Gorchitsa.info

Позначка: ракетні удари

  • ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    Об’єднані Арабські Емірати заявили про відбиття ракетно-дронової атаки, яка, за даними місцевої влади, була здійснена з боку Ірану. Інцидент стався у понеділок, 4 травня, і, як повідомляють офіційні джерела та міжнародні медіа, включно з CNN, став одним із перших серйозних епізодів напруження після періоду відносного затишшя в регіоні.

    За даними Міністерства оборони ОАЕ, країна зазнала комбінованої атаки із застосуванням чотирьох повітряних цілей, серед яких були балістичні ракети, крилаті ракети та безпілотники. Система протиповітряної оборони ОАЕ, як стверджується, спрацювала в штатному режимі та змогла перехопити більшість загроз. Три ракети були збиті над територіальними водами країни, ще одна впала в море, не завдавши шкоди об’єктам на суші.

    У заяві оборонного відомства підкреслюється, що звуки вибухів, які чули жителі окремих районів країни, були наслідком роботи систем ППО, які відбивали повітряні цілі. Влада наголосила, що всі загрози були оперативно нейтралізовані, а ситуація перебуває під повним контролем сил безпеки.

    Міністерство оборони також закликало громадян ОАЕ отримувати інформацію виключно з офіційних джерел, не поширювати неперевірені дані та дотримуватися інструкцій під час оголошення повітряних тривог або попереджень про небезпеку.

    За даними CNN, попередження про можливу ракетну загрозу було оголошено одразу в кількох великих містах країни, зокрема в Дубаї, Шарджі та Аджмані. Після короткого періоду підвищеної готовності тривогу було скасовано, а нормальне функціонування міської інфраструктури відновлено.

    Аналітики звертають увагу, що цей інцидент став першим подібним сигналом небезпеки менш ніж через місяць після заяв про перемир’я між США та Іраном, що викликає питання щодо стабільності домовленостей і рівня контролю над збройними угрупованнями або ракетними можливостями в регіоні.

    На тлі атаки важливо враховувати ширший дипломатичний контекст. Наприкінці квітня 2026 року Іран передав США нову пропозицію щодо припинення конфлікту та забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. Тоді Тегеран запропонував відкласти обговорення ядерної програми на пізніший етап, зосередившись на досягненні режиму припинення бойових дій та стабілізації ситуації в регіоні.

    Згодом повідомлялося, що Іран також передав через Пакистан текст нового плану потенційних переговорів зі Сполученими Штатами, у якому ключовим пріоритетом визначалося саме припинення бойових дій. Водночас Вашингтон продовжував наполягати на необхідності врахування ядерного питання як частини будь-яких довгострокових домовленостей.

    Президент США Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати досягли значних результатів у протистоянні з Іраном і, за його словами, активна фаза конфлікту завершена. Водночас він підкреслював, що питання ядерної програми Тегерана залишається відкритим і потребує подальшого тиску з боку міжнародної спільноти. Також Трамп повідомляв Конгрес США про завершення війни з Іраном, що викликало різні оцінки серед американських політиків і експертів.

    Додатково повідомлялося, що Об’єднані Арабські Емірати зверталися до США з проханням про посилення підтримки у сфері безпеки на випадок можливої подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході. Це свідчить про те, що попри заяви про деескалацію, ситуація в регіоні залишається напруженою і потенційно нестабільною, а ризик нових атак або інцидентів продовжує зберігатися.

  • Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    У ніч проти 2 травня та зранку російські війська здійснили чергову серію масованих атак по території України, застосувавши ударні безпілотники та інші засоби ураження. Під обстріли потрапили одразу кілька регіонів, зокрема Херсон, Кривий Ріг, Харків, Одеська та Миколаївська області. Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Херсоні, де російський дрон влучив у маршрутний автобус із пасажирами.

    За інформацією місцевої влади, атака у Херсоні сталася вранці у Дніпровському районі. Ударний безпілотник поцілив у маршрутку, в якій перебували цивільні. Внаслідок вибуху загинули двоє людей — працівник одного з комунальних підприємств та жінка, особу якої на момент повідомлення ще встановлювали. Ще семеро пасажирів отримали поранення різного ступеня тяжкості. Більшість із них — працівники комунальних служб. У постраждалих діагностували мінно-вибухові травми, їх госпіталізували, медики надають необхідну допомогу.

