Gorchitsa.info

Позначка: Путін

  • Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    США та Україна погодили оновлений 19-пунктний план щодо припинення війни, однак найчутливіші елементи документа будуть вирішені на рівні президентів. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів у Женеві.

    За інформацією видання, прямі переговори Дональда Трампа та Володимира Зеленського можуть розпочатися вже цього тижня. Неофіційно також обговорюється можливий візит українського президента до Вашингтона. Водночас Біла Хата заявляє, що зустріч на цей тиждень офіційно не запланована.

    Ключовим предметом суперечок залишається питання територій та майбутніх гарантій безпеки між США, НАТО та Росією. Початковий 28-пунктний проєкт, який, за даними Telegraph, передбачав значні територіальні поступки з боку України, був скорочений. Найскладніші положення сторони вирішили «вкласти в дужки», залишивши їх для особистих перемовин лідерів. Очікується, що перед можливою зустріччю з Зеленським Трамп також проведе консультації з Володимиром Путіним.

    Паралельно європейські країни висловили скепсис щодо шансів Женевських переговорів на реальний прорив. Кремль у понеділок відхилив зустрічну пропозицію ЄС щодо коригування спільного американо-російського плану. Джерела The Telegraph у європейських дипломатичних колах повідомляють, що над документом ще належить суттєво попрацювати, а відсутність згоди з боку Москви робить перспективи переговорів невизначеними.

    На цьому тлі прем’єр Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон зібрали у Женеві зустріч «Коаліції охочих», проте їхні команди не бачили останньої версії мирного плану. Європейські лідери вирішили діяти самостійно й прискорили плани щодо надання Україні 140 млрд євро за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала переговори в Женеві такими, що демонструють «хороший прогрес», але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що реальний рух можливий лише після приєднання Росії до столу переговорів.

    Financial Times раніше повідомляла, що «мирний план» США був скорочений із 28 до 19 пунктів, але деталі вилучених положень не розкриваються. За даними видання, обидві делегації домовились, що політично найчутливіші рішення ухвалюватимуть Трамп і Зеленський у форматі прямого діалогу.

  • Контроль над Покровськом не дасть РФ стратегічного прориву

    Контроль над Покровськом не дасть РФ стратегічного прориву

    Хоча захоплення Покровська виглядає для багатьох оглядачів неминучим, контроль над руїнами міста не дасть Росії значної військової переваги для подальшого наступу, пише в колонці для Bloomberg оглядач Марк Чемпіон. За його оцінкою, бойова ціна кожного захопленого «міста середнього розміру» вже виявилася для Москви надзвичайно високою, а результат війни визначатиметься не міськими трофеями, а здатністю воювати далі.

    У колонці для Bloomberg Марк Чемпіон пояснює: після провалу блискавичного наступу 2022 року Росія фактично обрала інший підхід — поетапне взяття окремих населених пунктів середнього масштабу. Такі цілі, як Бахмут, Авдіївка і тепер, можливо, Покровськ, мали для Кремля політичне та моральне значення, але кожен із них дався сторонах величезними людськими та матеріальними втратами.

    Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

    Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

    Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

    Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.

  • Таємна подруга Ван Дамма з України показала перше спільне фото

    Таємна подруга Ван Дамма з України показала перше спільне фото

    Знаменитий актор і майстер бойових мистецтв Жан-Клод Ван Дамм відсвяткував своє 65-річчя у жовтні. Одним із найтепліших привітань для зірки стало послання від його близької подруги — українки Альони Каверіної, родом із Кривого Рогу.

    Альона вперше опублікувала в Instagram спільне фото з актором, супроводивши його ніжними словами:
    «З днем народження, мій найкращий друже. Ти найкращий у світі. Нехай усі твої мрії здійсняться».

    На знімку пара позує в обіймах, що одразу викликало жвавий інтерес серед прихильників Ван Дамма.

    Чутки про роман між Жаном-Клодом Ван Даммом і українкою ходять ще з 2009 року. Попри це, пара уникає публічності та не коментує свої стосунки. Відомо, що вони разом подорожують і час від часу з’являються на світських заходах.

    Наприкінці 2022 року Ван Дамм навіть приїздив до України — відвідав Ужгород, де навідався до однієї з клінік. Медики тоді не розголошували деталей його перебування, але цей візит викликав великий інтерес у шанувальників.

