Gorchitsa.info

Позначка: Prozorro

  • Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    У вересні 2025 року розпорядники бюджетних коштів столиці уклали понад 6,5 тис. договорів на загальну суму 5,3 млрд грн. Як і в попередні місяці, більша частина видатків припала на будівництво та ремонтні роботи, свідчать дані аналітичного модуля BI.Prozorro. Найдорожчий контракт — капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 млрд грн, який виконує ТОВ “Група компаній “Автострада”.

    Майже 3 млрд грн (57,5%) місячних витрат Києва спрямовано саме на будівництво й ремонти. Ключовий тендер — реконструкція Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах, яку замовив КК “Київавтодор”. Проєкт передбачає не лише нове дорожнє покриття, а й модернізацію транспортної інфраструктури: світлофори, ліфти для маломобільних груп, додаткові смуги для поворотів. Вартість робіт оцінюється у понад 230 млн грн за кілометр — сума, що викликає суспільний резонанс через свою масштабність.

    Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

    КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

    Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

    На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

    Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

    Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

    Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

  • Мережа «Авіас» підозрюється у блокуванні постачання дизелю для цивільного захисту

    Мережа «Авіас» підозрюється у блокуванні постачання дизелю для цивільного захисту

    Мережа автозаправних станцій «Авіас», пов’язана з групою «Приват», опинилася в епіцентрі скандалу через блокування поставок дизельного пального, призначеного для цивільного захисту під час воєнного стану.

    У липні 2023 року Департамент цивільного захисту Дніпропетровської ОВА перерахував ТОВ «Інтекс Інвест» 4,55 млн грн за 100 000 літрів дизельного пального для генераторів та аварійної техніки. Натомість замовнику видали скретч-картки мережі «Авіас». Уже з грудня 2024 року оператори на заправках почали відмовлятися відпускати паливо за цими картками, і як наслідок 48 760 літрів (майже половина замовленого обсягу) так і не було відпущено — бюджет зазнав збитків на 2,2 млн грн.

    Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

    Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

    Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

    Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.

  • Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало контракт із ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Угода була проведена через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1 і, за даними порталу, стала найбільшим державним контрактом серед закупівель минулого тижня.

    ТОВ «Енергостаб» зареєстроване в Києві, і в офіційних даних фігурує Максим Філіппов як власник та директор компанії. Незважаючи на значну суму поточної угоди, фірма залишається маловідомою гравчинею на ринку постачання електроенергії, одночасно згадується, що вона вже отримала понад 1,2 мільярда гривень від інших обленерго — зокрема від Рівнеобленерго та Кіровоградобленерго — без проведення відкритих конкурентних торгів, як вказують джерела у відкритих реєстрах та аналітичних порталах.

    У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

    Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

    У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

  • Після розслідування про статки мера Яремче помічницю відправили в офіс громади в Брюсселі

    Після розслідування про статки мера Яремче помічницю відправили в офіс громади в Брюсселі

    Міський голова Яремче Андрій Мироняк опинився в центрі суспільної уваги після журналістського розслідування, в якому йшлося про статки його родини, бізнеси та стиль життя. Згідно з публікаціями, журналісти зафіксували маєток, готель, пилораму, елітні автівки та дороги, що ведуть до помешкання мера; у його декларації за 2024 рік вказано понад 20 мільйонів гривень доходу дружини і близько 545 тисяч гривень зарплати самого Мироняка.

    Одразу після цієї публікації очільник громади вирушив із робочим візитом до Італії, де провів офіційну зустріч із представниками міста Соверато, що викликало додатковий суспільний резонанс і обговорення в соцмережах щодо поведінки посадовця під час повномасштабної війни. Паралельно Яремчанська міська рада оголосила про відкриття офіційного представництва громади в Брюсселі, яке розміщене в приміщенні Комітету регіонів Європейського Союзу. За інформацією міськради, робота представництва має сприяти розвитку громади та її євроінтеграційним процесам, а в офісі працюватиме помічниця мера з міжнародних і європейських питань Анастасія Тодорук.

    У квітні 2025 року, як повідомляє міськрада та публічна база закупівель, Тодорук виграла тендер на представницькі та консультаційні послуги щодо розвитку Яремчанської громади за суму майже 100 тисяч гривень. Оскільки сума договору не перевищила 100 тисяч гривень, закупівлю провели без використання електронної системи ProZorro, тобто без конкуренції у відкритому тендері. За даними відкритих реєстрів, Анастасія Тодорук також очолює громадську організацію «МІЖНАРОДНЕ КОМ’ЮНІТІ», зареєстровану у Дніпрі.

