Gorchitsa.info

Позначка: промисловість

  • Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік.

    Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу або працює з мінімальним завантаженням. Особливо відчутного удару зазнав промисловий сектор, для якого зростання тарифів на електроенергію стало критичним фактором.

    За словами співрозмовника, підприємства змушені згортати виробничі потужності, відкладати інвестиції та скорочувати персонал. У результаті податкові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам, а дефіцит продовжує збільшуватися.

    На Банковій визнають, що в поточних умовах країні необхідно терміново шукати додаткові джерела фінансування. Орієнтовна потреба на 2026 рік оцінюється у 10–15 мільярдів доларів, які мають покрити як соціальні видатки, так і критичні потреби держави в умовах війни.

    Учасники наради також обговорювали можливі сценарії стабілізації ситуації, зокрема перегляд податкової політики, посилення адміністрування зборів та пошук зовнішньої фінансової підтримки. Водночас визнається, що без відновлення стабільної роботи енергетичної системи та промисловості розраховувати на швидке зростання доходів бюджету не доводиться.

    Таким чином, бюджетне питання стає одним із ключових викликів для влади напередодні 2026 року, на тлі війни, зруйнованої інфраструктури та загального падіння економічної активності.

  • Стів Віткофф про майбутнє України: зона вільної торгівлі та економічне відновлення

    Стів Віткофф про майбутнє України: зона вільної торгівлі та економічне відновлення

    Після завершення війни Україна може отримати зону вільної торгівлі без тарифів зі Сполученими Штатами, що стане потужним стимулом для відновлення економіки та розвитку промисловості. Про це заявив спецпредставник США Стів Віткофф.

    За його словами, створення такої зони дозволить українським виробникам експортувати товари до США без сплати мит, що забезпечить конкурентну перевагу та може спричинити масовий переїзд промислових підприємств до регіону. «Ви побачите, як промисловість почне масово переміщатися до регіону», — зазначив Віткофф.

    Він також підкреслив, що українці заслуговують на завершення війни, і зараз прикладаються значні зусилля для досягнення миру та стабільності. Запровадження зони вільної торгівлі може стати одним із важливих кроків у відновленні економіки після закінчення військового конфлікту.

  • Шахта «Покровська» — під прицілом ворога: що відомо про ситуацію на стратегічному об’єкті

    Шахта «Покровська» — під прицілом ворога: що відомо про ситуацію на стратегічному об’єкті

    Шахта «Покровська» залишається одним із ключових промислових і стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. За повідомленнями підрозділу ЗСУ «Гострі Картузи», нині територія шахти зазнала значних руйнувань, а частина об’єктів перебуває під контролем російських окупантів.

    Підприємство розташоване на напрямку, який має критичне значення для оборони Покровська. Саме через цю ділянку ворог намагається розширити свій плацдарм і посилити тиск на лівому фланзі міста.

    У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

    Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

    Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

    Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

  • Ціна електроенергії в Україні зрівнялася з найвищими європейськими показниками

    Ціна електроенергії в Україні зрівнялася з найвищими європейськими показниками

    У серпні 2025 року Україна опинилася серед країн Європи з найдорожчою електроенергією для промисловості. За даними Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSOE), середня ціна на ринку «на добу наперед» становила 5 188,78 грн за мегават-годину. Це п’ятий показник серед усіх держав Європи.

    Найдорожча електроенергія у серпні була зафіксована в країнах Балтії та Італії. В Естонії мегават-година коштувала 5 475,59 грн, в Італії — 5 473,93 грн, у Литві та Латвії — 5 468,97 грн.

    Україна з показником 5 188,78 грн/МВт-год розташувалася одразу за ними, випередивши Польщу, де середня ціна склала 5 101,04 грн/МВт-год.

    Таким чином, українська промисловість опинилася серед найбільш вразливих до високих енергетичних витрат у Європі. Високі ціни на електроенергію напряму впливають на собівартість виробництва, конкурентоспроможність українських підприємств та економічну стабільність країни в умовах війни.

    Аналітики зазначають, що тенденція до високих тарифів зберігається вже кілька місяців поспіль. Це ставить перед урядом і бізнесом питання пошуку додаткових механізмів компенсацій, енергоефективності та диверсифікації джерел постачання.

  • Україна втрачає стратегічну сировину через експорт

    Україна втрачає стратегічну сировину через експорт

    Різке зростання експорту брухту чорних металів з України у 2024 році, який зріс на 60% порівняно з минулим роком і досяг 293,2 тис. тонн, викликало серйозну стурбованість серед вітчизняних металургів. Масове вивезення критично важливої сировини ставить під загрозу стабільність роботи металургійної галузі, яка є стратегічною для української економіки.

