Gorchitsa.info

Позначка: Путін

  • Путін догрався з Курилами: Японія готує нову відповідь Росії і розглядає санкції

    Путін догрався з Курилами: Японія готує нову відповідь Росії і розглядає санкції

    Японія розглядає можливість нових санкцій проти Росії після демонстративної поїздки Володимира Путіна на острів Ітуруп, який Москва контролює, а Токіо вважає частиною своїх Північних територій. Остаточного рішення щодо обмежень станом на 14 серпня немає, однак високопоставлений представник Міністерства закордонних справ Японії підтвердив, що уряд уже оцінює подальші кроки у відповідь.

    Про це повідомило Kyodo News. За словами японського посадовця, серед варіантів справді розглядаються додаткові санкції проти РФ.

    «Ми розглядаємо, які кроки зробити далі», — заявив представник японського зовнішньополітичного відомства журналістам.

    Візит Путіна на Ітуруп відбувся 13 серпня. Для нинішнього російського лідера це була перша поїздка на острови, навколо яких Москва і Токіо сперечаються вже понад вісім десятиліть.

    Російський президент відвідав школу, лікарню та рибопереробне підприємство, поспілкувався з місцевими жителями й зустрівся з губернатором Сахалінської області Валерієм Лімаренком. Російські державні медіа активно висвітлювали поїздку як звичайний внутрішній візит глави держави.

    Для Японії ця подія має зовсім інше значення.

    Токіо назвав візит «абсолютно неприйнятним»

    Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі різко засудила поїздку Путіна.

    За її словами, візит зачіпає почуття японського народу і є «абсолютно неприйнятним». Японський уряд наголосив, що неодноразово закликав Москву відмовитися від такої поїздки, однак російська сторона ці звернення проігнорувала.

    Міністерство закордонних справ Японії викликало російського посла Миколу Ноздрьова і вручило йому офіційний протест.

    Глава японського МЗС Тошіміцу Мотегі повторив позицію Токіо: чотири південні острови є невіддільною частиною території Японії з історичної та міжнародно-правової точки зору.

    Москва протест відкинула.

    Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Ітуруп та інші острови Курильського ланцюга Росія вважає своєю територією, а поїздки президента всередині РФ нібито не можуть бути предметом обговорення з іншими державами.

    Чому Росія і Японія досі сперечаються за острови

    Територіальна суперечка бере початок із завершення Другої світової війни.

    Радянські війська зайняли чотири південні острови Курильського архіпелагу — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та групу островів Хабомаї — у серпні 1945 року, вже в останні дні війни.

    Японське населення островів після встановлення радянського контролю було виселене.

    Токіо відтоді не визнає російський суверенітет над чотирма островами та офіційно називає їх Північними територіями.

    Саме ця суперечка залишається головною причиною того, що Росія та Японія навіть через понад 80 років після завершення Другої світової війни так і не підписали повноцінний мирний договір.

    За різними оцінками, до радянського захоплення на спірних островах проживали близько 17 тисяч японців. Сьогодні там мешкають приблизно 20 тисяч громадян Росії.

    За Абе сторони майже підійшли до компромісу

    Найближче Москва і Токіо підійшли до потенційного врегулювання за часів прем’єрства Сіндзо Абе.

    Абе особисто зустрічався з Путіним десятки разів і намагався знайти формулу для укладення мирного договору.

    У 2018 році сторони домовилися прискорити переговори на основі радянсько-японської декларації 1956 року. Вона передбачала можливість передачі Японії острова Шикотан і групи Хабомаї після укладення мирного договору.

    Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну фактично зруйнувало цей дипломатичний процес.

    Японія приєдналася до санкцій G7, запровадила обмеження проти російських чиновників, компаній та фінансового сектору і почала активно підтримувати Україну. У відповідь Москва у 2022 році вийшла з переговорів щодо мирного договору.

    Візит Путіна на Ітуруп тепер додатково демонструє, наскільки далеко сторони відійшли від колишніх спроб компромісу.

    Путін перед візитом атакував Японію словами

    Ще напередодні поїздки на Ітуруп Путін виступив із різкою критикою Токіо.

    12 серпня під час перебування на Сахаліні він спостерігав за навчаннями Тихоокеанського флоту та заявив, що Японія нібито безпідставно визначила Росію одним із головних джерел загрози.

    Російський президент також назвав японські санкції через війну проти України «неспровокованими» і вкотре заявив, що острови стали російськими за підсумками Другої світової війни.

    Токіо таку інтерпретацію не приймає.

    У Японії змінилася оборонна політика

    Додатковий контекст конфлікту створює нова оборонна стратегія Японії.

    У серпні Токіо оприлюднив нову Білу книгу з питань оборони, де особливу увагу приділив поглибленню військової співпраці Росії з Китаєм та КНДР.

    Японія дедалі відкритіше розглядає російську військову активність на Далекому Сході як загрозу власній безпеці.