    Ці факти спричинили низку питань у громадськості та журналістів: чи немає конфлікту інтересів у ситуації, коли виконавцем послуг, пов’язаних із представництвом за кордоном, стала особа, яка згодом працюватиме у цьому ж представництві як помічниця мера, і чи не є ініціатива частиною PR-кампанії після оприлюднення розслідування про сімейні статки. Міська рада свідчить про намір розвивати міжнародні зв’язки і вказує на перспективи для громади, тоді як громадські активісти і частина журналістів звертають увагу на часовий збіг і процедури проведення закупівлі.

    Офіційних заяв від міського голови щодо цих запитань у публічному просторі наразі небагато — мер перебував у поїздці, а міськрада дає коментарі про користь європейської присутності для громади. У той же час експерти з публічних закупівель і правознавці нагадують, що для уникнення ризиків конфлікту інтересів та сумнівів у прозорості процедур важливо публічно пояснювати порядок вибору підрядників і обґрунтування прямих угод.

  • У Харкові лікарні та соцзаклади переплачували за цукор мільйони гривень

    У Харкові лікарні та соцзаклади переплачували за цукор мільйони гривень

    У Харкові розкрито злочинну схему із закупівлею цукру для комунальних лікарень та соціальних установ. Керівники закладів діяли у змові з приватними підприємцями та компанією, систематично завищуючи ціни й виводячи бюджетні кошти.

    За даними розслідування, у схемі фігурують ФОП Луценко Яна, ФОП Чучкіна Ольга, ФОП Шляхов Григорій та ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС». Вони ставали єдиними учасниками тендерів і фактичними переможцями, пропонуючи вартість на 25–40% вище ринкової.

    Так, у лютому 2025 року «Університетська лікарня» закупила 300 кілограмів цукру за ціною 44,6 грн/кг, тоді як у торговельних мережах середня вартість становила близько 34 грн. У травні того ж року Територіальний центр Салтівського району придбав цукор по 44,5 грн/кг при ринковій ціні 33 грн.

    У «Слобожанській лікарні» ситуація була ще грубшою — договір закупівлі взагалі не оприлюднили в системі ProZorro, що є прямим порушенням законодавства і свідченням спроб приховати реальні умови угоди.

    Схему прикривали представники податкової та інших контролюючих органів, які отримували неправомірну вигоду й не проводили перевірки. Це дозволяло продовжувати розкрадання коштів безкарно.

    У зв’язку з цим подано скаргу з вимогою перевірити всі тендери із закупівлі цукру в Харкові, провести аудит витрат та притягнути до відповідальності всіх причетних посадових осіб.

  • У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому поліція розслідує гучну закупівлю автобусів комунальним підприємством «Електротранс», яка могла обійтися місту майже на 19 мільйонів гривень дорожче.

    За даними слідства, кожен уживаний автобус Mercedes-Benz Citaro O 530 G, з пробігом до 800 тисяч кілометрів, комунальники придбали за 4,41 млн грн. У той час митна вартість техніки становила лише 2,43 млн грн. Таким чином переплата склала близько 1,97 млн грн за кожну одиницю транспорту, а загальна — майже 19 млн грн, що дорівнює 43% від вартості контракту.

    Як з’ясували журналісти «Антикорупційного виміру», у липні 2024 року КП «Електротранс» замовило десять автобусів у ТОВ «Торговий дім Літан» на суму 44,07 млн грн через систему «Прозорро». При цьому пропозицію конкурента з новішими автобусами відхилили.

    Розслідуванням займаються слідчі Кіровоградської поліції, які відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, вчинене групою осіб). Фігурантами є директор «Електротрансу» Олександр Шкуруп та начальник управління транспорту міськради Віктор Житник.

    Додатково встановлено, що під час торгів було подано три комерційні пропозиції. Однак одна з них надійшла з електронної адреси, якою користувалося саме КП «Електротранс». Це може свідчити про підробку документації та імітацію конкуренції.

    ТОВ «Торговий дім Літан», засноване підприємцями Олегом Суховим та Дмитром Науменком з Дніпра, є постійним постачальником транспорту для комунальних підприємств по всій Україні. Станом на липень 2024 року компанія мала 97 контрактів на понад 1,1 млрд грн.

    Слідчі вже отримали доступ до електронної пошти постачальника та комунального підприємства, щоб перевірити переписку та підтвердити можливу змову між учасниками закупівлі.

  • Модель «для дорослих» отримала мільйонний підряд на оборонні закупівлі в Херсоні

    Модель «для дорослих» отримала мільйонний підряд на оборонні закупівлі в Херсоні

    17 вересня на порталі Prozorro з’явилася інформація про закупівлю 317 240 м² антидронових сіток на суму 6,3 млн грн. Замовником виступив Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА, який очолює Євген Пісоцький. Про це пише видання “МОСТ”.