    Паралельно з цим російські сили атакували Кривий Ріг ударними дронами типу «Шахед». У місті пролунала серія вибухів, під ударом опинилися об’єкти інфраструктури. Місцева влада повідомила про роботу сил протиповітряної оборони, однак підтвердила факти влучань. Інформація про постраждалих на момент оприлюднення даних не надходила, але масштаби пошкоджень уточнюються.

    У Харкові один із безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок у Шевченківському районі. Дрон залетів безпосередньо у квартиру на верхньому поверсі, однак, за попередніми даними, не здетонував, що дозволило уникнути ще більшої кількості жертв. Внаслідок інциденту постраждав 23-річний чоловік, ще двоє людей — чоловік і літня жінка — зазнали гострої реакції на стрес. Усім постраждалим надали медичну допомогу на місці.

    В Одеській області в ніч на 2 травня зафіксовано удари по портовій інфраструктурі. Внаслідок атаки пошкоджено складські приміщення та допоміжні будівлі. На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували підрозділи ДСНС разом із персоналом об’єкта. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і постраждалих, однак масштаби руйнувань уточнюються.

    Складною залишається ситуація і в Миколаєві, де тривають роботи з ліквідації наслідків нічних обстрілів. У місті пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема ті, що забезпечують функціонування електротранспорту. Комунальні служби працюють в умовах нестабільного електропостачання, поступово відновлюючи тягові підстанції та контактні мережі. Роботи ведуться поетапно з постійним контролем стану обладнання.

    Останні атаки стали продовженням серії масованих ударів по українських регіонах, які Росія здійснює протягом останніх днів. Напередодні під потужним ударом опинився Тернопіль, де зафіксували десятки дронів, частина з яких влучила у цивільну інфраструктуру. Також обстрілів зазнали Житомирська та Вінницька області. Зокрема, у Вінницькому регіоні було зафіксовано десятки безпілотників, один із яких спричинив руйнування приватного будинку та поранення жінки.

    Аналітики та військові експерти звертають увагу, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на цивільну інфраструктуру. Це включає житлові будинки, транспорт, енергетичні об’єкти та логістичні вузли. Таким чином, Росія продовжує тактику тиску на населення та економіку України, намагаючись створити атмосферу постійної небезпеки.

    Особливу тривогу викликає використання ударних дронів по густонаселених районах. Влучання у маршрутку в Херсоні стало одним із найрезонансніших випадків, оскільки йдеться про прямий удар по цивільному транспорту. Подібні дії міжнародні організації неодноразово кваліфікували як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують активно протидіяти повітряним атакам. Значна частина дронів і ракет збивається ще на підльоті до цілей, однак навіть одиничні прориви ППО можуть мати серйозні наслідки через високу руйнівну силу боєприпасів.

    Місцева влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час небезпеки. Особливо це актуально в умовах зростання кількості нічних і ранкових атак, коли ризик для цивільного населення є максимальним.

    Загалом ситуація свідчить про збереження високої інтенсивності бойових дій і відсутність ознак зниження рівня загрози. Українські регіони продовжують перебувати під постійним тиском, а інфраструктура потребує безперервного відновлення після кожної нової хвилі ударів.

    Ця ніч і ранок стали ще одним нагадуванням про те, що війна триває, а її наслідки щодня відчувають мирні жителі по всій країні.

  • РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

    За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

    Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

    У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

    Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

    Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

    Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

    Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

    Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

    Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

    У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

    Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.

  • Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    Росія і Україна різко наростили удари дронами і ракетами у березні

    У березні Росія та Україна суттєво наростили інтенсивність дальнобійних ударів, дедалі активніше застосовуючи дрони та ракети для ураження цілей далеко за межами фронту. Про це повідомляє Defence blog з посиланням на оцінки аналітиків.

    За даними старшого аналітика ACLED Вітольда Ступницького, протягом місяця Росія здійснила понад три тисячі повітряних атак, що значно перевищує показники лютого. Йдеться про комбіновані удари із застосуванням безпілотників та ракет.

