Gorchitsa.info

Позначка: правоохоронні органи

  • 609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    Державна прикордонна служба України оприлюднила статистичні дані щодо протидії корупції за грудень, а також за весь період дії воєнного стану. У відомстві зазначають, що системна робота з виявлення та припинення корупційних проявів на державному кордоні триває на постійній основі.

    За інформацією ДПСУ, лише у грудні прикордонники припинили 51 спробу надання неправомірної вигоди. Загальна сума коштів, які намагалися передати посадовим особам, склала 227,5 тисячі гривень. Усі ці факти були задокументовані, а матеріали передані до правоохоронних органів.

    Окрім цього, протягом минулого місяця зафіксовано три випадки можливих порушень антикорупційного законодавства з боку військовослужбовців ДПСУ. Йдеться про правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 364 Кримінального кодексу України, а також статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В одному з цих випадків військовослужбовця вже притягнуто до кримінальної відповідальності, щодо інших епізодів матеріали скеровано до компетентних органів для подальшого розгляду.

    Загалом протягом 2025 року співробітники Державної прикордонної служби запобігли 609 спробам підкупу на загальну суму 7,1 мільйона гривень. У відомстві підкреслюють, що такі показники свідчать про високий рівень ризиків на кордоні, але водночас і про ефективність внутрішніх механізмів контролю.

    За весь період дії воєнного стану в Україні прикордонниками було припинено 1929 спроб надання неправомірної вигоди на суму понад 23,2 мільйона гривень. У ДПСУ зазначають, що ці цифри демонструють послідовну та системну роботу з протидії корупції, яка є одним із ключових чинників забезпечення безпеки державного кордону в умовах війни.

  • Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Народна депутатка Анна Скороход, яка фігурує у кримінальному провадженні НАБУ, ініціювала законодавчі зміни, що передбачають кримінальну відповідальність для правоохоронців за так звані необґрунтовані підозри та інші процесуальні дії.

    Як випливає з тексту законодавчої ініціативи, Скороход пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, яка встановлюватиме покарання за незаконне засудження, повідомлення про підозру, взяття та утримання під вартою, проведення обшуків або виїмок у межах кримінального провадження. Також відповідальність пропонується запровадити за незаконне накладення арешту на майно, відсторонення особи від роботи чи посади та інші процесуальні дії, що, на думку авторки, безпідставно обмежують права громадян.

    Згідно з пропозицією депутатки, правоохоронців, яких визнають винними у таких діях, пропонується карати позбавленням волі на строк від 7 до 10 років із додатковою забороною обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю терміном до трьох років.

    Ініціатива з’явилася на тлі конфлікту Анни Скороход з антикорупційними органами. Наразі народна депутатка є підозрюваною у справі НАБУ щодо організації діяльності злочинної групи. За версією слідства, група нібито пропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів США «вирішити питання» з Радою національної безпеки і оборони України.

    Критики законопроєкту вже звертають увагу на те, що подібні норми можуть створити додатковий тиск на слідчих, прокурорів і суддів, а також ускладнити роботу правоохоронних органів у резонансних корупційних справах. Водночас сама Скороход наполягає, що її ініціатива спрямована на захист громадян від зловживань з боку силових структур.

  • Підозрювані у хабарництві нардепи внесуть від 16 до 40 млн гривень застави

    Підозрювані у хабарництві нардепи внесуть від 16 до 40 млн гривень застави

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи у вигляді застави для п’яти народних депутатів, яких підозрюють у систематичному одержанні неправомірної вигоди.

    Згідно з рішенням суду, двом підозрюваним встановлено заставу у розмірі 40 млн та 30 млн гривень, ще двом — по 20 млн гривень, а п’ятому депутату — 16,6 млн гривень.

    Окрім цього, усім п’ятьом підозрюваним накладено процесуальні обов’язки. Серед них — обов’язок носити електронний засіб контролю, що дозволяє стежити за пересуванням підозрюваних.

    Слідство підозрює депутатів у систематичному отриманні хабарів та неправомірної вигоди, що може свідчити про масштабні корупційні схеми в парламенті. Судові рішення щодо застави та обов’язків мають на меті забезпечити явку підозрюваних на розгляд справи та запобігти можливим спробам уникнення відповідальності.