    Херсонська ОВА вже похвалилася, що третина сіток уже натягнута — це позиціонують як серйозний внесок у захист регіону від ворожих дронів.

    Але головна інтрига історії — постачальниця. Нею стала луцька підприємиця Наталія Борщевич, яка лише у липні зареєструвалася як ФОП. Відразу після старту бізнесу жінка отримала багатомільйонний підряд на оборонні товари.

    Для транспортування сіток вона придбала вантажівку ЗІЛ-1991, що вже стало предметом жартів у соцмережах — мовляв, «ретротехніка проти дронів».

    Журналісти звертають увагу на минуле Борщевич. До підприємницької діяльності вона займалася відвертим контентом у мережі, а також мала кримінальне провадження.

    Сама підприємиця пояснює, що про сітки «дізналася випадково», а всі підозри правоохоронців називає непорозумінням.

  • Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    У серпні 2025 року Київ уклав понад 5,6 тисяч договорів на загальну суму 5,67 млрд грн. Найбільшими статтями витрат стали будівництво та ремонти, закупівля обладнання для комунальних підприємств, а також електроенергія для транспорту. Водночас найдорожчим контрактом місяця стало придбання телекомунікаційного обладнання для метрополітену у словенської компанії, яку нещодавно запідозрили в обхідних поставках до росії.

    Основними витратами Києва вже шостий місяць поспіль залишаються будівельні й ремонтні роботи. У серпні на них спрямували 3,15 млрд грн (55% від усіх закупівель). Серед найбільших проектів — будівництво укриття в школі №186 (195,86 млн грн), реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації (147,07 млн грн), встановлення когенераційної установки на об’єкті КП “Київтеплоенерго” (118,91 млн грн).

    Окремо понад 380 млн грн витратили на ремонт дорожньої інфраструктури — від дощової каналізації на вул. Братиславській до протиаварійних заходів на Південному мосту та реконструкції трамвайного шляхопроводу через проспект Шухевича.

    Друга позиція серед найбільших видатків — телекомунікаційне та електротехнічне обладнання (760,82 млн грн). З них понад 316 млн грн скерували на договір із компанією Kontron, d.o.o. на постачання систем для київського метро. Це обладнання необхідне для резервування і розширення систем зв’язку та передачі даних у підземці.

    Саме ця угода стала найбільшою закупівлею серпня. Проте вона викликала питання: договір підписали без конкурсу, а раніше подібні замовлення Київ оформлював з іншими постачальниками. Державні аудитори вже зацікавилися, чому “Київський метрополітен” обрав саме Kontron як «єдиного виробника».

    У травні цього року видання Politico повідомило, що Kontron могла постачати до Росії телекомунікаційні платформи подвійного призначення, які здатні відстежувати й перехоплювати комунікаційний трафік. Словенський підрозділ компанії, за даними журналістів, експортував до РФ продукцію на понад 3,5 млн євро у 2023 році.

    На третьому місці за видатками — електроенергія для КП “Київпастранс” (256,44 млн грн). Також серед замовлень серпня — 12 самоскидів для “Київавтодору” (145,44 млн грн), система томографії для міського онкоцентру (80 млн грн), харчування школярів (81 млн грн), а також оцифрування документів щодо права власності на нерухомість (11,16 млн грн).

    Серед замовників лідером стало КП “Київтеплоенерго”, яке підписало 354 угоди на майже 660 млн грн. Найбільші витрати — встановлення когенераційних установок і реконструкція котельні на Кудрявському узвозі.

    Таким чином, серпневі видатки столиці вкотре підтвердили: основні кошти йдуть на ремонти, транспортну інфраструктуру та комунальні послуги. Водночас найбільша закупівля у компанії з неоднозначною репутацією може стати предметом окремих перевірок.

  • Чому колишній глава «Енергоатому» Петро Котін та інші чиновники тікають з України

    Чому колишній глава «Енергоатому» Петро Котін та інші чиновники тікають з України

    Частина українських еліт все частіше тихо залишає країну. Нещодавно за кордон виїхав колишній голова «Енергоатому» Петро Котін. За ним – низка чиновників середньої ланки, депутатів та бізнесменів. Тенденція насторожує: країну залишають саме ті, хто мав прямий доступ до державних ресурсів і найбільш чутливого сектору – енергетики.

    Постає питання: що ж відбувається в «Енергоатомі», якщо навіть керівники не затримуються в Україні?

    Розслідування тендерів через систему «Prozorro» вже не раз показували, що мільярди гривень державного бюджету осідають у кишенях наближених до керівництва компаній. Використовується перевірена схема – завищені кошториси, дискримінаційні умови конкурсів, а також відвантаження електроенергії без передоплати.