    На цьому тлі Путін прибув на Сахалін, відвідав навчання Тихоокеанського флоту, а наступного дня вирушив безпосередньо на спірний Ітуруп.

    Аналітики розглядають послідовність цих подій як демонстративний сигнал Токіо.

    ISW побачив ширший задум Кремля

    Інститут вивчення війни також звернув увагу на візит Путіна.

    За оцінкою аналітиків, Кремль може використовувати територіальну суперечку, щоб тиснути на Токіо та стримувати його від подальшого посилення оборонного потенціалу.

    До цього додається ще одна тема — російський «тіньовий флот».

    Під час поїздки на Далекий Схід Путін пригрозив, що Москва може почати затримувати іноземні торгові судна у відповідь на можливі захоплення російських кораблів європейськими країнами.

    13 серпня Reuters повідомляв, що російський президент пригрозив «дзеркальною» відповіддю, якщо європейські держави почнуть затримувати російські судна, які використовуються для обходу санкцій.

    Тому конфлікт довкола Ітурупа розгортається вже не лише навколо старої територіальної суперечки.

    Він переплітається з війною Росії проти України, санкціями, безпекою в Індо-Тихоокеанському регіоні та дедалі тіснішим військовим партнерством Москви і Пекіна.

    Україна підтримала Японію

    Київ також відреагував на поїздку Путіна.

    Українське МЗС засудило візит російського президента на Ітуруп і підтримало позицію Японії щодо територіальної належності островів.

    Україна ще у жовтні 2022 року офіційно визнала Північні території окупованими Росією та підтримала суверенітет Японії над ними.

    Така позиція цілком вписується у ширший український принцип невизнання територіальних змін, здійснених силовим шляхом.

    Чи справді Японія введе нові санкції

    Поки цього не відбулося.

    Інформація Kyodo означає лише те, що японський уряд оцінює можливі заходи і серед них обговорюються додаткові санкції. Які саме обмеження можуть бути запроваджені, японське МЗС не уточнило.

    Не названі ані потенційні фізичні особи, ані російські компанії, банки чи галузі, які можуть потрапити під нові заходи.

    Тому твердження, що Японія вже готує конкретний санкційний пакет, було б передчасним.

    Однак сам факт того, що санкції офіційно розглядаються як можлива відповідь на візит Путіна, є новим етапом у загостренні відносин.

    Конфлікт, який триває понад 80 років, знову загострився

    Візит Путіна на Ітуруп став не просто символічною поїздкою.

    Російський президент уперше особисто відвідав один із чотирьох островів, на які претендує Японія, у момент, коли відносини Москви і Токіо вже перебувають на найнижчому рівні за багато років.

    Японія відповіла офіційним дипломатичним протестом, публічним засудженням на рівні прем’єр-міністерки та почала обговорювати подальші заходи, включно з новими санкціями.

    Москва, своєю чергою, демонструє, що не збирається поступатися у територіальній суперечці.

    Тому після десятиліть невдалих переговорів питання Курильських островів знову перетворюється з історичного дипломатичного спору на активний геополітичний конфлікт.

    І цього разу він безпосередньо пов’язаний не лише з відносинами Росії та Японії, а й із ширшою міжнародною ізоляцією Москви через війну проти України.

  • У Росії чоловіків почали забирати просто з вулиць

    У Росії чоловіків почали забирати просто з вулиць

    У російському Омську повідомляють про випадок, який може свідчити про посилення практики примусового залучення чоловіків до військової служби. За даними «Омского гражданского объединения», затриманих під час вуличних рейдів можуть доставляти до пунктів відбору, де на них чинять тиск із метою змусити підписати контракт із Міністерством оборони Росії.

    Як стверджують представники організації, один із таких випадків стався нещодавно з 31-річним жителем Омська. Чоловіка нібито затримали просто на вулиці, коли він пив пиво. Після затримання його доставили до пункту відбору «Сириус-55», який використовується в Омську для оформлення громадян на військову службу за контрактом. Існування цього пункту та його функціонування як центру набору підтверджується російськими регіональними джерелами.

    За словами родичів затриманого, перебуваючи у пункті відбору, чоловік зазнав психологічного тиску, після чого погодився підписати контракт із російським Міноборони. Водночас близькі наполягають, що він не планував добровільно укладати такий контракт. Після цього родичі звернулися до прокуратури, однак, за їхніми словами, там попросили надати додаткові документи та звернутися повторно.

    Саме обставини цього випадку наразі залишаються повідомленням правозахисників і не мають незалежного підтвердження з боку російських державних органів. Водночас інформація вписується у ширший контекст повідомлень про використання затримань та адміністративного тиску для пошуку нових контрактників для російської армії.

    Йдеться, зокрема, про рейди, під час яких поліція та представники військових структур перевіряють чоловіків призовного або військовозобов’язаного віку. Формально такі заходи можуть пояснюватися необхідністю перевірки військового обліку чи пошуку людей, які порушують відповідні правила. Однак правозахисні проєкти повідомляють, що в окремих випадках після затримань чоловіків доставляють до військкоматів або пунктів відбору, де їм пропонують укласти контракт із Міноборони РФ.