    Подібне зростання експорту Україна вже пережила у 2021 році, коли за кордон було відвантажено 615,7 тис. тонн металобрухту – у 17 разів більше, ніж роком раніше. Цей сплеск відбувся на тлі відновлення глобальної металургійної галузі після спаду, викликаного пандемією COVID-19. Основним споживачем українського брухту тоді була Туреччина.

    У відповідь на ситуацію влада запровадила експортне мито на рівні €180/т, щоб захистити вітчизняну металургію. Проте це рішення виявилося недостатньо ефективним через дірки у регуляторній системі.

    Мита на експорт металобрухту з України не поширюються на країни ЄС, де діє нульовий тариф. Ця лазівка дозволяє експортерам уникати сплати мита, оформлюючи поставки до країн Євросоюзу, звідки сировина потім реекспортується до Туреччини та інших країн.

    Наприклад, у 2024 році Польща імпортувала 248,6 тис. тонн українського брухту, що на 55% більше, ніж роком раніше. При цьому, експорт польського брухту за кордон теж різко зріс – на 69,9% рік до року, досягнувши понад 1,29 млн тонн. Значна частина цієї сировини прямує до Туреччини, де її обсяг за 11 місяців 2024 року досяг 452,71 тис. тонн, що у 2,5 раза більше, ніж у 2022 році.

    Українська металургійна галузь, яка вже працює в умовах ускладненого збору сировини через війну, ризикує залишитися без критично важливого ресурсу для виробництва сталі. Це ускладнює виконання планів із нарощування виплавки сталі та посилює залежність від імпорту сировини.

    За словами експертів GMK Center, використання ЄС як транзитної зони для реекспорту брухту в обхід українських мит також позбавляє бюджет України значних надходжень, які могли б бути використані для підтримки металургії або інших критично важливих галузей.

    Україна стикається з необхідністю перегляду правил експорту металобрухту, зокрема через вдосконалення системи моніторингу та введення додаткових заходів для запобігання реекспорту через країни ЄС. Питання збереження стратегічних ресурсів і підтримки металургії мають стати одним із пріоритетів уряду в умовах поточної економічної нестабільності.

  • Україна потребує 4,5 мільйони працівників

    Україна потребує 4,5 мільйони працівників

    В Україні спостерігається найгостріший дефіцит кадрів серед робітничих професій у таких сферах, як будівництво, транспорт та промисловість. Згідно з оцінками, найближчі роки вимагатимуть значного збільшення кваліфікованої робочої сили для відновлення економіки після війни.

    Про це заявила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк, коментуючи ситуацію в країні. Вона зазначила кілька ключових причин кадрового дефіциту:

    1. Структурне безробіття – до війни в Україні вже спостерігалася недооцінка ряду робітничих спеціальностей, які були недостатньо популярні через стереотипи про низькі зарплати та непрестижність.
    2. Війна та міграція – тимчасова окупація територій на сході України та переміщення частини робочої сили призвели до ситуації, коли люди, які раніше працювали в таких галузях, як шахтарство, опинилися в регіонах без попиту на їхні спеціальності.
    3. Економічні наслідки вторгнення – знищення підприємств і скорочення економічної активності значно вплинули на структуру зайнятості в країні.

    Найбільший дефіцит кадрів спостерігається в таких сферах:

    • Будівництво – через необхідність відновлення інфраструктури та житлового фонду, пошук кваліфікованих працівників у цій сфері є надзвичайно важливим.
    • Транспорт – брак водіїв, механіків та спеціалістів з ремонту транспорту.
    • Переробна промисловість – нестача технічного персоналу, зокрема операторів верстатів, зварників та інженерів.
    • Охорона здоров’я – зростає попит на молодший медичний персонал, медичних сестер, лікарів.
    • Соціальна сфера – з огляду на воєнні виклики потреба в працівниках соціального забезпечення значно зросла.

    За оцінками Міністерства економіки, в найближчі 10 років дефіцит робочої сили може досягти 4,5 мільйона осіб. Враховуючи очікуване масштабне відновлення економіки після війни, попит на працівників у таких галузях, як будівництво, енергетика, транспорт та охорона здоров’я, лише зростатиме.

