазначають, що відсутність чіткого законодавства може призвести до ризиків нелегального обігу зброї, тоді як впорядкована система дозволів і контролю, навпаки, здатна знизити рівень злочинності та підвищити рівень безпеки.

    Водночас суспільна думка щодо цього питання залишається неоднозначною. Частина громадян підтримує право на самозахист зі зброєю, вважаючи це гарантією безпеки, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань і зростання рівня насильства.

    Саме тому майбутні консультації мають стати майданчиком для відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Очікується, що за їх результатами буде сформовано узгоджену позицію щодо подальших кроків у реформуванні законодавства.

    Питання цивільної зброї в Україні переходить у фазу активного обговорення та підготовки до можливих змін. Хоча остаточні рішення ще попереду, вже зараз зрозуміло, що держава готується до комплексного перегляду підходів до цієї чутливої теми.

  • У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі про теракт у Києві слідство отримало нові матеріали, які, за словами правоохоронців, суттєво допомагають відновити повну картину подій. Підозрюваний у нападі фіксував свої дії на аудіо- та відеозаписи, а частина цих файлів уже стала ключовими доказами у кримінальному провадженні. Про це повідомив голова Національна поліція України Іван Вигівський.

    За його словами, підозрюваний розпочав безперервний диктофонний запис ще під час конфлікту із сусідом і продовжував його майже до моменту безпосереднього нападу. Слідство встановило, що аудіофайл охоплює весь проміжок часу — від побутового конфлікту до пересування нападника будівлею та подальших дій зі зброєю. Правоохоронці наголошують, що саме цей запис дозволив синхронізувати різні джерела інформації, зокрема відео з камер спостереження та покази свідків, і відтворити детальну хронологію подій практично по хвилинах.

    Вигівський зазначив, що завдяки аудіо слідчі змогли встановити, де саме перебував підозрюваний у різні моменти інциденту. Зокрема, за даними поліції, коли патрульні вже прибули на місце виклику, чоловік у цей час перебував у квартирі. Згодом він узяв карабін і спустився вниз, після чого події розгорталися вже безпосередньо в під’їзді та поблизу супермаркету. Запис, за словами голови Нацполіції, тривав майже до моменту, коли нападник увійшов до магазину або перебував безпосередньо перед входом.

    Правоохоронці також припускають, що ведення запису могло бути усвідомленим кроком — ймовірно, підозрюваний фіксував свої дії для подальшого виправдання або пояснення власної поведінки. Наразі слідство окремо аналізує цей аспект як можливий елемент підготовки або психологічної мотивації злочину.

    Окрему увагу слідчі приділяють відеоматеріалам, виявленим у телефоні нападника. За словами Вигівського, у пам’яті пристрою були знайдені численні відеозаписи, на яких чоловік сам фіксував свої дії — зокрема пересування під’їздом, момент підготовки та використання зброї. На цих відео він неодноразово називав себе “генералом російської армії”.

    Ця деталь, як зазначають у поліції, стала однією з ключових у контексті оцінки психоемоційного стану підозрюваного. Наразі призначені відповідні експертизи, які мають встановити, чи могли ці висловлювання свідчити про психічні розлади, змінену свідомість або інші фактори, що вплинули на поведінку чоловіка. Слідство підкреслює, що остаточні висновки можуть дати лише комплексні судово-психіатричні дослідження.

    Усі зібрані матеріали — аудіо, відео та інші цифрові докази — передані до Служба безпеки України. Там триває їхній детальний аналіз у межах кримінального провадження. Експерти вивчають не лише зміст записів, а й технічні параметри файлів, фонові звуки, можливі сторонні голоси та інші елементи, які можуть допомогти встановити повну картину подій.

    У межах розслідування також триває робота зі свідками та правоохоронцями, які першими прибули на місце трагедії. Патрульна поліцейська, яка брала участь у подіях, під час судового засідання розповіла, що екіпаж спочатку отримав виклик про хуліганство зі зброєю від матері дитини, але дорогою дізнався про постріли та загиблих. Після прибуття вони виявили пораненого 12-річного хлопчика та загиблих людей, а згодом змушені були відійти в укриття через нові постріли.

    Другий поліцейський, який також фігурує у справі, повідомив у суді, що події того дня стали для нього психологічно важким випробуванням. Він зазначив, що постійно повертається до них у спогадах, а його захист наголошує на емоційному виснаженні та складному стані правоохоронця після інциденту.

    Слідство продовжується. Правоохоронці працюють над остаточним встановленням мотивів підозрюваного, аналізують усі цифрові докази, а також перевіряють можливі обставини, які могли вплинути на розвиток подій. У поліції наголошують, що зібрані матеріали вже дозволили значно деталізувати перебіг трагедії, однак остаточні висновки ще попереду.

  • “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід патрульному поліцейському Михайлу Дробницькому, якого підозрюють у службовій недбалості, що, за версією слідства, могла спричинити тяжкі наслідки у справі, яка в медіа фігурує як «Голосіївський теракт». Про це стало відомо під час судового засідання, трансляція якого велася у відкритому режимі.

    Суд постановив узяти підозрюваного під варту строком на 60 діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір встановлено на рівні 266 тисяч гривень. У разі внесення застави Дробницький може бути звільнений із-під варти, однак із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо явки до слідчого та суду.

