Позначка: рейдерство

  • Війна за ритуальний бізнес у столиці. Оприлюднено скандальний фільм

    Війна за ритуальний бізнес у столиці. Оприлюднено скандальний фільм

    Чорний ринок ритуальних послуг, примусова кремація та місце на кладовищі за тисячі доларів – хто тепер контролює цей бізнес?

    У мережі оприлюднено фільм про боротьбу за похоронний бізнес у столиці. Автори матеріалу стверджують, що цей ринок у Києві захопили структури, які підконтрольні керівництву столиці. Також у фільмі задокументовані випадки нелегального продажу ритуальних послуг людьми Володимира Кличко.

    Вони наполягають, що протягом довгого часу керівні особи та структури приховують інформацію стосовно цієї теми. При цьому автори сюжету пов’язують переділ ринку з мером Києва Віталієм Кличком та його найближчим соратниками.

    Зокрема, у  скандальному відео про те, як команда Володимира Кличка заробляє буквально з кожного померлого кияна, а в своєму так званому бізнесі використовує погрози, шантаж та рейдерство. Крім того, “бізнес Кличко на померлих киянах”  працює повністю нелегально, та ні копійки не заплатив до бюджету.

    Ситуацію у відео коментує керівниця і власниця компанії «Петро Великий» Алла Ландар. Це підприємство надає ритуальні послуги в столиці з 1994 року. Ландар заявляє про рейдерство, та розказує про погрози в свою адресу.

    Також у фільмі пряма мова інших киян, пострадавших від незаконних дій Кличка та його людей: в хід йшло все – від погроз, до примінення фізичної сили до жінок.

    На скандальні звинувачення ніхто зі згаданих керівників столиці так і  не відреагував.

  • Власник Текстиль-Контакту Соколовський звинувачує прокуратуру у рейдерстві

    Власник Текстиль-Контакту Соколовський звинувачує прокуратуру у рейдерстві

    Олександр Соколовський, голова Всеукраїнського обʼєднання роботодавців легкої промисловості та власник підприємств з виробництва військової форми, публічно звинуватив Голосіївську прокуратуру у замовній справі проти нього. Він стверджує, що прокурор Олександр Шаповалов та поліцейський Володимир Никоненко є частинами схеми, розробленої за участю ексдепутата Київради Сергія Котвицького.

    Соколовський описує ситуацію як класичний приклад рейдерства, підтриманого правоохоронними органами. За його словами, справа стосується занедбаних будівель колишнього піонертабору на околиці Києва, де планувався новий проєкт. Ексдепутат Котвицький, на думку Соколовського, спробував втрутитися в цей проєкт з пропозицією забрати підприємство, побудувати на його місці котеджне містечко і розрахуватися квадратними метрами.

    Після відмови Соколовського від пропозиції, прокуратура порушила кримінальну справу. Незабаром об’єкт був виставлений на продаж ріелторами, і, як стверджує Соколовський, це оголошення стало підставою для розслідування. Прокурор Шаповалов нібито “випадково” натрапив на це оголошення і використав його для формування справи проти підприємця.

    Ситуація погіршилася, коли директору підприємства та партнеру Соколовського вручили підозри і призначили судове засідання з визначення запобіжного заходу. Прокурор запропонував заставу в сумі 23 мільйони гривень для кожного з обвинувачених.

    Соколовський вважає, що такі дії руйнують бізнес-клімат в Україні і шкодять підприємствам, які працюють на оборону та економіку країни. Він підкреслює, що його підприємства є стратегічними для оборони і економіки, і лише за 2023 рік сплатили 442 мільйони гривень податків.

    Зі свого боку, прокурор Шаповалов і поліцейський Никоненко поки що не коментують ситуацію. Продовжуємо слідкувати за розвитком подій у цьому резонансному випадку.