    Найпоказовіший приклад – діяльність ПрАТ «Юженергобуд». У квітні 2025 року ця компанія отримала підряд від «Енергоатому» на ремонт і будівельні роботи на суму 70,8 млн грн.

    Умови тендеру були сформульовані так, щоб відсіяти нових учасників. Вимога – досвід робіт виключно на атомних електростанціях. Додатково прописувались «погоджені» технічні специфікації та так зване «Рішення про затвердження постачальника». У результаті конкуренція була лише на папері – вигравала потрібна компанія, а держава переплачувала.

    Цей випадок далеко не поодинокий. За останні роки «Юженергобуд» систематично виходить переможцем у торгах, отримуючи сотні мільйонів гривень.

    Ще один скандальний приклад – тендери на обладнання Hochiki, де замовник одразу вказує конкретну марку. Жоден еквівалент не допускається, що прямо порушує закон про публічні закупівлі. Це ще один сигнал: тендери пишуться під заздалегідь визначених постачальників.

    Втеча еліт – втеча від відповідальності?

    Від’їзд Котіна і його колег може бути не просто приватною справою, а й ознакою ширшої проблеми – спроби уникнути відповідальності за системні зловживання в енергетичному секторі. Адже саме енергетика під час війни є критичною сферою, а кожна «схема» тут напряму б’є по обороноздатності країни.

    Факти завищення кошторисів, монополізація тендерів і виведення грошей через «своїх» підрядників створюють картину, де «Енергоатом» стає не стільки стратегічним активом держави, скільки годівницею для вузького кола бізнес-груп.

  • Ремонт медзакладу МВС у Хмельницькому подорожчав у кілька разів: тендер виграла фірма без конкуренції

    Ремонт медзакладу МВС у Хмельницькому подорожчав у кілька разів: тендер виграла фірма без конкуренції

    Відновлення медичних закладів системи МВС має бути прикладом ефективного використання державних коштів і безпеки для пацієнтів. Проте історія з ремонтом реабілітаційного центру та їдальні ДУ «Територіального медичного об’єднання МВС по Хмельницькій області» демонструє зовсім іншу картину.

    21 серпня 2025 року за результатами тендеру підряд на суму 34,41 млн грн отримало приватне підприємство «Спорт-Прогрес». Проєкт включає ремонт систем водопостачання, каналізації, опалення та вентиляції, заміну електропостачання й освітлення, монтаж пожежної сигналізації та блискавкозахисту, а також установку нового обладнання.

    Аналіз кошторису робіт виявив суттєві розбіжності з ринковими цінами. Наприклад:

    • припливно-витяжна вентиляційна установка Idea AHE-150WB1 закладена у кошторисі по 1,21 млн грн за штуку, тоді як на ринку її вартість становить близько 110 тисяч;

    • утеплювач з мінеральної вати BauGut Фасад 135 кг/куб. м оцінений у 4,9 тис. грн за кубометр, що на 39% дорожче від середньої ціни;

    • кабель ВВГ 3х2,5 — по 60 грн за метр (на 20% вище за ринок);

    • металочерепицю ТПК «Ефект» 0,45 мм Z100 врахували по 550 грн/м², удвічі дорожче за середні пропозиції.

    Тільки на цих позиціях можливі переплати оцінюють у близько 3 мільйони гривень.

    Фірма отримала підряд фактично автоматично — на відкриті торги не подався жоден інший учасник. Вимоги до потенційних підрядників були складені так, що конкуренція виглядала малоймовірною: потрібно було мати не менше 30 працівників, надати договір аналогічного досвіду за останні три роки та сертифікати ISO одразу за п’ятьма напрямами.

    «Спорт-Прогрес» підтвердив свій досвід договором із тим же самим замовником — ДУ «ТМО МВС по Хмельницькій області» — на будівництво лікувально-спального корпусу на 175,14 млн грн. Але за документами компанія фактично виконала лише 1,5 млн грн робіт.

    Формально всі процедури виглядають законними: тендер оголошено у Prozorro, вимоги виписані, договір підписаний. Але по факту ситуація створює ризик, що бюджетні кошти витратять на завищені матеріали і обладнання, а якість робіт залишиться поза увагою.

    Подібні приклади демонструють системну проблему в державних закупівлях: формальний конкурс, відсутність реальної конкуренції та «правильні» підрядники, які отримують десятки мільйонів із бюджету.

    Жителі Хмельницької області очікують на сучасний і безпечний медичний заклад, але чи отримає держава якісний результат за 34 мільйони — питання відкрите.