    Розгляд справи триває, і наступні етапи передбачають перевірку доказів та допити свідків. ВАКС продовжує працювати над розслідуванням корупційних злочинів серед народних депутатів, підкреслюючи важливість прозорості та відповідальності у політичній сфері.

  • Енергетика під контролем великого капіталу: кому вигідні високі тарифи

    Енергетика під контролем великого капіталу: кому вигідні високі тарифи

    Енергетичний сектор України фактично перетворився на закриту систему контрольованих маніпуляцій, у межах якої державні кошти та платежі населення концентруються в руках вузького кола бенефіціарів. Про це йдеться в матеріалах, що описують системні зловживання у сфері постачання та продажу електроенергії.

    Центральною фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова, який вибудував вертикаль контролю над енергетичним ринком через компанії групи ДТЕК та структури, що працюють під брендом YASNO. Йдеться, зокрема, про регіональні компанії з постачання електроенергії у Києві, Дніпрі та на сході країни. За твердженнями авторів матеріалів, така структура дозволяє здійснювати повний контроль над ціноутворенням і доступом до ринку.

    Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

    Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

    Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

    Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

    Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

    Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

    Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.

  • Знищені справи та незадеклароване майно: що стоїть за управлінням Олексія Сухачова в ДБР

    Знищені справи та незадеклароване майно: що стоїть за управлінням Олексія Сухачова в ДБР

    Олексій Сухачов — одна з найвпливовіших постатей українського силового блоку. І водночас одна з найзакритіших. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань — орган, який мав би стати аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. За задумом, саме ДБР повинно розслідувати злочини топчиновників, захищати державні інтереси та діяти як незалежний контрольний механізм у системі влади. Але факти останніх років вибудували зовсім інший образ — керівника, за якого Бюро перетворилося на засіб прикриття найнебезпечніших політичних та корупційних історій.

    Одним з найбільш вражаючих епізодів стало рішення про знищення матеріалів у резонансних провадженнях, які мали історичне значення. Йдеться про «харківські угоди», розкрадання в армії часів Януковича, низку справ Майдану, матеріали щодо Віктора Медведчука, а також негласні слідчі дії стосовно експрезидента Петра Порошенка. Формально такі документи були знищені нібито через загрозу захоплення Хмельницького, де зберігався архів. Проте на момент ухвалення рішення місто не перебувало під реальною небезпекою. Це робить пояснення захистом від окупантів вкрай сумнівним і лише підсилює припущення, що йшлося про свідоме «затирання» доказів, здатних вплинути на долі впливових політичних фігур.

    Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

    Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

    На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

    Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

  • Влада, тендери і наука: сімейна мережа Дроздів в Україні

    Влада, тендери і наука: сімейна мережа Дроздів в Україні

    Науковий керівник дисертації Сергія Мунтяна – не випадковий професор із кафедри. Це доктор юридичних наук, професор НАВС і керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд, який стоїть на вершині сімейної піраміди, що глибоко вросла в правоохоронну систему, держзакупівлі та регіональну політику.

    Батько Олексія – Юрій Дрозд – понад 27 років працював в органах внутрішніх справ, згодом став проректором з економіки юридичного інституту, а пізніше перейшов у бізнес через ТОВ «АПС-Київ» і «АПС-Кіровоград». Ці компанії роками вигравали державні тендери на пожежні системи та їхнє обслуговування, фактично монополізувавши ринок у регіоні.

    Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

    Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

    Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

    У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

  • САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску вартістю близько 4,2 млн грн. За даними прокурорів, цією машиною фактично користувався міський голова Самбора на Львівщині Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був оформлений на його доньку Тетяну Москвяк.

    Прокурори САП стверджували, що ні Гамар, ні його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого авто, і надали у суді докази того, що після покупки транспортним засобом користувався саме мер. Коли НАБУ та САП почали перевіряти походження автомобіля, його, за даними слідства, намагалися переписати на третю особу, аби ускладнити відстеження слідів набуття активу.

    Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

    Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

    Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.

  • Керівнику управління НАБУ Руслану Магамедрасулову оголосили нову підозру

    Керівнику управління НАБУ Руслану Магамедрасулову оголосили нову підозру

    Служба безпеки України, Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань повідомили про нову підозру Руслану Магамедрасулову, керівнику одного з міжрегіональних управлінь детективів НАБУ. Чиновник уже перебуває під вартою за справою щодо співпраці з державою-агресором, однак тепер став фігурантом ще одного кримінального провадження.