    За даними правозахисного проєкту «Идите лесом», у Росії влітку 2026 року кількість подібних випадків помітно зросла. Як повідомляло «Агентство», лише за першу половину липня правозахисники зафіксували щонайменше 37 випадків затримання чоловіків, яких, за їхніми даними, намагалися змусити підписати контракти з Міністерством оборони Росії. Для порівняння, за весь червень таких випадків було щонайменше 27. Загалом від початку літа проєкт отримав інформацію про 64 чоловіків, яких намагалися примусити до укладення контракту.

    Правозахисники стверджують, що географія таких випадків поступово розширюється. Повідомлення надходять із різних регіонів Росії, а серед способів тиску називають затримання на вулицях, перевірки документів, доставлення до військових установ, візити представників державних структур додому або на роботу та тиск на людей, які перебувають у складному фінансовому чи юридичному становищі.

    Окремо повідомляється про випадки, коли увагу силовиків привертають чоловіки з боргами, судимостями або іншими проблемами із законом. За даними правозахисників, такі категорії населення можуть бути особливо вразливими до тиску, оскільки їм можуть пропонувати уникнути певних проблем в обмін на підписання контракту.

    Подібні повідомлення вже надходили з Пензи. Там правозахисники також розповідали про затримання чоловіків на вулицях і спроби змусити їх укласти контракти з Міноборони РФ. Російська влада при цьому визнавала проведення вуличних рейдів для пошуку військовозобов’язаних, але заперечувала, що ці заходи є частиною мобілізації. Водночас правозахисні організації пов’язують такі рейди саме з проблемами російської влади із залученням достатньої кількості людей до контрактної служби.

    Пункт «Сириус-55», куди, за повідомленням «Омского гражданского объединения», доставили 31-річного чоловіка, є одним із центрів, через які в Омській області організований набір на військову службу за контрактом. Російські джерела прямо вказують, що там оформлюють документи для кандидатів, проводять медичний огляд та професійний відбір.

    Таким чином, описаний випадок важливий не лише через історію конкретного чоловіка. Він демонструє можливу зміну підходів до комплектування російської армії, коли замість очікування добровольців державні структури дедалі активніше використовують адміністративний та силовий тиск. Якщо повідомлення правозахисників підтверджуватимуться, це може свідчити про зростання проблем із добровільним набором до російської армії.

    Раніше «Идите лесом» також повідомляв про випадки, коли російських військовослужбовців та строковиків схиляли до підписання контрактів під різними приводами. Зокрема, людям могли пропонувати контракт як нібито безпечнішу або тимчасову альтернативу, обіцяти службу в тилу чи роботу з безпілотними системами. Правозахисники заявляють, що після підписання документів люди могли опинятися у військових частинах і зрештою бути відправленими на війну проти України.

    На цьому тлі випадки затримання чоловіків просто на вулиці набувають особливого значення. Вони можуть бути частиною ширшої кампанії російської влади з пошуку нових військовослужбовців без формального оголошення нової хвилі мобілізації. Водночас твердження про те, що такі рейди є безпосередньою підготовкою до масштабної мобілізації, наразі залишаються оцінками та не мають достатнього незалежного підтвердження.

  • Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Глава Кремля Володимир Путін підписав федеральний закон, який суттєво змінює правила укладання контрактів із Міністерством оборони РФ. Документ уточнює перелік статей Кримінального кодексу Росії, за якими наявність судимості або перебування під слідством більше не перешкоджатиме громадянам вступати на військову службу та вирушати на фронт.

    Відповідний закон уже опубліковано на офіційному російському порталі правової інформації, після чого він набрав чинності.

    Згідно з новими нормами, зі списку злочинів, які раніше унеможливлювали підписання контракту з Міноборони РФ, виключили правопорушення малої та середньої тяжкості. Також обмеження зняли для окремих злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї та вибухових речовин, порушенням правил безпеки, а також для низки військових і транспортних злочинів.

    Водночас заборона на проходження військової служби за контрактом зберігається для осіб, яких засуджено або щодо яких триває слідство за особливо тяжкими статтями. Йдеться, зокрема, про педофілію, терористичну діяльність, державну зраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших злочинів проти державної безпеки й громадського порядку.

    Експерти звертають увагу, що зміни можуть бути пов’язані з необхідністю Кремля розширити коло потенційних кандидатів для поповнення особового складу російської армії. На тлі тривалої війни проти України влада РФ продовжує шукати нові джерела комплектування військ, зокрема шляхом пом’якшення обмежень для окремих категорій громадян із кримінальним минулим.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що в Росії спостерігаються дедалі очевидніші ознаки посилення мобілізаційної підготовки. Одним із головних сигналів називають уповільнення темпів набору добровольців за контрактом, через що російська влада змушена застосовувати додаткові механізми залучення людей до війська.