    Водночас Україна розширила географію власних операцій, завдавши понад 1400 ударів по території Росії. Вони охопили десятки регіонів, а окремі атаки проводилися на відстані понад тисячу кілометрів. Наприкінці березня відбулася одна з найбільших операцій, коли за короткий час було застосовано майже тисячу дронів.

    Аналітик зазначає, що російська стратегія має багаторівневий характер. Зокрема, нічні атаки використовуються для виснаження систем протиповітряної оборони, після чого запускаються нові хвилі ударів, спрямовані на використання вразливих місць. Додатково застосовуються ракетні удари по критичній інфраструктурі, зокрема енергетичній.

    За словами Ступницького, ACLED зафіксував понад 3000 російських атак у березні проти 2712 у лютому, що свідчить про стійку ескалацію.

    У Defence blog наголошують, що така тактика має системний характер і спрямована не лише на руйнування інфраструктури, а й на виснаження української протиповітряної оборони. Це змушує витрачати ресурси наперед, знижуючи ефективність відбиття наступних хвиль атак. Також удари розглядаються як елемент підтримки наземних операцій і тиску на логістику.

    Україна, у свою чергу, змінила підхід до глибинних ударів. Якщо раніше основними цілями були прикордонні військові об’єкти, то тепер акцент зміщено на об’єкти, пов’язані з економічним потенціалом Росії. Йдеться передусім про нафтопереробну інфраструктуру, термінали та інші енергетичні об’єкти.

    Кількість таких ударів стабільно зростає — з 984 у січні до понад 1400 у березні. Аналітики пов’язують це з поступовим послабленням російської протиповітряної оборони, що дозволяє створювати “вікна” для проникнення безпілотників на значну глибину.

    У матеріалі також підкреслюється технологічний зсув у війні. Обидві сторони дедалі частіше використовують масові запуски дронів у поєднанні з ракетними ударами. Росія нарощує виробництво безпілотників і впроваджує швидші моделі, тоді як Україна активно розвиває власні можливості в цій сфері.

    У підсумку, за оцінками експертів, далекі удари перетворюються на окремий елемент війни, де ключовими цілями залишаються інфраструктура, енергетика та тилові логістичні об’єкти.

  • У Повітряних силах заявили про нову тенденцію ракетних ударів РФ

    У Повітряних силах заявили про нову тенденцію ракетних ударів РФ

    Російська армія поступово змінює характер ракетних атак по Україні, дедалі частіше використовуючи балістичні ракети. Така тенденція простежується вже протягом останнього року і зберігається на початку 2026-го.

    Про це повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

    За його словами, протягом зимового періоду російські війська здійснили приблизно півтора десятка масованих атак, у яких суттєво зросла частка балістичних ракет.

    Представник Повітряних сил пояснив, що така тенденція фіксується вже не перший місяць і була відображена у статистиці бойового застосування російського озброєння. Дані про це оприлюднювалися під час підбиття підсумків року та у матеріалах до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.

    Ігнат зазначив, що балістичні ракети становлять особливу загрозу, оскільки рухаються по високій траєкторії та мають дуже високу швидкість, що ускладнює їх перехоплення.

    За даними Повітряних сил, за роки повномасштабної війни Росія застосувала проти України величезну кількість засобів повітряного нападу.

    Йдеться приблизно про 13 тисяч ракет різних типів, близько 88 тисяч ударних безпілотників і понад 120 тисяч керованих авіаційних бомб.

    Попри масштаб атак, українські сили протиповітряної оборони знищили значну частину цих цілей.

    Водночас російська армія продовжує адаптувати тактику ударів, комбінуючи використання ракет, дронів та авіабомб, щоб ускладнити роботу української ППО.

  • В Україні дефіцит ракет ППО: у ЄС попереджають про критичну ситуацію

    В Україні дефіцит ракет ППО: у ЄС попереджають про критичну ситуацію

    Україна за три зимові місяці витратила близько 700 зенітних ракет для систем протиповітряної оборони Patriot. Такий обсяг використання боєприпасів викликає занепокоєння серед союзників, адже масштаби витрат можуть вплинути на майбутні постачання. Про це заявив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.