    Актор п’ять разів був одружений із чотирма жінками, зокрема двічі — з бодибілдеркою Гледіс Португез. Вона народила йому двох дітей, і формально вони досі перебувають у шлюбі. Проте подейкують, що живуть окремо вже багато років.

    Сам Ван Дамм неодноразово називав Гледіс «спорідненою душею», але водночас проводить чимало часу з Альоною Каверіною, яку називає «другою подругою та близькою людиною».

    Попри тісні зв’язки з Україною, останнім часом Ван Дамм викликав обурення серед українських фанів. Раніше він підтримував Україну і неодноразово вигукував «Слава Україні!», але цього року шокував своїми заявами на користь російського диктатора Путіна.

    Актор навіть записав відеозвернення, у якому хвалив російського лідера, і натякнув, що планує поїздку до Росії. Цей вчинок викликав хвилю критики — багато українців назвали це зрадою і втратилося будь-яке співчуття до колишньої підтримки актора.

    Схоже, для Ван Дамма «особисті стосунки» й політична позиція залишаються на різних полюсах — хоча для українців така подвійність звучить особливо болісно.

  • Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав західних партнерів посилити допомогу Україні напередодні зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами очільника МЗС ФРН, ключове завдання союзників зараз — не допустити виснаження української оборони та забезпечити стабільність української енергосистеми після масованих ударів Росії. Ці заяви пролунали після його переговорів у Брюсселі, де Вадефуль зустрічався, зокрема, із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та високою представницею ЄС із закордонних справ Каею Каллас.

    «Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна зберегти здатність до оборони», — наголосив Вадефуль. За його словами, в межах так званої «коаліції охочих» союзники вже обговорювали необхідність «мобілізувати всі сили, щоб Україна змогла вистояти цієї зими». На думку глави МЗС ФРН, Німеччина тут має «особливу відповідальність», і Україна «в будь-який момент може розраховувати» на Берлін.

    Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

    Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

    «Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

    Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

    У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

    Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

    Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

    Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.
    Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.
    Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

  • Росія перебільшує свої успіхи під Покровськом, використовуючи локальні прориви для пропаганди

    Росія перебільшує свої успіхи під Покровськом, використовуючи локальні прориви для пропаганди

    Російські війська дедалі частіше використовують тактику просочування між українськими позиціями, щоб створювати ілюзію масштабних наступів та «успіхів» на фронті. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики зазначають, що Москва використовує несуцільні лінії оборони, невеликі групи проникнення та розосередження українських сил, аби потім представляти локальні бої як стратегічні перемоги. Такий підхід дозволяє Кремлю формувати вигідну для себе інформаційну картину, навіть коли бойові результати обмежені.

    ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

    «Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

    Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

    Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

    Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

  • Після провалу переговорів: чому Трамп вирішив ударити по російській нафті

    Після провалу переговорів: чому Трамп вирішив ударити по російській нафті

    У США кажуть, що рішення президента Дональда Трампа запровадити новий пакет санкцій проти Росії стало кульмінацією кількох місяців невдалих спроб вмовити Володимира Путіна піти на реальне припинення війни в Україні. Після того, як Москва продовжила масовані удари по українських містах і не змінила свої вимоги навіть після переговорів на саміті в Алясці у серпні, Трамп вирішив «рухатися в іншому напрямку» і вдарив по ключових джерелах російських прибутків — «Роснефти» та «Лукойлу».

    Що сталося зараз

    22 жовтня 2025 року США ввели санкції проти «Роснефти» та «Лукойлу», найбільших нафтових компаній РФ. Ці обмеження мають відрізати їх від американських фінансових сервісів і ускладнити продаж російської нафти, яка фінансує війну проти України. Міністерство фінансів США пояснило крок «відсутністю серйозної прихильності Росії до мирного процесу». Трамп одночасно скасував запланований саміт із Путіним у Будапешті, заявивши, що не бачить сенсу зустрічатися, якщо «не відчуває прогресу» у припиненні російської агресії. Білий дім офіційно визнав: переговори зайшли в глухий кут.  Росія публічно обурилася, назвавши санкції «недружнім кроком», але водночас заявила, що вони не змусять її припинити війну. Путін дав зрозуміти, що не збирається змінювати вимоги до України. Паралельно Євросоюз оголосив про новий пакет власних обмежень, включно з забороною імпорту російського СПГ і додатковими фінансовими обмеженнями, синхронізувавшись зі США. Це демонструє рідкісну публічну єдність Заходу навколо тиску на Кремль.