    Крім того, останнім часом у Росії різко збільшилася кількість вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку, що також може свідчити про підготовку до масштабнішого поповнення армії.

    За даними української сторони, російські силові структури дедалі частіше використовують примусові методи для відправлення чоловіків на фронт. Повідомляється про випадки фізичного насильства, психологічного тиску та навіть фальсифікації кримінальних справ, щоб змусити людей підписувати контракти.

    Водночас, за оцінками представників американської розвідки, такі жорсткі заходи дозволили лише частково компенсувати втрати особового складу російської армії. Попри це, наявного поповнення наразі недостатньо для досягнення масштабних оперативних проривів на лінії фронту.

  • Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін повністю припинив контакти з фігурами, яких у Москві та за її межами вважали потенційними посередниками по українському напрямку. За інформацією українських переговорників і джерела в переговорній групі, у першу чергу «списані» Дмитро Козак і пов’язані з ним лінії зв’язку. Слідом закриті контакти з Романом Абрамовичем. Рішення прямо пов’язують із жорсткою позицією Миколи Патрушева, який, за словами джерела, зміг нав’язати Путіну курс на повне «обнулення» всіх «мирних переговорників».

    До недавнього часу паралельно з офіційною риторикою Кремля зберігалися робочі неформальні канали через старих кремлівських адміністраторів, олігархів із доступом до обох столиць і білоруського союзника. Тепер, якщо дані джерела вірні, ці лінії свідомо перекриті. Головним зовнішнім каналом залишається Олександр Лукашенко, але й він, за тією ж інформацією, змушений намагатися достукатися до Путіна через Пекін. Рішень щодо формату переговорів і персонального складу російської сторони в Москві на даний момент немає.

    Козак довгі роки був ключовим переговорником Путіна по пострадянському простору. Він вів діалог з Києвом по Донбасу до лютого 2022 року, брав участь у нормандському форматі і в перші дні війни намагався узгодити формулу, яка, за низкою західних і російських джерел, передбачала відмову України від НАТО в обмін на припинення масштабних бойових дій. Путін тоді цю логіку відкинув. У наступні роки Козак, за свідченнями близьких до Кремля людей, залишався одним із небагатьох, хто у вузькому колі називав вторгнення помилкою. У вересні 2025 року він залишив пост заступника керівника адміністрації президента. Офіційно — за власним бажанням. Фактично вплив на український напрямок уже давно перейшов до Сергія Кирієнка.

    Абрамович у травні 2026 року зустрічався в Києві з Володимиром Зеленським. Український президент публічно підтвердив факт зустрічі і ключове повідомлення: Київ не віддасть Донбас. Абрамович мав передати цю позицію Путіну. Сам російський очільник невдовзі заявив, що один із представників ділових кіл поінформував його про пропозицію зустрічі, але сенсу в ній не бачить, поки українські війська продовжують опір. Тепер і цей канал закритий.

    Патрушев, колишній секретар Ради безпеки і послідовний прихильник жорсткої лінії, ніколи не приховував скепсису щодо компромісів. Його публічна позиція останніх років: Україна як суверенна держава може зникнути, переговори мають сенс лише між Москвою і Вашингтоном, європейці до них не допускаються. Джерело стверджує, що саме ця логіка зараз домінує в рішеннях щодо кадрів і каналів зв’язку.

    Прямий виграш отримує силове та ідеологічне крило. Будь-які розмови про заморозку чи компроміс розглядаються як ознака слабкості. Зникає ризик, що через «старих» переговорників до Путіна доходитимуть сигнали, які відрізняються від офіційної лінії. Втрачають вплив ті, хто зберігав репутацію людей, здатних говорити із Заходом і Києвом мовою можливих угод. Козак уже виведений. Абрамович опиняється в тій самій категорії. Лукашенко формально залишається єдиним зовнішнім гравцем із доступом, але навіть він змушений шукати обхідний шлях через Китай. Це послаблює і його позиції: білоруський очільник більше не виглядає самостійним посередником.

    На найближчі тижні картина виглядає так. Будь-які публічні чи напівпублічні ініціативи, які раніше спиралися на неформальні канали, зависають у повітрі. Українська сторона втрачає можливість швидко перевіряти, чи доходять її сигнали до Путіна напряму. Західні посередники отримують додатковий аргумент, що Москва свідомо закриває простір для маневру. У дипломатії посилюється відчуття глухого кута. Розмови про можливе відновлення контактів після зустрічей у Стамбулі, Саудівській Аравії чи через американських емісарів виглядають ще більш відірваними від реальної кремлівської ієрархії.