    Основні напрямки для вирішення проблеми:

    Державна служба зайнятості вже зараз активно працює над вирішенням кадрової кризи. Серед основних напрямків роботи – популяризація робітничих професій, розвиток професійної освіти та підтримка внутрішньо переміщених осіб. Це включає співпрацю з навчальними закладами, бізнесом, медіа для формування нового іміджу робітничих спеціальностей, а також навчання та перекваліфікацію спеціалістів відповідно до актуальних потреб ринку.

  • Транспорт, будівництво та промисловість сприяють зростанню ВВП України

    Транспорт, будівництво та промисловість сприяють зростанню ВВП України

    За підсумками січня-жовтня 2024 року, ВВП України зріс на 4,2%, з основними драйверами зростання в галузях транспорту, будівництва та промисловості. Як повідомили у Міністерстві економіки, зростання економіки підтримується завдяки реалізації програм відновлення та зростаючому попиту на будівельні роботи. Окремо відзначено важливість стабільної роботи зернового коридору для транспорту та зростання попиту на продукцію переробної промисловості, зокрема у секторі оборонно-промислового комплексу (ОПК).

    У жовтні 2024 року порівняно з жовтнем 2023 року ВВП зріс на 1,3%. Зростання підтримали такі ключові сектори, як транспорт, переробна промисловість та будівництво. Однак, зафіксовано падіння в аграрному секторі через ранній збір врожаю, оскільки аграрії до жовтня завершили збір окремих сільськогосподарських культур.

    Дані Мінекономіки показують, що у вересні 2024 року зростання ВВП становило 3,8%, а за підсумками дев’яти місяців економіка зросла на 4,5%. Загалом, позитивна динаміка економіки України спостерігається завдяки ефективним відновлювальним програмам та активній роботі в ключових секторах економіки.

  • Міністерство економіки повідомило про несподіваний зріст ВВП України

    Міністерство економіки повідомило про несподіваний зріст ВВП України

    У серпні 2024 року економіка України показала зростання на 3,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) за вісім місяців року оцінюється на рівні 3,9% [±1%]. Про це повідомляє Міністерство економіки України.

    Згідно з даними Міністерства економіки, основним драйвером економічного зростання стали промисловість, транспорт, будівництво та внутрішня торгівля. Юлія Свириденко, Перша Віцепрем’єр-міністерка та Міністерка економіки України, зазначила, що у серпні підприємці вперше за кілька місяців покращили свої оцінки діяльності на найближчий час. Це зумовлене зменшенням “віялових” відключень електроенергії, що позитивно вплинуло на споживчі настрої.

    Український морський коридор також сприяв економічному зростанню. Високий інвестиційний попит на продукцію машинобудування та будівельні матеріали, а також позитивна динаміка у промисловості сприяли збільшенню обсягів внутрішніх залізничних перевезень. У будівництві зросла активність завдяки відновленню критичної інфраструктури та ремонту дорожнього покриття.

    Незважаючи на позитивні тенденції, економіка стикається з певними негативними факторами. Основні проблеми пов’язані з дефіцитом кваліфікованих кадрів, що стримує економічну активність бізнесу. У сільському господарстві спостерігаються труднощі, які призвели до зменшення врожаю ярих культур у порівнянні з минулим роком. Це пов’язано із несприятливими погодними умовами.

    У липні 2024 року зростання ВВП прискорилося до 2,7% (у червні цей показник становив 1,6%). Зростання за січень-липень 2024 року оцінюється на рівні 4,0% [±1%].

    На основі прогнозів Національного банку України (НБУ), у 2025-2026 роках можна очікувати зростання реального ВВП на рівні 4-5%. Однак економічне відновлення буде обмежене проблемами в роботі енергосистеми.

  • Голова Федерації металургів: Імпортувати 80% енергії нереально, простіше закритися

    Голова Федерації металургів: Імпортувати 80% енергії нереально, простіше закритися

    Голова Федерації металургів Сергій Біленький висловив серйозну стурбованість щодо рішення уряду, згідно з яким підприємства, що хочуть уникнути віялових вимкнень світла, повинні закуповувати 80% електроенергії за кордоном. Біленький підкреслив, що такі умови є нереальними для більшості підприємств і можуть призвести до їх закриття.

    «Це рішення вкрай зашкодить енергоємним галузям промисловості, особливо металургії, і призведе до зупинки промисловості… Підприємствам доведеться скорочувати штат співробітників, а це, своєю чергою, призведе до збільшення безробіття, і відповідно – до зростання споживання електроенергії населенням”, – пояснив він.

    «Таким чином, ефект економії електричної енергії промисловістю буде нейтралізовано, а пільгова ціна для населення тільки загострить фінансові проблеми на ринку електричної енергії», – додав Біленький.