    Що змінилося в позиції Трампа

    За даними джерел CNN у Білому домі, багато хто у Вашингтоні був здивований тим, наскільки раптово президент пішов на санкції. Але всередині адміністрації це описують не як спалах емоцій, а як накопичення розчарувань. Трампу «місяцями» казали, що Путін не готовий реально припинити війну, і це не змінилося навіть після їхніх прямих контактів, зокрема після зустрічі на Алясці у серпні 2025 року.

    Офіційний представник Білого дому пояснив логіку президента приблизно так:
    “Трамп вважав, що особисті розмови з Путіним можуть спрацювати краще за тиск. Він не хотів робити «надто різкий крок», аби не зірвати шансів на мирну угоду. Але Росія продовжувала бити по українських містах, у тому числі цивільній інфраструктурі”.

    За повідомленнями ЗМІ, удар РФ по дитячому садку в Харкові, який стався буквально за кілька годин до оголошення санкцій, лише посилив відчуття в Білому домі, що Москва не збирається змінювати тактику. Це стало емоційним тлом рішення.

    Цитата настрою з Адміністрації: «Жорсткість призвела до дій». Чиновники порівнюють це з підходом Трампа до Близького Сходу, де, за його переконанням, різкі публічні вимоги до прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху допомогли зрушити переговори щодо Гази. Тобто, логіка така: натиснути — і примусити рухатися.

    Роль Республіканської партії

    Це не тільки особистий імпульс Трампа. Республіканські сенатори, зокрема Ліндсі Грем, давно просували ідею жорсткого санкційного пакету проти РФ, а в Конгресі зареєстровано законопроєкт «Sanctioning Russia Act of 2025», який передбачає тиск не лише на Росію, а й на країни, що купують російські енергоносії. Сенатська більшість також публічно підтримала ідею ударити по доходах Кремля, підкреслюючи, що це потрібно для «припинення кровопролиття» в Україні.

    Тобто, політично Трамп вже не виглядає «м’яким до Путіна» всередині власної партії — навпаки, тепер він діє у фарватері яструбів-республіканців, які хочуть економічно задушити російську військову машину.

    Що саме під санкціями

    За даними Мінфіну США і ЗМІ, «Роснефть» і «Лукойл» — ключові джерела валютних надходжень Росії від експорту нафти. Вони забезпечують значну частину наповнення російського бюджету, з якого фінансується повномасштабна агресія проти України. Санкції спрямовані на те, щоб обмежити доступ цих компаній до американських фінансових послуг та ускладнити міжнародні розрахунки за російську нафту. Це удар по гаманцю Кремля, а не символічний жест. Білий дім також дає сигнал іншим імпортерам російської нафти — мовляв, купувати російську сировину стає токсично. Уже зараз повідомляється, що великі енергетичні компанії Китаю та Індії скорочують закупівлі, щоби не потрапити під вторинні санкції США. Якщо ця тенденція закріпиться, це стане найвідчутнішим реальним наслідком.

    Чи зупинить це Путіна

    Скепсис є — і він звучить навіть серед американських аналітиків. По-перше, Росія вже роками готувалася до енергетичних санкцій: переорієнтація експорту нафти в Азію, тіньовий флот, розрахунки в обхід долара. Це робить миттєвий ефект санкцій менш очевидним. По-друге, Путін демонстративно заявив, що «серйозні» санкції США не змінять курсу РФ у війні. Він дав зрозуміти, що готовий витримувати економічні втрати заради воєнних цілей, які Кремль називає «екзистенційними». По-третє, навіть усередині адміністрації визнають: Трамп неодноразово змінював тон щодо Путіна за свій нинішній термін, від лестощів до жорстких публічних вимог і назад. Питання, чи нова лінія стане сталою, відкрите.

    Чому це важливо для України

    1. США вперше при другій каденції Трампа не просто «погрожують», а реально вводять масштабні санкції проти російської енергетики — головного джерела грошей для війни. Раніше погрози звучали ще 22 січня, фактично «на старті» президентства, але тоді до практичних кроків не дійшло. Тепер дійшло.