  • Прокурора, який домігся ордера на арешт Путіна, звільнили

    Прокурора, який домігся ордера на арешт Путіна, звільнили

    Держави-учасниці Міжнародного кримінального суду (МКС) проголосували за звільнення головного прокурора Каріма Хана після завершення розслідування щодо звинувачень у сексуальних домаганнях. Попри те, що сам Хан категорично заперечує всі обвинувачення та має намір оскаржити рішення, більшість країн-членів Суду підтримали його усунення з посади. Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, під час голосування 82 із 125 держав-учасниць МКС висловилися за звільнення Каріма Хана. Його визнали винним у “серйозному порушенні службових обов’язків”, пов’язаному зі звинуваченнями в неналежній сексуальній поведінці. Це стало підставою для остаточного припинення його повноважень на посаді головного прокурора Суду.

    Розслідування було розпочате після заяви молодшої співробітниці прокуратури МКС, яка звинуватила Хана у сексуальних домаганнях. Сам прокурор послідовно відкидав усі звинувачення, наголошуючи на своїй невинуватості. Його адвокати вже заявили, що рішення про звільнення буде оскаржене у встановленому порядку.

    На час проведення розслідування Карім Хан був відсторонений від виконання службових обов’язків, а керівництво прокуратурою тимчасово здійснювали його заступники. Остаточне голосування держав-членів поставило крапку в цьому етапі справи, хоча юридична боротьба самого Хана, ймовірно, триватиме.

    Аналітики зазначають, що рішення має значення не лише для особистої кар’єри Каріма Хана, а й для самого Міжнародного кримінального суду. На думку експертів, ситуація може вплинути на репутацію та подальшу діяльність єдиного у світі постійного міжнародного трибуналу, який займається розслідуванням воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та злочину агресії.

    Карім Хан очолював прокуратуру МКС із 2021 року та став одним із найвідоміших прокурорів в історії Суду. Саме під його керівництвом було видано ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна у зв’язку з незаконною депортацією українських дітей із тимчасово окупованих територій України. Крім того, прокуратура МКС ініціювала видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та інших ізраїльських посадовців у межах розслідування подій, пов’язаних із війною в секторі Гази.

    У МКС наголосили, що звільнення Каріма Хана жодним чином не впливає на чинність уже виданих ордерів на арешт або на перебіг поточних міжнародних розслідувань. Усі процеси, відкриті прокуратурою Суду, продовжуватимуться відповідно до встановлених процедур.

    Водночас Міжнародний кримінальний суд останнім часом перебуває під значним політичним тиском. Зокрема, нещодавно державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон має намір ліквідувати МКС, що стало черговим свідченням загострення дискусії навколо ролі та повноважень міжнародного судового органу. На цьому тлі відставка Каріма Хана може стати ще одним фактором, який вплине на подальшу діяльність та міжнародний авторитет Суду.

  • ЄС вдарив санкціями по головному переговірнику Путіна

    ЄС вдарив санкціями по головному переговірнику Путіна

    Європейський Союз у межах 21-го пакета санкцій проти Росії запровадив персональні обмеження щодо помічника російського диктатора Володимира Путіна Володимира Мединського. Саме він неодноразово очолював російську делегацію на переговорах з Україною та вважається однією з ключових фігур кремлівської пропаганди. Про це повідомила пресслужба Європейського Союзу.

    У ЄС зазначили, що Мединський є російським істориком, давнім соратником Путіна та одним із головних ідеологів кремлівської політики. У 2025 році він очолював російську делегацію на переговорах між Україною та Росією в Туреччині, а також неодноразово представляв Москву на міжнародних переговорах щодо війни.

    У поясненні до санкцій Євросоюз наголосив, що Мединський відіграє центральну роль у поширенні російської державної пропаганди. Він є автором підручників, у яких Україна подається як частина так званого «російського світу», відкрито підтримував повномасштабне вторгнення Росії, яке Кремль називає «спеціальною військовою операцією», а також публічно заперечував факти незаконної депортації українських дітей до Росії.

    У Брюсселі підкреслили, що діяльність Мединського сприяє реалізації політики, яка підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також створює загрозу її безпеці. Крім того, ЄС вважає, що він бере участь у скоординованих інформаційних кампаніях та маніпуляціях, які перешкоджають роботі міжнародних організацій, що займаються документуванням воєнних злочинів і захистом прав людини.

    До нового санкційного списку також потрапили президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі та президент Олімпійського комітету РФ Станіслав Поздняков. Європейський Союз вважає, що ці особи підтримують політику Кремля та сприяють її реалізації у своїх сферах діяльності.

    Володимир Мединський уже неодноразово представляв Росію на переговорах із Україною. Зокрема, цього року він входив до складу російської делегації під час переговорного процесу, де привернув увагу численними історичними екскурсами, намагаючись обґрунтувати позицію Кремля через трактування історичних подій. Його заяви неодноразово викликали критику як з боку української сторони, так і міжнародної спільноти.

    Цікаво, що Мединський народився на території сучасної України — на Черкащині. Після переїзду до Росії він побудував політичну кар’єру, став депутатом Державної думи від партії «Єдина Росія», а згодом — помічником президента РФ та одним із головних ідеологів російської державної пропаганди.