    За його словами, лише за одну зиму Україні знадобилося приблизно 700 ракет-перехоплювачів типу PAC-3 для системи Patriot. Для порівняння, протягом усього 2025 року американська оборонна компанія Lockheed Martin змогла виготовити близько 600 таких ракет.

    Високі темпи використання ракет пов’язані з інтенсивністю ракетних атак Росії. За оцінками, лише протягом 2025 року Росія здійснила понад 2000 ракетних ударів по території України. Для перехоплення балістичних ракет часто необхідно запускати кілька зенітних ракет одночасно, що значно збільшує витрати боєприпасів.

    Кубілюс попередив, що існує серйозна проблема з виробничими потужностями. За його словами, США можуть зіткнутися з труднощами у забезпеченні достатньої кількості ракет не лише для України, а й для власної армії та союзників у регіоні Перської затоки.

    “Ситуація справді критична. Потрібно дуже швидко та суттєво наростити виробництво ракет”, — зазначив він.

    За інформацією видання The Wall Street Journal, Росія може використовувати утворений дефіцит ракет для систем ППО, щоб активніше атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск на запаси ракет створює й загострення ситуації на Близькому Сході.

    Зокрема, у перші дні війни між Іраном та його противниками країни Перської затоки витратили сотні ракет Patriot для перехоплення іранських атак. Це ще більше скоротило доступні запаси серед союзників США.

    Аналітики вважають, що якщо темпи ракетних обстрілів збережуться, Сполучені Штати можуть бути змушені перекидати свої резерви з інших регіонів світу, щоб підтримати союзників та забезпечити захист України.

    Ситуація демонструє, що сучасна війна швидко виснажує навіть найбільші запаси високотехнологічного озброєння, а оборонна промисловість союзників поки не встигає за темпами використання ракет.

  • Киянина, який передавав фсб координати енергооб’єктів, засудили до довічного

    Киянина, який передавав фсб координати енергооб’єктів, засудили до довічного

    Суд визнав винним у державній зраді жителя Києва, який працював на російські спецслужби та допомагав планувати ракетні удари по критичній інфраструктурі Київщини. Чоловіку призначено довічне позбавлення волі. Про це повідомила Служба безпеки України.

    За даними слідства, 32-річний ІТ-спеціаліст самостійно встановив контакт із представниками фсб через Телеграм-канали, запропонувавши свої послуги за грошову винагороду. Після вербування він почав збирати розвіддані про об’єкти енергетичної інфраструктури столичного регіону.

    Слідчі встановили, що засуджений здійснював поїздки Київською областю та наносив на електронні карти координати діючих енергооб’єктів, зокрема теплоелектроцентралей. Він фотографував фасади потенційних цілей із географічною прив’язкою та передавав ці дані російській стороні. Окрім цього, чоловік позначав так звані «повітряні коридори» для здійснення обстрілів в обхід систем протиповітряної оборони.

    Під час розвідувальних виїздів агент також фіксував місця дислокації підрозділів ППО Збройних сил України. Зібрану інформацію він систематизував у вигляді агентурних звітів і передавав куратору з фсб.

    Після кожного ракетного удару засуджений прибував до місць ураження, щоб оцінити масштаби руйнувань. Отримані відомості використовувалися для коригування подальших атак по енергетичних об’єктах столиці та області.

    Затримання відбулося у липні 2025 року. Під час санкціонованих обшуків у підозрюваного вилучили смартфон, через який він здійснював комунікацію з російськими спецслужбами та передавав розвіддані.

    На підставі зібраної доказової бази суд визнав чоловіка винним за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Йому призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

    Досудове розслідування проводили співробітники СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.

  • ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    Повна децентралізація системи теплопостачання Києва є технічно та економічно неможливою, а спроби замінити великі теплоелектроцентралі малими котельнями або альтернативними джерелами тепла є дилетантськими. Про це заявив народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

    За його словами, реальних альтернатив потужним теплоелектроцентралям, які забезпечують теплом значну частину столиці, наразі не існує. Натомість ключовим завданням держави має бути надійний захист критичної інфраструктури від ракетних ударів Росії.

    Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

    Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

    За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

    Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

    Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

  • Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік.

    Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу або працює з мінімальним завантаженням. Особливо відчутного удару зазнав промисловий сектор, для якого зростання тарифів на електроенергію стало критичним фактором.

    За словами співрозмовника, підприємства змушені згортати виробничі потужності, відкладати інвестиції та скорочувати персонал. У результаті податкові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам, а дефіцит продовжує збільшуватися.

    На Банковій визнають, що в поточних умовах країні необхідно терміново шукати додаткові джерела фінансування. Орієнтовна потреба на 2026 рік оцінюється у 10–15 мільярдів доларів, які мають покрити як соціальні видатки, так і критичні потреби держави в умовах війни.

    Учасники наради також обговорювали можливі сценарії стабілізації ситуації, зокрема перегляд податкової політики, посилення адміністрування зборів та пошук зовнішньої фінансової підтримки. Водночас визнається, що без відновлення стабільної роботи енергетичної системи та промисловості розраховувати на швидке зростання доходів бюджету не доводиться.

    Таким чином, бюджетне питання стає одним із ключових викликів для влади напередодні 2026 року, на тлі війни, зруйнованої інфраструктури та загального падіння економічної активності.

  • Київ без тепла під час морозів: мер закликав мешканців тимчасово виїхати

    Київ без тепла під час морозів: мер закликав мешканців тимчасово виїхати

    Російські ракетні та дронові атаки по Києву припали на період найсильніших морозів за останні роки та спричинили масштабні перебої з теплопостачанням, електроенергією й водою. Через критичний стан інфраструктури мер столиці Віталій Кличко заявив про реальну загрозу гуманітарної катастрофи та закликав мешканців, які мають таку можливість, тимчасово виїхати з міста.

    Про це Кличко повідомив в інтерв’ю британському виданню The Times. За його словами, лише протягом січня Київ уже залишили близько 600 тисяч людей. Наразі у столиці проживає понад три мільйони мешканців, однак умови життя для багатьох із них стрімко погіршуються.

    Міський голова зазначив, що внаслідок російських ударів тисячі багатоквартирних будинків залишилися без опалення. Через екстремально низькі температури та загрозу розриву труб комунальним службам довелося злити воду з великої централізованої системи теплопостачання, щоб уникнути ще масштабніших пошкоджень.

    «Ми маємо справу не просто з пошкодженням інфраструктури, а з прямою загрозою нормальному життю людей», — підкреслив Кличко.

    За його словами, Київ перебуває в режимі періодичних відключень електроенергії та мінімального опалення ще з 9 січня — дати попереднього масованого удару Росії, який співпав із початком найхолоднішого зимового періоду за останні десять років.

    У ніч на 20 січня російські війська здійснили черговий масштабний обстріл України. За наявною інформацією, окупанти застосували одну протикорабельну ракету «Циркон», 18 балістичних ракет типу «Іскандер-М/С-300», 15 крилатих ракет Х-101, а також 339 ударних безпілотників. Ці атаки фактично знищили результати ремонтних робіт на енергетичних об’єктах, проведених після попередніх обстрілів.

    Кличко повідомив, що обидва останні удари балістичними ракетами влучили по тепловій електростанції в Києві. Внаслідок цього в окремих районах температура в квартирах впала настільки, що мешканці не можуть користуватися санвузлами через замерзлу воду. На вікнах утворюються бурульки з конденсату, що свідчить про критичний рівень холоду в помешканнях.

    Мер столиці наголосив, що Росія цілеспрямовано атакує енергетичну та теплову інфраструктуру міста, намагаючись позбавити Київ можливості нормально пережити зиму.

    «Росіяни хочуть спричинити гуманітарну катастрофу в нашому рідному місті, щоб люди замерзли взимку», — заявив Віталій Кличко.

    У зв’язку з цим він закликав киян, які мають можливість виїхати до інших регіонів або за кордон, тимчасово залишити столицю до стабілізації ситуації з теплом та енергопостачанням.