    Під час розгляду клопотання прокурор наполягав, що існують ризики впливу на свідків, перешкоджання слідству та можливого ухилення від слідчих дій. Також сторона обвинувачення зазначала, що справа має суспільний резонанс і потребує жорсткого процесуального контролю.

    Натомість захист виступив категорично проти такого запобіжного заходу. Адвокат поліцейського заявив, що підозра є передчасною та не ґрунтується на достатніх доказах. За словами захисника, його підзахисний діяв у межах службових інструкцій, оперативно прибув на виклик, не залишав місце події та одним із перших організував виклик екстрених служб, зокрема швидкої медичної допомоги.

    Адвокат також наголосив, що застосування тримання під вартою є надмірним заходом і просив суд обрати більш м’який запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт або особисте зобов’язання. Захист підкреслив, що Дробницький співпрацює зі слідством і не має наміру переховуватися чи впливати на хід розслідування.

    Під час судового засідання сам Михайло Дробницький звернувся до суду з короткою заявою. Він висловив жаль щодо ситуації та наголосив, що постійно повертається думками до подій, які стали предметом кримінального провадження. «Мені дуже шкода, що так сталося. Кожен день прокручую це в своїй голові», — сказав він.

    Після заслуховування сторін суд дійшов висновку, що на даному етапі слідства більш м’які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Ухвалене рішення передбачає тримання під вартою з можливістю внесення застави як альтернативи.

    Справу розглядає Печерський районний суд міста Києва. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а слідчі встановлюють усі обставини інциденту, який став підставою для повідомлення про підозру.

    За даними з відкритих матеріалів засідання, справа стосується подій, які отримали значний суспільний резонанс у Києві, однак офіційні деталі самого інциденту наразі не розголошуються у повному обсязі.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до чинного законодавства України.

  • Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Жінка та чоловік із екіпажу патрульної поліції, який першим прибув на місце стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, працювали в різних підрозділах і мали різний досвід служби. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, коментуючи дії правоохоронців під час інциденту.

    За словами міністра, 44-річна жінка-патрульна розпочала службу в поліції після конкурсу 2015 року та на момент події перебувала у штабному підрозділі Департаменту патрульної поліції. 27-річний чоловік приєднався до служби після навчання в Академії патрульної поліції та працював у підрозділі з початку 2024 року.

    Ігор Клименко зазначив, що первинний виклик до поліції надходив як повідомлення про хуліганські дії. Однак уже під час руху екіпаж отримав уточнену інформацію про стрілянину та наявність поранених.

    Саме в цей момент, за словами міністра, екіпаж опинився в ситуації підвищеного ризику, до якої, як він наголосив, не був достатньо підготовлений.

    «Те, як вони повелися в цей момент, — це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили пораненого та втекли», — заявив Клименко.

    Міністр підкреслив, що, відповідно до протоколів, поліцейські мали зайняти безпечну позицію, оцінити загрозу, підготувати службову зброю та, за можливості, стримувати нападника до прибуття підкріплення.

    Водночас він визнав, що ситуація була надзвичайно складною, а самі правоохоронці могли не мати достатнього рівня психологічної підготовки до таких сценаріїв.

    Очільник МВС наголосив, що дії двох патрульних не можуть бути узагальненням для всієї системи правоохоронних органів.

    «Не можна по двох патрульних оцінювати всю систему. У той же час система повинна робити висновки, щоб такі ситуації не повторювалися», — зазначив він.

    Клименко також звернув увагу на кадровий дефіцит у столиці. За його словами, у Києві фіксується значний некомплект особового складу — понад 20%. Частину співробітників відряджено на фронт, що додатково ускладнює роботу підрозділів.

    Через це, за словами міністра, до чергувань у вихідні залучають навіть співробітників штабних підрозділів, які зазвичай не працюють у прямому патрулюванні.

    Після першої реакції патрульного екіпажу на місце події прибули інші наряди поліції. Вони оперативно евакуювали пораненого та забезпечили безпеку на місці інциденту.

    За словами Клименка, надалі всі підрозділи діяли вже злагоджено та відповідно до протоколів.

    Окремо він відзначив роботу спецпідрозділу КОРД, який був залучений до операції з нейтралізації стрільця.

    За даними МВС, перемовини зі стрільцем тривали близько 40 хвилин. Чоловік перебував у неадекватному стані, не реагував на вимоги правоохоронців і продовжував стріляти всередині приміщення.

    «Він просто стріляв, не висував вимог і не йшов на контакт», — зазначив міністр.

    У результаті спецпризначенці були змушені застосувати силу для нейтралізації загрози. Нападника ліквідували під час штурму.

    Міністр внутрішніх справ повідомив, що щодо дій патрульних, які першими прибули на місце, триває службове розслідування. Воно має встановити всі обставини їхніх рішень та рівень підготовки до реагування в екстремальних умовах.

    Водночас у МВС наголошують, що оцінка ситуації буде комплексною — з урахуванням кадрового дефіциту, навантаження на підрозділи та рівня підготовки особового складу.

    Стрілянина в Голосіївському районі Києва 18 квітня розпочалася як повідомлення про хуліганство, однак швидко переросла у збройний напад із захопленням заручників у приміщенні магазину.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту загинули люди, а слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для перевірки роботи окремих підрозділів поліції.