  • Україна щодня реєструє одну справу про рейдерство, проте лише 17% з них доходять до судового розгляду

    Україна щодня реєструє одну справу про рейдерство, проте лише 17% з них доходять до судового розгляду

    У 2023 році в Україні було зафіксовано понад 360 випадків рейдерства, проте лише 17% з них дійшло до суду. Загальна кількість справ збільшилася майже втричі порівняно з попереднім роком, досягнувши 363 проваджень, але залишається нижчою на 1,6 раза в порівнянні з 2021 роком, коли було зафіксовано 597 подібних випадків.

    У середньому щомісяця у 2023 році відкривалося 30 справ про рейдерство, що в порівнянні з 50 провадженнями на місяць у 2021 році вказує на зниження активності. Лише 16,8% справ доходять до суду, порівняно з 37,3% у 2021 році.Кількість справ про рейдерство

    За вказаний період 80% справ про рейдерство залишилися без вирішення. Підробка документів (ст.205-1 ККУ) є основним приводом для відкриття справ про рейдерство (більше 68% від усіх проваджень), проте лише 55 справ цього типу дійшли до судового розгляду.

    17% справ було відкрито за обвинуваченням у протидії законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ), але жодне з них не надійшло до суду. Найменша кількість проваджень (15%) стосується протиправного заволодіння майном підприємств (ст. 206-2 ККУ), з яких лише 6 справ дійшли до судового вирішення.Кількість проваджень про рейдерство

  • Дніпровські “клани” і рука рф: хто “відмазує” агрорейдера Астіона – деталі справи на 61 млн грн

    Дніпровські “клани” і рука рф: хто “відмазує” агрорейдера Астіона – деталі справи на 61 млн грн

    Підозрюваний у незаконному збагаченні і рейдерстві Василь Астіон може вийти на волю за «копійчану» заставу: що відомо

    “Нагрів” державу щонайменше на 61 млн, але може вийти на волю всього за один мільйон гривень? 12 січня Шевченківський райсуд визначив “копійчану” заставу для дніпровського агроділка Астіона, якому закидають ухилення від податків і численні рейдерські захоплення. Чи посприяли такому рішенню Феміди “авторитетні” покровителі бізнесмена? Адже ниточки від імовірних схем Астіона тягнуться до низки колишніх і чинних політиків, а частина слідів веде до країни-агресорки.

    Суддя Шевченківського районного суду Анзор Сайдуллаєв у п’ятницю, 12 січня ухвалив безпрецедентне рішення стосовно бізнесмена Василя Астіона, підозрюваного в економічних злочинах, зменшивши розмір застави у 61 (!) раз. Тож ця резонансна справа привернула увагу нашої редакції.

    Впливова бізнес-група Dnipro Agro Group, опальні олігархи Дмитро Фірташ та Ігор Коломойський, екснардеп-регіонал Віталій Хомутиннік і херсонський колаборант Сергій Рибачок-Ушинський, кримінальники з ОЗУ “Наріка”, магнат Павло Фукс і чиновник Офісу Президента Андрій Смирнов. Що поєднує всі ці фігури з підозрюваним у приховуванні й виведенні багатомільйонних прибутків Василем Астіоном?

    На яких (можливо, рейдерських) схемах збагатився агробізнесмен? І до чого тут його тесть Михайло Кошляк, якого називають “тіньовим господарем” Дніпропетровщини? Команда СтопКору дослідила деталі справи братів Астіонів та спробувала розмотати заплутаний клубок зв’язків фігурантів.

    Отже, в яких злочинах офіційно підозрюють Василя Астіона і як просувається справа?

    Як стало відомо редакції СтопКору, 23 вересня 2022 року детективи Бюро економічної безпеки України порушили кримінальну справу №72022000400000005 щодо Василя Астіона та його брата Євгена Астіона: їм закидають масштабне ухилення від сплати податків.

    Василь Астіон

    Згідно з матеріалами справи, брати Астіони, що контролюють низку агропідприємств Дніпропетровщини (ТОВ “Відродження”, ТОВ “Перемога”, ТОВ “Кам`янське Агро”, ТОВ “Дніпроагроальянс”, ТОВ “Агрофірма “Схід Агро” тощо), протягом 2017-2021 років системно отримували доходи у вигляді дивідендів та неправомірно ухилилися від сплати податку на прибуток на суму майже 61,5 млн грн (понад 1,5 млн доларів). Замість того, аби потрапити до Держбюджету, ці кошти, ймовірно, були виведені Василем Астіоном у підконтрольну кіпрську офшорну компанію “Дніпро Агро Альянс ЛТД”.

