Позначка: правова допомога

  • «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    Командир бригади «Хартія» Ігор Оболєнський відреагував на хвилю критики, яка виникла після повідомлення про приєднання підрозділів 2-го корпусу Національної гвардії України до програми правової підтримки військовослужбовців «Адвокат+». Проєкт реалізується в межах роботи комітету Національної асоціації адвокатів України, який очолює колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

    Оболєнський пояснив, чому «Хартія» погодилася на таку співпрацю, та наголосив: участь військовослужбовців у програмі є добровільною, а сам корпус готовий розглядати й інші пропозиції щодо юридичного супроводу своїх бійців.

    Суперечка навколо програми загострилася після публічної реакції письменника та військовослужбовця 2-го корпусу НГУ Сергія Жадана. Він заявив, що особисто не хотів би користуватися адвокатською допомогою Єрмака, водночас застерігши від знецінення самої «Хартії» та роботи тисяч її військовослужбовців.

    У відповідь Оболєнський нагадав про роль різних людей у становленні підрозділу. За його словами, Єрмак був серед тих, хто у 2023 році сприяв створенню та забезпеченню «Хартії» й допомагав переконати президента в тому, що добровольче формування може перетворитися на повноцінну ефективну бригаду.

    Командир наголосив, що репутація «Хартії» передусім сформована бойовою роботою її військовослужбовців, сержантів та командирів. Водночас, за його позицією, не варто забувати людей, які допомагали формуванню на різних етапах його розвитку, навіть якщо згодом навколо них виникли репутаційні суперечки.

    Оболєнський окремо підкреслив, що військових не зобов’язуватимуть звертатися до адвокатів програми. За його словами, «Хартія» також залишається відкритою до інших проєктів, здатних забезпечувати правову підтримку військовослужбовців.

    Наприкінці свого допису командир використав відомий афоризм Оскара Вайлда: «Кожен святий має минуле, а кожен грішник — майбутнє». Таким чином він закликав не оцінювати ситуацію винятково через персоналії, наголосивши, що пріоритети «Хартії» мають визначатися насамперед її результатами на полі бою.

    Сам проєкт «Адвокат+» з’явився навесні 2026 року. У березні Єрмак очолив створений за його ж ініціативи Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.

    Уже на початку квітня НААУ повідомила про запуск «Адвокат+». Перші адвокати виїжджали безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій. Серед питань, з якими військовим пропонують допомогу, — проходження служби, грошове забезпечення, соціальні гарантії, ВЛК, переведення, оформлення документів і рапортів.

    Офіційний ресурс «Адвокат+» описує програму як систему безоплатної первинної правової допомоги для військовослужбовців України та членів їхніх сімей. За задумом проєкту, верифіковані адвокати НААУ закріплюються за конкретними військовими частинами.

    Програма за кілька місяців роботи встигла розширитися. За даними НААУ, за період із березня до липня 2026 року профільний комітет опрацював 140 звернень військовослужбовців та членів їхніх родин у межах «Адвокат+», підготував понад 30 практичних пам’яток та сформував 23 пропозиції щодо змін до нормативно-правових актів.

    Саме особа Єрмака, однак, зробила приєднання «Хартії» до програми предметом значно ширшої суспільної дискусії.

    За повідомленням, яке ви навели, 14 серпня корпус заявив, що до програми долучилися всі вісім його підрозділів — шість бригад і два полки. Після цього Сергій Жадан виступив із різкою особистою оцінкою, заявивши, що не бачить різниці між «адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком».

    Водночас Жадан наголосив на іншому важливому моменті: ця ситуація, на його думку, не повинна перетворюватися на кампанію проти самої «Хартії». Він закликав корпус відкрито пояснити рішення, підкресливши, що історія та репутація формування — це насамперед робота тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, позиції Жадана та Оболєнського збігаються щонайменше в одному: дискусія навколо конкретного проєкту чи його організаторів не повинна перекреслювати бойовий шлях підрозділу. Розходяться вони передусім в оцінці того, наскільки прийнятною є співпраця з ініціативою, пов’язаною з Єрмаком.

    На тлі суспільної реакції ключовими залишаються дві обставини. Перша — юридична допомога в межах «Адвокат+» заявлена як безоплатна, а звернення по неї не є обов’язковим. Друга — Оболєнський публічно заявив про готовність «Хартії» працювати й з іншими ініціативами правової підтримки військових.