    2. Санкції накладаються паралельно з тиском на союзників. ЄС оголошує власний пакет, Британія вже давно має санкції проти тих самих компаній. Координований удар Заходу завжди болючіший за односторонній.

    3. Риторика США різко змінилася: тепер офіційно лунає, що Кремль не демонструє «серйозної прихильності до миру». Це важливо дипломатично, бо посилює аргумент Києва: Путін не хоче припиняти війну, він хоче припинення опору.

    4. Для Києва це сигнал, що Білий дім не полишив ідеї тиснути на Москву економічно, а не тільки вимагати від України «піти на поступки». Після Аляски Трампу закидали, що він занадто наполягав на компромісах за рахунок територій. Зараз він робить ставку на інший важіль — гроші Кремля.

    Але є велике «але»

    Сам Трамп не закрив двері для нової зустрічі з Путіним. Він скасував саміт у Будапешті, але назвав це радше «паузою», заявивши, що зустріч «станеться в майбутньому», якщо побачить сенс. Тобто санкції — не кінець переговорів, а спроба вивести їх у вигіднішу для США (і, потенційно, для України) позицію.

    Зараз ми бачимо момент, який у Вашингтоні описують як «інстинктивний розворот» Трампа від надії на персональну угоду з Путіним — до тиску на російські гроші. Чи стане це стратегією, чи це черговий тактичний сплеск — залежить від двох речей:
    • чи протримаються санкції під політичним і бізнесовим лобізмом,
    • і чи справді впаде попит на російську нафту з боку великих покупців.

    Якщо друге трапиться, у Кремля вперше за довгий час з’явиться реальна фінансова тріщина. Якщо ні — Путін, як і попереджав, просто назве все це «недружнім кроком» і піде далі воювати.

  • Трамп заявив, що не дозволить Україні бити по Росії американськими ракетами

    Трамп заявив, що не дозволить Україні бити по Росії американськими ракетами

    Президент США Дональд Трамп оголосив, що скасовує раніше заплановану зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Про це він заявив під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте. Водночас Трамп не виключив, що зустріч із Путіним може відбутися в майбутньому.

    Американський лідер визнав, що його попередні розмови з Путіним проходили «добре», але «ні до чого не призводили». При цьому він зазначив, що сподівається на «розумність» обох сторін — і Путіна, і президента України Володимира Зеленського:
    «Сподіваюся, Путін стане розумним, і сподіваюся, Зеленський теж буде розумним. Для танго потрібні двоє. Вони ненавидять одне одного», — заявив Трамп.

    Політик також додав, що завжди вважав, ніби Путін хоче захопити всю Україну, а не її частину, однак нині, за його словами, російський лідер готовий до переговорів.
    «Ми не хочемо, щоб він отримав усе», — наголосив Трамп.

    Коментуючи питання військової допомоги, Трамп зазначив, що Сполучені Штати не продають зброю безпосередньо Україні:
    «Ми продаємо зброю країнам НАТО, і вже вони вирішують, що з нею робити».

    Стосовно постачання Україні ракет “Томагавк” президент зауважив, що навчання поводженню з ними триває не менше шести місяців:
    «Єдиний спосіб — це щоб ми їх запускали, але ми не будемо цього робити».

    Крім того, Трамп прокоментував публікацію The Wall Street Journal, де йшлося про нібито дозвіл США на удари вглиб території Росії західною зброєю:
    «Україна не використовує наші ракети, вони використовують європейські ракети. Я контролюю лише наші, а вони не б’ють нашими».

  • Трамп здивував союзників словами про повне повернення українських земель

    Трамп здивував союзників словами про повне повернення українських земель

    Президент США Дональд Трамп несподівано заявив, що Україна здатна повернути всі території, втрачені після 2014 року, та розгромити російську армію. Такі слова стали різким розворотом після багаторічних сумнівів і повторення кремлівських тез, що Київ ніколи не відновить свої кордони.

    Про це у колонці для The Telegraph написав військовий оглядач Хеміш де Бреттон-Гордон. Він зазначив, що тепер головне питання — чи підтвердить Трамп свої заяви діями, чи знову змінить курс.

    Автор підкреслив, що Трамп використав китайський термін «паперовий тигр» на адресу Росії, маючи на увазі силу, яка виглядає загрозливо, але фактично виявляється безпорадною. На його думку, це іронічний опис, враховуючи близькість Кремля та Пекіна.