    Тим самим Астіони порушили пункти 141.4.2 та 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в особливо великих розмірах. Слідство також встановило факти підробки документів фінансової та податкової звітності, а також обставини щодо виводу зазначених грошових коштів через рахунки підконтрольних Василю Астіону компаній у наступних банківських установах: АТ “Таскомбанк” (Україна), АБ “Південний” (Україна), “Запад Банк АТ Подгориця” (Чорногорія), АТ “Регіональний Інвестиційний банк” (Латвія).

    Примітно, що в 2021 році ексдепутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон потрапив під посилену перевірку НАЗК. Його декларація опинилась у переліку тих, які комп’ютерна система логічного та арифметичного контролю (ЛАК) визнала найбільш ризиковими.

    За задокументованими ознаками вчинення кримінальних правопорушень 9 січня цього року правоохоронці офіційно пред’явили Василю Астіону підозру за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

    Зауважимо, що відповідно до ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків чи зборів (обов’язкових платежів) карається штрафом від 15 тисяч до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. Санкцією ч. 2 ст. 205-1 (підроблення документів) передбачений штраф до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. А кримінальне правопорушення за ст. 366 включає штраф від 2 тисяч до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років. Тобто разом може “набігти” вагома сума штрафу чи цілком реальний строк ув’язнення.

    Одночасно з оголошенням підозри детективи БЕБ та прокурор Генпрокуратури спрямували до Шевченківського районного суду столиці клопотання про застосування до фігуранта запобіжних заходів у вигляді застави в розмірі 61 419 560 грн.

    А вже у п’ятницю, 12 січня 2024 року, слідчий суддя Шевченківського райсуду Анзор Саадулаєв це клопотання розглянув. Проте розмір застави для Василя Астіона визначив геть інший – лише 1 млн грн, тобто в 61 раз менше суми, яка, за даними слідства, була незаконно привласнена агробізнесменом.

    Чому Феміда виявилась настільки прихильною до підозрюваного?

    Адже сума застави не могла просто так, магічним чином впасти з 61 до 1 млн грн. Тож, враховуючи реалії суддівської системи, можна припустити, що в цій ситуації спрацювало або “телефонне право”, або певна матеріальна зацікавленість служителя Феміди в пом’якшенні вердикту для пана Астіона, або те й інше одночасно. Які факти можуть підтвердити цю гіпотезу?

    За інформацією, яка стала відома СтопКору з власних інсайдерських джерел, таке м’яке суддівське рішення могло було прийнято слідчим суддею під певним впливом з боку заступника голови Офісу Президента Андрія Смирнова – давнього приятеля та експартнера Василя Астіона.

    Андрія Смирнова і Василя Астіона вважають давніми приятелями

    Як з’ясували колеги-розслідувачі з “Наших грошей”, Василь є давнім приятелем Андрія Смирнова, який до призначення в Офіс Президента також був депутатом Дніпропетровської облради та адвокатом місцевого бізнесмена Михайла Кошляка (за сумісництвом, тестя Василя Астіона).

    Своєю чергою журналісти “Дзеркала тижня” встановили, що АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Генезис капітал”, бенефіціарами якого є брати Астіони, став засновником такої собі фірми-ноунейма “Інтер вей капітал”, яка виступила в ролі “технічного кандидата” під час аукціону з продажу офісного приміщення збанкрутілого банку “Аркада”. На цих торгах перемогла компанія одіозного ексміністра Миколи Злочевського, а до “схеми”, як припустило видання, міг бути причетний власне Андрій Смирнов.

    І найцікавіше, у декларації за 2020 рік Смирнов вказав отриманий у 2019 році кредит на загальну суму 9,8 млн грн у Ольги Астіон – учасниці ТОВ “Фінансова компанія “Фінгруп Фактор” та матері Василя і Євгена Астіонів.