    Тому історія навколо «Хартії» та Єрмака фактично вийшла далеко за межі питання юридичних консультацій. Вона перетворилася на дискусію про репутаційні ризики, вдячність за допомогу в минулому та межі прийнятної співпраці для одного з найвідоміших українських військових формувань.

  • «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    Український письменник, музикант та військовослужбовець 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» Сергій Жадан публічно розкритикував участь підрозділів корпусу в програмі правової підтримки військових «Адвокат+», яку започаткував комітет Національної асоціації адвокатів України під керівництвом колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Жадан заявив, що особисто не хотів би користуватися його адвокатською допомогою, та провів різку паралель із Віктором Медведчуком.

    Реакція письменника з’явилася після того, як 14 серпня корпус «Хартія» повідомив про долучення всіх восьми своїх підрозділів — шести бригад та двох полків — до програми «Адвокат+». За повідомленням корпусу, йдеться про розширення можливостей юридичної підтримки військовослужбовців. У «Хартії» наголошували, що корпус і раніше допомагав бійцям у вирішенні юридичних питань, а участь у програмі має дати для цього додаткові ресурси.

    Жадан відреагував на цю інформацію вкрай критично.

    «Особисто не бачу різниці між адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком. Не хотів би, аби мене адвокатувала ця людина», — написав він.

    Водночас військовослужбовець окремо наголосив, що скандал навколо програми не повинен перетворюватися на привід для знецінення самого корпусу та людей, які в ньому служать. За словами Жадана, було б нечесно «відхрещуватись від своїх», а керівництво корпусу має відкрито й коректно пояснити обставини рішення. Він нагадав, що «Хартія» — це передусім досвід та робота тисяч військовослужбовців і командирів.

    Саме ця частина заяви суттєво змінює її контекст: Жадан критикує не «Хартію» як військове формування, а конкретне рішення про участь у програмі, пов’язаній із Єрмаком. Письменник служить у «Хартії» з 2024 року, а 2-й корпус НГУ був сформований у 2025 році на базі однойменної бригади.

    Що таке «Адвокат+»

    «Адвокат+» — програма безоплатної первинної правової допомоги військовослужбовцям України та членам їхніх сімей. Як зазначено на офіційному ресурсі проєкту, консультації надають верифіковані адвокати НААУ, яких закріплюють за військовими частинами. Військові можуть звертатися по консультації, а також користуватися базою знань, пам’ятками, чек-листами та зразками рапортів.

    Про запуск проєкту стало відомо навесні 2026 року. У квітні повідомлялося, що «Адвокат+» став одним із напрямів роботи створеного за ініціативою Єрмака Комітету НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії. Сам Єрмак очолив цей комітет. Адвокати почали виїжджати безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій для проведення консультацій.

    За матеріалами НААУ, задум програми полягає в тому, щоб військовослужбовці безпосередньо у своїх підрозділах отримували доступ до кваліфікованого адвоката, який може надати первинну правничу допомогу та зорієнтувати щодо захисту прав у конкретній ситуації.

    До програми долучаються різні бойові підрозділи. На офіційному ресурсі «Адвокат+» серед військових частин, якими вже опікуються адвокати, зазначені, зокрема, 28-ма ОМБр імені Лицарів Зимового Походу, 72-га ОМБр імені Чорних Запорожців, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 95-та ОДШБр, 79-та ОДШБр, 3-тя бригада оперативного призначення «Спартан» та інші формування.

    Тож юридична програма не була створена спеціально для «Хартії». Приєднання корпусу стало продовженням розширення проєкту, однак саме політична біографія його керівника спричинила гостру суспільну реакцію.

    Чому рішення «Хартії» спричинило суперечки

    Після повідомлення корпусу про співпрацю з програмою рішення почали активно обговорювати у соцмережах та медіа. Деякі критики трактували участь відомого військового формування у проєкті як репутаційно проблемну через постать Єрмака. ZN.UA, зокрема, повідомляло про звинувачення корпусу у нібито «відбілюванні» колишнього керівника Офісу президента та зазначало, що коментарі під відповідним дописом корпусу були закриті.