    Оглядач пояснив, що для перемоги України потрібні конкретні кроки з боку США та Європи. Насамперед — створення безпольотної зони хоча б над західною частиною країни, щоб захистити цивільні об’єкти. Це дозволило б Україні зосередити сили ППО на сході та зміцнити наступальні операції.

    Крім того, Трамп повинен наполягати на передачі Києву значно більшої кількості високоточних ракет великої дальності, а також зняти обмеження на удари вглиб російської території. Це, на переконання оглядача, значно посилило б ефективність українських стратегічних атак.

    Не менш важливим є повний спектр санкцій проти Москви. «Недостатньо лише погрожувати — санкції мають бути втілені», — наголосив Бреттон-Гордон.

    За його словами, якщо Європа та США справді хочуть допомогти Україні перемогти, вони повинні бути готовими йти ва-банк: від захисту українських міст із повітря до швидкої реакції на будь-які провокації Росії. Інакше вся риторика перетвориться на «порожню балаканину», яка лише додасть сміливості Путіну.

    Оглядач підсумував: Україна зможе перемогти лише за умови незмінної позиції Трампа та рішучих дій НАТО. Якщо ж президент США знову передумає, війна може затягнутися на десятиліття.

  • США зрозуміли, що Росія не змогла виконати обіцянки Путіна

    США зрозуміли, що Росія не змогла виконати обіцянки Путіна

    Військовослужбовець ЗСУ, журналіст і політолог Кирило Сазонов поділився своїм баченням підсумків зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Нью-Йорку. На його думку, позиція Трампа щодо України змінилася після восьми місяців війни, коли стало зрозуміло, що обіцянки Кремля про «швидку перемогу» виявилися порожніми. Сазонов наголошує: тепер для Вашингтона все очевидніше, що Росія — це «паперовий тигр», який не здатен реалізувати свої плани. Більш детально – в його дописі.

    Мені здається, що такі оцінки викликані не тільки публічними, а й якимось кулуарними обіцянками “друга Вови”. Які той за вісім місяців упевнено провалив. Напевно путін у телефонному режимі і через Віткоффа ще з моменту обрання Трампа надсилав йому такі сигнали. Мовляв, почекай, не поспішай підтримувати Україну, яка програла. Послухай, ми за три місяці вже захопимо всю Донецьку область, Харків оточимо. Вони можуть самі віддати чотири області або ми їх скоро захопимо, але результат неминучий. Трамп кивав, дивився на політичну карту, слухав Віткоффа і щиро вірив.

    Позитив з нюансами: якими є підсумки зустрічі Зеленського та Трампа у Нью-Йорку

    Так, велика і страшна росія, з потужною армією та економікою. Вони все захоплять. І Зеленський має радіти, що йому ще пропонують такий м’який сценарій капітуляції. Карт немає, який сенс в агонії? І вписуватися за того, хто програв, немає сенсу — чистий збиток і ганьба. У принципі, про це і говорив Зеленський. Що Трамп чесно попереджав його, до осені путін окупує ось це, що будемо робити?

    Але ось минає вісім місяців. І Трамп почав щось підозрювати. Обіцянки “друга Вови” не виконані жодної. Україна не програє, а позиція “пасів” Кремлю дуже шкодить іміджу. Тому, я не виключаю, що перед цими зустрічами із Зеленським та європейськими лідерами Трамп ще раз зателефонував Путіну. “Мені здається, ти занадто багато брешеш”, — сказав президент США “другу Вові”. І поклав слухавку.

    Ні, відзавтра нас не завалять караванами з безплатною зброєю і технікою. І “Томогавки” в кількості двохсот не полетять по цілях на території боліт. Взагалі в реальності мало що зміниться, крім тенденції. Перебоїв і проблем у співпраці та постачанні буде все менше або не буде взагалі. Санкції щодо Росії або її партнерів будуть додаватися. І попереду на Трампа чекає ще одне відкриття. Відкриття, що росія — це паперовий, але не тигр. Не можна зробити тигра з туалетного паперу. У нього інші функції.

  • ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

    Російський диктатор Володимир Путін міг особисто організувати або схвалити витік інформації Bloomberg щодо планів подальшого посилення ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

    20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

    ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

    • посіяти страх серед українців напередодні зими;

    • підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

    • використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

    Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

    «Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.