    Нагадаємо, 23 липня Європейський Союз остаточно схвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. Нові обмеження стосуються як окремих фізичних осіб, так і компаній, причетних до підтримки російської агресії проти України, фінансування війни та поширення кремлівської пропаганди.

  • Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    Паливна криза в Росії набирає обертів: лікарні, рятувальники та комунальники залишаються без бензину

    У Росії дедалі більше державних установ стикаються з неможливістю закупити бензин для своєї роботи. Постачальники масово відмовляються брати участь у державних тендерах через економічну невигідність контрактів, що вже призводить до зриву забезпечення пальним лікарень, пожежно-рятувальних підрозділів, комунальних підприємств та інших бюджетних організацій.

    Про це повідомляє російське видання “Известия”.

    За інформацією видання, у травні та червні цього року кількість скасованих, таких, що не відбулися, або повторно оголошених державних закупівель бензину для медичних закладів, комунальних служб та екстрених служб зросла приблизно утричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Причиною стала стрімка зміна ринкових цін на пальне. Через те, що державні закупівлі проводяться за фіксованою ціною, постачальники дедалі частіше відмовляються від участі в конкурсах. Поки триває процедура тендеру, оптова вартість бензину встигає суттєво зрости, тому виконання державного контракту стає збитковим.

    Натомість компанії віддають перевагу продажу пального через автозаправні мережі або комерційним клієнтам, де можуть оперативно змінювати ціни відповідно до ринкової ситуації та отримувати значно більший прибуток.

    Одним із прикладів став Самарський обласний медичний центр “Династія”, який не зміг придбати 8,5 тисячі літрів бензину АІ-92 на суму близько 580 тисяч рублів. На оголошений тендер не подався жоден учасник, через що закупівлю довелося скасувати.

    Аналогічна ситуація виникла й у Ленінградській області. Реабілітаційний центр “Дарина” не зміг закупити 28 тисяч літрів бензину марки АІ-95, оскільки жоден постачальник також не погодився виконувати контракт на запропонованих умовах.

    Без необхідного пального залишилася й автобаза адміністрації Тамбова. Там місцева влада планувала закупити бензин і дизельне паливо на загальну суму близько двох мільйонів рублів, однак конкурс завершився без жодної заявки.

    Проблеми із закупівлями фіксують і в інших російських регіонах. У Володимирській області такими, що не відбулися, визнали торги компанії “Горелектросеть”, яка планувала придбати паливо на понад 2,2 мільйона рублів.

    У Ставропольському краї місцевій протипожежній та аварійно-рятувальній службі довелося кілька разів повторно оголошувати закупівлю бензину. Лише після кількох невдалих спроб вдалося укласти контракт із єдиним постачальником.

    За аналогічним сценарієм проходила закупівля пального й для Туапсинського центру соціального обслуговування у Краснодарському краї. Через відсутність конкуренції установа також була змушена працювати лише з одним постачальником.

    Ситуація свідчить про дедалі серйозніші проблеми на російському паливному ринку. Формально бензин у країні залишається доступним, однак механізм державних закупівель дедалі частіше перестає працювати через небажання бізнесу продавати паливо за цінами, які вже не відповідають ринковим умовам.

    Проблеми із забезпеченням державного сектору виникають на тлі загального скорочення виробництва нафтопродуктів у Росії. Останніми місяцями російська нафтопереробна галузь зазнає значного навантаження після численних атак по нафтопереробних заводах. Унаслідок пошкодження виробничих потужностей та тимчасового зупинення роботи окремих підприємств обсяги переробки нафти суттєво скоротилися.

    За оцінками низки експертів, виробництво нафтопродуктів у Росії опустилося до найнижчих показників за останні два десятиліття. Це позначилося як на внутрішньому ринку, так і на можливостях стабільно забезпечувати пальним державні структури.

    Наявність проблем фактично визнав і президент Росії Володимир Путін. Коментуючи ситуацію, він заявив, що атаки по російських нафтопереробних підприємствах створили “певні проблеми з нафтопродуктами”. Водночас російський лідер запевнив, що влада нібито поступово стабілізує ситуацію на внутрішньому ринку.

    Ознаки дефіциту пального, за повідомленнями українського руху опору “АТЕШ”, вже відчувають і російські військові на тимчасово окупованих територіях України. За даними підпілля, через нестачу пального окупаційне командування на південному напрямку було змушене обмежити заправку мобільних вогневих груп і підрозділів протиповітряної оборони, що потенційно впливає на їхню оперативну готовність.

    На цьому тлі експерти зазначають, що подальше поглиблення паливної кризи може створювати дедалі більше труднощів не лише для цивільної інфраструктури Росії, а й для функціонування державних служб, логістики та забезпечення військових потреб.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • Пєсков накинувся на США після слів Трампа

    Пєсков накинувся на США після слів Трампа

    У Кремлі різко відреагували на заяви президента США Дональда Трампа щодо України, ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot та українських ударів по об’єктах на території Росії. Після саміту НАТО в Анкарі, де американський лідер провів зустріч із президентом України Володимиром Зеленським і зробив низку важливих заяв на підтримку Києва, Москва традиційно заговорила про «ескалацію», «подвійну позицію» Вашингтона та нібито загрозу прямої участі НАТО у війні.

    Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль вважає «помилковою» позицію Трампа про те, що удари України по території Росії можуть наблизити закінчення війни. За словами представника Кремля, такі дії нібито не сприятимуть мирному процесу. Водночас Пєсков не згадав, що саме Росія щодня атакує українські міста ракетами, дронами й авіабомбами та досі не демонструє готовності припинити агресію проти України.

    Напередодні, під час спільної пресконференції із Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі, Трамп прокоментував українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах і військових об’єктах. Американський президент визнав, що такі атаки є ескалацією, але водночас припустив, що саме тиск на Росію може допомогти наблизити завершення війни.

    Ці слова викликали помітну нервову реакцію Москви. Пєсков заявив, що адміністрація США нібито помиляється, якщо вважає удари по російській території шляхом до миру. Він також повторив кремлівський наратив про те, що постачання зброї Україні суперечить мирним ініціативам Вашингтона. За його словами, США «одночасно говорять про мир» і передають Києву озброєння.

    Окремо Кремль відреагував на заяву Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Пєсков заявив, що Москва «не носить рожеві окуляри» і стежить за такими рішеннями. За його словами, у Кремлі розуміють, що йдеться про довгострокове посилення української протиповітряної оборони.

    Сам Трамп 8 липня заявив, що США готові надати Україні право виробляти ракети для Patriot. Це рішення він озвучив під час зустрічі із Зеленським на саміті НАТО. Американський президент наголосив, що йдеться про оборонну зброю, яка потрібна Україні для захисту від російських ракетних ударів. За даними Reuters, ймовірно, виробництво може бути організоване не безпосередньо в Україні, а у Німеччині або іншій європейській країні, щоб знизити ризики російських ударів по виробничих потужностях.

    Associated Press також повідомляло, що ця заява стала одним із ключових сигналів для Києва на саміті НАТО. Йдеться про перехід від регулярних прохань про готові ракети до довгострокової моделі, за якої Україна зможе брати участь у виробництві критично важливих систем ППО. Водночас експерти попереджають: навіть у разі політичного рішення запуск такого виробництва не буде миттєвим через складність технологій, обмеженість компонентів і глобальний дефіцит перехоплювачів.

    Кремль також прокоментував ідею закриття українського неба, яку, за повідомленнями ЗМІ, обговорювали після заяв Трампа. Пєсков заявив, що такий сценарій нібито означатиме присутність військових країн НАТО на території України. Він назвав цю заяву «новою», хоча Москва вже неодноразово використовувала подібні тези, щоб залякувати союзників України та стримувати посилення української ППО.

    На цьому тлі у Кремлі також підтвердили, що анонсованої розмови Трампа з Путіним після саміту НАТО не відбулося. За словами Пєскова, американський президент нібито «був дуже зайнятий» після зустрічей в Анкарі. Водночас він додав, що Путін «завжди радий поспілкуватися».

    Заяви Кремля пролунали на тлі серії потужних українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі. 9 липня президент Володимир Зеленський підтвердив ураження об’єктів нафтового комплексу РФ у кількох регіонах. Йшлося про нафтобази у Твері та Ставропольському краї, резервне паливне сховище, нафтоперекачувальну станцію в Уфі та нафтоналивний термінал у Ростовській області. Український президент назвав ці удари частиною плану «далекобійних санкцій», які мають знижувати військово-економічний потенціал Росії.

    За даними AP, українські дрони останніми днями суттєво посилили атаки на російську нафтову інфраструктуру та судна, які перевозять паливо, зокрема в Азовському морі. Такі удари ускладнюють постачання пального до окупованого Криму та створюють додатковий тиск на російську паливну систему, яка вже стикається з дефіцитом бензину в окремих регіонах.

    Реакція Кремля показує, що поєднання двох факторів — українських далекобійних ударів і зміни риторики Трампа щодо підтримки Києва — стало для Москви болючим сигналом. Якщо раніше Кремль робив ставку на втому Заходу й обмеження військової допомоги Україні, то тепер Вашингтон публічно говорить не лише про Patriot, а й про можливість посилення тиску на Росію через удари по її військово-економічній інфраструктурі.

    Попри заяви Пєскова про «мирний процес», Москва продовжує війну, масовані атаки по українських містах і спроби просування на фронті. Саме тому в Києві наполягають: реальний шлях до миру лежить не через поступки агресору, а через посилення української оборони, збільшення можливостей ППО та удари по інфраструктурі, яка забезпечує російську армію.

  • Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

    Україна більше не питатиме дозволу: Сибіга зробив гучну заяву про удари по Росії

    Україна більше не потребує дозволів третіх країн для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час панельної дискусії на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, Київ і надалі проводитиме асиметричні операції власною зброєю, оскільки це є частиною права України на самооборону, гарантованого статтею 51 Статуту ООН.