    Саме на цьому тлі особливо резонансною стала реакція Жадана. Його заява важлива ще й тому, що він не є стороннім коментатором: письменник сам служить у структурі «Хартії» і водночас прямо заявляє про незгоду з конкретним рішенням.

    Водночас у доступних повідомленнях немає підстав стверджувати, що участь у «Адвокат+» означає передачу Єрмаку особистого представництва кожного військовослужбовця «Хартії». Офіційний опис програми говорить про систему безоплатної первинної правової допомоги через адвокатів НААУ, закріплених за військовими частинами.

    Таким чином, конфлікт навколо «Хартії» фактично вийшов за межі питання юридичної допомоги. У центрі дискусії опинилася репутаційна складова співпраці військового формування з програмою, яку очолює колишній керівник Офісу президента.

    Жадан при цьому зайняв подвійну, але чітку позицію: він категорично відкинув для себе можливість отримувати адвокатську допомогу від Єрмака, однак одночасно виступив проти перенесення критики на весь корпус та його військовослужбовців. Фактично письменник закликав командування не замовчувати ситуацію, а відкрито пояснити бійцям і суспільству, навіщо було ухвалено рішення про участь у програмі.

    На момент появи заяви Жадана публічна дискусія навколо співпраці «Хартії» та «Адвокат+» продовжується. Сам корпус офіційно пояснював приєднання прагненням збільшити ресурс для юридичної підтримки своїх військовослужбовців. Жадан натомість дав зрозуміти: необхідність правової допомоги військовим він не заперечує, однак особа, з якою асоціюється ця програма, для нього принципово неприйнятна.

  • Ізраїль відповів Україні щодо судна із зерном РФ: заявили про відсутність доказів

    Ізраїль відповів Україні щодо судна із зерном РФ: заявили про відсутність доказів

    Міністерство закордонних справ Ізраїлю заявило, що запит України про правову допомогу у справі судна з нібито викраденим Росією українським зерном містив суттєві фактичні прогалини та не був підкріплений належними доказами. Про це йдеться в офіційній заяві ізраїльського зовнішньополітичного відомства, оприлюдненій у соцмережі Х 30 квітня.

    У заяві зазначається, що українське звернення було подано ввечері 28 квітня. Водночас ізраїльська сторона стверджує, що документ не містив достатніх матеріалів, які б дозволили юридично підтвердити факт незаконного походження вантажу та вжити відповідних заходів щодо судна.

    За даними МЗС Ізраїлю, поліція країни звернулася до української прокуратури з проханням надати додаткову інформацію та підтверджувальні докази відповідно до вимог ізраїльського законодавства. У відомстві також повідомили, що судно, яке планувало зайти до ізраїльського порту наступного тижня, вже залишило територіальні води країни.

    Ізраїльська сторона окремо наголосила, що діє виключно в межах принципу верховенства права і не може ухвалювати юридичні рішення без належної доказової бази.

    Ситуація навколо судна стала частиною ширшого дипломатичного конфлікту між Україною та Ізраїлем щодо ймовірного вивезення Росією українського зерна з тимчасово окупованих територій.

    Раніше журналіст Axios Барак Равід повідомляв, що одне з російських суден із вантажем зерна залишило порт Хайфи, а ізраїльська сторона тоді пояснила, що затримання стало неможливим через пізнє отримання інформації. Україна, зі свого боку, заявляла, що попереджала про можливе незаконне походження вантажу завчасно.

    Наприкінці квітня напруга між країнами зросла після того, як українське МЗС викликало посла Ізраїлю та передало ноту протесту через заходження до порту Хайфи ще одного судна з аналогічним вантажем. Українська сторона наполягає, що йдеться про системну практику вивезення зерна, яке належить Україні.

    У відповідь ізраїльська дипломатія заявила, що подібні питання мають вирішуватися виключно через офіційні канали, а не через публічні заяви чи медіа.

    Україна розглядає інцидент у контексті ширшої проблеми незаконного вивезення аграрної продукції з окупованих територій. Київ заявляє, що такі дії мають ознаки порушення міжнародного права та привласнення державного майна.

    28 квітня президент Володимир Зеленський анонсував запровадження санкцій проти осіб і структур, які можуть бути причетні до транспортування такого зерна. Також Україна продовжує дипломатичну роботу з міжнародними партнерами щодо фіксації подібних випадків.