    За версією слідства, Магамедрасулов використовував свої службові контакти, аби впливати на податкові й правоохоронні органи. Зокрема, він нібито погодився за 900 тисяч гривень допомогти десяти компаніям вийти з «ризикового» списку. Це дозволило б підприємствам провести фінансові операції на суму близько 30 мільйонів гривень.

    Правоохоронці стверджують, що зазначені компанії мають ознаки діяльності «конвертаційних центрів». За даними слідчих, інформація з телефона підозрюваного та свідчення окремих осіб підтверджують, що він звертався до своїх колишніх і нинішніх колег із проханням сприяти у цих схемах.

    Наразі Руслану Магамедрасулову повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України («зловживання впливом»). Розслідування продовжується.

  • 35 тисяч патронів і дрони в гаражі: у Києві затримали правоохоронця та його батька

    35 тисяч патронів і дрони в гаражі: у Києві затримали правоохоронця та його батька

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції викрили величезний склад зброї у житловому районі столиці. Арсенал було заховано в одному з гаражів у Деснянському районі Києва.

    За даними слідства, серед виявленого — понад 35 тисяч набоїв, шість гранатометів, шість безпілотників, 130 гранат, 90 пострілів ВОГ, а також автомати, снайперські гвинтівки, пістолети, детонатори з дистанційним керуванням, протипіхотні міни, спостережні прилади та інші засоби ураження.

    uqidqhiqudiddxant

    Хто стоїть за сховищем

    Власниками цього військового арсеналу виявилися чоловік, який працює у правоохоронному органі, та його батько. Обох затримали, їм уже повідомлено про підозру.

    Слідчі встановлюють, звідки походить така кількість зброї та боєприпасів, а також з якою метою вони зберігалися. Місце знаходження сховища — в самому серці мегаполіса — викликає особливе занепокоєння у силовиків.

    Яка відповідальність чекає підозрюваних

    Проти чоловіків відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років.

    Справу перебрали на контроль слідчі ДБР. Наразі тривають експертизи та пошук можливих спільників.

  • “БРСМ-Нафта” повернула державі 140 мільйонів гривень несплачених податків

    “БРСМ-Нафта” повернула державі 140 мільйонів гривень несплачених податків

    Мережа автозаправних станцій “БРСМ-Нафта” виплатила до державного бюджету 140 мільйонів гривень у межах справи про усунення від сплати податків. Про це повідомили правоохоронні органи, підприємці, які службові особи підприємств, які входять до групи, приховували у податкових деклараціях операції на всіх мільйонів гривень.

    Про це повідомляє enkorr з посиланням на свої джерела.

    За інформацією Офісу генерального прокурора та Бюро економічної безпеки (БЕБ), службові особи підприємств у 2021-2023 роках приховали у фінансовій звітності операції на загальну суму 435 млн грн і 560 млн грн. Це дозволило їм уникнути сплати 140 млн грн податку на додану вартість (ПДВ).

    “За висновками слідства, такі дії призвели до заниження податкових зобов’язань і ненадходження до державного бюджету понад 140 млн грн”, – йдеться в офіційному повідомленні.

    Завдяки проведеним досудовим розслідуванням 140 млн грн було повністю відшкодовано підприємствами, і ці кошти вже надійшли до державного бюджету.

    У межах кримінального провадження директору та бухгалтеру підприємств оголошено підозру. Однак після повного погашення завданої шкоди до суду подано клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності.

    Це не єдина кримінальна справа, пов’язана з компанією. Правоохоронці також розслідують ухилення від сплати 5 млрд грн податків Фастівським заводом органічних розчинників, який входить до групи “БРСМ”.

    Крім того, за даними Консалтингової групи “А-95”, у 2023-2024 роках компанія щомісяця не доплачувала до бюджету понад 100 млн грн операційних податків, серед яких ПДВ, податок на прибуток, ПДФО та ЄСВ.

    Розслідування триває, і правоохоронці перевіряють інші можливі порушення з боку компанії.

    Нагадаємо, антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.