    Заява глави МЗС пролунала на тлі посилення російських масованих атак по українських містах та активних переговорів України з партнерами щодо збільшення оборонної підтримки, насамперед у сфері протиповітряної оборони та далекобійних можливостей. Сибіга наголосив, що Україна не веде агресивну війну, а захищається від держави, яка щодня атакує цивільну інфраструктуру, житлові райони та енергетичні об’єкти.

    «Україна більше не потребує дозволів третіх сторін для завдання далекобійних ударів по законних військових цілях на території Росії. Ми продовжуватимемо асиметричні операції власною зброєю, адже це наше право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН», — заявив Сибіга.

    За словами міністра, Росія має усвідомити, що не зможе досягти своїх цілей в Україні на полі бою. Сибіга заявив, що Київ пропонує Москві реалістичний шлях завершення війни: Кремль має визнати безперспективність агресії та припинити спроби знищити українську державність. На думку глави МЗС, це також шанс для режиму Володимира Путіна уникнути ще глибшої політичної та військової кризи.

    Фактично йдеться про зміну акцентів у публічній позиції України. Якщо на початку повномасштабної війни Київ був змушений враховувати численні обмеження партнерів щодо застосування західної зброї по території Росії, то зараз Україна дедалі більше робить ставку на власні далекобійні засоби ураження. Саме тому українська дипломатія наголошує: коли йдеться про зброю українського виробництва та законні військові цілі агресора, Київ діє в межах міжнародного права і не потребує додаткового політичного погодження з третіми державами.

    Цей підхід особливо важливий після серії ударів Росії по Києву, Київщині та інших регіонах України. Напередодні Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН через чергові масовані атаки РФ. Сибіга тоді наголосив, що слабка або запізніла реакція міжнародної спільноти не здатна зупинити російський терор, а для цього потрібні тверді та своєчасні рішення.

    У своїх заявах МЗС також проводить чітку межу між російськими ударами по цивільних і українськими атаками по військових або промислових об’єктах, які працюють на війну. Україна наполягає, що має право бити по об’єктах, які забезпечують російську армію ракетами, дронами, паливом, боєприпасами та іншими ресурсами для продовження агресії. Така логіка відповідає концепції самооборони, закріпленій у Статуті ООН.

    У Києві неодноразово пояснювали, що російська територія не може залишатися “недоторканним тилом”, якщо саме звідти запускають ракети, дрони й літаки для ударів по українських містах. Українські сили вже демонстрували здатність уражати військові заводи, нафтопереробні підприємства, склади, аеродроми та інші об’єкти, які прямо або опосередковано підтримують воєнну машину РФ. При цьому офіційні особи підкреслюють: Україна не атакує цивільних навмисно, на відміну від Росії, яка системно б’є по житлових кварталах, лікарнях, енергетиці та об’єктах критичної інфраструктури.

    Заява Сибіги також вписується у ширший контекст саміту НАТО в Анкарі, де українська делегація просуває кілька ключових тем: посилення ППО, збільшення виробництва ракет-перехоплювачів, розвиток оборонної промисловості, спільне виробництво дронів і ракет, а також довгострокові гарантії безпеки для України. Під час цього ж саміту президент Володимир Зеленський заявив, що Європі потрібна власна протиракетна оборона вже зараз, а НАТО без України не відповідає масштабам сучасних викликів.

    Окремо Сибіга наголосив, що дипломатичне завершення війни можливе лише тоді, коли Москва припинить імітувати готовність до переговорів і визнає реальність: Україна не капітулює, а російська агресія не дасть Кремлю стратегічної перемоги. Саме тому глава МЗС закликає партнерів не боятися рішучих кроків, адже, за логікою Києва, лише поєднання військового тиску, санкцій та дипломатичної ізоляції може змусити Росію змінити поведінку.

    Позиція України щодо далекобійних ударів має і військове, і політичне значення. Військове — тому що удари по російських військових об’єктах зменшують здатність РФ запускати ракети, дрони та постачати війська на фронт. Політичне — тому що Київ демонструє готовність діяти самостійно в межах міжнародного права, не дозволяючи Кремлю нав’язувати партнерам страх перед так званою ескалацією.

    Водночас українська дипломатія продовжує працювати з союзниками над розширенням допомоги. Йдеться як про постачання систем ППО та ракет до Patriot, так і про розвиток українського виробництва далекобійних засобів. Саме власна зброя, за словами Сибіги, дає Україні більше свободи у виборі цілей і часу ударів.

    У підсумку заява глави МЗС стала сигналом одразу для кількох аудиторій. Для Росії — що її військові об’єкти більше не можуть вважатися безпечними лише через розташування за кордоном. Для партнерів — що Україна діє в межах міжнародного права і потребує не обмежень, а підтримки. Для українського суспільства — що держава переходить до більш самостійної та асиметричної моделі стримування агресора.