    29 квітня Міністерство закордонних справ України додатково звернулося до Ізраїлю через дипломатичні та юридичні канали із проханням вжити заходів щодо судна Panormitis, яке, за твердженням Києва, перевозило викрадене зерно.

    Українські дипломати заявляють, що продовжують збір доказової бази та опрацьовують подальші механізми міжнародно-правового реагування, включно з санкційними інструментами та потенційними судовими процедурами.

    У МЗС Ізраїлю підкреслюють, що країна залишається відкритою до співпраці, однак будь-які рішення у таких справах можливі лише за умови надання повного пакета документів і доказів, які відповідають національному законодавству та міжнародним нормам.

    Таким чином, ключовим питанням у подальшому розвитку ситуації залишається обсяг і якість доказів, які Україна зможе надати для підтвердження своїх звинувачень.

  • ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    Під час загальної мобілізації в Україні питання правового статусу заброньованих працівників та осіб із відстрочкою залишається актуальним. Попри законодавчі гарантії, на практиці виникають випадки, коли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ініціюють розшук навіть щодо тих громадян, які мають чинні підстави не підлягати призову.

    Про це повідомила молодший юрист юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Анастасія Швиткіна.

    За її словами, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період мобілізації не підлягають призову військовозобов’язані, які отримали бронювання. Йдеться про працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, віднесених до критичної інфраструктури.

    Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Наявність чинного бронювання означає, що протягом строку його дії мобілізувати громадянина не мають права.

    Водночас, як наголосила правознавиця, самого рішення про бронювання недостатньо. Важливо, щоб інформація про військовозобов’язаного була коректно внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів — так званого реєстру «Оберіг». Лише після відображення відповідних даних у системі ТЦК особа вважається офіційно заброньованою.

    Перевірити актуальний статус можна через портал «Дія» або мобільний застосунок «Резерв+».

    Якщо громадянин має чинне бронювання і його дані відображені в реєстрі «Оберіг», ТЦК та СП не має законних підстав для мобілізації. У разі виявлення порушень правил військового обліку можливе складання адміністративного протоколу та накладення штрафу, однак це не є підставою для примусового направлення на службу.

    Разом із тим, за словами Швиткіної, на практиці траплялися ситуації, коли представники ТЦК не бачили інформації про бронювання в реєстрі, не враховували надані документи або анульовували бронювання через втрату підстав для його надання. Також фіксувалися технічні збої в обміні даними між державними органами.

    Юристка підкреслила, що реалізація права на відстрочку або бронювання безпосередньо залежить від правильності оформлення документів і коректного внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Саме це є ключовою умовою захисту від незаконної мобілізації.

  • Суд розгляне справу адвокатки та чиновника, які отримали хабар за рішення щодо дитини

    Суд розгляне справу адвокатки та чиновника, які отримали хабар за рішення щодо дитини

    Правоохоронці Львівщини скерували до суду обвинувальний акт стосовно адвокатки та начальника відділу однієї з міських рад області за фактом одержання неправомірної вигоди.

    За даними Львівської обласної прокуратури, у 2023 році адвокатка надавала правову допомогу клієнту у справі про визначення місця проживання його 11-річної доньки. Дівчинка постійно проживала з батьком, оскільки мати після початку повномасштабного вторгнення виїхала в Італію. Після розлучення батьків необхідно було юридично закріпити місце проживання дитини.

    Юристка повідомила клієнта, що за певну суму може вплинути на суд та допомогти отримати необхідні документи. Для цього вона залучила свого спільника – начальника відділу державної реєстрації міськради. Посадовець мав забезпечити видачу акту обстеження умов проживання дитини та довідки, що батько виховує її самостійно. Адвокатка, у свою чергу, мала вплинути на суддю для прийняття рішення на користь клієнта.

    Загалом обвинувачені отримали за свої «послуги» 6 700 доларів США. Крім того, адвокатка за 200 доларів організувала фіктивну зміну реєстрації місця проживання колишньої дружини клієнта, щоб справа розглядалася у «потрібному» суді.

    Протиправну діяльність було припинено у липні минулого року. Адвокатці та посадовцю інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.